Browsing by Author "Topchii, Oleksandr"
Now showing 1 - 16 of 16
Results Per Page
Sort Options
Item Вчительство як інструмент антирелігійної пропаганди в сільській школі 1920–1930-х років (на прикладі Чернігівщини)(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2015) Топчій, Олександр Сергійович; Topchii, Oleksandr; Топчий, Александр СергеевичДосліджуються основні напрями та методи антирелігійної політики радянської влади в сільській школі на Чернігівщині впродовж 1920–1930-х рр. З’ясовано організаційні та інституційні засади реалізації антирелігійної політики в даному регіоні. Окреслено умови, за якими педагоги ставали безпосередніми виконавцями політики більшовицького режиму в антирелігійній сфері. Показано роль сільських учителів у втіленні антирелігійної пропаганди та труднощі, з якими вони стикалися.Item Гендерні студії заходу: характеристики та сучасні тенденції(Київський національний університет імені Вадима Гетьмана, 2023-02-14) Ніколаєва, Тетяна Михайлівна; Nikolaieva Tetiana; Николаева, Татьяна Михайловна; Топчій, Олександр Сергійович; Topchii, Oleksandr; Топчий, Александр СергеевичItem Діяльність інтелігенції Чернігівщини у культурно-освітніх інституціях регіону в 1920-х – на поч. 1930-х рр.(Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, 2014) Топчій, Олександр Сергійович; Topchii, Oleksandr; Топчий, Александр СергеевичПроаналізовано зародження, становлення і розвиток мережі культурно-освітніх інституцій на Чернігівщині в 1920-х – поч.1930-х рр. та практичну діяльність в даних закладах сільської інтелігенції краю. Оскільки поле, на якому могли проявити себе сільські інтелігенти не відзначалося варіативністю, то, в 1920-ті роки фактично єдиним місцем і формою культурно-освітньої практики на селі (крім шкіл) стали сільські будинки і хати-читальні. Вони повинні були замінити українську “Просвіту”, сільські осередки якої були достатньо відомі ще з дореволюційного періоду. Вважаючи ці організації контрреволюційними, більшовики у різний спосіб домоглися їхнього закриття і в місті, і в селі. Селянські будинки повинні були стати єдиним центром політпросвітньої роботи на селі. In the article an origin, becoming and development of network of cultural and educational instituciy, is analysed on Chernigov in 1920–1930th and practical activity in these establishments of rural intelligentsia of edge. In 1920th actually the unique place and form of cultural and educational practice on a village (except for schools) was become by rural houses and khati-chital’ni. They must were replaced Ukrainian “Prosvita” the rural cells of which were known enough yet from a pre-revolution period. Considering these organizations counter-revolutionary, bolshevists in a different method obtained their closing and in town, and in a village. Rural houses must were become the unique center of politprosvitnei work on a village. Проанализировано зарождение, становление и развитие сети культурно-образовательных институций на Черниговщине в 1920-х – нач. 1930-х гг. и практическую деятельность в данных заведениях сельской интеллигенции края. Поскольку поле, на котором могли проявить себя сельские интеллигенты не отмечалось вариативностью, то, в 1920-е годы фактически единственным местом и формой культурно-образовательной практики на селе (кроме школ) стали сельские дома и избы-читальни. Они должны были заменить украинскую “Просвиту”, сельские ячейки которой были достаточно известны еще из дореволюционного периода. Считая эти организации контрреволюционными, большевики в разный способ добились их закрытия и в городе, и в селе. Сельские дома должны были стать единственным центром политпросветительской работы на селе.Item Кадрове забезпечення та діяльність лісового господарства Чернігівщини в 1920-х роках(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2018) Топчій, Олександр Сергійович; Topchii, Oleksandr; Топчий, Александр СергеевичЗдійснено спробу охарактеризувати кадрове забезпечення лісового господарства Чернігівщини в 1920-ті роки та висвітлити взаємовідносини органів радянської влади з сільською інтелігенцією в період її утвердження в Україні загалом і на Чернігівщині зокрема. Показано практичні кроки більшовиків спрямовані на залучення лісників до соціально-економічних перетворень нової влади, яка відразу проголосила ліси загальнодержавною власністю та націоналізувала їх без будь-якої компенсації попереднім власникам. Комуністичні вожді потребували допомоги фахівців лісового господарства оскільки продукція лісової галузі була сировиною для реалізації економічних перетворень нової влади. Взагалі комуністична влада не могла обійтися без послуг дореволюційної інтелігенції, так званих буржуазних спеціалістів оскільки потребувала їх знань і вмінь для своїх революційних програм. Досліджено процес побудови більшовиками вертикалі владних органів для управління лісовою галуззю. У призначенні на посади лісничих і помічників перевага надавалась тільки членам партії. До безпосередньої зони відповідальності працівників лісу належав нагляд за станом лісових масивів Чернігівщини та поширенню серед населення знань про користь лісів, необхідність їхнього збереження і примноження. Практично це проявлялось у формі читки лекцій в сільськогосподарських школах та гуртках, проведенні екскурсій до лісу, деревонасадженні у садах, парках, скверах і, власне, лісах, робота в музеях, гуртках та ін. Визначено, що для ефективного контролю за кадрами було зорганізовано контроль за професійними спілками, продовольчим постачанням та здійснювався систематичний вплив через проведення різноманітних професійних з’їздів. Виявлено, що не зважаючи на порівняну нечисельність лісників не оминули так звані радянські «чистки».Item Міжнародна політологія(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2022) Бульбенюк, Світлана Степанівна; Bulbeniuk, Svitlana; Гапоненко, Віра Анатоліївна; Haponenko, Vira; Довганик, Надія Михайлівна; Dovhanyk, Nadiia; Шульга, Марина Андріївна; Іванова, Наталія Юріївна; Ivanova, Nataliia; Лисенко, Юлія Віталіївна; Lysenko, Yuliia; Топчій, Олександр Сергійович; Topchii, Oleksandr; Зайцева, Зінаїда Іванівна; Zaitseva, Zinaida; Погорєлова, Інна Сергіївна; Pohorielova, Inna; Науменко, Ольга Михайлівна; Naumenko, Olha; Манелюк, Юрій Михайлович; Maneliuk, Yurii; Чубур, Наталія Володимирівна; Chubur, Nataliia; Шмаленко, Юлія Іванівна; Ярова, Ліліана Вікторівна; Чалюк, Юлія Олексіївна; Chaliuk, YuliiaУ навчальному посібнику розкрита основна проблематика сучасних міжнародних відносин у політологічному вимірі. З врахуванням найновіших тенденцій висвітлено широке коло питань міжнародної системи і глобального розвитку: від понять геополітики, міжнародних відносин і міжнародної політики, політичної глобалізації до аналізу політичного лідерства, світових політичних процесів, міжнародних комунікацій. Розкриті теми сприятимуть науковому пізнанню міжнародної політичної дійсності.Item Нікопольський субрегіон на історико-політичній мапі України(Київський національний університет імені Вадима Гетьмана, 2022) Топчій, Олександр Сергійович; Topchii, Oleksandr; Топчий, Александр СергеевичItem Політика радянської влади щодо сільської інтелігенції Чернігівщини в 1920-х на початку 1930-х рр.(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2016) Топчій, Олександр Сергійович; Topchii, Oleksandr; Топчий, Александр СергеевичЗдійснено спробу охарактеризувати взаємовідносини органів радянської влади з сільською інтелігенцією протягом 1920-х та на початку 1930-х рр. (в період утвердження більшовицької системи правління в Україні загалом і на Чернігівщині зокрема) та показати практичні кроки більшовиків, спрямовані на залучення інтелігенції — вчителів, агрономів, працівників зв'язку, лісників та інші категорії цього соціального прошарку до політичних та соціально-економічних перетворень нової влади. Головна увага зосереджена на найчисельнішому представництві сільської інтелігенції — вчительстві, а також агрономах, землемірах та працівниках лісу. Без старої інтелігенції більшовицька влада була не здатна побудувати нову модель суспільства і тому користувалась цілим арсеналом політичних і адміністративних засобів для її залучення на свою сторону. Однак тільки частина старої інтелігенції стала на бік нової влади. Більшість залишалась вороже налаштованою до більшовицької системи. Визначено, що для ефективного стеження за людьми розумової праці було зорганізовано контроль за професійними спілками, продовольчим постачанням та здійснювався систематичний політичний вплив через проведення різноманітних професійних з`їздів.Item Політичні технології в сучасних владних процесах(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2021) Смолянюк, Володимир Федорович; Smolianiuk, Volodymyr; Смолянюк, Владимир Фёдорович; Бульбенюк, Світлана Степанівна; Bulbeniuk, Svitlana; Бульбенюк, Светлана Степановна; Манелюк, Юрій Михайлович; Maneliuk, Yurii; Манелюк, Юрий Михайлович; Гапоненко, Віра Анатоліївна; Haponenko, Vira; Гапоненко, Вера Анатольевна; Довганик, Надія Михайлівна; Dovhanyk, Nadiia; Довганик, Надежда Михайловна; Зайцева, Зінаїда Іванівна; Zaitseva, Zinaida; Зайцева, Зинаида Ивановна; Іванова, Наталія Юріївна; Ivanova, Nataliia; Иванова, Наталия Юрьевна; Назарчук, Олександр Миколайович; Nazarchuk, Oleksandr; Назарчук, Александр Николаевич; Науменко, Ольга Михайлівна; Naumenko, Olha; Науменко, Ольга Михайловна; Ніколаєва, Тетяна Михайлівна; Nikolaieva Tetiana; Николаева, Татьяна Михайловна; Рихлік, Володимир Анатолійович; Rykhlik, Volodymyr; Рихлик, Владимир Анатольевич; Сацький, Павло Вікторович; Satskyi, Pavlo; Сацкий, Павел Викторович; Топчій, Олександр Сергійович; Topchii, Oleksandr; Топчий, Александр Сергеевич; Чалюк, Юлія Олексіївна; Chaliuk, Yuliia; Чалюк, Юлия Алексеевна; Якубенко, Наталія Тихонівна; Yakubenko, Nataliia; Якубенко, Наталия ТихоновнаУ посібнику розкрито технологічні способи (механізми) впливу на політичні процеси з метою отримання бажаних ефектів для організаторів подібних впливів. Показано сутність та організаційні формати технологічних прийомів, що застосовуються у вітчизняних владних реаліях, а також високу залежність демократичної політики від її технологічного насичення, що має як позитивні, так і негативні наслідки для політичної системи та суспільства загалом. Виокремлено феномен «кольорових революцій» як новітнього різновиду технологізації політики в умовах еклектичного поєднання архаїчних, традиційних і новітніх трендів владного перетворення суспільних реалій.Item Соціально-професійна характеристика аграрної інтелігенції Чернігівщини в 1920-х – поч. 1930-х рр.(Одеський національний політехнічний університет, 2011) Топчій, Олександр Сергійович; Topchii, Oleksandr; Топчий, Александр СергеевичItem Соціально-професійна характеристика аграрної інтелігенції Чернігівщини в 1920-х – поч. 1930-х рр.(Товариство з обмеженою відповідальністю Видавництво «Книги–ХХІ ст.», 2014) Топчій, Олександр Сергійович; Topchii, Oleksandr; Топчий, Александр СергеевичУ статті розглядаються основні сфери компетенції сільських аграріїв Чернігівщини, їх соціальний статус та професійна діяльність в 1920-х – поч. 1930-х рр. З’ясовуються форми та методи взаємодії спеціалістів сільського господарства з селянством у сфері виробництва та специфіка їх фахової підготовки. Також розглянуто участь аграрної інтелігенції у здійсненні політики колективізації в регіоні, висвітлено репресії проти сільських спеціалістів. Показано їх участь у селянських об’єднаннях вказаного періоду. The article researches the main competences of Chernihiv Region rural agriculturists, their social status and professional activities in 1920s – the beginning of 1930s. The key forms and methods of agriculture specialists’ cooperation with the peasantry in the sphere of production and their professional training peculiarities are clarified. Having come into power, the Bolshevicks started to implement their agricultural programme, explicated by V. Lenin in a popular brochure «To the Rural Poor» in May, 1903. The party’s strategy consisted in creating big state farms on the basis of landlords’ properties under the control of deputies from the rural poor (the name «radgosps», meaning «council farms», originated eventually). The leading role in the programme implementation belonged to the agricultural specialists, agriculturists in the first place. The agriculturists’ competences included studying the state of their district agriculture and its development prospects, revealing its needs, providing organizational activities among the rural citizens, taking part in the regulation for land distribution, cooperation, collectivization, consulting, working in local administration etc. The agriculturists’ efficient work was facilitated by the sufficiently broad network of agricultural schools. As «new» intelligentsia formation was to occur by means of class approach to university entrants’ selection, entrants’ social origin was taken into consideration at the examinations. Entrance priority was given to peasants and workers by origin. It should be emphasized that agriculturists’ education required continuity. As the techniques of many cultures were improving, agriculturists had to renew and enrich their knowledge constantly. Forest rangers were another category of production intelligentsia. They facilitated the spread of knowledge about forests’ importance, the need of their preservation and increase. In practice it led to direct supervision of the state of Chernihiv Region forest tracts, and in educational and cultural work it took the form of giving lectures in agricultural schools and societies (for school children and adults), organizing excursions to forests, planting trees in gardens, parks and forests, working in museums, societies «The Friends of the Forest» etc. The end of 1920s was marked by the beginning of the complete collectivization policy, which was launched in Chernihiv Region in November-December, 1929. Putting into practice the party policy in the rural area, soviet agronomists were under double pressure: on the one hand, they were criticized by party officials, and on the other hand – they felt people’s disaffection to this policy. What is more, Cherhihiv Region agricultural intelligentsia couldn’t ovoid cleansing and repression. For instance, in 1923 such cleansing occurred among forest rangers in Sosnitsa, Mena and Koryukivka. Taking everything into account, it can be stated that the main responsibilities of agriculturists and other specialists of agriculture and forestry implied the professional assistance to Ukrainian peasantry. As the soviet government and its local representatives mostly ignored social, professional and life hardships of agricultural intelligentsia, and sometimes interfered with their work, the efficiency of agriculture was decreasing to a great extent. Considerable amount of specialists underwent repression. At the same time, it should be said that even ideologized, soviet government political measures in the rural areas also comprised a modern component that raised the level of agricultural sector development and required the intensification of agricultural intelligentsia professional training. В статье рассматриваются основные сферы компетенции сельских аграриев Черниговщины, их социальный статус и профессиональная деятельность в 1920-х – в начале 1930-х гг. Выясняются основные формы и методы взаимодействия специалистов сельского хозяйства с крестьянством в сфере производства и специфика их профессиональной подготовки. Также рассмотрено участие аграрной интеллигенции в осуществлении политики коллективизации в регионе, отражены репрессии против сельских специалистов. Показано их участие в крестьянских объединениях указанного периода.Item Соціокультурні аспекти ліквідації неписьменності у сільській місцевості Чернігівщини (1920–1930-ті рр.)(Київський національний університет імені Вадима Гетьмана, 2022-11-17) Зайцева, Зінаїда Іванівна; Zaitseva, Zinaida; Зайцева, Зинаида Ивановна; Топчій, Олександр Сергійович; Topchii, Oleksandr; Топчий, Александр СергеевичItem Становлення системи охорони здоров’я Чернігівщини: роль сільських медичних працівників (1920–1930 рр.)(Інститут історії України Національної академії наук України, 2014) Топчій, Олександр Сергійович; Topchii, Oleksandr; Топчий, Александр СергеевичУ статті досліджено місце і роль сільських працівників медичної сфери Чернігівщини в становленні і розвитку сільської медицини регіону в 20–30-х роках ХХ століття та відображені труднощі, з якими названа категорія стикалася в процесі своєї практичної діяльності. In the article a place and role of rural physicians of Chernihiv Oblast are investigational in becoming and development of rural medicine of region in 20–30th of ХХ of century and difficulties are represented with that the named category clashed in the process of the practical activity. В статье исследовано место и роль сельских работников медицинской сферы Черниговщины в становлении и развитии сельской медицины региона в 20–30-х годах ХХ века и отображены трудности, с которыми названая категория сталкивалась в процессе своей практической деятельности.Item Сільська інтелігенція Чернігівщини в політиці Українізації (20-ті – поч. 30-х років. ХХ ст.)(Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, 2011) Топчій, Олександр Сергійович; Topchii, Oleksandr; Топчий, Александр СергеевичУ статті розглядаються питання проведення політики українізації в 1920-х – на початку 1930-х років минулого століття на території Чернігівщини та місце і роль в даному процесі сільської інтелігенції, насамперед вчительства. Висвітлюються труднощі здійснення національної політики на селі, що обумовлені локально-етнічними особливостями. The article examines the policy of Ukrainization in the 1920’s and early 1930 in Chernihiv region and the place and role of rural intellectuals, especially vchytelstvo.Highlights the difficulties of the national policy in the teaciers in this process, caused by locally-ethnic singularities. В статье рассматриваются вопросы проведения политики украинизации в 1920-х – начале 1930-х годов прошлого века на территории Черниговщины, место и роль в данном процессе сельской интеллигенции, прежде всего учительства. Освещаются трудности осуществления национальной политики партии на селе, которые обусловлены локально-этническими особенностями.Item Трансформація взаємовідносин Україна-НАТО у 1991–2024 рр.(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024-04-24) Топчій, Олександр Сергійович; Topchii, Oleksandr; Топчий, Александр СергеевичItem Художньо-масова робота сільської інтелігенції в культурно-освітніх закладах Чернігівщини (1920 – поч. 1930 рр.)(Національний університет «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка, 2014) Топчій, Олександр Сергійович; Topchii, Oleksandr; Топчий, Александр СергеевичУ статті досліджено місце і роль сільських інтелігентів Чернігівщини у здійсненні художньо-масової роботи серед мешканців села. Показано ідеологічний контроль з боку органів влади за нею, відображені труднощі, з якими названа категорія стикалася у процесі своєї практичної діяльності. In the article a place and role of rural intellectuals of the Chernihiv region are investigational in realization of artistically-mass work among the habitants of village. Ideological control from the side of government bodies after her, represented difficulties with that the adopted category clashed in the process of the practical activity is shown. В статье исследовано место и роль сельских интеллигентов Черниговщины в осуществлении художественно-массовой работы среди жителей села. Показан идеологический контроль со стороны органов власти за ней, трудности, с которыми названная категория сталкивалась в процессе своей практической деятельности.Item Інформаційно-психологічні технології(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2021) Ніколаєва, Тетяна Михайлівна; Nikolaieva Tetiana; Николаева, Татьяна Михайловна; Сацький, Павло Вікторович; Satskyi, Pavlo; Сацкий, Павел Викторович; Топчій, Олександр Сергійович; Topchii, Oleksandr; Топчий, Александр Сергеевич