Випуск № 23

Permanent URI for this collection

https://ir.kneu.edu.ua/handle/2010/37997

Browse

Now showing 1 - 10 of 10

Особливості криптовалют як альтернативного засобу проведення електронних платежів
(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2021) Мельник, Олексій Михайлович; Melnyk, Oleksii; Мельник, Алексей Михайлович; Кульбачний, Сергій Володимирович; Kulbachnyi, Serhii; Кульбачный, Сергей Владимирович; Руженський, Максим Миколайович;; Ruzhenskyi, Maksym; Руженский, Максим Николаевич
Стаття присвячена тому, що собою являють криптовалюти та якими є особливості їх використання як альтернативного засобу проведення електронних платежів. Необхідність дослідження цього аспекту функціонування криптовалют обумовлена тим, що з моменту появи перших криптовалют хоча це явище і закріпилося у сучасному економічному житті, проте не має однозначної оцінки з боку наукової громадськості. Цьому явищу нині вже присвячена певна кількість праць не тільки публіцистичного, але й наукового характеру. Тут варто назвати публікації Белінської Я. В., Волосовича С. В., Сапачука Ю. М. та інших. Проте стрімкі та неочікувані стрибки курсу криптовалют, які періодично підживлюють зацікавлення громадськості і створюють можливості для спекулятивного заробітку, свідчать, що теорія дещо відстає від практики. Існуючі дискусії стосовно сутності криптовалют призвели до того, що їх реальним характеристикам та особливостям практичного застосування приділяється недостатньо уваги. Це важливо з огляду на те, що в Україні питання державного регулювання обігу криптовалют, їх місця у вітчизняній фінансовій і платіжній системі все ще повністю не вирішені. Метою дослідження є вивчення не тільки теоретичних характеристик цього явища, а й їх співставлення з окремими аспектами їх практичного застосування. Проведений в статті аналіз засвідчив, що: 1) криптовалюта — це цифровий чи віртуальний актив, який відіграє роль паралельного засобу обміну і нагромадження серед обмеженого кола осіб. Вона існує лише в електронній формі у відповідній платіжній системі, яка для власного існування не потребує державного посередництва; 2) криптовалюти не відносяться до фіатних валют, а їх основними особливостями є криптографічна захищеність, децентралізація і конфіденційність; 3) до сильних сторін криптовалют як альтернативного засобу проведення електронних платежів можна віднести відносно низькі комісійні витрати на кожну транзакцію через відсутність посередників при проведенні цих транзакцій (а у мережі «Біткоін» комісія взагалі є добровільною); 4) криптовалюти поступово стають реальною альтернативною платіжною системою, яка нині існує паралельно з іншими платіжними системами; 5) нині використання криптовалют і величина інвестування у них є відносно незначними, проте кількість користувачів цих мереж зростає, а тому економічне значення криптовалют як альтернативного засобу проведення електронних платежів у майбутньому може істотно змінитись. The article is devoted to what are cryptocurrencies and what are the features of their use as an alternative means of electronic payments. The need to study this aspect of the functioning of cryptocurrencies is due to the fact that since the first cryptocurrencies, although this phenomenon has become entrenched in modern economic life, but has no unambiguous assessment by the scientific community. A certain number of works of not only journalistic but also scientific nature are already devoted to this phenomenon. Here it is worth mentioning the publications of Belinska Y.V., Volosovych S.V, Sapachuk Y.M. and others. However, the rapid and unexpected jumps in the cryptocurrency rate, which periodically fuel public interest and create opportunities for speculative earnings, show that the theory lags behind practice. Existing discussions about the nature of cryptocurrencies have led to the fact that their real characteristics and features of practical application are given insufficient attention. This is important given that in Ukraine the issues of state regulation of cryptocurrency circulation, their place in the domestic financial and payment system are still not fully resolved The aim of the article is to study not only the theoretical characteristics of this phenomenon, but also their comparison with certain aspects of their practical application. The analysis conducted in the article showed that: 1) Cryptocurrency is a digital or virtual asset that plays the role of a parallel means of exchange and accumulation among a limited number of people. It exists only in electronic form in the relevant payment system, which does not require government mediation for its own existence. 2) Cryptocurrencies do not belong to fiat currencies, and their main features are cryptographic security, decentralization and confidentiality. 3) The strengths of cryptocurrencies as an alternative means of electronic payments include relatively low commission costs for each transaction due to the lack of intermediaries in these transactions (and in the Bitcoin network, the commission is generally voluntary). 4) Cryptocurrencies are gradually becoming a real alternative payment system, which now exists in parallel with other payment systems. 5) Currently, the use of cryptocurrencies and the amount of investment in them are relatively small, but the number of users of these networks is growing, and therefore the economic importance of cryptocurrencies as an alternative means of electronic payments in the future may change significantly.
Динамізація торговельних суперечок за умов трансформації торговельної політики країн внаслідок пандемії COVID-19
(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2021) Яценко, Ольга Миколаївна; Yatsenko, Olha; Яценко, Ольга Николаевна; Меєрс, В.; Meiers, V.; Шниберг, К.; Shnyberh, K.; Ускова, Домініка С.; Uskova, Dominika
В сучасних умовах змін позицій країн на світовому ринку та їх структури товарообігу, поглиблення міжнародного поділу праці, посилення міжнародної конкуренції, ускладнення зовнішньоторговельної діяльності та порушення глобальних ланцюгів поставок внаслідок пандемії COVID-19, що зумовлено обмеженням роботи морських портів, залізничних вокзалів та аеропортів, спричиняють трансформації торговельної політики країн та актуалізують прагнення держав вдаватися до обмежувальних заходів з метою стабілізації національних економік та переорієнтації національних ресурсів на внутрішній ринок. Такі процеси, безперечно, зумовлюють асиметрію міжнародних торговельних процесів та зміни в парадигмі міжнародних економічних відносин. Питання трансформації торговельної політики країн, що спричиняє зміну багатосторонньої торговельної системи та динамізацію міжнародних торговельних суперечок вивчали зарубіжні вчені Балдвін Р., Мірудот С., Боун С., Робертс А., Каплан Р., Чжу М., Джонсон М., Перкінс Дж., Мансфілд Е., Поллінс Б., Лонглі Р., Позен А. та інші. Серед вітчизняних вчених, чиї праці присвячені зазначеній тематиці, можна виокремити Циганкову Т., Лук’яненка Д., Гордєєву Т., Столярчук Я., Резнікову Н., Панченко В. та інших. У статті аналізовано як карантинні заходи у відповідь на пандемію COVID-19 змусили уряди країн вдаватися до змін своєї національної торговельної політики для захисту торговельних інтересів та запобіганню розповсюдження пандемії COVID-19 на своїй території. Метою статті є проведення причинно-наслідкового аналізу трансформацій торговельної політики більшості країн-членів Світової організації торгівлі в умовах посилення політики протекціонізму, що спричиняє виникнення міжнародних торговельних суперечок; систематизація інструментів захисту національного виробника України. В процесі дослідження виявлено витоки прямого та прихованого протекціонізму серед наявних змін торговельної політики країн як чинника негативного впливу на міжнародні економічні відносини; зазначені переваги та недоліки виявленого протекціонізму та його методи. Визначено суб’єкти міжнародних економічних відносин, котрі запровадили найбільшу кількість торговельних змін, серед яких Бразилія, Аргентина, Колумбія, Сполучені Штати Америки, Кувейт та Європейський Союз. Більшість їх змін стосуються Угоди про технічні бар’єри та Угоди про санітарні та фітосанітарні норми. В об’єктному розрізі зміни торговельної політики країн направлені на захист національних медичних товарів, засобів індивідуального захисту та аграрного сектору. З огляду на безпрецедентний зрив у світовій торгівлі та економіці загалом, порушення міжнародних ланцюгів поставок, наявні зміни торговельної політики більшості країн стимулюють до динамізації торговельних суперечок між ними в наступні роки. Адже визначено, що економічно розвинені країни використовують випереджений протекціонізм аби забезпечити собі домінуючий стан в міжнародних економічних відносинах іпідвищити здатність національної економіки протистояти світовій асиметрії, котра виникла внаслідок COVID-19. Modern conditions change the position of countries in the world market and their structure of trade, deepening the international division of labor, strengthening international competition, complicating of foreign trade activities and disruption of global supply chains due to the COVID-19 pandemic. Closure of seaports, railway stations and airports, caused transformations of trade policy of the countries and led states to resort to restrictive measures for the purpose of stabilization of national economies and reorientation of national resources to the internal market. Such processes, of course, cause the asymmetry of international trade processes and changes in the paradigm of international economic relations. The issue of transformation in trade policy of countries, causing changes in the multilateral trading system and the dynamization of international trade disputes were studied by such foreign scientists as R.Baldwin, S. Evenett, L. Gruszczynski, S. Miroudot, C. Bown, A. Roberts, R. Kaplan, M. Zhu, M. Johnson, J. Perkins, E. Mansfield, B. Pollins, R. Longley, A. Posen and others. Among the domestic scientists, whose works are devoted to this topics, can be distinguished T. Tsygankova, D. Lukyanenko, T. Gordeeva, IJ. Stolyarchuk, N. Reznikova, V. Panchenko and others. The article analyzes how quarantine measures in response to the COVID-19 pandemic have caused governments to change their national trade policies to protect trade interests and prevent the spread of the COVID-19 pandemic in their territory. The goal of the article is to conduct a causal analysis of the transformation of trade policy of most member countries of the World Trade Organization in the context of strengthening protectionist policies, which leads to international trade disputes and systematization of protection tools of the national production of Ukraine. The study revealed the origins of direct and covert protectionism among the existing changes in trade policy of countries as a factor of negative impact on international economic relations. Advantages and disadvantages of protectionism and its methodswere identified. The subjects of international economic relations that have introduced the largest number of trade changes are Brazil, Argentina, Colombia, the United States, Kuwait and the European Union. Most of their changes concern the Agreement on Technical Barriers and the Agreement on Sanitary and Phytosanitary Standards. In terms of objects, the changes in the trade policy of the countries are aimed at the protection of national medical products, personal protective equipment and the agricultural sector. Given the unprecedented disruption of world trade and the economy as a whole, disruption of international supply chains and existing changes in the trade policies of countries encourage the dynamization of trade disputes between them in the coming years. After all, it has been determined that economically developed countries use hidden protectionism to secure a dominant position in international economic relations and increase the ability of the national economy to withstand the global asymmetry caused by COVID-19.
Інтервальне оцінювання фінансової нестабільності підприємств
(ДВНЗ «Київський національний університет імені Вадима Гетьмана», 2021) Нусінов, Володимир Я.; Nusinov, Volodymyr; Буркова, Людмила А.; Burkova, Liudmyla
З метою якісного прогнозування ймовірності настання банкрутства підприємств можливим є використання виключно інтервального оцінювання. Для кількісного прогнозування ймовірності настання банкрутства підприємств у сучасній практиці застосовуються моделі, що ґрунтуються на точковому або інтервальному оцінюванні. При цьому дослідниками пропонується діагностувати ймовірність настання банкрутства підприємств на підставі розрахованого значення показника. У разі застосування точкового оцінювання інтерпретація одержаного значення відбувається на підставі лише двох обмежень: більше або менше встановленого граничного значення показника оцінки ймовірності настання банкрутства підприємств. Якщо ж застосовується інтервальне оцінювання, то інтерпретація одержаного значення показника оцінки ймовірності настання банкрутства підприємств здійснюється залежно від інтервалу, куди воно потрапляє із застосуванням рекомендованої для його тлумачення градації. У той же час існуючі методичні підходи до інтервального оцінювання ймовірності настання банкрутства підприємств не ураховують, що кожен встановлений інтервал можливих значень показника оцінки ймовірності настання банкрутства підприємств має верхні та нижні границі. Вважаємо, що ці границі відповідають, відповідно, оптимістичній і песимістичній політиці топ-менеджменту щодо управління фінансовою стабільністю підприємств. Крім того, керівництвом може бути обрана медіанна позиція щодо управління фінансовою стабільністю підприємства, що відповідає середині встановлених інтервалів. Отже, з урахуванням політики управління фінансовою стабільністю підприємства вважаємо доцільною розробку відповідних методичних підходів до якісного оцінювання ймовірності настання банкрутства підприємств. У рамках даного дослідження розроблено методичний підхід, що дозволяє здійснити подвійне інтервальне якісне оцінювання ймовірності настання банкрутства підприємств на підставі кількісних методів розрахунків з урахуванням оптимістичної політики топ-менеджменту підприємств до управління фінансовою стабільністю. In order to qualitatively predict the probability of bankruptcy of enterprises, it is possible to use only interval assessment. Models based on point or interval estimation are used in modern practice to quantify the probability of bankruptcy of enterprises. At the same time, researchers propose to diagnose the probability of bankruptcy of enterprises on the basis of the calculated value of the indicator. In the case of point estimation, the interpretation of the obtained value is based on only two restrictions: more or less the established threshold value of the indicator for assessing the probability of bankruptcy of enterprises. If interval estimation is used, the interpretation of the obtained value of the indicator of estimation of probability of bankruptcy of enterprises is carried out depending on the interval where it falls with application of the gradation recommended for its interpretation. At the same time, the existing methodological approaches to the interval assessment of the probability of bankruptcy of enterprises do not take into account that each established interval of possible values of the indicator of the probability of bankruptcy of enterprises has upper and lower limits. We believe that these boundaries correspond, respectively, to the optimistic and pessimistic policy of top management to manage the financial stability of enterprises. In addition, management may choose a median position for managing the financial stability of the enterprise, which corresponds to the middle of the established intervals. Therefore, taking into account the policy of managing the financial stability of the enterprise, we consider it appropriate to develop appropriate methodological approaches to assessing the likelihood of bankruptcy of enterprises. This study developed a methodological approach that allows for a double interval qualitative assessment of the probability of bankruptcy of enterprises on the basis of quantitative methods of calculation, taking into account the optimistic policy of top management of enterprises to manage financial stability.
«Долина смерті» як феномен життєвого циклу інновацій та проблеми її подолання
(ДВНЗ «Київський національний університет імені Вадима Гетьмана», 2021) Пузько, Сергій Г.; Puzko, Serhii
Стаття присвячена дослідженню життєвого циклу інновацій та проблемам подолання феномену «Долина смерті». Дослідження зосереджується на складностіжиттєвого циклу інновацій та подолання «Долини смерті» припостійному динамічному розвитку. Розглянуто сутність феномену «Долина смерті» та досліджено стадії розвитку компанії залежно від її фінансового положення. Охарактеризовано стадії розвитку компанії залежно від її фінансового положення. Наведено схематично п’ять основних стадій розвитку компанії. Визначено основні джерела формування коштів на кожній із стадій розвитку. Згруповано основні причини та сутність невдач інноваційних підприємств, що потрапляють у «Долину смерті».Наведено основні орієнтири для вдалої реалізації та подолання «Долини смерті» для стартапів. Дослідженобазові процеси, що нададуть можливість уникнути невдач і дозволять у короткі терміни вивести новий товар на ринок й ефективно реалізувати стартап. The article is devoted to the study of the life cycle of innovations and the problems of overcoming the phenomenon of «Death Valley». The study focuses on the complexities of the life cycle of innovation and overcoming the «Death Valley» with constant dynamic development. The essence of the phenomenon «Death Valley» is considered and the stages of development of the company depending on its financial position are investigated. The stages of development of the company depending on its financial position are described. The five main stages of the company’s development are given schematically. The main sources of funding at each stage of development are identified. The main causes and essence of failures of innovative enterprises that fall into the «Death Valley» are grouped. The main guidelines for successful implementation and overcoming the «Death Valley» for startups are given. The basic processes that will make it possible to avoid failures and allow to bring a new product to market in a short time and effectively implement a startup have been studied.
Геостратегія глобалізації «Один пояс, один шлях» для Китаю та країн, що знаходяться на цьому шляху
(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2021) Чжоу, В.; Zhou, Wenliang
«Один пояс, один шлях» — це велика стратегія, запропонована Китаєм, заснована на трансформації внутрішнього та зовнішнього середовища. Основним його змістом є політична комунікація, зв’язок між об’єктами, безперешкодна торгівля, фінансова кооперація та зв’язок між людьми. Це мало велике значення для країн-учасниць. Постановка завдання дослідження. У данній статій здійснюється аналіз теоретичних і практичних передумов створення ініціативи «Один пояс, один шлях» та детально розглядається її зміст. Аналізуючи сім років з моменту ухвалення ініціативи, її значення полягає не лише в забезпеченні економічної безпеки Китаю, соціальної стабільності, економічному розвитку та реагуванні на світову ситуацію. Завдяки цієї ініціативи Китай зробив внесок у глибокі зміни в країнах, а також допоміг країнам уздовж маршруту «Один пояс, один шлях» у збільшені обсягу торгівлі, інвестиціях, будівництві інфраструктури та подоланні бідності. З точки зору китайських планувальників, ініціатива голови КНР у самому недалекому майбутньому повина надати платформу для гармонійного співіснування і солідарного розвитку різних країн і цілих цивілізацій, які, залишаючись незалежними один від одного політично і культурно, будуть при цьому взаємозалежні економічно і розділять загальне прагнення до гармонійного розвитку. Принципи та ідеали, на яких повинен будуватися подібний цивілізаційний діалог, вимагають серйозної уваги і ретельного вивчення. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. На жаль, у більшості сучасних публікацій з даної теми аналіз причин, цілей і завдань глобальної китайської ініціативи здійснюється лише на основі офіційних документів китайського уряду і позицій тих експертів в Китаї, чия думка швидше відображає їх власне ставлення до проекту, ніж є вирішальною в процесі внутрішньої китайської дискусії з даного питання. Постановка проблеми. Існують різні підходи до формування об’єктивного розуміння того, в яких умовах зароджується і до яких наслідків може привести цей новий зовнішньополітичний хід Китаю. На противагу цьому, в цій статті робиться спроба проаналізувати витоки та інтерпретувати цілі «Один пояс, один шлях» через аналіз дискусії, що проходить всередині Китаю і за межами країни. Urgency of the research. "One Belt, One Road" is a great strategy proposed by China, based on building the transformation of the internal and external environment. Its main content is political communication, communication between objects, unimpeded trade, financial cooperation and communication between people. This was of great importance for the participating countries. Statement of the research task. This article analyzes This article analyzes the theoretical and practical prerequisites for the creation of the initiative "One Belt, One Road" and discusses in detail its content. Analyzing the seven years since the initiative was adopted, its significance lies not only in ensuring China’s economic security, social stability, economic development and response to the world situation. Through this initiative, China has contributed to profound changes in countries, as well as helping countries along the One Belt, One Road route to increase trade, investment, infrastructure and poverty reduction. From the point of view of Chinese planners, the Chinese President’s initiative in the very near future should provide a platform for harmonious coexistence and solidarity of different countries and civilizations, which, while remaining politically and culturally independent, will be economically interdependent and share a common desire for harmony. development. The principles and ideals on which such a civilizational dialogue should be based require serious attention and careful study. Uninvestigated parts of general matters defining. Unfortunately, in most current publications on this topic, the analysis of the causes, goals and objectives of the global Chinese initiative is based only on official documents of the Chinese government and the positions of those experts in China whose opinion reflects their own attitude to the project rather than decisive in the internal process. Chinese discussion on this issue. Target setting. There are different approaches to forming an objective understanding of the conditions in which this new foreign policy move of China is emerging and to what consequences it may lead. In contrast, this article attempts to analyze the origins and interpret the goals of "One Belt, One Road" through an analysis of the debate taking place inside China and abroad.
Фактори гендерного розриву в оплаті праці на підприємствах енергетики України
(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2021) Тищенко, Марія Петрівна; Tyshchenko, Mariia; Тищенко, Мария Петровна; Верба, Денис Володимирович; Verba, Denys; Верба, Денис Владимирович; Гаращенко, Світлана В.; Harashchenko, Svitlana
За результатами вибіркового обстеження енергетичних компаній з гендерних аспектів зайнятості проведеного протягом четвертого кварталу 2020 року в рамках гранту, наданого ESP USAID, отриманоі статистично значущі характеристики розміру та факторів гендерного розриву в заробітній платі на підприємствах української енергетики. Оцінено поширеність і розмір гендерного розриву для різних професійно-кваліфікаційних груп персоналу підприємств енергетики. Виділена частина гендерного розриву, пов’язана з нерівністю доступу до робочих місць з відносно вищим рівнем оплати і частина такого розриву, зумовлена нерівністю оплати жінок і чоловіків з аналогічними характеристиками виконуваної роботи, досвіду та кваліфікації. В якості основних факторів, що визначають розмір заробітної плати, розглядалися рівень освіти (було виділено чотири групи персоналу за рівнем освіти), стаж роботи в компанії (виділено п’ять груп) та посада (позиція) респондента в кваліфікаційній ієрархії компанії (виділено вісім груп). Отримані результати свідчать, що провідним фактором гендерного розриву оплати праці в українській енергетиці є нерівний доступ жінок і чоловіків до отримання характеристик, необхідних для збільшення заробітної плати. Зокрема, невідповідність розподілу загальної кількості респондентів жінок і чоловіків між кваліфікаційними рівнями (середній рівень кваліфікації жінок становить 4,8 проти 5,5 для чоловіків), а також різниця в освіті та досвіді зумовлюють переважну частину фактично зафіксованого гендерного розриву. Формування гендерного розриву через нерівну оплату праці жінок і чоловіків, які мають аналогічні характеристики досвіду, кваліфікації та складності роботи локалізовані на нижчих кваліфікаційних рівнях (з 2-го по 4-й). Using the results of the sample survey, conducted among the energy companies during the fourth quartal of 2020 within the grant, provided by ESP USAID we have obtained new empirical evidence of size and factors of the gender wage gap in Ukrainian energetics and about spreading of that phenomenon among different professions groups. As the main factors, determining the size of wage were considered the educational level (four groups were identified), length of service in the company (five groups were identified), and respondent’s position/workplace in the company’s qualification hierarchy (eight groups were identified). The results obtained evidences, that leading factor in the gender pay gap in Ukrainian energetics is the unequal access of women and men to gaining the characteristics necessary for increasing wages. In particular, the disparity in the distribution of the total number of female and male respondents between the qualification levels (the average qualification level of women is 4.8 vs. 5.5 for men), together with differences in education and experience, cause the main part of the total size of the actually observed gender gap. The formation of the gender gap through unequal remuneration of women and men who have similar characteristics of experience, qualifications and complexity of the work is localized in the lower qualification levels (from the 2nd to the 4th).
Особливості обліку та оподаткування операцій з аген- тування морських суден
(ДВНЗ «Київський національний університет імені Вадима Гетьмана», 2021) Гончар, Марія А.; Honchar, Mariia
Підприємства сфери агентування морських суден мають певну специфіку виробничої діяльності, яка накладає відбиток на організацію та методику бухгалтерського і податкового обліку. Недостатня законодавча урегульованість і відсутність єдиного методологічного підходу до обліку операцій з агентування морських суден являється гострою проблемою для морських агентів, що спонукає нас досліджувати дану тему. Метою статті є розробка теоретичних і практичних положень, а також методологічного підходу щодо обліку та оподаткування операцій з агентування морських суден. У статті проаналізовано основні аспекти законодавчого регулювання операцій з агентування морських суден. Автором досліджено законодавче підґрунтя підприємницької діяльності морських агентів як різновиду комерційного посередництва та, як наслідок, особливостей відображення операцій із агентування морських суден у бухгалтерському обліку морського агента. Значну увагу також приділено документальному оформленню даних операцій, зокрема такому первинному документу, як дисбурсментський рахунок. Крім того, у статті детально розглянуто особливості оподаткування операцій із морського агентування. По-перше, досліджено питання щодо регулювання процесу визначення бази оподаткування ПДВ у морського агента, враховуючи чи являється судновласник резидентом України, чи ні. По-друге, визначено дату виникнення податкових зобов’язань з ПДВ у морського агента, а також вирішено деякі проблемні питання, що пов’язані з цим. По-третє, була наведена специфіка відображення доходів і витрат при наданні послуг із морського агентування з урахуванням вимог П(С)БО 15 «Дохід» і П(С)БО 16 «Витрати». Особливу увагу приділено порядку відображення в бухгалтерському обліку транзитних операцій, а також особливостям оподаткування таких операцій, зокрема ПДВ і податком на прибуток. Було розглянуто тему визначення курсових різниць при розрахунках у іноземній валюті між агентом, судновласником і постачальниками послуг. Наведено особливості проведення розрахунків між сторонами при отриманні знижок, а також порядок повернення переплати. Запропоновано покращити аналітичний облік розрахунків шляхом ведення заборгованості у розрізі суднозаходів. У результаті даного дослідження автором розроблено та запропоновано кілька схем відображення операцій з агентування морських суден судновласниканерезидента та судновласника-резидента. Надано пропозиції щодо ведення обліку та поліпшення контролю за такими операціями. Enterprises in the field of shipping agency have a certain specificity of production activities, which leaves an imprint on the organization, accounting methodology and taxation. Insufficient legal regulation and the lack of a unified methodological approach to the accounting of maritime agency operations is an acute problem for maritime agents, which motivates us to explore this topic. The purpose of the article is to develop theoretical and practical provisions, as well as a methodological approach to the accounting and taxation of maritime agency operations. The article analyzes the main aspects of the legislative regulation of maritime agency operations. The author has studied the legal basis of entrepreneurial activity of maritime agents as a kind of commercial intermediation and, as a consequence, the peculiarities of maritime agent operations in the accounting of maritime agents. Considerable attention is also paid to the documentation of these transactions, in particular to the main document as a primary and final disbursement account. Moreover, the article features taxation specifics of the maritime agency operations. First, the issue of regulating the process of determining the VAT tax base of a maritime agent is investigated, taking into account whether the shipowner is a resident of Ukraine or not. Secondly, the date of occurrence of the VAT liability of the maritime agent is determined, as well as some problematic issues related to it were resolved. Third, the reflection specifics of income and expenses in the provision of maritime agency services, taking into account the requirements of UAS 15 "Income" and UAS 16 "Expenses". Significant attention is paid to the reflection order in the accounting of transit transactions, as well as the taxation peculiarities of such transactions, including VAT and income tax. The topic of determining exchange rate differences in foreign currency settlements between the agent, shipowner and service providers is considered. The peculiarities of settlements between the parties upon receipt of discounts, as well as the procedure for returning the overpayment is presented. It is proposed to improve the calculations of the analytical accounting by keeping debts in the context of ship measures. As a result of this study, the author has developed and proposed several schemes to reflect the agency operations of seagoing vessels of non-resident and non-resident shipowners. Suggestions for the accounting and for improving the control over such transactions are provided.
Туристична діяльність як чинник регіонального розвитку на прикладі м. Київ
(2021) Дрегало, Олег Володимирович; Drehalo, Oleh
Туризм є однією з тих галузей, що стрімко розвивається в усьому світі. Туристична діяльність тісно пов’язана з регіональним розвитком. За певних умов вона спричинює створення нових робочих місць, ріст соціального благополуччя місцевого населення, сприяє збільшенню бюджетних надходжень, залученню інвестицій, розбудові інфраструктури тощо. Туризм формує та сприяє просуванню іміджу й інформації про регіон, країну на національному, міжнародному рівнях. Відповідно економічний, культурний, соціальний і ресурсний потенціал регіону формує передумови для розвитку туристичної діяльності. Це актуально для таких центрів, як Київ, який відіграє роль провідного політичного, економічного, ділового, духовно-культурного та історичного осередку України, що має важливе міжнародне та регіональне значення. Враховуючи вплив феномену туризму, беручи до уваги роль м. Київ, туристична діяльність та її зв’язок з регіональним розвитком потребують подальших досліджень. Проблемою розвитку туристичної галузі в регіональному вимірі та її окремих аспектів займались зарубіжні вчені К. Адамс, Дж. К. Холловей, Н. Тейлор, Ф. Котлер та інші. Серед вітчизняних учених, які працювали над питаннями відповідної тематики,можна виділити Б. Данилишина, Т. Ткаченко, В. Семенова, С. Соколенка та інших. У статті проаналізовано актуальні теоретичні, практичні засадитуристичної діяльності як чинника регіонального розвитку з огляду на цілі сталого розвитку та тенденції «Індустрії 4.0». Дістали подальшого розвитку обґрунтування базової ролі історико-культурної та природної спадщини в туристичній діяльності, регіональному розвитку, зокрема як кластероутворюючогофактору та як об’єкту публічно-приватного партнерства. У статті визначено систему ключових аспектів туристичної діяльності, а саме: кластеризацію, розвиток публічно-приватного партнерства, актуалізацію ролі історико-культурної та природної спадщини, поглиблене застосування геоінформаційних систем і технологій. Одночасно із застосуванням сучасних маркетингових та інформаційних технологій, запровадження комплексного інноваційного підходу, що передбачає зосередження на системі цих ключових аспектів, розглядається як матриця розвитку туризму в контексті управління регіональним розвитком. Tourism is one of the world’s fastest growing industries. Tourist activity is closely connected to regional development. Under certain conditions it facilitates creation of new jobs, increase in local population’s social wellbeing, contributes to the increase of budget revenues, attraction of investments, infrastructure development etc. Tourism forms and promotes the image and information about the region and the country at national and international levels. Accordingly,economic, cultural, social and resource potential of the region forms prerequisites of tourist activity development. This is relevant for such centers as Kyiv, which plays the role of a leading political, economic, business, spiritual, cultural and historical hub of Ukraine, which has important international and regional significance. Given the impact of the phenomenon of tourism and taking into account the role of Kyiv, tourist activity and its relationship with regional development require further research. The problem of tourism industry and its separate aspects in the regional dimension was studied by such foreign researchers as K. Adams, J. K. Holloway, N. Taylor, F. Kotler and others. It is also important to highlight such Ukrainian scientists as B. Danylyshyn, T. Tkachenko, V. Semenov, S. Sokolenko and others, who also worked on relevant issues. Current theoretical, practical principles of tourist activity as a factor of regional development in view of sustainable development goals and "Industry 4.0" trends have been analyzed in the article. Substantiation of the basic role of historical, cultural and natural heritage of tourist activity, regional development, in particular, as a cluster-forming factor and as an object of public-private partnership, has been further developed. The article identifies a system of key aspects of tourist activity, specifically: clustering, public-private partnership development, actualization of historical, cultural and natural heritage role, in-depth application of geoinformation systems and technologies. Simultaneous application of modern marketing and information technologies and introduction of complex innovative approach which provides for focusing on the system of these key aspects is considered as a matrix for tourism development in the context of regional development management.
Порівняльна характеристика першого рівня національних пенсійних систем України та Польщі
(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2021) Білий, Денис І.; Bilyi, Denys
У роботі описано та оцінено ефективність функціонування першого рівня пенсійного забезпечення в Україні та Польщі. Польща обрана для компаративного аналізу з огляду на ментальну близькість з Україною, схожу структуру пенсійної системи, подібну тривалість функціонування пенсійної системи. Автор розкрив загальну структуру пенсійних систем України та Польщі з виокремленням факторів, що характеризують ефективність їх функціонування. Проводено аналіз історичних даних щодо демографічної структури населення, співставлення пенсійних виплат з ВВП у динаміці, виокремлення коефіцієнту заміщення як основного показника ефективності першого рівня пенсійного забезпечення. У результаті обробки історичних даних приймається рішення щодо екстраполяції наявних тенденцій на майбутні періоди. Отримана інформація слугує орієнтиром і сценарієм для державного апарату, який повинен здійснити рішучі кроки до посилення ролі накопичувального пенсійного забезпечення у найближчі роки. Саме накопичувальна пенсія створить мультиплікативний ефект, збільшуючи соціальні трансферти осіб пенсійного віку та насичуючи економіку довгостроковим ресурсом фондування. The article describes and evaluates the effectiveness of the first level of the pension system in Ukraine and Poland. Poland was chosen for a comparative analysis according to the mental similarity to Ukraine, the typical structure of the pension system, similar duration of the functioning of the pension system. The author reveals the general structure of the Ukrainian and Poland pension systems with the identification of factors that characterize the efficiency of their operation.The article analyses historical data on the demographic structure of the population also compares pension benefits with GDP in the dynamics and separates a replacement rate as the main indicator of the effectiveness of the first level of a pension system. As a result of processing historical data, a decision is made to extrapolate existing trends to future periods. The information obtained serves as a guide and scenario for the state apparatus, which ought to take decisive steps to strengthen the role of funded pensions in the coming years. It is the accumulative pension that will create a multiplier effect, increasing social transfers of people in retirement age and saturating the economy with long-term funding resources.
Кон’юнктурні зрушення глобального ринку зернових в умовах пандемії COVID-19
(ДВНЗ «Київський національний університет імені Вадима Гетьмана», 2021) Раманаускас, Ю.; Ramanauskas, Julius; Хорошун, Олександр І.; Khoroshun, Oleksandr
У статті проаналізовано та узагальнено кон’юнктурні зрушення у розвитку глобального ринку зернових, визначенообсяги виробництвата споживання зернових культур у світі, уточнено обсяги експорту з України зернових, зернобобових (з продуктами їх переробки) та борошна за 2019/20 маркетинговий рік. Виявлено лідерів серед країн-експортерів і країн-імпортерів зернових, проведено аналіз країнової структури виробництва пшениці у світі. Окреслено основні тенденції розвитку світового ринку зернових культур і визначено ключові фактори, що визначають кон’юнктуру світового зернового ринку. Проведено аналіз тенденцій розвитку світового ринку зерна в умовах пандемії COVID-19, яка обумовила кон’юнктурні зрушення глобального ринку зернових культур. This article analyzes and summarizes the market conditions in the development of the global grain market, determine the volume of production and distribution of grain crops in the world, specify the volume of exports from Ukraine of cereals, legumes (from products of their processing) and flour for 2019/20 MY. Published among the leaders of grain-exporting and grain-importing countries, an analysis of the country’s structure of wheat production in the world. The main trends in the development of the world market of grain crops are outlined and the key factors that determine the state of the world grain market are identified.The analysis of trends in the world grain market in the context of the COVID-19 pandemic, which caused market changes in the global grain market.

Browse

Browsing Випуск № 23 by Issue Date

Results Per Page

Sort Options