Кафедра педагогіки та психології
Permanent URI for this collection
Browse
Recent Submissions
Item Life Significance in Maintaining Military Personnel’s Resilience: Making a Mediation Model(Херсонський державний університет, 2024) Савченко, Олена Вячеславівна; Savchenko, Olena; Колесніченко, Ліна Аліковна; Kolesnichenko, Lina; Чужикова, Вікторія Григорівна; Chuzhykova, Viktoriia; Береженна, Олена Юріївна; Berezhenna, OlenaCrises related to the preparation and participation in combat operations negatively affect military personnel’s experience of their life significance, which in turn becomes a threatening factor in the development of negative states (anxiety, depression, stress disorders, and PTSD), and a decrease in the personal adaptive potential. The aim is to empirically test the model of relationships that predicts the peculiarities of military personnel’s coping behavior in stressful situations, where the basis (predictor) is life significance and the mediator is the clarity of self-awareness. Methods. The mediation methodology was used for non-experimental research. The study was conducted on a sample of servicemen from two companies of a separate battalion of the Armed Forces of Ukraine (n = 62) in October – November 2023. The Ukrainian-language versions of the methodologies were used: “The Perceived Life Significance Scale (PLSS)” by R. Gibberd and B. Vandenberg (Hibberd, 2016; Kolesnichenko et al., 2024), “Clarity of Self-Concept (SCC)” by J. D. Campbell et al. (Campbell et al, 1996; Kolesnichenko et al., 2024), “Instrument for the Study of Resilience (IDR-14)” by F.-W. Hu et al. (Hu, et al., 2022; Kolesnichenko & Berezhenna, 2023), “Humor Styles Questionnaire (HSQ)” by R. Martin et al. (Martin et al., 2003; Skvortsov & Zaiva, 2005). Modeling of the system “predictor – mediator – dependent variables” was carried out using SEM (Structural Equation Modeling) in the package Amos SPSS Statistics 26.0, and program “MedMod” Jamovi. Results. The model of relationships “life significance (predictor) – clarity of self-awareness (mediator) – styles of humor, manifestations of resilience (dependent variables)” was confirmed (CMIN = 13.58; df = 15; p = .905; RMSEA = .000 [.000 – .110]; CFI = 1.00; TLI = 1.01). It is predicted that aggressive and affiliative styles of humor are displayed by military personnel who experience a high level of their life significance against the background of low self-awareness. The mediator “clarity of self-awareness” determines the relationship between the level of one’s life significance and resilience. High resilience (positive thinking, belief, and hopeful mindset) is demonstrated by those military personnel who feel their life significance, have a clear self-awareness, and non-contradictory beliefs about their capabilities. Discussion and conclusions. The predicted model of the relationships “life significance (predictor) – clarity of self-awareness (mediator) – resilience, humor styles (dependent variables)” was empirically confirmed in a non-experimental study. A particularly significant role of the mediator “clear and non-contradictory self-awareness” is observed in the correlation “life significance – resilience”, since it is the level of self-awareness that is associated with cognitive coping strategies (positive thinking, belief, and hopeful mindset). The obtained relationships require verification in experimental studies. Кризові ситуації, пов'язані з підготовкою та участю в бойових операціях, негативно впливають на переживання військовослужбовцями своєї життєвої значущості, що, своєю чергою, стає загрозливим фактором розвитку негативних станів (тривожності, депресії, стресових розладів та ПТСР) та зниження особистісного адаптивного потенціалу. Метою є емпірична перевірка моделі взаємозв'язків, яка прогнозує особливості подолання труднощів військовослужбовцями у стресових ситуаціях, де основою (предиктором) є життєва значущість, а медіатором – ясність самосвідомості. Методи. Для неекспериментального дослідження було використано методологію медіації. Дослідження проводилося на вибірці військовослужбовців двох рот окремого батальйону Збройних Сил України (n = 62) у жовтні – листопаді 2023 року. Використовувалися україномовні версії методик: «Шкала сприйнятої життєвої значущості (PLSS)» Р. Гібберда та Б. Ванденберга (Hibberd, 2016; Kolesnichenko et al., 2024), «Чіткість самооцінки (SCC)» Дж. Д. Кемпбелла та ін. (Campbell et al., 1996; Kolesnichenko et al., 2024), «Інструмент для вивчення стійкості (IDR-14)» Ф.-В. Ху та ін. (Hu et al., 2022; Kolesnichenko & Berezhenna, 2023), «Опитувальник стилів гумору (HSQ)» Р. Мартіна та ін. (Martin et al., 2003; Skvortsov & Zaiva, 2005). Моделювання системи «предиктор – медіатор – залежні змінні» було проведено за допомогою SEM (Structural Equation Modeling) у пакеті Amos SPSS Statistics 26.0 та програми «MedMod» Jamovi. Результати . Модель взаємозв'язків «життєва значущість (предиктор) – ясність самосвідомості (медіатор) – стилі гумору, прояви стійкості (залежні змінні)» була підтверджена (CMIN = 13,58; df = 15; p = 0,905; RMSEA = 0,000 [0,000 – 0,110]; CFI = 1,00; TLI = 1,01). Прогнозується, що агресивний та афіліативний стилі гумору проявляють військовослужбовці, які відчувають високий рівень своєї життєвої значущості на тлі низької самосвідомості. Медіатор «ясність самосвідомості» визначає зв'язок між рівнем власної життєвої значущості та стійкістю. Високу стійкість (позитивне мислення, віра та настрій, сповнений оптимізму) демонструють ті військовослужбовці, які відчувають свою життєву значущість, мають чітку самосвідомість та несуперечливі переконання щодо своїх можливостей. Обговорення та висновки. Передбачувана модель взаємозв'язків «життєва значущість (предиктор) – ясність самосвідомості (медіатор) – стійкість, стилі гумору (залежні змінні)» була емпірично підтверджена в неекспериментальному дослідженні. Особливо значуща роль медіатора «чітка та несуперечлива самосвідомість» спостерігається в кореляції «життєва значущість – стійкість», оскільки саме рівень самосвідомості пов'язаний з когнітивними стратегіями подолання (позитивне мислення, віра та надія на сповнений надії настрій). Отримані взаємозв'язки потребують перевірки в експериментальних дослідженнях.Item Особливості психодіагностичного обстеження військових у різних психоемоційних станах(Громадська організація «Всеукраїнська асамблея докторів наук з державного управління», 2024) Колесніченко, Ліна Аліковна; Kolesnichenko, Lina; Савченко, Олена Вячеславівна; Savchenko, Olena; Береженна, Олена Юріївна; Berezhenna, OlenaАмериканська психологічна асоціація (АРА) сформувала рекомендації щодо проведення психологічного вимірювання, які однак не враховують специфіку контингенту, своєрідність психо-емоційних станів, в яких перебувають тривалий час респонденти. Мета дослідження – показати важливість врахування актуальних емоційних переживань та домінуючих психо-емоційних станів при психодіагностичному обстеженні військових, продемонструвати унікальну специфічність когорти військових за психологічними проявами та необхідність врахування цього при плануванні та проведенні заходів з психодіагностики. У дослідженні на прикладі двох методик («Сприйняття значущості життя» Р. Гібберда та Б. Ванденберга; шкала «Ясність Я-концепції» Дж. Д. Кемпбелла та ін.) показана недоречність використання неадаптованих українською мовою методик, які не пройшли спеціальну перевірку на вибірці військовослужбовців, оскільки специфіка їх діяльності та актуального стану є однією з причин невідповідності отриманих емпіричних структур авторським моделям методик, які розроблялись для широкої аудиторії. Перевірка проводилась на вибірці військових батальйону аеродромно-технічного забезпечення авіаційної бригади ЗСУ (N = 62 особи). Для обробки емпіричних даних були використані процедури експлораторного та конфірматорного факторного аналізів, коефіцієнт альфа Кронбаха, який відображає узгодженості тверджень у межах однієї шкали, однофакторний дисперсійний аналіз One-Way ANOVA за непараметричним критерієм Краскала-Воліса задля визначення впливу віку на результати діагностики. Отримані результати показали високу специфічність відповідей військо-вих на запитання опитувальників, незалежність результатів психологічного обстеження від віку. Були сформовані певні рекомендації щодо організації заходів психодіагностичного обстеження військових: 1) проведення процедур адаптації методик на українську мову та перевірки їхніх психометричних властивостей на вибірці військових, 2) визначення тестових норм для різних умов (з урахуванням рівня небезпеки та психологічного напруження), 3) необхідність врахування як негативних, так і позитивних психоемоційних станів, домінуючих переживань, 4) доповнення комплексів методик шкалами визначення цінності власного життя та міри зрілої ідентичності та ін.Item Адаптація на українській вибірці методики «Physical Resilience Instrument for Older Adults (PRIFOR)»(Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України, 2023) Колесніченко, Ліна Аліковна; Kolesnichenko, Lina; Береженна, Олена Юріївна; Berezhenna, OlenaВступ. Дослідження феномену резильєнтності як здатності до відновлення є актуальним особливо зараз, адже ми живемо в складні часи, повномасштабної війни, яка спричиняє хронічний стрес, емоційні та фізичні травми тощо. Саме тому перед фахівцями в галузі психології актуалізується потреба в глибокому, цілеспрямованому вивченні особливостей резильєнтності як важливої здатності відновлюватися після стресових та травматичних подій. Мета дослідження: здійснити адаптацію на українській вибірці методики «Physical Resilience Instrument for Older Adults (PRIFOR)» (Fang-Wen Hu, Cheng-Han Lin, Fang-RuYueh, Yu-Tai Lo & Chung-Ying Lin), перевірити надійність та дискримінативність тверджень, здійснити валідизацію та стандартизацію шкал на українській вибірці. Методи. Для перевірки конвергентної валідності використовувались стандартизовані опитувальники: «Особистісні ресурси» (О.В. Савченко, С.А. Сукач); «Шкала стресостійкості Конора-Девідсона (CD-RISC-10)» (адаптація Н.В. Школіної, І.І. Шаповал, І.В. Орлової, І.О. Кедик, М.А. Станіславчук); «Навчена ресурсність» (адаптація Б.В. Бірона). Результати: 1) здійснено адаптацію методики «Physical Resilience Instrument for Older Adults (PRIFOR)» Fang-Wen Hu, Cheng-HanLin, Fang-Ru Yueh, Yu-Tai Lo & Chung-Ying Lin»; 2) проведено стандартизацію методики, розробку тестових норм, що дає можливість застосовувати її для аналізу загального показника та окремих шкал резильєнтності. Висновки. Адаптовану методику «Інструмент дослідження резильєнтності (ІДР-14)» можна використовувати під час психодіагностичного обстеження та планування подальшої роботи з військовим та особами, які потребують відновлення після стресу, хвороби та психічних і фізичних травм. Introduction. The study of the phenomenon of resilience as the individual's ability to recover is extremely relevant due to the full-scale war, which causes chronic stress, emotional and physical trauma, etc. That is why psychologists face the need for a deep and detailed study of the features of resilience as an important ability to recover after stressful and traumatic events. Aim: to adapt the «Physical Resilience Instrument for Older Adults (PRIFOR)» (Fang-Wen Hu, Cheng-Han Lin, Fang-RuYueh, Yu-Tai Lo & Chung-Ying Lin) to the Ukrainian sample, to check the instrument statements' reliability and discrimination as well as to carry out validation and standardization of its scales on the Ukrainian sample. Methods. To check the instrument's convergent validity, standardized the following questionnaires were used: «Personal Resources» (O.V. Savchenko, S.A. Sukach); «Conor-Davidson Stress Resistance Scale (CD-RISC-10)» (adapted by N.V. Shkolina, I.I. Shapoval, I.V. Orlova, I.O. Kedyk, and M.A. Stanislavchuk); «Learned Resourcefulness» (adapted by B.V. Biron). Results: The «Physical Resilience Instrument for Older Adults (PRIFOR)» by Fang-Wen Hu, Cheng-HanLin, Fang-Ru Yueh, Yu-Tai Lo & Chung-Ying Lin" was successfully adapted to the Ukrainian sample and standardized, as well as the test norms were developed, which makes it possible to use the Instrument for the analysis of the general index and individual scales of individuals' resilience. Conclusions. The Ukrainian version of the «Instrument for the Study of Resilience (IDR-14)» can be helpful for psychological assessment of and planning of work with military personnel and individuals who need recovery after stress, illness and mental and physical injuries.Item Моделі гендерних відносин у вивченні дисципліни «Родинна педагогіка»(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024-04-30) Ковальчук, Галина Олександрівна; Kovalchuk, Halyna; Ковальчук, Галина АлександровнаItem Досвід реалізації цифрової компетентності викладача закладу вищої освіти(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024-04) Музичко, Людмила Володимирівна; Muzychko, Liudmyla; Музычко, Людмила ВладимировнаItem Психолого-педагогічний тренд цифровізації навчально-виховного процесу в економічному університеті(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024-04) Чужикова, Вікторія Григорівна; Chuzhykova, Viktoriia; Чужикова, Виктория ГригорьевнаItem Професійний розвиток викладача в цифровій екосистемі університету(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024-04) Кулалаєва, Наталя Валеріївна; Kulalaieva, Natalia; Кулалаева, Наталья ВалерьевнаItem Інноваційне мислення: можливості та тренди формування в освітньому середовищі економічного університету(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024-04) Булавіна, Олена Анатоліївна; Bulavina, Olena; Булавина, Елена Анатольевна; Яцун, ОксанаItem Інформаційна культура як складова ділової культури майбутнього фахівця(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024-04) Дубовик, Світлана Миколаївна; Dubovyk, Svitlana; Дубовик, Светлана НиколаевнаItem Психологічні особливості адаптації студентів в умовах змішаного навчання(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024-04) Борисенко, Лариса Леонідівна; Borysenko, Larysa; Борисенко, Лариса ЛеонидовнаItem Словник іншомовних слів(Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2019) Музичко, Людмила Володимирівна; Шкарапута, Людмила Марківна; Морозов, Сергій МаратовичСловник містить понад 12 000 слів, запозичених українською мовою з інших мов, а також утворених з іншомовних елементів, переважно з давньогрецької та латинської мов. До словника внесено загальновживану лексику, поширені спеціальні терміни, а також термінологічні словосполучення, що вживаються у різних галузях знань, актуальну інтернаціональну лексику. У словнику подано довідку про походження наведених одиниць, написання слів та їх наголошення узгоджено з чинним українським правописом. Тлумачення багатьох слів переглянуто відповідно до сучасного їх розуміння. Словник розрахований на широке коло читачів.Item Можливості поєднання туризму та психології для відновлення психологічного здоров’я громадян України(Київський національний університет імені Вадима Гетьмана, 2023-03) Ловка, Ольга Володимирівна; Lovka, Olha; Ловка, Ольга Владимировна; Бойчук, Олена Сергіївна; Boichuk, Olena; Бойчук, Елена СергеевнаЗапропоновано практичний спосіб комплексного вирішення проблеми відновлення психологічного здоров’я населення України, що зазнало надзвичайної психологічної травматизації з допомогою об’єднання можливостей рекреаційної сфери та психології. Наведено позитивний досвід здійснення унікальної практичної програми «Відновлення під час війни», організованої з березня 2022 р, що протягом року довела свою ефективність.Item Недискримінація та якість навчання у вищій школі(Київський національний університет імені Вадима Гетьмана, 2023) Ковальчук, Галина Олександрівна; Kovalchuk, Halyna; Ковальчук, Галина АлександровнаItem Навчання недискримінації та рівності у процесі фахової підготовки майбутніх економістів(Київський національний університет імені Вадима Гетьмана, 2023-02-14) Баніт, Юрій Станіславович; Banit, Yurii; Банит, Юрий СтаниславовичItem Методика організації тренінгової навчальної діяльності студентів у форматі онлайн(Київський національний університет імені Вадима Гетьмана, 2022-11-26) Кулалаєва, Наталя Валеріївна; Kulalaieva, Natalia; Кулалаева, Наталья Валерьевна; Анохіна, Ганна Володимирівна; Anokhina, Hanna; Анохина, Анна ВладимировнаItem Аналіз компонентів викладацької досконалості в умовах змішаного навчання(Київський національний університет імені Вадима Гетьмана, 2022-11-26) Булавіна, Олена Анатоліївна; Bulavina, Olena; Булавина, Елена Анатольевна; Сокол, ІлонаItem Психологічна наука в стані пандемії: академічний аспект(Київський національний університет імені Вадима Гетьмана, 2022-11-26) Ларін, Дмитро Ігорович; Larin, Dmytro; Ларин, Дмитрий ИгоревичItem Загальна психологія. Теоретико-методологічні основи науки(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2019) Ловка, Ольга Володимирівна; Lovka, Olha; Ловкая, Ольга Владимировна; Борисенко, Лариса Леонідівна; Borysenko, Larysa; Борисенко, Лариса Леонидовна; Колесніченко, Ліна Аліковна; Kolesnichenko, Lina; Колесниченко, Лина Аликовна; Музичко, Людмила Володимирівна; Muzychko, Liudmyla; Музычко, Людмила Владимировна; Тімакова, Анжела Вікторівна; Timakova, Anzhela; Тимакова, Анжела Викторовна; Лавриненко, Денис Гійович; Lavrynenko, Denys; Лавриненко, Денис ГиевичУ навчальному посібнику подано теоретичні відомості та практичні завдання для самостійної підготовки до семінарських занять з дисципліни «Загальна психологія: основні проблеми науки», що є нормативною складовою підготовки психологів у ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана». Посібник є першою частиною навчального змісту єдиного 2-річного циклу дисциплін з загальної психології. У посібнику висвітлено загальні теоретико-методологічні проблеми психології, теоретичні принципи, методи психологічного пізнання, особливості та основні закономірності існування і розвитку психічних явищ, основні проблеми, категорії та поняття психологічної науки. Особливу увагу приділено фундаментальним теоретико-методологічним основам психологічної науки. Навчальне видання може бути корисне студентам й інших вищих навчальних закладів, що навчаються на психолога, різних спеціальностей, усім, хто вивчає та цікавиться психологією. Має іменний та предметний покажчики, наведено інформаційні джерела до кожної теми.Item The influence of unhealthy neuroticism on the peculiarities of personal decision making(ALUNA Publishing House, 2021-11) Savchenko, Olena; Савченко, Олена В’ячеславівна; Савченко, Елена Вячеславовна; Muzychko, Liudmyla; Музичко, Людмила Володимирівна; Музычко, Людмила Владимировна; Kolesnichenko, Lina; Колесніченко, Ліна Аліковна; Колесниченко, Лина АликовнаThe aim: To determine the influence of unhealthy neuroticism (the high level of personal neuroticism) on the properties of the decision-making process, to identify the differences in the decision-making process features of persons with high and low levels of neuroticism. Materials and methods: A comparative design was used with two contrasting groups, which differed in the level of neuroticism. Causal relationships were defined using one-way analysis of variance (ANOVA). The methods «Diagnosis of the neurotic personality tendency” (L. Vasserman), “Diagnosis of decision-making features” (D. Myroshnyk, O. Savchenko), “Locus of control” (O. Ksenofontova) were used for diagnosis. Results: It was identified that individuals with a high level of neurotic personality tendency have exhibited less self-control in the decision-making process (p <0.01), have formed a pessimistic expectations of the ways in which decisions should be fulfilled (p <0.01). A high level of neurotic personality tendency has occurred mostly in students with a high level of external locus of control (p <0.01), a low assessment of self-competence (p <0.01), low internality in the field of interpersonal relations (p <0.05), unformed willingness to overcome difficulties (p <0.05). The level of neuroticism is an important factor of the peculiarities of decision-making process (self-control (p <0.001) and optimistic expectations (p <0.02)). The general level of internality has determined the level of neurotic personality tendency (p <0.02) Conclusions: Unhealthy neuroticism, which manifests itself in a high level of neurotic personality tendency, is a risk factor of mental health, and it prevents timely make appropriate decisions. The high level of external locus of control mediately (through increasing the level of neurotic personality tendency) affects the procedural and effective properties of the decision-making process.Item Neurotic conditions: problem, diagnosis, correction by cognitive-behavior therapy(ALUNA Publishing House, 2021-11) Kolesnichenko, Lina; Колесніченко, Ліна Аліковна; Колесниченко, Лина Аликовна; Muzychko, Liudmyla; Музичко, Людмила Володимирівна; Музычко, Людмила Владимировна; Savchenko, Olena; Савченко, Олена В’ячеславівна; Савченко, Елена Вячеславовна; Kolesnichenko, Yelyzaveta; Lovegrove, AnastasiiaThe aim: To identify the relationship between neurotic states and hardiness as an indicator of mental health, to explore the possibility of using the cognitive-behavior therapy techniques to correct neurotic states in young people. Materials and methods: The methods “Clinical questionnaire for the detection and evaluation of neurotic conditions” (K. Yakhin, D. Mendelevich) and “Hardiness Survey” (S. Muddi, adapted by D. Leontev, O. Rasskazova) were used for diagnosis. Wilcoxon test was used to determine changes in the manifestations of neurotic states in the conditions “before” and “after” the application of cognitive-behavior therapy techniques. Correlation analysis was used also to distinguish the relationship between neurotic states, hardiness and its components. Results: It has been identified that various neurotic states are differently related to hardiness as an indicator of mental and social health. The level of anxiety and obsessivephobic disorders has inverse negative relationship with general level of hardiness (r = -0.31 and r = -0.34), but the level of asthenia has a positive connection with this indicator (r = 0.49). The level of neurotic anxiety is inversely related with the level of personal involvement in life (r = -0.27). The effectiveness of CBT techniques (psycho-education, distancing, cognitive reassessment) for the correction of neurotic states, namely: anxiety (p <0.01) and hysterical reaction type (p <0.01) was proved. Conclusions: Neurotic states are correlated with level of hardiness (an indicator of mental and social health) and personal involvement in life. The correction of neurotic states can be effectively carried out by means of CBT.