2025 рік

Permanent URI for this collection

Browse

Recent Submissions

Now showing 1 - 11 of 11
  • Item
    Чинники ставлення молоді до осіб з «темної тріади»
    (Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025-12-20) Іванюта, Дмитро Васильович; Ivaniuta, Dmytro; Савченко, Олена В’ячеславівна
    У кваліфікаційній роботі досліджено психологічні чинники ставлення молоді до осіб із рисами «темної тріади» – нарцисизму, макіавеллізму та психопатії. У теоретичному розділі узагальнено сучасні наукові підходи до аналізу феномену «темної тріади» та міжособистісного ставлення як багатокомпонентного соціально-психологічного утворення. В емпіричному дослідженні використано комплекс психодіагностичних методик і авторську анкету, спрямовану на вивчення когнітивних, емоційних і поведінкових складових ставлення молоді. За допомогою кореляційного та множинного лінійного регресійного аналізу виявлено психологічні предиктори ставлення, рівня обізнаності та суб’єктивної корисності знань щодо осіб із рисами «темної тріади». Отримані результати можуть бути використані в психологічній просвіті, профілактиці маніпулятивної поведінки та формуванні навичок безпечної міжособистісної взаємодії. The qualification paper explores psychological factors underlying young people’s attitudes toward individuals with Dark Triad traits, namely narcissism, Machiavellianism, and psychopathy. The theoretical section summarizes contemporary scientific approaches to the Dark Triad phenomenon and conceptualizes interpersonal attitudes as a multidimensional socio-psychological construct. The empirical study employed a set of psychodiagnostic instruments along with an original questionnaire to assess cognitive, emotional, and behavioral components of attitudes. Correlation analysis and multiple linear regression were used to identify psychological predictors of attitudes, awareness, and perceived usefulness of knowledge about individuals with Dark Triad traits. The findings may be applied in psychological education, prevention of manipulative behavior, and the development of safe and critical interpersonal interaction skills among youth.
  • Item
    Вплив соціальної конформності на прийняття рішень в умовах групового тиску
    (Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025-12-20) Шкурина, Вікторія Олександрівна; Shkuryna, Viktoriia; Музичко, Людмила Володимирівна
    Магістерська робота присвячена дослідженню впливу соціальної конформності на процес прийняття рішень в умовах групового тиску. У роботі аналізуються основні аспекти соціальної взаємодії та її вплив на поведінку особистості при прийнятті рішень. Метою дослідження є вивчення механізмів впливу групи на особистість та визначення особистісних характеристик, що взаємодіють зі стилями прийняття рішень. Завдання роботи включають аналіз наукових підходів до соціальної конформності, вивчення психологічних механізмів впливу групи, дослідження особистісних характеристик за допомогою різних опитувальників, а також розробку рекомендацій щодо зниження негативного впливу соціальної конформності на процеси прийняття рішень. В результаті дослідження виявлено, що такі особистісні риси, як тривожність та емоційна нестабільність, значно підвищують схильність до соціальної конформності, знижуючи ефективність прийняття рішень. Натомість емоційна врівноваженість і самоконтроль сприяють застосуванню більш раціональних підходів і зменшують залежність від зовнішнього впливу. Практичне значення роботи полягає в розробці тренінгових програм для зниження впливу групового тиску та формуванні навичок самостійного прийняття рішень, що можуть бути використані в освітньому середовищі, психологічному консультуванні та роботі з молоддю. The master's thesis is devoted to the study of the influence of social conformity on the decision-making process under conditions of group pressure. The paper analyzes the main aspects of social interaction and its impact on individual behavior in decision-making. The aim of the study is to examine the mechanisms of group influence on the individual and to identify personality characteristics that interact with decision-making styles. The objectives of the study include analyzing scientific approaches to social conformity, exploring the psychological mechanisms of group influence, investigating personality traits using various questionnaires, and developing recommendations to reduce the negative impact of social conformity on decision-making processes. The results of the study indicate that such personality traits as anxiety and emotional instability significantly increase susceptibility to social conformity, thereby reducing decision-making effectiveness. In contrast, emotional stability and self-control contribute to the use of more rational approaches and reduce dependence on external influence. The practical significance of the study lies in the development of training programs aimed at reducing the impact of group pressure and fostering independent decision-making skills, which can be applied in educational settings, psychological counseling, and youth work.
  • Item
    Взаємозв'язок між стилями поведінки та самосприйняттям особистості
    (Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025-12-18) Шевченко, Єлизавета Юріївна; Shevchenko, Yelyzavety; Колесніченко, Ліна Аліківна
    Магістерська робота присвячена дослідженню взаємозв’язку між самосприйняттям особистості та стилями її поведінки. У роботі аналізуються теоретичні підходи до поняття самосприйняття та класифікації поведінкових стилів, а також здійснюється емпіричне дослідження, спрямоване на виявлення специфіки взаємодії цих психологічних конструктів. Метою дослідження є систематизація наукових даних про самосприйняття та поведінкові стилі, а також визначення характеру їхнього взаємозв’язку у молодіжній вибірці. Завдання роботи включають аналіз наукових джерел щодо самосприйняття та стилів поведінки, адаптацію англомовної методики «Multidimensional assessment of Assertiveness» (Cem Malakcioğlu) для української молодіжної вибірки, проведення емпіричного дослідження наявних стилів поведінки та особливостей самосприйняття, а також виявлення закономірностей взаємозв’язку між самосприйняттям і поведінковими стратегіями. В результаті дослідження теоретично обґрунтовано самосприйняття як багатовимірний конструкт, що визначає вибір стратегій поведінки. Психометрично адаптовано методику C. Malakcioğlu для української вибірки, що дозволило виділити три ключові компоненти асертивності: Толерантність, Автономність та Стійкість. Емпірично встановлено, що у досліджуваній вибірці домінує асертивний стиль поведінки, причому високий рівень безумовного самоприйняття мінімізує схильність до агресивних та пасивних стратегій. Виявлено тісний зв’язок між асертивністю та навичками майндфулнес, зокрема здатністю усвідомлено описувати власні емоції та ставитися до них без осуду. Практичне значення роботи полягає у впровадженні адаптованої методики «Багатовимірна оцінка асертивності» для української молоді та використанні отриманих даних у психологічному консультуванні, діагностиці комунікативних труднощів та розробці тренінгових програм із розвитку асертивності через самоприйняття та майндфулнес. The master's thesis is devoted to the study of the relationship between the self-perception of an individual and his/her behavioral styles. The work analyzes theoretical approaches to the concept of self-perception and the classification of behavioral styles, and also conducts empirical research aimed at identifying the specifics of the interaction of these psychological constructs. The purpose of the study is to systematize scientific data on self-perception and behavioral styles, as well as determine the nature of their relationship in a youth sample. The objectives of the work include the analysis of scientific sources on self-perception and behavioral styles, the adaptation of the English-language methodology "Multidimensional assessment of Assertiveness" (Cem Malakcioğlu) for the Ukrainian youth sample, the conduct of an empirical study of existing behavioral styles and features of self-perception, as well as the identification of patterns of the relationship between self-perception and behavioral strategies. As a result of the study, self-perception was theoretically substantiated as a multidimensional construct that determines the choice of behavioral strategies. The C. Malakcioğlu methodology was psychometrically adapted for the Ukrainian sample, which allowed us to identify three key components of assertiveness: Tolerance, Autonomy, and Resilience. It was empirically established that the assertive style of behavior dominates in the studied sample, and a high level of unconditional self-acceptance minimizes the tendency to aggressive and passive strategies. A close relationship was found between assertiveness and mindfulness skills, in particular the ability to consciously describe one's own emotions and relate to them without judgment. The practical significance of the work lies in the implementation of the adapted methodology "Multidimensional Assertiveness Assessment" for Ukrainian youth and the use of the obtained data in psychological counseling, diagnostics of communication difficulties, and the development of training programs for the development of assertiveness through self-acceptance and mindfulness.
  • Item
    Чинники професійного самоздійснення особистості
    (Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025-12-19) Чепель, Вікторія Станіславівна; Chepel, Viktoriia; Ловка, Ольга Володимирівна
    У дипломній роботі досліджено чинники професійного самоздійснення особистості. Перший розділ присвячено теоретико-методологічним засадам дослідження терміну професійне самоздійснення, а також чинників. Другий розділ присвячено емпіричному дослідженні впливу чинників на професійне самоздійснення особистості. Проведено кількісний та якісний аналіз. Дослідження проводилося на студентах заочної форм навчання, які працюють. Вибірка склала 65 осіб. Результати мого дослідження показали, що внутрішні психологічні ресурси особистості (зрілість) та емоційно-позитивне ставлення до своєї професії (захоплення спеціальністю) є головними чинниками професійного самоздійснення у вибірці. The thesis investigates the factors of professional self-realization of an individual. The first section is devoted to the theoretical and methodological tasks of studying the term of professional self-realization, as well as factors. The second section is devoted to the empirical study of the influence of factors on professional self-realization of an individual. Qualitative and qualitative analysis were conducted. The study was conducted on part-time students who work. The sample consisted of 65 people. The results of my study showed that the internal psychological resources of the individual (maturity) and an emotionally positive attitude towards their profession (passion for the specialty) are the main factors of professional self-realization in the choice.
  • Item
    Якість сну і його вплив на переживання благополуччя українцями в умовах війни
    (Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025-12-19) Тарасова, Анна Віталіївна; Tarasova, Anna; Музичко, Людмила Володимирівна
    У кваліфікаційній магістерській роботі досліджено вплив якості сну на переживання благополуччя українцями в умовах війни. Перший розділ присвячено теоретичним засадам дослідження зв'язку якості сну та психологічного благополуччя. У цьому розділі здійснено детальний аналіз літератури, який допоміг вивчити феномен якості сну як проблеми сучасної психології, особливості переживання психологічного благополуччя українцями під час війни, а також фактори сну, що впливають на благополуччя особистості. Вивчення теоретичних джерел дозволило окреслити основні напрями дослідження та сформувати методологічну базу для подальшого емпіричного аналізу. Другий розділ роботи зосереджено на україномовній адаптації опитувальника «Емоції та тривога під час сну та сновидінь» (DSEA). Проведено процедуру адаптації та оцінку психометричних показників методики, включаючи перевірку дискримінативності, внутрішньої структури, надійності та валідності. Сформовано тестові норми для українських респондентів. Третій розділ присвячено емпіричному дослідженню впливу якості сну на переживання благополуччя. Дослідження проводилося серед 155 українців (81,3% жінок, 18,7% чоловіків), з яких 86,5% перебували в Україні, а 13,5% — за кордоном. Емпіричні дані збиралися шляхом онлайн-опитування з використанням валідованих психодіагностичних методик. Основні результати показали, що війна значно впливає на якість сну українців: 67% респондентів класифікуються як «погано сплячі». Встановлено парадоксальну закономірність: українці за кордоном вдвічі рідше демонструють високий рівень благополуччя порівняно з тими, хто перебуває в Україні. Кореляційний аналіз виявив значущі негативні зв'язки між показниками якості сну та благополуччям. Множинний регресійний аналіз підтвердив, що якість сну пояснює 40,3% дисперсії благополуччя, при цьому найсильніший вплив мають суб'єктивні та емоційні компоненти сну, а не об'єктивні параметри. The qualification master’s thesis examines the impact of sleep quality on the experience of well-being among Ukrainians in the context of war. The first chapter is devoted to the theoretical foundations of studying the relationship between sleep quality and psychological well-being. This chapter provides a detailed analysis of the literature, which made it possible to explore the phenomenon of sleep quality as an issue in contemporary psychology, the characteristics of psychological well-being experienced by Ukrainians during the war, as well as sleep-related factors influencing individual well-being. The review of theoretical sources allowed the main directions of research to be outlined and a methodological basis for further empirical analysis to be formed. The second chapter focuses on the Ukrainian-language adaptation of the questionnaire “Dream and Sleep Emotions and Anxiety” (DSEA). The adaptation procedure and the evaluation of the psychometric properties of the instrument were carried out, including the assessment of discriminant validity, internal structure, reliability, and validity. Test norms for Ukrainian respondents were established.The third chapter is devoted to an empirical study of the impact of sleep quality on the experience of well-being. The study was conducted among 155 Ukrainians (81.3% women and 18.7% men), of whom 86.5% resided in Ukraine and 13.5% were living abroad. Empirical data were collected through an online survey using validated psychodiagnostic instruments. The main findings demonstrated that the war has a significant impact on the sleep quality of Ukrainians: 67% of respondents were classified as “poor sleepers.” A paradoxical pattern was identified: Ukrainians living abroad were twice as unlikely to demonstrate high levels of well-being compared to those residing in Ukraine. Correlational analysis revealed significant negative relationships between indicators of sleep quality and well-being. Multiple regression analysis confirmed that sleep quality explains 40.3% of the variance in well-being, with subjective and emotional components of sleep exerting the strongest influence, rather than objective parameters.
  • Item
    Емоційний інтелект як чинник психологічного благополуччя особистості
    (Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025-12-19) Сологуб, Тетяна Миколаївна; Solohub, Tetiana; Борисенко, Лариса Леонідівна
    Кваліфікаційна магістерська робота присвячена емпіричному дослідженню емоційного інтелекту (ЕІ) як чинника психологічного благополуччя студентської молоді в умовах воєнного стану. Здійснено кореляційний та множинний регресійний аналіз, який встановив, що Нейротизм є домінуючим негативним предиктором благополуччя, але його деструктивний вплив може бути компенсований розвитком Емоційного інтелекту. Доведено, що саме компонент Управління своїми емоціями є чинником психологічного благополуччя. Практична цінність дослідження полягає у розробці та теоретичному обґрунтуванні програми «Емоційна компетентність як ресурс відновлення», сфокусованої на розвитку навичок саморегуляції, що є необхідним інструментом психологічної підтримки студентів у кризових умовах. The qualifying master's thesis is dedicated to the empirical study of the relationship between Emotional Intelligence (EI) and psychological well-being among students in the context of the current state of war. The study differentiated between the components of psychological and subjective well-being and determined the hierarchy of influence of personal factors on resilience. Correlation and multiple regression analysis were performed, establishing that Neuroticism is the dominant negative predictor of well-being, but its destructive impact can be compensated by the development of Emotional Intelligence. It is proven that the component of Managing one's own emotions is the strategic lever for increasing adaptive potential. The practical value of the research lies in the development and theoretical substantiation of the program "Emotional Competence as a Recovery Resource", focused on developing self-regulation skills, which is a necessary tool for psychological support of students in crisis conditions.
  • Item
    Чинники відданості студентів своєму навчальному закладу
    (Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025-12-20) Проніна, Єва Валентинівна; Pronina, Yeva; Савченко, Олена В’ячеславівна
    У магістерській роботі досліджено феномен відданості студентів навчальному закладу як важливий соціально-психологічний чинник ефективності діяльності закладів вищої освіти. Проаналізовано основні наукові підходи до розуміння відданості та її структурних компонентів в освітньому середовищі. Здійснено адаптацію англомовної методики діагностики організаційної відданості для використання у студентській вибірці та перевірено її психометричні характеристики. Проведено емпіричне дослідження рівня відданості студентів і виявлено взаємозв’язки між відданістю, довірою до університету та задоволеністю освітнім процесом. Результати роботи засвідчили багатовимірний характер відданості студентів і значущу роль психологічних чинників у її формуванні. Практичне значення полягає у можливості використання отриманих результатів у діяльності закладів вищої освіти з метою підвищення залученості студентів. The master’s thesis examines students’ commitment to a higher education institution as a key socio-psychological factor in the effectiveness of universities. The study analyzes major theoretical approaches to the concept of commitment and its structural components within the educational environment. An English-language organizational commitment questionnaire was adapted for use with a student sample and its psychometric properties were tested. An empirical study was conducted to examine students’ commitment and its relationship with trust in the university and satisfaction with the educational process. The results indicate the multidimensional nature of students’ commitment and highlight the importance of psychological factors in its development. The findings may be applied in higher education institutions to enhance student engagement.
  • Item
    Резильєнтність на робочому місці як чинник ресурсності працевлаштованих осіб
    (Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025-12-19) Місаїлова, Кристина Валентинівна; Misailova, Krystyna; Лавриненко, Денис Гійович
    У магістерській роботі досліджується резильєнтність на робочому місці як психологічний чинник ресурсності працевлаштованих осіб в сучасних умовах професійної діяльності. Актуальність дослідження зумовлена зростанням інтенсивності робочих навантажень, соціально-економічною нестабільністю та підвищеними вимогами до психологічної стійкості працівників, що особливо загострюється в українському контексті. На роботі резильєнтність розглядається як інтегральна здатність особистості адаптуватися до професійних стресорів, зберігати продуктивність і благополуччя, а також відновлювати та примножувати власні ресурси. Теоретичний аналіз базується на сучасних підходах до вивчення ресурсності особистості, теорії збереження ресурсів С. Хобфолла, концепції психологічного капіталу Ф. Лютанса та моделі вимог –ресурсів роботи (JD-R). Обґрунтовано місце резильєнтності в структурі психологічної ресурсності та показано її подвійну роль – як самостійного ресурсу та як механізму мобілізації, підтримки та відновлення інших ресурсів працівника. Емпірична частина роботи присвячена українськомовній адаптації шкали резильєнтності на робочому місці R@W Scale та дослідженню впливу резильєнтності на показники ресурсності працевлаштованих осіб. На вибірці працюючих респондентів проведено аналіз психометричних властивостей інструменту, зокрема його внутрішньої узгодженості, факторної структури, конвергентної валідності та ретестової надійності. Отримані результати підтвердили надійність і валідність адаптованої версії шкали та засвідчили наявність значущих зв’язків між рівнем резильєнтності та різними компонентами психологічної ресурсності. Практичне значення роботи полягає у можливості використання отриманих результатів у діяльності організацій, HR-служб та психологічних служб для діагностики ресурсного потенціалу працівників та розроблення програм розвитку резильєнтності з метою підвищення ефективності, стійкості та професійного благополуччя персоналу. This master’s thesis examines workplace resilience as a psychological factor of employed individuals’ resourcefulness in contemporary professional contexts. The relevance of the study is driven by the increasing intensity of work demands, socio-economic instability, and heightened requirements for employees’ psychological resilience, which are particularly acute in the Ukrainian context. In this study, resilience is conceptualized as an integrative capacity of the individual to adapt to professional stressors, maintain productivity and well-being, and restore as well as enhance personal resources. The theoretical framework is grounded in contemporary approaches to the study of personal resourcefulness, Hobfoll’s Conservation of Resources theory, Luthans’ concept of Psychological Capital, and the Job Demands–Resources (JD-R) model. The role of resilience within the structure of psychological resourcefulness is substantiated, and its dual function is demonstrated: as an independent personal resource and as a mechanism for mobilizing, supporting, and restoring other employee resources. The empirical part of the study focuses on the Ukrainian-language adaptation of the Resilience at Work Scale (R@W Scale) and on examining the impact of resilience on indicators of employed individuals’ resourcefulness. Using a sample of employed respondents, the psychometric properties of the instrument were analyzed, including internal consistency, factor structure, convergent validity, and test–retest reliability. The findings confirmed the reliability and validity of the adapted scale and revealed significant associations between levels of resilience and various components of psychological resourcefulness. The practical significance of the study lies in the potential application of the obtained results in organizational settings, HR departments, and psychological services for diagnosing employees’ resource potential and for developing resilience-building programs aimed at enhancing effectiveness, stability, and professional well-being of personnel.
  • Item
    Взаємозв’язок стилів батьківського виховання з самооцінкою підлітків
    (Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025-12-20) Кулик, Артем Миколайович; Kulyk, Artem; Корват, Лариса Володимирівна
    У роботі досліджується взаємозв’язок стилів батьківського виховання з самооцінкою підлітків. Показано, що характер сімейного виховання суттєво впливає на формування у підлітків уявлень про себе, рівень упевненості та емоційне самопочуття. На основі емпіричного дослідження встановлено, що авторитетний стиль виховання сприяє формуванню адекватної самооцінки, тоді як авторитарні та нехтувальні стилі пов’язані зі зниженням її рівня. Результати можуть бути використані у роботі психологів, педагогів і батьків. The study examines the relationship between parenting styles and adolescents’ self-esteem. The results show that family parenting practices significantly influence adolescents’ self-perception and emotional well-being. Authoritative parenting is associated with healthier self-esteem, while authoritarian and neglectful styles are linked to lower self-esteem. The findings may be useful for psychologists, teachers, and parents working with adolescents.
  • Item
    Психологічна гнучкість як чинник соціального добробуту особистості
    (Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025-12-19) Косяк, Вікторія Андріївна; Kosiak, Viktoriia; Лавриненко, Денис Гійович
    У магістерській роботі досліджується психологічна гнучкість як чинник соціального добробуту особистості. Актуальність дослідження зумовлена потребою наукового осмислення психологічної гнучкості як ключового ресурсу збереження психічного здоров’я та як чинника соціального добробуту особистості в умовах суспільної нестабільності та наслідків воєнних подій в Україні. Теоретичний аналіз базується на сучасних підходах до вивчення психологічної гнучкості в межах ACT-моделі С. Гейза. Обґрунтовано місце психологічної гнучкості в структурі психологічних ресурсів особистості та показано її подвійну роль: як самостійного ресурсу і як механізму регуляції, що підтримує та відновлює інші ресурси й сприяє підвищенню соціального добробуту. Емпірична частина роботи присвячена українськомовній адаптації шкали психологічної гнучкості Psy–Flex та емпіричному дослідженню впливу психологічної гнучкості на соціальний добробут особистості. Проведено психометричну перевірку інструменту, що підтвердило надійність і валідність українськомовної версії шкали. Практичне значення роботи полягає у можливості використання Psy–Flex і отриманих результатів для оцінювання психологічної гнучкості як чинника соціального добробуту та для розробки рекомендацій та їх впровадження у розвиток освіти, професійної діяльності та програм психологічної підтримки. This master’s thesis examines psychological flexibility as a factor of individual social well-being. The relevance of the study is determined by the need for scientific understanding of psychological flexibility as a key resource for maintaining mental health and as a determinant of social well-being in the context of societal instability and the consequences of military events in Ukraine. The theoretical analysis is based on contemporary approaches to the study of psychological flexibility within the framework of Steven C. Hayes’s Acceptance and Commitment Therapy (ACT) model. The place of psychological flexibility within the structure of personal psychological resources is substantiated, and its dual role is demonstrated: as an independent resource and as a regulatory mechanism that supports and restores other resources, thereby contributing to the enhancement of individual social well-being. The empirical part of the study is devoted to the Ukrainian-language adaptation of the Psy-Flex Psychological Flexibility Scale and to an empirical investigation of the impact of psychological flexibility on individual social well-being. A psychometric evaluation of the instrument was conducted, confirming the reliability and validity of the Ukrainian version of the scale. The practical significance of the study lies in the possibility of using the Psy-Flex scale and the obtained results to assess psychological flexibility as a factor of social well-being, as well as to develop recommendations and implement them in the fields of education, professional activity, and psychological support programs.
  • Item
    Статево-вікові особливості переживання моральної травми
    (Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025-12-20) Коновалова, Владислава Юріївна; Konovalova, Vladyslava; Колесніченко, Ліна Аліківна
    У кваліфікаційній роботі розглянуто проблему моральної травми та її психодіагностичного вимірювання в українській вибірці дорослих. Метою дослідження є психометрична перевірка й емпіричне обґрунтування застосування опитувальника Moral Injury Outcome Scale (MIOS) та аналіз його зв’язків із спорідненими показниками. Емпіричне дослідження проведено на вибірці 164 респондентів віком 18–60 років (переважно 18–25 років), із зазначеним розподілом за статтю та віковими групами. Використано методики: Moral Injury Outcome Scale (MIOS), Moral Injury Symptom Scale (MISS-M-SF) та Patient Health Questionnaire (PHQ-9), а обробку даних здійснено в Jamovi із застосуванням кореляційного аналізу, t‑критерію, U‑критерію Манна—Уїтні та ANOVA. Показано, що MIOS має двофакторну структуру (Shame-related Outcomes та Trust Violation-related Outcomes), а також прийнятні показники надійності (зокрема split-half reliability). Встановлено значущі позитивні кореляції MIOS із MISS-M-SF та PHQ-9 (на рівні p < 0,01), що підтримує конвергентну валідність шкали. Зафіксовано вікові відмінності за окремими показниками моральної травми між групами 18–25 та 26–44 років у частині підшкал/сумарних балів, згідно з наведеними статистичними тестами. This qualification thesis addresses moral injury and its psychological assessment in a Ukrainian adult sample. The aim of the study is to examine the psychometric properties and empirical applicability of the Moral Injury Outcome Scale (MIOS) and to explore its associations with related constructs. The empirical study was conducted with 164 participants aged 18–60 years, with the reported distribution across gender and age groups (predominantly 18–25). The measures included the Moral Injury Outcome Scale (MIOS), the Moral Injury Symptom Scale (MISS-M-SF), and the Patient Health Questionnaire (PHQ-9); data were analyzed in Jamovi using correlational analysis, t-tests, Mann–Whitney U tests, and ANOVA. Results support a two-factor structure of MIOS (Shame-related Outcomes and Trust Violation-related Outcomes) and acceptable reliability estimates (including split-half reliability). MIOS demonstrated significant positive correlations with MISS-M-SF and PHQ-9 (p < 0.01), providing evidence for convergent validity. Age-group differences were observed for selected moral injury indicators between the 18–25 and 26–44 groups, as reported in the statistical comparisons.