Browse
Recent Submissions
Item Formation of the ecosystem of the educational program based on social networking sites technology(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2021) Kyzenko, Olena; Кизенко, Олена Олександрівна; Кизенко, Елена Александровна; Hrebeshkova, Olena; Гребешкова, Олена Миколаївна; Гребешкова, Елена Николаевна; Kubareva, Iryna; Кубарева, Ірина Володимирівна; Кубарева, Ирина Владимировна; Verba, Veronika; Верба, Вероніка Анатоліївна; Верба, Вероника Анатольевна; Lifintsev, Denys; Ліфінцев, Денис Сергійович; Лифинцев, Денис Сергеевич; Hurenko, Anna; Гуренко, Анна Василівна; Гуренко, Анна ВасильевнаThe paper investigates the problem of transforming existing approaches to the formation of new effective links between universities and all stakeholders, which becomes the basis for creating competitive educational programs. The purpose of the study is to determine the prerequisites for the formation of an ecosystem and substantiate the concept of interaction between key stakeholders of the educational program based on partnership, network communications and digital transformation. Based on results of the SWOT analysis of the acting master’s educational programs, where the authors work, the feasibility of forming information and communication space of educational program as an ecosystem with the use of all opportunities provided by digital technologies is proved, in particular: the reasons for the inefficiency of existing communication channels within university educational programs are discovered; opportunities and limitations of social networking technology in the deployment of the educational program SMART platform are revealed; the concept of such a virtual space is proposed; benefits of the platform for key stakeholders in the educational program are substantially analyzed. SMART platform architectonics of the educational program is elaborated that describes deciding components of the platform considering the needs of key stakeholders of the educational program and SMART principles of ecosystem formation. The request of members of the educational community for the formation of an open learning space solves the following tasks: 1) students receive direct access to all educational materials, relevant information on cooperation with companies and participation in research projects; 2) expanding the boundaries of educational products, the use of new tools and forms of educational work, the involvement of business experts in the educational process; 3) direct access of employers to program students as potential employees, which minimizes transaction costs for finding personnel with a high level of practical competence, attracting young talents, introducing modern training content in accordance with professional standards. Such collaboration will be able to ensure the relevance of scientific research, enhance its practical significance and facilitate the transfer of innovative technologies into the business environment. The article was prepared based on the results of the German Ukrainian Technology Transfer University Internships Program 2021 (https://sites.google.com/view/guttup/). У статті розкрито проблему трансформації існуючих підходів щодо створення нових дієвих зв’язків між університетами та усіма зацікавленими сторонами, що стає підґрунтям створення конкурентоспроможних освітніх програм. Метою дослідження є визначення передумов для формування екосистеми та обґрунтування концепції взаємодії ключових стейкхолдерів освітньої програми на засадах партнерства, мережевої комунікації та діджитал-трансформації. Автори доводять доцільність формування інформаційно-комунікаційного простору освітньої програми як екосистеми із застосуванням усіх можливостей, що надають діджитал-технології, зокрема: розкривають причини неефективності чинних комунікаційних каналів у межах університетських освітніх програм; виявляють можливості та обмеження технології соціальних мереж у розгортанні СМАРТ-платформи освітньої програми; пропонують концепт такого віртуального простору; ґрунтовно аналізують вигоди платформи для ключових стейкхолдерів освітньої програми. Представлена архітектоніка СМАРТ-платформи освітньої програми, яка описує визначальні компоненти такої платформи, визначені із урахуванням потреб ключових стейкхолдерів освітньої програми та SMART-принципів формування екосистеми. Пропоноване платформне рішення дозволяє об’єднати вже відомі діжитал-інструменти та нові технічні рішення (chatbot, VR etc.) на єдиній базі та розгорнути «дружній» по відношенню до усіх зацікавлених сторін простір спілкування для вирішення оперативних та стратегічних завдань навчального, практичного та дослідницького характеру. Запит членів освітньої спільноти щодо формування відкритого навчального простору вирішує такі завдання: 1) учні отримують прямий доступ до всіх навчальних матеріалів, актуальної інформації про співпрацю з компаніями та участь у наукових проектах; 2) розширення меж освітніх продуктів, використання нових засобів і форм виховної роботи, залучення до навчального процесу експертів бізнесу; 3) прямий доступ роботодавців до студентів програми як потенційних співробітників, що мінімізує трансакційні витрати на пошук кадрів з високим рівнем практичної компетентності, залучення молодих талантів, впровадження сучасного навчального змісту відповідно до професійних стандартів. Така співпраця зможе забезпечити актуальність наукових досліджень, підвищити їх практичну значущість і сприятиме перенесенню інноваційних технологій у бізнес-середовище. В статье раскрывается проблема трансформации существующих подходов к созданию новых действенных связей между университетами и всеми заинтересованными сторонами, что становится основанием для создания конкурентоспособных образовательных программ. Целью исследования является определение предпосылок для формирования экосистемы и обоснования концепции взаимодействия ключевых стейкхолдеров образовательной программы на основе партнерства, сетевой коммуникации и диджитал-трансформации. Авторы доказывают целесообразность формирования информационно-коммуникационного пространства образовательной программы как экосистемы с применением всех возможностей, предоставляемых диджитал-технологиями, в частности: раскрывают причины неэффективности действующих коммуникационных каналов в рамках университетских образовательных программ; выявляют возможности и ограничения технологии социальных сетей в развертывании SMART-платформы образовательной программы; предлагают концепт виртуального пространства; анализируют удобства платформы для ключевых стейкхолдеров образовательной программы. Представлена архитектоника SMART-платформы образовательной программы, которая описывает определяющие компоненты такой платформы с учетом потребностей ключевых стейкхолдеров образовательной программы и SMART-принципов формирования экосистемы. Предлагаемое платформенное решение позволяет объединить уже известные диджитал-инструменты и новые технические решения (chatbot, VR etc.) на единой базе, развернуть “дружественное” по отношению ко всем заинтересованным сторонам пространство общения для решения оперативных и стратегических задач образовательного, практического и исследовательского характера.Item Інформаційне забезпечення реалізації фундаментально-вартісного підходу до управління капіталом підприємства(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2021) Шевчук, Наталія Валентинівна; Shevchuk, Nataliia; Шевчук, Наталия Валентиновна; Магдалюк, Олексій Віталійович; Magdalyuk, Oleksiy; Магдалюк, Алексей ВитальевичУ статті представлено результати удосконалення інформаційного забезпечення реалізації фундаментально-вартісного підходу до управління капіталом підприємства на засадах багатофакторної інтерпретації доданої вартості капіталу, в основу визначення якої закладено концепцію економічного прибутку. Аргументовано доцільність системного формування нефінансової звітності на підприємствах з використанням потрійного критерію (3BL, Triple bottom line) відповідно до ініціатив GRI (Global Reporting Initiative) та стандартів управлінського обліку (PAS 1919). The article is devoted to the information aspects of the implementation of the fundamental-value approach to capital management of the enterprise. Based on the results of the analysis of existing methods and metrics for evaluating the management results of capital formation according to the fundamental value criteria and the practice of their application, it is concluded that the implementation of scientific recommendations is complicated by the lack of necessary information base. The issues of formation of primary information as a basis for analyzing the results of capital management are considered. The article presents the author’s vision of the issue regarding the formation of information support for the implementation of the fundamental value approach to capital management of the enterprise, which is proposed to be carried out in accordance with the logic of multifactor interpretation of value added based on the concept of economic profit. The structure of the presented information support system includes thematic aspects (marketing, advertising, sales, investments, logistics, production, personnel, strategy) and an analytical block, which describes the relevant methods and tools of fundamental value analysis. Considering investment (impact-investing) and strategic issues of information support of capital formation, the priority of the goals of sustainable development was noted, which actualizes the issues of relevant non-financial reporting. The need for systematic formation of non-financial reporting in enterprises using the TBL-criterion (or 3BL, Triple bottom line) in accordance with the GRI (Global Reporting Initiative) and management accounting standards (PAS 1919) is argued. In the context of the thematic issues of the article, the issues of methodological support for the implementation of the fundamental-value approach to capital management with the use of the potential of data are actualized. Статья посвящена информационным аспектам реализации фундаментально-стоимостного подхода к управлению капиталом предприятия. Базируясь на результатах анализа существующих методов и метрик оценивания управленческих результатов капиталообразования по фундаментально-стоимостным критериям и практике их применения, сделан вывод, что реализация научных рекомендаций усложняется отсутствием необходимой информационной базы. Рассмотрены вопросы формирования первичной ифнормации, как основы аналитики результатов управления капиталом. В статье представлено авторское видение вопроса, относительно формирования информационного обеспечения реализации фундаментально-стоимостного подхода к управлению капиталом предприятия, которое предложено осуществлять в соответствии с логикой многофакторной интерпретации добавленной стоимости капитала на основе концепции экономической прибыли. Структура представленной системы информационного обеспечения включает тематические аспекты (маркетинг, реклама, сбыт, инвестиции, логистика, производство, персонал, стратегия) и аналитический блок, в котором описаны соответствующие методы и инструменты фундаментально-стоимостной аналитики. Рассматривая инвестиционную (импакт-инвестирование) и стратегическую проблематику информационного обеспечения капиталообразования была отмечена приоритетность целей устойчивого развития, что актуализирует вопросы ведения соответственной нефинансовой отчетности. Аргументирована необходимость системного формирования нефинансовой отчетности на предприятиях с использованием TBL-критерия (или 3BL, Triple bottom line) в соответствии с инициативами GRI (Global Reporting Initiative) и стандартами управленческого учета (PAS 1919). В контексте тематической проблематики статьи актуализированы вопросы методического обеспечения реализации фундаментально-стоимостного подхода к управлению капиталом с использованием потенциала даталогии.Item Ґендерна компонента у ESG-інвестуванні: шлях до справедливішого корпоративного середовища(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2021) Іноземцева, Євгенія Олександрівна; Inozemtseva, Yevgeniya O.; Иноземцева, Евгения АлександровнаУ світлі глобальної конкуренції за клієнта компанії змушені переосмислювати свої політики на користь сучасних трендів екологічності, соціальної справедливості та доброчесності. Нове покоління Y, яке починає формувати усе ширший прошарок у ділових колах, вимагає від представників фінансового ринку ширшої інклюзивності. У статті розкрито суть поняття ESG-інвестування в умовах турбулентних змін, спричинених як коронавірусною пандемією, так і приходом молодих інвесторів-представників покоління міленіалів, та фокусується на проблематиці ґендерних дисбалансів на фінансовому ринку. In a constant struggle for clients, companies need to get inventive as they face investors’ pressure in keeping their policies up to date: ecological, social and compliant. Nearly every company nowadays is willing to include the ESG-component to its financial statement. Unfortunately, only a part of them really stands behind the ESG-principles stated on paper, whether many engage themselves into advertising it on social media in the wave of the so-called “green washing” or “green PR”. The new Generation Y, building a fresh class of investors, presents itself as a challenge for the rigid financial sector while pushing it to compliance with their values of total inclusion, ecological and gender balance. Women are still widely underrepresented in the financial industry, and during the coronavirus pandemic gender gap has only worsened in all fields. The article aims to explain the concept of ESG-investment and its gender component. It argues the different approaches to define the ESGinvesting and makes the notion of evolution of corporations’ social responsible policies over time. It gives an overview of the advantages for corporations through including women into their teams, especially within the C-Suite, as well as a broader access to funds for women. The insight into the novice tech approach in delivering banking experience to women over smartphone provides a better opportunity to female inclusion to the process of investing. The article concludes that both private and public investments need a boost in promoting gender equality to bring about inclusive, sustainable and innovative growth. Companies need to put a strong emphasis on reaching gender parity at the workplace as well as in respective societies. В свете глобальной конкуренции за клиента компании вынуждены пересматривать свою политику в пользу современных трендов экологичности, социальной справедливости и деловой этики. Новое поколение Y, начинающее формировать все более широкий слой в деловых кругах, требует от представителей финансового рынка более широкой инклюзивности. Статья раскрывает суть понятия ESG-инвестирования в условиях турбулентных изменений, вызванных как коронавирусной пандемией, так и приходом молодых инвесторов-представителей поколения миллениалов, и фокусируется на проблематике гендерных дисбалансов на финансовом рынке.Item Економічні ефекти діджиталізації агропромислового комплексу на прикладі цукрової галузі(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2021) Черницька, Тетяна Володимирівна; Chernytska, Tetiana; Черницкая, Татьяна Владимировна; Іоніцой-Доценко, Євгенія Юріївна; Ionitsoi-Dotsenko, Evgeniya; Ионицой-Доценко, Евгения Юрьевна; Петрикей, Олексій Юрійович; Petrikey, Oleksiy; Петрикей, Алексей ЮрьевичУ статті обґрунтовано доцільність, визначено основні напрями та рівень діжиталізації аграрного сектору на прикладі цукробурякового комплексу України. Проведено дослідження основних тенденцій інноваційного забезпечення матеріально-технічної бази світових і вітчизняних аграрних підприємств. Акторами статті акцентовано увагу на ролі інновацій і діджитал-технологі у підвищенні ефективності сільськогосподарських підприємств, що дасть можливість оновлення та модернізації матеріально-технічної бази підприємств цукрової галузі з урахуванням досягнень науково-технічного прогресу. Визначено основну мету діджиталізації агропромислового комплексу — оптимізація витрат фінансів, часу та ресурсів; підвищення точності розрахунків і планування господарської діяльності; зростання продуктивності та екологізації виробництва. У дослідженні обґрунтовано ключові фактори, що гальмують впровадження діджиталізації в аграрному виробництві України. Здійснено комплексну оцінку потенціалу діджиталізації промисловості у країнах Європи, а також проаналізовано розподіл країн за рівнем діджиталізації економіки. У статті визначено та охарактеризовано конкурентні переваги, умови та рівні діджиталізації аграрного сектору. Здійснено аналіз практичних прикладів використання цифрових технологій в аграрному секторі, що дало можливість авторам визначити їх економічний ефект для виробництва. У роботі доведено, що цифрове землеробство, засноване на цифрових управлінських і виконавчих процесах, які регулюють методи обробки ґрунту, внесення добрив і засобів захисту рослин, стає базою для ефективного розвитку агропромислового комплексу, і цукрової галузі зокрема. На основі ґрунтовного аналізу практичного застосування у виробництві електронних метеостанцій, мобільних застосунків, спеціального програмного забезпечення, смартфонів, планшетів, дронів, супутникового моніторингу доведено, що все вищеназване дозволяє виконувати сільськогосподарські операції за принципом «точного землеробства». Таким чином, вирішення важливих завдань з подальшої інтенсифікації аграрного виробництва буде сприяти впровадженню у цукрову промисловість прогресивних технологій і техніки, а також підвищенню продуктивності праці. У статті авторами розкрито і обґрунтовано важливість і доцільність імплементації діджиталтехнологій у цукробуряковому комплексі України. The article substantiates the feasibility, identifies the main directions and the level of digitalization of the agricultural sector on the example of the sugar beet complex in Ukraine. A study of the main trends in the innovative provision of the material and technical base of world and domestic agricultural enterprises has been carried out. The authors of the article focus on the role of innovation and digital technologies in increasing the efficiency of agricultural enterprises, which will allow updating and modernizing the material and technical base of the sugar industry, taking into account the achievements of scientific and technological progress. The main goal of the digitalization of the agro-industrial complex is determined optimization of the costs of finance, time and resources; improving the accuracy of calculations and planning; growth of productivity and greening of production. The study substantiates the key factors that oppose the introduction of digitalization in agricultural production in Ukraine. A comprehensive assessment of the potential for digitalization of industry in European countries was carried out, and the distribution of countries by the level of digitalization of the economy was analyzed. The article identifies and describes the competitive advantages, conditions and levels of digitalization of the agricultural sector. Practical examples of the use of digital technologies in the agricultural sector are analyzed, which allowed the authors to determine their economic effect for production. The research proved that digital farming, based on digital management and executive processes that regulate the methods of tillage, fertilization and plant protection products, is becoming the basis for the effective development of the agro-industrial complex, including the sugar industry. Based on the analysis of practical applications in the production of electronic weather stations, mobile applications, special software, smartphones, tablets, drones, satellite monitoring, it has been proven that all this allows agricultural operations to be carried out according to the principle of “precision farming”. Thus, the solution of important tasks for the further intensification of agricultural production will contribute to the introduction of advanced technologies and techniques into the sugar industry, as well as to increase labor productivity. In the article, the authors disclose and substantiate the importance and expediency of the implementation of digital technologies in the sugar beet complex of Ukraine. В статье обоснована целесообразность, определены основные направления и уровень диджитализации аграрного сектора на примере свеклосахарного комплекса Украины. Проведено исследование основных тенденций инновационного обеспечения материально-технической базы мировых и отечественных аграрных предприятий. Авторами статьи акцентировано внимание на роли инноваций и диджитал-технологий в повышении эффективности сельскохозяйственных предприятий, что позволит обновлять и модернизировать материально-техническую базу предприятий сахарной отрасли с учетом достижений научно-технического прогресса. Определена основная цель диджитализации агропромышленного комплекса — оптимизация затрат финансов, времени и ресурсов; повышение точности расчетов и планирования; рост продуктивности и экологизации производства. В исследовании обоснованы ключевые факторы, которые противостоят внедрению диджитализации в аграрном производстве Украины. Осуществлена комплексная оценка потенциала диджитализации промышленности в странах Европы, а также проанализированоа распределение стран по уровню диджитализации экономики. В статье определены и охарактеризованы конкурентные преимущества, условия и уровни диджитализации аграрного сектора. Проанализированы практические примеры использования цифровых технологий в аграрном секторе, что позволило авторам определить их экономический эффект для производства. В роботе доказано, что цифровое земледелие, основанное на цифровых управленческих и исполнительных процессах, которые регулируют способы обработки почвы, внесения удобрений и средств защиты растений, становится базой эффективного развития агропромышленного комплекса, и сахарной отрасли в том числе. На основе анализа практического применения в производстве электронных метеостанций, мобильных приложений, специального программного обеспечения, смартфонов, планшетов, дронов, спутникового мониторинга доказано, что все это позволяет выполнять сельскохозяйственные операции по принципу «точного земледелия». Таким образом, решение важных задач по дальнейшей интенсификации аграрного производства будет способствовать внедрению в сахарную отрасль прогрессивных технологий и техники, а также повышению производительности труда. В статье авторами раскрыта и обоснована важность и целесообразность имплементации диджитал-технологий в свеклосахарный комплекс Украины.Item Обґрунтування проєкту впровадження нової послуги в медичному закладі(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2021) Прохорова, Єлєна Вікторівна; Prokhorova, Yeliena; Прохорова, Елена Викторовна; Гижко, Яна Сергіївна; Hyzhko, Yana; Гижко, Яна СергеевнаОб’єктом дослідження є управління розвитком медичного закладу. Предмет дослідження — обґрунтування проєкту впровадження нової послуги в медичному закладі. Мета дослідження — проаналізувати структуру послуг медичного закладу і обґрунтувати впровадження нової послуги. На основі аналізу структури послуг медичного закладу у натуральному і вартісному виразі з використанням авторської матриці завантаженості відділень обґрунтовано впровадження нової послуги з використанням методик проєктного аналізу і управління проєктами. Due to the medical services reform in Ukraine medical institutions have wide possibilities to manage their services portfolio and collect funding for the further development, what justifies the relevance of the study. The object of the research is medical institution development management. The subject of the research is the substantiation of the project of introduction of a new service in a medical institution. The purpose of the study is to analyze the structure of medical institution services and justify the introduction of a new service. To achieve this goal, the following tasks were performed: firstly, the structure of services provided by medical institutions was analyzed, which allowed to determine unprofitable services, or those, for which demand is declining. Secondly, based on the analysis of the market and consumer needs, potentially attractive services, that can be implemented in the activities of the medical institution are identified. Thirdly, the economic feasibility of introducing a new service is substantiated, and fourthly, a project for introducing a new service has been developed. The research was performed on the materials of the municipal non-profit enterprise of Teplyk village council “Teplyk city hospital”, a secondary care institution that, serves the residents of the village Teplyk and Teplyk community and is designed to provide round-the-clock inpatient care and counseling. Based on the analysis of the structure of medical institution services with the use of the author’s matrix of workload of departments, the introduction of a new service is justified. The McKinsey matrix was adopted to the specific features of medical services. The economic feasibility of introducing a new service is justified on the basis of project analysis methods. The project of the new service introduction is developed according to the methodology of project management. Объектом исследования является управление развитием медицинского учреждения. Предмет исследования — обоснование проекта введения новой услуги в медицинском учреждении. Цель исследования — проанализировать структуру услуг медицинского учреждения и обосновать введение новой услуги. На основе анализа структуры услуг медицинского учреждения в натуральном и стоимостном выражении с использованием авторской матрицы загруженности отделений обосновано введения новой услуги с использованием методик проектного анализа и управления проектами.Item Проблеми функціонування механізму оподаткування в системі управління регіональним розвитком(ДВНЗ «Київський національний економічний університет», 2021) Паша, Людмила Георгіївна; Pasha, Lyudmila H.; Паша, Людмила ГеоргиевнаУ статті розглянуто проблеми податкової системи України та перспективи їх вирішення. Зокрема, визначено пріоритетні напрями реформування податкової системи. Досліджено механізм оподаткування в системі управління регіональним розвитком. Розкрито принципи, правові та організаційні норми, методи і форми оподаткування. Визначено пріоритетні дії податкового планування та регулювання бюджетних надходжень. Проведено аналіз динаміки надходжень до місцевих бюджетів і бюджетоутворюючих джерел поповнення місцевих бюджетів. Визначено переваги та недоліки функціонування механізму оподаткування в системі управління регіональним розвитком. Методологія дослідження спирається на теоретичний і методологічний аналіз наукової літератури, статистичні методи, а також спостереження і порівняльний метод. Використання наукових методів дослідження дозволило виявити системні проблеми та протиріччя у системі регіонального оподаткування. Рекомендовано напрями удосконалення механізму оподаткування на регіональному рівні. The article discusses the main directions of development of the tax system in Ukraine. The priority directions of reforming the tax system have been determined. These include — effective administration of taxes, the provision of quality services to payers, the creation of a modern European-style tax service with a high level of public confidence. The development of the tax system in Ukraine made it possible to adopt a new Tax Code, unify the legal framework in the field of taxation, and improve the tax collection mechanism. Considerable attention is paid to the procedures for providing tax clarifications and reference information on the rules for using the services. The principles of tax policy adopted in Ukraine ensure the same approach to all payers. Determination of taxes takes place in accordance with the paying capacity of taxpayers and does not affect the increase or decrease in the competitiveness of taxpayers. The tax policy of Ukraine is implemented through certain mechanisms. Currently, a tax system has been created in Ukraine, which forms the financial resources of the state. At the same time, the practice of regional management shows that at the local level there are problems in the administration of taxes and fees. The reform of decentralization, which began in 2014, is intended to solve the emerging problems. The reform is aimed at creating conditions for the formation of an effective and responsible local government capable of providing a comfortable social and economic environment in the regions. Despite the measures taken, the economic efficiency of the taxation mechanism has not yet achieved the expected result. The existing contradictions impede economic and financial development at the regional level. The issues of enhancing investment, building up regional finances and developing entrepreneurship remain relevant. In the system of regional government, it is necessary to take measures to ensure a sufficient volume of aggregate tax revenues to local budgets by pursuing a balanced budget policy. В статье рассмотрены проблемы налоговой системы Украины и перспективы их решения. В частности, определены приоритетные направления реформирования налоговой системы. Исследован механизм налогообложения в системе управления региональным развитием. Раскрыты принципы, правовые и организационные нормы, методы и формы налогообложения. Определены приоритетные действия налогового планирования и регулирования бюджетных поступлений. Проведен анализ динамики поступлений в местные бюджеты и бюджетообразующие источники пополнения местных бюджетов. Определены преимущества и недостатки функционирования налогооблагаемого механизма в системе управления региональным развитием. Методология исследования опирается на теоретический и методологический анализ научной литературы, статистические методы, а также наблюдение и сравнительный метод. Использование научных способов исследования позволило выявить системные трудности и противоречия в системе регионального налогообложения. Рекомендуются направления усовершенствования механизма налогообложения на региональном уровне.Item Моделювання ієрархії загроз зростання державного боргу України(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2021) Ганцяк, Михайло Олегович; Hantsiak, Mykhailo O.; Ганцяк, Михаил Олегович; Мамонова, Ганна Валеріївна; Mamonova, Hanna V.; Мамонова, Анна ВалерьевнаДослідження факторів, які впливають на зростання державних боргів не втрачають своєї актуальності. Світова статистика впевнено підтверджує, що одні країни успішно функціонують при великих боргах, інші ж потрапляють у боргову кризу з рядом негативних наслідків для всієї економіки. Статтю присвячено системному аналізу загроз, що обумовлюють неконтрольоване зростання рівня Державного боргу України. В роботі переслідується теза про те, що фактори впливу на зростання державних боргів є індивідуальними в розрізі країн та особливостей функціонування конкретних економік. Для України визначено тринадцять ключових факторів, серед яких як ті, що визначаються несприятливою макроекономічною ситуацією, так і неефективна система залучення фінансування на ринку державного боргу, вихід держави за межі фіскальних можливостей, вплив політичних циклів та ін. Використовуючи метод моделювання ієрархії загроз вдалось отримати шість груп факторів, що відрізняються за інтенсивністю впливу на зростання державного боргу України. The growth of public debt today is not a unique phenomenon. However, taking into account the variety of debt relations scenarios in the different countries, debt security issues are becoming more relevant. Modern debt management concepts are developing in two opposite planes. The first one criticizes the increase of public debt and forms only the negative manifestations for the growing level of public debt. The other one is based on the theory of effective public debt management, which determines also positive effects of the public debt increase. The second theory is confirmed by the successful operation of countries with significant debt burdens. In this regard, the uniqueness of the conditions for debt financing of the state budget deficit for different economies has been proved. Additional attention is paid to the exogenous environment of the State Debt formation in Ukraine based on which were selected and substantiated thirteen factors that cause uncontrolled growth of Ukraine’s public debt. Using the hierarchization of threats, six levels of factors influencing the level of public debt are identified. Among the most significant threats leading to the growth of public debt — factors that are most related to the growth of public debt (including the budget deficit). Ukraine’s dependence on energy import, cyclical fluctuations in the economy; influence of political business cycles, technical backwardness of a significant part of the Ukraine’s national economy were the least influential. These factors have the highest impact on all sectors of the economy, and therefore have the widest relationships. The simulation results prove that the existence of debt and its transition to the uncontrolled state of growth are different situations each of one requires specific effective management. Исследования факторов, влияющих на рост государственных долгов, не теряют своей актуальности. Мировая статистика уверенно подтверждает, что одни страны успешно функционируют при больших долгах, а другие попадают в долговой кризис с рядом негативных последствий для всей экономики. Статья посвящена системному анализу угроз, обусловливающих неконтролируемый рост уровня Государственного долга Украины. В работе преследуется тезис о том, что факторы влияния на рост государственных долгов индивидуальны в разрезе стран и особенностей функционирования конкретных экономик. Для Украины определены тринадцать ключевых факторов, среди которых те, что определяются неблагоприятной макроэкономической ситуацией, так и неэффективная система привлечения финансирования на рынке государственного долга, выход государства за пределы фискальных возможностей, влияние политических циклов и т.д. Используя метод моделирования иерархии угроз удалось получить шесть групп факторов, отличающихся интенсивностью влияния на рост Государственного долга Украины.Item Стратегія розвитку стартап-підприємництва в Україні з урахуванням досвіду Німеччини(ДВНЗ «Київський національний економічний університет», 2021) Кохан, Маріанна Остапівна; Kokhan, Marianna; Кохан, Марианна Остаповна; Мазур, Анастасія Вікторівна; Mazur, Anastasiia; Мазур, Анастасия ВикторовнаУ статті здійснено огляд можливостей розвитку стартаппідприємництва в Україні та Німеччині через порівняльний аналіз складових міжнародних рейтингів екосистем підприємництва Doing Business 2020, Global Innovation Index 2020, The Global Talent Competitiveness Index 2020, Startup Ecosystem Rankings. Німеччина має випереджальну перевагу перед Україною у таких кластерах показників, як: сильні інституції, потужна інфраструктура, ринковий досвід, децентралізація. Виявлено такі суттєві переваги німецької системи державного регулювання, як сильна система захисту прав, рівень виконання контрактів, якість податкового адміністрування та дозвільної діяльності, які є одночасно стримуючими чинниками української моделі державного регулювання. Галузева структура стартапів як у Німеччині, так і в Україні демонструє переважання послуг програмного забезпечення, медичні рішення та продукти для здоров’я. Провідними бізнес-моделями стартапів є наукоємні та технологічні рішення, хмарні сервіси, онлайн платформи. Доведено, що екосистема Німеччини дає поштовх для розвитку широкого спектру стартапів у різних галузях і стимулює міжсекторні інновації. Стратегічний розвиток стартап-підприємництва в Україні повинен бути зосереджений на розвитку та утриманні власних талантів, університетської освіти та науки, залученні капіталу та розвитку інституцій. The article reviews the opportunities for startup entrepreneurship in Ukraine and Germany through a comparative analysis of such international ratings as Doing Business 2020, Global Innovation Index 2020, The Global Talent Competitiveness Index 2020, Startup Ecosystem Rankings. Authors identified strategic areas, tools and methods for developing startups in Ukraine. The Doing Business 2020 reveals such significant advantages of the German system as a strong system of protection of rights, contract performance, the quality of tax administration and licensing activities, which are both constraints on the Ukrainian model of state regulation. Ukraine and Germany hold related positions in terms of access to credit, registration of property rights and protection of shareholders’ rights. In terms of business registration, Ukraine is ahead of Germany. The strengths of Ukraine and Germany in the Global Innovation Index 2020 are human capital, transfer of knowledge and technology, business experience. Germany has a leading advantage over Ukraine in such clusters of indicators as strong institutions, strong infrastructure and market experience. Therefore, the authors of the article studied non-profit associations of startups in Germany, their main activities and proved their strategic effectiveness Experts from The Global Talent Competitiveness Index assess the state of higher education and science in Ukraine and Germany at about the same level, while the quality of the environment and the opportunities for retaining talent in Germany are much better. An analysis of the quantitative data of the German startup ecosystem shows that in the industry structure of startups, as in Ukraine, software services, medical solutions and health products are in the lead. Leading business models are science-intensive and technological solutions, cloud services, online platforms and application software. Autors concluded that the German ecosystem provides an impetus for the development of a wide range of startups in various fields and stimulates crosssectoral innovation. The strategic development of startup entrepreneurship in Ukraine should focus on retaining one’s own talents, raising capital and actively supporting innovative ideas. Ukraine’s strategic integration into the global educational and business space through digitalization, intensification of international business and technology, strengthening of stable market institutions, development of English-language educational programs and international partnership can lead to a rapid development of startup entrepreneurship. В статье проведен обзор возможностей развития стартап-предпринимательства в Украине и Германии посредством сравнительного анализа составляющих международных рейтингов экосистем предпринимательства Doing Business 2020, Global Innovation Index 2020, Global Talent Competitiveness Index 2020, Startup Ecosystem Rankings. Установлено, что Германия имеет опережающее преимущество перед Украиной в таких кластерах показателей как сильные институции, мощная инфраструктура, рыночный опыт, децентрализация. Определено такие существенные преимущества немецкой системы государственного регулирования как сильная система защиты прав, уровень исполнения контрактов, качество налогового администрирования и разрешительной деятельности, которые одновременно являются сдерживающими факторами украинской модели государственного регулирования. Отраслевая структура стартапов как в Германии, так и Украине демонстрирует преобладание услуг программного обеспечения, медицинские решения и продукты для здоровья. Ведущими бизнес-моделями стартапов являются наукоемкие и технологические решения, облачные сервисы, онлайн-платформы. Доказано, что экосистема Германии дает толчок к развитию широкого спектра стартапов в различных отраслях и стимулирует межсекторные инновации. Стратегическое развитие стартап-предпринимательства в Украине должно быть сосредоточено на развитии и удержании собственных талантов, университетского образования и науки, привлечении капитала и развитии институтов.Item Business incubation and acceleration process: theoretical foundation(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2021) Maliarchuk, Olha; Малярчук, Ольга Георгіївна; Малярчук, Ольга ГеоргиевнаThis paper develops the theoretical foundation for the business incubation and acceleration process. Global trends determine the features of modern research and development processes (“sharing economy”, “open innovation concept”). These tendencies contribute to growing the role of partnership within the entreprenerurial ecosystem. Therefore, business incubators and accelerators are the crucial elements of innovative infrastructure. In the paper, the definition of the business incubation and acceleration models was determined. Furthermore, three generations of incubation model development depending on the value proposition for the participating ventures were described (since 1980- early 1990s; during 1990s; 2001 — to date). Accelerator could be understood as the new business incubator mechanism. The role of business incubators as the tool for economic development are the following: high positive impact on economic growth, increasing the competitiveness of companies in the market by providing comprehensive service (assistance) to entrepreneurs at all scales of business (micro-, small and medium-sized businesses). The role of business accelerators is considered in the context of business support institute development. Therefore, the benefits from business accelerators could be classified for different stakeholders group: startups, investors and policymakers. In particular, the comparative analysis of business incubators and accelerators in a knowledge-based economy presented. Organisation for Economic Cooperation and Development/ Development Assistance Committee’s (DAC) Quality Standards for Development Evaluation are suggested for consideration by a startup’s team to choose the incubator or acceleration program. In the article, the business incubation process is described. Finally, the paper indicates the key educational approaches for acceleration program — Disciplined Entrepreneurship, the Lean Startup methodology, and Design Thinking. У статті досліджено теоретичні основи процесу бізнес-інкубації та акселерації. Світові тренди визначають особливості сучасних процесів досліджень і розробок («sharing economy», концепція “open innovations” та ін). Ці тенденції сприяють зростанню ролі партнерства в підприємницькій екосистемі. Бізнес-інкубатори та акселератори є критично важливими елементами інноваційної інфраструктури для розвитку підприємницької екосистеми. Наведено визначення моделей бізнес-інкубації та акселерації. У статті описано три етапи розвитку моделей бізнес-інкубації залежно від ціннісної пропозиції для підприємств-учасників (з 1980-х — початку 1990-х років; протягом 1990- х років; 2001 — по сьогоднішній день). Бізнес — акселератор доцільно характеризувати як новий механізм бізнес-інкубатора. Роль бізнес-інкубаторів як інструменту економічного розвитку полягає в наступному: посилення позитивного впливу на економічне зростання, підвищення конкурентоспроможності компаній на ринку шляхом надання комплексного обслуговування (допомоги) підприємцям різних масштабів діяльності (мікро-, малого та середній бізнес). Розглядається роль бізнес-акселераторів у контексті розвитку інституту підтримки бізнесу. Таким чином, переваги від бізнес-акселераторів можна класифікувати для різних груп зацікавлених сторін: стартапів, інвесторів та полісімейкерів. Зокрема, представлено порівняльний аналіз бізнес-інкубаторів та акселераторів в умовах знаннєвої економіки. Стандарти якості для оцінки розвитку (Організації економічного співробітництва та розвитку/Комітет сприяння розвитку (DAC) пропонуються для розгляду командою стартапу з метою вибору бізнес-інкубатора або акселератора. У статті детально описано процес бізнес-інкубації та проаналізовано ключові освітні підходи для використання у акселераційній програмі — „Дисципліноване підприємництво”, методологія Lean Startup та „Дизайн мислення”. В данной статье описываются теоретические основы процесса бизнес-инкубации и акселерации. В частности, представлен сравнительный анализ бизнес-инкубаторов и акселераторов в экономике, основанной на знаниях. Стандарты качества OECD DAC для оценки развития предлагаются на рассмотрение команде стартапа при выборе инкубатора или акселерационной программы. В статье описан процесс бизнес-инкубации. В статье представленные и сравниваются ключевые образовательные подходы к программе акселерации — Disciplined, Entrepreneurship, the Lean Startup метод, и Design Thinking.Item Екосистема смарт-економіки в глобальному середовищі(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2021) Каленюк, Ірина Сергіївна; Kalenyuk, Iryna; Каленюк, Ирина Сергеевна; Унінець, Ірина Михайлівна; Uninets, Iryna; Унинец, Ирина МихайловнаУ статті обґрунтовано необхідність розуміння економіки в якості екосистеми, в якій врівноважені процеси економічного, соціального, екологічного, політичного розвитку. Проаналізовано еволюцію понять «екосистема», «підприємницька екосистема», «цифрова екосистема», «цифрова підприємницька екосистема» та ін. Доведено, що поняття «смартекономіка» є результатом послідовного втілення екосистемного підходу до розуміння економічних явищ і процесів. Смарт-економіка може розумітися у широкому та вузькому змісті. Смарт-економіка розвивається на основі широкомасштабного проникнення новітніх технологій, поширення нових принципів економічної діяльності та життя людей, збільшення уваги до соціальних проблем населення та питань охорони навколишнього середовища. The article substantiates the need to understand the economy as an ecosystem in which the processes of economic, social, ecological, political development are balanced. The aim of the article is to identify the features of understanding the smart economy as an ecosystem of the global economy. To achieve this goal, the article analyzes the evolution of views on the understanding of the concept of “ecosystem”, which allowed using the method of system-structural analysis to determine the essence and components of this concept. The evolution of the concepts “ecosystem”, “business ecosystem”, “digital ecosystem”, “digital business ecosystem”, etc. is analyzed. The necessity of understanding smart economics in a broad and narrow sense is proved. Smart economy in a broad sense is a system of economic relations based on the use of the latest smart technologies, the introduction of the principles of sustainability and social responsibility and subordinated to the goals of creating comfortable and safe living conditions for citizens. In the narrow sense — a system of economic relations and relationships within a certain locality, which is provided by the latest technologies based on the principles of sustainability and social responsibility and serves the purpose of creating comfortable and safe living conditions for citizens. Conceptualization of the global economy as an ecosystem involves understanding the unity of the processes of development of animate and inanimate nature, the interconnectedness of economic, environmental, social, technological development. Smart economy is an ecosystem in which all components are balanced (economic, environmental, social, institutional, informational, etc.), and development management is provided on the basis of the latest smart technologies and the balance of key processes (political, economic, financial and social). Smart economy is based on large-scale digitalization, and the emergence of new technologies, products, services increasingly means the spread of completely new principles of economic activity and human life. All this is also accompanied by increasing attention to social problems and environmental issues. В статье обоснована необходимость понимания экономики как экосистемы, в которой уравновешены процессы экономического, социального, экологического, политического развития. Проанализирована эволюция понятий «экосистема», «предпринимательская экосистема», «цифровая экосистема», «цифровая предпринимательская экосистема» и другие. Доказано, что понятие «смарт-экономика» является результатом последовательного воплощения экосистемного подхода к пониманию экономических явлений и процессов. Смарт-экономика может пониматься в широком и узком смысле. Смарт-экономика развивается на основе широкомасштабного проникновения новейших технологий, распространения новых принципов экономической деятельности и жизни людей, увеличения внимания к социальным проблемам населения и вопросам охраны окружающей среды.