2021 рік

Permanent URI for this community

https://ir.kneu.edu.ua/handle/2010/37995

Browse

Now showing 1 - 20 of 41

Концептуалізація структурних вимірів корпоративної ідентичності
(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2021) Волохова, Галина Леонідівна; Volokhova, Halyna; Волохова, Галина Леонидовна
У роботі висвітлено підходи до дослідження корпоративної ідентичності, визначено класифікації її складових елементів та, на основі запропонованого компаративного аналізу, сформовано єдину структурну систему їх вимірів. В умовах високої непередбачуваності змін і процесів у сучасному ринковому середовищі перед власниками та менеджерами підприємств постає проблема пошуку шляхів підвищення конкурентоспроможності їх бізнесу. Як наслідок, це є одним із завдань стратегічного управління, що покликано шляхом вдалого використання корпоративної ідентичності як набору унікальних атрибутів компанії, забезпечити її конкурентні переваги. Актуальність дослідження зумовлена потребою у визначенні найоптимальніших методів і підходів до формування, діагностики та корекції корпоративної ідентичності підприємств з метою стабілізації їх функціонування в умовах невпинних змін у зовнішньому середовищі та посилення їх конкурентних позицій на ринку. Дослідження з даної тематики мають різносторонні підходи до тлумачення категорії через відсутність єдиного трактування сутності корпоративної ідентичності, її складових елементів та функції впливу на стратегію підприємства. Представлені концепції характеризують ідентичність з позиції різних студій, проте все частіше науковці схиляються до міждисциплінарного трактування своїх результатів. Розглядаючи ідентичність як душу, голос і розум, або як символізм, комунікацію та поведінку, автори зрештою схиляються до однакових висновків, незважаючи на різницю у використаних ними термінах. Саме тому аналіз існуючих концепцій і поєднання їх у єдиний структурний підхід є важливим завданням для подальшого розвитку досліджень з даної тематики. Результатом представленої роботи слугує уніфікована система вимірів корпоративної ідентичності, що не претендуючи на всеосяжність досліджень з корпоративного маркетингу та менеджменту на основі узагальнення концептуальних засад, висвітлює найвагоміші підходи до дослідження складових корпоративної ідентичності та структурує їх результати у єдину мапу класифікації її структурних елементів. The present article explores the approaches to corporate identity studies and definitions, determines the classifications of its constituent elements, and, based on the proposed comparative analysis, forms the structural system of their measurements. In the conditions of high unpredictability of changes and processes in the world markets and business environment, owners and managers face the problem of searching ways to increase their company competitiveness. As a result, it is one of the main tasks of strategic management, which is designed to use the corporate identity as a set of unique attributes of the company, to ensure its competitive advantage. The relevance of the study is due to the need to determine the best methods and approaches to the formation, diagnosis, and correction of corporate identity in order to stabilize their functioning in a constantly changing environment and strengthen their competitive position in the market. The concept of corporate identity is characterized by uncertainty and is interpreted simultaneously as a concept, philosophy, or process. Due to the lack of consensus in the interpretation, it is impossible to universally define its key elements and characteristics of concepts. The presented concepts characterize identity from the standpoint of different studies but increasingly tend to use a multidisciplinary approach to their results. Both considering identity as soul, voice, and mind, or as symbolism, communication, and behavior, the authors ultimately come to the same conclusions, despite the differences in the terms they use. That is why the analysis of existing concepts and combining them into a single structural approach is an important task for further development of research on this topic. The result of this paper is aimed to improve understanding of corporate identity by providing theoretical clarification of the concept’s key dimensions by the creation of the unified system of corporate identity dimensions, which is based on the generalization of conceptual principles, highlights the most important approaches to the study of corporate identity components and structures their results into a unified classification.
Економетричний аналіз впливу видатків державного бюджету на ВВП України
(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2021) Хвостенко, Дмитро О.; Khvostenko, Dmytro
Проаналізовано обсяг і структуру фінансування видатків державного бюджету України залежно від різновидів функціональної класифікації з урахуванням міжбюджетних трансфертів. Проведено аналіз динаміки номінального ВВП України за 2011–2020 рр. Досліджено основні складові видаткової частини державного бюджету, що здійснюють вплив на номінальний ВВП. Побудовано регресійну модель. The analysis of the volume and structure of financing of expenditures of the state budget of Ukraine, depending on the types of functional classification, taking into account intergovernmental transfers. The dynamics of the nominal GDP of Ukraine for 2011–2020 is analyzed. The main components of the expenditure side of the state budget are examined, which influence the nominal GDP. A regression model is built.
Вплив глобалізації на ринок цінних паперів України через призму якісних показників інтеграції національного фондового ринку у глобальний ринок
(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2021) Задорожна, Тетяна Г.; Zadorozhna, Tetiana
Процеси глобалізації на світовому фінансовому ринку в останні два десятиліття призвели до того, що національні ринки цінних паперів розвинених країн стали характеризуватись зниженням транскордонних обмежень на рух інвестиційного капіталу. Прихильники глобалізації свідчать про зростання фінансового потенціалу національних компаній через зростання можливостей по залученню капіталу на світовому фінансовому ринку. В межах даного дослідження ми поставили перед собою мету дослідити, наскільки український ринок цінних паперів є інтегрованим у світовий фінансовий ринок за якісними ознаками. Зокрема, ми запропонували досліджувати інтеграцію ринку цінних паперів України у глобальний ринок за такими трьома критеріями: існування обмежень на інвестиції резидентів країни в цінні папери, що торгуються на іноземних організаторах торгівлі; наявність обмежень на розміщення цінних паперів національних емітентів на іноземних організаторах торгівлі; наявність обмежень на розміщення цінних паперів іноземних емітентів на національних організаторах торгівлі. Проведений у статті аналіз свідчить, що істотні зрушення з точки зору можливостей інтеграції вітчизняного ринку цінних паперів у глобальний ринок відбулись лише в останні кілька років. Зокрема, лібералізація валютного регулювання в Україні та запровадження системи е-лімітів дало можливість фізичним та юридичним особам легально інвестувати в цінні папери, що торгуються на іноземних фондових біржах. Наслідком пом’якшення критеріїв допуску іноземних цінних паперів до обігу на території України стало те, що вітчизняні інвестори мають можливість укладати на українських біржах угоди з купівлі/продажу кількох десятків іноземних цінних паперів, таких як: казначейські облігації США, акції іноземних інвестиційних біржових фондів і деяких американських блакитних фішок, акції та облігації іноземних компаній з активами в Україні. У статті зроблено висновки, що з 2019 року можливості національних інвесторів по інвестуванню в цінні папери іноземних емітентів (як на українських, так і на іноземних фондових біржах) суттєво виросли. Таким чином, у результаті поточних реформ вітчизняного фінансового ринку в Україні має пожвавитись торгівля на українських фондових біржах і може збільшились легальний відтік капіталу від національних інвесторів. Проте питання пожвавлення залучення іноземного капіталу вітчизняними емітентами все ще залишається невирішеним. The processes of globalization in the global financial market in the last two decades have led to the reduction in cross-border restrictions on the movement of investment capital in the national securities markets of developed countries. Proponents of globalization indicate an increase in the financial potential of national companies through increased opportunities to raise capital in the global financial market. Within the framework of this study, we set the goal to investigate how the Ukrainian securities market is integrated into the global financial market in terms of quality. In particular, we proposed to study the integration of the Ukrainian securities market into the global market according to the following three criteria: the existence of restrictions on investment by residents of the country in securities traded on foreign trade organizers; the presence of restrictions on the placement of securities of national issuers on foreign trade organizers; the presence of restrictions on the placement of securities of foreign issuers on national trade organizers. The analysis conducted in the article shows that significant changes in terms of opportunities for integration of the domestic securities market into the global market have occurred only in the last few years. In particular, the liberalization of currency regulation in Ukraine and the introduction of an e-limit has allowed individuals and legal entities to legally invest in securities traded on foreign stock exchanges. As a result of easing the criteria for admission of foreign securities to circulation in Ukraine, domestic investors have the opportunity to enter into agreements on the Ukrainian stock exchanges for the purchase/sale of dozens of foreign securities, such as US Treasury bonds, shares of foreign investment funds and some American blue chips, shares and bonds of foreign companies with assets in Ukraine. The article concludes that since 2019, the opportunities for national investors to invest in securities of foreign issuers (both on Ukrainian and foreign stock exchanges) have grown significantly. Thus, as a result of the current reforms of the domestic financial market in Ukraine, trade on Ukrainian stock exchanges should revive and the legal outflow of capital from national investors may increase. However, the issue of reviving the attraction of foreign capital by domestic issuers remains unresolved.
Цивілізаційні виміри глобальної економічної кризи
(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2021) Кальченко, Тимур Валерійович; Kalchenko, Tymur; Кальченко, Тимур Валерьевич
Проблематика дослідження є актуальною з огляду на необхідність виявлення впливу цивілізаційних чинників на загальний хід і динамічний розвиток глобальних трансформацій. При цьому на особливу увагу розраховує специфіка кризо- вих явищ у глобальній економічній парадигмі. Саме тому головною проблемою дослідження є визначення особливостей протікання сучасної системної кризи, чиє протікання відбувається на фоні активізації цивілізаційних контактів, суперечок і зіткнень. На сьогодні значно недоопрацьованими блоками досліджень подібного роду виступають аспекти життєвого циклу цивілізацій, особливості їх виникнення і занепаду, а також характер поведінки в кризових умовах, що гарантує виживання чи занепад. Основними завданнями дослідження є: показати особливості розвитку цивілізацій, їх гуманітарну місію, виявити механізми їх взаємодії одна з іншою, визначити специфіку протікання сучасної глобальної системної кризи, виявити її наслідки і показати їх характер для глобальної економічної стабільності. В статті розглядається проблематика глобального розвитку з точки зору специфіки формування, структурних трансформацій і занепаду цивілізаційних утворень, що дозволило виявити певні закономірності і характер глобальності перших цивілізаційних утворень. Поряд з цим, показаний характер протікання сучасної глобальної системної кризи, яка охоплює усі сфери життєдіяльності людини і носить цивілізаційний характер, адже її драматичні наслідки повністю змінять між цивілізаційні пропорції і призведуть до посилення китайської та арабської груп. При цьому вдалося встановити певні штучні причини сучасної глобальної кризи, коли цілеспрямовано руйнуються традиційні засади існування старої капіталістичної платформи економічних відносин задля побудови нової конструкції, формат якої ще не є визначеним, але внаслідок настання межі зростання для глобальної економіки, край бажано найскоріше позбутися класичного інституційного забезпечення з державою на чолі, що може гарантувати як істотний пакет стратегічних переваг, так і позначитися значними ризиками. The problematics of the research are relevant given the need to identify the influence of civilizational factors on the overall course and dynamic development of global transformations. At the same time, special attention is paid to the specifics of crisis phenomena in the global economic paradigm. That is why the main problem of the research is to determine the peculiarities of the current systemic crisis, which occurs against the background of intensification of civilizational contacts, disputes and clashes. Today, much unrevealed scientific blocks of research of this kind are aspects of the life cycle of civilizations, the peculiarities of their emergence and decline, as well as the nature of behavior in crisis conditions, which guarantees survival or decline. The main objectives of the study are: to show the features of civilizations, their humanitarian mission, to identify mechanisms of their interaction with each other, to determine the specifics of the current global systemic crisis, to identify its consequences and show their nature for global economic stability. The article considers the issue of global development in terms of the specifics of formation, structural transformations and decline of civilizations, which revealed certain patterns and the nature of the globality of the first civilizations. In addition, the nature of the current global systemic crisis, which covers all spheres of human life and is civilizational, is shown, because its dramatic consequences will completely change the proportions of civilization and lead to the strengthening of Chinese and Arab groups. At the same time, it was possible to establish certain artificial causes of the current global crisis, when the traditional foundations of the old capitalist platform of economic relations are purposefully destroyed to build a new structure, the format of which has not yet been determined, which can guarantee both a significant package of strategic advantages and significant risks.
Дослідження видів ліквідації юридичних осіб та удосконалення їх класифікації
(ДВНЗ «Київський національний університет імені Вадима Гетьмана», 2021) Буркова, Людмила А.; Burkova, Liudmyla
Спалах пандемії коронавірусної хвороби ускладнив несталу економіко-політичну ситуацію в Україні. Це призвело до збільшення стрімкими темпами частки фінансово нестабільних юридичних осіб, відносно колосальної кількості яких було розпочато процедуру банкрутства із подальшою їх ліквідацією. У теперішній час відбувається загострення окресленої ситуації. У той же час не дивлячись на розповсюдженість застосування терміну «ліквідація юридичних осіб» на законодавчому рівні визначено тільки те, що це одна із форм припинення юридичної особи. Такий підхід призвів до дискусій серед науковців щодо розуміння сутності даного поняття та, відповідно, певних протиріч. Також на законодавчому рівні визначено, що ліквідація юридичної особи може бути примусовою або добровільною. Але, як здається, така класифікація видів ліквідації юридичних осіб не повною мірою охоплює всі можливі випадки, а отже потребує удосконалення із конкретизацією її можливих причин. Ураховуючи зазначене метою даного дослідження визначено дослідження сутності категорії «ліквідація юридичної особи» та уточнення її дефініції, а також удосконалення існуючої класифікації видів ліквідації юридичних осіб та її можливих причин. The outbreak of the coronavirus pandemic has complicated the volatile economic and political situation in Ukraine. This led to a rapid increase in the share of financially unstable legal entities, a relatively large number of which were initiated into bankruptcy and subsequent liquidation. Currently, the situation is exacerbated. At the same time, despite the widespread use of the term «liquidation of legal entities» at the legislative level, it is defined only that it is one of the forms of termination of a legal entity. This approach has led to discussions among scholars about understanding the essence of this concept and, consequently, certain contradictions. Also at the legislative level it is determined that the liquidation of a legal entity may be compulsory or voluntary. However, it seems that such a classification of types of liquidation of legal entities does not fully cover all possible cases, and therefore needs to be improved to specify its possible causes. Taking into account the purpose of this study, the study of the essence of the category «liquidation of a legal entity» and clarification of its definition, as well as improving the existing classification of types of liquidation of legal entities and its possible causes.
Шляхи удосконалення організаційного та інформаційного забезпечення якості прийняття державно-управлінських рішень
(ДВНЗ «Київський національний університет імені Вадима Гетьмана», 2021) Коваль, Яна С.; Koval, Yana
В сучасних умовах трансформації державного управління, відповідно до системних змін в усіх галузях суспільного, економічного буття особливої ваги набуває якість керівних, управлінських процесів в органах державної влади в реалізації стратегій розвитку у досягненні цілей результативності управлінських рішень. Основною тенденцією змін управління в державних інституціях в європейських країнах стало перенесення управлінських методів і технологій з комерційної сфери в державну. Підходи та технології управління, відпрацьовані в комерційних фірмах впроваджуються в практику управління державних організацій: менеджмент участі приходить на зміну авторитарному управлінню, а монополія з надання послуг змінюється змаганням, конкуренцією з надання послуг, механізм бюрократії перетворюється на механізм ринку. Формою існування динамічної системи таких відносин — є процес прийняття управлінських рішень в органах державної влади. Він являється узагальненим інтегрованим процесом, який фактично складається з численних процесів державного управління, що конкретизуються на циклах управління через визначення певних суб’єктів та об’єктів управління. Вивчення узагальненого процесу дозволяє правильно оцінити проблемні ситуації становлення та розвитку державного управління в країні, оскільки відповідно до закономірності цілісності системи — вона має інтегративні якості, не властиві окремим компонентам. Разом із тим, перехід управління в державних органах від традиційної бюрократичної моделі до нової моделі управління, орієнтованої на пошук ефективного вирішення проблем, характеризується більшою орієнтацією на цілі та місію, на відміну від орієнтації на правила і процедури. У статті систематизовано шляхи удосконалення державно-управлінських рішень шляхом методу аналізу. Охарактеризовано об’єктивні чинники впливу на управлінські рішення. Виокремлено основні критерії інформатизації процесу формування управлінських рішень в органах державної влади. Встановлено головні джерела інформаційних ресурсів державної влади. Запропоновано механізм організаційного та інформаційного забезпечення якості прийняття державно-управлінських рішень. In modern conditions of public administration transformation, in accordance with systemic changes in all spheres of social and economic life, the quality of managerial, managerial processes in public authorities in the implementation of development strategies in achieving the goals of effective management decisions. The main trend of changes in management in public institutions in European countries has been the transfer of management methods and technologies from the commercial to the state. Approaches and management technologies developed in commercial firms are implemented in the management of state organizations: participatory management replaces authoritarian management, and the monopoly on service is replaced by competition, competition for service, the mechanism of bureaucracy becomes a mechanism of the market. The form of existence of a dynamic system of such relations is the process of making managerial decisions in public authorities. It is a generalized integrated process, which in fact consists of numerous processes of public administration, which are specified in the cycles of government through the definition of certain subjects and objects of government. The study of the generalized process allows to correctly assess the problematic situations of formation and development of public administration in the country, because in accordance with the laws of the integrity of the system — it has integrative qualities that are not inherent in the individual components.At the same time, the transition of public administration from the traditional bureaucratic model to a new management model focused on finding effective solutions to problems is characterized by a greater focus on goals and mission, as opposed to a focus on rules and procedures. The article systematizes the ways to improve public administration decisions by the method of analysis. Objective factors influencing management decisions are described. The main criteria for informatization of the process of forming management decisions in public authorities are highlighted. The main sources of information resources of the state power are established. The mechanism of organizational and informational quality assurance of state-administrative decisions is offered.
Еволюція неолібералізму: від теоретичних витоків до сучасної трансформації його основних шкіл
(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2021) Фещенко, Валентина Михайлівна; Feschenko, Valentyna; Фещенко, Валентина Михайловна; Балежентіс, А.; Baležentis, Аlvydas
Стаття присвячена дослідженню еволюції одного з провідних напрямів сучасної економічної думки — неолібералізму. Розкрито його теоретичний зв’язок із засадничими положеннями класичної політичної економії, зокрема принципами свободи економічної діяльності та обмеженості втручання держави в господарські процеси. Аргументовано поступовий відхід неолібералізму в 30-х рр. ХХ ст. від постулатів неокласики, модифікацію методологічних засад ліберальної концепції та формування власного теоретико-методологічного підгрунтя неолібералізму шляхом поєднання мікроекономічного рівня аналізу із дослідженнями макропроцесів, визнання можливості коригування державою ринкового ладу та її суттєвого регулюючого впливу на соціально-економічні процеси, подальшого розвитку поняття економічної і політичної свободи індивіда та її зв’язку з економічною ефективністю системи загалом. На основі особливостей застосування зазначених методологічних принципів та механізмів їх реалізації в практиці господарських перетворень розкрито розвиток найбільш впливових наукових шкіл у межах неоліберального напряму світової економічної думки: австрійської, німецької, англійської, французької шкіл та монетаризму (Чиказька школа неолібералізму). Проаналізовано причини наростання та сутність критичних оцінок сучасних економістів щодо ефективності неоліберальної економічної політики на початку ХХІ ст. як у державах з розвинутою ринковою економікою, так і в пострадянських країнах. The article is dedicated to the study of the evolution of one of the main directions of modern economic thought — neoliberalism. Its theoretical connection with the basic provisions of classical political economy, in particular with the principles of freedom of economic activity and limited state intervention in economic processes, is revealed. The article reasons the gradual departure of neoliberalism in the thirties of the XX century from the postulates of neoclassicism, modification of the methodological foundations of the liberal concept and the formation of its own theoretical and methodological basis of neoliberalism by combining the microeconomic level of analysis with the study of macroprocesses, recognizing the possibility of adjusting the market environment by the state and its significant regulatory influence on socio-economic processes, further development of the concept of economic and political freedom of the individual and its connection with the economic efficiency of the system as a whole. Based on the use of the features of these methodological principles and mechanisms of their implementation in the practice of economic transformations, the development of the most influential scientific schools within the boundaries of the neoliberal direction of world economic thought: Austrian, German, English, French schools and monetarism (Chicago school of neoliberalism) is revealed. The reasons for the growth and the essence of critical assessments of modern economists regarding the effectiveness of neoliberal economic policy at the beginning of the XXI century both in countries with developed market economies and in ex-USSR countries are analyzed.
Первинний облік довгострокових і поточних зобов’язань
(ДВНЗ «Київський національний університет імені Вадима Гетьмана», 2021) Ярова, Алла Б.; Yarova, Alla
Оскільки в сучасних умовах господарювання зобов’язання на підприємствах займають значну частину в пасивах, питання щодо їх обліку є актуальними і стосуються всіх етапів їх відображення в бухгалтерському обліку. При цьому питання систематизації первинного обліку зобов’язань розкриті недостатньо, що і визначило даний напрямок досліджень. Since in modern conditions, liabilities in enterprises occupy a significant part of liabilities, the issues of their accounting are relevant and apply to all stages of their reflection in accounting. At the same time, the issues of systematization of primary accounting of liabilities are not sufficiently disclosed, which determined this area of research.
Історичні передумови появи та існування заборони на позичковий процент в ісламській економічній доктрині
(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2021) Юркевич, Оксана Миколаївна; Yurkevych, Oksana; Юркевич, Оксана Николаевна
Метою даної статті є дослідження історичних передумов для існування заборони на позичковий процент у сучасній ісламській економічній доктрині. Сьогодні ісламські фінанси є складовим елементом глобальної фінансової системи. Їх обсяг складає майже 2 трлн дол., продовжуючи постійно зростати. Для деяких мусульманських країн цей тип фінансових відносин має системну важливість, сприяє їх фінансовому розвитку та полегшує доступ населення до різноманітних фінансових послуг. Сутність позичкового проценту та природу пов’язаних з ним економічних відносин вперше було досліджено філософами стародавнього світу Ксенофонтом, Платоном, Аристотелем. У подальшому, з приходом монотеїстичних авраамічних релігій — іудаїзму, християнства, ісламу, позичковий процент розглядався лише з точки зору релігійної етики, однозначно засуджувався і визначався негативним явищем. З появою капіталістичних відносин і зростанням ролі кредиту, ставлення до нього змінилося і відбулась диференціація позичкового відсотка на банківський — широко вживаний в економічній діяльності та лихварський — засуджуваний суспільством. Проте, в деяких економічних системах, мова йдеться про мусульманські країни, позичковий відсоток є забороною, оскільки засуджується релігією. З другої половини XX століття під впливом низки чинників у багатьох мусульманських країнах почався процес реісламізації (так зване, Ісламське відродження), метою якого було відновлення основоположних релігійних принципів у суспільних відносинах. Загальна реісламізація, бажання мусульманського населення повернутися до більш культурно автентичних форми соціально-політичної організації, разом з припливом «нафтодоларів» обумовили виникнення та швидкий розвиток ісламського банківського сектору. Сьогодні, в цілому, у мусульманських правознавців існує консенсус недозволенності використання банківського відсотку в економічній діяльності. Цей консенсус апелює до джерел теорії та методології ісламської юриспруденції, якими, перш за все, є: Коран і Сунни (беззаперечні джерела наказів для усіх мусульман), в яких будь-яка форма фіксованих і заздалегідь визначених відсотків, як невеликих, так і великих; незалежно від цілей використовування — чи то інвестиції, заощадження або споживання, вважається загальною забороною. Більш того, дане трактування ріба було інституціалізовано численними фетвами, виданими за міжнародним шаріатським стандартом (International Shariah Standard) у багатьох країнах. Наприклад, MUI (Indonesian Council of Ulamā’) в Індонезії, SAC-BNM (Sharīʿah Advisory Council-Bank Negara Malaysia) у Малайзії. Своєю чергою, така інституалізація закріпила юридично концепцію безпроцентного банкінгу у всієї доктрині ісламських фінансів. The purpose of the article is to study the historical preconditions for existence of a ban on any kind of bank’s interest in modern Islamic economic doctrine. Today, Islamic finance is an integral part of the global financial system. Its volume is almost USD 2 bln., proceeding to grow steadily. For some Muslim countries, this type of financial relationship has of systemic importance, promotes their financial development and facilitates public access to a variety of financial services. The essence of loan interest and the nature its economic relations were first studied by the philosophers of ancient world, Xenophon, Plato, Aristotle. Later, with the advent of monotheistic Abrahamic religions — Judaism, Christianity, Islam, the loan interest was considered only in terms of religious ethics, clearly condemned and defined as a negative phenomenon. With the advent of capitalism and the growing role of credit, attitudes toward it had changed and there had been a differentiation for general loan interest to bank’s interest — which is widely used in economic activities and usurious interest — which is condemned by society. However, in some economic systems, we are talking about Muslim countries, any kind of loan interest is prohibited because it is condemned by religion Islam. In the second half of the twentieth century, under the influence of numerous factors in many Muslim countries the process of re-Islamization (the so-called Islamic revival) began, which aimed to restore fundamental religious principles in social relations. General re-Islamization, the desire of the Muslim population to return to more culturally authentic forms of socio-political organization, together with the influx of «petrodollars» led to emergence and rapid development of Islamic banking sector. Today, in general, Muslim jurists have a consensus on the inadmissibility for using bank’s interest in economic activities. This consensus appeals to the sources of theory and methodology for Islamic jurisprudence, which are, first of all: the Qur’an and Sunnah (indisputable sources of direct orders for all Muslims). Any form of fixed and predetermined percentages, both small and large; regardless of the purpose, whether for investment, savings or consumption, is considered a general prohibition. Moreover, this interpretation of riba has been institutionalized by numerous fatwas issued under the International Shariah Standard in many countries. For example, MUI (Indonesian Council of Ulamā’) in Indonesia, SAC-BNM (Sharīʿah Advisory Council-Bank Negara Malaysia) in Malaysia. In turn, such institutionalization has legally imposed the concept of interest-free banking throughout the doctrine of Islamic finance.
Побудова ієрархії потенціалів для економічного потенціалу підприємств корпоративного типу
(ДВНЗ «Київський національний університет імені Вадима Гетьмана», 2021) Шура, Наталя Олександрівна; Shura, Natalia
У статті визначено, що дослідження наукових праць з питань структуризації елементів економічного потенціалу підприємства показало відсутність єдності думок науковців з цього приводу, що обумовлено низкою причин, а саме: невизначеністю у наукових колах самого визначення економічного потенціалу та галузевими особливостями його побудови, а також науковою плутаниною у структуризації складових елементів потенціалу та економічного потенціалу підприємства. наголошено на різноманітності підходів до формування складових елементів економічного потенціалу підприємства. Також визначено, що при структуризації окремих складових економічного потенціалу вони дублюються між собою. Наголошено, що кількісний та якісний набір таких складових може дещо відрізнятися залежно від умов його формування на конкретному підприємстві (форма власності та господарювання, галузева належність, ринкові умови, місцезнаходження тощо), проте має бути оптимально збалансованим, характеризуватися стійкістю, гнучкістю, стабільністю та пропорційністю. З урахуванням наявних розбіжностей серед думок науковців постає проблема наукового пошуку у напряму структуризації економічного потенціалу підприємств корпоративного типу з урахуванням того, щоб нівелювати взаємний вплив дублюючих видів потенціалів з метою подальшої оцінки економічного потенціалу. Завданням дослідження визначено побудову ієрархії потенціалів для економічного потенціалу підприємств корпоративного типу, яка б усувала визначені вище недоліки. Здійснено порівняльний аналіз складових елементів різних видів потенціалів. Побудовано графіки частот окремих видів потенціалів. Обґрунтовано та побудовано ієрархію потенціалів у складі економічного потенціалу підприємства. Запропоновано до складу економічного потенціалу підприємств корпоративного типу включати шість складових: фінансовий, соціально-трудовий, виробничий, управлінський, маркетинговий і корпоративний потенціал. У складі фінансового потенціалу виокремлено: потенціал фінансової стійкості, потенціал ліквідності, потенціал фінансових можливостей і потенціал фінансових ресурсів. У складі соціально-трудового — трудовий і соціальний, кожний з яких має також свої складові. У складі виробничого — техніко-технологічний, матеріально-технічний, відтворювальний, інноваційний та інвестиційний. У складі управлінського — організаційний, інформаційний, стратегічний. У складі маркетингового — товарно-збутовий, ринковий, комунікаційний. У складі корпоративного — потенціал якості корпоративного управління в цілому та потенціал окремих органів корпоративного управління. The article states that the study of scientific works on the structuring of elements of economic potential of the enterprise showed the lack of unity of opinion of scientists on this issue, due to a number of reasons, namely: uncertainty in scientific circles of the definition of economic potential and industry features confusion in the structuring of the constituent elements of the potential and economic potential of the enterprise. emphasis is placed on the diversity of approaches to the formation of the constituent elements of the economic potential of the enterprise. It is also determined that in the structuring of individual components of economic potential, they are duplicated. It is emphasized that the quantitative and qualitative set of such components may differ slightly depending on the conditions of its formation at a particular enterprise (form of ownership and management, industry affiliation, market conditions, location, etc.), but should be optimally balanced, stable, flexible, stable and proportionate.. Given the differences among scientists, there is a problem of scientific research in the direction of structuring the economic potential of corporate enterprises, taking into account the leveling of the mutual influence of duplicate types of potential in order to further assess the economic potential. The task of the study is to build a hierarchy of potentials for the economic potential of corporate enterprises, which would eliminate the above shortcomings. The comparative analysis of constituent elements of different types of potentials is carried out. Frequency graphs of separate types of potentials are constructed. The hierarchy of potentials as a part of economic potential of the enterprise is substantiated and constructed. It is proposed to include six components in the economic potential of corporate enterprises: financial, social and labor, production, management, marketing and corporate potential. The composition of the financial potential includes: the potential of financial stability, the potential of liquidity, the potential of financial opportunities and the potential of financial resources. As part of the socio-labor - labor and social, each of which also has its components. As part of production - technical and technological, logistical, reproductive, innovative and investment. As part of management - organizational, informational, strategic. As part of marketing - sales, market, communication. As part of the corporate - the potential of the quality of corporate governance as a whole and the potential of individual corporate governance bodies.
Інтервальне оцінювання фінансової нестабільності підприємств
(ДВНЗ «Київський національний університет імені Вадима Гетьмана», 2021) Нусінов, Володимир Я.; Nusinov, Volodymyr; Буркова, Людмила А.; Burkova, Liudmyla
З метою якісного прогнозування ймовірності настання банкрутства підприємств можливим є використання виключно інтервального оцінювання. Для кількісного прогнозування ймовірності настання банкрутства підприємств у сучасній практиці застосовуються моделі, що ґрунтуються на точковому або інтервальному оцінюванні. При цьому дослідниками пропонується діагностувати ймовірність настання банкрутства підприємств на підставі розрахованого значення показника. У разі застосування точкового оцінювання інтерпретація одержаного значення відбувається на підставі лише двох обмежень: більше або менше встановленого граничного значення показника оцінки ймовірності настання банкрутства підприємств. Якщо ж застосовується інтервальне оцінювання, то інтерпретація одержаного значення показника оцінки ймовірності настання банкрутства підприємств здійснюється залежно від інтервалу, куди воно потрапляє із застосуванням рекомендованої для його тлумачення градації. У той же час існуючі методичні підходи до інтервального оцінювання ймовірності настання банкрутства підприємств не ураховують, що кожен встановлений інтервал можливих значень показника оцінки ймовірності настання банкрутства підприємств має верхні та нижні границі. Вважаємо, що ці границі відповідають, відповідно, оптимістичній і песимістичній політиці топ-менеджменту щодо управління фінансовою стабільністю підприємств. Крім того, керівництвом може бути обрана медіанна позиція щодо управління фінансовою стабільністю підприємства, що відповідає середині встановлених інтервалів. Отже, з урахуванням політики управління фінансовою стабільністю підприємства вважаємо доцільною розробку відповідних методичних підходів до якісного оцінювання ймовірності настання банкрутства підприємств. У рамках даного дослідження розроблено методичний підхід, що дозволяє здійснити подвійне інтервальне якісне оцінювання ймовірності настання банкрутства підприємств на підставі кількісних методів розрахунків з урахуванням оптимістичної політики топ-менеджменту підприємств до управління фінансовою стабільністю. In order to qualitatively predict the probability of bankruptcy of enterprises, it is possible to use only interval assessment. Models based on point or interval estimation are used in modern practice to quantify the probability of bankruptcy of enterprises. At the same time, researchers propose to diagnose the probability of bankruptcy of enterprises on the basis of the calculated value of the indicator. In the case of point estimation, the interpretation of the obtained value is based on only two restrictions: more or less the established threshold value of the indicator for assessing the probability of bankruptcy of enterprises. If interval estimation is used, the interpretation of the obtained value of the indicator of estimation of probability of bankruptcy of enterprises is carried out depending on the interval where it falls with application of the gradation recommended for its interpretation. At the same time, the existing methodological approaches to the interval assessment of the probability of bankruptcy of enterprises do not take into account that each established interval of possible values of the indicator of the probability of bankruptcy of enterprises has upper and lower limits. We believe that these boundaries correspond, respectively, to the optimistic and pessimistic policy of top management to manage the financial stability of enterprises. In addition, management may choose a median position for managing the financial stability of the enterprise, which corresponds to the middle of the established intervals. Therefore, taking into account the policy of managing the financial stability of the enterprise, we consider it appropriate to develop appropriate methodological approaches to assessing the likelihood of bankruptcy of enterprises. This study developed a methodological approach that allows for a double interval qualitative assessment of the probability of bankruptcy of enterprises on the basis of quantitative methods of calculation, taking into account the optimistic policy of top management of enterprises to manage financial stability.
Освітня домінанта соціальної безпеки: шляхи трансформації в контексті забезпечення сталого розвитку
(ДВНЗ «Київський національний університет імені Вадима Гетьмана», 2021) Гаращук, Олена В.; Harashchuk, Olena; Куценко, Віра І.; Kutsenko, Vira
Дослідження, представлене статтею, присвячено актуальним проблемам досягнення соціальної безпеки та сталого розвитку, на що мають вплив ряд чинників внутрішнього і зовнішнього характеру. Серед них одне з провідних місць посідають пов’язані з діяльністю освітньої сфери, які можливо визначити в якості освітньої домінанти, що обумовлюється зростанням ролі та значення освіти в сучасному світі, що переживає період глибоких трансформацій. Зазначене зумовлює необхідність здійснення відповідних трансформацій на рівні нашої країни, інституційну основу яких передусім мають складати гнучка законодавчо-нормативна база, а також чіткий розподіл компетенції міністерств, відомств, організацій щодо реалізації тих нормативних положень, які безпосередньо впливають на стан соціальної безпеки та процеси сталого розвиток у цілому. При цьому відмічено, що соціальна безпека передбачає необхідність того, щоб об’єктом безпосереднього впливу держави стала людина з її потенціалом і соціально-економічними потребами, завдяки чого має забезпечуватися успішне подолання соціальних, а також екологічних загроз і небезпек. Також звернено увагу на небезпеки, що несуть у собі соціальні негаразди та природні небезпеки, серед яких називаються й епідемічні захворювання. Розкрито актуальні питання пов’язані зі здійсненням трансформаційних перетворень. У зазначеному аспекті розглянуто науково обґрунтовані принципи стосовно здійснення процесів трансформації безпосередньо в сфері освіти. У цьому зв’язку наголошено на необхідності застосування у сфері освіти найновіших технологій, а також підкреслено важливість дотримання при її трансформації запропонованих підходів і принципів. Все це сприятиме не лише підвищенню якості освіти, підготовки фахівців, а й прискоренню досягнення сталого соціально-економічного розвитку та зростанню добробуту громадян України. Значне місце в статті посідає також огляд досвіду інших країн у контексті аналізу соціальних проблем щодо безпекової ситуації в нашій країні та обґрунтування шляхів їх успішного вирішення. The research presented in the article is devoted to topical problems of achieving social safety and sustainable development, which is influenced by a number of internal and external factors. Among them, one of the leading places is occupied by those related to the activities of the educational sphere, and which can be defined as an educational dominant. This moment is due to the growth of the role and importance of education in the modern world, which is going through a period of profound transformations. This necessitates the implementation of appropriate transformations in our country, the institutional basis of which, first of all, should be a flexible legislative and regulatory framework, as well as a clear distribution of the competences of ministries, departments, organizations for the implementation of regulations that directly affect the state of social safety and sustainable processes development in general. At the same time, it is noted that social safety provides for the need for a person with his potential and socio-economic needs to become the object of direct influence of the state, due to which the successful overcoming of social as well as environmental threats and dangers should be ensured. Attention is also drawn to the dangers posed by social problems and natural hazards, among which are called epidemic diseases. Reveals topical issues related to the implementation of transformational transformations. In this aspect, scientifically grounded principles are considered for the implementation of transformation processes directly in the field of education. In this regard, the need to apply the latest technologies in the field of education is emphasized, and the importance of observing the proposed approaches and principles during its transformation is emphasized. All this will contribute not only to improving the quality of education, training specialists, but also to accelerate the achievement of sustainable socio-economic development and the growth of the wellbeing of Ukrainian citizens. A significant place in the article is also occupied by a review of the experience of other countries in the context of the analysis of problems related to the provision of social safety in our country and the substantiation of ways of their successful solution.
Динамізація торговельних суперечок за умов трансформації торговельної політики країн внаслідок пандемії COVID-19
(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2021) Яценко, Ольга Миколаївна; Yatsenko, Olha; Яценко, Ольга Николаевна; Меєрс, В.; Meiers, V.; Шниберг, К.; Shnyberh, K.; Ускова, Домініка С.; Uskova, Dominika
В сучасних умовах змін позицій країн на світовому ринку та їх структури товарообігу, поглиблення міжнародного поділу праці, посилення міжнародної конкуренції, ускладнення зовнішньоторговельної діяльності та порушення глобальних ланцюгів поставок внаслідок пандемії COVID-19, що зумовлено обмеженням роботи морських портів, залізничних вокзалів та аеропортів, спричиняють трансформації торговельної політики країн та актуалізують прагнення держав вдаватися до обмежувальних заходів з метою стабілізації національних економік та переорієнтації національних ресурсів на внутрішній ринок. Такі процеси, безперечно, зумовлюють асиметрію міжнародних торговельних процесів та зміни в парадигмі міжнародних економічних відносин. Питання трансформації торговельної політики країн, що спричиняє зміну багатосторонньої торговельної системи та динамізацію міжнародних торговельних суперечок вивчали зарубіжні вчені Балдвін Р., Мірудот С., Боун С., Робертс А., Каплан Р., Чжу М., Джонсон М., Перкінс Дж., Мансфілд Е., Поллінс Б., Лонглі Р., Позен А. та інші. Серед вітчизняних вчених, чиї праці присвячені зазначеній тематиці, можна виокремити Циганкову Т., Лук’яненка Д., Гордєєву Т., Столярчук Я., Резнікову Н., Панченко В. та інших. У статті аналізовано як карантинні заходи у відповідь на пандемію COVID-19 змусили уряди країн вдаватися до змін своєї національної торговельної політики для захисту торговельних інтересів та запобіганню розповсюдження пандемії COVID-19 на своїй території. Метою статті є проведення причинно-наслідкового аналізу трансформацій торговельної політики більшості країн-членів Світової організації торгівлі в умовах посилення політики протекціонізму, що спричиняє виникнення міжнародних торговельних суперечок; систематизація інструментів захисту національного виробника України. В процесі дослідження виявлено витоки прямого та прихованого протекціонізму серед наявних змін торговельної політики країн як чинника негативного впливу на міжнародні економічні відносини; зазначені переваги та недоліки виявленого протекціонізму та його методи. Визначено суб’єкти міжнародних економічних відносин, котрі запровадили найбільшу кількість торговельних змін, серед яких Бразилія, Аргентина, Колумбія, Сполучені Штати Америки, Кувейт та Європейський Союз. Більшість їх змін стосуються Угоди про технічні бар’єри та Угоди про санітарні та фітосанітарні норми. В об’єктному розрізі зміни торговельної політики країн направлені на захист національних медичних товарів, засобів індивідуального захисту та аграрного сектору. З огляду на безпрецедентний зрив у світовій торгівлі та економіці загалом, порушення міжнародних ланцюгів поставок, наявні зміни торговельної політики більшості країн стимулюють до динамізації торговельних суперечок між ними в наступні роки. Адже визначено, що економічно розвинені країни використовують випереджений протекціонізм аби забезпечити собі домінуючий стан в міжнародних економічних відносинах іпідвищити здатність національної економіки протистояти світовій асиметрії, котра виникла внаслідок COVID-19. Modern conditions change the position of countries in the world market and their structure of trade, deepening the international division of labor, strengthening international competition, complicating of foreign trade activities and disruption of global supply chains due to the COVID-19 pandemic. Closure of seaports, railway stations and airports, caused transformations of trade policy of the countries and led states to resort to restrictive measures for the purpose of stabilization of national economies and reorientation of national resources to the internal market. Such processes, of course, cause the asymmetry of international trade processes and changes in the paradigm of international economic relations. The issue of transformation in trade policy of countries, causing changes in the multilateral trading system and the dynamization of international trade disputes were studied by such foreign scientists as R.Baldwin, S. Evenett, L. Gruszczynski, S. Miroudot, C. Bown, A. Roberts, R. Kaplan, M. Zhu, M. Johnson, J. Perkins, E. Mansfield, B. Pollins, R. Longley, A. Posen and others. Among the domestic scientists, whose works are devoted to this topics, can be distinguished T. Tsygankova, D. Lukyanenko, T. Gordeeva, IJ. Stolyarchuk, N. Reznikova, V. Panchenko and others. The article analyzes how quarantine measures in response to the COVID-19 pandemic have caused governments to change their national trade policies to protect trade interests and prevent the spread of the COVID-19 pandemic in their territory. The goal of the article is to conduct a causal analysis of the transformation of trade policy of most member countries of the World Trade Organization in the context of strengthening protectionist policies, which leads to international trade disputes and systematization of protection tools of the national production of Ukraine. The study revealed the origins of direct and covert protectionism among the existing changes in trade policy of countries as a factor of negative impact on international economic relations. Advantages and disadvantages of protectionism and its methodswere identified. The subjects of international economic relations that have introduced the largest number of trade changes are Brazil, Argentina, Colombia, the United States, Kuwait and the European Union. Most of their changes concern the Agreement on Technical Barriers and the Agreement on Sanitary and Phytosanitary Standards. In terms of objects, the changes in the trade policy of the countries are aimed at the protection of national medical products, personal protective equipment and the agricultural sector. Given the unprecedented disruption of world trade and the economy as a whole, disruption of international supply chains and existing changes in the trade policies of countries encourage the dynamization of trade disputes between them in the coming years. After all, it has been determined that economically developed countries use hidden protectionism to secure a dominant position in international economic relations and increase the ability of the national economy to withstand the global asymmetry caused by COVID-19.
Монетизація економіки України: ретроспектива, поточний стан та перспективи трансформації
(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2021) Макаров, Олег Юрійович; Makarov, Oleh
Стаття присвячена дослідженню монетарного забезпечення економіки України та визначенню детермінант ремонетизації і демонетизації економіки шляхом здійснення ретроспективного аналізу. Вбачається, що зростання рівня монетизації економіки виступає важливим елементом для забезпечення стійкого економічного розвитку, та як наслідок, добробуту суспільства. Кризові процеси, що були викликані пандемією COVID-19, свідчать про необхідність розширення раніше здійснених досліджень за даною тематикою. Здійснений ретроспективний аналіз вказує на збереження високого рівня готівки в структурі грошової маси та її зростання під час кризових процесів на тлі падіння рівня довіри до фінансової системи. Визначено, що частки грошових агрегатів М1 і М2 у структурі грошової маси містять обернену залежність. Водночас, базуючись на історичних даних, грошовий агрегат М2 характеризується як основний для нарощення монетизації економіки. Характер і циклічність монетарної політики, який визначається шляхом оцінки реальної процентної ставки Національного банку України, не завжди має прямий вплив на монетизації економіки України, тоді як динаміка банківського кредитування виступає основним драйвером процесів ремонетизації та демонетизації. Тривале падіння банківського кредитування у відношенні до ВВП, що унаслідується від кризи 2014-2015 років, спричинене накопиченими системними проблемами у банківській системі та екзогенними нефінансовими факторами, досі формує негативний вплив на кредитування. У рамках дослідження підтверджено необхідність забезпечення цінової стабільності, що може бути досягнуто шляхом проведення ефективної політики інфляційного таргетування, оскільки таким чином вбачається створення умов для зростання кредитування у майбутньому; наголошено на необхідності проведення політики зниження готівки у структурі грошової маси; запропоновано забезпечити зростання грошового агрегату М2 у структурі грошової маси для подальшої ремонетизації економіки через збільшення строкового фондування банків; пропонується збільшити періодичність перегляду регуляторних вимог до банків у частинні вимог до позичальників з метою спрощення доступу до кредитного ресурсу підприємствами. The article is devoted to study monetization of the Ukraine’s economy and designate the determinants of remonetization and demonetization of the economy by conducting a retrospective analysis. Stated that the growth of the level of monetization of the economy is an important element for ensuring sustainable economic development, and as a consequence, the welfare of society. The COVID-19 crisis indicates the need to expand previously conducted researches on this topic. The retrospective analysis indicates the preservation of a high level of coins and notes in circulation in the money supply structure. Moreover, the growth of the monetary aggregate M0 is observed during the crisis against the background of a decrease in the level of trust to the financial system. It is concluded that the shares of monetary aggregates M1 and M2 in the structure of the money supply were changing with an inverse relationship through the history. At the same time, based on historical data, the monetary aggregate M2 is characterized as the essential factor for the monetization of the economy increase. The cyclically nature of monetary policy, which is determined via measurement of the real interest rate of the National Bank of Ukraine, does not always have a direct impact on the monetization of the Ukrainian economy. In turn, the bank lending is the main driver of remonetization and demonetization processes. The prolonged drop in bank lending in relation to GDP, which inherited from the 2014-2015 crisis and caused by accumulated systemic problems in the banking system, as well as exogenous non-financial factors, still forms a negative impact on lending. The study confirms the need to ensure price stability, what can be conducted via inflation targeting policy for further formation of favourable conditions for lending growth. It is proposed to pursue a policy of reducing banknotes and coins in the structure of the money supply; to ensure the growth of the monetary aggregate M2 in the structure of the money supply for further remonetization of the economy by increasing banks term funding; to increase the revision frequency of regulatory requirements regarding methodology for assessing the borrowers’ creditworthiness.
Державні програми у програмно-цільовому бюджетуванні: інституційний аспект
(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2021) Жибер, Тетяна Василівна; Zhyber, Tetiana; Жибер, Татьяна Васильевна; Солопенко, Тетяна Василівна; Solopenko, Тetiana; Солопенко, Татьяна Васильевна; Славкова, Алла Аркадіївна; Slavkovа, Alla; Славкова, Алла Аркадьевна
В українському програмно-цільовому бюджетуванні на рівні державного бюджету з 2004 року використовуються два види цільових програм одночасно. Видатки державного бюджету структуровані за бюджетними програмами головних розпорядників коштів та виконавців бюджетних програм у їхній мережі, але у складі бюджетних програм можуть бути враховані видатки на державні цільові програми, які виконуються тими самими виконавцями. Мета дослідження полягає у визначенні особливостей інституційних змін бюджетування при виконанні державних цільових програм та бюджетних програм. Проведені аналіз та систематизація фінансового забезпечення етапів ініціації, затвердження та використання державних цільових програм. Встановлено, що поряд із формальними обов’язками замовники, виконавці та відповідальні за затвердження державних цільових програм можуть підпорядковуватися неформальним інституційним тенденціям, які виникають унаслідок імплементації законодавства. Методи дослідження. Застосовано метод аналізу, узагальнення, синтезу, системний підхід, метод порівняння, статистичні методи та графічні методи. У результатах показано наслідок використання державної цільової програми у програмно-цільовому бюджетуванні під час використання бюджетних коштів з державного бюджету. Бюджетна програма перебрала на себе провідний інституційний статус для здійснення видатків бюджету, тому реалізація державної цільової програми залежить від врахування у складі поточної бюджетної програми. Тенденція зменшення кількості державних цільових програм з початком публікації звітів Мінекономіки про стан їхнього виконання підтверджує вплив публічної відповідальності за результати виконавців. Практичне значення. Продовження використання державних цільових програм у бюджетуванні вимагає вдосконалення інституційних правил для їхніх виконавців. Перспективи подальших досліджень. Слід розглянути сучасне інституційне середовище розпорядника коштів – виконавця цільових програм з метою виявлення формальних та неформальних правил для досягнення цілей програм за бюджетні кошти. In the program-target budgeting due the state budget expenditures two types of target programs are used simultaneously since 2004 in Ukraine. State budget expenditures are structured according to the budget programs of the main spending units and belonged to their network budget programs executors. However, the budget programs may include expenditures on state target programs implemented by the same executors. The purpose of the study is to determine the features of institutional changes in budgeting in the implementation of state target programs and budget programs. The analysis and systematization of financial support of the stages of initiation, approval and use of state target programs are carried out. It has been established that, in addition to formal responsibilities, contracting authorities, contractors and those responsible for approving state targeted programs may be subject to informal institutional trends arising from the implementation of legislation. Research methods were the methods of analysis, generalization, synthesis, system approach, comparison method, statistical methods and graphical methods are applied. The paper results contain the outcome of the state target program using in program-targeted budgeting when programs funds by the state budget spending. The budget program has taken over the leading institutional status for the budget expenditures implementation, so the providing of the state target program depends on consideration in the current budget program. The tendency to reduce the number of state target programs with the beginning of the publication of reports of the Ministry of Economy on the status of their implementation confirms the impact of public accountability for the results of performers. Continued use of state targeted programs in budgeting requires improvement of institutional rules for their executors. Prospects for further research necessary to consider the modern institutional environment of the administrator of funds – the executor of targeted programs in order to identify formal and informal rules for achieving the goals of programs for budget funds.
Тенденції та фактори, що визначають витрати на соціальний захист населення в світі
(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2021) Димніч, Ольга Володимирівна; Dymnich, Olha; Дымнич, Ольга Владимировна
Соціальна політика будь-якої держави має свої ранні витоки з Закону «Про бідність» 1601 р. в Англії та зі схеми соціального страхування Бісмарка 1889 р. в Німеччині. Закон поклав основу сучасної соціальної допомоги, в той час як праця Бісмарка поклала основи соціального страхування: певна сума на соціальні виплати відраховувалась з податків і була спрямована на всі верстви населення. Варто зауважити, що зміст таких виплат був скоріш політичним ніж економічним, оскільки, наприклад, до пенсійного віку доживали одиниці: за тих часів він становив 70 років при очікуваній тривалості життя 40 років. Починаючи з середини ХХ століття, урядами провідних країн світу була запроваджена політика так званого «загального добробуту», якій сприяв швидкий економічний розвиток країн Західної Європи і можливість дедалі більше коштів спрямовувати на соціальні потреби [1]. В сучасному світі соціальний захист громадян був визнаний на міжнародному рівні одним з основоположних прав людини — як у Загальній декларації прав людини від 1948 р. (ст. 22), так і в Міжнародному пакті про економічні, соціальні і культурні права від 1976 р. (ст. 9). У конституціях більше ніж 110 незалежних держав є посилання на право громадян отримати соціальний захист в тій чи тій формі. Однак, проаналізовані в статті дані свідчать про те, що в сучасному світі, а особливо в країнах, що розвиваються, соціальний захист населення, забезпечення певних стандартів рівня та якості життя людини не на належному рівні. Звичайно, великий вплив мала спочатку світова фінансова криза, наразі — пандемія коронавірусу, але з плином часу їх наслідки стають менш відчутними і країни мають більшу увагу приділяти соціальному захисту власного населення, адже його добробут безпосередньо пов’язаний із добробутом самої держави. В умовах економічної кризи, спаду виробництва, інфляції, зниження рівня життя значної частини населення в Україні сучасна система загальнодержавного обов’яз-кового соціального страхування на випадок різних соціальних ризиків характеризується незадовільним рівнем, не відповідає вимогам сьогодення і вимагає удосконалення. При цьому, враховуючи досвід інших країн, Україна має будувати таку модель соціального захисту свого населення, яка б відповідала власним традиціям та здатності національної економіки забезпечити фінансування тих зобов’язань, які бере на себе держава. The social policy of any state has its early origins in the Poverty Act of 1601 in England and in the Bismarck Social Insurance Scheme of 1889 in Germany. The law laid the foundation for modern social security, while Bismarck’s work laid the foundations for social insurance: a certain amount of social costs was deducted from taxes and was directed to all segments of the population. It is important to mention that the essence of these costs was political rather than an economic, for instance, only a few lived to retirement age: in those days it was 70 years with a life expectancy of 40 years. Since the middle of the XX-th century, the governments of the world’s leading countries have introduced a policy of so-called «general welfare», which has contributed to the rapid economic development of Western Europe and the ability to direct more and more funds to social needs [1]. Nowadays, social protection of citizens has been recognized at the international level as one of the fundamental human rights — both in the Universal Declaration of Human Rights of 1948 (Art. 22) and in the International Covenant on Economic, Social and Cultural Rights of 1976 ( Art. 9). The Constitutions of more than 110 independent states refer to the right of citizens to receive social protection in one form or another. However, the data analyzed in the article show that in today’s world, and especially in developing countries, social protection, ensuring certain standards of living standards and quality of life are not at the appropriate level. Certainly, the global financial crisis as well as the coronavirus pandemic have a major impact. Nevertheless, over time their effects become less tangible and countries will pay more attention to the social protection of their populations, as their well-being is directly related to the welfare of the state. In the conditions of economic crisis, production decline, inflation, decline in living standards of a large part of the population in Ukraine, domestic modern social insurance against of various social risks is unsatisfactory, does not meet current requirements and needs improvement. At the same time, taking into account the experience of other countries, Ukraine must build a model of social protection of its population, which would correspond to its own traditions and the ability of the national economy to provide funding for the obligations assumed by the state.
Порівняльна характеристика першого рівня національних пенсійних систем України та Польщі
(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2021) Білий, Денис І.; Bilyi, Denys
У роботі описано та оцінено ефективність функціонування першого рівня пенсійного забезпечення в Україні та Польщі. Польща обрана для компаративного аналізу з огляду на ментальну близькість з Україною, схожу структуру пенсійної системи, подібну тривалість функціонування пенсійної системи. Автор розкрив загальну структуру пенсійних систем України та Польщі з виокремленням факторів, що характеризують ефективність їх функціонування. Проводено аналіз історичних даних щодо демографічної структури населення, співставлення пенсійних виплат з ВВП у динаміці, виокремлення коефіцієнту заміщення як основного показника ефективності першого рівня пенсійного забезпечення. У результаті обробки історичних даних приймається рішення щодо екстраполяції наявних тенденцій на майбутні періоди. Отримана інформація слугує орієнтиром і сценарієм для державного апарату, який повинен здійснити рішучі кроки до посилення ролі накопичувального пенсійного забезпечення у найближчі роки. Саме накопичувальна пенсія створить мультиплікативний ефект, збільшуючи соціальні трансферти осіб пенсійного віку та насичуючи економіку довгостроковим ресурсом фондування. The article describes and evaluates the effectiveness of the first level of the pension system in Ukraine and Poland. Poland was chosen for a comparative analysis according to the mental similarity to Ukraine, the typical structure of the pension system, similar duration of the functioning of the pension system. The author reveals the general structure of the Ukrainian and Poland pension systems with the identification of factors that characterize the efficiency of their operation.The article analyses historical data on the demographic structure of the population also compares pension benefits with GDP in the dynamics and separates a replacement rate as the main indicator of the effectiveness of the first level of a pension system. As a result of processing historical data, a decision is made to extrapolate existing trends to future periods. The information obtained serves as a guide and scenario for the state apparatus, which ought to take decisive steps to strengthen the role of funded pensions in the coming years. It is the accumulative pension that will create a multiplier effect, increasing social transfers of people in retirement age and saturating the economy with long-term funding resources.
Туристична діяльність як чинник регіонального розвитку на прикладі м. Київ
(2021) Дрегало, Олег Володимирович; Drehalo, Oleh
Туризм є однією з тих галузей, що стрімко розвивається в усьому світі. Туристична діяльність тісно пов’язана з регіональним розвитком. За певних умов вона спричинює створення нових робочих місць, ріст соціального благополуччя місцевого населення, сприяє збільшенню бюджетних надходжень, залученню інвестицій, розбудові інфраструктури тощо. Туризм формує та сприяє просуванню іміджу й інформації про регіон, країну на національному, міжнародному рівнях. Відповідно економічний, культурний, соціальний і ресурсний потенціал регіону формує передумови для розвитку туристичної діяльності. Це актуально для таких центрів, як Київ, який відіграє роль провідного політичного, економічного, ділового, духовно-культурного та історичного осередку України, що має важливе міжнародне та регіональне значення. Враховуючи вплив феномену туризму, беручи до уваги роль м. Київ, туристична діяльність та її зв’язок з регіональним розвитком потребують подальших досліджень. Проблемою розвитку туристичної галузі в регіональному вимірі та її окремих аспектів займались зарубіжні вчені К. Адамс, Дж. К. Холловей, Н. Тейлор, Ф. Котлер та інші. Серед вітчизняних учених, які працювали над питаннями відповідної тематики,можна виділити Б. Данилишина, Т. Ткаченко, В. Семенова, С. Соколенка та інших. У статті проаналізовано актуальні теоретичні, практичні засадитуристичної діяльності як чинника регіонального розвитку з огляду на цілі сталого розвитку та тенденції «Індустрії 4.0». Дістали подальшого розвитку обґрунтування базової ролі історико-культурної та природної спадщини в туристичній діяльності, регіональному розвитку, зокрема як кластероутворюючогофактору та як об’єкту публічно-приватного партнерства. У статті визначено систему ключових аспектів туристичної діяльності, а саме: кластеризацію, розвиток публічно-приватного партнерства, актуалізацію ролі історико-культурної та природної спадщини, поглиблене застосування геоінформаційних систем і технологій. Одночасно із застосуванням сучасних маркетингових та інформаційних технологій, запровадження комплексного інноваційного підходу, що передбачає зосередження на системі цих ключових аспектів, розглядається як матриця розвитку туризму в контексті управління регіональним розвитком. Tourism is one of the world’s fastest growing industries. Tourist activity is closely connected to regional development. Under certain conditions it facilitates creation of new jobs, increase in local population’s social wellbeing, contributes to the increase of budget revenues, attraction of investments, infrastructure development etc. Tourism forms and promotes the image and information about the region and the country at national and international levels. Accordingly,economic, cultural, social and resource potential of the region forms prerequisites of tourist activity development. This is relevant for such centers as Kyiv, which plays the role of a leading political, economic, business, spiritual, cultural and historical hub of Ukraine, which has important international and regional significance. Given the impact of the phenomenon of tourism and taking into account the role of Kyiv, tourist activity and its relationship with regional development require further research. The problem of tourism industry and its separate aspects in the regional dimension was studied by such foreign researchers as K. Adams, J. K. Holloway, N. Taylor, F. Kotler and others. It is also important to highlight such Ukrainian scientists as B. Danylyshyn, T. Tkachenko, V. Semenov, S. Sokolenko and others, who also worked on relevant issues. Current theoretical, practical principles of tourist activity as a factor of regional development in view of sustainable development goals and "Industry 4.0" trends have been analyzed in the article. Substantiation of the basic role of historical, cultural and natural heritage of tourist activity, regional development, in particular, as a cluster-forming factor and as an object of public-private partnership, has been further developed. The article identifies a system of key aspects of tourist activity, specifically: clustering, public-private partnership development, actualization of historical, cultural and natural heritage role, in-depth application of geoinformation systems and technologies. Simultaneous application of modern marketing and information technologies and introduction of complex innovative approach which provides for focusing on the system of these key aspects is considered as a matrix for tourism development in the context of regional development management.
Оцінка періоду фінансової стабільності підприємств
(ДВНЗ «Київський національний університет імені Вадима Гетьмана», 2021) Буркова, Людмила А.; Burkova, Liudmyla
Одним із критеріїв визначення фінансового стану суб’єктів господарювання є їх фінансова стабільність. У той же час у науковій літературі на сьогодні відсутнє чітке визначення сутності даної категорії, а також загальноприйняті методичні аспекти щодо оцінювання фінансової стабільності підприємств та диференціації її рівнів. Досліджено сутність економічної категорії «фінансова стабільність підприємства». Визначено, що на сьогодні у науковій літературі виокремлюються два підходи до її визначення: 1) прямий підхід (здатність безперебійно функціонувати — задовольняти вимоги і надавати послуги, підтримуючи оптимальну величину прибтковості, ліквідності та платоспроможності за допустимого рівня ризиків, та протистояти при цьому негативному впливу внутрішніх і зовнішніх чинників); 2) зворотний підхід (фінансова стабільність підприємства розглядається через його фінансову нестабільність). Тобто, під фінансовою стабільністю здебільшого прийнято розуміти досягнення підприємством певних нормативів діяльності, а в разі відхилення від них — як небезпека для підприємства. В якості критеріїв для ідентифікації фінансової стабільності підприємства дослідниками пропонуються такі категорії: короткострокова і довгострокова, абсолютна і нормальна, допустима і недопустима тощо. Вважаємо, що фінансову стабільність підприємства необхідно визначати не виключно станом на конкретний момент часу, а протягом певного прогнозованого періоду часу. Поділяємо думку дослідників, які є прихильниками зворотного підходу до визначення фінансової стабільності підприємства. При цьому відсутність нестабільності підприємств пропонуємо діагностувати за показниками оцінювання ймовірності настання банкрутства підприємств з урахуванням фактору часу. Запропоновано методичний підхід до оцінювання рівня фінансової стабільності підприємств в одиницях часу. One of the criteria for determining the financial condition of economic entities is their financial stability. At the same time, in the scientific literature today there is no clear definition of the essence of this category, as well as generally accepted methodological aspects for assessing the financial stability of enterprises and differentiation of its levels. The essence of the economic category «financial stability of the enterprise» is investigated. It is determined that today in the scientific literature there are two approaches to its definition: 1) direct approach (the ability to function smoothly — to meet the requirements and provide services, maintaining the optimal value of profitability, liquidity and solvency at acceptable levels of risk, and resist the negative impact of internal and external factors); 2) the reverse approach (financial stability of the enterprise is considered due to its financial instability). That is, financial stability is mostly understood as the achievement of certain standards of activity by the enterprise, and in case of deviation from them — as a danger to the enterprise. As criteria for identification of financial stability of the enterprise researchers offer the following categories: short-term and long-term, absolute and normal, admissible and inadmissible, etc. We believe that the financial stability of the enterprise should be determined not only as of a particular point in time, but over a certain forecast period of time. We share the opinion of those researchers who are supporters of the reverse approach to determining the financial stability of the enterprise. At the same time, we propose to diagnose the lack of instability of enterprises according to the indicators of assessing the probability of bankruptcy of enterprises taking into account the time factor. A methodical approach to assessing the level of financial stability of enterprises in units of time is proposed.
Кон’юнктурні зрушення глобального ринку зернових в умовах пандемії COVID-19
(ДВНЗ «Київський національний університет імені Вадима Гетьмана», 2021) Раманаускас, Ю.; Ramanauskas, Julius; Хорошун, Олександр І.; Khoroshun, Oleksandr
У статті проаналізовано та узагальнено кон’юнктурні зрушення у розвитку глобального ринку зернових, визначенообсяги виробництвата споживання зернових культур у світі, уточнено обсяги експорту з України зернових, зернобобових (з продуктами їх переробки) та борошна за 2019/20 маркетинговий рік. Виявлено лідерів серед країн-експортерів і країн-імпортерів зернових, проведено аналіз країнової структури виробництва пшениці у світі. Окреслено основні тенденції розвитку світового ринку зернових культур і визначено ключові фактори, що визначають кон’юнктуру світового зернового ринку. Проведено аналіз тенденцій розвитку світового ринку зерна в умовах пандемії COVID-19, яка обумовила кон’юнктурні зрушення глобального ринку зернових культур. This article analyzes and summarizes the market conditions in the development of the global grain market, determine the volume of production and distribution of grain crops in the world, specify the volume of exports from Ukraine of cereals, legumes (from products of their processing) and flour for 2019/20 MY. Published among the leaders of grain-exporting and grain-importing countries, an analysis of the country’s structure of wheat production in the world. The main trends in the development of the world market of grain crops are outlined and the key factors that determine the state of the world grain market are identified.The analysis of trends in the world grain market in the context of the COVID-19 pandemic, which caused market changes in the global grain market.

Browse

Browsing 2021 рік by Issue Date

Results Per Page

Sort Options