Browsing by Author "Leshchenko, Kateryna"
Now showing 1 - 16 of 16
Results Per Page
Sort Options
Item Challenges of implementing the EU’s economic initiatives for the Global South(Мукачівський державний університет, 2023) Leshchenko, Kateryna; Лещенко, Катерина АндріївнаThe topic of the study related to the implementation of economic initiatives is relevant, as the countries of the Global South have developing economies and exciting potential for growth and cooperation. Their economic strengthening could have an impact on the geopolitical picture of the world. The European Union, as one of the largest economic blocs in the world, has interests in supporting and cooperating with these countries to ensure stability and growth. The purpose of this study was to analyse and highlight the importance, complexities, and prospects of implementing economic initiatives that the European Union is implementing in the countries of the Global South. Among the methods used were analytical, statistical, functional methods, as well as methods of system analysis, deduction, synthesis, and comparison. The study highlighted the importance of the European Union’s economic initiatives for the Global South, the significance of cooperation between these regions and the benefits for both sides. The study analysed the main challenges faced by the economic initiatives of the European Union in the context of the Global South, namely, political, economic, social, and cultural factors that complicate the implementation of these initiatives. Potential opportunities for the development of the countries of the Global South as a result of the EU’s economic initiatives have been explored, namely opportunities to attract foreign investment, support economic growth and reduce poverty in these countries. Based on the analysis, particular recommendations were made to improve the implementation of the European Union’s economic initiatives for the countries of the Global South. The practical value lies in the use of the identified results, solving issues related to the implementation of initiatives to bring this process to a new level. Тема дослідження, пов’язана з реалізацією економічних ініціатив, є актуальною, оскільки країни Глобального Півдня мають розвиваючу економіку та великий потенціал для росту та співпраці. Їх економічне зміцнення може мати вплив на геополітичну картину світу. Європейський Союз, як один з найбільших господарських блоків у світі, має інтереси в підтримці та співпраці з цими країнами для забезпечення стабільності та зростання. Мета роботи полягає в аналізі та висвітленні важливості, складнощів і перспектив реалізації економічних ініціатив, які Європейський Союз впроваджує в країнах Глобального Півдня. Серед використаних методів було застосовано аналітичний, статистичний, функціональний методи, а також методи системного аналізу, дедукції, синтезу та порівняння. У процесі проведення дослідження було виділено важливість економічних ініціатив Європейського Союзу для країн Глобального Півдня, значення співпраці між цими регіонами та вигоди для обох сторін. Проаналізовано основні виклики, з якими стикаються економічні ініціативи Європейського Союзу в контексті країн Глобального Півдня, а саме: політичні, економічні, соціальні та культурні фактори, які ускладнюють реалізацію цих ініціатив. Було досліджено потенційні можливості для розвитку країн Глобального Півдня внаслідок економічних ініціатив Європейського Союзу, а саме можливості для залучення іноземних інвестицій, підтримку економічного зростання та зменшення бідності в цих країнах. На основі проведеного аналізу були наведені конкретні рекомендації щодо поліпшення реалізації економічних ініціатив Європейського Союзу для країн Глобального Півдня. Практична цінність полягає у використанні виявлених результатів, вирішенні питань, пов’язаних з реалізацією ініціатив для того, щоб вивести даний процес на новий рівень.Item Current challenges of agricultural trade liberalisation between Ukraine and the EU(Інститут аграрної економіки УААН, 2023) Leshchenko, Kateryna; Лещенко, Катерина АндріївнаAgriculture is the main specialisation of Ukraine in the international arena, which is associated with its geographical features and relatively inexpensive labour. Despite this, it remains relevant to find opportunities for the development of this industry in the country through the use of all available methods. The purpose of the study is to describe the current challenges that arise in the trade relations between these subjects of international entities. This paper examines how the situation in the agricultural sector can be improved by liberalising trade between Ukraine and the European Union. The main methods used are analysis, prediction, abstraction, and deduction. Within the framework of this study, trends in trade in agricultural products between Ukraine and the European Union are evaluated. The paper establishes that this union became the largest Ukrainian trading partner after the outbreak of war. This was caused both by actions on the part of the European Union in support of Ukraine and by the blockade of seaports, which limited the country's export options to only the land route. The study describes the features of changes in the structure of external trade between the unions in the agricultural sector and proposes specific methods to address existing issues in international interactions between countries to better understand the specific features of economic relations between Ukraine and the European Union. In addition, the study includes recommendations on how to improve relations between these subjects of international relations in the future and solve the difficulties that still exist between them in the trade in agricultural products. Сільське господарство є основною спеціалізацією України на міжнародній арені, що пов’язано із географічними особливостями розміщення країни та порівняно недорогою робочою силою. Зважаючи на це, актуальним залишається знаходження можливостей для розвитку даної галузі в країни за допомогою використання усіх доступних методів. Метою статті було описати актуальні виклики, що виникають під час взаємин у розрізі торгівлі між даними суб’єктами міжнародних відносин. В рамках даної роботи вивчається те, яким чином можна покращити ситуацію в аграрному секторі за рахунок лібералізації торгівлі між Україною та Європейським Союзом. Основними методами, що використовувались під час роботи, були аналіз, прогнозування, абстрагування та дедукція. В рамках даного дослідження було оцінено тенденції торгівлі аграрною продукцією між Україною та Європейським Союзом. Визначено, що, після початку війни, дане об’єднання стало найбільшим українським торговим партнером. Це було викликано як діями з боку Європейського Союзу на підтримку України, так і блокадою морських портів, що залишила лише сухопутній шлях вивезення продукції з країни. В рамках дослідження були описані особливості зміни структури зовнішньої торгівлі між об’єднаннями в сфері аграрного сектору, а також були запропоновані окремі методи вирішення існуючих проблем у міжнародній взаємодії між країнами. Дана робота дає змогу краще зрозуміти особливості економічних відносин між Україною та країнами-членами Європейського Союзу. Крім цього, результати дослідження мають рекомендації стосовно того, яким чином можна покращити взаємостосунки між даними суб’єктами міжнародних відносин у майбутньому, а також дозволить вирішити труднощі, що досі існують між ними стосовно проблем, пов’язаних із торгівлею продукцією аграрного сектору.Item Current trends in the military-industrial integration of the EU countries and implications for Ukraine(Громадська спілка «Редакція журналу «Зовнішні справи», 2023) Leshchenko, Kateryna; Лещенко Катерина АндріївнаIn the face of common security challenges, the issue of protecting civilised countries from external military aggression is of utmost importance for the entire European continent. The research aims to analyse the existing integration processes in Europe and extrapolate them to the military-industrial complex of Ukraine since the Ukrainian state is an outpost of the European Union, where the entire range of modern military technologies is used. The objectives of the study are to identify trends in the military industries of the leading European countries and to assess the prospects for their further integration in the context of the current external military aggression. The key indicators were collected and analysed using statistical and regression analysis, as well as the longitudinal method. The study provided results on the development of defence spending in individual countries, data on the participation of EU countries in joint projects, the scope of sanctions imposed on the aggressor country, indicators of Ukraine's participation in the common customs area, and the volume of military assistance from partner countries. The analysis of the data led to the conclusion that the defence capability of both Ukraine and the entire European Union has significantly improved. It was also found that the replacement of outdated Soviet standards with modern Western ones has led to a significant increase in defence capabilities. In addition, the study found that the unjustified armed aggression against Ukraine strengthened relations between the countries of the European Defence Agency and gave them an impetus to develop collective defence capabilities and conclude joint agreements involving military-industrial complexes. From a practical point of view, the obtained indicators of changes on the continent made it possible to draw conclusions about the directions of further integration and to correct the identified shortcomings. У час спільних безпекових викликів, для усього європейського континенту найактуальнішим постає питання захисту цивілізованих країн від зовнішньої військової агресії. Мета роботи – проаналізувати існуючі інтеграційні процеси в Європі та екстраполювати їх на військово-промисловий комплекс України, оскільки саме вона зараз є аванпостом Євросоюзу, де використовується весь спектр сучасних військових технологій. Завданнями дослідження, у свою чергу, є визначення тенденцій, що відбувались у військовій промисловості передових країн Європи, та оцінка перспектив їх подальшої інтеграції у контексті наявної зовнішньої військової агресії. За допомогою методів статистичного та регресивного аналізу, а також лонгітюдного метода були зібрані та проаналізовані ключові показники. У процесі дослідження були отримані результати щодо розвитку оборонних витрат окремих країн, дані щодо участі країн ЄС у спільних проектах, обсяг санкцій, застосованих до країни-агресора, показники участі України у спільному митному просторі, а також обсяги військової допомоги від країн-партнерів. Аналіз отриманих даних привів до висновків про суттєве покращення обороноздатності як України, так і усього Європейського Союзу. Також було виявлено, що заміна застарілих радянських стандартів на сучасні західні призвели до суттєвого збільшення оборонного потенціалу. Крім того, у процесі дослідження вдалося з’ясувати, що невиправдана збройна агресія проти України зміцнила відносини і між країнами Європейського оборонного агентства та дала їм поштовх щодо розвитку колективних оборонних спроможностей та укладення спільних угод за участю військово-промислових комплексів. З практичної точки зору, отримані індикатори змін на континенті дали змогу зробити висновки щодо напрямків подальшої інтеграції, а також виправити виявлені недоліки.Item Determining priorities for Ukraine’s post-war reconstruction in the conditions of preparation for EU membership(Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця, 2023) Leshchenko, Kateryna; Лещенко, Катерина Андріївна; Leshchenko, Serhii; Лещенко, Сергій ВолодимировичThe priorities for Ukraine’s post-war reconstruction in preparation for its membership in the European Union are to ensure integration, efficient use of resources, socio-economic growth, and sustainable development. Finding ways to effectively develop the economic and other sectors, adapt to European norms and create a sustainable framework for integration into the European space was the purpose of this study. The methodology is based on the empirical research method. The reform priority coefficient was calculated using a formula for determining the priority areas for improving the economic, demographic, and political sectors of Ukraine. The study identified priority areas for Ukraine’s post-war development, including mechanisms such as ensuring sustainable economic growth, modernising infrastructure, developing trade relations with EU countries, supporting innovation and entrepreneurship, improving the quality of education and healthcare, which can be used by scientists and the state to ensure the country’s effective development and obtaining the status of a full EU member. The importance of ensuring social protection of the population, including raising living standards and ensuring access to basic social services, was identified. The study found that effective economic diplomacy and the expansion of international relations with EU member states are crucial factors for Ukraine’s successful preparation for EU membership. The focus is on ensuring strategic orientation, efficient use of resources and achieving the country’s socio-economic development in line with European standards and values. In practice, these results can become the basis for developing strategic decisions and programmes in line with EU criteria. Визначення пріоритетів післявоєнної відбудови України в умовах підготовки до членства в Європейському Союзі полягає в необхідності забезпечення інтеграції, ефективного використання ресурсів, соціально-економічного зростання та сталого розвитку країни. Знаходження шляхів ефективного розвитку економічного та інших секторів, адаптації до європейських норм та створенні стійких засад для інтеграції в європейський простір було метою цього дослідження. Методологія побудована на використанні емпіричного методу дослідження. Коефіцієнт пріоритетності реформування вирахувано за допомогою створеної формули визначення пріоритетних напрямків вдосконалення економічних, демографічних та політичних секторів України. Визначено пріоритетні напрямки розвитку України в післявоєнний час, враховуючи такі механізми, як забезпечення сталого економічного зростання, модернізація інфраструктури, розвиток торговельних зв’язків із країнами ЄС, підтримка інновацій та підприємництва, покращення якості освіти та здоров’я, які можуть бути використані науковцями та державою для забезпечення ефективного розвитку країни й отримання статусу повноправного члена ЄС. Визначена важливість забезпечення соціального захисту населення, включно з підвищенням рівня життя, забезпеченням доступу до основних соціальних послуг. Дослідження виявило, що ефективна економічна дипломатія та розширення міжнародних відносин із державами-членами ЄС є важливими факторами для успішної підготовки України до членства в ЄС. Акцентовано на забезпеченні стратегічної орієнтації, ефективному використанні ресурсів та досягненні соціально-економічного розвитку країни відповідно до європейських стандартів та цінностей. На практиці ці результати можуть стати основою для розробки стратегічних рішень та програм відповідно до критеріїв ЄС.Item Institutional and financial mechanisms of the European Green Deal in the processes of early recovery and post-war transformation of Ukraine(Дніпровський державний університет внутрішніх справ, 2025) Leshchenko, Kateryna; Лещенко, Катерина АндріївнаThe research relevance is determined by the need for environmental integration into national policies for the reconstruction of Ukraine in the context of a full-scale war and European integration within the framework of the European Green Deal. The study aimed to analyse the institutional and financial mechanisms for implementing the principles of the European Green Deal in the processes of early recovery and post-war transformation of Ukraine. The research methodology was based on an interdisciplinary approach that combined quantitative analysis of environmental finance, case studies of post-crisis countries, and a comparative assessment of institutional compatibility. As a result, the institutional architecture of the European Green Deal was systematised, emphasising key executive and financial actors, and the mechanisms of their interaction with the Ukrainian authorities were identified. The study analysed the chronology of political decisions in 2020-2023 on decarbonisation, energy efficiency and the development of renewable energy sources. In particular, by 2023, Ukraine increased the share of renewable energy to 22% in its generation structure, and reduced CO2 emissions per capita from 4.6 tonnes (2020) to 3.6 tonnes (2023), but maintained uneven integration of environmental criteria into recovery plans. A comparative analysis of the experience of Croatia (renewable energy sources 70%, share of green projects in national programmes over 35%) and Georgia (renewable energy sources 80.3%) identified effective models of institutional coordination, including the creation of a single body for environmental management. Key barriers have been identified: dispersed responsibilities, poor coordination between ministries, an unstable regulatory framework, and limited access to climate finance. The study emphasised that effective green recovery in Ukraine requires improved mechanisms of financial involvement and adaptation of the regulatory framework to EU standards. The practical significance of the study was to formulate recommendations for the modernisation of institutions. The findings can be used in the development of a national green recovery strategy and the process of approval by international donors, considering the criteria of long-term environmental sustainability. Актуальність дослідження полягала у необхідності екологічної інтеграції в національні політики відбудови України в умовах повномасштабної війни та євроінтеграції в межах Європейського зеленого курсу. Метою дослідження було проаналізувати інституційні та фінансові механізми реалізації принципів Європейського зеленого курсу у процесах раннього відновлення та післявоєнної трансформації України. Методологія дослідження ґрунтувалася на міждисциплінарному підході, що поєднував кількісний аналіз екологічного фінансування, кейс-стаді посткризових країн, порівняльну оцінку інституційної сумісності. У результаті було систематизовано інституційну архітектуру Європейського зеленого курсу з акцентом на ключових виконавчих і фінансових суб’єктах та визначено механізми їх взаємодії з українськими органами влади. Проаналізовано хронологію політичних рішень у 2020-2023 роках щодо декарбонізації, енергоефективності та розвитку відновлюваних джерел енергії. Зокрема, до 2023 року Україна збільшила частку відновлюваної енергії до 22 % у структурі генерації, зменшила викиди CO2 на душу населення з 4,6 т (2020) до 3,6 т (2023), але зберігала нерівномірну інтеграцію екологічних критеріїв у плани відновлення. Порівняльний аналіз досвіду Хорватії (відновлювані джерела енергії – 70 %, частка «зелених» проєктів у національних програмах – понад 35 %) та Грузії (відновлювані джерела енергії – 80,3 %) дозволив виокремити ефективні моделі інституційної координації, зокрема створення єдиного органу для екологічного управління. Ідентифіковано ключові бар’єри: розпорошеність повноважень, слабка координація між міністерствами, нестабільна регуляторна база та обмежений доступ до кліматичного фінансування. У дослідженні було підкреслено, що ефективна зелена відбудова України потребує удосконалення механізмів фінансового залучення та адаптації регуляторної бази до стандартів ЄС. Практичне значення дослідження полягало у формулюванні чітких рекомендацій щодо модернізації інституцій. Отримані результати можуть бути використані при розробці національної стратегії зеленої відбудови та в процесі погодження з міжнародними донорами, з урахуванням критеріїв довгострокової екологічної стійкості.Item Modeling the function of advertising reviews from media ads on the YouTube channel(LLC CPC Business Perspectives, 2019-08) Bludova, Tetiana; Блудова, Тетяна Володимирівна; Блудова, Татьяна Владимировна; Chuzhykov, Andrii Victorovych; Чужиков, Андрій Вікторович; Чужиков, Андрей Викторович; Leshchenko, Kateryna; Лещенко, Катерина Андріївна; Лещенко, Екатерина АндреевнаThe use of display advertising enables companies to reach target audience and show them your ads on specific sites, which increases sales. In particular, YouTube video ads can reach a wide audience and attract many customers. One of the most important issues in the development of display advertising is the analysis and modeling of advertising reviews from media advertisements and practical tools with the aim of taking synergistic effects of advertising reviews. The purpose of the paper is to research the synergistic effects of advertising reviews in the system of successive advertising display. The study used a statistical analysis of empirical data, in particular statistics of annotations of video clips demonstration; viewing a video clip, and also approaching ad rotation time series using the Fourier series. The synergistic effects of advertising reviews in the system of successive advertising display are revealed. The approximation of time series of advertising reviews in the synergistic system of successive advertising display is presented. The analytical periodic function of advertising reviews, which takes into account manifestation of the short-term current effect of video advertising messages, is developed. The functions of advertising reviews in the Fourier series are presented, which allows to simulate video advertising messages as a reaction in the form of revision annotations in media advertising.Item The Convergence of Economic Models of Environment Protection of Ukraine and the European Union(Wydawnictwo Uniwersytetu Rzeszowskiego, 2013) Obolenska, Tetiana; Оболенська, Тетяна Євгенівна; Оболенская, Татьяна Евгеньевна; Leshchenko, Kateryna; Лещенко, Катерина Андріївна; Лещенко, Екатерина АндреевнаThe issues of environmental management are considered in the article, a comparative analysis of the environmental management in Ukraine and Poland is conducted. The authors propose a new model of environmental management in Ukraine in the context of its convergence with the EU. W artykule rozważaniom poddaje się kwestie zarządzania środowiskowego. Przeprowadzona została porównawcza analiza zarządzania środowiskowego na Ukrainie i w Polsce. Autorzy proponują nowy model zarządzania środowiskowego na Ukrainie w kontekście jej konwergencji z UE.Item Екологізація економічного розвитку Європейського Союзу(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2015-03-26) Лещенко, Катерина Андріївна; Leshchenko, Kateryna; Лещенко, Екатерина Андреевна; Оболенська, Тетяна ЄвгенівнаУ дисертації досліджено та визначено суть та значення екологізації глобального економічного простору; обґрунтовано основні параметральні характеристики екологічної парадигми економічного розвитку країн-лідерів та проведені узагальнення щодо екологічної ефективності економічної політики. Розкрито особливості поліструктурної моделі реалізації екологічної політики Європейського Союзу, проаналізовано характер та інструменти екологічного регулювання, що мають місце в секторальних політиках ЄС, та визначено екологічні компоненти горизонтальних політик ЄС. Установлені механізми реалізації еколого-економічних політик постсоціалістичних країн Європи, виявлені особливості економічного регулювання стану природного середовища в Україні, проведено компаративний аналіз інституційної моделі управління охороною довкілля України та ЄС. Запропоновані варіанти зміни структури управління в Міністерстві екології та природних ресурсів України. Features of the research methodology of ecologization processes in the global economy have been considered by means of identification of the essence and role of ecologization of the economic space. Key components of the ecological paradigm of economic development of the leading countries have been defined, which, in author’s opinion, determine the system of views, broad compromises, mechanisms and instruments of regulation of a society with the help of available financial, political, economic, technological and other resources. Major directions of the sectoral economic dominants of the modern ecologic paradigm have been studied, among which – international commerce, regulative mechanisms, international cooperation, relationship with the social sphere, interaction within an integration bloc etc. Both common and divergent features of the environmental monitoring principles of the United Nations Organisation, World Trade Organisation and European Union have been uncovered. The basic EU “polluter pays principle” in practice means the prohibition of economic activities and technologies disturbing the environmental balance, coordination of national environmental projects, as well as fostering of the international cooperation. In the process of systemic analysis of convergence between the EU member states’ economic and environmental protection policies the features of the EU multi-structural environmental policy model have been defined, the role and mechanisms of environmental regulation integration into the EU horizontal and sectoral policies have been uncovered. The stages of emergence and realization of the EU environmental policy have been grounded (extension of competencies, implementation of the environmental protection law, forming of the ecological proficiency, prioritizing environmental protection activities, establishment of the environmental multiannual framework programmes, thematic strategies elaboration, environmental and economic policies harmonisation). It has been proved, that EU environmental policy has both the independent character and a form of bloc of sectoral initiatives, integrated into the Union’s horizontal and sectoral policies. Based on this the supranational model of the EU environmental policy realisation via a set of selective mechanisms and instruments (including the fiscal ones) has been proposed. The strategy for continental diversification of the EU ecologic-and-economic model has been grounded. The latter includes the identification of mechanisms and instruments of the EU-like environmental policy realisation, uncovering the peculiarities of economic regulation of the state of natural environment in Ukraine, elaboration of a set of measures ensuring institutional convergence of economic models of Ukraine and the EU. The current environmental management system in Ukraine can’t be labelled as a perfect one, because some of its elements have been inherited from the Soviet governance approaches dominated by the institutions credentialed with licensing and regulatory authorities. At the same time, there is an urgent need for their substitution with the ones responsible for international (including European) programmes, recycling and disposal of garbage, conservation of the existing natural resources, elaborating strategies for European cooperation in the field of environmental conservation and rehabilitation of natural landscapes. The implementation of the European principles of environmental mainstreaming, “polluter pays more”, continuous environmental monitoring, programmability, systemic approach, development of eco-industries into the state regulation system will allow for fundamental reform of the Ministry of Ecology and Natural Resources of Ukraine, aimed at strengthening its cooperation, monitoring and innovative functions. EU grants, EBRD loans, Neighborhood and Development Instrument, as well as regional grants facilitated by Global Ecological Foundation could serve as financial sources for the abovementioned initiatives. В диссертации исследованы и определены суть и значение экологизации глобального экономического пространства; обоснованы основные параметральные характеристики экологической парадигмы экономического развития стран-лидеров и проведены обобщения относительно экологической эффективности экономической политики. Раскрыто особенности полиструктурной модели реализации экологической политики Европейского Союза, проанализированы характер и инструменты экологического регулирования, которые используются в секторальных политиках ЕС и определены экологические компоненты горизонтальных политик ЕС. Установлены механизмы реализации эколого-экономической политики постсоциалистических стран, выявлены особенности экономического регулирования состояния природной среды в Украине, проведено компаративный анализ институциональной модели управления защитой окружающей среды Украины и ЕС. Предложены варианты изменения структуры управления Министерством экологии и природных ресурсов Украины.Item Екологічна парадигма в системі міжнародних економічних координат(Херсонський державний університет, 2016) Чужиков, Віктор Іванович; Chuzhykov, Victor; Чужиков, Виктор Иванович; Лещенко, Катерина Андріївна; Leshchenko, Kateryna; Лещенко, Екатерина АндреевнаСтаттю присвячено особливостям формування екологічної парадигми, що базується на економічній моделі розвитку сучасного суспільства, яке зацікавлено в зменшенні антропогенного впливу на природне середовище і водночас спрямоване на систему раціонального природокористування за допомогою економічних механізмів та інструментів регулювання. The article is devoted to the peculiarities of the ecological paradigm formation, which relies on the economic model of modern society, which is interested in reducing the human impact on the natural environment and at the same time is focused on the model of prudent environmental management using economic instruments and regulatory tools. Статья посвящена особенностям формирования экологической парадигмы, которая опирается на экономическую модель развития современного общества, которое заинтересовано в уменьшении антропогенного влияния на природную среду и вместе с тем ориентировано на систему рационального природопользования при помощи экономических механизмов и инструментов регулирования.Item Екологічне регулювання в секторних політиках ЄС(Одеський національний економічний університет, 2011) Лещенко, Катерина Андріївна; Leshchenko, Kateryna; Лещенко, Екатерина АндреевнаУ статті присвячено аналізу комплексу інструментів імплементації екологічного регулювання у секторальних політиках ЄС. Проаналізовані проблеми взаємозв’язку екологічного регулювання з економічною політикою Зроблена оцінка потенціалу підвищення енергоефективності, екологічності та зменшення негативного впливу економічної діяльності у ЄС на довкілля. Article devoted to the analysis of complex instruments for implementing environmental regulations in the EU sectoral policies. Analyzed the relationship problems of environmental regulation with economic policy. The potential of energy efficiency, environmental performance and reduce of the negative impact of economic activity in EU environmental has been calculated.Item Екологічні компоненти горизонтальних політик ЄС(Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, 2014) Оболенська, Тетяна Євгенівна; Obolenska, Tetiana; Оболенская, Татьяна Евгеньевна; Чужиков, Віктор Іванович; Chuzhykov, Victor; Чужиков, Виктор Иванович; Лещенко, Катерина Андріївна; Leshchenko, Kateryna; Лещенко, Екатерина АндреевнаThe paper dwells upon the principles of formulating the environmental policy of the European Union given its dominant model of ‘polluter pays twice’. The work goes onto revealing the features of the model of convergence of fiscal systems within EU aimed at achieving the objectives of the national and supranational policy of preserving and improving the environment.Item Комунікаційна підтримка глобальної екологізації споживання(Інститут підготовки кадрів державної служби зайнятості України, ТОВ "Редакція журналу "Економіка та держава"", 2020) Чужиков, Андрій Вікторович; Chuzhykov, Andrii Victorovych; Лещенко, Катерина Андріївна; Leshchenko, KaterynaСтаттю присвячено дослідженню особливостей здійснення комунікаційної підтримки глобальної екологізації споживання. З позиції сучасної біхевіористичної економіки розглянуто зміни, що сталися на секторальному і субсекторальному рівнях. Авторами виокремлено нові тренди розвитку аграрних відносин, а саме: захист довкілля, механізми спільної аграрної політики (ЄС), а також менеджмент Інтернет трансляцій та інших медійних підходів, що дозволяють здійснити таксономічне оцінювання сучасного споживання. Виявлено характерні риси комунікаційної підтримки екологізації продовольчого споживання, які дослідники напряму пов'язують зі станом здоров'я споживача (нації). Використано дані Американської дослідницької платформи Suzy щодо споживання харчових продуктів, натомість використання інших джерел інформації дозволило розробити графічну схему етапів реалізації стратегії глобальної комунікаційної підтримки екологізаціїї споживання агропродовольчих товарів. The article is devoted to the study of the peculiarities of the implementation of communication support for the global greening of consumption. From the standpoint of modern behavioral economics, the changes that have occurred at the sectoral and subsectoral levels are considered. The authors single out new trends in the development of agricultural relations, to which should be added: environmental protection, mechanisms of the common agricultural policy (EU), as well as management of Internet broadcasts and other media approaches that allow taxonomic assessment of modern consumption. The characteristic features of communication support for the greening of food consumption, which researchers directly link to the state of health of the consumer (nation). The authors used data from the American research platform Suzy on food consumption, while the use of other sources of information allowed to develop a graphical diagram of the stages of implementation of the strategy of global communication support for greening the consumption of agriJfood products. The relevance of the proposed article is due primarily to the growing need of society to systematize deep communication movements that flow directly from the support of the main trends of global greening of the consumption of agriJ food products. This is not only, and in many cases not so much about individual measures, but about the implementation of largeJscale media strategies, the main task of which is to form a comprehensive understanding and awareness of consumers in the process of making important economic decisions. Of great importance is the use of analytical indicators of modern "media trends" wave (sinusoidal) indicator of consumer interest in the process of greening and his motivation. Therefore, in modern conditions, the attempt of researchers to create a theoretical projection and initial diagnosis of strategies for promoting and implementing both environmental policies in general and specific processes of greening the consumption of agriJfood products in the global communication environment through the media will be of great importance.Item Митний союз Туреччина – ЄС: уроки для України(Українська Асоціація Викладачів і Дослідників Європейської Інтеграції, 2017-06-02) Лещенко, Катерина Андріївна; Leshchenko, Kateryna; Лещенко, Екатерина АндреевнаПроведено стислий аналіз «сильних» та «слабких» сторін функціонування митного союзу Туреччина-ЄС з точки зору їх потенційного впливу на відносини Україна-ЄС у разі подальшого поглиблення економічної інтеграції з ЄС і перехід від моделі поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі до моделі митного союзу з ЄС. The brief analysis of “strong” and “weak” elements of functioning of the Customs Union between Turkey and the European Union is made through the prism of their potential impact on Ukraine-EU relations after further deepening of economic integration with the EU and transition from the model of DCFTA to the model of the Customs Union with the EU.Item Розвиток креативного сектору в Україні в контексті євроінтеграції(Київський національний університет технологій та дизайну, 2024-04-17) Лещенко, Катерина Андріївна; Leshchenko, KaterynaItem Фіскальні інструменти реалізації екологічних політик постсоціалістичних країн Східної Європи(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2012-12) Лещенко, Катерина Андріївна; Leshchenko, KaterynaСтаття присвячена дослідженню сучасного етапу розвитку фіскальних механізмів реалізації екологічної політики у постсоціалістичних країнах Східної Європи (на прикладі України, Білорусі, Молдови та Росії), а також проблем і тенденцій їх адаптації до вимог ЄС.Item Індикативні виміри творчої дифузії викладача економіки (європейський досвід)(Інститут професійно-технічної освіти НАПН України, 2018) Чужикова, Вікторія Григорівна; Chuzhykova, Viktoria; Чужикова, Виктория Григорьевна; Лещенко, Катерина Андріївна; Leshchenko, Kateryna; Лещенко, Екатерина АндреевнаПроаналізовано особливості трансферу сучасного модерну в освітній системі країн Європейського Союзу. Підкреслено, що викладач поступово перестає бути єдиним модератором процесу формування компетенцій, а технологічна складова в організації освітнього процесу збільшується рік від року. Визначено фундаментальні напрями модерну економічної освіти, що базуються на концепціях М. Спенсера, Дж. Д’юї, аналізі космополітичної моделі У. Бека, соціально-економічної турбулентності М. Фезерстоуна і С. Леша, культурній дифузії Я. Пітерзе. Особливу увагу звернено на формування новітніх парадигм розвитку суспільства Homo Urbanus та Homo Creativus, які вже найближчим часом визначатимуть трендовість освітньої сфери та регуляторну домінантність «суперкреативного ядра», до якого, за Р. Флоридою, відносяться творчі викладачі. Проведений аналіз європейської моделі викладача в межах його творчої ідентифікаціїї, що, на думку авторів, носить поліструктурний характер просвітництва, це дало змогу максимально оптимізувати критеріальну основу структуризації М. Генсона. Проведений аналіз ідентифікаційних підходів щодо творчої особистості викладача уможливив визначити типові для ЄС риси: розуміння потреби в розширеному інвестуванні в освіту, психолого-педагогічний професіоналізм, ступінь конвергенції освітніх систем, селективне опанування наукової і дидактичної інформації, вплив багаторівневих програм (зокрема «Еразмус+») на стан академічної мобільності, а також характер міжнародної інституалізації освітнього менеджменту. Розроблена модель трансформаційної дифузії європейської креативізації, дала змогу визначити мікс-сприйняття та індикативно-дифузне поле процесів взаємодії «викладач-учень», що охоплюють креативізацію, демократизацію, гібридизацію, біохевіризацію, креолізацію, корпоративізацію, космополізацію, національну стандартизацію. Зазначене дає змогу з прагматичних і, водночас, творчих позицій розробити індикативні виміри творчої дифузії викладача економіки.