2025 рік
Permanent URI for this community
Browse
Browsing 2025 рік by Title
Now showing 1 - 20 of 31
Results Per Page
Sort Options
Item Analyizing healthcare valuechains: a methodological framework and evidence from Ukraine(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Kyrylenko, Viktoriia; Кириленко, Вікторія ЮріївнаThis article proposes an integrated methodological framework for analyzing value chain formation in healthcare, focusing on three key performance pillars: resilience, flexibility, and efficiency. Drawing on literature from operations management, health economics, and supply chain analytics, the study introduces quantitative metrics for evaluating each dimension from financial, operational, and hybrid standpoints. Using Ukraine’s healthcare system during COVID-19 and the Russian invasion (2020–2025) as a case, the framework is applied to four subsectors: pharmaceuticals, medical devices, consumables (including PPE), and blood products. Findings reveal performance variation: pharmaceuticals and consumables exhibited moderate to high resilience, while medical devices showed critical fragility. The research highlights that resilience is more strongly supported by adaptability than by static redundancy and that efficiency can coexist with resilience when supported by digital coordination and modular procurement. The methodology includes multi-criteria decision analysis, network modeling, and scenario-based simulations. The proposed metrics help decision-makers evaluate trade-offs, identify system bottlenecks, and design robust healthcare supply chains. The Ukrainian case illustrates both systemic vulnerabilities under stress and the innovative responses that emerged. This work contributes to the health systems literature by providing tools for quantifying and improving supply chain performance in complex and resource-constrained environments. У статті представлено інтегрований методологічний підхід до аналізу формування ланцюгів створення цінності у сфері охорони здоров’я, який поєднує концепції стійкості, гнучкості та ефективності як взаємодоповнювальних характеристик сучасних систем постачання. Обґрунтовано необхідність переходу від традиційного акценту на операційній ефективності до багатовимірного оцінювання, що враховує здатність системи адаптуватися та відновлюватися в умовах кризових впливів. Запропоновано авторські фінансові, операційні та гібридні метрики для кількісного вимірювання трьох ключових параметрів, які можуть застосовуватися як у стратегічному плануванні, так і в оперативному управлінні. Методика апробована на прикладі чотирьох підсекторів охорони здоров’я України — фармацевтики, медичного обладнання, витратних матеріалів і крові — у період пандемії COVID-19 та повномасштабної війни (2020–2025 рр.). Оцінювання показало суттєву диференціацію у рівнях стійкості та адаптивності підсекторів, виокремивши критичні вразливості (зокрема, залежність від імпорту медичного обладнання) та сильні сторони (локальна репрофілювальна гнучкість виробників витратних матеріалів). Доведено, що цифрова координація, багатоканальність постачання та сценарне моделювання є ключовими факторами підвищення надійності галузевих ланцюгів. Запропонований підхід має як наукову, так і практичну значущість, оскільки може використовуватися для удосконалення державної політики, планування запасів, оцінювання ризиків та проєктування стійких систем медичного забезпечення.Item Disinformation infiltration: the phenomenon of emergence and counteraction mechanisms(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Karpenko, Oleksandr; Карпенко, Олександр Валентинович; Tsymbalenko, Yana; Цимбаленко, Яна Юріївна; Savchenko, Nataliia; Савченко, Наталія ВолодимирівнаThe article substantiates the emergence of a socio-philosophical phenomenon, namely the penetration of disinformation, and analyzes the consequences of its impact on society. Accordingly, the authors developed an original approach to the definition of the concept of «penetration of disinformation». They proposed mechanisms to counter the penetration of illegal, dangerous, harmful, false, misleading, and manipulative content into Ukraine’s cyberspace. In this regard, the authors highlighted the imperfection of Ukrainian legislation, which fails to regulate tools for countering disinformation and does not provide for liability for the dissemination of false information. It is substantiated that disinformation generates public distrust of public authorities and democratic values, posing a grave danger and causing significant damage to society as a whole. The idea that disinformation infiltration is a cause of the democratic crisis becomes a hypothesis for further theoretical and methodological research. It is emphasized that, according to European standards, disinformation is not considered illegal, and its dissemination is not prohibited by law. Additionally, producers of fake news are often directly or indirectly protected by the democratic right to freedom of speech and freedom of expression. Unfortunately, the EU countries are still fighting not disinformation, but cybercrime and the spread of illegal content related to extremism, racial hatred, hate speech, violence, gender or religious intolerance, child pornography, and drug or arms trafficking, that is, not with the causes, but with its consequences. This highlights the ineffectiveness of Ukraine’s unauthorized information policy in combating disinformation disseminators in cyberspace. У статті обґрунтовано виникнення соціально-філософського феномену дезінформаційної інфільтрації та проаналізовано наслідки її впливу на суспільство. Надано авторське визначення поняття «дезінформаційна інфільтрація» та запропоновано механізми протидії проникненню незаконного, небезпечного, шкідливого, хибного, оманливого та маніпулятивного контенту в кіберпростір України. Виявлено недосконалість українського законодавства, яке не регламентує інструменти протидії дезінформації, а також не передбачає відповідальності за поширення неправдивої інформації. Обґрунтовано, що дезінформація породжує суспільну недовіру до органів державної влади та демократичних цінностей, що становить серйозну загрозу та завдає значної шкоди суспільству. Ідея про те, що дезінформаційна інфільтрація є однією з причин кризи демократії, чітко постає як гіпотеза для подальших наукових досліджень. Наголошується, що відповідно до європейських стандартів дезінформація не вважається незаконною, і її поширення законом не забороняється. Крім того, виробники фейкових новин прямо чи опосередковано захищені демократичним правом на свободу слова та свободу вираження поглядів. Країни ЄС борються не з дезінформацією, а з кіберзлочинністю та поширенням незаконного контенту, пов’язаного з екстремізмом, расовою ненавистю, мовою ворожнечі, насильством, гендерною або релігійною нетерпимістю, дитячою порнографією, торгівлею наркотиками або зброєю — тобто не з причинами, а з наслідками. Це визначає неефективність застосування в Україні несанкційної державної (інформаційної) політики проти поширювачів дезінформації в кіберпросторі.Item Hybrid intelligence as a tool for digital development of civic engagement in public administration(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Karpenko, Oleksandr; Карпенко, Олександр Валентинович; Herman, Denys; Герман, Денис Вадимович; Hamkrelidze, Kostiantyn; Гамкрелідзе, Костянтин Юрійович; Shulha, Larysa; Шульга, Лариса Петрівна; Burtova, Olena; Буртова, Олена ЄвгенівнаThe article substantiates the peculiarities of civil society’s digital development in implementing hybrid intelligence in public administration. The relevance of the topic is driven by the rapid growth of digital technologies that affect the decision-making process in the public sector, transforming classical forms of civic engagement and creating the need for new theoretical and methodological approaches to studying the interaction between an individual, the state, and algorithmic systems. The article aims to identify the potential and risks of hybrid intelligence for civil society and explore ways to preserve human agency and democratic oversight in the digital era. The key theoretical approaches to the concept of hybrid intelligence are systematized. The phenomenon of algorithmic governance is analyzed as a form of delegating managerial functions to artificial intelligence systems, which define the main digital challenges for civic participation. The methodological foundation of the study is based on general scientific methods of analysis, synthesis, comparison, generalization, and forecasting. These methods help identify the distinctive features of hybrid governance and its influence on digital participation, as well as analyze digital initiatives that either strengthen or weaken the agency of civil society. Special attention is given to the risks of algorithmic opacity, digital inequality, the delegation of responsibility, and the space restriction for public oversight. The article also emphasizes the importance of the ethical dimension of digital governance. The development of digital literacy among the population, the implementation of open-source code, and mechanisms for explainable AI. In this context, successful international practices, including the vTaiwan project, are examined to demonstrate the potential of inclusive digital participation through crowdsourcing tools. The conclusions substantiate that civil society should not only adapt to new conditions of hybrid governance but also actively shape regulatory, institutional, and technological frameworks for the functioning of the digital state. The concept of «hybrid intelligence democracy» is proposed, which envisions active participation of citizens in the creation, oversight, and ethical regulation of public administration algorithms. У статті обґрунтовано особливості цифрового розвитку громадянського суспільства в умовах впровадження гібридного інтелекту в практику публічного управління. Актуальність теми зумовлено стрімким розвитком цифрових технологій, які впливають на процеси прийняття державно-управлінських рішень у державному секторі, трансформуючи класичні форми громадської участі та викликаючи потребу в нових теоретико-методологічних підходах до дослідження взаємодії людини, держави та алгоритмічних систем. Метою статті є виявлення потенціалу і ризиків гібридного інтелекту для громадянського суспільства, а також пошук шляхів збереження людської суб’єктності та демократичного контролю в цифрову епоху. Систематизовано ключові теоретичні підходи до поняття гібридного інтелекту. Проаналізовано феномен алгоритмічного врядування як форми делегування управлінських функцій системам штучного інтелекту, що визначають основні виклики цифровізації для громадянської участі. Методологічну основу дослідження становлять загальнонаукові методи аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення та прогнозування. За їх допомогою виявлено характерні риси гібридного управління, його вплив на цифрову партисипацію, а також здійснено аналіз цифрових ініціатив, які або посилюють та послаблюють суб’єктність громадянського суспільства. Особливу увагу приділено ризикам алгоритмічної непрозорості, цифрової нерівності, делегування відповідальності та звуження простору громадського контролю. Стаття також наголошує на важливості етичного виміру цифрового врядування, розвитку цифрової грамотності населення, впровадження відкритого коду та механізмів explainable AI. У цьому контексті розглянуто успішні міжнародні практики, зокрема проєкт vTaiwan, який демонструє можливості інклюзивної цифрової участі через використання краудсорсингових інструментів. У висновках обґрунтовано, що громадянське суспільство повинне не лише адаптуватися до нових умов гібридного управління, а й активно формувати нормативно-правові, інституційні та технологічні рамки функціонування цифрової держави. Пропонується концепція «демократії гібридного інтелекту», яка передбачає активну участь громадян у створенні, контролі та етичному регулюванні алгоритмів публічного управління.Item Life sciences and healthcare in Ukraine: challenges and changes(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Kyrylenko, Viktoriia; Кириленко, Вікторія ЮріївнаThe current state of Ukraine’s bioscience and healthcare sector is analyzed, considering the impact of the war and efforts to transform the industry digitally. The government’s strategic initiatives are discussed, including implementing a new MedTech strategy to develop bionic prosthetics, skin regeneration, burn treatment, mental health, and artificial intelligence in medicine. Particular attention is paid to the Lab2Market MedTech acceleration program launched by the IP Office of Ukraine, which aims to commercialize scientific developments in medical technologies. An overview of some Ukrainian medical startups, including the program participants, their areas of focus (diagnostics, rehabilitation, digital solutions, etc.), technology readiness levels, and key innovations is provided. Проаналізовано поточний стан сфери біонаук та охорони здоров’я в Україні, враховуючи вплив війни та зусилля щодо цифрової трансформації галузі. Обговорено стратегічні ініціативи уряду, зокрема впровадження нової MedTech-стратегії, спрямованої на розвиток біонічного протезування, регенерації шкіри, лікування опіків, ментального здоров’я та застосування штучного інтелекту у медицині. Особливу увагу приділено програмі акселерації Lab2Market MedTech, започаткованій IP офісом України, що покликана комерціалізувати наукові розробки у медичних технологіях. Наведено огляд деяких українських медичних стартапів, в т.ч. учасників програми, їх напрямків (діагностика, реабілітація, цифрові рішення тощо), рівнів готовності технологій та ключових інновацій.Item Smart-управління у сегменті HoReCa: як ERP підтримує data-driven підхід до реалізації стратегій розвитку(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Кизенко, Олена Олександрівна; Kyzenko, Olena; Ковальовський, Олександр Вікторович; Kovalovskyi, OleksandrУ статті досліджено можливості впровадження smart-управління в сегменті HoReCa з урахуванням сучасних викликів галузі та технологічних трендів. Обґрунтовано доцільність використання ERP-рішень як інструменту реалізації data-driven підходу до стратегічного управління. Запропоновано багаторівневу модель смарт-управління на основі даних, яка включає функціональні стратегії цифровізації бізнес-процесів у ресторанах. Методологія дослідження ґрунтується на системному, структурно-функціональному та порівняльному підходах. Практична цінність результатів полягає у можливості використання моделі для підвищення гнучкості управлінських рішень і стійкості HoReCa-бізнесу в умовах невизначеності. This article explores the potential for implementing SMART management in the HoReCa segment, taking into account current industry challenges and technological trends. The study emphasizes the role of ERP systems as a foundation for adopting a data-driven approach to strategic business development. Based on an analysis of functional digital strategies and real-time performance indicators, the authors propose a multi-level model of smart management that integrates ERP modules into key operational and analytical processes of restaurants and hospitality enterprises. The research highlights that transparency, automation, and speed of decision-making are the core values that ERP systems bring to the HoReCa industry. Modules such as finance, CRM, inventory, procurement, HR management, and business intelligence not only improve operational efficiency but also serve as the basis for continuous data analysis. This allows business owners and managers to adapt strategies dynamically based on customer behavior and performance indicators. The methodological framework of the research includes systemic, structural-functional, and comparative approaches. The study was conducted through expert analysis of secondary data, synthesis of academic and industry sources, and content analysis of ERP solutions tailored to the Ukrainian HoReCa market. Particular attention is given to the integration of digital tools that support customer-centric strategies, especially under conditions of uncertainty and market volatility. The findings confirm that ERP systems can significantly enhance the responsiveness and adaptability of HoReCa enterprises, offering a unified data environment that supports smart, real-time management. The proposed model can be applied in practice to optimize processes, reduce operational risks, and strengthen the strategic resilience of businesses in the hospitality sector.Item Transformations in crisis communication in international business and non-profit organizations driven by technological advancements(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Grebliauskienė, Beata; Гребляускєне, Беата; Tsitsilashvili, Elene; Ціцілашвілі, ЕленеIn a complex and unpredictable contemporary world, every organization, regardless of size or preparedness level, faces unexpected challenges. How an organization navigates and communicates during such times determines its long-term success and resilience. The paper examines how today’s rapidly evolving, hyperconnected, and culturally diverse ecosystem has redefined communication practices, strategic planning, and core components of crisis and sensitive issue communication for multinational organizations in a multicultural context. Through qualitative interviews with communication professionals from various fields, the study highlights the transformation from traditional, static, and hierarchical communication to dynamic, adaptive, and audience-oriented models. Key findings underscore the pivotal role of an audience-centric and culturally sensitive approach, with real-time monitoring in the strategic planning of crisis and sensitive issue communication. У сучасному глобалізованому та надзвичайно взаємопов’язаному середовищі міжнародні бізнес-структури та неприбуткові організації дедалі частіше стикаються з кризовими ситуаціями, що мають потенціал підірвати їхню репутацію, довіру стейкхолдерів та операційну стабільність. Цифрова трансформація, стрімке поширення інформації та зростання культурної різноманітності суттєво змінили характер кризових комунікацій, переходячи від ієрархічних, статичних моделей до динамічних, адаптивних і орієнтованих на аудиторію підходів. Метою дослідження є аналіз ключових викликів та змін у плануванні й реалізації кризових та чутливих комунікацій, зумовлених розвитком цифрових технологій та зростанням культурної складності міжнародного середовища. Методологічно робота спирається на якісні інтерв’ю з фахівцями у сфері комунікацій, що дозволило зануритися у практичний досвід взаємодії з кризами в різних культурних контекстах. Результати демонструють перехід від традиційних моделей до системного, орієнтованого на контекст та технології підходу, у якому провідну роль відіграють культурна чутливість, емпатія, адаптивність, оперативний моніторинг та цифрова координація команд. Виявлено зростання значущості локальних партнерств, двосторонньої комунікації та довіри як ключових чинників ефективного реагування. Окрему увагу приділено подвійній природі штучного інтелекту, що водночас розширює інструментарій моніторингу й створює нові ризики для достовірності інформації. Зроблено висновок, що ефективні кризові комунікації у мультикультурному середовищі потребують інтеграції аудієнт-орієнтованих, культурно чутливих та цифрових підходів, що дозволяє організаціям підтримувати довіру та зменшувати негативний вплив криз у гіперпов’язаному світі.Item Адаптивна модель підвищення ефективності економічної поведінки підприємства на основі управління витратами(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Кубарева, Ірина Володимирівна; Kubareva, IrynaУ статті представлено результати системного дослідження проблематики, підходів і інструментального забезпечення ефективного управління витратами в умовах трансформаційної економіки та цифрового середовища. На основі аналізу сучасних теоретико-методологічних підходів, методів оцінювання ефективності та практичного досвіду функціонування підприємств сформовано комплексне бачення управління витратами як цілісної, адаптивної та стратегічно орієнтованої системи. Запропоновано концептуальну модель, що включає етапи стратегічного планування, бюджетування, моніторингу, оцінювання результативності та зворотного зв’язку. Особливу увагу приділено проблемам, характерним для інноваційних і грантових проєктів, з урахуванням вимог Європейського Союзу щодо прозорості витрат і фінансової звітності. Розроблену модель доповнено інструментами цифрової трансформації, внутрішнього контролінгу та мотиваційного управління. За результатами дослідження підтверджено гіпотези щодо доцільності використання комплексного, цифровізованого й адаптивного підходу до управління витратами. Практична цінність запропонованої моделі полягає в її придатності до впровадження в умовах нестабільного зовнішнього середовища, високої динаміки змін та міжсекторальної взаємодії економічних агентів. The article presents the results of a comprehensive study focused on the challenges, methodological approaches, and instruments of effective cost management in the context of economic transformation, uncertainty, and digitalization. The research is grounded in the analysis of contemporary theoretical frameworks, performance evaluation methods, and empirical evidence from enterprise practices. Cost management is conceptualized as a holistic, adaptive system that integrates strategic planning, budgeting, operational control, performance evaluation, and feedback mechanisms into a unified cycle of managerial decision-making. The proposed conceptual model reflects the logic of cyclicality and adaptability, allowing enterprises to respond flexibly to environmental changes while ensuring alignment between cost structures and strategic objectives. The study highlights the critical importance of combining classical financial indicators with advanced analytical methods and digital tools such as ERP platforms, BI dashboards, and KPI-based reporting systems. Particular attention is given to the challenges associated with managing costs in innovative and grant-funded projects, considering the regulatory and audit requirements set by EU institutions for transparency, documentation, and accountability. The article substantiates the effectiveness of using a comprehensive, digital, and feedback-oriented approach to cost management. It outlines a set of implementation mechanisms—including technological, organizational, methodological, motivational, and regulatory tools—ensuring the practical applicability of the model. The findings confirm that the integration of strategic, analytical, and behavioral dimensions into cost management significantly enhances operational efficiency, organizational resilience, and financial sustainability. The proposed model can be applied in various sectors and is also suitable for use in business education programs aimed at training professionals in financial and operational management.Item Адаптивне стратегування економічної поведінки вітчизняних фармацевтичних підприємств(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Горін, Андрій Вячеславович; Horin, AndriiУ статті представлено системний аналіз теоретичних, методологічних і прикладних засад адаптивного стратегування економічної поведінки фармацевтичних підприємств в умовах глобальних викликів. Обґрунтовано доцільність інтеграції підходів стратегічного менеджменту, поведінкової економіки, теорії реальних опціонів і концепції життєвого циклу продукту для формування гнучкої логіки управлінських рішень. Економічна поведінка підприємства розглядається як адаптивний механізм реагування на зміни регуляторного, ринкового та технологічного середовища. У статті акцентовано увагу на ключових ризиках, які супроводжують діяльність фармацевтичних компаній у періоди геополітичної та економічної турбулентності: порушення глобальних ланцюгів постачання, нестабільність валютного ринку, регуляторна асиметрія, конкуренція з боку міжнародних виробників. На основі кейс-аналізу вітчизняного підприємства показано економічний ефект від впровадження адаптивної стратегії при виході на зовнішні ринки. Розроблено практичні рекомендації щодо стратегічного планування з використанням сценарного підходу, концепції реальних опціонів, оптимізації продуктового портфеля та цифрової трансформації управлінських процесів. Наукова новизна дослідження полягає у формалізації адаптивної економічної поведінки як динамічної, варіативної системи рішень, що забезпечує стійкість і конкурентоспроможність підприємств у нестабільному зовнішньому середовищі. The article provides a comprehensive analysis of the theoretical, methodological, and practical foundations of adaptive strategic behavior of pharmaceutical enterprises under global challenges. The study substantiates the need to integrate approaches from strategic management, behavioral economics, fundamental options theory, and the product life cycle concept to develop flexible and resilient decision-making frameworks. Economic behavior is a dynamic mechanism for responding to regulatory uncertainty, market volatility, and external shocks. Special attention is given to institutional and behavioral factors that influence the capacity of pharmaceutical companies to maintain strategic stability in turbulent environments. The study outlines key risks such as supply chain disruptions, pricing pressure, regulatory asymmetry, and intensified competition from international generic manufacturers. A case study of a Ukrainian pharmaceutical company launching a product in Germany demonstrates the economic benefits of applying adaptive strategies in licensing, cost optimization, and early-stage financial planning. The paper offers practical recommendations for scenario-based planning, investment flexibility using real options, portfolio lifecycle optimization, and digital transformation of strategic processes. The scientific novelty lies in the interdisciplinary conceptualization of adaptive strategic behavior as a non-linear and proactive system of actions, capable of ensuring the enterprise’s long-term competitiveness. The findings have practical significance for pharmaceutical companies, strategic units, and policymakers, aiming to increase resilience and strategic responsiveness in conditions of global uncertainty.Item Безпековий аспект державно-приватного партнерства у сфері охорони довкілля: забезпечення інформаційної безпеки ГІС та мобільних застосунків(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Воробйов, Сергій Валерійович; Vorobiov, Serhii; Гамкрелідзе, Костянтин Юрійович; Hamkrelidze, KostiantynОб’єктом дослідження є безпековий аспект державно-приватного партнерства у сфері охорони довкілля. Предметом дослідження визначено формування переліку необхідних заходів для забезпечення інформаційної безпеки геоінформаційних, комунікаційних веб-систем та мобільних за стосунків, у контексті забезпечення практичної реалізації безпекового аспекту державно-приватного партнерства у сфері охорони довкілля. Метою дослідження є комплексний аналіз викликів воєнного часу та пов’язаної з цим необхідності удосконалення алгоритмів геоінформаційних, інформаційно-комунікативних цифрових інструментів у сфері охорони навколишнього природного середовища, створених на засадах державно-приватного партнерства (G2C, C2G, B2G), а також, в обґрунтуванні рекомендацій щодо створення та імплементації запобіжних механізмів витоку інформації з обмеженим доступом, яка може оброблятись або оброблялась у довоєнний період та зберігається згаданими системами. Для досягнення мети та виконання завдань дослідження застосовано комплекс методів, що забезпечили всебічне та системне дослідження процесів забезпечення інформаційної безпеки у наявних цифрових інструментах з охорони довкілля, а саме, емпіричний метод (застосовано для оцінювання сучасного рівня інформаційної безпеки ГІС, а також для визначення рівня готовності алгоритмів існуючих систем до імплементації оновлених алгоритмів); логічний метод (забезпечив формування науково обґрунтованих рекомендацій щодо необхідності оновлення алгоритмів існуючого програмного забезпечення у сфері охорони довкілля, а також визначення послідовності та взаємозв’язку імплементації запропонованих рішень); експертний метод та метод узагальнення (використано для обґрунтування комплексу заходів, спрямованих на підвищення рівня інформаційної безпеки згаданих цифрових інструментів); системно-структурний метод (дав змогу дослідити правові аспекти забезпечення інформаційної безпеки державних та приватних інформаційних, комунікаційних веб-систем та мобільних застосунків); метод опису та узагальнення (застосовано для розробки пропозицій щодо можливих шляхів удосконалення безпекового аспекту державно-приватного партнерства в умовах воєнного стану в контексті предметних меж обраної теми). Ключовими результатами дослідження є систематизація масштабів безпекових викликів цифрових механізмів у сфері охорони довкілля в умовах воєнного стану, аналіз сучасного стану безпечності згаданих механізмів, обґрунтування необхідності модернізації існуючих алгоритмів відповідного програмного забезпечення та виробленні пропозицій щодо можливих шляхів удосконалення безпекового аспекту державно-приватного партнерства у предметних меж обраної теми. Наукова новизна полягає у комплексному дослідженні механізмів координації державних та приватних (громадських) партнерів з метою забезпечення належного рівня інформаційної безпеки у геоінформаційних, комунікаційних веб-системах та мобільних застосунках у сфері охорони довкілля. Практичне значення визначається можливістю використання розроблених рекомендацій у результаті даного дослідження для підвищення рівня інформаційної безпеки цифрових механізмів у сфері охорони навколишнього природного середовища. The object of this research is the security aspect of public-private partnerships (PPPs) in the field of environmental protection. The study specifically focuses on identifying a set of measures to ensure the information security of geoinformation systems (GIS), communication web platforms, and mobile applications, within the context of the practical implementation of the security dimension of PPPs in environmental governance. The primary aim of the research is to conduct a comprehensive analysis of the challenges posed by wartime conditions and to substantiate the necessity of enhancing the algorithms and operational mechanisms of GIS and digital communication tools developed under public-private partnership frameworks, including G2C, C2G, and B2G models. Additionally, the study aims to formulate recommendations for preventing unauthorized access or leakage of sensitive information that was processed or stored before the conflict. To achieve these objectives, a combination of research methods was employed to ensure a holistic and systematic examination of information security processes in existing digital environmental tools. The empirical method was used to assess the current level of GIS information security and evaluate the readiness of system algorithms for integrating updated security protocols. The logical method facilitated the development of scientifically grounded recommendations for algorithm updates and clarified the sequence and interrelation of their implementation. The expert method and method of generalization provided a basis for defining a set of measures aimed at strengthening the security of these digital tools. The system-structural method enabled the analysis of the legal frameworks governing information security in both public and private web systems and mobile applications. Finally, the descriptive and generalization method supported the formulation of proposals for enhancing the security aspect of PPPs under wartime conditions. The key outcomes of this research include the systematization of security challenges faced by digital mechanisms in environmental protection, evaluation of their current security status, substantiation of the need for software algorithm modernization, and the formulation of practical recommendations to enhance the security dimension of PPPs. The scientific novelty lies in a comprehensive examination of coordination mechanisms between state and private partners to ensure an adequate level of information security in GIS, web platforms, and mobile applications in environmental protection. The practical significance is reflected in the applicability of the proposed recommendations for improving the security of digital environmental tools under challenging conditions.Item Варіативність бізнес-стратегій підприємств з виробництва недиференційованої продукції(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Смолін, Андрій Ігорович; Smolin, AndriiДоведено, що базові стратегії конкуренції — лідерство за витратами і диференціація продукції, мають спільний цільовий орієнтир на диференціацію діяльності суб’єктів ринку. Стратегія зосередження відіграє коригуючу роль і не має самостійного значення як джерело набуття конкурентної переваги, але дозволяє диференціювати конкурентні дії підприємств з урахуванням потреб окремих сегментів споживачів. Зазначене дозволило трансформувати базові стратегії конкуренції у похідні засоби стратегічного управління на основі ідеї широкої диференціації, а саме: стратегію диференціації продукції по собівартості та стратегію диференціації продукції по її якості і споживчій цінності з тим чи іншим рівнем зосередження на сегментах споживачів. Здійснено дослідження конкурентної готовності рудовидобувних підприємств щодо реалізації стратегії мінімізації витрат, як пріоритетного галузевого напряму конкурентного позиціонування. Показана проблемність реалізації даної стратегії рудовидобувними підприємствами з невеликими обсягами діяльності, які не мають можливості скористатися перевагами «кривої досвіду». Обґрунтована можливість вирішення даної проблеми за рахунок фрагментованої диференціації продукції по якості на рівні окремих асортиментних позицій з пріоритетом на сегментну диференціацію споживачів. It has been established that the fundamental competitive strategies—cost leadership and product differentiation—share a common strategic orientation toward the differentiation of market actors’ activities. The focus strategy performs an auxiliary and corrective function rather than serving as an independent source of competitive advantage; however, it enables enterprises to tailor their competitive actions in accordance with the needs of specific consumer segments. This study offers a substantiated applied re-conceptualization of the framework of basic competitive strategies, grounded in a comprehensive understanding of activity differentiation among market participants. Within this framework, several options are identified: product differentiation by quality and by cost; and consumer differentiation by income level, geographical location, and specificity of needs. Such an approach allows the transformation of the traditional set of competitive strategies into derivative instruments of strategic management based on the concept of broad differentiation. Specifically, these include: (1) a strategy of product differentiation by cost; and (2) a strategy of product differentiation by quality and consumer value, pursued with varying degrees of focus on selected consumer segments. The analysis concludes that, in practice, most enterprises adopt a strategy aimed at achieving an effective balance between price (cost) and product quality. However, this approach fails to ensure the long-term sustainability of competitive positions due to intensive rivalry from similar firms. Consequently, enterprises must identify fundamental strategic priorities, which are largely contingent on their industry or sectoral affiliation. The research further examines the competitive capacity of mining enterprises to implement a cost-minimization strategy as the principal sectoral approach to competitive positioning. The findings highlight the inherent difficulties faced by small-scale mining companies, which are unable to exploit the advantages of the «experience curve». A viable solution is proposed in the form of fragmented product differentiation by quality at the level of individual product categories, combined with a prioritization of segment-based consumer differentiation.Item Ефективність управління розвитком медичного закладу: стратегічний вимір економічної поведінки(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Шевчук, Наталія Валентинівна; Shevchuk, Nataliia; Кузьомко, Володимир Миколайович; Kuzomko, VolodymyrУ статті здійснено теоретичне осмислення ефективності управління розвитком медичного закладу як системного багатоаспектного явища в контексті сучасних трансформацій у сфері охорони здоров’я. Сформульовано багатовимірну модель, що охоплює соціально-етичний, медичний і фінансово-економічний виміри. В межах кожного виміру запропоновано аналітичну рамку оцінювання, побудовану за принципом «ресурс — процес — спосіб». Представлений підхід дозволяє поєднати змістовну глибину та функціональну структурність управлінських дій, закладаючи підґрунтя для подальшого розвитку інструментарію стратегічного аналізу у сфері медичного менеджменту. The article offers a theoretical and methodological conceptualization of the effectiveness of managing the development of a healthcare institution, understood as a complex, multi-level process that integrates strategic, professional, social, and ethical components. It is emphasized that the development of a medical institution goes beyond infrastructure modernization or the expansion of services; it requires deep transformations in managerial approaches, oriented toward long-term sustainability, social responsibility, and human-centeredness. In the context of modern healthcare systems, there is a growing need for management models that not only ensure economic efficiency but also preserve the value-based orientation of medical practice. Based on the analysis of academic sources, a comparison of different theoretical approaches, and consideration of sectoral specifics, a three-dimensional structure for interpreting the effectiveness of development management in healthcare institutions is proposed. This structure includes social and ethical, medical, and financial-economic dimensions. Within each of these dimensions, an analytical framework for assessment is outlined, constructed around the triad: «resource — process — modality.» This approach not only systematizes the content of managerial decisions but also highlights qualitative characteristics of governance, such as ethical soundness, evidence orientation, flexibility, and strategic coherence. The proposed concept provides a scholarly foundation for the future development of practical tools for evaluating effectiveness, aligned with the contemporary challenges faced by healthcare systems. Future research should focus on the empirical testing of the model, its adaptation to various types of medical institutions, and the further elaboration of an interdisciplinary approach to development management in the healthcare sector.Item Механізми публічного управління розвитком креативних кластерів в Європейському Союзі: досвід для України(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Пузько, Микола Миколайович; Puzko, MykolaМетою дослідження є поглиблення теоретичних положень і розробка практичних рекомендацій щодо публічного управління розвитком креативних кластерів в Україні на основі досвіду політики та передових практик Європейського Союзу. Визначено сучасні тенденції розвитку креативних кластерів у ЄС. Узагальнено знання щодо нормативного-правового регулювання, інституційного забезпечення та фінансування створення і розвитку креативних кластерів у ЄС. Виявлено особливості функціонування креативних кластерів у країнах Східної та Центральної Європи. З’ясовано, що інституційні стимули, активна кластерна політика та методи співпраці з регіональними органами влади, які демонструють переваги побудов мереж і партнерств, є ефективними для розвитку кластерів. Встановлено вплив креативних кластерів на посилення економічної активності в сільських місцевостях, що дозволяє зменшити нерівномірність у розвитку регіонів. This article explores the development of creative clusters in Ukraine through the lens of public governance and the application of European Union policy experience and best practices. The study aims to deepen theoretical understanding and provide practical recommendations for the effective formation and support of creative clusters in the context of Ukraine's European integration. The research highlights key trends in the EU’s cluster policy, emphasizing the strategic role of creative and cultural industries (CCIs) in fostering economic growth, social cohesion, and cultural identity. Particular attention is paid to the institutional frameworks, legal regulation, and financial mechanisms in the EU that enable the development of creative clusters. The study analyzes the role of “euroclusters” and recent meta-cluster initiatives, which demonstrate successful transnational and interregional cooperation. It also examines the functioning of clusters in Central and Eastern European countries with development trajectories similar to Ukraine. Findings show that regional strategies, active cluster policies, and ecosystem-based approaches contribute significantly to balanced regional development and economic activation of rural areas. Despite emerging grassroots initiatives and policy declarations in Ukraine, state-level support for cluster development remains limited. The article concludes with a set of recommendations for incorporating EU practices into Ukrainian public policy, underlining the importance of aligning national and regional strategies with EU programs such as Creative Europe, Horizon Europe, and Digital Europe. Further research is needed on adapting EU policies to the Ukrainian context and assessing their impact on human capital and regional equity.Item Міжнародні організації в інституційній архітектурі фінансової дипломатії держав(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Хоманець, Володимир Анатолійович; Khomanets, VolodymyrСтаття присвячена комплексному дослідженню ролі і місця міжнародних організацій у сучасній інституційній архітектурі фінансової дипломатії держав. Визначено статус організацій у світовій валютній системі як важливих інституційних майданчиків з проведення міждержавних консультацій щодо реалізації країнами національних монетарних політик, їх спонукання до відміни чинних валютних обмежень, контролювання виконання державами взятих на себе зобов’язань у сфері валютного регулювання та дотримання ними фінансової дисципліни при обслуговуванні зовнішніх боргових зобов’язань. Значна увага приділяється розкриттю ролі регіональних фінансових угод в адаптації національних фінансових інститутів різних держав до турбулентного економічного та фінансового середовища з метою ефективного пом’якшення наслідків геоекономічної фрагментації, кліматичних катаклізмів та негативних демографічних змін, а також динамізації процесу розбудови у глобальних координатах цифрової економіки. The article is devoted to a comprehensive study of the role and place of international organizations in the modern institutional architecture of financial diplomacy of states. The author defines their status in the world monetary system as important institutional platforms for holding interstate consultations on the implementation of national monetary policies by countries, encouraging them to abolish existing currency restrictions, monitoring the fulfillment by states of their obligations in the field of currency regulation and their compliance with financial discipline in servicing external debt obligations. It is stated that the current functional powers of international financial organizations are closely related to stabilization of cross-border financial capital flows and prevention of regional and global financial crises, as well as mitigation of their negative consequences for economic development of states, support for structural transformations of national economies, and leveling of imbalances in the balance of payments of countries and deficits of their state budgets. The author proves a significant increase in the role of financial diplomacy in managing interstate currency relations, primarily through the convergence of national currency policies, settlement of currency exchange rate disputes by countries, coordination of international legal and organizational frameworks of currency relations, as well as coordination of currency manipulation and ensuring structural stability and equilibrium of global currency markets. Considerable attention is paid to the role of Regional Financing Arrangements in adapting national financial institutions of different countries to the turbulent economic and financial environment to effectively mitigate the effects of geo-economic fragmentation, climate disasters, negative demographic changes, and to dynamize the process of building a digital economy in a global context. It is proven that the organizational structure and compositional architecture of financial diplomacy are in the process of profound transformational changes in the worldwide environment, which include the mechanisms of accumulation of resources by economic entities for investment and cross-border capital flows.Item Національні моделі економічної дипломатії та їх конвергенція у глобальних умовах(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Хоманець, Володимир Анатолійович; Khomanets, VolodymyrСтаття присвячена системному дослідженню національних моделей економічної дипломатії та конкретизації ключових напрямів їх конвергенції в умовах глобалізації. Запропоновано типологію національних дипломатичних моделей за виокремленими автором критеріями та комплексно проаналізовано їх стратегічні переваги і обмеження з погляду реалізації державами національних інтересів на міжнародній арені. Доведено, що сучасні національні моделі економічної дипломатії у більшості випадків мають «гібридний» характер, органічно поєднуючи окремі елементи різноманітних типів їх інструментального забезпечення, інституційної й управлінської структури, геополітичної і стратегічної орієнтації. Наголошується, що у глобальних умовах спостерігається динамічна конвергенція національних моделей економічної дипломатії через зближення підходів різних держав до формування і реалізації дипломатичних практик. The article presents an in-depth and systematic analysis of the evolution of national models of economic diplomacy that have emerged over the past two centuries and provides a conceptual clarification of the principal trajectories of their convergence in the context of global economic development. It is demonstrated that these models have evolved through the complex interaction of historical, political, socio-economic, and institutional factors that have shaped the dominant megatrends of national economies’ long-term competitive advancement within the international system. A typology of national models of economic diplomacy is proposed according to the author’s analytical framework, encompassing liberal, etatist, European continental, interventionist, and mobilization types. Their structural features, strategic advantages, and inherent limitations in ensuring the realization of national interests in the global arena are examined. The study substantiates that contemporary models of economic diplomacy are predominantly hybrid in nature, integrating diverse elements of institutional structures, policy instruments, and geopolitical orientations. It emphasizes that in the formation of a post-neoliberal world order, a dynamic convergence of national diplomatic approaches is occurring through the alignment of states’ strategic, institutional, and practical dimensions of diplomacy. It is argued that the profound transformations of the global order lead to the incorporation into foreign economic policies of priorities such as the green transformation of international economic relations, economic and environmental security, digital sovereignty, and scientific-technological autonomy. Special attention is paid to the growing orientation of modern diplomacy toward balancing economic openness with national self-sufficiency and sovereignty, and toward optimizing the equilibrium between regionalization and multipolarity in the architecture of global economic governance.Item Онтологічні засади капіталоутворення(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Короленко, Вячеслав Володимирович; Korolenko, ViacheslavУ статті здійснено онтологічний аналіз капіталоутворення як складного багатовимірного феномену, що поєднує в собі процеси трансформації ресурсів, утворення вартості, інституціоналізації та ціннісного спрямування. Обґрунтовано, що сучасне розуміння капіталу потребує виходу за межі функціонально-ресурсного підходу та формалізованих економічних моделей. Капіталоутворення розглядається як процес, що має іманентні властивості, які не залежать від зовнішніх форм реалізації, але конституюють сутнісне ядро цього явища. У межах дослідження систематизовано вісім ключових іманентних характеристик капіталоутворення: трансформаційну природу, темпоральну динамічність, акумулятивність, мультиформність, продуктивну спрямованість, ризикову компоненту, ціннісну орієнтацію та інституціональну вкоріненість. Результати дослідження створюють підґрунтя для розвитку нової теоретичної парадигми осмислення капіталу, а також відкривають перспективи для подальших емпіричних і міждисциплінарних досліджень процесів капіталізації у трансформаційній економіці. The article is devoted to the ontological analysis of the phenomenon of capital formation in the context of the post-industrial transformation of the economy and the growing role of capital in intangible forms. The relevance of the study is determined by the need to rethink the theoretical foundations of capital as a fundamental category of economic science, as well as by the necessity to develop a new conceptual framework capable of explaining qualitative changes in the forms, sources, and mechanisms of capital formation in the modern socio-economic environment. The article conceptualizes capital formation as a complex, multidimensional phenomenon that cannot be reduced to purely financial investment, encompassing social, intellectual, cultural, digital, and institutional components. The study reveals meaningful differences in the understanding of capital formation at the macroeconomic level and at the level of business organizations. The macroeconomic aspect of capital formation is viewed as a continuously evolving process of capital stock accumulation, based on a complex mechanism of transforming savings into productive investment. At the level of business organizations, capital formation is characterized as a multilayered and multifaceted process that unfolds under post-industrial conditions and is shaped by a system of needs, economic interests, and individual, organizational, and societal values. Methodologically, the paper substantiates the need for an ontological approach, which allows the identification of immanent characteristics of capital formation — those that are internally inherent and consistently present regardless of the specific form of realization. The study identifies eight such immanent characteristics: transformational nature, temporal dynamism, accumulativeness, multiformity, productive orientation, risk component, value orientation, and institutional embeddedness. Special attention is given to the phenomenon of capital emanation, understood as a mechanism for generating new forms of capital — digital, brand-related, reputational, and social. In this context, capital is conceptualized as a self-developing phenomenon capable of adapting to environmental changes without losing its essence.The findings provide a conceptual foundation for further interdisciplinary research on the nature of capital and for developing strategies of effective capital formation in the digital economy.Item Оцінювання результативності операційної діяльності малих підприємств із використанням збалансованої системи показників(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Преображенський, Олександр Євгенійович; Preobrazhenskyi, OleksandrУ статті досліджено сутність поняття «результативність» як економічної категорії, розглянуто критерії та підходи до оцінювання результативності операційної діяльності суб’єктів малого бізнесу, зокрема із використанням збалансованої системи показників (Balanced Scorecard, BSC). Розроблено методичний інструментарій оцінювання та, на основі методів економічного аналізу, здійснено практичне оцінювання результативності діяльності на прикладі суб’єкта малого бізнесу — компанії Ucoffee за період 2021–2023 роки. Результати дослідження спрямовані на розробку практичних рекомендацій для підвищення результативності діяльності суб’єктів малого бізнесу, зокрема шляхом визначення впливу окремих показників на загальну результативність їх операційної діяльності. The article examines the conceptual foundations and methodological approaches to assessing the operational performance of small enterprises, with a particular focus on the applicability of the Balanced Scorecard (BSC) in conditions of resource constraints and heightened environmental uncertainty. The study clarifies the distinction between performance and efficiency, emphasizing that operational performance should be viewed as the degree to which an enterprise achieves its strategic, financial, and non-financial objectives while ensuring adaptability and resilience. Existing approaches to performance assessment are systematized, and the dominant three-dimensional model of effectiveness by E. Moseng and P. Bredrup is critically reviewed in terms of its relevance for SMEs. Special attention is paid to the methodological limitations faced by small enterprises, including restricted accounting data, simplified management structures, and the need for rapid response to market fluctuations. In this context, the article proposes an adapted BSC framework that incorporates a set of financial and non-financial indicators tailored to the specifics of small trading enterprises. The modified model includes indicators related to financial performance, customer retention and sales dynamics, internal business processes, and employee learning and development. This adaptation expands the analytical potential of the traditional BSC by integrating ratio-based indicators such as turnover-to-cost coefficients and selected measures of labor and administrative efficiency. The proposed methodological toolkit is empirically tested using the case of Ucoffee, a Kyiv-based small enterprise operating in the specialty coffee segment, for the period 2021–2023. The assessment demonstrates the company’s ability to maintain operational stability and improve key performance indicators despite the challenges posed by the wartime economic environment. The findings provide practical recommendations for strengthening the performance management of small enterprises and highlight the opportunities for further refinement of SME-oriented BSC models.Item Оцінювання ризиків проєктів впровадження технологій точного землеробства(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Старіков, Олександр Юрійович; Starikov, Oleksandr; Лисенко, Клавдія Миколаївна; Lysenko, KlavdiiaУ роботі запропоновано здійснювати оцінювання ризиків впровадження проєкту системи технологій точного землеробства в аграрних підприємствах з урахуванням особливостей реалізації таких проєктів і більшої кількості сценаріїв. Визначено вплив окремих чинників на показники ефективності проєкту впровадження технології точного землеробства на сучасному аграрному підприємстві. Розрахунки вказують на економічну ефективність таких проєктів у сучасних умовах навіть за песимістичного сценарію. The paper proposes to assess the risks of implementing a project for the system of precision farming technologies in agricultural enterprises, taking into account the specifics of the implementation of such projects. It is proposed to use, in addition to the basic, optimistic and pessimistic, additional scenarios: a) a scenario for assessing the economic benefit from the implementation of the project, taking into account current prices for agricultural products; b) a scenario for taking into account the difference between the normative and planned yields of crops according to technological maps of their cultivation. The influence of individual factors on the efficiency indicators of the project for implementing precision farming technologies in a modern agricultural enterprise under martial law in Ukraine has been determined. The study allows us to conclude that the investment project is sufficiently sensitive to changes in critical factors such as yield and the level of saving of material resources (mineral fertilizers, plant protection products, and fuel). It is these parameters that should be the focus of management attention during the implementation of the project. It can be argued that implementing the precision agriculture project is highly financially feasible. All considered scenarios — both the baseline and alternative — demonstrate a positive NPV value, which confirms the project's viability in modern conditions even under a pessimistic scenario. This investment project is economically feasible, moderately risky, and justified for implementation in the activities of an agricultural enterprise in modern conditions. The key factor affecting such projects' financial performance is income from crop yield changes. Sensitivity analysis confirmed that yield has the most significant impact on the change in NPV. This emphasizes the need to carefully monitor agricultural production indicators and implement precise agronomic management to achieve the planned harvest volumes.Item Передумови формування фінансової політики в забезпеченні повоєнного відновлення економіки України(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Кривещенко, Вікторія Віталіївна; Kryveshchenko, Viktoriia; Мороз, Павло Андрійович; Moroz, PavloОб’єктом дослідження є передумови формування фінансової політики з метою забезпечення макрофінансової стабільності та повоєнного відновлення України. Предметом дослідження виступають джерела, механізми та інституційні засади фінансового забезпечення процесів відбудови в контексті глобальних партнерств. Мета дослідження полягає у комплексному аналізі викликів та перспектив формування фінансової політики України в умовах глобальних політичних і макроекономічних трансформацій та необхідності повоєнного відновлення України; обґрунтуванні пропозицій щодо оптимізації фінансової моделі на основі диверсифікації джерел фінансування повоєнного відновлення України. Для досягнення мети використано методи системного аналізу, компаративного дослідження, статистичного аналізу та узагальнення. Ключовими результатами дослідження є систематизація масштабів фінансових потреб відбудови, аналіз ролі міжнародних партнерів та обґрунтування необхідності диверсифікації джерел фінансування через поєднання міжнародної допомоги, приватних інвестицій, внутрішніх ресурсів та інноваційних фінансових інструментів. Наукова новизна полягає у комплексному дослідженні механізмів координації глобальних партнерств з метою забезпечення систематизації підходів до формування фінансової політики України в умовах повоєнного відновлення національної економіки. Практичне значення визначається можливістю використання результатів для оптимізації існуючих підходів до залучення та управління міжнародною фінансовою допомогою з метою підвищення ефективності реалізації фінансової політики України. The object of the study is the preconditions for shaping financial policy aimed at ensuring macro-financial stability and post-war recovery in Ukraine. The subject of the study includes the sources, mechanisms, and institutional foundations of financial support for reconstruction processes within the context of global partnerships. The purpose of the research is to conduct a comprehensive analysis of the challenges and prospects for forming Ukraine’s financial policy in the context of global political and macroeconomic transformations and the urgent need for post-war recovery; and to substantiate proposals for optimizing the financial model based on diversification of funding sources. To achieve this goal, methods of systems analysis, comparative research, statistical analysis, and generalization were used. The key results of the study include the systematization of the scale of financial needs for reconstruction, analysis of the role of international partners, and justification of the need to diversify funding sources through a combination of international aid, private investment, domestic resources, and innovative financial instruments. The scientific novelty lies in the comprehensive study of mechanisms for coordinating global partnerships to systematize approaches to shaping Ukraine’s financial policy in the post-war economic recovery context. The practical significance is determined by the possibility of using the results to optimize existing approaches to the attraction and management of international financial aid to enhance the effectiveness of Ukraine’s financial policy implementation.Item Поведінкові патерни фармацевтичних компаній в Україні(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Шевчук, Наталія Валентинівна; Shevchuk, Nataliia; Остапенко, Єлизавета Вадимівна; Ostapenko, YelyzavetaУ статті досліджено поведінкові патерни фармацевтичних компаній в Україні в умовах інституційної та ринкової невизначеності. Метою є виявлення логіки рішень фармацевтичних виробників та чинників, що її зумовлюють. Використано порівняльний аналіз, елементи поведінкової економіки та інституційний підхід. Встановлено, що поєднання регуляторних сигналів, ринкових стимулів і репутаційного тиску формує специфічні траєкторії поведінки компаній. Отримані результати дозволяють удосконалити підходи до фармацевтичної політики й підвищити передбачуваність взаємодії між державою та бізнесом. The article examines the behavioural patterns of pharmaceutical companies operating in Ukraine’s volatile and institutionally fragmented environment. The study aims to identify the underlying logic of corporate decision-making and the combination of regulatory, market, and reputational factors that shape it. The research applies comparative analysis, behavioural economics, institutional theory, and interpretive synthesis of international and national regulatory practices. The findings demonstrate that Ukrainian pharmaceutical companies respond not only to formal rules but also to the consistency, transparency, and predictability of regulatory signals. Their behavior is defined mainly by short planning horizons, risk-minimization strategies, and selective adaptation to heterogeneous incentives. A comparative review of EU, US, and Indian regulatory models reveals that stable institutional architectures generate more strategic reactions from companies, whereas uncertain environments amplify behavioural volatility. Based on the synthesis of international practices and domestic market dynamics, this study proposes an analytical framework that explains how economic, institutional, and behavioral stimuli interact to shape corporate strategies. This framework helps interpret why similar regulatory mechanisms yield different outcomes across contexts and clarifies the role of reputational pressures and negotiation regimes in the Ukrainian setting. The results offer practical insights for strengthening pharmaceutical policy, enhancing predictability in reimbursement and procurement mechanisms, and aligning market incentives with public health objectives. The study also outlines directions for future research related to investment behaviour, institutional credibility, and post-war transformation of the pharmaceutical sector.Item Роль нематеріальних активів у системі фінансового управління(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Єременко, Андрій Валерійович; Yeremenko, AndriiУ статті досліджено трансформацію фінансового управління в умовах економіки знань, де нематеріальні активи (НМА) стають основним джерелом вартості компаній. Проаналізовано ключові виклики, пов’язані з обліком, оцінюванням та інтеграцією цих активів у фінансові стратегії, зокрема розрив між балансовою та ринковою вартістю, швидке застарівання технологій та відсутність уніфікованих стандартів. На прикладах провідних компаній продемонстровано, як інноваційні інструменти (штучний інтелект, блокчейн, кібербезпека) допомагають оптимізувати управління НМА. У статті обґрунтовано, що ефективне використання НМА вимагає гармонізації технологічних, правових та управлінських рішень, а також формування нових стандартів обліку, здатних враховувати динаміку цифрової ери. The article examines the transformation of financial management in the knowledge economy, where intangible assets (IAs) are becoming companies' primary source of value. The key challenges associated with accounting, valuation, and integration of these assets into financial strategies are analyzed, including the gap between book and market value, rapid obsolescence of technologies, and the lack of unified standards. The examples of leading companies demonstrate how innovative tools (artificial intelligence (AI), blockchain, cybersecurity) help optimize the management of IAs. The article argues that the effective use of IAs requires the harmonization of technological, legal, and managerial decisions and the formation of new accounting standards that can consider the dynamics of the digital era. The article identifies and critically examines key challenges in IAs management, rapid technological obsolescence, and the lack of unified accounting standards. Traditional financial frameworks, designed for tangible assets, struggle to capture the dynamic nature of IAs, leading to significant valuation discrepancies. The study argues that effective IAs utilization requires harmonizing technological, legal, and managerial solutions. For example, Ukraine’s updated accounting standards (P(S)BO 8), which align with IFRS (IAS 38), provide more straightforward guidelines for capitalizing R&D costs, yet gaps remain in addressing digital asset amortization. The article concludes that the evolution of financial management in the digital age hinges on adaptive regulatory frameworks capable of capturing IAs' dynamics. Policymakers must prioritize the development of IA-centric accounting standards, cybersecurity infrastructure, and international cooperation, particularly in harmonizing Ukrainian practices with EU directives. By bridging these gaps, companies can transform IAs from abstract concepts into measurable drivers of resilience, competitiveness, and sustainable growth in an increasingly intangible-dominated global economy.