Кафедра національної економіки та публічного управління
Permanent URI for this collection
Browse
Recent Submissions
Item Модернізація механізмів і технологій взаємодії (партнерства) публічної влади та клієнтоорієнтованого бізнесу(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2026-08-28) Юрченко, Крістіна Михайлівна; Yurchenko, Kristina; Тимошенко, Тетяна ОлександрівнаДисертацію присвячено обґрунтуванню теоретико-методологічних засад та розробленню науково-практичних рекомендацій щодо модернізації механізмів і технологій партнерської взаємодії публічної влади та клієнтоорієнтованого бізнесу. Особливу увагу приділено сфері туризму та культурної спадщини як напряму, що має важливе значення для соціально-економічного розвитку територій, повоєнного відновлення України, європейської інтеграції та підвищення конкурентоспроможності українських туристичних дестинацій. The dissertation is devoted to substantiating the theoretical and methodological foundations and developing scientific and practical recommendations for the modernization of the mechanisms and technologies of partnership interaction between public authorities and client-oriented business. Particular attention is paid to the field of tourism and cultural heritage as an area of significant importance for the socio-economic development of territories, the post-war recovery of Ukraine, European integration, and increasing the competitiveness of Ukrainian tourist destinations.Item Реалізація державної політики у сфері охорони ментального здоров'я в умовах збройної агресії проти України(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2026-06-17) Кузюк, Марія Григорівна; Kuziuk, Mariia; Васюк, Наталія ОлегівнаУ дисертаційній роботі вирішено нове наукове завдання, яке полягає у науково-теоретичному обґрунтуванні механізмів реалізації державної політики у сфері охорони ментального здоров’я та розробленні практичних рекомендацій щодо їх застосування в умовах збройної агресії проти України. The dissertation addresses a new scientific problem, namely the theoretical substantiation of mechanisms for implementing public policy in the field of mental health protection and the development of practical recommendations for their application under conditions of armed aggression against Ukraine.Item Механізми реалізації державної екологічної політики в умовах розвитку цифрового суспільства(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2026-06-18) Ярошенко, Марина Сергіївна; Yaroshenko, Maryna; Осьмак, Антон СергійовичУ дисертаційній роботі здійснено теоретичне обґрунтування та вироблення практичних рекомендацій щодо шляхів удосконалення механізмів реалізації державної екологічної політики в умовах розвитку цифрового суспільства. In the dissertation, a theoretical justification and the development of practical recommendations for ways to improve the mechanisms for implementing state environmental policy under conditions of digital society development have been carried outItem Національна економіка(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Тищенко, Олександр Петрович; Tyshchenko, Oleksandr; Никифоров, Анатолій Євгенович; Nykyforov, Anatolii; Федірко, Наталія Вікторівна; Fedirko, Nataliia; Малий, Іван Йосипович; Malyi, Ivan; Федірко, Олександр Анатолійович; Fedirko, Oleksandr; Сабадош, Ганна Олександрівна; Sabadosh, Hanna; Королюк, Тетяна Олександрівна; Koroliuk, Tetiana; Ємельяненко, Лариса Михайлівна; Yemelianenko, Larysa; Васюк, Наталія Олегівна; Vasiuk, Nataliia; Гаєвська, Лариса Анатоліївна; Haievska, Larysa; Карлова, Валентина Володимирівна; Karlova, Valentyna; Запорожець, Тетяна Володимирівна; Zaporozhets, TetianaПідручник підготовлено колективом кафедри національної економіки та публічного управління відповідно до навчальної програми дисципліни «Національна економіка», яка викладається для здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти за спеціальністю «Публічне управління та адміністрування». У підручнику висвітлено теоретичні основи, закономірності, механізми функціонування економіки країни на національному й місцевому рівні в умовах глобалізаційних трансформацій, а також розкрито провідну роль публічного управління як головного інструмента забезпечення її ефективного функціонування. Підручник є результатом узагальнення вітчизняних наукових досліджень та практики публічного управління, з урахуванням світового досвіду, функціонуванням й розвитком національної економіки країни в умовах сучасних викликів та невизначеності. Для здобувачів вищої освіти, викладачів, фахівців органів державної влади та органів місцевого самоврядування, діяльність яких пов’язана з публічним управлінням у сфері національної економіки.Item Стратегічні комунікаційні інструменти під час воєнних дій(Громадська наукова організація «Всеукраїнська Асамблея докторів наук із державного управління», 2024) Сабадош, Ганна Олександрівна; Sabadosh, HannaУ статті досліджуються особливості стратегічних інструментів комунікації під час воєнних дій, зокрема в контексті російсько-української війни. Розглядається роль засобів масової інформації (ЗМІ) у формуванні суспільних настроїв, мобілізації населення та підтриманні національної безпеки. Підкреслюється необхідність оперативного та точного інформування громадськості, а також вплив державного контролю на зміст новин для запобігання паніці та боротьби з дезінформацією. Аналізується значення соціальних мереж як платформи для швидкого поширення офіційних повідомлень, координації волонтерських рухів та протидії інформаційним атакам. Зазначається, що соціальні мережі стають полем битви в інформаційній війні, де ворог використовує їх для поширення неправдивої інформації, а держава та громадські активісти — для спростування фейків та підтримки національного духу. Розглядається концепція контрпропаганди як системи заходів, спрямованих на виявлення, аналіз і нейтралізацію пропагандистських кампаній противника. Визначаються її цілі: нейтралізація ворожих наративів, формування позитивного іміджу держави, зміцнення інформаційної безпеки та мобілізація населення. Підкреслюється важливість використання соціальних мереж, офіційних каналів державних органів, співпраці з незалежними ЗМІ та волонтерськими ініціативами для ефективної контрпропаганди. Окрему увагу приділено дипломатичним каналам як інструменту комунікації під час війни. Висвітлюється їхня роль у формуванні міжнародної коаліції, мобілізації політичної, економічної, військової та гуманітарної підтримки, документуванні воєнних злочинів та введенні санкцій проти країни-агресора. Наголошується на значенні комунікацій не лише між урядами, а й із громадськістю зарубіжних країн для залучення громадянського суспільства до підтримки на міжнародному рівні. Розглядаються аспекти інформаційного захисту та кібербезпеки як ключових інструментів стратегічних комунікацій під час війни. Визначаються заходи протидії кіберзагрозам та інформаційним атакам, захисту критичної інфраструктури, забезпечення конфіденційності та співпраці з міжнародними партнерами. Підкреслюється важливість формування стійкості суспільства до інформаційних атак та забезпечення інформаційного суверенітету держави. У висновках зазначається, що в умовах війни комунікаційні інструменти виконують не лише інформаційну, а й стратегічну функцію, впливаючи на хід військових дій, міжнародні відносини, суспільні настрої та мобілізацію населення. Ефективність комунікаційних стратегій під час конфліктів залежить від здатності урядів швидко адаптуватися до нових умов і протидіяти інформаційним загрозам. The article examines the peculiarities of strategic communication tools during military operations, in particular in the context of the Russian-Ukrainian war. The role of the mass media (mass media) in shaping public attitudes, mobilizing the population, and maintaining national security is considered. The need for prompt and accurate public information is emphasized, as well as the influence of state control over news content to prevent panic and combat disinformation. The importance of social networks as a platform for rapid dissemination of official messages, coordination of volunteer movements and countering information attacks is analyzed. It is noted that social networks are becoming a battleground in the information war, where the enemy uses them to spread false information, and the state and public activists use them to refute fakes and support national spirit. The concept of counter-propaganda as a system of measures aimed at identifying, analyzing and neutralizing enemy propaganda campaigns is considered. Its goals are determined: neutralization of hostile narratives, formation of a positive image of the state, strengthening of information security and mobilization of the population. The importance of using social networks, official channels of state bodies, cooperation with independent media and volunteer initiatives for effective counter-propaganda is emphasized. Particular attention is paid to diplomatic channels as a tool of communication during the war. Their role in forming an international coalition, mobilizing political, economic, military and humanitarian support, documenting war crimes and imposing sanctions against the aggressor country is highlighted. It emphasizes the importance of communication not only between governments, but also with the public of foreign countries to involve civil society in support at the international level. Aspects of information protection and cyber security as key tools of strategic communications during wartime are considered. Measures against cyber threats and information attacks, protection of critical infrastructure, ensuring confidentiality and cooperation with international partners are defined. The importance of building society's resilience to information attacks and ensuring the information sovereignty of the state is emphasized. In the conclusions, it is noted that in the conditions of war, communication tools perform not only an informational, but also a strategic function, influencing the course of military operations, international relations, public attitudes and population mobilization. The effectiveness of communication strategies during conflicts depends on the ability of governments to quickly adapt to new conditions and counter informational threats.Item Механізм забезпечення ефективного планування регіонального розвитку та напрями його удосконалення(Чорноморський державний університет імені Петра Могили, Товариство з обмеженою відповідальністю "ДКС Центр", 2022) Тищенко, Олександр Петрович; Tyshchenko, OleksandrСтаттю присвячено дослідженню ролі планування як одного з провідних інструментів управління регіональним розвитком, використання якого дозволяє комплексно підходити до систематизації різнорівневих проблем соціально-економічного розвитку, збалансовувати їх з наявними ресурсними можливостями територій, у тому числі фінансовими, а також здійснювати моніторинг виконання поставлених цілей і завдань, з можливістю, у разі потреби, їх корегування. Виявлено недоліки чинного механізму забезпечення планування у розрізі його окремих складових, зокрема, законодавчої, нормативно-методичної, інституційної, організаційно-документальної, інформаційної, кадрової та фінансової. Обгрунтовано пропозиції щодо оновлення законодавчого, методичного та інформаційного забезпечення процесу планування, а також уточнення й деталізації переліку показників, що включаються до стратегічних і поточних планових документів. Обгрунтовано пропозиції щодо участі агенцій регіонального розвитку у забезпеченні ефективного планування на місцевому рівні та закріплення їх відповідного юридичного статусу. Акцентовано увагу на необхідності застосування єдиних підходів та критеріїв при розробленні напрямів розвитку та завдань, які містяться у різних типах документів — стратегіях, генеральних планах, комплексних планах просторового розвитку, що сприятиме підвищенню результативності планування як інструмента управління розвитком територій. Надано рекомендації щодо удосконалення підготовки спеціалістів вищими навчальними закладами та підвищення кваліфікації кадрів для роботи у структурних підрозділах з планування в органах державної влади та органах місцевого самоврядування. The article is devoted to the study of the role of planning as one of the leading tools for regional development management, the use of which allows a comprehensive approach to systematization of multilevel problems of socio-economic development, balance them with available resource opportunities of the territories, including financial, monitor the implementation of the set goals and objectives and their adjustment if necessary. The scope and possibilities of planning at the regional level are considered through the lens of the concept of "regional development", which means a continuous process of change in a complex multidimensional system (region), which includes economic, social, environmental, humanitarian and other subsystems. The main types and components of the mechanism for ensuring regional development planning are systematized. The shortcomings of the current mechanism for ensuring planning in terms of its individual components, in particular, legislative, regulatory and methodological, institutional, organizational and documentary, informational, personnel and financial, are found. Proposals for updating the legislative, methodological and informational support of the planning process, as well as clarifying and detailing the list of indicators included in strategic and current planning documents are substantiated. The practical implementation of the author's proposals will complete the process of forming the legal framework for the functioning of an integrated planning system in the country, in which territorial formations of all levels will be clearly structured and fully represented. Proposals for the participation of regional development agencies in ensuring effective planning at the local level and consolidating their respective legal status are substantiated. Emphasis is placed on the need to apply common approaches and criteria in the development of promising areas of development and objectives contained in different types of documents — strategies, masterplans, comprehensive spatial development plans, which will improve the effectiveness of planning as a territorial development management tool. Recommendations for improving the training of specialists in higher education institutions and staff professional development necessary for the work in the structural units of planning in public authorities and local governments are provided.Item Цифрові перспективи фінансового контролю у протидії політичній корупції в Україні(Чорноморський державний університет імені Петра Могили, Товариство з обмеженою відповідальністю "ДКС Центр", 2022) Федірко, Наталія Вікторівна; Fedirko, Nataliia; Федірко, Олександр Анатолійович; Fedirko, OleksandrСистема фінансового контролю, яка створена в Україні з метою запобігання політичній корупції, базується на звітності та аудиті руху коштів та майна, що знаходяться у розпорядженні суб'єктів, долучених до публічної сфери. Основними її елементами є електронне декларування доходів, видатків та майна, моніторинг способу життя суб'єктів декларування, додаткові заходи щодо повідомлення про відкриття валютного рахунку чи суттєві зміни у майновому стані, а також державне фінансування політичних партій. Реалізація цих напрямків антикорупційного фінансового контролю здійснюється на цифрових засадах з використанням спеціально розроблених електронних реєстрів, порталів, системи та каталогів даних. Такі цифрові інструменти дозволяють за допомогою ІТ-інфраструктури та новітніх ІТ-технологій здійснювати не лише подання звітності та аналіз представленої в ній інформації, але і багатокритеріальну оцінку ризиків, суб'єктів та об'єктів корупційної діяльності. Організація впроваджуваних цифрових інструментів антикорупційного фінансового контролю має високу позитивну оцінку з боку органів влади, втім дослідження авторів виявило також наявні та потенційні проблеми їх застосування, що дозволили визначити виклики та перспективи подальшої цифровізації в цій сфері. Серед стратегічних завдань подальшої цифровізації фінансового контролю як інструменту протидії політичній корупції автори визначають цифрове знеособлення прийняття рішень, розвиток цифрових компетентностей, цифрова етика та культура, цифровізація адміністративних процедур та цифрова інклюзія усіх зацікавлених сторін. The system of financial control, established in Ukraine to prevent political corruption, is based on reporting about and auditing of the movement of funds and property at the disposal of actors involved in the public sphere. Its main elements are electronic declaration of incomes, expenditures and property, monitoring of the declarants' way of life, additional measures to notify the opening of a foreign currency account or significant changes in property status, as well as government funding of political parties. The implementation of these areas of anti-corruption financial control is carried out on a digital basis using the specially designed electronic registers, portals, systems and data catalogues. With the help of IT infrastructure and the up-to-date information technologies and software, such digital tools allow not only reporting and analyzing of the information presented in it, but also multi-criteria assessment of risks, subjects and objects of corruption. The organization of the implemented digital tools of anti-corruption financial control is highly praised by the government authorities, but the authors' research also revealed a number of current existing and potential problems in their application. This allowed the identification of challenges and prospects for further digitalization in this area. Digitization processes impose a number of challenges on the financial control toolkit in the fight against corruption, which are used to resolve the conflicts in implementation of various tasks in the field of managerial, organizational, informational and technological activities. Among the strategic objectives of further digitalization of financial control as a tool to combat political corruption, the authors identify digital depersonalization of decision-making, development of digital competencies, digital ethics and culture, digitalization of administrative procedures and digital inclusion of all stakeholders. An important prerequisite for such tasks and the development of new digital tools for anticorruption financial control is to ensure continuous online interaction through online portals, social networks and other digital platforms in order to build effective partnerships with stakeholders and promote their electronic participation.Item Disinformation infiltration: the phenomenon of emergence and counteraction mechanisms(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Karpenko, Oleksandr; Карпенко, Олександр Валентинович; Tsymbalenko, Yana; Цимбаленко, Яна Юріївна; Savchenko, Nataliia; Савченко, Наталія ВолодимирівнаThe article substantiates the emergence of a socio-philosophical phenomenon, namely the penetration of disinformation, and analyzes the consequences of its impact on society. Accordingly, the authors developed an original approach to the definition of the concept of «penetration of disinformation». They proposed mechanisms to counter the penetration of illegal, dangerous, harmful, false, misleading, and manipulative content into Ukraine’s cyberspace. In this regard, the authors highlighted the imperfection of Ukrainian legislation, which fails to regulate tools for countering disinformation and does not provide for liability for the dissemination of false information. It is substantiated that disinformation generates public distrust of public authorities and democratic values, posing a grave danger and causing significant damage to society as a whole. The idea that disinformation infiltration is a cause of the democratic crisis becomes a hypothesis for further theoretical and methodological research. It is emphasized that, according to European standards, disinformation is not considered illegal, and its dissemination is not prohibited by law. Additionally, producers of fake news are often directly or indirectly protected by the democratic right to freedom of speech and freedom of expression. Unfortunately, the EU countries are still fighting not disinformation, but cybercrime and the spread of illegal content related to extremism, racial hatred, hate speech, violence, gender or religious intolerance, child pornography, and drug or arms trafficking, that is, not with the causes, but with its consequences. This highlights the ineffectiveness of Ukraine’s unauthorized information policy in combating disinformation disseminators in cyberspace. У статті обґрунтовано виникнення соціально-філософського феномену дезінформаційної інфільтрації та проаналізовано наслідки її впливу на суспільство. Надано авторське визначення поняття «дезінформаційна інфільтрація» та запропоновано механізми протидії проникненню незаконного, небезпечного, шкідливого, хибного, оманливого та маніпулятивного контенту в кіберпростір України. Виявлено недосконалість українського законодавства, яке не регламентує інструменти протидії дезінформації, а також не передбачає відповідальності за поширення неправдивої інформації. Обґрунтовано, що дезінформація породжує суспільну недовіру до органів державної влади та демократичних цінностей, що становить серйозну загрозу та завдає значної шкоди суспільству. Ідея про те, що дезінформаційна інфільтрація є однією з причин кризи демократії, чітко постає як гіпотеза для подальших наукових досліджень. Наголошується, що відповідно до європейських стандартів дезінформація не вважається незаконною, і її поширення законом не забороняється. Крім того, виробники фейкових новин прямо чи опосередковано захищені демократичним правом на свободу слова та свободу вираження поглядів. Країни ЄС борються не з дезінформацією, а з кіберзлочинністю та поширенням незаконного контенту, пов’язаного з екстремізмом, расовою ненавистю, мовою ворожнечі, насильством, гендерною або релігійною нетерпимістю, дитячою порнографією, торгівлею наркотиками або зброєю — тобто не з причинами, а з наслідками. Це визначає неефективність застосування в Україні несанкційної державної (інформаційної) політики проти поширювачів дезінформації в кіберпросторі.Item Впровадження цифрових технологій у публічне врядування: тенденції та перспективи(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Вузій, Віталій Сергійович; Vuzii, Vitalii; Оболенський, Олексій Юрійович; Obolenskyi, OleksiiУ статті досліджено трансформацію публічного врядування під впливом цифрових технологій і визначено нові концептуальні засади функціонування держави в умовах цифровізації. Проаналізовано еволюцію теоретичних підходів — від класичних моделей бюрократії та менеджеріалізму до сучасних цифрових парадигм, які поєднують принципи належного врядування та даноцентричності. Уточнено зміст поняття «публічне врядування» у контексті цифрової трансформації, визначено його оновлені філософські основи та структурні елементи. Особливу увагу приділено електронному урядуванню, блокчейн-технологіям і системам штучного інтелекту як ключовим інструментам модернізації державних процесів. Розкрито закономірності впливу цифровізації на принципи й функції публічного врядування, зокрема на прозорість, підзвітність, доступність, ефективність, включеність громадян і використання даних у прийнятті рішень. Проаналізовано тенденції та перспективи розвитку цифрового врядування в Україні з урахуванням європейських стандартів, викликів безпеки та необхідності інституційного зміцнення. Результати дослідження можуть бути використані як теоретична й методологічна основа подальших наукових робіт у сфері публічного врядування та цифрових трансформацій. Додатково обґрунтовано роль цифрової етики та захисту прав громадян у процесах впровадження інноваційних технологій. Наголошено на важливості розвитку цифрових компетентностей державних службовців як передумови ефективної трансформації управлінських практик. Підкреслено, що формування стійкої цифрової екосистеми потребує поєднання технологічних рішень із комплексними інституційними реформами подальших наукових робіт у сфері публічного врядування та цифрових трансформацій. The article examines how digital technologies transform the system of public administration and reshape its conceptual foundations in the context of large-scale digital transformation. It traces the evolution of theoretical approaches—from classical bureaucratic models and managerial paradigms to contemporary digital governance frameworks combining principles of good governance, network interaction, and datadriven decision-making. The study clarifies the definition of «public governance «within the digital era and identifies its updated philosophical bases focused on transparency, accountability, inclusiveness, responsiveness and trust. Special attention is devoted to egovernment, blockchain solutions, and artificial intelligence as key instruments of institutional modernization. The article reveals the mechanisms through which digital technologies influence the principles and functions of public a governance, including transparency, efficiency, accessibility, civic participation, and the use of data in 66 policymaking. It also outlines the main trends and prospects for digital governance development in Ukraine, considering European standards, security challenges, and institutional prerequisites for effective implementation. The results may serve as a theoretical and methodological basis for further research in the field of public governance and digital transformation. Additionally, the role of digital ethics and the protection of citizens’ rights in the processes of implementing innovative technologies is substantiated. The importance of developing digital competencies of civil servants as a prerequisite for effective transformation of management practices is emphasized. It is emphasized that the formation of a sustainable digital ecosystem requires a combination of technological solutions with comprehensive institutional reforms.Item Механізми публічного управління розвитком креативних кластерів в Європейському Союзі: досвід для України(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Пузько, Микола Миколайович; Puzko, MykolaМетою дослідження є поглиблення теоретичних положень і розробка практичних рекомендацій щодо публічного управління розвитком креативних кластерів в Україні на основі досвіду політики та передових практик Європейського Союзу. Визначено сучасні тенденції розвитку креативних кластерів у ЄС. Узагальнено знання щодо нормативного-правового регулювання, інституційного забезпечення та фінансування створення і розвитку креативних кластерів у ЄС. Виявлено особливості функціонування креативних кластерів у країнах Східної та Центральної Європи. З’ясовано, що інституційні стимули, активна кластерна політика та методи співпраці з регіональними органами влади, які демонструють переваги побудов мереж і партнерств, є ефективними для розвитку кластерів. Встановлено вплив креативних кластерів на посилення економічної активності в сільських місцевостях, що дозволяє зменшити нерівномірність у розвитку регіонів. This article explores the development of creative clusters in Ukraine through the lens of public governance and the application of European Union policy experience and best practices. The study aims to deepen theoretical understanding and provide practical recommendations for the effective formation and support of creative clusters in the context of Ukraine's European integration. The research highlights key trends in the EU’s cluster policy, emphasizing the strategic role of creative and cultural industries (CCIs) in fostering economic growth, social cohesion, and cultural identity. Particular attention is paid to the institutional frameworks, legal regulation, and financial mechanisms in the EU that enable the development of creative clusters. The study analyzes the role of “euroclusters” and recent meta-cluster initiatives, which demonstrate successful transnational and interregional cooperation. It also examines the functioning of clusters in Central and Eastern European countries with development trajectories similar to Ukraine. Findings show that regional strategies, active cluster policies, and ecosystem-based approaches contribute significantly to balanced regional development and economic activation of rural areas. Despite emerging grassroots initiatives and policy declarations in Ukraine, state-level support for cluster development remains limited. The article concludes with a set of recommendations for incorporating EU practices into Ukrainian public policy, underlining the importance of aligning national and regional strategies with EU programs such as Creative Europe, Horizon Europe, and Digital Europe. Further research is needed on adapting EU policies to the Ukrainian context and assessing their impact on human capital and regional equity.Item Hybrid intelligence as a tool for digital development of civic engagement in public administration(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Karpenko, Oleksandr; Карпенко, Олександр Валентинович; Herman, Denys; Герман, Денис Вадимович; Hamkrelidze, Kostiantyn; Гамкрелідзе, Костянтин Юрійович; Shulha, Larysa; Шульга, Лариса Петрівна; Burtova, Olena; Буртова, Олена ЄвгенівнаThe article substantiates the peculiarities of civil society’s digital development in implementing hybrid intelligence in public administration. The relevance of the topic is driven by the rapid growth of digital technologies that affect the decision-making process in the public sector, transforming classical forms of civic engagement and creating the need for new theoretical and methodological approaches to studying the interaction between an individual, the state, and algorithmic systems. The article aims to identify the potential and risks of hybrid intelligence for civil society and explore ways to preserve human agency and democratic oversight in the digital era. The key theoretical approaches to the concept of hybrid intelligence are systematized. The phenomenon of algorithmic governance is analyzed as a form of delegating managerial functions to artificial intelligence systems, which define the main digital challenges for civic participation. The methodological foundation of the study is based on general scientific methods of analysis, synthesis, comparison, generalization, and forecasting. These methods help identify the distinctive features of hybrid governance and its influence on digital participation, as well as analyze digital initiatives that either strengthen or weaken the agency of civil society. Special attention is given to the risks of algorithmic opacity, digital inequality, the delegation of responsibility, and the space restriction for public oversight. The article also emphasizes the importance of the ethical dimension of digital governance. The development of digital literacy among the population, the implementation of open-source code, and mechanisms for explainable AI. In this context, successful international practices, including the vTaiwan project, are examined to demonstrate the potential of inclusive digital participation through crowdsourcing tools. The conclusions substantiate that civil society should not only adapt to new conditions of hybrid governance but also actively shape regulatory, institutional, and technological frameworks for the functioning of the digital state. The concept of «hybrid intelligence democracy» is proposed, which envisions active participation of citizens in the creation, oversight, and ethical regulation of public administration algorithms. У статті обґрунтовано особливості цифрового розвитку громадянського суспільства в умовах впровадження гібридного інтелекту в практику публічного управління. Актуальність теми зумовлено стрімким розвитком цифрових технологій, які впливають на процеси прийняття державно-управлінських рішень у державному секторі, трансформуючи класичні форми громадської участі та викликаючи потребу в нових теоретико-методологічних підходах до дослідження взаємодії людини, держави та алгоритмічних систем. Метою статті є виявлення потенціалу і ризиків гібридного інтелекту для громадянського суспільства, а також пошук шляхів збереження людської суб’єктності та демократичного контролю в цифрову епоху. Систематизовано ключові теоретичні підходи до поняття гібридного інтелекту. Проаналізовано феномен алгоритмічного врядування як форми делегування управлінських функцій системам штучного інтелекту, що визначають основні виклики цифровізації для громадянської участі. Методологічну основу дослідження становлять загальнонаукові методи аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення та прогнозування. За їх допомогою виявлено характерні риси гібридного управління, його вплив на цифрову партисипацію, а також здійснено аналіз цифрових ініціатив, які або посилюють та послаблюють суб’єктність громадянського суспільства. Особливу увагу приділено ризикам алгоритмічної непрозорості, цифрової нерівності, делегування відповідальності та звуження простору громадського контролю. Стаття також наголошує на важливості етичного виміру цифрового врядування, розвитку цифрової грамотності населення, впровадження відкритого коду та механізмів explainable AI. У цьому контексті розглянуто успішні міжнародні практики, зокрема проєкт vTaiwan, який демонструє можливості інклюзивної цифрової участі через використання краудсорсингових інструментів. У висновках обґрунтовано, що громадянське суспільство повинне не лише адаптуватися до нових умов гібридного управління, а й активно формувати нормативно-правові, інституційні та технологічні рамки функціонування цифрової держави. Пропонується концепція «демократії гібридного інтелекту», яка передбачає активну участь громадян у створенні, контролі та етичному регулюванні алгоритмів публічного управління.Item Економічні тенденції та перспективи зростання в сфері культурних та креативних індустрій в Україні(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025-03-28) Пузько, Микола; Puzko, MykolaItem Теоретико-методологічні засади формування та реалізації публічної політики ревіталізації міст(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023-12-12) Горблюк, Сергій Анатолійович; Horbliuk, Serhii; Дегтярьова, Ія ОлександрівнаУ дисертації представлено розв’язання наукової проблеми в галузі науки державного управління, що полягає в обґрунтуванні теоретико-методологічних засад формування та реалізації публічної політики ревіталізації міст, які слугують основою для її багаторівневого впровадження в Україні на сучасному етапі та в післявоєнний період. The dissertation presents a solution to a scientific problem in the field of public administration science, which revolves around justifying the theoretical and methodological foundations of formation and implementation of public policy on urban revitalization. These underpinnings are crucial for multi-level policy making in Ukraine, both in the present and in the post-war period.Item Теоретико-методологічні засади формування та реалізації публічної політики ревіталізації міст(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023-11) Горблюк, Сергій Анатолійович; Horbliuk, Serhii; Дегтярьова, Ія ОлександрівнаУ дисертації представлено розв’язання наукової проблеми в галузі науки державного управління, що полягає в обґрунтуванні теоретико-методологічних засад формування та реалізації публічної політики ревіталізації міст, які слугують основою для її багаторівневого впровадження в Україні на сучасному етапі та в післявоєнний період. The dissertation presents a solution to a scientific problem in the field of public administration science, which revolves around justifying the theoretical and methodological foundations of formation and implementation of public policy on urban revitalization. These underpinnings are crucial for multi-level policy making in Ukraine, both in the present and in the post-war period.Item Механізми запровадження проєктного підходу у діяльність органів місцевого самоврядування на рівні територіальних громад(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Богуцький, Сергій Васильович; Bohutskyi, Serhii; Гаєвська, Лариса Анатоліївна; Шестаковська, Тетяна ЛеонідівнаУ дисертаційному дослідженні на основі опрацювання вітчизняного й закордонного наукового дискурсу проблематики запровадження проєктного підходу у діяльність органів публічного врядування наведено нові науково-обґрунтовані положення та здійснено широке узагальнення, що у своїй сукупності розв’язують важливе науково-прикладне завдання, яке полягає у теоретико-методологічному обґрунтуванні ключових засад та механізмів запровадження проєктного підходу в діяльності органів місцевого самоврядування міст і громад епохи цифрового суспільства, розробці на цій основі відповідних науково-практичних рекомендацій щодо подальшого вдосконалення запровадження проєктного підходу в діяльності органів місцевого самоврядування України у повоєнний період в контексті євроінтеграційного курсу нашої країни. The dissertation research, based on the analysis of domestic and international academic discourse on the implementation of the project approach in public governance, presents new scientifically substantiated provisions and provides a comprehensive generalization that collectively addresses an important applied scientific problem. This problem involves the theoretical and methodological justification of the key principles and mechanisms for implementing the project approach in the activities of local self-government bodies in cities and communities in the digital society era. Furthermore, the research develops relevant scientific and practical recommendations for further improving the introduction of the project approach in local self-government bodies of Ukraine during the post-war period within the framework of the country’s European integration course.Item Механізми державного управління патологоанатомічною службою України в умовах реформування сфери охорони здоров'я(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2021) Кризина, Олена Вікторівна; Kryzyna, Olena; Федірко, Наталія ВікторівнаУ дисертаційній роботі здійснено теоретичне обґрунтування механізмів державного управління патологоанатом1чною службою України та розроблення практичних рекомендацій щодо їх подальшого удосконалення в умовах реформування сфери охорони здоров'я. In the dissertation, the theoretical substantiation of the mechanisms of state administration of the pathoanatomical service of Ukraine and the development of practical recommendations for their further improvement in conditions of reforming the health care provision.Item Штучний інтелект як цифровий інструмент проєктного підходу в місцевому самоврядуванні(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024) Карпенко, Олександр Валентинович; Karpenko, Oleksandr; Васюк, Наталія Олегівна; Vasiuk, Nataliia; Осьмак, Антон Сергійович; Osmak, AntonУ статті обґрунтовано необхідність застосування технологій штучного інтелекту як цифрового інструментарію проєктного підходу у місцевому самоврядуванні в умовах сучасних викликів. Визначено напрями використання штучного інтелекту: автоматизація адміністративних процесів, аналіз і прогнозування ризиків, оптимізація ресурсів, персоналізована комунікація, стратегічне планування та управління командами. Запропоновано алгоритм адаптації технологій штучного інтелекту, що охоплює етапи від визначення пріоритетів до моніторингу результатів. Окреслено перспективні інноваційні рішення: машинне навчання, DSS-системи, блокчейн-управління, цифрові платформи та аналітичні інструменти, які сприятимуть сталому розвитку громад і підвищенню якості життя населення. The article substantiates the necessity of applying artificial intelligence (AI) technologies as a digital tool for the project-based approach in local governance. Local self-government plays a critical role in ensuring the functioning of communities, particularly during the current crisis caused by the Russian military invasion. Integrating modern AI-based management approaches enhances process automation, big data analysis, and resource optimization, improving efficiency. The study identifies key directions for AI application in local governance: project planning, control, and timeline management through analytics services; risk analysis and forecasting via machine learning algorithms; task automation for project execution; resource optimization using efficiency indicators; personalized communication with virtual assistants, chatbots, and digital democracy tools; intelligent HR services for team coordination; and informed decision-making based on big data analysis with reduced risks. An algorithm for AI adaptation in local selfgovernment has been proposed, encompassing stages such as task identification, data analysis for decision-making, process automation, resource monitoring, risk management, and personnel training. Examples of AI tools at the local level include «smart city» services for infrastructure monitoring, transportation optimization, and waste management; digital participation tools for public opinion analysis; and intelligent systems for strategic planning and tax procedure simplification. The study highlights the ethical implementation of AI with data protection and its benefits, including time savings, transparency, resource optimization, and enhanced communication. Prospective technologies include machine learning, natural language processing, computer vision, big data analysis, blockchain governance, and smart platforms for digital participation. These tools promote sustainable community development and improve public service delivery, ensuring higher quality of life for residents.Item Державно-приватне партнерство у сфері культури та креативних індустрій України в контексті євроінтеграційних процесів(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024) Пузько, Микола Миколайович; Puzko, MykolaМетою дослідження є узагальнення теоретичних положень щодо державно-приватного партнерства у сфері культури та креативних індустрій у контексті євроінтеграційних процесів. З’ясовано специфіку застосування механізму державно-приватного партнерства у сфері культури та креативних індустрій в країнах Європейського Союзу. Узагальнено досвід впровадження державно-приватного партнерства у сфері ККІ в країнах Європейського Союзу. Виявлено ключові фактори, що впливають на успішне впровадження ДПП у сфері культури та креативний індустрій. Поглиблено теоретичні засади ролі державно-приватного партнерства у збереженні та популяризації об’єктів культурної спадщини. Запропоновано рекомендації щодо механізмів розвитку державно-приватного партнерства у сфері культури та креативних індустрій в Україні в контексті євроінтеграційних процесів. This article explores the implementation of public-private partnership (PPP) mechanisms within Ukraine’s cultural and creative industries (CCI) sector, especially in the context of European integration. It examines how European PPP models can be adapted to Ukrainian conditions, focusing on regulatory framework gaps and their impact on the effectiveness of PPPs in cultural projects. The study centers on applying the PPP model within Ukraine’s cultural sphere, aiming to propose methods for leveraging private investment and expertise in cultural preservation and development aligned with European Union standards. The research methodology includes comparative and system analyses of Ukraine’s PPP regulatory framework alongside successful European examples. It considers the unique aspects of PPPs in the cultural sector, where outcomes deliver economic but also social and cultural value. Findings indicate that European countries approach cultural PPPs through integrated, context-sensitive strategies, varying institutional support, and citizen involvement tailored to each nation’s social and economic landscape. Key insights highlight the importance of state policies supporting PPPs in Ukraine’s CCI sector, emphasizing frameworks involving civil society (such as the P4 model) and innovative financial tools like crowdfunding. The study suggests that adopting such mechanisms could help Ukraine attract private investment, foster sustainable community engagement, and strengthen cultural heritage preservation. The article’s recommendations for updating Ukraine’s PPP regulations offer practical implications for policymakers, cultural organizations, and private investors, establishing PPPs as essential for Ukraine’s post-war cultural and economic recovery. These findings contribute to cultural management by presenting a structured approach to PPPs in CCIs, integrating local and international experiences for sustainable, long-term cultural growth.Item Трансформаційний механізм формування та реалізації державної політики у сфері охорони здоров’я(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024-08-24) Васюк, Наталія Олегівна; Vasiuk, Nataliia; Запорожець, Тетяна ВолодимирівнаУ дисертаційному дослідженні здійснено теоретичне узагальнення й вирішення актуальної наукової проблеми, що полягає в обґрунтуванні теоретико-методологічних засад трансформаційного механізму формування та реалізації державної політики у сфері охорони здоров’я України і розроблення практичних рекомендацій щодо його удосконалення. The dissertation provides a theoretical generalization and solution to the current scientific problem, which is to substantiate the theoretical and methodological foundations of the transformational mechanism for the formation and implementation of state policy in the field of health care in Ukraine and to develop practical recommendations for its improvement.Item Трансформаційний механізм формування та реалізації державної політики у сфері охорони здоров’я(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024) Васюк, Наталія Олегівна; Vasiuk, Nataliia