Browse
Recent Submissions
Item Сучасні міжнародні практики багаторівневої реалізації екосистемного підходу у державному управлінні(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2022) Орєхова, Тетяна Вікторівна; Oriekhova, Tetiana; Цимбал, Людмила Іванівна; Tsymbal, Liudmyla; Цымбал, Людмила Ивановна; Унінець, Ірина Михайлівна; Uninets, IrynaВ статті проаналізовано ключові заходи державної політики щодо становлення екологічної свідомості та підтримки екостандартів в господарській діяльності на різних рівнях управління. Визначено основні інструменти та ключові політичні заходи екологізації економічної діяльності. Проаналізовано ключові практики, які реалізують розвинені країни світу, задля формування екологічної свідомості, формування свідомого громадянського суспільства, кожен з учасників якого зацікавлений у дотриманні екологічних стандартів, керується принципами екологічності та визначає ключові умови власного життя з точки зору екологізації. Визначено основні практики Австрії та Данії щодо формування екосвідомого суспільства на різних його рівнях: національному, рівні локалітетів та корпоративному. Так, охарактеризовано особливості державного управління Австрії для формування екосвідомого підходу у населення. Реалізація стратегії розвитку екологічної політики Австрії відбувається на рівні Міністерств, Департаментів та муніципалітетів, функціонує Конференція регіональних міністрів з питань навколишнього середовища, Комітет зі сталого розвитку Австрії та Національний комітет зі змін клімату. В Австрії політика сталого розвитку реалізується в рамках двох ключових стратегій, що спрямовані на інтеграцію політики екологічної ощадливості та сталої політики економічного розвитку. Серед цих ключових стратегій Національна стратегія сталого розвитку та Австрійська стратегія сталого розвитку. Перша з цих стратегій орієнтується на вплетення принципів сталого розвитку у загальнонаціональну політику, ключовими визначено 20 цілей, що охоплюють різні аспекти якості життя, формування конкурентоспроможності, збереження довкілля, відповідальності у міжнародній площині. Австрійська стратегія сталого розвитку спрямована на формування загального підґрунтя для формування політик на різних рівнях урядування та господарської діяльності (як на національному так і на субнаціональному рівнях — від федерального уряду, громад, регіонів до муніципалітетів чи провінцій). Близька за ключовою концепцією розвитку до Австрії і Данія, яка загалом може претендувати на глобальне лідерство в процесі трансформації та екологізації економіки. Загалом на рівні державного управління Данія долучається до глобальних тенденцій переходу на екологічне опалення, формування екологічних енергетичних хабів, які орієнтовані на використання альтернативних джерел енергії, зростання інвестицій в зелені технології та ін. Ключовими угодами в цьому аспекті стають Енергетична угода, Закон про клімат Данії, Датська кліматична угода для енергетики і промисловості. Ключові характеристики державної політики Данії визначаються в Енергетичній угоді. Визначено, що розвинені країни світу формують цілеспрямовану політику сталого розвитку, яка орієнтована на синергетичну участь всіх суб’єктів економічної діяльності та їх активну співпрацю, яка загалом дала б можливість дотриматися ключових принципів екологізації та соціалізації на різних рівнях управління.Item Креативна економіка у світовому інноваційному процесі(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2022) Каленюк, Ірина Сергіївна; Kaleniuk, Iryna; Каленюк, Ирина Сергеевна; Кузнецова, Наталія Богданівна; Kuznetsova, Nataliia; Кузнецова, Наталия БогдановнаСтаття присвячена вивченню теоретичних аспектів креативних інновацій, місця і ролі креативної економіки в інноваційному процесі. На основі системного підходу, авторами побудовано алгоритм дослідження даної теми: вивчено інноваційний аспект креативної економіки; з’ясовано особливості інновацій в креативних та культурних індустріях (ККІ); досліджено характер та масштабність впливу креативної економіки на інноваційну динаміку на мікро, мезо та макрорівнях. В результаті дослідження доведено, що сектор креативної економіки є інноваційним, оскільки характеризується високим рівнем культурної взаємодії людей, і через нові форми їх активної участі в культурній діяльності і спільній творчості формує сприятливе середовище для поширення нового досвіду, креативних ідей та інновацій. Виявлено наявність тісної взаємодії та взаємозв’язку ККІ з інноваціями. З’ясовано, що з одного боку, інновації, інформаційно-комунікаційні технології, таланти і навички є ключовими драйверами розвитку ККІ, а з іншого боку— ККІ є важливими засобами стимулювання інновацій в інших секторах бізнесу, постачальниками інновацій та креативних рішень для вирішення широкого спектру суспільних проблем. Визначено прояв інноваційного характеру ККІ через розвиток креативного і соціального підприємництва, де рушійними силами інновацій є конкуренція, ринки, людські ресурси, технології та інвестиції. Обґрунтовано глобальний характер впливу креативного підприємництва та інновацій на процеси креативізації, які відбуваються та поширюються в усіх сферах суспільного життя, в економічній і соціальній сферах, є середовищем формування нової якості людського капіталу. Авторами досліджено наявність тісного зв’язку інновацій креативного сектору економіки з технологічним сектором, де на лінії їх перетину сформувався новий сектор Crea Tech, як нова інноваційна технологія в ККІ. Використання новітніх цифрових технологій у просторі Crea Tech визначено рушійною силою інновацій у ККІ, що зумовлює суттєві перетворення творчого досвіду, творчих продуктів, послуг і бізнес-процесів, зміну творчого виробництва і філософії споживання креативної продукції. Дослідження продемонструвало наявність зовнішнього інноваційного ефекту від впливу ККІ на інноваційний та економічний розвиток компаній, які функціонують у некреативних секторах економіки і є споживачами креативної продукції чи послуг. Також обґрунтовано більш глобальний вплив ККІ на інноваційний розвиток національної економіки, що забезпечується їх прямим і непрямим (опосередкованим) економічним внеском та інноваціями як усередині креативних індустрій, так і поза їх межами. Визначено важливу роль ринкової інноваційної інфраструктури (коворкінг-просторів, креативних спільнот, кластерів інноваційних компаній ККІ, мистецько-наукових інкубаторів) у зростанні рівня інноваційності ККІ.Item Моделювання інтеграції бізнесу в глобальних інноваційних мережах(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2022) Швиданенко, Олег Анатолійович; Shvydanenko, Oleh; Швыданенко, Олег Анатольевич; Бойченко, Катерина Степанівна; Boichenko, Kateryna; Бойченко, Екатерина СтепановнаДана робота спрямована на виявлення драйверів ефективного розвитку бізнесу в глобальних інноваційних мережах та визначення детермінант його результативності після злиття та поглинання у контексті інтеграції ресурсів. Проведене дослідження демонструє зв’язок між подібністю та взаємодоповненням ресурсів в умовах інтеграції бізнесу на основі злиття та поглинання з урахуванням його розвитку в глобальних інноваційних мережах. Встановлено, що компанії можуть використовувати високий рівень інтеграції лише за наявності певного рівня подібності ресурсів між ними. Доведено, що масштаби інтеграції залежать від рівня розвитку компанії та ефективності її діяльності, а не бренду чи культури підприємства. Подібність ресурсів є більш важливою для інтеграції та управління інноваційним розвитком компаній, що пов’язано з рівнем розвитку країн, значною культурною відстанню та практикою управління, яка не може бути перенесена на зрілі ринки. Отримані результати сприяють більш глибокому розумінню постсуміжної інтеграції бізнесу, розкриваючи способи інтегрування ресурсів та їх вплив на поширення інновацій у сучасних умовах мережевізації економіки. Проведене дослідження робить внесок у розуміння можливостей поширення інновацій при злиттях і поглинаннях, підкреслюючи важливу роль глобальної мережевої позиції, яку займає компанія, і її вплив на міжорганізаційне поширення інновацій після злиття і поглинання. Дослідження доводить, що етап постсуміжної інтеграції є важливішим, ніж угода злиття та поглинання, оскільки створює можливості для реалізації мережевої синергії. Злиття та поглинання з використанням мережевих технологій є ефективним способом, за допомогою якого компанії з ринків, що розвиваються, можуть швидко отримати доступ до інноваційних розробок і цінних ресурсів. У статті доведено, що при застосуванні відповідного способу інтеграції злиття та поглинання є ефективним засобом поліпшення позицій компаній-покупців для отримання інновацій, концентрації мережі або структурних розривів. Запропонована модель структурних рівнянь, поєднує в собі множинну регресію, аналіз альтернатив, факторний та кваріаційний аналіз, що утворюють комплексний методичний підхід і компенсують недоліки традиційних статистичних методів. Проведене дослідження доводить наявність стійкого ефекту впливу стану компанії у глобальній мережі на взаємозв’язок між способом інтеграції та поширенням інновацій у процесі розвитку бізнесу.Item Вплив поведінкових упереджень на ефективність іноземних інвестицій(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2022) Хажиєв, Бахтійор Душабоєвич; Khazhyiev, Bakhtiior; Тургунов, Достон Тургунович; Turhunov, DostonСтаттю присвячено вивченню загальних поведінкових упереджень, що притаманні інвестиційній діяльності різних суб’єктів господарювання. Автори вивчають вплив типових поведінкових упереджень та фінансової грамотності на загальну ефективність інвестицій на таких ринках цінних паперів, що перебувають на етапі свого становлення чи/та розвиваються. Автори вказують, що поведінкові упередження притаманні будь-яким ринкам, але було доведено, що ринки, що розвиваються, більш сприйнятливі до поведінкових упереджень, ніж такі ринки, що є більш зрілими та розвиненими. У статті проведено деталізований розбір сучасних наукових підходів до трактування ключових поведінкових упереджень, а також основних наукових теорій та підходів до розбору впливу таких упереджень на ефективність прийняття інвестиційних рішень. З огляду на це, дана стаття ставить на меті визначення взаємозв’язку між фінансовою грамотністю (яку автори умовно інтерпретують як поєднання фінансового досвіду та фінансових знань) і чотирма поведінковими упередженнями (надмірна самовпевненість, репрезентативність, прихильність, стадність), а також між фінансовою грамотністю та ефективністю інвестицій. Засновуючись на тих даних, що були зібрані за результатами опитування учасників фондового ринку та інвесторів, авторами тестуються гіпотези, визначені виходячи з окреслених цілей дослідження. Авторами визначається, що із чотирьох евристик, що розглядаються у розробленій та пропонованій системі (надмірна самовпевненість, репрезентативність, прихильність, стадність), лише надмірна самовпевненість та репрезентативність мають значимий позитивний вплив на фінансову результативність інвестиційних дій. Результати дослідження, що представлені в даній статті, також підтверджують значиму позитивну кореляцію фінансової грамотності з репрезентативністю, та, водночас, обернену взаємозалежність з надмірною самовпевненістю. На додачу, підтверджується, що двома найбільш статистично значущими упередженнями, які мають найбільш відчутний вплив на ефективність інвестицій, виступають надмірна впевненість і репрезентативність.Item Вдосконалення функціонування фінансового ринку як напрям покращення інвестиційного середовища Узбекистану(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2022) Ешов, Мансур Пулатович; Eshov, Mansur; Насирходжаєва, Ділафруз Сабітханівна; Nasyrkhodzhaieva, DilafruzУ статті проаналізовано ключові процеси, пов’язані з роллю фінансового ринку у формуванні інвестиційного клімату в економіці Узбекистану. Авторами оцінено умови та фактори покращення інвестиційного середовища шляхом розширення діяльності даного ринку. Систематизовано особливості розвитку фінансового ринку як основної форми механізму ефективного впливу законів щодо попередження завдання шкоди на інвестиційні процеси. Авторами відмічається, що їхня взаємодія з інвестиційним ринком визначає макроекономічну рівновагу не тільки в країнах з ринковою економікою, а й у світовій економіці в цілому. Виокремлено основні фактори розвитку та фінансування інвестиційних проєктів, притаманні економіці Узбекистану. Авторами структуровано актуальні джерела фінансування інвестиційних проєктів, здійснено класифікацію учасників даного процесу. У статті проаналізовано основні критерії відбору інвестиційних проєктів за різними методиками, а також з огляду на підходи, що пропонуються Світовим банком. Наводиться порівняння фінансового та загальноекономічного підходів до оцінювання інвестиційних проєктів. Авторами проаналізовано основні чотири підходи, що застосовуються в процесі оцінювання економічної ефективності проєктів, а саме: методи на основі розрахунку чистої теперішньої вартості, внутрішньої норми прибутку, рентабельності інвестицій та дисконтованого періоду окупності. Окреслено наявні недоліки, притаманні сучасним підходам до визначення перспективності проєктів з точки зору інвестування, а також перспективні напрями подальшого вдосконалення такого оцінювання. На основі проведеного аналізу авторами доповнено методику оцінювання ефективності інвестиційного проєкту, запропоновано загальні критерії перевірки доцільності інвестиційного проєкту. Досліджуються напрями посилення впливу фінансового ринку на розширення інвестицій в економіку. Сформовано наукові пропозиції та практичні рекомендації щодо покращення інвестиційного клімату шляхом розширення діяльності фінансового ринку в Узбекистані.Item Парадигмальні засади та практична дилема інвестиційної поведінки транснаціональних корпорацій(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2022) Руденко-Сударєва, Лариса Володимирівна; Rudenko-Sudarieva, Larysa; Руденко-Сударева, Лариса Владимировна; Шевченко, Юлія Андріївна; Shevchenko, YuliiaОдними із фундаментальних понять економічної науки, теоретичні дослідження сутності й економічного змісту яких продовжується науковцями протягом тривалого часу, виступає міжнародне інвестування та пов’язана з ним поведінка головних акторів світового економічного ландшафту — транснаціональних корпорацій (ТНК). Статтю присвячено комплексному дослідженню глобалізаційної парадигми інвестиційної поведінки транснаціональних корпорацій; послідовно досліджено генезис теорій та виявлено смислові ланцюги понятійного апарату стосовно термінів капіталу, міжнародного інвестування та інвестиційної поведінки ТНК; запропоновано уточнення до розуміння понять інвестицій та міжнародного інвестування в сучасних умовах. Здійснено комплексну порівняльну характеристику моделей визначення об’єкта інвестування. Проаналізовано сучасні особливості інвестиційної діяльності транснаціональних корпорацій та її трансформацій під впливом динамічного глобального середовища. Авторами проаналізовано окремі теоретичні підходи до інтерпретації поняття «інвестиційна поведінка», виявлено дилему сутнісної ідентифікації поняття інвестиційної поведінки транснаціональних корпорацій, окреслено ряд критеріальних ознак проявів інвестиційної поведінки ТНК. На цій основі визначено основні типи інвестиційної поведінки транснаціональних компаній: суперекспансивна, експансивна, ліберальна, консервативна, змішана. Деталізовано характерні ознаки і мотиви інвестиційної поведінки, притаманні кожному з означених типів. Визначається, що ступінь реактивності світової спільноти та міжнародних і національних регуляторів на прояви надмірної експансивності чи нетолерантності корпорацій є чинником забезпечення позитивної результативності корпоративних інвестицій. Авторами досліджується динаміка та масштаби транснаціональних прямих іноземних інвестицій за регіонами світу, а також чинники, що найбільш суттєво впливають на них з огляду на тенденції розвитку сучасної глобальної економіки. Вказується, що у періоди турбулентності не лише стратегія міжнародних корпорацій, а й їхня інвестиційна поведінка трансформуються з метою протистояння факторам впливу кризових чинників шляхом застосування відповідних методів управління. У статті проаналізовано ключові суперечності інвестиційних інтересів ТНК і приймаючих країн, охарактеризовано поведінковий компонент інвестиційних стратегій. Продемонстровано наслідки інвестиційної поведінки ТНК для приймаючих країн, а також увагу приділено ключовим інструментам боротьби з несумлінними податковими практиками, розробленим міжнародною спільнотою. Наголошується, що наслідки інвестиційної діяльності ТНК для приймаючих країн можуть вимагати негайної трансформації корпоративної поведінки у бік інвестування в нові об’єкти з акцентом на енергоефективності, захисті довкілля та соціальній відповідальності. Насамкінець, авторами окреслено сучасні шляхи забезпечення можливостей толерантної взаємодії донорів і реципієнтів інвестицій.