2021 рік
Permanent URI for this community
Browse
Browsing 2021 рік by Subject "347"
Now showing 1 - 4 of 4
Results Per Page
Sort Options
Item Поняття та перспективи розвитку цифровізації у сфері публічного управління(Видавничий дім «Гельветика», 2021) Чорний, С. В.; Chornyi, S.У статті автором наведено поняття та визначені перспективи розвитку цифровізації У сфері публічного управління в Україні. Відзначено, що цифровізація має на меті не автоматизацію процесу діяльності, а зміну самого продукту, характеру та сутності системи діяльності, взаємодії, що кардинально відрізняє даний термін від автоматизації. Автоматизація має на меті покращення певної діяльності завдяки технічним можливостям, що змінює спосіб ведення справи. Водночас автоматизація сьогодні забуває нових характеристик, що з’єднує її потрохи із цифровізацією. Автором запропоновано розуміти цифровізацію як системний метод, що ґрунтується на загальній автоматизації та реалізується шляхом запровадження цифрових технологій у роботу підприємств, установ та компаній, з метою пришвидшення взаємообміну, надання сервісних послуг, захищення інформації, доступності до ресурсів та, головне, підвищення ефективності їхньої роботи. Визначено, що цифровізація публічної адміністрації передбачає застосування стратегічних технологій публічного адміністрування, як-от: упровадження «цифрового» робочого місця; публічна адміністрація потребує нових методів виявлення та розуміння потреб і бажань громадян; використання соціальних мереж та комунікацій для їхнього активного залучення до політичних процесів; забезпечення можливості громадянам долучатися на їхніх власних умовах; підтримка персоналізації тощо; доступ до інформаційних баз як інструменту оцінки та контролю роботи влади та держави; штучний інтелект не обмежений у сприйнятті декількома показниками, допомагає обробляти тисячі параметрів і обирати оптимальні рішення; електронна ідентифікація громадян (е-ID); державні установи орієнтовані на одночасне поліпшення якості послуг, оптимізацію кількості службовців та зменшення витрат; це технологія розподіленої однорангової мережі загального користування, що може зберігати інформацію про транзакції (правочини) на постійній основі і без можливості її зміни, яка захищена криптографічними засобами, має назву «блокчейн»; використання «великих даних»; застосування публічною адміністрацією технологій «розумні» машини та засоби. In this article, the author presents the concept and identified prospects for the development of digitalization in the field of public administration in Ukraine. It is noted that digitalization does not aim to automate the process of activity, but to change the product itself, the nature and essence of the system of activity, interaction, which radically distinguishes this term from automation. Automation aims to improve certain activities due to technical capabilities, which changes the way things are done. At the same time, automation today is forgetting new features that connect it little by little with digitalization. The author proposes to understand digitalization as a system method based on general automation and implemented through the introduction of digital technologies in enterprises, institutions and companies, in order to accelerate exchange, provide services, protect information, access resources and most importantly increase their efficiency. It is determined that the digitalization of public administration involves the use of strategic technologies of public administration: the introduction of “digital” workplace; public administration needs new methods of identifying and understanding the needs and desires of citizens; use of social networks and communications for their active involvement in political processes; providing opportunities for citizens to join on their own terms; personalization support, etc.; access to information databases as a tool for evaluating and monitoring the work of government and the state; artificial intelligence is not limited in the perception of several indicators and helps to process thousands of parameters and choose the best solutions; electronic identification of citizens (e-ID); government agencies focused on improving the quality of services, optimizing the number of employees and reducing costs; it is a technology of distributed peer-to-peer public network that can store information about transactions (transactions) on a permanent basis and without the possibility of its change, and which is protected by cryptographic means, is called a blockchain; use of “big data”; the use of “smart” machines and tools by the public administration.Item Соціально-психологічні аспекти менеджменту організацій(Видавничий дім «Гельветика», 2021) Пєтков, В. П.; Pietkov, V.; Іванов, І. Є.; Ivanov, I.У статті наголошено, що менталітет нації може виступати, по-перше, як чинник внутрішнього соціального регулятора самозбереження нації як соціуму, по-друге, як чинник деструктивного консерватизму, що не дає змоги внести якісь зміни зовні доти, доки не виникне потреба в цьому самого суспільства. Саме це не дає змоги організаціям та суспільству досягти стабілізації інтересів. Отже, на сучасному етапі основною проблемою менталітету є формування принципів менеджменту, які б утілювали інтереси як окремої людини, так і суспільства загалом. Визначено, що соціально-психологічні аспекти менеджменту організації включають профілактику, умови та методи роботи, спрямовані на досягнення добробуту суспільства, та зобов’язання суспільства з конкретними потребами його громадян. Стратегічними напрямами соціально-психологічних аспектів менеджменту в Україні є формування національної гідності; подолання суперечностей у свідомості людей, пов’язаних із зародженням нових соціальних ідей та ідеалів; побудова такої моделі суспільства, у якій би поєднувалися потреби членів суспільства з потребами та цілями держави. Зроблено висновок, що керування людськими ресурсами складається з розроблення плану задоволення майбутніх потреб у людських ресурсах; створення резерву потенційних кандидатів на посади; вивчення кандидатів на робочі місця й відбору кращих із резерву, створеного під час набору; визначення заробітної плати і пільг; розроблення структури заробітної плати та пільг із метою залучення, найму та збереження службовців; уведення працівників, які були найняті в організацію та її підрозділи, розвиток, розуміння того, що очікує від них організація і яка праця в ній позитивно оцінюється; розроблення програм для набуття трудових навичок, необхідних для ефективного виконання роботи; розроблення методик оцінки трудової діяльності, доведення їх до працівників; розроблення методів переміщення працівників на посаді з більшою або меншою відповідальністю, розвитку їхнього професійного досвіду шляхом переміщення на інші посади або ділянки роботи, а також процедур припинення договору найму; підготовки менеджерів, керування просуванням по службі: розроблення програм, спрямованих на розвиток здібностей і підвищення ефективності праці керівних кадрів. The article emphasizes that the mentality of the nation can act, firstly, as a factor of internal social regulator of self-preservation of the nation as a society, and secondly, as a factor of destructive conservatism, which does not allow to make any changes from the outside until needed in this society itself. This is what does not allow organizations and society to achieve the stabilization of interests. Thus, at the present stage the main problem of the mentality is the formation of management principles that would embody the interests of both the individual and society as a whole. It is determined that the socio-psychological aspects of the organization’s management include prevention, conditions and methods of work aimed at achieving the welfare of society, and the obligations of society with the specific needs of its citizens. Strategic directions of socio-psychological aspects of management in Ukraine are the formation of national dignity; overcoming contradictions in the minds of people associated with the emergence of new social ideas and ideals; building such a model of society, which would combine the needs of members of society with the needs and goals of the state. It is concluded that human resource management consists of developing a plan to meet future human resource needs; creation of a reserve of potential candidates for positions; study of candidates for jobs and selection of the best from the reserve created during the recruitment; determination of wages and benefits; developing the structure of salaries and benefits in order to attract, hire and retain employees; introduction of employees who were hired in the organization and its departments, development, understanding of what the organization expects from them and what work in it is positively assessed; development of programs for the acquisition of work skills necessary for effective performance of work; development of methods for assessing employment and bringing it to employees; development of methods for transferring employees to positions with more or less responsibility, development of their professional experience by transferring to other positions or areas of work, as well as procedures for termination of the employment contract; training of managers, management of promotion: development of programs aimed at developing skills and improving the efficiency of management.Item Теоретико-правова характеристика напрямів та видів сфери аквакультури(Видавничий дім «Гельветика», 2021) Талдонова, Карина Геннадіївна; Taldonova, KarynaУ науковій статті схарактеризовано напрями та види сфери аквакультури. Відзначено, що аквакультура має розгалужену структуру та системний зміст. Класифікація видів аквакультури дає можливість не лише узагальнити наявну інформацію про види, а й відкриває особливості окремих видів аквакультури щодо їх дослідження та внесення пропозицій щодо вдосконалення їх публічного адміністрування. Аргументовано, що, спираючись на методи пізнання, класифікацію щодо сфери аквакультури, необхідно зазначити, що аквакультура за напрямами розподіляється на: – товарну – вирощування товарної риби та її реалізація; – відтворення водних біоресурсів – діяльність суб’єктів аквакультури, що пов’язана із вселенням у водні об’єкти гідробіонтів для відновлення їхніх популяцій та поповнення запасів риби; – надання рекреаційних послуг – діяльність, пов’язана з організацією відпочинку громадян, надання права спортивного та любительського рибальства, зелений туризм тощо [1]. Доведено, що напрями сфери аквакультури – це цілеспрямована реалізація поставлених завдань щодо створення, перероблення та реалізації об’єктів аквакультури з метою задоволення продовольчих потреб суспільства даним видом продукції. Охарактеризовано зміст напрямів та види сфери аквакультури, як-от: товарна аквакультура (означає зміст і особливості розведення, зокрема й вирощування, водних біоресурсів у напіввільних умовах або штучно створеному середовищі, їх видобутку (вилов) із подальшою реалізацією уловів водних біоресурсів); відтворення водних біоресурсів (проводиться шляхом розведення, вселення, переселення водних біоресурсів); рекреаційні послуги (будь-яка діяльність чи вигода, яку надають клієнтові на спеціалізованих територіях поза місцем його постійного проживання, і у вільний від роботи час, щоб відновити його фізичні та психологічні сили, задовольнити спортивні, оздоровчі, пізнавальні інтереси тощо); випасна аквакультура (в озерах, ріках та водосховищах являє собою найбільш економічний метод одержання рибної продукції завдяки використанню штучної кормової бази, сонячної енергії, круговороту речовин тощо); індустріальна аквакультура (відтворення та нагул цінних видів риб у водоймах-охолоджувачах, садкових та басейнових рибних господарствах; вирощування риби в системах із зворотним водопостачанням); марикультура, рекреаційна аквакультура та декоративна (направлена на вирощування водних тварин і рослин для прикраси невеликих природних і штучних водойм). This scientific article describes the directions and types of aquaculture. It is noted that aquaculture has a branched structure and systemic content. The classification of aquaculture species makes it possible not only to summarize existing information about their species, but also reveals the features of certain species of aquaculture for their research and, accordingly, make suggestions for improving their public administration. It is argued that, based on the methods of cognition, classification in the field of aquaculture, it should be noted that aquaculture by areas is divided into: – commodity – cultivation of commercial fish and its sale; – reproduction of aquatic bioresources – activities of aquaculture entities related to the introduction of aquatic organisms into water bodies to restore their populations and replenish fish stocks; – provision of recreational services – activities related to the organization of recreation, granting the right to sport and recreational fishing, green tourism, etc. It is proved that the directions of aquaculture are purposeful realization of the set tasks on creation, processing and realization of objects of aquaculture for the purpose of satisfaction of food needs of a society by this kind of production. The content of directions and types of aquaculture are characterized: commodity aquaculture (means the content and features of breeding, including cultivation, aquatic bioresources in semi-free conditions or artificially created environment, their production (catch) with the subsequent sale of catches of aquatic bioresources); reproduction of aquatic bioresources (carried out by breeding, resettlement, resettlement of aquatic bioresources); recreational services (any activity or benefit provided to the client in specialized areas outside his place of residence and in his free time to restore his physical and psychological strength, satisfy sports, health, cognitive interests, etc.); grazing aquaculture (in lakes, rivers and reservoirs is the most economical method of obtaining fish products through the use of artificial feed, solar energy, the cycle of substances, etc.); industrial aquaculture (reproduction and feeding of valuable fish species in cooling reservoirs, ponds and swimming pools; fish farming in systems with return water supply); mariculture, recreational aquaculture and ornamental (aimed at growing aquatic animals and plants to decorate small natural and artificial ponds).Item Теоретико-правова характеристика інституційних і спеціальних принципів адміністративно-правових послуг, що надаються державною міграційною службою України(Видавничий дім «Гельветика», 2021) Гапонов, Олександр Олександрович; Haponov, Oleksandr; Гапонов, Александр АлександровичУ пропонованій науковій статті розкрито поняття і види принципів, на основі котрих Державна міграційна служба надає адміністративно-правові послуги громадянам, які цього потребують. Відзначено, що у теорії права принципи є результатом осмислення закономірностей розвитку суспільства загалом, утілення його демократичної та гуманістичної традицій, стрижнем будь-яких суспільних відносин, який відображає найбільш істотні їхні ознаки [1, с. 220 – 221]. Аргументовано, що в основу всіх визначень покладено розуміння того, що принципи – це основа, на якій продовжує формуватися подальший розвиток певних суспільних відносин, що становить основу всіх суспільних процесів. Із огляду на зазначене, доведено, що під правовими принципами слід розуміти основоположні закономірності розвитку суспільства, що визначаються рівнем правової свідомості та правової культури індивіда, визначені у нормативно-правових актах, дотримання яких сприяє демократизації суспільства, чіткому виконанню поставлених цілей та завдань. Правові принципи не встановлюють перелік конкретних прав та обов’язків і не завжди забезпечені конкретними законодавчими санкціями. Значення принципів обумовлено тим, що вони мають властивість вищої імперативності, універсальності, загальної значущості; їм притаманні стійкість і стабільність протягом невизначеного тривалого часу [2]. Зазначено, що у науковій літературі наводяться такі дефініції поняття «принципи»: загальні вимоги до суспільних відносин і їх учасників, а також вихідні керівні засади, відправні установлення, що виражають сутність права і випливають із ідей справедливості та свободи, визначаючи загальну спрямованість і найістотніші риси чинної правової системи; основні вихідні положення теорії, вчення тощо; керівні ідеї, основні правила діяльності; внутрішні переконання, погляди, що означають норми поведінки; вихідні норми, правила та закономірності, що витікають із сутності та рівня розвитку суспільства, а також його продуктивних сил, дотримання яких сприяє досягненню цілей функціонування і вирішенню поставлених завдань. Доведено, що представити вичерпний перелік загальних принципів адміністративно-правових послуг, які надаються Державною міграційною службою України, неможливо, оскільки відбувається постійний розвиток суспільних відносин у досліджуваній сфері. The proposed scientific article reveals the concepts and types of principles on the basis of which the State Migration Service provides administrative and legal services to citizens in need. It is noted that in the theory of law, the principles are the result of understanding the laws of society as a whole, the embodiment of its democratic and humanistic traditions, is the core of any social relations, which reflects their most important features. It is argued that all definitions are based on the understanding that principles are the basis on which the further development of certain social relations continues to be formed, which is the basis of all social processes. In view of the above, it is proved that the legal principles should be understood as the fundamental laws of society, determined by the level of legal consciousness and legal culture of the individual and defined in regulations, compliance with which contributes to democratization and clear goals and objectives. Legal principles do not establish a list of specific rights and responsibilities, and are not always covered by specific legislative sanctions. The value of the principles is due to the fact that they have the property of higher imperativeness, universality, universality, they are characterized by stability and stability for an indefinite period of time. It is noted that the scientific literature provides the following definitions of "principles": general requirements for public relations and their participants, as well as basic guidelines, starting points that express the essence of law and follow the ideas of justice and freedom, as well as determine the general direction and the most significant features of the current legal system; basic, basic principles of theory, doctrine, etc., guiding ideas, basic rules of activity; inner beliefs, views that mean norms of behavior; initial norms, rules and regularities arising from the essence and level of development of society, as well as its productive forces, compliance with which contributes to the achievement of the goals of functioning and solving tasks. It is noted that it is impossible to provide an exhaustive list of general principles of administrative and legal services provided by the State Migration Service of Ukraine, as there is a constant development of public relations in the study area.