Browsing by Author "Rudakova, Svitlana"
Now showing 1 - 20 of 21
Results Per Page
Sort Options
Item Digitalization of Personnel Management Processes: Reserves for Using Chatbots(Taras Shevchenko National University, 2021-09) Danylevych, Nataliia; Данилевич, Наталія Станіславівна; Данилевич, Наталия Станиславовна; Rudakova, Svitlana; Рудакова, Світлана Григорівна; Рудакова, Светлана Григорьевна; Shchetinina, Liudmyla; Щетініна, Людмила Валеріївна; Щетинина, Людмила Валерьевна; Поплавська, Оксана Миколаївна; Poplavska, Oksana; Поплавская, Оксана НиколаевнаThe introduction of modern digital technological solutions has changed the basic principles of work in all areas of the economy. The willingness to rebuild business processes taking into account the latest IT trends and, first of all, digitalization is an important condition for the competitiveness of companies, and sometimes for their survival in the market. The digitalization of the economy has become an integral part of doing business, has brought new challenges to the current state of the economy, which, on the one hand, have exacerbated the problems previously hidden from society, and on the other hand, have made it possible to adapt to modern conditions. It is HR specialists who have come to the fore in the implementation of the strategy of business processes digitalization. The main task of HR as part of the digital transformation of the companies is to adapt the work of its company to the use of various forms of digital technologies as well as to predict how this will change the behavior of employees and customers. The purpose of the article is to analyze the existing practices of automation of personnel management processes in the field of higher education and the creative economy, search for additional areas suitable for the use of “HR-bot”, which contributes to updating the functional component of human resource management as well as adapting to the challenges faced by HR departments in connection with the introduction of HR-bots into management practice. In this article, the authors present generalized data that make it possible to comprehensively assess the level of automation of personnel management processes in the context of the use of chatbots. The authors conclude that the use of chatbots in personnel management processes gives companies ample opportunities to optimize administrative work, and as the result, the HR department has more time for solving strategic and more creative tasks.Item Distance technologies in sustainable education: the case of Ukraine during the coronavirus pandemic(E3S Web of Conferences, 2021-04-21) Poplavska, Oksana; Поплавська, Оксана Миколаївна; Поплавская, Оксана Николаевна; Danylevych, Nataliia; Данилевич, Наталія Станіславівна; Данилевич, Наталия Станиславовна; Rudakova, Svitlana; Рудакова, Світлана Григорівна; Рудакова, Светлана Григорьевна; Shchetinina, Liudmyla; Щетініна, Людмила Валеріївна; Щетинина, Людмила ВалерьевнаSustainable education systems in tertiary institutions aim to reduce the negative impact of the COVID-19 pandemic. To identify the readiness of educational institutions for current and future problems, a survey was conducted among a representative number of teachers and students. The purpose is to substantiate the importance of distance technologies for sustainable education in Ukraine. As the result, we’ll have fine tools to select the best distance technologies for education that can fully support academic communication. The conducted studies allowed us to conclude that distance technologies expand the accessibility of sustainable education. However, we also The article identifies problems in the introduction of distance technologies into the system of sustainable education of a technical, organizational and psychological nature. However, the pandemic motivated teachers to actively explore the new possibilities of distance technologies, as well as to implement them in the educational process. The inclusion of online education into classical education makes it possible to expand competencies through specialized training and professional platforms, significantly improving the quality of education. A feature of the spread of distance technologies in Ukraine has become a one-time, large-scale implementation of them in the educational process, which ensures the stability of educational systems in the future.Item Priority goals of the occupational safety management in Ukraine during the pandemic(The Academy of Management and Administration in Opole, 2021) Danylevych, Nataliia; Данилевич, Наталія Станіславівна; Данилевич, Наталия Станиславовна; Rudakova, Svitlana; Рудакова, Світлана Григорівна; Рудакова, Светлана Григорьевна; Shchetinina, Liudmyla; Щетініна, Людмила Валеріївна; Щетинина, Людмила Валерьевна; Poplavska, Oksana; Поплавська, Оксана Миколаївна; Поплавская, Оксана НиколаевнаUkrainian companies have been negatively affected by the COVID-19 pandemic in several areas, and occupational safety is no exception. Every year the number of enterprises of both state and private ownership with harmful and dangerous working conditions grows. It should be noted that due to the deterioration of the financial condition and material and technical base of enterprises, which has been observed over the past almost two decades, working conditions in most of them have also deteriorated, as confirmed by the State Statistics Service of Ukraine. Underestimation and ignoring the factors required for appropriate safe working conditions cause irreparable damage to the health of workers, negatively affect the level of productivity. The problems of the working conditions, occupational safety, and the main reasons that contribute to the decline of these indicators in Ukraine are investigated. The state of labor and labor protection conditions in terms of workplace accidents in Ukraine are analyzed. It is established by analysis of the official sources that Ukraine holds a high position of occupational mortality among other countries. It is evident, based on statistical data, that the organizational shortcomings of the labor protection system are the main threat to the health and life of workers. A number of measures that the Government is going to take to overcome the high level of injuries and unsatisfactory state of labor conditions and labor protection at enterprises are analyzed. The morbidity of medical staff during the COVID-19 pandemic was analyzed and the need to include the infection with the COVID-19 into the “List of occupational diseases” was emphasized. It is proposed to adopt the practice of European countries, namely the innovative model of labor protection incentives, which contains many economic incentives that can positively affect the improvement of the workplace environment to reduce the level of injuries and ensure the proper state of labor protection.Item Quality of working life of teachers in the conditions of coronavirus СOVID-19: organizational and economic aspect(Academy of Management and Administration, 2021) Shchetinina, Liudmila; Щетініна, Людмила Валеріївна; Щетинина, Людмила Валерьевна; Rudakova, Svitlana; Рудакова, Світлана Григорівна; Рудакова, Светлана Григорьевна; Danylevych, Nataliia; Данилевич, Наталія Станіславівна; Данилевич, Наталия Станиславовна; Riabokon, Ivan; Рябоконь, Іван Олександрович; Рябоконь, Иван АлександровичItem Актуальність використання індексу DESI в оцінюванні рівня цифровізації людського капіталу(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2022-05-11) Варшава, Д. В.; Рудакова, Світлана Григорівна; Rudakova, Svitlana; Рудакова, Светлана ГригорьевнаItem Внутрішньокорпоративні комунікації в цифровому середовищі(Харківський національний економічний університет, 2023) Щетініна, Людмила Валеріївна; Shchetinina, Liudmyla; Щетинина, Людмила Валерьевна; Рудакова, Світлана Григорівна; Rudakova, Svitlana; Рудакова, Светлана Григорьевна; Поплавська, Оксана Миколаївна; Poplavska, Oksana; Поплавская, Оксана Николаевна; Данилевич, Наталія Станіславівна; Danylevych, Nataliia; Данилевич, Наталия Станиславовна; Гула, Анастасія Володимирівна; Hula, AnastasiiaМетою статті є дослідження особливостей побудови цифровізованих внутрішньокорпоративних комунікацій. Цифровізація вплинула на господарську діяльність підприємств, установ, організацій, оскільки змінила потоки «витрати – прибуток». Водночас це відобразилося і на відносинах працівників між собою, між працівниками та керівництвом, тобто на внутрішньокорпоративних комунікаціях. Наскільки важливими в діяльності компанії є внутрішньокорпоративні комунікації визначається тими практичними завданнями, які вирішуються за їх допомогою: підвищення залученості та продуктивності працівників, організація інформаційного забезпечення, транслювання турботи про працівників, інформування працівників про діяльність і розвиток компанії, розуміння працівниками бізнес-пріоритетів, забезпечення оперативності постановки завдань, об’єднання персоналу у складних ситуаціях, управління змінами, спрощення міжкультурних комунікацій, просування бренду тощо. Внутрішні процеси в банківському секторі мають найбільший потенціал цифровізації. Тому зроблено припущення про можливість перенесення результатів оцінки якості внутрішньокорпоративних комунікацій у банках на їх якість у цифровому середовищі. За результатами опитування працівників банківського сектора якість внутрішньокорпоративних комунікацій у цифровому середовищі є високою і становить 90–100%. Водночас персонал банків вказав і на потенціал їх вдосконалення, зокрема: подолання відстороненості керівництва від потреб персоналу, зниження ризику поширення чуток, збільшення задоволеності засобами комунікації. The purpose of the article is to study the features of building the digitalized internal corporate communications. Digitalization has affected the economic activities of enterprises, institutions, organizations, as it has altered the «costs – profits» flows. At the same time, this was reflected in the relations of employees between themselves, also between employees and management, that is, in the internal corporate communications. The grade of importance of internal corporate communications as part of the company’s activities is determined by the practical tasks that are solved with their help: increasing the involvement and productivity of employees, organizing the information support, transferring care for employees, informing employees about the activities and development of the company, the employees’ understanding of business priorities, ensuring the efficiency of setting tasks, uniting staff in difficult situations, managing change, simplifying intercultural communications, brand promotion, etc. Internal processes in the banking sector have the greatest potential for digitalization. Therefore, it has been suggested that the results of assessing the quality of internal corporate communications in banks can be assigned to their quality in the digital environment. According to the results of the survey of employees of the banking sector, the quality of internal corporate communications in the digital environment is high and amounts to 90-100%. At the same time, bank staff also pointed to the potential for their improvement, in particular: overcoming management’s detachment from staff needs, reducing the risk of spreading rumors, increasing satisfaction with means of communication.Item Вплив мотивації на організаційну поведінку персоналу(Маріупольський державний університет, 2023-04-27) Данилевич, Наталія Станіславівна; Danylevych, Nataliia; Данилевич, Наталия Станиславовна; Рудакова, Світлана Григорівна; Rudakova, Svitlana; Рудакова, Светлана Григорьевна; Щетініна, Людмила Валеріївна; Shchetinina, Liudmyla; Щетинина, Людмила ВалерьевнаItem Гендерний баланс в Україні: індикатори, проблеми та цифровий формат забезпечення(Харківський національний економічний університет, 2023) Рудакова, Світлана Григорівна; Rudakova, Svitlana; Рудакова, Светлана Григорьевна; Щетініна, Людмила Валеріївна; Shchetinina, Liudmyla; Щетинина, Людмила Валерьевна; Поплавська, Оксана Миколаївна; Poplavska, Oksana; Поплавская, Оксана Николаевна; Данилевич, Наталія Станіславівна; Danylevych, Nataliia; Данилевич, Наталия Станиславовна; Лазарєва, Інна Євгенівна; Lazarieva, InnaМетою статті є дослідження теоретичних і практичних засад забезпечення гендерного балансу в країні як передумови гендерної рівності. Гендерна рівність є станом однакової доступності до ресурсів та можливостей, незалежно від статі, зокрема однакової участі в економічній діяльності та прийнятті рішень, а також станом оцінки різних прагнень і потреб рівною мірою, незалежно від статі. Забезпечення гендерної рівності в усіх сферах життєдіяльності людини також регулюється ст. 24 Конституції України, Законом України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», ратифікованою Конвенцією МОП № 100 про рівне винагородження чоловіків і жінок за працю рівної цінності та Угодою про асоціацію між Україною та ЄС. У статті досліджено гендерний баланс на вітчизняних підприємствах. Співвідношення середньої заробітної плати жінок і чоловіків у період 2016–2021 рр. має динаміку до зменшення розриву. У 2021 р. показник гендерного розриву в організаціях України склав 70,8%. Загалом, у рейтингах за 2020 р. Україна займає 60 місце зі 160 країн. Найбільш проблемними щодо досягнення гендерної рівності в оплаті праці є такі сфери діяльності: сільське, лісове, рибне господарство, мистецтво, спорт і відпочинок, фінансова та страхова діяльність, поштова та кур’єрська доставка. В Україні, як і в інших країнах Європи, існують гендерні стереотипи професій, що обумовлено характером трудової діяльності. Більш «чоловічими» вважають сферу будівництва, транспорту, сільське, лісове та рибне господарство, а також промисловість. До більш «жіночих» сфер діяльності відносять сферу охорони здоров’я та надання соціальної допомоги. Важливим індикатором гендерної дискримінації є участь жінок у політиці. Станом на початок 2021 р. кількість жінок у парламенті складала 20,8% (у 2020 р. – 12,8%). Жінки нерідко зазнають дискримінації у співбесіді з потенційним роботодавцем. Зокрема, йдеться про безліч оголошень у засобах масової інформації щодо наймання на роботу, які містять вимоги щодо віку та статі працівника. Особливо часто застосовується відсів за статевою ознакою, коли мова йде про високооплачувані та престижні посади. Пандемія ще більш поглибила проблеми гендерної нерівності в Україні. Майже 40% опитаних жінок почали отримувати менший дохід, також зберігся розрив у 20% між зарплатами жінок і чоловіків на однакових посадах. Не менш важливу роль у встановленні гендерного збалансованого підходу у країні є знання про нього. Важливим аспектом гендерної рівності є самоосвіта та розвиток жінок. Також проблемою в Україні та й загалом у світі є забезпечення гендерного балансу в культурі тих організацій, які згідно зі стереотипами підходять лише чоловікам, зокрема йдеться про силові структури. Таким чином, встановлено, що в Україні ще мають місце прояви гендерної нерівності. Перешкоди для гендерного підходу виникають не лише через низький рівень обізнаності про гендерні проблеми або відсутність політичної волі для впровадження політики, а й через дуже повільний процес розробки державної політики та політичну реальність в Україні. Тому швидке реформування є найкращою можливістю інтегрувати інструменти гендерної рівності та гендерного підходу. Серед головних інструментів мають бути податкові пільги за дотримання гендерного балансу серед персоналу, імплементування гендерних квот у склад персоналу різних категорій, задіяння цифрової звітності підприємств, сприяння розвитку дистанційної зайнятості тощо. The purpose of the article is to study the theoretical and practical principles of ensuring gender balance in the country as a prerequisite for gender equality. Gender equality is a state of equal access to resources and opportunities, regardless of gender, in particular equal participation in economic activity and decision-making, as well as a state of valuation of different aspirations and needs equally, regardless of gender. Ensuring gender equality in all spheres of human activity is also regulated by Art. 24 of the Constitution of Ukraine, the Law of Ukraine «On Ensuring Equal Rights and Opportunities for Women and Men», ratified by the ILO Convention No. 100 on equal remuneration of men and women for work of equal value and the Association Agreement between Ukraine and the EU. The article explores the gender balance in domestic enterprises. The ratio of the average wages of women and men in the period 2016–2021 has the dynamics towards reducing the gender gap. In 2021, the gender gap in Ukrainian organizations amounted to 70.8%. In general, in the rankings for 2020, Ukraine ranks 60th out of 160 countries. The most problematic in achieving gender equality in wages are the following areas of activity: agriculture, forestry, fisheries, arts, sports and recreation, financial and insurance activities, postal and courier delivery. In Ukraine, as in other European countries, there are gender stereotypes of professions, due to the nature of work. More «male» are considered the sphere of construction, transport, agriculture, forestry and fisheries, as well as manufacturing industry. More «female» areas of activity include the sphere of health care and social assistance. An important indicator of gender discrimination is women’s participation in politics. As of the beginning of 2021, the number of women in the parliament was 20.8% (in 2020 – 12.8%). Women are often discriminated against in an interview with a potential employer. In particular, there are many advertisements in the media regarding hiring, which contain requirements regarding the age and gender of the employee. Sex screenings are especially often used when it comes to highly paid and prestigious positions. The pandemic has further exacerbated the problems of gender inequality in Ukraine. Almost 40% of women surveyed began to earn less income, and there was also a gap of 20% between the salaries of women and men in the same positions. An equally important role in establishing a gender-balanced approach in the country is knowledge. An important aspect of gender equality is women’s self-education and development. Another problem in Ukraine and in the world in general is to ensure gender balance in the culture of those organizations that, according to stereotypes, are suitable only for men, in particular, law enforcement agencies. Thus, it is determined that there are still manifestations of gender inequality in Ukraine. Obstacles to the gender approach arise not only because of the low level of awareness of gender issues or the lack of political will to implement policies, but also because of the very slow process of public policy development along with the political reality in Ukraine. Therefore, a rapid reform is the best opportunity to integrate the instruments of gender equality and gender approach. Among the main instruments should be tax incentives for maintaining a gender balance among staff, implementing gender quotas in the composition of staff of various categories, using digital reporting of enterprises, promoting the development of remote employment, etc.Item Гідна праця: імперативи, українські реалії, механізми забезпечення(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2017) Колот, Анатолій Михайлович; Kolot, Anatolii; Колот, Анатолий Михайлович; Данюк, Василь Макарович; Daniuk, Vasyl; Данюк, Василий Макарович; Герасименко, Оксана Олександрівна; Herasymenko, Oksana; Герасименко, Оксана Александровна; Антонюк, В. П.; Брінцева, Олена Григорівна; Brintseva, Olena; Бринцева, Елена Григорьевна; Василик, Алла Володимирівна; Vasylyk, A.; Василик, Алла Владимировна; Герасименко, Г. В.; Herasymenko, H.; Грішнова, Олена Антонівна; Hrishnova, Olena; Гришнова, Елена Антоновна; Даниленко, Олена Авксентіївна; Danylenko, Olena; Даниленко, Елена Авксентьевна; Зінкевич, Н. І.; Кицак, Тарас Григорович; Kitsak, T.; Кицак, Тарас Григорьевич; Лісогор, Лариса Сергіївна; Лисогор, Лариса Сергеевна; Лопушняк, Галина Степанівна; Lopushnyak, Galyna; Лопушняк, Галина Степановна; Мартиненко, І. О.; Маршавін, Юрій Миколайович; Marshavin, Yuriy; Маршавин, Юрий Николаевич; Назарова, Г. В.; Новак, І. М.; Новікова, Ольга Федорівна; Novikova, O.; Новикова, Ольга Фёдоровна; Петрова, Ірина Леонідівна; Петрова, Ирина Леонидовна; Петюх, Василь Миколайович; Petyuh, Vasyl; Петюх, Василий Николаевич; Рудакова, Світлана Григорівна; Rudakova, Svitlana; Рудакова, Светлана Григорьевна; Савченко, Василь Антонович; Savchenko, Vasyl; Савченко, Василий Антонович; Цимбалюк, Світлана Олексіївна; Tsymbalyuk, Svitlana; Цимбалюк, Светлана Алексеевна; Червінська, Любов Петрівна; Chervinska, Lyubov; Червинская, Любовь Петровна; Шастун, А. Д.; Shastun, A.; Шкода, Тетяна Никодимівна; Shkoda, T.; Шкода, Татьяна Никодимовна; Щетініна, Людмила Валеріївна; Schetinina, Lyudmila; Щетинина, Людмила ВалерьевнаМонографія містить авторське трактування сутності, значення, оцінки стану, імперативів гідної праці та механізмів її розвитку. Одним із основних завдань цього дослідження є сприяння фундаментальному переосмисленню домінант розвитку сфери праці загалом та становлення гідної праці, зокрема, що в перспективі має сформувати якісно нове, людиноцентричне економічне мислення, задіяти інноваційно орієнтовані механізми розвитку соціально-трудової сфери. За критичного узагальнення підходів до визначення індикаторів і показників гідної праці обґрунтовано авторське бачення соціально-економічних ознак (параметрів) гідної праці за умов євроінтеграції та формування інноваційно-інвестиційної моделі розвитку національної економіки. У ході проведеного дослідження автори отримали переконливі докази, що криза гідної праці, криза соціального в найширшому його розумінні — це криза цінностей, а тому закликають по-новому прочитати і зрозуміти сучасні цінності трудового життя, оцінити дійсну роль і значення соціального, морально-духовного, позаекономічного у нашому житті. Автори мають надію, що матеріали монографії сприятимуть утвердженню парадигмальних зрушень як у розумінні імперативів, тенденцій, перспектив розвитку інституту гідної праці, так і в опануванні сучасного теоретико-прикладного інструментарію подолання дефіциту гідної праці.Item Державне регулювання оплати праці: світовий досвід, порівняння та можливості реалізації(Харківський національний економічний університет, 2022) Щетініна, Людмила Валеріївна; Shchetinina, Liudmyla; Щетинина, Людмила Валерьевна; Рудакова, Світлана Григорівна; Rudakova, Svitlana; Рудакова, Светлана Григорьевна; Данилевич, Наталія Станіславівна; Danylevych, Nataliia; Данилевич, Наталия Станиславовна; Бідна, Тетяна Олексіївна; Bidna, TetianaМетою написання статті є аналіз характеру трансформації державного регулювання оплати праці як у світі, так і в Україні в епідеміологічних умовах. У переважній більшості країн наразі відбувається глибока трансформація державного регулювання оплати праці на макрорівні. Український ринок праці теж поступово адаптується до змін, новацій і сучасних соціоекономічних реалій. Наприклад, прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» як своєрідну реакцію держави на необхідність змін у сфері оплати праці. Для порівняння результатів політики держави у сфері оплати праці, а також взаємовідносин соціальних партнерів в умовах пандемії коронавірусу COVID-19 можна використати розмір середньомісячної заробітної плати у 2019–2021 рр. Варто відмітити, що не завжди зростання середньомісячної заробітної плати свідчить про економічне зростання країни. Головним індикатором економічного розвитку країни є внутрішній валовий продукт (ВВП). Пандемія коронавірусу, цілком природно, мала негативний вплив на економіку країн – у більшості країн відбулося зниження ВВП. Забезпечення зростання заробітної плати в цих умовах є індикатором сильних соціальної політики та/або соціально-трудових відносин у сфері оплати праці. Через соціальну політику в країні держава регулює розмір мінімальної заробітної плати. Більшість країн для стабілізації трудових доходів у період пандемії збільшили рівень мінімальної заробітної плати. Головним інструментом впливу держави на оплату праці в Ірландії, Німеччині, Норвегії, Фінляндії та США в цей період є надання тимчасових субсидій на заробітну плату, які запроваджуються задля збереження робочих місць і підтримки доходів працівників. Також досвід державного регулювання заробітної плати в розвинутих країнах у період пандемії включає виплату роботодавцям субсидій, кредитування податків, зменшення податкової ставки. Водночас, імплементування іноземних практик у сферу оплати праці потребує врахування українських реалій. The purpose of writing the article is to analyze the nature of the transformation of governmental regulation of wages both in the world and in Ukraine in epidemiological conditions. In the vast majority of countries, there is currently a profound transformation of governmental regulation of remuneration at the macro level. The Ukrainian labor market is also gradually adapting to changes, innovations and modern socioeconomic realities. For example, the Law of Ukraine «On Amendments to Certain Legislative Acts of Ukraine Aimed at Providing Additional Social and Economic Guarantees in Connection with the Spread of Coronavirus disease (COVID-19)» was adopted as a kind of reaction of the State to the need for changes in the field of remuneration. To compare the results of the State’s policy in the field of remuneration, as well as the relationship between social partners in the context of the COVID-19 pandemic, the average monthly wage in 2019-2021 can be used. It should be noted that not always the growth of average monthly wages indicates the economic growth of the country. The main indicator of the country’s economic development is gross domestic product (GDP). The coronavirus pandemic, quite naturally, had a negative impact on the economies of countries – in most countries there is a decrease in GDP. Ensuring growth of wages in these conditions is an indicator of strong social policy and/or social and labor relations in the field of labor remuneration. By means of social policy in the country, the State regulates the minimum wage. Most countries have increased the minimum wage to stabilize labor incomes during the pandemic. The main instrument of the State’s influence on wages in Ireland, Germany, Norway, Finland and the United States during this period is the provision of temporary subsidies for wages, which are introduced to save jobs and support the income of employees. Also, the experience of governmental regulation of wages in developed countries during the pandemic includes payment of subsidies to employers, tax crediting, and reduction of the tax rate. At the same time, the implementing of foreign practices in the field of remuneration requires taking into account Ukrainian realities.Item Зайнятість населення у сфері послуг(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2017-11) Петюх, Василь Миколайович; Petiukh, Vasyl; Петюх, Василий Николаевич; Щетініна, Людмила Валеріївна; Schetinina, Lyudmila; Щетинина, Людмила Валерьевна; Рудакова, Світлана Григорівна; Rudakova, Svitlana; Рудакова, Светлана ГригорьевнаItem Значення бюджетування та інвестиційного проектування у інвестиційних транспортних компаніях(ДВНЗ «Київський національний університет імені Вадима Гетьмана», 2008) Рудаков, О. Г.; Рудакова, Світлана Григорівна; Rudakova, Svitlana; Рудакова, Светлана ГригорьевнаДосліджено ринкові умови, які вимагають впровадження нових систем управління підприємством, бюджетування, побудови адекватної організаційної та фінансової структури компанії.Item Ментальне здоров’я персоналу в умовах карантинних обмежень(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2020) Рудакова, Світлана Григорівна; Rudakova, Svitlana; Рудакова, Светлана Григорьевна; Щетініна, Людмила Валеріївна; Shchetinina, Liudmila; Щетинина, Людмила Валерьевна; Данилевич, Наталія Станіславівна; Danylevych, Nataliia; Данилевич, Наталия Станиславовна; Касяненко, Ярослав Анатолійович; Kasianenko, Yaroslav; Касяненко, Ярослав Анатольевич; Кицак, Тарас Григорович; Kytsak, Taras; Кицак, Тарас ГригорьевичУ статті розглядаються підходи до управління станом ментального здоров’я персоналу в умовах карантинних обмежень на основі людиноорієнтованих цінностей. Мета дослідження – провести аналіз сучасних факторів впливу на стан ментального здоров’я персоналу як важливої управлінської проблеми, вирішення якої передбачає використання інноваційних методів та управлінських практик щодо його збереження та поліпшення. У процесі проведеного дослідження обґрунтовано необхідність оцінювання факторів негативного впливу на ментальне здоров’я персоналу з метою їх усунення або зниження їх дії. Доведено, що забезпечення ментального здоров’я персоналу є одним з головних завдань організацій, оскільки соціально-економічні втрати від його погіршення є значними. В ході дослідження теоретичних підходів до оцінювання показників стану ментального здоров’я персоналу сформовано власну точку зору на цінність та актуальність його збереження для організацій; визначено вагомість його впливу на продуктивності праці персоналу. Методом соціологічного дослідження визначено, що в умовах дистанційного режиму в період карантину поширені такі фактори (причини) стресу як: понаднормова робота, робота без перерв, низький рівень визнання та винагороди, відсутність гарантій зайнятості, недостатня підтримка керівників, менеджерів та\або колег, висока емоційна включеність працівників, погана комунікація, негативно впливають на стан ментального здоров’я та продуктивність праці персоналу. Розроблені підходи до поліпшення ментального здоров’я персоналу на основі інноваційних управлінських практик. The article considers the approaches to the management of the mental health of staff in the context of quarantine restrictions based on human-oriented values. The purpose of the study is to analyze the current factors influencing the mental health of staff as an important management problem, the solution of which involves the use of innovative methods and management practices for its preservation and improvement. The study substantiated the need to assess the factors of negative impact on the mental health of staff in order to eliminate them or reduce their effects. It has been proven that ensuring the mental health of staff is one of the main tasks of organizations, as the socio-economic losses from its deterioration are significant. In the course of research of theoretical approaches to an estimation of indicators of a condition of mental health of the personnel the own point of view on value and urgency of its preservation for the organizations is formed; the importance of its impact on staff productivity is determined. The method of sociological research determined that in the conditions of remote regime during quarantine such factors (causes) of stress as: overtime, work without breaks, low level of recognition and remuneration, lack of employment guarantees, insufficient support of managers, managers and / or colleagues, high emotional involvement of employees, poor communication, negatively affect the mental health and productivity of staff. Approaches to improving the mental health of staff based on innovative management practices have been developed.Item Метапрограмний портрет фахівця: значення, алгоритм розробки та результати використання(Дніпропетровський державний аграрно-економічний університет, 2017) Щетініна, Людмила Валеріївна; Shchetinina, Liudmyla; Щетинина, Людмила Валерьевна; Рудакова, Світлана Григорівна; Rudakova, Svitlana; Рудакова, Светлана Григорьевна; Глазунова, М. В.; Hlazunova, M.Мета статті полягає у дослідженні пріоритетних чинників, які впливають на поведінку людини в процесі праці, а також у визначенні головних метапрограм, які слід застосовувати на першому етапі добору персоналу. Аналізуючи, систематизуючи і узагальнюючи наукові праці багатьох учених, було розглянуто різні підходи до розуміння та визначення метапрограм, а також їх використання в процесі добору персоналу. У результаті дослідження було виділено головні метапрограми, необхідні для створення портрету будь-якого фахівця, запропоновано алгоритм його складання, а також способи застосування при прийомі кандидата на відповідну посаду. Обґрунтовано, що застосування метапрограмного підходу при доборі персоналу дозволить вже на першому етапі обрати необхідних кандидатів на відповідні посади. Перспективами подальших досліджень у даному напрямі є визначення пріоритетних метапрограм для фахівця відповідної посади, а також їх ранжування за ступенем вагомості.Item Мотиваційна функція організаційної культури(Видавництво ФОП Вишемирський В. С., 2023-04) Данилевич, Наталія Станіславівна; Danylevych, Nataliia; Данилевич, Наталия Станиславовна; Рудакова, Світлана Григорівна; Rudakova, Svitlana; Рудакова, Светлана Григорьевна; Щетініна, Людмила Валеріївна; Shchetinina, Liudmyla; Щетинина, Людмила ВалерьевнаItem Напрями розвитку компетентності персоналу при віддаленій роботі(Київський національний університет імені Вадима Гетьмана, 2022-10-21) Данилевич, Наталія Станіславівна; Danylevych, Nataliia; Данилевич, Наталия Станиславовна; Рудакова, Світлана Григорівна; Rudakova, Svitlana; Рудакова, Светлана ГригорьевнаВ умовах нової глобальної екосистеми набирає популярність віддалена або дистанційна робота. Особлива увага в організації приділяється створенню системи навчання та згуртованості персоналу, що потребує більш детального аналізу організації віддаленої роботи з точки зору компетентностей персоналу для її ефективної реалізації. In the conditions of the new global ecosystem, telework and remote work are gaining popularity. The organizations pay special attention to the development of a training system and team building, which requires a more detailed analysis of the organization of remote work from the point of view of staff competencies for its effective implementation.Item Новий Трудовий кодекс: протиріччя та їх наслідки(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024-04) Щетініна, Людмила Валеріївна; Shchetinina, Liudmyla; Щетинина, Людмила Валерьевна; Рудакова, Світлана Григорівна; Rudakova, Svitlana; Рудакова, Светлана ГригорьевнаItem Нормативно-правове регулювання відносин зайнятості: за та проти(Видавничий дім «Гельветика», 2015) Щетініна, Людмила Валеріївна; Shchetinina, Liudmyla; Щетинина, Людмила Валерьевна; Рудакова, Світлана Григорівна; Rudakova, Svitlana; Рудакова, Светлана Григорьевна; Литвинець, Я. О.; Lytvynets, Ya.; Литвинец, Я. О.Проаналізовано основні переваги та недоліки трудового законодавства України та їх вплив на соціально-трудові відносини зайнятості. Особливу увагу приділено Закону України «Про зайнятість населення», а також іншим нормативно-правовим актам в сфері регулювання зайнятості населення. Визначено головні протиріччя в політиці зайнятості та нормах трудового законодавства. Підкреслено нерівність в правах та можливостях соціальних партнерів, яку планується закріпити в новому Трудовому кодексі. Запропоновано усунути в трудовому законодавстві протиріччя щодо вікових меж категорії «молодий працівник».Item Стан ІТ-індустрії, як складової креативної економіки(Видавництво «Точка», 2021-06) Данилевич, Наталія Станіславівна; Danylevych, Natalia; Данилевич, Наталия Станиславовна; Рудакова, Світлана Григорівна; Rudakova, Svitlana; Рудакова, Светлана Григорьевна; Щетініна, Людмила Валеріївна; Schetinina, Lyudmyla; Щетинина, Людмила ВалерьевнаПроведено дослідження щодо стану ІТ-індустрії як складової креативної економіки та впливу короновірусних обмежень на результати її економічної діяльності. Зазначено, що ІТ-сектор проявив неабияку гнучкість та швидкість в адаптації до змін та не втратив своїх сильних позицій. The study was conducted on the state of the IT business as a component of the creative economy and the impact of the restrictions due the coronavirus pandemic on the results of its economic activity. It is indicated that the IT sector has shown great flexibility and speed in adapting to the changes and has not lost its strong position.Item Сучасні тренди розвитку менеджменту персоналу(Всеукраїнська громадська організація «Спілка автоматизаторів бізнесу», 2024) Данилевич, Наталія Станіславівна; Danylevych, Nataliia; Данилевич, Наталия Станиславовна; Рудакова, Світлана Григорівна; Rudakova, Svitlana; Рудакова, Светлана Григорьевна; Щетініна, Людмила Валеріївна; Shchetinina, Liudmyla; Щетинина, Людмила Валерьевна