2020 рік

Permanent URI for this community

https://ir.kneu.edu.ua/handle/2010/34122

Browse

Now showing 1 - 11 of 11

Ways and characteristics of employee motivation in modern conditions
(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2020) Hechbaia, Badri; Гечбая, Бадрі; Tchilaia, Nino; Тхілая, Ніно; Holetiani, Ketevan; Голетяні, Кетеван; Muskudiani, Zurab
An effective human resource management system is a crucial factor for all organizations and institutions. In the light of modern development, it is obvious that improving the quality of service and gaining public trust is impossible without motivating employees, evaluating their performance, clearly defining duties and building an organizational culture. It should bo noted that Georgian companies lack well-defined human resource management policy. Moreover, in most cases it is limited to administrative procedures and is considered as an operational activity, despite the fact that everyone understands the importance of each employee in achieving organizational success. Among the various ways to achieve organizational goals, one of the most important is to increase employee motivation. Increasing employee productivity depends on proper choice of the form of motivation and its wise use. If a manager meets the expectations of all employees, in this case, employee motivation increases. which means that the level of employee satisfaction is high and the organizational goal will be fully achieved. All of the above and other important issues are researched and scientifically analyzed in this paper. Ефективна система управління людськими ресурсами є вирішальним фактором для всіх організацій та установ. У світлі сучасного розвитку очевидно, що підвищення якості обслуговування і завоювання суспільної довіри неможливі без мотивації співробітників, оцінки їх роботи, чіткого визначення обов’язків і побудови організаційної культури. Варто зазначити, що у грузинських компаній відсутня чітка політика управління людськими ресурсами. Більш того, у більшості випадків вона обмежується адміністративними процедурами і розглядається як операційна діяльність, незважаючи на те, що кожен усвідомлює важливість кожного співробітника в досягненні успіху організації. Серед різних способів досягнення організаційних цілей одним з найбільш важливих є підвищення мотивації працівників. Підвищення продуктивності праці співробітників залежить від правильного вибору форми мотивації та її розумного використання. Якщо керівник виправдовує очікування всіх співробітників, то мотивація цих співробітників підвищується, а отже, рівень їх задоволеності високий, і мета організації буде повністю досягнута. У статті досліджено й науково проаналізовано всі перераховані вище та інші важливі питання.
Діалог зі стейкхолдерами як інструмент забезпечення стійкості бізнес-організації
(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2020) Кицак, Тарас Григорович; Kitsak, Taras; Кицак, Тарас Григорьевич
У статті досліджено концептуальні засади та значущість діалогу зі стейкхолдерами для успішного функціонування бізнес-організації, її розвитку, забезпечення конкурентних переваг, стійкості, зростанню бренду та іміджу. Обгрунтовано актуальність цього концепту в нових бізнес-реаліях, головними трендами яких є цифровізація, відкритість, мережевість, глобальність процесів. Метою дослідження є встановлення впливу діалогу з зацікавленими сторонами на соціально-економічний розвиток бізнес-організації в реаліях нової економіки. При дослідженні теоретичних підходів відносно сутності та сфери прояву діалогу зі стейкхолдерами сформовано власну точку зору про цінність та актуальність цих процесів для бізнес-організації, визначено власне розуміння їх впливу на бізнес і суспільство. Визначено і доповнено перелік формування потенційних можливостей для бізнес-організації при умові налагодження ефективного діалогу з зацікавленими сторонами на засадах соціальної відповідальності. Розроблено власне бачення змісту і сутності політики взаємодії зі стейкхолдерами, результативність якої матиме прояв у підвищенні капіталізації компанії, покращенні стійкості, зростанні інвестиційної привабливості. Проведено аналіз можливих сфер прояву та напрямів взаємодії з зацікавленими сторонами та окреслено перспективи та можливості їх розвитку у напрямі посилення стійкості бізнес-процесів. Проведено аналіз дослідження на предмет вагомості діалогу зі стейкхолдерами для українських компаній. Обгрунтовано висновки стосовно перспектив розвитку цього концепту у напрямі досконалення бізнес-процесів. The paper examines conceptual principles and the significance of dialogue with stakeholders for the successful functioning of a business organization, its development, competitive advantage, sustainability, brand and image growth. The relevance of this concept in new business realities, the main trends of which are digitalization, openness, networking, and globality of processes, has been substantiated. The purpose of the study is to establish the impact of dialogue with stakeholders on the social and economic development of a business organization in the realities of the new economy. In the course of researching theoretical approaches regarding the nature and scope of dialogue with stakeholders, the author has formed his own point of view on the value and relevance of these processes for business organizations; personal understanding of their impact on business and society has been determined. A list of potential opportunities for a business organization was identified and supplemented, subject to establishing an effective dialogue with stakeholders based on social responsibility. The author’s vision of the content and essence of the stakeholder engagement policy has been developed, the effectiveness of which will manifest itself in increasing the company’s capitalization, improving sustainability, and increasing investment attractiveness. Possible areas of manifestation and directions of interaction with stakeholders have been analyzed and the prospects and opportunities for their development towards strengthening the business process sustainability have been outlined. The research on the importance of dialogue with stakeholders for Ukrainian companies has been analyzed. Conclusions regarding the prospects for the development of this concept in the direction of improving business processes have been substantiated.
Ментальне здоров’я персоналу в умовах карантинних обмежень
(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2020) Рудакова, Світлана Григорівна; Rudakova, Svitlana; Рудакова, Светлана Григорьевна; Щетініна, Людмила Валеріївна; Shchetinina, Liudmila; Щетинина, Людмила Валерьевна; Данилевич, Наталія Станіславівна; Danylevych, Nataliia; Данилевич, Наталия Станиславовна; Касяненко, Ярослав Анатолійович; Kasianenko, Yaroslav; Касяненко, Ярослав Анатольевич; Кицак, Тарас Григорович; Kytsak, Taras; Кицак, Тарас Григорьевич
У статті розглядаються підходи до управління станом ментального здоров’я персоналу в умовах карантинних обмежень на основі людиноорієнтованих цінностей. Мета дослідження – провести аналіз сучасних факторів впливу на стан ментального здоров’я персоналу як важливої управлінської проблеми, вирішення якої передбачає використання інноваційних методів та управлінських практик щодо його збереження та поліпшення. У процесі проведеного дослідження обґрунтовано необхідність оцінювання факторів негативного впливу на ментальне здоров’я персоналу з метою їх усунення або зниження їх дії. Доведено, що забезпечення ментального здоров’я персоналу є одним з головних завдань організацій, оскільки соціально-економічні втрати від його погіршення є значними. В ході дослідження теоретичних підходів до оцінювання показників стану ментального здоров’я персоналу сформовано власну точку зору на цінність та актуальність його збереження для організацій; визначено вагомість його впливу на продуктивності праці персоналу. Методом соціологічного дослідження визначено, що в умовах дистанційного режиму в період карантину поширені такі фактори (причини) стресу як: понаднормова робота, робота без перерв, низький рівень визнання та винагороди, відсутність гарантій зайнятості, недостатня підтримка керівників, менеджерів та\або колег, висока емоційна включеність працівників, погана комунікація, негативно впливають на стан ментального здоров’я та продуктивність праці персоналу. Розроблені підходи до поліпшення ментального здоров’я персоналу на основі інноваційних управлінських практик. The article considers the approaches to the management of the mental health of staff in the context of quarantine restrictions based on human-oriented values. The purpose of the study is to analyze the current factors influencing the mental health of staff as an important management problem, the solution of which involves the use of innovative methods and management practices for its preservation and improvement. The study substantiated the need to assess the factors of negative impact on the mental health of staff in order to eliminate them or reduce their effects. It has been proven that ensuring the mental health of staff is one of the main tasks of organizations, as the socio-economic losses from its deterioration are significant. In the course of research of theoretical approaches to an estimation of indicators of a condition of mental health of the personnel the own point of view on value and urgency of its preservation for the organizations is formed; the importance of its impact on staff productivity is determined. The method of sociological research determined that in the conditions of remote regime during quarantine such factors (causes) of stress as: overtime, work without breaks, low level of recognition and remuneration, lack of employment guarantees, insufficient support of managers, managers and / or colleagues, high emotional involvement of employees, poor communication, negatively affect the mental health and productivity of staff. Approaches to improving the mental health of staff based on innovative management practices have been developed.
Освітньо-науковий потенціал Запорізької області: характеристика та орієнтири його формування
(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2020) Антонюк, Валентина П.; Antoniuk, Valentyna; Щетініна, Людмила Валеріївна; Shchetinina, Liudmila; Щетинина, Людмила Валерьевна
Для України принципово важливим є подолання дисбалансу в розвитку регіонів, серед яких і Запорізька область. Її інноваційний розвиток можливий лише завдяки формуванню і реалізації освітньо-наукового потенціалу. Тому метою статті є аналіз стану освіти і науки у Запорізькій області та обґрунтування необхідності розробки програми їх розвитку. Об’єктом дослідження є освітньо-науковий потенціал Запорізької області. Аналіз стану середньої освіти проводився за результатами проходження ЗНО порівняно з результатами ЗНО в країні. Так, було встановлено, що: значна частка випускників шкіл не подолали визначений мінімальний поріг; високий рівень оцінювання (160-200 балів) з більшості предметів отримали менше 20% учнів; зменшується частка осіб, які складають ЗНО з таких важливих дисциплін як фізика, хімія; частка тестів з високими оцінками в Україні є більшою, ніж в Запорізькій області. Рейтинг Запорізької області за станом середньої та професійно-технічної освіти зменшився за 2013–2016 рр. з 3 місця до 6 місця. Зміни в стані вищої освіти стосувалися зменшення чисельності абітурієнтів та кількості закладів. В цілому, Запорізька область має задовільний інноваційний потенціал, але перешкодами у його реалізації є: недостатнє фінансування науково-дослідної роботи, наукова пасивність молоді, а також зменшення кадрового потенціалу у науковій сфері. Ці перешкоди дають можливість конкретизувати орієнтири розвитку освітньо-наукового потенціалу. В стратегії розвитку регіону визначено загальні напрями розвитку системи освіти, але досягнення її реального розвитку вимагає визначення програми заходів. В програмі слід приділити увагу модернізації матеріально-технічної та навчально-методичної бази шкіл, забезпеченню повної укомплектованості шкіл високопрофесійними педагогічними кадрами, підвищенню рівня їх кваліфікації і матеріального стимулювання, підтримці та розвитку STEM-освіти. It is fundamentally important for Ukraine to overcome the imbalance in the development of regions, including Zaporizhzhia region. Its innovative development is possible only through the formation and implementation of educational and scientific potential. Therefore, the article aims to analyze the state of education and science in the Zaporizhzhia region and justify the need to develop a program for their development. The object of research is the educational and scientific potential of Zaporizhzhia region. The analysis of the state of secondary education was carried out based on the results of the independent external evaluation in comparison with the results of the independent external evaluation in the whole country. Thus, it was found out that: a significant proportion of school graduates did not exceed a certain minimum threshold; less than 20% received a high level of assessment (160-200 points) in most subjects; the share of pupils who make IET in such important disciplines as physics, chemistry decreases; the share of tests with high scores in Ukraine is higher than in Zaporizhzhia region. The rating of Zaporizhzhia region according to the state of secondary and professional education is decreased in 2013–2016 from 3rd to 6th place. Changes in the state of higher education concerned a decrease in the number of applicants and the number of institutions. In general, Zaporizhzhia region has a satisfactory innovation potential, but obstacles to its implementation are insufficient funding for research, scientific passivity of young people, as well as a decrease in human resources in the scientific field. The development strategy of the region defines the general directions of development of the education system, but the achievement of its real development requires the specification of measures in the relevant program. The program should pay attention to the modernization of material, technical and educational base of schools, ensuring full staffing of schools with highly professional teachers, improving their skills and material incentives, support and development of STEM education.
Оцінювання ризиків соціально-економічної незахищеності зайнятих в умовах структурних трансформацій сучасного ринку праці
(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2020) Новікова, Ольга Ф.; Novikova, Olga; Шамілева, Лариса Л.; Shamileva, Larisa
В статті систематизовані основні чинники посилення соціально-економічної незахищеності зайнятого населення в умовах структурних трансформацій, які відбуваються на сучасному ринку праці. Вони пов’язані з неефективною зайнятістю та низьким рівнем продуктивності праці, регресивною мобільністю зайнятого населення, втратою освітнього та трудового потенціалу країни, конкурентоспроможності її робочої сили як на внутрішньому, так і на зовнішніх ринках праці, зростанням безробіття серед працездатного контингенту та неформальної зайнятості, особливо серед молоді та спеціалістів вищої кваліфікації, посиленням міжпоколінського розриву в структурі зайнятого населення на користь старших вікових груп. Методику оцінки ризиків соціально-економічної незахищеності зайнятих, що розроблено та апробовано авторами, представлено в статті. Вона базується на співставленні рівнів показників за визначеними напрямками в окремі проміжки часу. Визначено, що внаслідок трансформацій в структурі ринку праці та в системі соціально-трудових відносин основні чинники посилення незахищеності зайнятих пов’язані з деіндустріалізацією національної економіки, яка супроводжується формуванням регресивної освітньо-професійної структури зайнятого населення; втратою мотивації до продуктивної праці та підвищення професійного рівня; зниженням соціального захисту працюючих; зростанням неформальної зайнятості, особливо серед молоді та спеціалістів вищої кваліфікації. Високий рівень трудової міграції та низький попит на спеціалістів на внутрішньому ринку праці, низький рівень оплати праці призводять до втрати трудового та освітнього потенціалу та звуження умов для розвитку та реалізації людського капіталу країни. This article systematizes main factors of socio-economic insecurity aggravation for employees during structural transformations, which take place on the modern labour market. These factors are related to inefficient employment and low level of labor productivity, regressive mobility of the employed population, loss of educational and labor potential of the country, low competitiveness of its labor force both in domestic and foreign labor markets, increase of unemployment among able-bodied people and informal employment, especially among young people and higher-level professionals, widening the gender gap in the employment structure to the benefit of older age groups. A methodological implementation of the assessments of social and economic insecurity risks for employees has been developed and verified in the study. It is based on comparing performance levels in particular components in specific time intervals. It is substantiated that, due to changes in the structure of the labor market and in the system of social and labor relations, the main factors of increasing the vulnerability of employees are related to the deindustrialization of the national economy, which is accompanied by formation of a regressive educational and professional structure of employed, as well as by the loss of motivation for productive work and increase in the professional level, reduction of social protection of employees, the growth of informal employment among young people and highly qualified specialists. High scale of labor migration and low demand for specialists in the internal labor market, low wages lead to loss of labor and educational potential and narrow the conditions for the development and realization of the country’s human capital.
Рецензія на монографію авторів Ю. К. Зайцева, О. М. Москаленко «Філософсько-методологічні засади архітектоніки предмету сучасної політичної економії» (перша книга монографії «Сучасна політична економія як теоретична основа економічного розвитку суспільства»)
(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2020) Маслов, Анатолій О.; Maslov, Anatolii
Соціальне партнерство в забезпеченні гідної оплати праці
(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2020) Цимбалюк, Світлана Олексіївна; Tsymbaliuk, Svitlana; Цимбалюк, Светлана Алексеевна; Шкода, Тетяна Никодимівна; Shkoda, Tetiana; Шкода, Татьяна Никодимовна
Стаття присвячена питанням розвитку соціального партнерства в процесі забезпечення гідної оплати праці працівників. Висвітлено перспективи розвитку інституту соціального партнерства в контексті імплементації концепції гідної праці. Метою дослідження є оцінка та розробка рекомендацій щодо вдосконалення колективно-договірного регулювання політики оплати праці в Україні з погляду концепції гідної праці. Аналіз етапів розвитку соціального партнерства в Україні показав, що соціальному партнерству на сьогодні притаманні характеристики етапу формування. Простежуються також деякі характеристики етапу розвитку, але вони ще не повною мірою проявляються в Україні. Аналіз стану соціально- трудових відносин в Україні, практики колективних переговорів, структури та змісту колективних угод і договорів засвідчив низький рівень розвитку соціального партнерства та низьку соціальну відповідальність соціальних партнерів. Дослідження показало, що практика розробки компенсаційного пакета на більшості підприємств здійснювалася без участі соціального партнерства або з мінімальною його участю. Сучасна практика соціального партнерства обумовлює недостатній соціальний захист працівників та негативно характеризує політику оплати праці з погляду гідної праці. Розроблено низку пропозицій щодо подолання негативних тенденцій, притаманних інституту соціального партнерства та колективним угодам на різних рівнях. Рекомендації містять: надання угодам статусу нормативних актів, регулювання послідовності укладення угод на різних рівнях, визначення порядку інформування працівників про зміст угод і договорів, поширення ідеології соціальної відповідальності серед соціальних партнерів. The paper focuses on the development of social partnership in the process of ensuring decent labor remuneration for employees. It highlights the development perspectives of the social partnership institute in the context of decent work concept implementation. The aim of the study is to evaluate and develop recommendations for improving the collective and contractual regulation of remuneration policy in Ukraine in view of the decent work concept. The analysis of the stages of social partnership development in Ukraine has proved that social partnership is currently characterized by features of the forming stage. Some characteristics of the development stage are also traced, but they have not yet fully manifested themselves in Ukraine. The analysis of the conditions for social and labor relations in Ukraine, the practice of collective bargaining procedures, the structure and content of collective agreements and contracts showed a low level of social partnership development and low social responsibility of social partners. The research showed that the practice of developing a compensation package at most enterprises was carried out without the participation of social partnership or with minimal participation. Existing social partnership practices cause inadequate social protection for employees and negatively characterize labor remuneration policy in terms of decent work. A number of proposals were developed to overcome the negative trends inherent in the institute of social partnership and collective agreements at different levels. Recommendations include granting agreements the status of normative acts, regulating the procedure for concluding agreements at different levels, determining the procedure for informing employees about the content of agreements and contracts, and disseminating an ideology of social responsibility among social partners.
Формування компетенцій інтернаціонального працівника в умовах трансформації глобального ринку праці
(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2020) Смалійчук, Ганна Володимирівна; Smaliichuk, Hanna; Смалийчук, Анна Владимировна
Актуальний світовий ринок трудових ресурсів висуває до праці високі вимоги. Нові критерії якості трудового потенціалу особистості, яка імплементована у світогосподарські відносини визначаються не лише кваліфікацією і здібностями працівника, а й ставленням до праці, інноваційністю та рівнем розвитку його соціального і економічного мислення. Глобалізація ринку праці, розвиток інноваційного міжнародного виробництва із залученням інтернаціональних факторів виробництва активізують процес формування сучасного типу працівника – інтернаціонального працівника. У зв’язку з цим метою статті є дослідження питання якостей та компетенцій інноваційного інтернаціонального працівника, а також вимог до його рівня підготовки. Автором визначено ключові фактори процесу формування інтернаціонального працівника, серед яких варто виділити такі: поява уніфікованих міжнародних вимог до освіти та кваліфікації працівника, формування глобальних інформаційно-комунікаційних мереж, розвиток діяльності ТНК тощо. У процесі дослідження було обґрунтовано вплив вище зазначених факторів на якість трудових ресурсів міжнародного ринку праці, яка включає у себе такі характеристики як наявність міжнародного трудового досвіду, освоєння національних особливостей різних країн, значення культури міжнародного спілкування тощо, що мінімально присутні у характеристиках трудових ресурсів на національному рівні. Методи аналізу і узагальнення наукових публікацій вітчизняних та зарубіжних авторів щодо актуальних вимог до працівників та тенденцій міжнародного ринку праці уможливили визначити, що основними складовими інтеркультурного профілю компетентності інтернаціонального працівника є професійна, соціальна, підприємницька компетентність та особистісна компетентності, здібності до вивчення іноземних мов, поточна сімейна ситуація. Globalization of the labor market and development of international innovative cooperation, taking into account international production factors, intensify the process of forming a modern type of a migrant worker - an international worker. Today’s global market of labor resources places high requirements to the workforce. New criteria appear in relation to the quality of the individual’s labor potential implemented in global economic relations, and the quality of labor, determined by the worker’s qualification and skills, work attitude and sophistication of social and economic thinking, becomes the most important criterion. The quality of labor resources in the international labor market includes many characteristics, such as availability of international work experience, knowledge of the national specifics of various countries, the importance of international communication culture, etc., which are minimally present in the characteristics of labor resources at the national level. Given the above, the purpose of this article is to study the qualities, competencies and level of training of an innovative international worker. The study characterized key factors of the process of developing an international worker, some of which are worth noting: the appearance of unified international requirements to the worker’s education and qualification, formation of global information and communication networks, growth of transnational corporations. It was concluded that the success of a worker of an international enterprise depends on the worker’s professional, social, entrepreneurial and personal competencies, etc., while the key indicators of the worker’s different-culture competence profile are professional, social, entrepreneurial and personal competences, ability to learn foreign languages and current family situation.
Цифрова економіка та поява цифрової зайнятості
(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2020) Петрова, Ірина Леонідівна; Petrova, Iryna; Петрова, Ирина Леонидовна; Балика, Олена Г.; Balyka, Olena; Качан, Ганна М.; Kachan, Hanna
У статті виявлено центральну роль інформаційно-комунікаційних технологій в економіці країни, які вже давно стали важливою складовою життя кожної людини і є визначальною характеристикою цифрової трансформації. Основа цифровізації – цифрове подання даних, що призводить до поліпшення якості життя та підвищення ефективності економіки як окремої країни, так і світу в цілому. В ході дослідження проаналізовано характерні особливості цифрової економіки та обґрунтовано закономірність утворення цифрової зайнятості. Визначено, що розвиток цифрової економіки і цифрових технологій призводить до змін у всіх сферах людського життя, насамперед, у відносинах зайнятості, що виявляється у виникненні цифрових робочих місць, працівників з цифровими компетенціями, специфічних відносин в цифровому сегменті ринку праці. Результатами праці у цифровому сегменті є технології, продукти і послуги, деякі з яких розглянуто у статті (eHealth, Digital-страхування, е-безпека, е-права та е-техпаспорт, розумні міста, SmartFactory – розумне виробництво, цифрове робоче місце, блокчейн, «GAFAноміка»). В процесі цифровізації зайнятість набуває багатовекторної гнучкості, має як позитивні, так і негативні наслідки. Врахування цих наслідків є необхідним для регулювання економічної та соціальної сфери. The article reveals the central role of information and communication technologies in the economy of the country, which have long become an important component of each person’s life and is a defining characteristic of digital transformation. The basis of digitalization is the digital presentation of data, which leads to better quality of life and economic efficiency of the individual country and the world as a whole. The article analyzes the specific features of digital economy and stipulates the consistency of creating the digital employment. It has been determined that the development of the digital economy and digital technologies leads to changes in all spheres of human life, predominantly in employment relations, manifested in the appearance of digital workplaces, workers with digital competencies, specific relations in the digital segment of labor market. The results of the work in the digital segment are the technologies, products, and services, some of which are analyzed in the article (eHealth, digital insurance, e-security, e-rights and e-technical passport, smart cities, SmartFactory – smart production, digital workplace, blockchain, “GAFAnomy”). In the digitalization process, the employment acquires the multivector flexibility, and has both positive and negative consequences. Taking these consequences into consideration is necessary for regulating the economic and social sphere.
Цифрова трансформація та нові бізнес-моделі як детермінанти формування економіки нестандартної зайнятості
(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2020) Колот, Анатолій Михайлович; Kolot, Anatolii; Колот, Анатолий Михайлович; Герасименко, Оксана Олександрівна; Herasymenko, Oksana; Герасименко, Оксана Александровна
За розгортання Четвертої промислової революції та формування нового технологічного базису – “Індустрії 4.0” – відбувається динамічна різновекторна трансформація провідних інститутів економіки та суспільства, нового формату та змісту набувають соціально-трудові відносини в цілому і зайнятості, зокрема. Квінтесенція статті – науково-прикладне обґрунтування конструкту економіки нестандартної зайнятості, наукова аргументація та подальший розвиток попередніх розвідок авторів щодо детермінант формування гіг-економіки під впливом “цифровізації” економічного і суспільного розвитку та появи нових бізнес-моделей, які кардинально змінюють усі складові світу праці. Розкрито нові грані складного світу праці і зайнятості та отримано прирощення новітніх знань у цій царині за системного дослідження ланцюга змін: впровадження проривних технологій “Індустрії 4.0” → “цифровізація” як домінантний вектор технологічних новацій → формування нових бізнес-моделей → зміни в суспільному поділі праці та змісті процесів праці → поява та інтенсивний розвиток іманентних новій (цифровій) економіці форм зайнятості. Обґрунтовується, що основною першопричиною, свого роду “спусковим гачком” появи та відтворення ланцюга досліджуваних змін є цифрова трансформація економіки і суспільства. Розкрито сутність феноменів сьогодення, які обумовлюють розбудову “гіг-економіки”. Наведено аргументацію поширення платформових бізнес-моделей та їх впливу на світ праці та зайнятості. Запропоновано нову теоретичну конструкцію ланцюга змін, “на виході” яких – нові форми та в цілому нова платформа соціально-трудового розвитку. Виконане дослідження сфокусоване на пошук відповідей на низку запитань: Чому сучасна економіка не може “ужитися” з традиційними (стандартними) формами зайнятості? Чому атиповість стає не виключенням, а нормою? Якими на практиці постають конкретні механізми та інструменти трансформації стандартних форм зайнятості у нові, що іманентні сучасним умовам економічного і суспільного поступу? With the development of the Fourth Industrial Revolution and the formation of a new technological basis – “Industry 4.0” - a dynamic multi-vector transformation of the leading institutes of economy and society takes place, social and labor relations in general and employment in particular acquire new format and content. The quintessence of the article is a scientific-applied substantiation of the construct of nontypical employment economy, scientific argumentation and further development of previous researches of authors regarding determinants of gig-economy formation under the influence of economic and social development “digitalization” and emergence of new business models. that radically change all components of the world of work. New facets of the complex world of work and employment have been revealed and the increase of the newest knowledge in this field has been received under systematic research of a chain of changes: introduction of “Industry 4.0” breakthrough technologies → “digitalization” as a dominant vector of technological innovations → formation of new business models → changes in social division of labor and the content of labor processes → the emergence and intensive development of employment forms immanent to the new (digital) economy. It is substantiated that the main root cause, a kind of “trigger” for the emergence and reproduction of the chain of researched changes is digital transformation of the economy and society. The essence of today’s phenomena, which determine the development of the “gig economy”, is revealed. The argumentation of the spread of platform business models and their impact on the world of work and employment is given. A new theoretical construction of a chain of changes, the “output” of which is new forms and, a new platform for social and labor developmen t in general, has been suggested. The research focuses on finding answers to a number of questions posed to every conscious person. Among them are the following ones: Why can’t the modern economy “get along” with traditional (standard) forms of employment? Why does atypicality become not the exception but the norm? How do specific mechanisms and tools for transforming standard forms of employment into new ones, which are immanent to modern conditions of economic and social progress, behave in practice?
Якість трудового життя і нерівність: гендерний аспект
(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2020) Рябоконь, Іван Олександрович; Riabokon, Ivan; Рябоконь, Иван Александрович
У статті досліджено вплив гендерної нерівності на якість трудового життя, проаналізовано процеси і фактори, що формують гендерні проблеми в Україні. Метою дослідження є оцінка гендерної нерівності в процесі реалізації трудового потенціалу та людського капіталу, розробка заходів щодо вирішення проблем гендерної нерівності у сфері зайнятості і обґрунтування позитивного впливу запропонованих заходів на якість трудового життя. Для досягнення поставленої мети використано аналіз статистичних даних та опитування громадської думки, які лягли в основу запропонованих методів вирішення виявлених проблем. Визначено детермінанти гендерної нерівності, основними з яких є гендерний розрив в оплаті праці, дисбаланс гендерної структури зайнятості, нерівність можливостей доступу жінок до гідної праці через гендерні стереотипи суспільства, недосконалість механізмів контролю гендерно-чутливих статистичних даних. Визначено і розширено можливі напрямки гендерної політики держави для досягнення гендерного балансу через комплекс заходів, що включатимуть вдосконалення механізму контролю гендерно-чутливих статистичних даних у формі моніторингу на рівні організацій та на державному рівні, бюджетне планування з урахуванням гендерних аспектів. Запропоновано власне бачення змісту і сутності гендерної політики на інституційному рівні в розрізі трансформації цінностей та гендерної культури суспільства. The paper explores the impact of gender inequality on the quality of working life and analyzes the processes and factors that shape gender issues in Ukraine. The aim of the study is to assess gender inequality in the process of labor potential and human capital implementation, develop measures that would solve gender inequality problems in employment, and justify the positive impact of the proposed measures on the quality of working life. To achieve the abovementioned goal, statistical data and public opinion polls, which formed the basis of the proposed methods for solving the identified problems, have been analyzed. Determinants of gender inequality have been identified, the main of which are the gender wage gap, gender structure of employment imbalance, inequality of women’s access to decent work due to gender stereotypes, and imperfect control mechanisms for gender-sensitive statistics. Possible approaches of the state`s gender policy to achieve gender balance have been identified and expanded through a set of measures that would include improving the mechanism for controlling gender-sensitive statistical data in the form of monitoring at the organizational and state levels, budget planning with due consideration of gender dimension. The author’s vision of the content and essence of gender policy at the institutional level in the context of transformation of values and gender culture of society has been shared.

Browse

Browsing 2020 рік by Title

Results Per Page

Sort Options