Browse
Recent Submissions
Item Gaming in the Modern Multicultural Educational Space(Science and Technology Publications, Lda, 2022-10) Bondarchuk, Larysa; Бондарчук, Лариса Михайлівна; Kozlovska, Larysa; Козловська, Лариса Степанівна; Lazarenko, Olesia; Tovstenko, Viktoriia; Товстенко, Вікторія Ростиславівна; Podhurska, Tamara; Подгурська, Тамара АнатолiївнаThe current state and prospects of using gaming in modern education is considered. Computer games as a non-standard innovative learning technology are quite effective because they form the ability to combine theoretical knowledge with practical activities. Different types of classification of computer games that contribute to a variety of educational and professional experience are analyzed. Gaming is considered as a multicultural phenomenon that has undoubted features at the national educational levels. The authors present the experience of using gaming technologies in the educational process at the Economic University. One of the results of the study is the emphasis on the prospects of using elements of gaming in language acquisition and acquiring intercultural communication skills.Item Порушення норм у вживанні службових частин мови(Видавничий дім «Гельветика», 2024) Товстенко, Вікторія Ростиславівна; Tovstenko, ViktoriiaУ статті проаналізовано порушення морфологічних мовних норм у вживанні службових частин мови. Наведено приклади калькованих з російської мови сполучників, часток та їхні функціональні замінники. Визначено, в яких функціональних стилях вони вживаються. Досліджено явища тавтології та контамінації. Проілюстровано частки, які рекомендовано уникати в офіційно-діловому спілкуванні. Наведено частки, які вживається препозитивно й постпозитивно, та їхнє значення. Зазначено, що помітною стала тенденція до активнішого використання в науковому, публіцистичному стилях сполучника себто, який у словниках подано з ремаркою застаріле, та пояснювально-ототожнювального сполучника цебто, який вживається в різних стилях мови. Досліджено прийменники в українській мові, які також зазнають суржикового викривлення внаслідок впливу російської мови. Наведено українські відповідники російському прийменнику по. Продемонстровано конструкції з українським прийменником по з просторовими, часовими, обставинними та об’єктними значеннями. Проаналізовано інші просторічні форми прийменників та наведено їхні відповідники в українській мові. Наголошено на тому, що, коли визначається час за роком, треба користуватись родовим вiдмiнком iменника, а не прийменником у (в) з iменником у мiсцевому вiдмiнку. Зазначено, що морфологічні норми регулюють вибір варіантів граматичної форми висловлювання, тому безпідставним, невмотивованим є використання суржиковий форм слів. Зазначено, що масове, безсистемне проникнення елементів російської мови в структуру української мови в умовах тривалого нерівноправного їх контактування породило явище українсько-російського мовного суржику. Наголошено на тому, що необхідно вилучити прийменники, сполучники, частки, що були скальковані з російських і поширилися всупереч тому, що український синтаксис мав до них свої питомі відповідники. Досліджено просторічні форми прийменників, сполучників, часток. Наголошено на тому, що просторічні слова не входять до складу літературної мови. Носіям літературної мови такі одиниці відомі, але відчуваються ними як ненормативні, субстандартні, знижені у своїй стилістичній характеристиці. The article analyzes violations of morphological linguistic norms in the use of official parts of speech. Examples of conjunctions, particles and their functional substitutes copied from the Russian language are given. It is determined in which functional styles they are used. The phenomena of tautology and contamination are studied. The parts that are recommended to be avoided in official business communication are illustrated. The particles used prepositively and postpositively and their meaning are given. t is noted that the tendency to more active use of the conjunction sebto, which is presented in dictionaries with the remark obsolete, and the explanatory and identifying conjunction cebto, which is used in various styles of speech, has become noticeable in scientific and journalistic styles. Prepositions in the Ukrainian language, which are also subject to surzhic distortion due to the influence of the Russian language, have been studied. The Ukrainian equivalents of the Russian preposition po are given. Constructions with the Ukrainian preposition po with spatial, temporal, circumstantial and object meanings are demonstrated. Other spatial forms of prepositions are analyzed and their counterparts in the Ukrainian language are given. It is emphasized that when the time of the year is determined, the genitive form of the noun should be used, and not the preposition in (c) with the noun in the local form. It is noted that morphological norms regulate the choice of variants of the grammatical form of expression, therefore the use of surzhykovy forms of words is groundless and unmotivated. It is noted that the massive, unsystematic penetration of elements of the Russian language into the structure of the Ukrainian language in the conditions of long-term unequal contact between them gave rise to the phenomenon of the Ukrainian-Russian linguistic crisis. It is emphasized that it is necessary to remove prepositions, conjunctions, particles that were copied from Russian and spread despite the fact that Ukrainian syntax had its own counterparts. Spatial forms of prepositions, conjunctions, and particles are studied. It is emphasized that colloquial words are not part of the literary language. Literary speakers know such units, but they feel them as non-normative, substandard, reduced in their stylistic characteristics.Item Порушення мовних норм у вживанні прийменників(Київський національний лінгвістичний університет, 2024-05) Товстенко, Вікторія Ростиславівна; Tovstenko, ViktoriiaItem Мовний портрет сучасного економiста(Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, 2021) Товстенко, Вікторія Ростиславівна; Tovstenko, ViktoriiaУ статті проаналізовано поняття «мовний портрет» і «мовна особистість». Зазначено, що мовний портрет – це сукупність характеристик, що складають мовний імідж особистості, відображають її комунікативний потенціал на певному етапі становлення. Мовний портрет особистості описано як статичну величину, визначену певними умовами в певний проміжок часу, тобто як певний синхронний зріз. Наголошено на тому, що мовний портрет економіста – це мовний «паспорт», у якому відображено всі його національно-естетичні, соціальні, культурні, духовні, вікові та інші особливості, а також використано фахову лексику: економічні терміни, професіоналізми, жаргонізми, фразеологізми тощо. Доведено, що жодна мова, творячи терміни, не може обійтися власними ресурсами, а тому послуговується лексичними та словотворчими засобами високорозвинених літературних мов, поєднуючи в собі національні та міжнародні елементи. Виділено позамовні причини запозичань, серед яких визначено такі, як культурний, економічний, політичний впливи одного народу на інший; контакт із різними мовами; підвищений інтерес до вивчення тієї або іншої мови; авторитарність мови; захоплення культурою чужої країни та внутрішньомовні причини: відсутність у рідній мові еквівалентного слова для нового предмета або поняття; тенденцію до використання одного запозиченого слова замість описового звороту; прагнення підвищити і зберегти комунікативну чіткість лексичних одиниць; компактність, однозначність запозиченого терміна; словотвірну продуктивність запозиченого терміна. Аналізуючи мовний портрет економіста, виявлено фразеологізми, метафори, синоніми, антоніми, пароніми, омоніми, які збагачують та прикрашають його лінгвістичний словник, а також професійні назви з компонентом-назвою кольору (т.зв. «колоративи»), професійні жаргонізми, на основі яких сформувався бізнес-сленг. Визначено одну з особливостей лексичного запасу економіста – використання термінів, утворених унаслідок метафоризації. Зазначено, що джерелом новоствореної метафори можуть бути різні лексеми, що позначають назви будівель та їх частин, назви одягу та його елементів, назви прикрас тощо. The article analyzes the concepts of “language portrait” and “language personality”. It is noted that the linguistic portrait is a set of characteristics that make up the linguistic image of a person, reflect his communicative potential at a certain stage of formation. The linguistic portrait of a person is described as a static quantity determined by certain conditions in a certain period of time, ie as a certain synchronous slice. It is emphasized that the linguistic portrait of an economist is a linguistic “passport”, which reflects all his national-aesthetic, social, cultural, spiritual, age and other features, as well as uses professional vocabulary: economic terms, professionalism, jargon, phraseology etc. It is proved that no language, creating terms, can do without its own resources, and therefore uses lexical and wordformation tools of highly developed literary languages, combining national and international elements. The extraverbal reasons of borrowings are singled out, among which are defined such as cultural, economic, political influences of one people on another; contact with different languages; increased interest in learning a language; authoritarianism of language; fascination with the culture of a foreign country and intralinguistic reasons, namely the absence in the native language of an equivalent word for a new subject or concept; the tendency to use one borrowed word instead of a descriptive phrase; the desire to increase and maintain the communicative clarity of lexical items; compactness, unambiguity of the borrowed term; word-forming productivity of the borrowed term. Analyzing the linguistic portrait of the economist, phraseology, metaphors, synonyms, antonyms, paronyms, homonyms were revealed, which enrich and adorn his linguistic vocabulary, as well as professional names with a component – the name of color (so-called coloratives), professional jargon, on the basis of which business slang. One of the features of the lexical stock of the economist is determined, namely the use of terms formed as a result of metaphorization. It is noted that the source of the newly created metaphor can be various tokens denoting the names of buildings and their parts, the names of clothes and their elements, the names of jewelry and more.Item Історія та шляхи формування української економічної терміносистеми(Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, 2019) Товстенко, Вікторія Ростиславівна; Tovstenko, ViktoriiaУ статті проаналізовано історію української економічної термінології від часів Київської Русі, з’ясовано загальні й специфічні особливості термінологічного номінування економічних понять, досліджено проблему засвоєння та передавання іншомовних елементів, визначено типи лексичної інтерференції, наведено спільні ознаки, які визначають суть будь-якого терміна як лексичної одиниці спеціального, обмеженого функціонування; проаналізовано терміни з повним структурним збігом та терміни з частковою заміною компонентів, оформлені словотвірними засобами мови-реципієнта; визначено позамовні та внутрішньомовні причини запозичень. Introduction. One of the most urgent and complex problems of Ukrainian terminology in the 21st century. is the formation and further normalization of terminologies of different branches of knowledge on a national basis. The terminological vocabulary is an indicator of the level of development of scientific language in society and, therefore, of science in general. Terminological vocabulary is the kind of barometer that determines the level of vocational education, as rich and extensive terminology is one of the important indicators of the level of vocational education in the country. Standardization of economic terminology, defining its role in the formation of linguistic and professional competence of specialists in any field of knowledge is the main problem today. Purpose. The purpose of this article is to try to find out the types of lexical interference, to explore the common features that define the essence of any term; to analyze terms with complete structural coincidence and terms with partial replacement of components, designed by word-forming means of the recipient language; make terms-standards, terms-samples, normalize the terminology; identify linguistic and linguistic reasons for borrowing. Methods. The dialectical method is used, empirical, empirical-theoretical and theoretical methods. Results. The article analyzes the history of Ukrainian economic terminology since the times of Kievan Rus, explains general and specific features of terminological nomination of economic concepts, investigates the problem of mastering and transmitting foreign language elements, identifies types of lexical interference, gives common features that define the essence of any terminology units of special, limited functioning; terms with complete structural coincidence and terms with partial replacement of components, designed by word-forming means of the recipient language are analyzed; Linguistic and linguistic reasons for borrowing have been identified. Originality. The general and specific features of terminological nomination of economic concepts have been found out, which will facilitate the unification, standardization and codification of this terminology; the problem of assimilation and transfer of foreign language elements is investigated. Conclusion. Standardization of terminological systems at national and international levels is necessary and relevant, since it aims at the choice of the terminological standard and its approval as a mandatory option.Item Специфічні особливості термінологічного номінування економічних понять(Видавничий дім «Гельветика», 2021) Товстенко, Вікторія Ростиславівна; Tovstenko, ViktoriiaУ статті досліджено одну з найактуальніших і найскладніших проблем українського мовознавства ХХІ століття – формування економічної термінології на національній основі. Термінологічна лексика є показником рівня розвитку наукової мови в суспільстві й науки загалом. Це барометр, який визначає рівень професійної освіти, позаяк багата термінологія є одним із показників високого рівня професійної освіти у країні. Стандартизація економічної термінології, визначення її ролі у формуванні лінгвістичної та професійної компетентності фахівців у будь-якій галузі знань є головною проблемою сьогодення. У статті проаналізовано типи лексичних запозичень, досліджено загальні риси, що визначають суть будь-якого терміна; зосереджено увагу на термінах-стандартах. Використано діалектичний, емпіричний, емпірично-теоретичний і теоретичний методи дослідження. З’ясовано загальні та специфічні особливості термінологічної номінації економічних понять, що сприятиме уніфікації, стандартизації та кодифікації цієї термінології; досліджено проблему асиміляції іншомовних елементів. Наголошено на тому, що стандартизація термінологічних систем на національному та міжнародному рівнях є необхідною й актуальною, оскільки вона спрямована на вибір термінологічного стандарту та затвердження його як обов’язкового варіанта. У статті проаналізовано історію української економічної термінології від часів Київської Русі, з’ясовано специфічні особливості термінологічного номінування економічних понять, досліджено проблему засвоєння та передавання іншомовних елементів, визначено типи лексичної інтерференції, наведено спільні ознаки, які визначають суть терміна як лексичної одиниці обмеженого функціонування; проаналізовано чужомовні терміни з повним структурним збігом та терміни із частковою заміною компонентів, оформлені словотвірними засобами мови-реципієнта; визначено позамовні та внутрішньомовні причини запозичень. Наголошено, що важливим аспектом класифікації термінологічних одиниць економічної сфери є їхні словотвірні особливості. The article examines one of the most pressing and complex problems of Ukrainian linguistics of the XXI century – the formation of economic terminology on a national basis. The terminological vocabulary is an indicator of the level of development of scientific language in society and, therefore, of science in general. Terminological vocabulary is the kind of barometer that determines the level of vocational education, as rich and extensive terminology is one of the important indicators of the level of vocational education in the country. Standardization of economic terminology, defining its role in the formation of linguistic and professional competence of specialists in any field of knowledge is the main problem today. The purpose of this article is to try to find out the types of lexical interference, to explore the common features that define the essence of any term; to analyze terms with complete structural coincidence and terms with partial replacement of components, designed by word-forming means of the recipient language; make terms-standards, terms-samples, normalize the terminology; identify linguistic and linguistic reasons for borrowing. The dialectical method is used, empirical, empirical-theoretical and theoretical methods. The article analyzes the history of Ukrainian economic terminology since the times of Kievan Rus, explains general and specific features of terminological nomination of economic concepts, investigates the problem of mastering and transmitting foreign language elements, identifies types of lexical interference, gives common features that define the essence of any terminology units of special, limited functioning; terms with complete structural coincidence and terms with partial replacement of components, designed by word-forming means of the recipient language are analyzed; Linguistic and linguistic reasons for borrowing have been identified. The general and specific features of terminological nomination of economic concepts have been found out, which will facilitate the unification, standardization and codification of this terminology; the problem of assimilation and transfer of foreign language elements is investigated. Conclusion. Standardization of terminological systems at national and international levels is necessary and relevant, since it aims at the choice of the terminological standard and its approval as a mandatory option. It is emphasized that an important aspect of the classification of terminological units of the economic sphere is their word-forming features.Item Публічний виступ як важливий засіб комунікації переконання(Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, 2022-11-09) Товстенко, Вікторія Ростиславівна; Tovstenko, ViktoriiaItem Наукова картина світу як особлива форма систематизації знань(Publishing House «Baltija Publishing», 2021-12) Товстенко, Вікторія Ростиславівна; Tovstenko, ViktoriiaItem Діалектизми як основне джерело поповнення просторічної лексики(Київський національний лінгвістичний університет, 2023) Товстенко, Вікторія Ростиславівна; Tovstenko, ViktoriiaУ статті проаналізовано особливості функціонування та розвитку загальнонаціональної української мови. Доведено, що просторіччя було тим компонентом у складі загальнонародної мови, який прийшов на зміну територіальним діалектам перш за все в міських умовах. У діалектно-літературному контактуванні просторіччя є перехідне середовище, воно не тільки об'єднує літературну мову і діалекти, але й відокремлює їх. Межа між обласними і розмовно-просторічними словами рухлива, з часом може змінюватися. Загальновизнаною є роль просторіччя як перехідної сфери між літературною мовою і діалектами (і навпаки). Зазначено, що просторіччя разом з народними говорами складає усну некодифіковану сферу загальнонаціональної мовної комунікації – народно-розмовну мову. Наголошено на тому, що вихідною базою просторіччя були, з одного боку, територіальні діалекти, а з іншого,- міські койне. З'ясовано, що важливе значення для закріплення діалектизмів у загальнонародній мові (насамперед у просторіччі) мають словники. Зроблено порівняльний аналіз деяких словників української мови і виявлено, що частина лексем, втративши свою початкову локальну віднесеність, здобула інші ремарки. Зроблено висновок, що зміни цільових настанов словників, оцінок джерел їх формування вплинули на діалектну лексику – її входження в коло просторічно-розмовної або навіть нормативної чи, навпаки, повне зникнення. Зазначено, що динаміка географії діалектного слова поза взаємодією діалектів з літературною мовою і динаміка функцій цього ж слова як діалектизму зумовлюють зміни його лексикографічної інтерпретації від одного словника до іншого. Визначено одну з головних відмінностей просторіччя від територіальних діалектів – втрата територіальної обмеженості. Доведено, що просторіччя виникло на базі різних діалектів, кожний з яких мав свою систему. The article analyzes the peculiarities of the functioning and development of the national Ukrainian language. It is proved that vernacular was the component in the composition of the national language that replaced territorial dialects, first of all, in urban conditions. In dialect-literary contact, colloquial speech is a transitional environment, it not only unites literary language and dialects, but also separates them. The boundary between regional and colloquial and colloquial words is fluid and may change over time. The role of vernacular as a transitional sphere between literary language and dialects (and vice versa) is generally recognized. It is noted that colloquial speech, together with vernaculars, constitutes the oral, non-codified sphere of national language communication – the vernacular. It is emphasized that the original base of the vernacular was, on the one hand, territorial dialects, and on the other, urban Koine. It has been found that dictionaries are important for consolidating dialectisms in the national language (primarily in colloquialism). A comparative analysis of some dictionaries of the Ukrainian language was made and it was found that some of the lexemes, having lost their initial local relevance, acquired other meanings. It was concluded that changes in the target instructions of dictionaries, evaluations of the sources of their formation affected the dialect vocabulary – its entry into the circle of spatial-conversational or even normative or, on the contrary, its complete disappearance. It is noted that the dynamics of the hegeography of a dialect word outside the interaction of dialects with the literary language and the dynamics of the functions of the same word as a dialectic cause changes in its lexicographic interpretation from one dictionary to another. One of the main differences between vernacular and territorial dialects is determined – the loss of territorial limitations. It is proved that colloquialism arose on the basis of different dialects, each of which had its own system.Item Стандартизація української економічної термінології на національних та інтернаціональних рівнях(Київський національний лінгвістичний університет, 2023-05) Товстенко, Вікторія Ростиславівна; Tovstenko, ViktoriiaItem Національний контент сучасних українських неймів(Київський національний лінгвістичний університет, 2023-05) Козловська, Лариса Степанівна; Kozlovska, Larysa; Терещенко, Світлана Іванівна; Tereshchenko, SvitlanaItem Лексичні елементи українського просторіччя(Видавничий дім «Гельветика», 2024) Товстенко, Вікторія Ростиславівна; Tovstenko, ViktoriiaДосліджено одну з найактуальніших і найскладніших проблем українського мовознавства – просторіччя, визначено, що це один із структурно-функціональних некодифікованих різновидів загальнонародної мови. Проаналізовано основні ознаки просторіччя. Доведено, що в умовах масової українсько-російської двомовності лексика є тим рівнем, на якому найвиразніше виявляється так звана негативна інтерференція, тобто суміш елементів лексичних систем української та російської мов. Наголошено на тому, що запозичення з інших мов є одним із джерел поповнення просторічної лексики. Зазначено, що просторічні слова є перешкодою до міжкультурної комунікації, а невмотивовані запозичення є свідченням невибагливості, неповаги до своєї мови. З'ясовано, що явище ненормативного калькування є також досить продуктивним джерелом поповнення українського просторіччя. Наголошено на тому, що помилкове вживання міжмовних омонімів спричинює непорозуміння, комічні ситуації, а часом навіть конфлікти. Зазначено, що масове, безсистемне проникнення елементів російської мови в структуру української мови в умовах тривалого нерівноправного їх контактування породило явище українсько-російського суржику. Користуються суржиком переважно недостатньо освічені та малокультурні люди. Доведено, що просторіччя постійно поповнюється за рахунок жаргонної лексики, яка приходить у сферу загального користування, як правило, у зміненому вигляді й загалом втрачає семантичний зв’язок зі своїм джерелом виникнення і специфічного побутування. З'ясовано, що в просторіччі представлено елементи різних жаргонів: комп’ютерний жаргон, молодіжний жаргон, який характеризується експресивністю, настановами на «сучасність», «модність» і охоплює студентський і школярський жаргони, містить чимало запозичень, зокрема англіцизмів (переважно з американського варіанта англійської мови). One of the most relevant and difficult problems of Ukrainian linguistics – vernacular- has been studied, and it has been determined that it is one of the structural and functional non-codified varieties of the national language. The main features of prosody are analyzed. It has been proven that in conditions of mass Ukrainian-Russian bilingualism, the vocabulary is the level at which the so-called negative interference is most clearly manifested, that is, a mixture of elements of the lexical systems of the Ukrainian and Russian languages. It is emphasized that borrowing from other languages is one of the sources of replenishment of vernacular vocabulary. It is noted that vernacular words are an obstacle to intercultural communication, and unmotivated borrowings are evidence of unpretentiousness, disrespect for one’s language. It was found that the phenomenon of non-normative tracing is also a rather productive source of replenishment of Ukrainian colloquialism. It is emphasized that the erroneous use of cross-language homonyms causes misunderstandings, comical situations, and sometimes even conflicts. It is noted that the massive, unsystematic penetration of elements of the Russian language into the structure of the Ukrainian language in the conditions of long-term unequal contact between them gave rise to the phenomenon of Ukrainian-Russian surzhyk. Surzhyk is mostly used by undereducated and uncultured people. It is proved that colloquialism vernacular is constantly replenished due to slang vocabulary, which enters the sphere of general use, as a rule, in a modified form and generally loses the semantic connection with its source of origin and specific way of life. It was found that the vernacular contains elements of various jargons: computer jargon, youth jargon, which is characterized by expressiveness, instructions for «modernity», «fashionability» and includes student and schoolboy jargon, contains many borrowings, in particular anglicisms (mainly from the American version of English languages).Item Принципи укладання «Словника прикметникового лексикону лемківських говірок»(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024-05-23) Лісняк, Наталія Іванівна; Lisniak, NataliiaItem Дієслова комунікативної діяльності в структурі простого речення(Харківське історико-філологічне товариство, 2024-05-23) Кумейко, Тетяна Анатоліївна; Kumeiko, TetianaItem Сучасні тенденції розвитку української термінології менеджменту(Харківське історико-філологічне товариство, 2024) Краснопольська, Наталія Леонідівна; Krasnopolska, Nataliia; Ярошевич, Ірина Арнольдівна; Yaroshevych, IrynaItem Мова як ефективний інструмент формування культури ділового спілкування(Харківське історико-філологічне товариство, 2025-05-23) Товстенко, Вікторія Ростиславівна; Tovstenko, ViktoriiaItem Новітні назви суб’єктів освітнього дискурсу(Харківське історико-філологічне товариство, 2025-05-23) Терещенко, Світлана Іванівна; Tereshchenko, SvitlanaItem Історія становлення понять прислівникової системи української мови та їхнє термінологійне вираження(Харківське історико-філологічне товариство, 2025-05-23) Ярошевич, Ірина Арнольдівна; Yaroshevych, Iryna; Краснопольська, Наталія Леонідівна; Krasnopolska, NataliiaItem Взаємозв’язок граматичних категорій дієслова в науковому доробку В. М. Русанівського(Видавничий дім «Академперіодика», 2024) Ярошевич, Ірина Арнольдівна; Yaroshevych, IrynaСтаття присвячена висвітленню проблеми взаємозв’язку граматичних категорій дієслова в науковій спадщині академіка В. М. Русанівського. Цей взаємозв’язок граматичних категорій учений простежував, починаючи від найдавнішого періоду до сучасного стану, що засвідчено в значній кількості досліджень дієслівної системи в цілому й окремих її фрагментів. Вагомим є спостереження В. М. Русанівського щодо взаємозумовленості лексичного та граматичного значень у кожній граматичній категорії. Учений зауважував, що в кожній граматичній формі такий взаємозв’язок і взаємозумовленість значень можна встановити лише тоді, коли граматичні форми беруться не окремо, а як сукупність дієслів та їхніх значень. Характеризуючи особливості функціонування загальнодієслівних і часткових граматичних категорій, В. М. Русанівський зазначав, що різкої межі між ними провести не можна, оскільки деякі з них уживаються у функції інших категорій, нерідко включаючись у їхнє значення, та виходять за межі морфології, відображаючи тісний взаємозв’язок граматичного і неграматичного матеріалу. На прикладі дослідження граматичних категорій дієслова, виявленні значень і взаємозв’язку між ними вчений робить висновок, що деякі з них стосуються морфологічного, словотвірного і синтаксичного рівнів, тобто мають міжрівневий характер. Дотримуючись традиційних поглядів щодо визначення сутності граматичних категорій дієслова, їхнього складу, взаємозв’язку та функційного призначення, учений чітко окреслив коло тих проблем, які потребують подальшого вивчення, що плідно вплинуло на появу і розвиток нового напряму в сучасному українському мовознавстві. В. М. Русанівський глибоко дослідив теорію українського дієслова як із формально-граматичного, так і з семантичного боку. The article is devoted to the problem of interrelation of grammatical categories of verbs in the scientific heritage of academician V. M. Rusanovsky. This relationship of grammatical categories has been traced by the scholar from the most ancient period to the present state, as evidenced by a large number of studies of the verb system as a whole and its individual fragments. V. M. Rusanivsky’s observation on the interdependence of lexical and grammatical meanings in each grammatical category is important. The scholar noted that in each grammatical form such a relationship and interdependence of meanings can be established only when grammatical forms are taken not separately, but as a set of verbs and their meanings. Characterizing the peculiarities of the functioning of general verb and partial grammatical categories, V. M. Rusanivsky noted that a sharp boundary between them cannot be drawn, because some of them can be used in the functions of other categories, often included in their meaning, and beyond morphology, reflecting close the relationship of grammatical and non-grammatical material. On the example of the study of grammatical categories of verbs, identifying the meanings and relationships between them, the scientist concludes that some of them relate to morphological, wordforming and syntactic levels, i.e. have an interlevel character. Adhering to the traditional views on determining the essence of grammatical categories of verbs, their composition, relationship and functional purpose, the scientist clearly outlined the range of problems that need further study, which fruitfully influenced the emergence and development of a new direction in modern Ukrainian linguistics. V. M. Rusanivsky deeply researched the theory of the Ukrainian verb both from the formal-grammatical and from the semantic side.Item Усталення термінологійного апарату на позначення явища міжчастиномовної транспозиції (у системі іменних частин мови)(Херсонський державний університет, 2024) Ярошевич, Ірина Арнольдівна; Yaroshevych, Iryna; Краснопольська, Наталія Леонідівна; Krasnopolska, NataliiaМета. У статті проаналізовано терміни на позначення явища транспозиції у системі іменних частин мови з погляду їхнього усталення та кодифікаційного закріплення, закцентовано увагу на різновидах, ступенях міжчастиномовної транспозиції та на інтернаціональному характерові зазначених термінів в українській лінгвістичній термінології. Мета – дослідити розширену останнім часом тематичну групу терміноодиниць на позначення явища переходу у системі іменних частин мови та окремих його різновидів з позицій новітніх ідей, випрацюваних на основі теоретичних засад, та з погляду функційно-категорійної граматики. Методи. Комплексне використання описового методу, методу лінгвістичного спостереження для з’ясування проблем усталення й кодифікації морфологійних термінів та методу зіставного аналізу для простеження динаміки становлення зазначеної термінопідсистеми граматики. Результати. У зв’язку з поглибленим вивченням, новим розумінням та інтерпретацією багатьох граматичних явищ української мови до наукового обігу вводиться нова термінологія. У роботі проаналізовано появу лінгвістичних понять і терміноодиниць для позначення явища переходу у системі іменних частин мови, схарактеризовано окремі його ступені та різновиди. Звернено увагу на продуктивні й непродуктивні типи перехідних явищ у системі іменних частин мови. У граматичній структурі мови спостерігаємо динамічні процеси, пов’язані з функційним розширенням кількісного складу одних мовних одиниць за рахунок інших лексико-граматичних класів (частин мови), що перебувають у постійному русі і взаємодіють один з одним. Найпомітніше перехідні явища спостерігаються саме у системі повнозначних, зокрема іменних, частин мови і традиційно позначаються термінами субстантивація, ад’єктивація, нумералізація, прономіналізація. Висновки. Сучасні процеси термінотворення значно розширюють поняттєво-термінологійний апарат граматики, тому питання упорядкування української наукової термінології залишаються в полі зору дослідників. Для позначення різновидів та ступенів міжчастиномовної транспозиції у сучасній науковій літературі переважно використовують терміни-інтернаціоналізми, в основі яких лежать латинські корені. Всі аналізовані терміни поповнюють лінгвістичну терміносистему новими одиницями. Важливість уведення до наукового обігу таких термінів є вмотивованим і беззаперечним. Рurpose. The article analyzes the terms used to indicate the phenomenon of transposition in the system of noun parts of language from the point of view of their establishment and codification, focusing attention on the varieties and degrees of inter-partial transposition and on the international nature of these terms in Ukrainian linguistic terminology. The goal is to investigate the recently expanded thematic group of term units to denote the phenomenon of transition in the system of noun parts of language and its individual varieties from the standpoint of the latest ideas developed on the basis of theoretical principles and from the point of view of functional-categorical grammar. Methods. Complex use of the descriptive method, the method of linguistic observation to clarify the problems of establishment and codification of morphological terms, and the method of comparative analysis to trace the dynamics of the formation of the specified term subsystem of grammar. The results. In connection with the in-depth study, new understanding and interpretation of many grammatical phenomena of the Ukrainian language, new terminology is introduced into scientific circulation. The paper analyzes the emergence of linguistic concepts and term units to denote the phenomenon of transition in the system of noun parts of language, characterizes its individual degrees and varieties. Attention is drawn to productive and unproductive types of transitional phenomenon in the system of noun parts of language. In the grammatical structure of the language, we observe dynamic processes associated with the functional expansion of the quantitative composition of some linguistic units at the expense of other lexical-grammatical classes (parts of the language), which are in constant motion and interact with each other. The most noticeable transitional phenomena are observed precisely in the system of fully meaningful parts in particular in the system of noun parts of language and are traditionally denoted by the terms substantivization, adjectivization, numeralization, pronominalization. Conclusion. Modern processes of term formation significantly expand the conceptual and terminological apparatus of grammar, therefore the issue of organizing Ukrainian scientific terminology remains in the field of view of researchers. To indicate the varieties and degrees of inter-partial transposition in modern scientific literature, the terms internationalisms, which are based on Latin roots, are mainly used. All analyzed terms replenish the linguistic terminology system with new units. The importance of introducing such terms into scientific circulation is motivated and undeniable.