Випуск № 1

Permanent URI for this collection

https://ir.kneu.edu.ua/handle/2010/54715

Browse

Browsing Випуск № 1 by Subject "340.1"

Now showing 1 - 1 of 1
  • No Thumbnail Available
    Item
    Витоки та джерела релігійно-правових традицій
    (Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2026) Міма, І. В.; Mima, I.
    У статті аналізуються витоки релігійно-правових традицій, що обумовлюється актуальністю дослідження у напрямку ширшого осмислення генезису правових систем та закономірностей їх історичного розвитку. Релігійно-правові уявлення становили один із первинних регуляторів суспільних відносин, формуючи нормативні моделі поведінки задовго до інституціоналізації державної влади та позитивного права. Автором акцентується увага, що саме в межах релігійних доктрин відбувалося закріплення базових категорій справедливості, обов’язку, відповідальності та санкцій, що згодом трансформувалися у світські правові норми. Також, дослідник виокремлює релігійну ідею як початковий, доінституційний виток релігійно-правової традиції, який забезпечує її смислову цілісність, ціннісну спрямованість і здатність до нормативного оформлення. Аналіз релігійних ідей як витоків оновлює зрозуміння механізму становлення релігійно-правових систем і специфіку сакралізованого нормативного мислення. При цьому автор зазначає, що релігійна ідея є витоком релігійно-правової традиції, тоді як релігійний догмат і релігійна норма, релігійна практика виступають формами її нормативної об’єктивації. Методологія дослідження витоків релігійно-правових традицій ґрунтується на поєднанні загальнонаукових, спеціально-юридичних та міждисциплінарних методів пізнання, що зумовлено складною, синкретичною природою релігійно-правових явищ. Метою статті є дослідження витоків релігійно-правових традицій з огляду на їх теоретичну значущість для юридичної науки, практичну цінність для вдосконалення правового регулювання та методологічну роль у розвитку міждисциплінарних правових досліджень. За результатами дослідження автором зазначається, що ототожнення витоків із джерелами є методологічно некоректним, оскільки призводить до змішування рівнів аналізу генезису та нормативної структури релігійно-правових традицій. Їх розмежування дозволяє більш точно дослідити процес становлення релігійно-правових систем і виявити механізми трансформації сакральних уявлень у нормативно-правові приписи. Релігійно-правові традиції виникають як історично первинна форма нормативного регулювання, що поєднує світоглядну, ціннісну та регулятивну функції та передує формуванню світського позитивного права. Ключова відмінність між витоками і джерелами полягає у їх функціональному призначенні: витоки формують ідеологічне та аксіологічне підґрунтя релігійно-правової традиції, тоді як джерела забезпечують її нормативну конкретизацію та практичну реалізацію. The article analyzes the origins of religious and legal traditions, which is due to the relevance of research in the direction of a broader understanding of the genesis of legal systems and the patterns of their historical development. Religious and legal ideas were one of the primary regulators of social relations, forming normative models of behavior long before the institutionalization of state power and positive law. The author emphasizes that it was within the framework of religious doctrines that the basic categories of justice, duty, responsibility and sanctions were consolidated, which were later transformed into secular legal norms. Also, the researcher identifies the religious idea as the initial, pre-institutional origin of the religious and legal tradition, which ensures its semantic integrity, value orientation and ability to normative design. The analysis of religious ideas as origins updates the understanding of the mechanism of formation of religious and legal systems and the specificity of sacralized normative thinking. At the same time, the author notes that the religious idea is the source of the religious and legal tradition, while the religious dogma and religious norm, religious practice act as forms of its normative objectification. The methodology for studying the origins of religious and legal traditions is based on a combination of general scientific, special legal and interdisciplinary methods of cognition, which is due to the complex, syncretic nature of religious and legal phenomena. The purpose of the article is to study the origins of religious and legal traditions in view of their theoretical significance for legal science, practical value for improving legal regulation and methodological role in the development of interdisciplinary legal research. According to the results of the study, the author notes that the identification of origins with sources is methodologically incorrect, since it leads to a confusion of the levels of analysis of the genesis and normative structure of religious and legal traditions. Their distinction allows us to more accurately investigate the process of formation of religious and legal systems and identify the mechanisms of transformation of sacred ideas into normative and legal prescriptions. Religious and legal traditions arise as a historically primary form of normative regulation, combining worldview, value and regulatory functions and preceding the formation of secular positive law. The key difference between origins and sources lies in their functional purpose: origins form the ideological and axiological basis of the religious and legal tradition, while sources provide its normative concretization and practical implementation.