Browsing by Author "Tsyhankova, Tetiana"
Now showing 1 - 18 of 18
Results Per Page
Sort Options
Item Economization of diplomacy and modernization of global trade policy within geopolitically unstable environment(Primedia eLaunch, 2022) Yatsenko, Olha; Яценко, Ольга Миколаївна; Tsyhankova, Tetiana; Циганкова, Тетяна Михайлівна; Tananaiko, Tetiana; Тананайко, Тетяна Сергіївна; Zavadska, Yuliia; Завадська, Юлія Сергіївна; Irynchyna, Inna; Іринчина, Інна Борисівна; Horbachova, IrynaItem Financial strategies for post-war recovery in Ukraine and Europe(Харківський навчально-науковий інститут ДВНЗ «Університет банківської справи», 2026) Hramotniev, Vitalii; Грамотнєв, Віталій Едуардович; Tsyhankova, Tetiana; Циганкова, Тетяна Михайлівна; Buriachenko, Andrii; Буряченко, Андрій Євгенович; Lohvinov, Pavlo; Логвінов, Павло Вадимович; Mozghovyi, Oleh; Мозговий, Олег МиколайовичPost-conflict reconstruction is a fiscal and financial policy challenge: governments must mobilize large resources for recovery while preserving fiscal sustainability, external balance, and financial stability. This article investigates the determinants of reconstruction strategies and their outcomes, focusing on how actors’ strategic priorities align with the economic and financial instruments they deploy. The purpose is to specify the conditions under which reconstruction is effective and to identify the risks posed by ill-suited strategies. Building on comparative evidence from major post-war settlements, the study distinguishes two ideal-type configurations: (i) a control/extraction template that relies on reparations-style claims, compensation mechanisms, and restrictive trade and settlement arrangements, and (ii) an integration/investment template that relies on coordinated multi-year financing, trade normalization, risk-sharing instruments, and institution-building that supports credit intermediation and private capital formation. Principal results indicate that two drivers are pivotal in shaping strategy choice and performance: the magnitude of wartime damage and rivalry among principal actors. Outcomes, however, hinge on the depth of institutional design underpinning the financing architecture — credible economic rationale, enforceable commitments, and coordination capacity over a long horizon. A causal-dynamic framework is proposed to map shifts between templates under these drivers and to derive reconstruction scenarios for Europe and Ukraine following the Russian–Ukrainian war. The main conclusion is that a drift toward a weakly institutionalized, control-oriented configuration raises debt vulnerabilities and instability risks, whereas an institutionally robust, integration-oriented program with predictable funding and effective risk-sharing is more likely to sustain recovery, investment, and durable peace. Постконфліктне відновлення є викликом для фінансово-кредитної політики: уряди мають мобілізувати значні ресурси для відбудови, зберігаючи фіскальну стійкість, рівновагу зовнішніх рахунків і фінансову стабільність. У роботі досліджено чинники, що визначають вибір стратегій відновлення та їхні результати з акцентом на тому, як стратегічні пріоритети ключових акторів узгоджуються з економічними й фінансовими інструментами, які вони застосовують. Мета полягає у визначенні умов, за яких відновлення є результативним, а також у виявленні ризиків, що виникають у разі вибору невідповідних стратегій. Спираючись на порівняльні дані ключових випадків повоєнних урегулювань, дослідження виокремлює два узагальнені підходи: (i) домінаційно-орієнтований, що ґрунтується на репараційній логіці вимог, механізмах компенсації та обмежувальних торговельних і розрахункових домовленостях; та (ii) інтеграційно-інвестиційний, що передбачає скоординоване багаторічне фінансування, нормалізацію торгівлі, інструменти розподілу ризиків та інституційне будівництво, яке підтримує кредитне посередництво й формування приватного капіталу. Основні результати свідчать, що вирішальними детермінантами вибору стратегії та її результативності є два чинники: масштаб воєнних руйнувань і суперництво між ключовими акторами. Водночас остаточні результати визначаються глибиною інституційного проєктування, що лежить в основі архітектури фінансування: наявністю переконливого економічного обґрунтування, неухильного дотримання зобов’язань і спроможності до координації на довгостроковому горизонті. Запропоновано причиново-динамічну рамку для відображення переходів між підходами за цих умов і для формування сценаріїв відновлення Європи та України після російсько-української війни. Головний висновок полягає в тому, що дрейф у бік слабко інституціоналізованої, домінаційно-орієнтованої конфігурації підвищує боргову вразливість і ризики нестабільності, водночас інституційно стійка інтеграційно-орієнтована програма з передбачуваним фінансуванням і дієвими механізмами розподілу ризиків із більшою ймовірністю забезпечує стале відновлення, інвестиції та тривалий мир.Item Free trade agreements in the world trade system: benefits and models(Харківський навчально-науковий інститут ДВНЗ «Університет банківської справи», 2022) Tsyhankova, Tetiana; Циганкова, Тетяна Михайлівна; Цыганкова, Татьяна Михайловна; Yatsenko, Olha; Яценко, Ольга Миколаївна; Яценко, Ольга Николаевна; Tananaiko, Tetiana; Тананайко, Тетяна С.; Solodkovska, Hanna; Солодковська, Ганна Володимирівна; Солодковская, Анна Владимировна; Olefirenko, Viktoriia; Олефіренко, Вікторія Володимирівна; Олефиренко, Виктория Владимировна; Ishchenko, Anna; Іщенко, Анна Володимирівна; Ищенко, Анна ВладимировнаIt is indicated that one of the characteristic features of the modern trade system is the rapid growth of the number of regional trade agreements, which, in turn, causes asymmetry in the dominance of regional cross-border trade rules over multilateral ones. The main advantages for countries from participating in regional trade agreements have been identified: the possibility of excluding "vulnerable sectors" from the agreement; the ability to independently choose partners in negotiations; the use of the principle of "reciprocity" is more effective compared to the World Trade Organization, the possibility of forming the image of a regional leader; within the framework of such agreements, it is possible to carry out "experimental application" of certain new measures in the field of trade, which, if successfully tested, can be tried to be applied in general mode; the possibility of attracting more foreign investments by developing countries that are not regional leaders. After examining the degree of involvement of countries in concluding regional trade agreements for the presence of regional asymmetries, a significant diference was identified from the maximum involvement of the countries of the European region (on average 33.2 agreements per country) and the countries of Africa (2.7) and the Middle East (3.9). It is proposed that one of the vectors of the development of Ukraine's foreign economic policy should be the expansion of the scope of current and future regional trade agreements to the sphere of services, e-commerce and investments, given the potential, their compliance with the global trends of the trading system, as well as the ability of Ukraine to become a significant player in a number of markets for services and trade in digital products, taking into account the availability of an up-to-date legal framework on these issues. It was determined that 50% of Ukraine's commodity exports during 2016–2021 took place within the framework of the preferential regime provided for by key free trade agreements. According to the results of the proposed forecastof such exports for the period 2021–2023, using the method of time series analysis, it was confirmed that the corresponding dependence will only grow (export volumes within the framework of free trade agreements will grow by 3 percent annually, while total exports by 2%). Указано, що однією з характерних ознак сучасної торговельної системи є швидке зростання кількості регіональних торговельних угод, що, у свою чергу, спричиняє асиметричність у розрізі домінування регіональних правил транскордонної торгівлі над багатосторонніми. Ідентифіковано основні переваги для країн від участі в регіональних торговельних угодах: можливість виключення з угоди «вразливих секторів»; здатність самостійно обирати партнерів у переговорах; більш ефективне порівняно зі Світовою організацією торгівлі використання принципу «взаємності», можливість формування іміджу регіонального лідера; у рамках таких угод можна провести «експериментальне застосування» певних нових заходів у сфері торгівлі, які при успішному випробуванні можна намагатися застосовувати в загальному режимі; можливість залучення більших іноземних інвестицій країнами, що розвиваються та не є регіональними лідерами. Після дослідження ступеня залучення країн до вкладання регіональних торговельних угод на наявність регіональних асимерій, ідентифіковано значну відмінність від максимального залучення країн європейського регіону (у середньому 33,2 угоди на кожну країну) й країнами Африки (2,7) та Близького Сходу (3,9). Запропоновано, щоб одним із векторів розвитку зовнішньоекономічної політики України було розширення сфери охоплення чинних та майбутніх регіональних торговельних угод на сферу послуг, електронної комерції й інвестицій, з огляду на потенціал, їхню відповідність глобальним трендам торговельної системи, а також спроможність України стати вагомих гравцем на низці ринків послуг і торгівлі цифровими продуктами, ураховуючи наявність актуальної нормативно-правової бази з цих питань. Визначено, що обсяги товарного експорту України протягом 2016–2021 років на 50 % відбувалися в рамках преференційного режиму, передбаченого ключовими угодами про вільну торгівлю. За результатами запропонованого прогнозу такого експорту на період 2021–2023 років за допомогою методу аналізу часових рядів отримано підтвердження, що відповідна залежність лише зростатиме (обсяги експорту в рамках угод про вільну торгівлю щорічно зростатимуть на 3 відсотки, у той час як загальний експорт – на 2 %).Item Global agri-food market: consumer trends and trade problems(Харківський навчально-науковий інститут ДВНЗ «Університет банківської справи», 2020) Yatsenko, Olha; Яценко, Ольга Миколаївна; Яценко, Ольга Николаевна; Tsyhankova, Tetiana; Циганкова, Тетяна Михайлівна; Цыганкова, Татьяна Михайловна; Zavadska, Yuliia; Завадська, Юлія Сергіївна; Завадская, Юлия Сергеевна; Horbachova, I.; Горбачова, І. В.; Khoroshun, O.; Хорошун, О. І.It is determined that the problem of food security, both for individual countries and for the world community as a whole, has been significantly exacerbated by interconnected global environmental, economic and social upheavals with rapid technological transformation of the industry combined with significantly growing global food demand and changing consumer preferences. These processes are taking place against the background of the global economic downturn caused by the COVID-19 pandemic. The consequences of the outlined factors on the international agri-food market are analyzed, namely the introduction of additional trade restrictions, rising food prices and disruptions in the global supply chain, etc. These and other negative trends within the global food market reduce the physical availability of food and reduce people’s quality of life. The object of research is the processes of development of the global market of agri-food products. The subject of research is the dominants and mechanisms of formation of the global market of agri-food products. The purpose of the work is a comprehensive assessment of the global agri-food market in terms of the transformation of consumer priorities, taking into account the turbulence of the international economic space. The task of the research is to determine the global dominants and trends in the development of the agri-food market, to assess the integration prospects of Ukraine into the world agri-food market. The following methods of scientific research were used to achieve the goal and solve the problems of the article: the method of system analysis, forecasting, generalization. The scientific novelty of the obtained results is to provide a comprehensive assessment of the current state of the international agri-food market in terms of key factors and determinants of its development with further construction of the optimal model of economic cooperation between Ukraine and its international trading partners which is based on the obtained results. The study also further developed a systematic assessment of the agri-food market of Ukraine, which is dynamically integrated into the global market and is characterized, on the one hand, by strengthening the leading position of Ukrainian producers in a number of product positions and geographical structure of trade relations in the world market, and on the other hand, by the disparity between exports of raw materials and finished products. Визначено, що проблема гарантування продовольчої безпеки як для окремо взятих країн, так і для світової спільноти загалом, значно загострилась унаслідок взаємопов’язаних глобальних екологічних, економічних і соціальних потрясінь з одночасним стрімким технологічним трансформуванням галузі у поєднанні із суттєво зростаючим світовим попитом на продовольство і зміною споживчих уподобань. Зазначені процеси відбуваються на тлі падіння світової економіки, викликаного пандемією COVID-19. Проаналізовано наслідки окреслених чинників на міжнародний агропродовольчий ринок, а саме введення додаткових торговельних обмежень, зростання цін на продукти харчування та збої у глобальних ланцюжках їхніх поставок тощо. Ці та інші негативні тенденції в межах глобального продовольчого ринку зменшують фізичну доступність харчування і знижують якість життя людей. Об’єктом дослідження є процеси розвитку глобального ринку агропродовольчих товарів. Предметом дослідження — домінанти і механізми формування глобального ринку агропродовольчої продукції. Метою роботи є комплексна оцінка глобального агропродовольчого ринку в розрізі трансформації споживчих пріоритетів з урахуванням турбулентності міжнародного економічного простору. Завданням наукового дослідження є визначення глобальних домінант і тенденцій розвитку ринку агропродовольчої продукції, оцінка інтеграційних перспектив України у світовий агропродовольчий ринок. Для досягнення мети і вирішення завдань були використані такі методи наукового дослідження: метод системного аналізу, прогнозування, узагальнення. Наукова новизна одержаних результатів полягає в наданні комплексної оцінки сучасного стану міжнародного агропродовольчого ринку в розрізі ключових факторів і детермінант його розвитку із подальшою побудовою на основі отриманих результатів оптимальної моделі використання потенціалу економічної співпраці між Україною та її міжнародними торговельними партнерами. Також у дослідженні дістали подальшого розвитку системна оцінка ринку агропродовольчої продукції України, який динамічно інтегрується у глобальний й характеризується, з одного боку, зміцненням лідируючих позицій українських товаровиробників за низкою товарних позицій і географічною структурою торговельних відносин на світовому ринку, а з другого боку — диспропорцією між експортом сировини і готової продукції.Item Influence of industry 4.0 on strategies of companies entering the global market of data integration services(ВНЗ «Національний гірничий університет», 2023) Tsyhankova, Tetiana; Циганкова, Тетяна Михайлівна; Цыганкова, Татьяна Михайловна; Yatsenko, Olha; Яценко, Ольга Миколаївна; Яценко, Ольга Николаевна; Obolenska, Tetiana; Оболенська, Тетяна Євгенівна; Оболенская, Татьяна Евгеньевна; Hordieieva, Tamara; Гордєєва, Тамара Федорівна; Гордеева, Тамара Федоровна; Osadchuk, V.Purpose. To substantiate the theoretical principles and practical recommendations regarding the formation of the strategy of enterprises entering the market of data integration services in the conditions of Industry 4.0. Methodology. Research methods based on the principle of the unity of theory and practice were used in the research process, including: the historical-logical method (to study the evolution of market development and its trends); the analytical-statistical one (to determine the dynamics of market volumes); SWOT-matrix method analysis and DROC-analysis (to study the global market development of data integration services and to determine the company’s development scenarios in the market in the conditions of Industry 4.0); correlation-regression analysis (to study the dependence of marketing costs on net income of IT market leaders); taxonomic analysis (to systematize strategies used by market players under different conditions); qualitative research method (expert interview to analyze the state of the market and identify trends in its development). Findings. The state, conjuncture, key trends and drivers of the development of the data integration services market were comprehensively investigated, and the impact of Industry 4.0 was analyzed. The strategies of the leading players and possible scenarios for the development of companies on the market are determined. Originality. Empirical and theoretical research allowed us to propose directions for the implementation of digital-marketing technologies for enterprises to enter new b2b markets and to substantiate their strategies for entering the market of data integration services; in addition, to take into account the prospects for the development of this market in the post-war development of Ukraine. Practical value. The research results can be helpful to state authorities and researchers, applied in the functional activities of IT enterprises, namely, conclusions regarding the specifics and prospects for the development of the market of data integration services, its drivers, and their development strategies in turbulent times and the Fourth Industrial Revolution, directions for the implementation of technologies digital-marketing for entering new b2b markets, strategies and tactics for entering the data integration services market, in particular, when researching the global data integration services market and developing hybrid entry strategies.Item Institutional, Financial and Economic Challenges and Prospects of Cooperation between Ukraine and MENA Region(Wyższa Szkoła Ekonomiczno-Humanistyczna, 2020) Ananiev, Mykola; Ананьєв, Микола Юрійович; Ананьев, Николай Юрьевич; Batorshyna, Adilia; Баторшина, Аділя Фатехівна; Баторшина, Адиля Фатеховна; Danylevych, Nataliia; Данилевич, Наталія Станіславівна; Данилевич, Наталия Станиславовна; Hordieieva, Tamara; Гордєєва, Тамара Федорівна; Гордеева, Тамара Фёдоровна; Kornieiev, Volodymyr; Kyian, Yehor; Киян, Єгор Михайлович; Киян, Егор Михайлович; Lavrinenko, Olena; Лавріненко, Олена Валеріївна; Лавриненко, Елена Валерьевна; Lukianenko, Dmytro; Лук’яненко, Дмитро Григорович; Лукьяненко, Дмитрий Григорьевич; Lutsyshyn, Zorіana; Lykholet, Serhii; Лихолет, Сергій Ілліч; Лихолет, Сергей Ильич; Mashtabei, Viktor; Mozghovyi, Oleh; Мозговий, Олег Миколайович; Мозговой, Олег Николаевич; Musiiets, Tetiana; Мусієць, Тетяна Вікторівна; Мусиец, Татьяна Викторовна; Smaliichuk, Hanna; Смалійчук, Ганна Володимирівна; Смалийчук, Анна Владимировна; Subochev, Oleksii; Субочев, Олексій Валерійович; Субочев, Алексей Валерьевич; Tsyhankova, Tetiana; Циганкова, Тетяна Михайлівна; Цыганкова, Татьяна Михайловна; Tokar, Volodymyr; Токар, Володимир Володимирович; Токарь, Владимир Владимирович; Voloboieva, Iryna; Волобоєва, Ірина Олександрівна; Волобоева, Ирина Александровна; Yurkevych, Oksana; Юркевич, Оксана Миколаївна; Юркевич, Оксана Николаевна; Zalizniuk, ViktoriiaItem Mobilization of innovative and resource factors of national outsourcing IT companies development(ВНЗ «Національний гірничий університет», 2021) Tsyhankova, Tetiana; Циганкова, Тетяна Михайлівна; Цыганкова, Татьяна Михайловна; Yatsenko, Olha; Яценко, Ольга Миколаївна; Яценко, Ольга Николаевна; Mozghovyi, Oleh; Мозговий, Олег Миколайович; Мозговой, Олег Николаевич; Didukh, T.; Дідух, Т. М.; Patsola, L.; Пацьола, Л. В.Purpose. To systematize and justify the mobilization optimization of internal resource potential and innovative indicators for development of national outsourcing IT companies. Methodology. To complete this paper work the authors followed the justification of the forecast based on the use of the following methods: trend method (establishing the forecast indicators of development on the basis of determining the average trend of the previous periods) to identify and systematize ways to ensure forecast efficiency of resource potential, innovative development of outsourcing companies in IT; comparative and statistical methods (application of methods for analysis of reporting data, their comparison with forecast) and forecasting method (forecasting according to the main quantitative and qualitative indicators) to determine the comparative characteristics of the given paths; geometric method of direct change dependence (determination of the level of change dependence, calculated by the method of direct geometric progression) to assess the forecast scheme for Ukrainian outsourcing IT subjects of unification in the form of cooperation. Findings. The basic methods of resource potential optimization, innovative indicators for development of outsourcing IT companies in Ukraine are investigated and substantiated. Systematization of scientific approaches, views of researchers allowed forming a list of optimization paths of these companies’ development. Originality. For the first time the organizational and economic form of integration of the subjects of the IT-outsourcing market in Ukraine is proposed as a way to optimize the resource potential of the association in cooperation, which provides functioning of competitive structures based on cooperation and partnership relation with clients, distribution of functional loads, creation of additional market economic effects, possible solution of social and economic problems of regions. Practical value. The practical significance of the study lies in the development and testing of methodological tools designed for rapid assessment of the development level of innovation and resource potential of IT enterprises. The results of the study can be used by national IT outsourcing companies to increase capital and maintain operational efficiency, to ensure functioning of competitive structures of different categories aimed at increasing the added economic value of their participants. Мета. Систематизувати та обґрунтувати оптимізаційні шляхи мобілізації внутрішнього ресурсного потенціалу та інноваційних показників розвитку аутсорсингових компаній у сфері ІТ в Україні. Методика. Для зазначених цілей було проведено методичне обґрунтування прогнозування на основі використання наступних методів: методу трендів (встановлення прогнозних показників розвитку на підставі визначення середнього тренду попередніх періодів) для визначення й систематизації шляхів забезпечення прогнозної ефективності ресурсного потенціалу, інноваційного розвитку аутсорсингових компаній у сфері ІТ; порівняльного та статистичного методів (застосування методів для аналізу звітних даних, порівняння їх із прогнозними) та методу прогнозування (здійснення прогнозування за основними кількісними та якісними показниками) для визначення порівняльної характеристики даних шляхів; геометричного методу прямої залежності змін (визначення рівня залежності змін, розрахованого методом прямої геометричної прогресії) для оцінки ефективності прогнозної схеми інтеграції суб’єктів ринку ІТ-аутсорсингу України на умовах об’єднання у формі коопетиції. Результати. Досліджені та обґрунтовані основні шляхи оптимізації ресурсного потенціалу, інноваційних показників розвитку аутсорсингових компаній у сфері ІТ в Україні. Систематизація наукових підходів, поглядів дослідників дозволила сформувати перелік оптимізаційних шляхів розвитку цих компаній. Наукова новизна. Уперше запропонована організаційно-економічна форма інтеграції суб’єктів ринку ІТаутсорсингу України як шлях оптимізації ресурсного потенціалу на умовах об’єднання у формі коопетиції, що передбачає забезпечення функціонування конкурентних структур різних категорій, основане на співпраці й партнерстві стосовно роботи з клієнтами, перерозподілу функціональних навантажень, створення додаткових ринкових економічних ефектів, можливому вирішенні соціально-економічних завдань регіонів. Практична значимість. Полягає в розробці та апробації методичного інструментарію, призначеного для експрес-оцінки рівня розвитку інноваційно-ресурсного потенціалу діяльності ІТ-підприємств. Результати дослідження можуть бути використані національними компаніями ІТ-аутсорсингу з метою росту капіталу та збереження операційної ефективності, з метою забезпечення функціонування конкурентних структур різних категорій, націлених на зростання доданої економічної вартості їх учасників. Цель. Систематизировать и обосновать оптимизационные пути мобилизации внутреннего ресурсного потенциала и инновационных показателей развития аутсорсинговых компаний в сфере IT в Украине. Методика. Для указанных целей было проведено методическое обоснование прогнозирования на основе использования следующих методов: метода трендов (установление прогнозных показателей развития на основании определения среднего тренда предыдущих периодов) для определения и систематизации путей обеспечения прогнозной эффективности ресурсного потенциала, инновационного развития аутсорсинговых компаний в сфере IT; сравнительного и статистического методов (применение методов для анализа отчетных данных, сравнение их с прогнозными) и метода прогнозирования (осуществление прогнозирования по основным количественным и качественным показателям) для определения сравнительной характеристики указанных выше путей развития; геометрического метода прямой зависимости изменений (определение уровня зависимости изменений, рассчитанного методом прямой геометрической прогрессии) для оценки эффективности прогнозной схемы интеграции субъектов рынка IT-аутсорсинга Украины на условиях объединения в форме коопетиции. Результаты. Исследованы и обоснованы основные пути оптимизации ресурсного потенциала, инновационных показателей развития аутсорсинговых компаний в сфере IT в Украине. Систематизация научных подходов, взглядов исследователей позволила сформировать перечень оптимизационных путей развития этих компаний. Научная новизна. Впервые предложена организационно-экономическая форма интеграции субъектов рынка IT-аутсорсинга Украины как путь оптимизации ресурсного потенциала на условиях объединения в форме коопетиции, которая предусматривает обеспечение функционирования конкурентных структур различных категорий, основанного на сотрудничестве и партнерстве по работе с клиентами, перераспределения функциональных нагрузок, создание дополнительных рыночных экономических эффектов, возможном решении социально-экономических задач регионов. Практическая значимость. Заключается в разработке и апробации методического инструментария, предназначенного для экспресс-оценки уровня развития инновационно-ресурсного потенциала деятельности IT-предприятий. Результаты исследования могут быть использованы национальными компаниями IT-аутсорсинга с целью роста капитала и сохранения операционной эффективности, в целях обеспечения функционирования конкурентных структур различных категорий, нацеленных на рост добавленной экономической стоимости их участников.Item Priority formats of trade integration of countries(Харківський навчально-науковий інститут ДВНЗ «Університет банківської справи», 2020) Tsyhankova, Tetiana; Циганкова, Тетяна Михайлівна; Цыганкова, Татьяна Михайловна; Obolenska, Tetiana; Оболенська, Тетяна Євгенівна; Оболенская, Татьяна Евгеньевна; Yatsenko, Olha; Яценко, Ольга Миколаївна; Яценко, Ольга Николаевна; Lyskova, Lesia; Лиськова, Леся Миколаївна; Лыськова, Леся Николаевна; Sovenko, O.; Совенко, О. І.The study is devoted to the problem of trade integration of countries, in the context of globalization, the development of foreign trade is one of the main factors in the competitiveness of the national economy. Partnership with the EU is strategic for Ukraine. The aim of the study is to reveal the key characteristics and manifestations of the asymmetric development of trade integration of Ukraine and the EU and to identify priority areas of trade and economic cooperation. The object of the study is the process of trade integration of countries on the example of Ukraine with the EU. Methods, measures and tools of trade and economic cooperation between Ukraine and the EU in the context of integration are the subject of the study. The study is devoted to the characteristics of the partnership between Ukraine and the European Union in the context of the Deep and Comprehensive Free Trade Area (DCFTA), which came into force on September 1, 2017 and is part of the Association Agreement. The dynamics of indicators of Ukraine’s economy development and foreign trade sphere is quantitatively estimated. An analysis of relations between Ukraine and the EU was conducted and it was concluded that the EU is a priority partner of Ukraine, as on average 42% of Ukraine’s goods and services are exported to Europe in recent years. The existing asymmetries of trade and economic integration of Ukraine and the EU, which are manifested in technological disproportion, raw material exports from Ukraine and high-tech imports, a negative balance and the constant growth of the negative trade balance of Ukraine are pointed out. To assess the effectiveness of Ukraine’s trade policy measures in terms of the DCFTA, a gravity model was built, which allowed to state that bilateral trade between the EU and Ukraine is more elastic than the dynamics of economic growth of EU GDP and less elastic than the dynamics of Ukraine’s GDP. The study confirmed that the DCFTA between Ukraine and the EU has already significantly affected the growth of trade turnover between these countries. The main integration opportunities and threats of cooperation between Ukraine and the EU have been identified. The main tools of trade integration are highlighted and the priority goals of trade integration of countries are identified in our study of Ukraine and the EU. Дослідження присвячено проблемі торговельної інтеграції країн. В умовах глобалізації розвиток зовнішньоторговельної сфери є одним з головних чинників конкурентоспроможності національної економіки. Партнерство з ЄС для України є стратегічним. Мета дослідження — розкрити ключові характеристики і прояви асиметричного розвитку торговельної інтеграції України і ЄС та визначити пріоритетні напрями торговельно-економічного співробітництва країн. Об’єктом дослідження є процес торговельної інтеграції країн на прикладі України з ЄС. Предметом дослідження виступають методи, заходи та інструменти торговельно-економічного співробітництва України з ЄС у контексті інтеграції. Дослідження присвячено характеристиці партнерства України та Європейського Союзу в контексті поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі (ПВЗВТ), яка набула чинності від 1 вересня 2017 року і є частиною Угоди про асоціацію. Кількісно оцінено динаміку показників розвитку економіки України та зовнішньоторговельної сфери. Проведено аналіз відносин України та ЄС і зроблено висновок про те, що ЄС є пріоритетним партнером України, адже в середньому за останні роки 42 % товарів і послуг Україна йде на експорт в Європу. З’ясовано наявні асиметрії торговельно-економічної інтеграції України та ЄС, що проявляються в технологічній диспропорційності, сировинному експорті з України та високотехнологічному імпорті, негативному сальдо та в постійному зростанні негативного торговельного балансу України. Для оцінки ефективності заходів торговельної політики України в умовах ПВЗВТ побудовано гравітаційну модель, яка дала змогу стверджувати, що двосторонній товарообіг між ЄС та Україною є більш еластичним від динаміки економічного зростання ВВП ЄС і менш еластичним від динаміки ВВП України. Дослідження підтвердило, що Угода про ПВЗВТ між Україною та ЄС уже значно вплинула на зростання товарообігу між цими країнами. Ідентифіковано основні інтеграційні можливості та загрози співпраці України і ЄС. Виокремлено основні інструменти торговельної інтеграції та визначено пріоритетні цілі торговельної інтеграції країн, у нашому дослідженні — України та ЄС.Item Protectionism sources of trade disputes within international economic relations(Vytautas Magnus University Agriculture Academy, 2020) Yatsenko, Olha; Яценко, Ольга Миколаївна; Яценко, Ольга Николаевна; Stašys, Rimantas; Tsyhankova, Tetiana; Циганкова, Тетяна Михайлівна; Цыганкова, Татьяна Михайловна; Reznikova, Nataliia; Uskova, DomenikaPeculiarities of modern intercountry trade disputes and their subject-object characteristics, protectionist methods due to the COVID-19 pandemic have been studied in the article. The purpose of the article is to study the features and tools for the implementation of modern interstate trade disputes in the context of strengthening protectionist policies and the spread of the COVID-19 crisis. The research methodology is presented by historical and logical method, statistics and graphic methods, comparative method, correlation regression method, forecasting method, method of theoretical generalization have been used in the article. Dominance and detecting protectionism policy within the process of protecting national markets of goods from international competition have been highlighted and manifestation form of protectionism actions has been defined. Quantitative and qualitative assessment of trade disputes of countries within WTO has been carried out; their subject-object characteristics have been defined; major tools of the most active member countries being a complainant or a respondent have been analyzed. It has been discovered that the largest number of disputes have taken place between the USA and the EU, the USA and China, and China and the EU; methods and tools for trade disputing between the above mentioned countries were identified.Item Trade-economic cooperation of Ukraine and China within COVID-19 Pandemic and in post-pandemic time(E3S Web of Conferences, 2021-04-16) Yatsenko, Olha; Яценко, Ольга Миколаївна; Яценко, Ольга Николаевна; Tsyhankova, Tetiana; Циганкова, Тетяна Михайлівна; Циганкова, Татьяна Михайловна; Horbachova, Iryna; Aksonova, Oksana; Osadchuk, ValeriiaModern trends of trade-economic relations of the countries within the COVID-19 pandemic have been systemized in the development of mutual relations in particular economy sectors have been identified. Direct connection between the increase of export volume to China and Ukraine GDP growth has been established in the study based on the correlation-regression analysis. Weaknesses and strengths as well as opportunities and threats of mutual relations within the pandemic have been defined. The influence of the world crisis, creating a free trade area, and other factors on foreign trade circulation between Ukraine and China have been studied with the tools of empirical gravity model of international trade. Foreign trade circulation up until 2022 with and without creating a Free Trade Area has been forecast based on the modelled data. Perspective directions of trade-economic relations have been defined; the strategy of extending the trade-economic integration of Ukraine and China within the COVID-19 pandemic and in post-pandemic time within customs tariffs liberalization, intensification of symmetric interdependence and complementarity between the countries, within creating a free trade area, diversifying trade turnovers, overcoming the pandemic, reduction of crisis consequences, and strengthening cooperation in new industries of post-pandemic time has been grounded.Item Бізнес-асоціації в системі розвитку міжнародної економічної діяльності: зарубіжний досвід та Україна(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2007-12-26) Циганкова, Тетяна Михайлівна; Tsyhankova, Tetiana; Євдоченко, Олена Олександрівна; Yevdochenko, OlenaСтаття присвячена дослідженню особливостей сучасних моделей діяльності бізнес-асоціацій та напрямам їх взаємодії з урядами в сфері розвитку міжнародної економічної діяльності. Особливу увагу приділено бізнес-асоціаціям в Україні та їх ролі в сприянні розвитку малого та середнього підприємництва в сучасних умовах інтеграції країни у світову економіку.Item Корпоративні передумови досягнення інтегрованості міжнародних маркетингових комунікацій(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2022) Циганкова, Тетяна Михайлівна; Tsyhankova, Tetiana; Цыганкова, Татьяна Михайловна; Іщенко, Анна Володимирівна; Ishchenko, Anna; Ищенко, Анна Владимировна; Дубас, В. О.; Dubas, V.Статтю присвячено обґрунтуванню необхідності створення передумов підвищення результативності інтегрованих міжнародних маркетингових комунікацій в умовах глобальної цифровізації, загострення дисбалансів на світових ринках та посилення геополітичних і геоекономічних протиріч. Розкрито системну сутність інтегрованих міжнародних маркетингових комунікацій (ІММК) та дано їх визначення. Досліджено еволюцію та ідентифіковано три хвилі розвитку теорії і практики інтегрованих маркетингових комунікацій (ІМК). Узагальнено сучасні вектори інтегрування засобів комунікації та здійснена їх типізація. Виокремлено специфічні особливості ІММК та в цьому контексті ідентифіковано найбільш ефективні засоби комунікаційного впливу на зарубіжних стейкхолдерів. Досліджено фактори виникнення практики ІМК, виокремлено їх групи та доповнено кожну з них найбільш вагомими сучасними чинниками. З урахуванням цього обґрунтовано необхідність та доцільність створення корпоративних передумов досягнення інтегрованості маркетингових комунікацій у міжнародному бізнесі. Запропоновано перелік таких передумов та показано їх вплив на конкретні вектори інтеграції різноманітних форм маркетингових комунікацій. This article is devoted to the justification of necessity of improvement of effectiveness of integrated international marketing communications in the conditions of global digitization, aggravation of disbalances on global markets and empowerment of geopolitical and geo-economic contradictions. The system entity of international integrated marketing communications (IMC) has been reviewed and defined as a process of marketing communication with the target audiences on foreign markets on the basis of potential and rational cooperation of different forms of communication that exist in accordance with foreign stakeholders’ expectations. The evolution was observed, and three waves of development of theories and practices of international integrated marketing communications (IMC) were identified: prioritization of advertising and PR integration (1992–2000); diversification of communication assets that are being integrated (2001–2012); prioritization of digital communication and creative approaches (from 2012). Modern vectors of communication assets’ integration were summarized and the typified-on marketing (elements of communicational and marketing mixes), corporate (internal communication, structural departments, time/terms) and environmental (segments of consumers, group of stakeholders, outsourcing entities). Specific features of IMC were described and, in this context, the most effective means of communication influence on foreign stakeholders were identified: these are mass media (business, specialized, socio-political), types of corporate social responsibility programs (charity, sponsorship etc.), marketing of important social problems (Cause Related Marketing), corporate volunteering and event marketing. The factors of IMC practices’ appealing were observed when their groups were specified and each of groups were supplemented with the most important modern factors. It is highlighted that appearance of new strong factors is dictated by the need of more rational attitude of companies to international marketing communications and creation of prerequisites for effective use of IMC concept. The list of such prerequisites was offered (availability pf market oriented corporate culture, developed internal marketing of the company, effective system of human resource management, systematicity of marketing research execution, usage of benchmarking, strategic orientation of management, use of progressive management technologies and availability of international communication’s strategy) and their influence of vectors of integration of different forms of marketing communication was shown.Item Модернізація правил та механізмів міжнародної торгівлі сільськогосподарською продукцією у контексті проблеми продовольчої безпеки(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2021) Яценко, Ольга Миколаївна; Yatsenko, Olha; Яценко, Ольга Николаевна; Циганкова, Тетяна Михайлівна; Tsyhankova, Tetiana; Цыганкова, Татьяна Михайловна; Оболенська, Тетяна Євгенівна; Obolenska, Tetiana; Оболенская, Татьяна Евгеньевна; Гальперіна, Любов Павлівна; Halperina, Liubov; Гальперина, Любовь ПавловнаПитання взаємозв’язку торгівлі та продовольчої безпеки не втрачає своєї актуальності протягом не одного десятиріччя, а ситуація в світі, спричинена поширенням пандемії COVID-19, додатково нагадала про прогалини в нормативному врегулюванні цього питання на багатосторонньому рівні, зокрема, з урахуванням цілі сталого розвитку № 2 щодо усунення голоду. Метою статті є детальна характеристика й аналіз багатосторонніх правил у сфері торгівлі сільськогосподарською продукцією на відповідність вимогам сьогодення щодо реагування на проблему продовольчої безпеки, а також розробка рекомендації стосовно модернізації правил торгівлі зазначеними товарами. У статті проаналізовано ступінь захищеності населення різних регіонів світу з точки зору продовольчої безпеки, а також розраховано сальдо торгівлі основними продуктами харчування для цих регіонів. Крім того, дослідження містить детальну характеристику Угоди Світової організації торгівлі (СОТ) про сільське господарство, включаючи три її основні напрями регулювання: доступ до ринку сільськогосподарських товарів (торговельні обмеження імпорту: тарифи та нетарифні бар’єри), внутрішня підтримка вітчизняного виробника (субсидії та інші програми, зокрема ті, що підвищують або гарантують рівень цін на фермах і доходи фермерів) та експортна конкуренція (включає експортні субсидії та інші методи, що використовуються для штучного підвищення рівня конкурентоспроможності експорту). Ключовою ідеєю статті є те, що саме відсутність імплементації Угоди СОТ про сільське господарство, а не її зміст, є проблемою у контексті вирішення питання продовольчої безпеки. У рамках дослідження розроблено рекомендації стосовно оновлення курсу торговельної політики з напряму продовольчої безпеки. При чому автори звертають увагу, що врегулювання цього питання на багатосторонньому рівні залежатиме від скоординованих дій як профільних, так і дотичних міжнародних організацій, тому варто використовувати всі світові майданчики, на яких заплановано в найближчий час зустрічі представників країн та окремих митних організацій на найвищому політичному рівні. The issue of the relationship between trade and food security has not lost its relevance for decades, and the situation in the world caused by the spread of the COVID-19 pandemic had further highlighted the gaps in regulatory regime at the multilateral level, including the sustainable development goal (SDG) № 2 on the elimination of hunger. The purpose of the article is a detailed description and analysis of multilateral rules in the field of trade in agricultural products to meet current requirements for responding to food security, as well as the development of recommendations for modernization of trade rules for these goods. The article analyzes the degree of protection of the population of different regions of the world in terms of food security, as well as calculates the balance of trade in basic foodstuffs for these regions. In addition, the study provides a detailed description of the World Trade Organization (WTO) Agreement on Agriculture, including its three main areas of regulation: market access for agricultural goods (trade restrictions on imports: tariffs and non-tariff barriers), domestic support for national producers (subsidies and other programs, including those that increase or guarantee farm prices and farmers’ incomes) and export competition (including export subsidies and other methods used to artificially increase the competitiveness of exports). The key idea of the article is that the lack of implementation of the WTO Agreement on Agriculture, but not its content, is a problem in the context of addressing food security. The study developes recommendations for updating the course of trade policy in the field of food security. The authors note that the settlement of this issue at the multilateral level will depend on the coordinated actions of both responsible and relevant international organizations, so it is worth using all the world platforms where meetings of representatives of the countries and separate customs territories at the highest political level are planned in the nearest future.Item Особливості комунікаційної політики Світової організації торгівлі(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Циганкова, Тетяна Михайлівна; Tsyhankova, Tetiana; Савіна, Євгенія Володимирівна; Savina, YevheniiaСтаття присвячена комплексному дослідженню специфіки комунікаційного процесу міжнародних організацій, зокрема Світової організації торгівлі, в умовах підвищення турбулентності глобальної геополітичної ситуації. У роботі розкрито сутність комунікаційного міксу, політики та стратегії комунікацій. На основі проведеного порівняльного аналізу обґрунтовано ключові складові цих понять, а саме засоби комунікацій, короткострокові та довгострокові цілі, системність комунікаційного процесу, установки, критерії та орієнтири. Визначено елементи комунікаційної політики фірми/організації та логіку її формування. В роботі виокремлено ключові елементи комунікаційного міксу фірм за видами, а також розкрито складові комунікаційного міксу міжнародних організацій та надана їх характеристика. Дослідницька увага акцентувалась на проведенні порівняння ключових елементів комунікаційної політики фірм і міжнародних організацій та визначенні особливостей, притаманних саме організаціям. Сукупність ідентифікованих особливостей поділено на клієнтські, інструментальні та управлінські з метою підвищення рівня обґрунтованості комунікаційної політики. Визначено внутрішні та зовнішні чинники формування комунікаційної політики СОТ, зокрема особливості сучасного етапу функціонування світової економіки та глобальної торгової системи (паралельні процеси глобалізації та регіоналізації, цифровізація, асиметричність економічного розвитку та посилення розриву у темпах розвитку країн, застосування нових цифрових технологій, які суттєво впливають на комунікаційний процес), основні стейкхолдери, громадська думка про організацію, ресурси для проведення комунікаційної активності, цілі та принципи діяльності. Охарактеризовано елементи комунікаційної політики СОТ, у тому числі зовнішні та внутрішні інструменти комунікацій організації (дипломатія, цифрові інструменти, офіційні документи, щорічні та спеціальні публікації, випуск навчального контенту, зв՚язки з громадськістю, проведення заходів тощо). За результатом їх аналізу виокремлено специфічні риси, притаманні комунікації цієї міжнародної організації, та запропоновано їх розподіл на такі, що визначаються цільовими аудиторіями, пріоритетними інструментами та ключовими особливостями. В роботі здійснено критичний огляд комунікаційної політики СОТ, виявлено нагальні проблеми та обґрунтовано чотири пріоритети збільшення ефективності використання наявного потенціалу комунікаційної політики СОТ: цифровізація, прозорість, реактивність та креативність. По кожному з них запропоновано доцільні заходи з їх реалізації. Отримані результати можуть становити основу для вдосконалення комунікаційної політики не лише СОТ, а й інших міждержавних і недержавних міжнародних організацій.Item Приватні перекази в системі зовнішньоекономічних потоків України в умовах війни(MDPC Publishing, 2025-09) Циганкова, Тетяна Михайлівна; Tsyhankova, Tetiana; Гордєєва, Тамара Федорівна; Hordieieva, TamaraМетою дослідження є аналіз динаміки та структурних зрушень у системі приватних грошових переказів в Україну в умовах повномасштабної війни, з’ясування взаємозв’язку між цими трансфертами та міжнародною міграцією, а також оцінка їхньої ролі у зовнішньоекономічній стійкості країни.Item Прогресивні маркетингові технології південнокорейських автовиробників на світовому ринку(Ужгородський національний університет, 2023) Циганкова, Тетяна Михайлівна; Tsyhankova, Tetiana; Гордєєва, Тамара Федорівна; Hordieieva, Tamara; Шарова, Анастасія А.; Sharova, AnastasiiaСтаття присвячена дослідженню маркетингових технологій південнокорейських автовиробників на світовому ринку, що посприяли потужному нарощуванню обсягів експорту та ринкових конкурентних переваг. Необхідність аналізу практики південнокорейського міжнародного маркетингу загалом та на закордонних автомобільних ринках, зокрема, обумовлює актуальність дослідження. В роботі показано понад двадцятирічну динаміку нарощування виробництва та експорту автомобілів, укріплення конкурентних позицій на світовому ринку. Наголошено, що південнокорейський міжнародний маркетинг ґрунтується на засадах класичного та широко використовує прогресивні, креативні технології. В цьому контексті ідентифіковано інструменти, прийоми та заходи в розрізі складових міжнародних маркетинг-мікс ключових автовиробників країни - Hyundai Motor Company та KIA Motors. The article is devoted to a comprehensive study of the marketing technologies of South Korean automakers on the world market, which have become a powerful mechanism for increasing export volumes and market competitive advantages in recent decades. The relevance of this study, which is further strengthened under the conditions of hyperbolization of the value of digital marketing with the simultaneous devaluation of the principles, laws, and tools of classical marketing determines the need to analyze the practice of South Korean international marketing. The study shows the role of the automobile industry in the development of the economy of the Republic of Korea, the over twenty-year dynamics of increasing the production and export of cars, strengthening competitive positions in the world market. It is emphasized that South Korean international marketing is based on the theoretical principles of classical, while widely using progressive, creative technologies and effectively applying each of them. In this context, progressive tools, methods, and measures have been identified as part of the components of the international marketing mix of the country's key car manufacturers – Hyundai Motor Company and KIA. It was established that the modern automotive sector of the country consists of 6 export-oriented companies, although almost 90% of exports belong to the Hyundai Motor Group, which determines the presence of many common features in international marketing activities that is the basis of the formation of a national concept of international marketing, which is characterized by: the use of mainly adaptation strategies, focus on target segments – mainly on consumers with average incomes, extensive assortment, develop- ment of technically unique models, environmental friendliness, high-quality service support, emphasis on innovativeness, qual- ity, design, a differentiated approach to pricing, the presence of powerful global distribution networks with unique networks of distributors and dealers, the use of the principles of integrated international marketing communications.Item Розвиток концепції міжнародного маркетингу у цифровій економіці(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023) Циганкова, Тетяна Михайлівна; Tsyhankova, Tetiana; Цыганкова, Татьяна Михайловна; Гордєєва, Тамара Федорівна; Hordieieva, Tamara; Гордеева, Тамара ФёдоровнаСтаттю присвячено дослідженню проблем, суперечностей і векторів розвитку концепції міжнародного маркетингу та її практичного втілення у цифровій економіці, необхідності гармонійної інтеграції теоретичних засад і практичних технологій міжнародного та цифрового маркетингу. Пріоритетна увага у роботі зосереджена на аналізі процесу формування підходів до трактування сутності цифрового маркетингу з метою конкретизації його меж, функцій, принципів, методів та інструментів; питанні актуальності існуючих моделей традиційного маркетингу у розвиненому цифровому середовищі, їх ефективної сумісності з технологіями цифрового маркетингу, що постійно і динамічно вдосконалюються; розробці та обґрунтуванні базового формату міжнародного маркетинг-мікс компанії у глобальному цифровому середовищі та виявленні стратегічно важливих особливостей його створення та реалізації у континуумі «стандартизація – адаптація». Показано, що на сьогодні попри значну кількість дефініцій, відбувається лише формування чітких підходів до розуміння сутності «цифрового» маркетингу, натомість діапазон сфер застосування терміну невпинно розширюється, що девальвує певною мірою класичний маркетинг. Разом з тим у теоретичному вимірі виявлено тенденцію до інтеграції цифрових (онлайн) і нецифрових (офлайн) технологій та каналів, що дало змогу визначити сучасний маркетинг як гармонійний, що враховує секторальні та середовищні аспекти набір он- та офлайн технологій і інструментів, комплексне використання яких забезпечить необхідну реакцію цільового ринку (сегмента) на пропозиції бізнесу. Доведено, що моделі традиційного маркетингу є актуальними й у глобальному цифровому середовищі, продемонстровано потенціал їх гармонізації з цифровими технологіями, визначено пріоритетні за функціональною спрямованістю маркетингові сфери застосування останніх. Обґрунтовано об’єктивну необхідність і практичну доцільність інтеграції міжнародної маркетингової діяльності з унікальними можливостями цифрових технологій. Запропоновано семикомпонентну базову структуру комплексу міжнародного маркетингу та розроблено цифрову складову кожного. Враховуючи наявність у міжнародній економічній діяльності декількох типів маркетинг-мікс (стандартизований, адаптований / диференційований і комбінований) ідентифіковано групу специфічних факторів адаптації до умов цільових зарубіжних ринків, що зумовлені використанням цифрових технологій: суто технологічні (переважаючі платіжні системи та соціальні мережі, покоління бездротового інтернету тощо) та комунікативні (особливості сприйняття контенту, цифрова грамотність тощо), які є визначальними для таких компонент цифрового маркетинг-мікс, як «Promotion», «Place», «People», «Process», «Physical evidence». The paper is devoted to the study of problems, contradictions and vectors of development of the concept of international marketing and its practical implementation in the digital economy, the need for harmonious integration of theoretical foundations and practical technologies of international and digital marketing. Priority attention is focused on the analysis of the process of forming approaches to the interpretation of the essence of digital marketing with a view to specifying its boundaries, functions, principles, methods and tools; the issue of relevance of existing models of "traditional marketing" in a developed digital environment, their effective compatibility with the constantly and dynamically improving "digital marketing" technologies; development and substantiation of the basic format of the international marketing mix of a company in the global digital environment and identification of strategically important areas of development. It is shown that today, despite a significant number of definitions, there is only the formation of clear approaches to understanding the essence of "digital" marketing, while the range of application of the term is constantly expanding, which "devalues" to some extent the "classical" marketing. At the same time, in the theoretical dimension, the author has identified a tendency to integrate digital (online) and non-digital (offline) technologies and channels, which has made it possible to define modern marketing as a harmonious set of online and offline technologies and tools that take into account sectoral and environmental aspects, the integrated use of which will ensure the necessary response of the target market (segment) to business offers. It is proved that the models of "traditional" marketing are also relevant in the global digital environment, the potential for their harmonisation with digital technologies is demonstrated, and the priority marketing areas of application of the latter are identified in terms of their functional orientation. The objective necessity and practical feasibility of integrating international marketing activities with the unique capabilities of digital technologies are substantiated. The seven-component basic structure of the international marketing complex is proposed and the digital component of each is developed. Given the presence in international economic activity of several types of marketing mixes (standardised, adapted/differentiated and combined), the article identifies a group of specific factors of adaptation to the conditions of target foreign markets due to the use of digital technologies: purely technological (prevailing payment systems and social networks, generation of wireless Internet, etc.) and communicative (peculiarities of content perception, digital literacy, etc.), which are crucial for such components of the digital marketing mix as “Promotion”, “Place”, “People”, “Process”, “Physical evidence”.Item Якісна модернізація консалтингових послуг у процесі іноземного інвестування повоєнної відбудови економіки України(Харківський національний економічний університет, 2023) Циганкова, Тетяна Михайлівна; Tsyhankova, Tetiana; Гордєєва, Тамара Федорівна; Hordieieva, Tamara; Хоцинська, Дар’я Валеріївна; Khotsynska, DariaВ умовах повоєнного відновлення України завдання консалтингових компаній, що обслуговуватимуть процеси іноземного інвестування економіки, значно ускладняться. Метою статті є визначення сучасних підходів до якісної модернізації надання консалтингових послуг іноземним інвесторам і вітчизняним реципієнтам коштів на засадах дотримання принципів сталого розвитку та технологічних інновацій. У процесі дослідження використовувалися загальнонаукові методи дослідження: узагальнення, абстракції, структурно-системний, класифікації. Якісна модернізація сучасних консалтингових послуг для учасників процесу іноземного інвестування передбачає підвищення якості послуг з урахуванням концепції сталого розвитку, використання новітніх технологій, запровадження в діяльність компаній комплаєнс-контролю та формування спеціального (інтегрованого) пакета послуг. Згідно із сучасними вимогами іноземних інвесторів обов’язковим компонентом корпоративного управління в їх компаніях-партнерах має бути комплаєнс – інструмент боротьби з недоброчесністю та дотримання стандартів у трьох сферах – Е (еnvironmental), S (social»), G (governance»), ESG. Цифровізація діяльності консалтингових компаній піднімає якість і різноманітність послуг на новий рівень, забезпечуючи підвищення продуктивності праці консультантів; надаючи можливість оперувати великими обсягами інформації, розв’язувати раніше недоступні завдання; створюючи умови для спілкування учасників інвестиційного проєкту в реальному часі тощо. Додатковим фактором забезпечення якості послуг іноземним інвесторам є реалізація можливості комунікації та роботи з документацією на рідній мові іноземного замовника з урахуванням специфіки його лінгвістичного та культурного середовища. У подальших дослідженнях доцільно детально вивчити досвід із використання концепції ESG і комплаєнсу в діяльності зарубіжних компаній і запровадження його в діяльність українських компаній. In the conditions of post-war recovery of Ukraine, the tasks of consulting companies that will be serving the processes of foreign investment of the economy will become much more complicated. The article is aimed at defining the current approaches to qualitative modernization of provision of consulting services to foreign investors and domestic recipients of funds on the basis of observance of the principles of sustainable development and technological innovations. In the process of research, general scientific research methods were used: generalization, abstraction, structural-system method, classification. Qualitative modernization of modern consulting services for participants in the process of foreign investment involves improving the quality of services taking into account the conception of sustainable development, the use of novel technologies, the introduction of compliance control into the activities of companies and the formation of a special (integrated) package of services. According to the current requirements on the part of foreign investors, compliance should be an obligatory component of corporate governance in their partner companies – being an effective instrument to combat dishonesty and comply with standards in three areas – E (environmental), S (social), G (governance), or ESG. Digitalization of consulting companies raises the quality and variety of services to a new level, providing increased productivity of consultants; providing the ability to operate with large amounts of information, solve previously inaccessible tasks; creating conditions for communication between investment project participants in real time, etc. An additional factor in ensuring the quality of services to foreign investors is the real possibility of communication and work with documentation in the native language of a foreign customer, taking into account the specifics of its linguistic and cultural environment. In further research, it is advisable to study in detail the experience of using the conception of ESG and compliance in the activities of foreign companies and its implementation in the activities of Ukrainian companies.