Browse
Recent Submissions
Item Зовнішня політика ЄС та Україна (теоретичне осмислення)(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2018) Ференс, Б. В.; Ferens, B. V.Подається теоретичне осмислення зовнішньополітичної стратегії Європейського Союзу та місця в ній України з урахуванням специфіки сучасних глобальних процесів. Розглядаються проблеми багаторівневого управління в реалізації Європейської політики сусідства, що набувають особливої ваги в політиці ЄС до третіх країн, зокрема, України. Визнається, що унікальна природа Європейського Союзу вимагає не лише посилення інтеграційних процесів між країнами-членами, а й розширення зон співробітництва та впливу поза кордонами Співтовариства. У зв’язку з цим, проведено аналіз трьох основних теоретичних течій, які можна використовувати у прикладному значенні в рамках дослідження міжнародного потенціалу ЄС: державо-центричної, порівняльної та «sui generis», тобто природи унікального походження. Зазначається, що внаслідок складних взаємозв’язків, створених на різних рівнях діяльності (національному, транснаціональному, міжнародному) зовнішню політику ЄС варто розглядати як частину мультисуб’єктної глобальної системи, яка динамічно розвивається. Стверджується, що зазначені проблеми теоретичного і практичного характеру варто розуміти в контексті України в зовнішньополітичній стратегії Європейського Союзу.Item Динаміка політичного дискурсу партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність» у моделюванні інтеграційних перспектив України: інституціональний та нормативно-правовий виміри(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2018) Ротар, Н. Ю.; Rotar, N. Y.Розглядається процес формування та динаміки політичного дискурсу Партії «БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА «СОЛІДАРНІСТЬ» у моделюванні інтеграційних перспектив України у інституціональному та нормативно-правовому вимірах, що відповідає внутрішньополітичному виміру інтеграції. Встановлено, що структура дискурсу Партії «Блок Петра Порошенка» відповідає її статусу центру парламентської коаліції. Обґрунтовано, що інституціональне та нормативно-правове окреслення інтеграційних перспектив України тематично утворено сукупністю трьох базових проблем: (1) РНБО як інституційний простір дискурсу інтеграції/реінтеграції; (2) Мінські домовленості як інструмент інтеграції; (3) правове визначення статусу тимчасово окупованих територій України. Доведено, що дискурс парламентської фракції БПП щодо особливостей державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях був сконцентрований навколо законодавчого визначення Російської Федерації країною-агресором, країною-окупантом; законодавчого визначення, які території є окупованими; надання відповідних повноважень силовим відомствам реалізовувати всі заходи, необхідні для того, щоб ці території були де окуповані та звільнені від Російської Федерації; визначення параметрів захисту цивільного населення, юридичного статусу, статусу документів, правочинів, які здійснюються на тих територіях, де-факто визнаючи їх нікчемними, таким чином засуджуючи будь-які спроби Російської Федерації легалізувати свою присутність.Item Influence of nuclear energy on cultural landscape of Ukrainian polissia: case study of prypiat(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2018) Perga, T. Y.; Перга, Т. Ю.The article investigates the influence of the Soviet nuclear power industry on the cultural landscape of the Ukrainian Polissya on the example of the city Pripyat, which was the first satellite nuclear city (atomgrad) in the Ukrainian SSR. In result of the accident on Chernobyl nuclear power plant, this city is known to the whole world and became a symbol of the crisis of the Soviet system. Despite this, there are few scientific works devoted to the impact of this city on the cultural landscape of Polissya before the Chernobyl accident. The main criteria for the construction of atomgrads and their functions have analyzed. It has concluded that on the one hand, they fulfilled pragmatic functions of servicing the nuclear power plants, and on the other hand, embodied the prevailing ideological, urban, ecological and scientific ambitions of the Soviet leadership. It has been proved the duality of planning of Pripyat city. From one hand, the city’s architectural decisions shows care about the population, manifested in a specific approach to urban space, which reflects the elements of the city garden, the minimal change in the environment, the dominant role of health, sports, education and socialist art. This demonstrates the implementation of a socialist understanding of the idea of «smart city» and the embodiment of the dream of communism. At the same time, these visual manifestations were not able to protect the population from radioactive influence before and during the Chornobyl accident due to the confidence in the safety of a peaceful atom, which manifested in a low risk culture and radiation prevention. It has been established that the formation of a special group of elite Soviet workers — nuclear workers — stimulated internal migration to this region and prompted some residents to change their ideological settings and life aspirations, obtaining the necessary education and building a career in this nuclear city.Author confirmed the conclusion of the famous American researcher Kate Brown, made in the book «Plutopia: Nuclear Families, Atomic Cities, and the Great Soviet and American Plutonium Disasters», that for the receiving of material goods and social status many workers of nuclear power plant who lived in nuclear cities, neglected their health even life.Item Теоретичні засади дослідження процесів становлення системи місцевої влади в Україні(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2018) Макаренко, Л. П.; Makarenko, L. P.; Сергов, С. О.; Sergov, S. O.В статті уточнено зміст поняття «система місцевої влади». ЇЇ визначено як владу, яку здійснюють державні органи та органи місцевого самоврядування, що діють в адміністративно-територіальних одиницях держави. Розкрито витоки та сутність громадівської та державницької теорій місцевого самоврядування. Визначено їх недоліки. Встановлено, що спроба поєднати сильні сторони громадівської та державницької теорій знайшла своє відображення в теорії муніципального дуалізму. Залежно від теорії, на яку спиралася та чи інша держава при формуванні системи місцевого самоврядування, у світі сформувалося дві основні моделі місцевого самоврядування: англосаксонська та континентальна. Розрізняють також змішану, іберійську, та радянську моделі. Зроблено висновок, що з метою розбудови громадянського суспільства муніципальна реформа в Україні повинна ґрунтуватись на положеннях громадівської теорії. Адже в умовах, коли ефективне місцеве самоврядування не входить в інтереси центральної влади, використання принципів теорії муніципального дуалізму дає можливість державній владі втручатися в здійснення місцевого самоврядування, що в кінцевому результаті може призвести до згортання процесів децентралізації. Однак паралельно слід дбати про формування політичної культури та свідомості суспільства, що забезпечить громадську активність, відповідальність, почуття обов’язку. Адже без свідомої та активної громади самоврядування не можливе.Item National sovereignty in the theory and practice of foreign policy of the modern state(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2018) Lakishyk, D. M.; Лакішик, Д. М.The relevance of the topic of the study is determined by the inevitable change in the place of the institute of the national state in the modern system of international relations and the dependence of the subsequent evolution of this institution on a number of system characteristics (first of all, international integration and collective security) of modern world politics. In today’s international society, states still play a key role in structuring, but the question remains which of their historical form they will take. In addition, the stratification bundle of the modern interstate system is evident, its vertical polarization — the strengthening of the international position of a small number of superpower states and the emergence of ineffective and dependent states and the failed states at the other poles (the lowest levels of the world stratification hierarchy). In the modern system of international relations, state-building processes are continuing, which objectively actualizes the question of determining their specifics. Over the past century, the problem of nation and national state has traditionally been one of the key issues for social and humanitarian disciplines. This, above all, is due to the fact that these institutions play the role of the system-forming element and the basic political structure in international politics both locally and globally.The nation state appears as a social institution, which at the same time is both a means of violence and a means of realizing the «common good» of a national society. An inverse proportional relationship between these two opposite qualities is established, that is, the more activity of the national state corresponds to the «general good» of the national society, and the less is the need to resort to violence. The main criteria for the effectiveness and success of the national state in the international arena are its ability to carry out independent foreign policy and foreign economic strategies and the ability to survive outside of the systems of collective security and regional integration associations.Item Вплив засобів комунікації на цивілізаційний розвиток(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2018) Зернецька, О. В.; Zernetska, O. V.Досліджується вплив засобів комунікації на цивілізаційний розвиток з давніх часів до сьогодення. В статті запропоновано гіпотезу про те, що розвиток технологій, особливо медіа і High Tech, підготував цивілізаційний прорив, який одержав назву «глобалізація». Участь диджитальної технології в економіці, фінансах, менеджменті, культурі не тільки окремих країн, а й цілих континентів, таких як Європа, Австралія та ін, дає підстави говорити, що наступна цивілізація одержить назву «Диджитальна»**. Теоретичним підґрунтям роботи є напрацювання Торонтської школи комунікації та праці М. Кастельса, які розвинені автором статті до сьогодення.Item Інформаційний чинник у сфері інтеграційних процесів України(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2018) Валюшко, І. О.; Valiushko, I. O.У сучасному суспільстві інформація стала тим важливим фактором, який має надзвичайний вплив на політику, економіку, культуру, тощо. За словами відомого З. Бжезинського інформаційно-культурна складова є однією із базових засад могутності й авторитету держави. У статті розкриваються питання основних напрямків інтеграційних процесів від початків незалежності України та висвітлюється роль інформації у цих процесах. Вказується на те, що перебування України у складі СРСР лишило свій інформаційний відбиток у свідомості українців та українських політичних еліт. Після визначення пріоритету інтегрування України до європейської та євроатлантичної спільноти, інформаційний чинник став визначальним в успішності цих процесів. У роботі згадуються основні стратегічні завдання у реалізації інформаційної політики України у європейському напрямку. Розглянуто питання українського інформаційного простору. Звернено увагу на основні проблеми і перспективи інформаційної політики України. Розглянуто основні законодавчі акти, які стали інструментом регулювання інформаційних відносин. Відзначається важлива роль ЗМІ та публічної дипломатії в ефективному здійсненні інформаційної політики України.Item Канадсько-мексиканська співпраця в рамках НАФТА(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2018) Бессонова, М. М.; Bessonova, M. M.Представлено узагальнюючий аналіз основних вимірів канадсько-мексиканської співпраці в рамках Північноамериканської угоди про вільну торгівлю. Попри наявні економічні контакти між країнами з ХІХ ст., справжня активізація відносин сталася після набуття чинності тристоронньої угоди про зону вільної торгівлі з січня 1994 р. У статті розглядаються прогнозовані позитивні та критичні оцінки впливу інтеграції на Канаду та Мексику; основні побоювання, які циркулювали в обох суспільствах напередодні запровадження північноамериканської інтеграції. Автором надано основні показники, які характеризують інтенсифікацію торговельних та інвестиційних зв’язків обох країн в рамках НАФТА. Подано інформацію про основні засоби, якими реалізується канадсько-мексиканська співпраця; охарактеризовані такі додаткові виміри взаємовідносин, як співпраця у галузі екології, охорони праці, транспортної інфраструктури. Наведено результати опитувань громадської думки у Канаді та Мексиці, які ілюструють коливання позитивних та негативних оцінок НАФТА упродовж більш ніж 20-річного її функціонування.