2021 рік

Permanent URI for this community

https://ir.kneu.edu.ua/handle/2010/37995

Browse

Now showing 1 - 20 of 41

Priority directions of development of multilevel trade integration of Ukraine
(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2021) Yatsenko, Olena; Яценко, Олена Олександрівна; Meyers, William H.; Schneeberger, Kenneth C.; Yatsenko, Oleksandr; Яценко, Олександр Миколайович
The key trends in the world economy at the beginning of the XXI century are undoubtedly strengthening of internationalization of economic activity, which is reflected in integration processes that cover almost all countries regardless of their level of socioeconomic development, determining their competitiveness in world markets. In most modern domestic and foreign studies, international trade integration is considered in the context of its regional manifestations — preferential trade zones, free trade zones of various types and customs unions. At the same time, the areas of trade and integration cooperation are expanding and diversifying not only at the level of regional trade cooperation, but also at the level of bilateral trade and integration relations and in a network format thanks to multinational corporations that contribute to the complexity of global production networks and value chains. Among other things, the escalation of rivalry between countries and regions motivates countries to join the global system of trade regulation within the WTO. Theoretical principles of integration processes are revealed in the works of such scientists as: K. Andersen, L. Antoniuk, I. Burakovskyi, V. Vlasov, D. Hrinfild, D. Dzhekson, I. Diumulen, D. Lukianenko, R. Miuller, H. Miurdal, A. Poruchnyk, V. Piatnytskyi, Ya. Stoliarchuk, T. Tsyhankova, V. Chuzhykov, O. Yatsenko and others. The potential of trade integration on the basis of the author ‘s methodical approach is identified in the work. The vectors of intensification of trade integration with the use of forecasting by the method of linear regression (least squares) are substantiated. Special attention is paid to the analysis of trade and integration potential of Ukraine as well as to the development and substantiation of intensification directions of its use on diversification principles. The purpose of the article is to determine the priority areas of Ukraine’s international trade integration at the corporate, interstate, regional and global levels.
Аналіз основних чинників формування туристичного кластера Волинської області
(ДВНЗ «Київський національний університет імені Вадима Гетьмана», 2021) Зайчук, Катерина Анатоліївна; Zaichuk, Kateryna
Проаналізовано поняття «туристичний кластер», обґрунтовано твердження вчених і науковців щодо визначення терміну «кластер», визначено структуру туристичного кластеру та здійснений аналіз основних чинників формування туристичного кластера Волинської області. Мета цієї роботи полягає в аналізі основних чинників формування туристичного кластера Волинської області. Методологічною основою наукової статті послужили праці у сферах сучасної фундаментальної економіки та розвитку продуктивних сил і регіональної економіки, в яких висвітлено проблеми розвитку туристичних систем і положення щодо функціонування ринку туристичних послуг, теоретичні засади регулювання конкуренції на ринку туристичних послуг, теорії кластеризації, концепції сталого розвитку, методичні основи оцінювання туризму в умовах ринкової конкуренції, а також законодавчо-нормативні акти Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України і нормативні документи обласних та районних адміністрацій. Під час роботи використовувався широкий спектр загальних і специфічних методів: аналізу та синтезу (для деталізації об’єкта та предмета дослідження), узагальнення (при обґрунтуванні понятійно-термінологічного апарату дослідження., SWOT аналізу, порівняння та синтезу. Результати дослідження виявили, що створення туристичних кластерів на території Волинської області є пріоритетним і перспективним видом діяльності. Сильними сторонами створення та формування туристичного кластеру у Волинській області було визначено такі чинники: наявність значної кількості ресурсів для розвитку кількох видів туризму, розвиненого готельного комплексу, багатої історико-культурної спадщини, природних пам’яток і бальнеологічних ресурсів, сприятлива екологічна ситуація тощо. До слабких сторін належать — відсутність зв’язку між туристичними підприємствами, вузами та НДІ, відсутність сформованих кластерів в економіці Волинської області, низька конкурентоспроможність готельного фонду, незадовільний стан об’єктів історико-культурної спадщини тощо. The concept of «tourist cluster» is analyzed, the statements of scientists and scientists on the definition of the term «cluster» are substantiated, the structure of the tourist cluster is determined and the main factors of formation of the tourist cluster of Volyn region are analyzed. The purpose of this work is to analyze the main factors in the formation of the tourist cluster of the Volyn region. The methodological basis of the scientific article were works in the spheres of modern fundamental economy and development of productive forces and regional economy, which highlighted the problems of tourism systems and regulations on the functioning of the market of tourist services, theoretical principles of competition in the market of tourist services, clustering theory, sustainable development, methodological bases of tourism assessment in the conditions of market competition, as well as legislative and normative acts of the Verkhovna Rada of Ukraine and the Cabinet of Ministers of Ukraine and normative documents of regional and district administrations. During the work a wide range of general and specific methods was used: analysis and synthesis (for detailing the object and subject of research), generalization (in substantiating the conceptual and terminological apparatus of the study., SWOT analysis, comparison and synthesis. The results of the study found that The strengths of the creation and formation of the tourism cluster in the Volyn region were identified as the following factors: the availability of a significant number of resources for the development of several types of tourism, developed hotel complex, rich historical and cultural heritage, natural memories. weaknesses and balneological resources, favorable environmental situation, etc. Weaknesses include - lack of communication between tourism enterprises, universities and research institutes, lack of clusters in the economy of Volyn region, low competitiveness of the hotel fund, unsatisfactory condition of the object historical and cultural heritage, etc.
Вплив глобалізації на ринок цінних паперів України через призму якісних показників інтеграції національного фондового ринку у глобальний ринок
(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2021) Задорожна, Тетяна Г.; Zadorozhna, Tetiana
Процеси глобалізації на світовому фінансовому ринку в останні два десятиліття призвели до того, що національні ринки цінних паперів розвинених країн стали характеризуватись зниженням транскордонних обмежень на рух інвестиційного капіталу. Прихильники глобалізації свідчать про зростання фінансового потенціалу національних компаній через зростання можливостей по залученню капіталу на світовому фінансовому ринку. В межах даного дослідження ми поставили перед собою мету дослідити, наскільки український ринок цінних паперів є інтегрованим у світовий фінансовий ринок за якісними ознаками. Зокрема, ми запропонували досліджувати інтеграцію ринку цінних паперів України у глобальний ринок за такими трьома критеріями: існування обмежень на інвестиції резидентів країни в цінні папери, що торгуються на іноземних організаторах торгівлі; наявність обмежень на розміщення цінних паперів національних емітентів на іноземних організаторах торгівлі; наявність обмежень на розміщення цінних паперів іноземних емітентів на національних організаторах торгівлі. Проведений у статті аналіз свідчить, що істотні зрушення з точки зору можливостей інтеграції вітчизняного ринку цінних паперів у глобальний ринок відбулись лише в останні кілька років. Зокрема, лібералізація валютного регулювання в Україні та запровадження системи е-лімітів дало можливість фізичним та юридичним особам легально інвестувати в цінні папери, що торгуються на іноземних фондових біржах. Наслідком пом’якшення критеріїв допуску іноземних цінних паперів до обігу на території України стало те, що вітчизняні інвестори мають можливість укладати на українських біржах угоди з купівлі/продажу кількох десятків іноземних цінних паперів, таких як: казначейські облігації США, акції іноземних інвестиційних біржових фондів і деяких американських блакитних фішок, акції та облігації іноземних компаній з активами в Україні. У статті зроблено висновки, що з 2019 року можливості національних інвесторів по інвестуванню в цінні папери іноземних емітентів (як на українських, так і на іноземних фондових біржах) суттєво виросли. Таким чином, у результаті поточних реформ вітчизняного фінансового ринку в Україні має пожвавитись торгівля на українських фондових біржах і може збільшились легальний відтік капіталу від національних інвесторів. Проте питання пожвавлення залучення іноземного капіталу вітчизняними емітентами все ще залишається невирішеним. The processes of globalization in the global financial market in the last two decades have led to the reduction in cross-border restrictions on the movement of investment capital in the national securities markets of developed countries. Proponents of globalization indicate an increase in the financial potential of national companies through increased opportunities to raise capital in the global financial market. Within the framework of this study, we set the goal to investigate how the Ukrainian securities market is integrated into the global financial market in terms of quality. In particular, we proposed to study the integration of the Ukrainian securities market into the global market according to the following three criteria: the existence of restrictions on investment by residents of the country in securities traded on foreign trade organizers; the presence of restrictions on the placement of securities of national issuers on foreign trade organizers; the presence of restrictions on the placement of securities of foreign issuers on national trade organizers. The analysis conducted in the article shows that significant changes in terms of opportunities for integration of the domestic securities market into the global market have occurred only in the last few years. In particular, the liberalization of currency regulation in Ukraine and the introduction of an e-limit has allowed individuals and legal entities to legally invest in securities traded on foreign stock exchanges. As a result of easing the criteria for admission of foreign securities to circulation in Ukraine, domestic investors have the opportunity to enter into agreements on the Ukrainian stock exchanges for the purchase/sale of dozens of foreign securities, such as US Treasury bonds, shares of foreign investment funds and some American blue chips, shares and bonds of foreign companies with assets in Ukraine. The article concludes that since 2019, the opportunities for national investors to invest in securities of foreign issuers (both on Ukrainian and foreign stock exchanges) have grown significantly. Thus, as a result of the current reforms of the domestic financial market in Ukraine, trade on Ukrainian stock exchanges should revive and the legal outflow of capital from national investors may increase. However, the issue of reviving the attraction of foreign capital by domestic issuers remains unresolved.
Геостратегія глобалізації «Один пояс, один шлях» для Китаю та країн, що знаходяться на цьому шляху
(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2021) Чжоу, В.; Zhou, Wenliang
«Один пояс, один шлях» — це велика стратегія, запропонована Китаєм, заснована на трансформації внутрішнього та зовнішнього середовища. Основним його змістом є політична комунікація, зв’язок між об’єктами, безперешкодна торгівля, фінансова кооперація та зв’язок між людьми. Це мало велике значення для країн-учасниць. Постановка завдання дослідження. У данній статій здійснюється аналіз теоретичних і практичних передумов створення ініціативи «Один пояс, один шлях» та детально розглядається її зміст. Аналізуючи сім років з моменту ухвалення ініціативи, її значення полягає не лише в забезпеченні економічної безпеки Китаю, соціальної стабільності, економічному розвитку та реагуванні на світову ситуацію. Завдяки цієї ініціативи Китай зробив внесок у глибокі зміни в країнах, а також допоміг країнам уздовж маршруту «Один пояс, один шлях» у збільшені обсягу торгівлі, інвестиціях, будівництві інфраструктури та подоланні бідності. З точки зору китайських планувальників, ініціатива голови КНР у самому недалекому майбутньому повина надати платформу для гармонійного співіснування і солідарного розвитку різних країн і цілих цивілізацій, які, залишаючись незалежними один від одного політично і культурно, будуть при цьому взаємозалежні економічно і розділять загальне прагнення до гармонійного розвитку. Принципи та ідеали, на яких повинен будуватися подібний цивілізаційний діалог, вимагають серйозної уваги і ретельного вивчення. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. На жаль, у більшості сучасних публікацій з даної теми аналіз причин, цілей і завдань глобальної китайської ініціативи здійснюється лише на основі офіційних документів китайського уряду і позицій тих експертів в Китаї, чия думка швидше відображає їх власне ставлення до проекту, ніж є вирішальною в процесі внутрішньої китайської дискусії з даного питання. Постановка проблеми. Існують різні підходи до формування об’єктивного розуміння того, в яких умовах зароджується і до яких наслідків може привести цей новий зовнішньополітичний хід Китаю. На противагу цьому, в цій статті робиться спроба проаналізувати витоки та інтерпретувати цілі «Один пояс, один шлях» через аналіз дискусії, що проходить всередині Китаю і за межами країни. Urgency of the research. "One Belt, One Road" is a great strategy proposed by China, based on building the transformation of the internal and external environment. Its main content is political communication, communication between objects, unimpeded trade, financial cooperation and communication between people. This was of great importance for the participating countries. Statement of the research task. This article analyzes This article analyzes the theoretical and practical prerequisites for the creation of the initiative "One Belt, One Road" and discusses in detail its content. Analyzing the seven years since the initiative was adopted, its significance lies not only in ensuring China’s economic security, social stability, economic development and response to the world situation. Through this initiative, China has contributed to profound changes in countries, as well as helping countries along the One Belt, One Road route to increase trade, investment, infrastructure and poverty reduction. From the point of view of Chinese planners, the Chinese President’s initiative in the very near future should provide a platform for harmonious coexistence and solidarity of different countries and civilizations, which, while remaining politically and culturally independent, will be economically interdependent and share a common desire for harmony. development. The principles and ideals on which such a civilizational dialogue should be based require serious attention and careful study. Uninvestigated parts of general matters defining. Unfortunately, in most current publications on this topic, the analysis of the causes, goals and objectives of the global Chinese initiative is based only on official documents of the Chinese government and the positions of those experts in China whose opinion reflects their own attitude to the project rather than decisive in the internal process. Chinese discussion on this issue. Target setting. There are different approaches to forming an objective understanding of the conditions in which this new foreign policy move of China is emerging and to what consequences it may lead. In contrast, this article attempts to analyze the origins and interpret the goals of "One Belt, One Road" through an analysis of the debate taking place inside China and abroad.
Державні програми у програмно-цільовому бюджетуванні: інституційний аспект
(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2021) Жибер, Тетяна Василівна; Zhyber, Tetiana; Жибер, Татьяна Васильевна; Солопенко, Тетяна Василівна; Solopenko, Тetiana; Солопенко, Татьяна Васильевна; Славкова, Алла Аркадіївна; Slavkovа, Alla; Славкова, Алла Аркадьевна
В українському програмно-цільовому бюджетуванні на рівні державного бюджету з 2004 року використовуються два види цільових програм одночасно. Видатки державного бюджету структуровані за бюджетними програмами головних розпорядників коштів та виконавців бюджетних програм у їхній мережі, але у складі бюджетних програм можуть бути враховані видатки на державні цільові програми, які виконуються тими самими виконавцями. Мета дослідження полягає у визначенні особливостей інституційних змін бюджетування при виконанні державних цільових програм та бюджетних програм. Проведені аналіз та систематизація фінансового забезпечення етапів ініціації, затвердження та використання державних цільових програм. Встановлено, що поряд із формальними обов’язками замовники, виконавці та відповідальні за затвердження державних цільових програм можуть підпорядковуватися неформальним інституційним тенденціям, які виникають унаслідок імплементації законодавства. Методи дослідження. Застосовано метод аналізу, узагальнення, синтезу, системний підхід, метод порівняння, статистичні методи та графічні методи. У результатах показано наслідок використання державної цільової програми у програмно-цільовому бюджетуванні під час використання бюджетних коштів з державного бюджету. Бюджетна програма перебрала на себе провідний інституційний статус для здійснення видатків бюджету, тому реалізація державної цільової програми залежить від врахування у складі поточної бюджетної програми. Тенденція зменшення кількості державних цільових програм з початком публікації звітів Мінекономіки про стан їхнього виконання підтверджує вплив публічної відповідальності за результати виконавців. Практичне значення. Продовження використання державних цільових програм у бюджетуванні вимагає вдосконалення інституційних правил для їхніх виконавців. Перспективи подальших досліджень. Слід розглянути сучасне інституційне середовище розпорядника коштів – виконавця цільових програм з метою виявлення формальних та неформальних правил для досягнення цілей програм за бюджетні кошти. In the program-target budgeting due the state budget expenditures two types of target programs are used simultaneously since 2004 in Ukraine. State budget expenditures are structured according to the budget programs of the main spending units and belonged to their network budget programs executors. However, the budget programs may include expenditures on state target programs implemented by the same executors. The purpose of the study is to determine the features of institutional changes in budgeting in the implementation of state target programs and budget programs. The analysis and systematization of financial support of the stages of initiation, approval and use of state target programs are carried out. It has been established that, in addition to formal responsibilities, contracting authorities, contractors and those responsible for approving state targeted programs may be subject to informal institutional trends arising from the implementation of legislation. Research methods were the methods of analysis, generalization, synthesis, system approach, comparison method, statistical methods and graphical methods are applied. The paper results contain the outcome of the state target program using in program-targeted budgeting when programs funds by the state budget spending. The budget program has taken over the leading institutional status for the budget expenditures implementation, so the providing of the state target program depends on consideration in the current budget program. The tendency to reduce the number of state target programs with the beginning of the publication of reports of the Ministry of Economy on the status of their implementation confirms the impact of public accountability for the results of performers. Continued use of state targeted programs in budgeting requires improvement of institutional rules for their executors. Prospects for further research necessary to consider the modern institutional environment of the administrator of funds – the executor of targeted programs in order to identify formal and informal rules for achieving the goals of programs for budget funds.
Динамізація торговельних суперечок за умов трансформації торговельної політики країн внаслідок пандемії COVID-19
(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2021) Яценко, Ольга Миколаївна; Yatsenko, Olha; Яценко, Ольга Николаевна; Меєрс, В.; Meiers, V.; Шниберг, К.; Shnyberh, K.; Ускова, Домініка С.; Uskova, Dominika
В сучасних умовах змін позицій країн на світовому ринку та їх структури товарообігу, поглиблення міжнародного поділу праці, посилення міжнародної конкуренції, ускладнення зовнішньоторговельної діяльності та порушення глобальних ланцюгів поставок внаслідок пандемії COVID-19, що зумовлено обмеженням роботи морських портів, залізничних вокзалів та аеропортів, спричиняють трансформації торговельної політики країн та актуалізують прагнення держав вдаватися до обмежувальних заходів з метою стабілізації національних економік та переорієнтації національних ресурсів на внутрішній ринок. Такі процеси, безперечно, зумовлюють асиметрію міжнародних торговельних процесів та зміни в парадигмі міжнародних економічних відносин. Питання трансформації торговельної політики країн, що спричиняє зміну багатосторонньої торговельної системи та динамізацію міжнародних торговельних суперечок вивчали зарубіжні вчені Балдвін Р., Мірудот С., Боун С., Робертс А., Каплан Р., Чжу М., Джонсон М., Перкінс Дж., Мансфілд Е., Поллінс Б., Лонглі Р., Позен А. та інші. Серед вітчизняних вчених, чиї праці присвячені зазначеній тематиці, можна виокремити Циганкову Т., Лук’яненка Д., Гордєєву Т., Столярчук Я., Резнікову Н., Панченко В. та інших. У статті аналізовано як карантинні заходи у відповідь на пандемію COVID-19 змусили уряди країн вдаватися до змін своєї національної торговельної політики для захисту торговельних інтересів та запобіганню розповсюдження пандемії COVID-19 на своїй території. Метою статті є проведення причинно-наслідкового аналізу трансформацій торговельної політики більшості країн-членів Світової організації торгівлі в умовах посилення політики протекціонізму, що спричиняє виникнення міжнародних торговельних суперечок; систематизація інструментів захисту національного виробника України. В процесі дослідження виявлено витоки прямого та прихованого протекціонізму серед наявних змін торговельної політики країн як чинника негативного впливу на міжнародні економічні відносини; зазначені переваги та недоліки виявленого протекціонізму та його методи. Визначено суб’єкти міжнародних економічних відносин, котрі запровадили найбільшу кількість торговельних змін, серед яких Бразилія, Аргентина, Колумбія, Сполучені Штати Америки, Кувейт та Європейський Союз. Більшість їх змін стосуються Угоди про технічні бар’єри та Угоди про санітарні та фітосанітарні норми. В об’єктному розрізі зміни торговельної політики країн направлені на захист національних медичних товарів, засобів індивідуального захисту та аграрного сектору. З огляду на безпрецедентний зрив у світовій торгівлі та економіці загалом, порушення міжнародних ланцюгів поставок, наявні зміни торговельної політики більшості країн стимулюють до динамізації торговельних суперечок між ними в наступні роки. Адже визначено, що економічно розвинені країни використовують випереджений протекціонізм аби забезпечити собі домінуючий стан в міжнародних економічних відносинах іпідвищити здатність національної економіки протистояти світовій асиметрії, котра виникла внаслідок COVID-19. Modern conditions change the position of countries in the world market and their structure of trade, deepening the international division of labor, strengthening international competition, complicating of foreign trade activities and disruption of global supply chains due to the COVID-19 pandemic. Closure of seaports, railway stations and airports, caused transformations of trade policy of the countries and led states to resort to restrictive measures for the purpose of stabilization of national economies and reorientation of national resources to the internal market. Such processes, of course, cause the asymmetry of international trade processes and changes in the paradigm of international economic relations. The issue of transformation in trade policy of countries, causing changes in the multilateral trading system and the dynamization of international trade disputes were studied by such foreign scientists as R.Baldwin, S. Evenett, L. Gruszczynski, S. Miroudot, C. Bown, A. Roberts, R. Kaplan, M. Zhu, M. Johnson, J. Perkins, E. Mansfield, B. Pollins, R. Longley, A. Posen and others. Among the domestic scientists, whose works are devoted to this topics, can be distinguished T. Tsygankova, D. Lukyanenko, T. Gordeeva, IJ. Stolyarchuk, N. Reznikova, V. Panchenko and others. The article analyzes how quarantine measures in response to the COVID-19 pandemic have caused governments to change their national trade policies to protect trade interests and prevent the spread of the COVID-19 pandemic in their territory. The goal of the article is to conduct a causal analysis of the transformation of trade policy of most member countries of the World Trade Organization in the context of strengthening protectionist policies, which leads to international trade disputes and systematization of protection tools of the national production of Ukraine. The study revealed the origins of direct and covert protectionism among the existing changes in trade policy of countries as a factor of negative impact on international economic relations. Advantages and disadvantages of protectionism and its methodswere identified. The subjects of international economic relations that have introduced the largest number of trade changes are Brazil, Argentina, Colombia, the United States, Kuwait and the European Union. Most of their changes concern the Agreement on Technical Barriers and the Agreement on Sanitary and Phytosanitary Standards. In terms of objects, the changes in the trade policy of the countries are aimed at the protection of national medical products, personal protective equipment and the agricultural sector. Given the unprecedented disruption of world trade and the economy as a whole, disruption of international supply chains and existing changes in the trade policies of countries encourage the dynamization of trade disputes between them in the coming years. After all, it has been determined that economically developed countries use hidden protectionism to secure a dominant position in international economic relations and increase the ability of the national economy to withstand the global asymmetry caused by COVID-19.
«Долина смерті» як феномен життєвого циклу інновацій та проблеми її подолання
(ДВНЗ «Київський національний університет імені Вадима Гетьмана», 2021) Пузько, Сергій Г.; Puzko, Serhii
Стаття присвячена дослідженню життєвого циклу інновацій та проблемам подолання феномену «Долина смерті». Дослідження зосереджується на складностіжиттєвого циклу інновацій та подолання «Долини смерті» припостійному динамічному розвитку. Розглянуто сутність феномену «Долина смерті» та досліджено стадії розвитку компанії залежно від її фінансового положення. Охарактеризовано стадії розвитку компанії залежно від її фінансового положення. Наведено схематично п’ять основних стадій розвитку компанії. Визначено основні джерела формування коштів на кожній із стадій розвитку. Згруповано основні причини та сутність невдач інноваційних підприємств, що потрапляють у «Долину смерті».Наведено основні орієнтири для вдалої реалізації та подолання «Долини смерті» для стартапів. Дослідженобазові процеси, що нададуть можливість уникнути невдач і дозволять у короткі терміни вивести новий товар на ринок й ефективно реалізувати стартап. The article is devoted to the study of the life cycle of innovations and the problems of overcoming the phenomenon of «Death Valley». The study focuses on the complexities of the life cycle of innovation and overcoming the «Death Valley» with constant dynamic development. The essence of the phenomenon «Death Valley» is considered and the stages of development of the company depending on its financial position are investigated. The stages of development of the company depending on its financial position are described. The five main stages of the company’s development are given schematically. The main sources of funding at each stage of development are identified. The main causes and essence of failures of innovative enterprises that fall into the «Death Valley» are grouped. The main guidelines for successful implementation and overcoming the «Death Valley» for startups are given. The basic processes that will make it possible to avoid failures and allow to bring a new product to market in a short time and effectively implement a startup have been studied.
Дослідження видів ліквідації юридичних осіб та удосконалення їх класифікації
(ДВНЗ «Київський національний університет імені Вадима Гетьмана», 2021) Буркова, Людмила А.; Burkova, Liudmyla
Спалах пандемії коронавірусної хвороби ускладнив несталу економіко-політичну ситуацію в Україні. Це призвело до збільшення стрімкими темпами частки фінансово нестабільних юридичних осіб, відносно колосальної кількості яких було розпочато процедуру банкрутства із подальшою їх ліквідацією. У теперішній час відбувається загострення окресленої ситуації. У той же час не дивлячись на розповсюдженість застосування терміну «ліквідація юридичних осіб» на законодавчому рівні визначено тільки те, що це одна із форм припинення юридичної особи. Такий підхід призвів до дискусій серед науковців щодо розуміння сутності даного поняття та, відповідно, певних протиріч. Також на законодавчому рівні визначено, що ліквідація юридичної особи може бути примусовою або добровільною. Але, як здається, така класифікація видів ліквідації юридичних осіб не повною мірою охоплює всі можливі випадки, а отже потребує удосконалення із конкретизацією її можливих причин. Ураховуючи зазначене метою даного дослідження визначено дослідження сутності категорії «ліквідація юридичної особи» та уточнення її дефініції, а також удосконалення існуючої класифікації видів ліквідації юридичних осіб та її можливих причин. The outbreak of the coronavirus pandemic has complicated the volatile economic and political situation in Ukraine. This led to a rapid increase in the share of financially unstable legal entities, a relatively large number of which were initiated into bankruptcy and subsequent liquidation. Currently, the situation is exacerbated. At the same time, despite the widespread use of the term «liquidation of legal entities» at the legislative level, it is defined only that it is one of the forms of termination of a legal entity. This approach has led to discussions among scholars about understanding the essence of this concept and, consequently, certain contradictions. Also at the legislative level it is determined that the liquidation of a legal entity may be compulsory or voluntary. However, it seems that such a classification of types of liquidation of legal entities does not fully cover all possible cases, and therefore needs to be improved to specify its possible causes. Taking into account the purpose of this study, the study of the essence of the category «liquidation of a legal entity» and clarification of its definition, as well as improving the existing classification of types of liquidation of legal entities and its possible causes.
Діджиталізація брендингу міжнародних корпорацій світового FMCG-ринку
(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2021) Черницька, Тетяна Володимирівна; Chernytska, Tetiana; Черницкая, Татьяна Владимировна; Кривенко, Анастасія І.; Kryvenko, Anastasiia
Сьогодні діджитал-інструменти та вплив споживачів на їх впровадження є одними з головних драйверів трансформації бізнес-стратегій компаній. Відтак, діджиталізація бізнес-процесів, взаємодії зі стейкхолдерами, а також формування брендингу за таких умов є актуальним питанням для міжнародної економіки. У боті досліджено сутність категорії «діджитал-технологій» та її основних складових. Авторами виділено три основні групи діджитал-інструментів: власні (особистий сайт компанії, мобільна версія сайту, акаунти в соцмережах), платні (контекстна реклама, партнерський маркетинг), напрацьовані («сарафанне радіо», «вірусна» реклама). За результатами аналізу чинників формування стратегії компаній на світовому ринку FMCG-товарів авторами визначено та охарактеризовано 10 глобальних споживчих трендів. Визначено роль діджитал-маркетингу в глобальних споживчих трендах. Проаналізовано детермінанти розвитку діджитал-технологій у брендингу компаній і проведено бенчмаркінг традиційних і діджитал інструментів у просуванні товарів. У статті наведено результати аналізу світового досвіду ефективності впровадження маркетингових компаній та ефективність застосування в них діджиталтехнологій, що сприяють підтримці брендингу, глобальними корпораціями, зокрема The Coca-Cola Company, Nestle S. A., L’Oréal Group, The Procter & Gamble Company, Unilever PLC. На базі аналізу брендингу досліджуваних корпорацій авторами виділено основні тренди діджиталізації глобальних учасників ринку FMCG-товарів. Значну увагу у статті приділено аналізу трансформації корпоративних стратегій у контексті глобальних викликів, зокрема Covid-19, та зміни підходів у маркетингу міжнародних компаній. Виділено основні стратегії компаній, що дозволяють їм адаптуватися в умовах глобальних викликів, а також сформовано рекомендації щодо підвищення ефективності корпоративного маркетингу за нових умов. Nowadays, digital tools and consumer influence on their implementation are one of the main drivers of transformation of business strategies of companies. Therefore, digitalization of business processes, interaction with stakeholders, as well as the formation of branding in such conditions is an urgent issue for the international economy. The work investigated the essence of the category of «digital technologies» and its main components. The authors identified three main groups of digital tools: own (personal website of the company, mobile version of the site, accounts in social networks), paid (contextual advertising, affiliate marketing), developed («word of mouth radio, «viral» advertising). Based on the results of analysis of factors of formation of companies’ strategy in the global market of FMCG-products, the authors identified and characterized 10 global consumer trends. The role of digital marketing in global consumer trends has been determined. The role of digital marketing in global consumer trends is determined. The determinants of the development of digital technologies in the branding of companies are analyzed and benchmarking of traditional and digital tools in the promotion of goods is carried out. The article presents the results of the analysis of world experience in the effectiveness of marketing companies and the effectiveness of digital technologies that support branding, global corporations, including The Coca-Cola Company, Nestle SA, L’Oréal Group, The Procter & Gamble Company, Unilever PLC. Based on the analysis of branding of corporations studied by the authors, the main trends of digitalization of global market participants in FMCG products are highlighted. Much attention is paid to the analysis of the transformation of corporate strategies in the context of global challenges, in particular Covid-19, and changes in marketing approaches of international companies. The main strategies of companies, allowing them to adapt to the conditions of global challenges, as well as formed recommendations for increasing the effectiveness of corporate marketing in new conditions.
Еволюція неолібералізму: від теоретичних витоків до сучасної трансформації його основних шкіл
(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2021) Фещенко, Валентина Михайлівна; Feschenko, Valentyna; Фещенко, Валентина Михайловна; Балежентіс, А.; Baležentis, Аlvydas
Стаття присвячена дослідженню еволюції одного з провідних напрямів сучасної економічної думки — неолібералізму. Розкрито його теоретичний зв’язок із засадничими положеннями класичної політичної економії, зокрема принципами свободи економічної діяльності та обмеженості втручання держави в господарські процеси. Аргументовано поступовий відхід неолібералізму в 30-х рр. ХХ ст. від постулатів неокласики, модифікацію методологічних засад ліберальної концепції та формування власного теоретико-методологічного підгрунтя неолібералізму шляхом поєднання мікроекономічного рівня аналізу із дослідженнями макропроцесів, визнання можливості коригування державою ринкового ладу та її суттєвого регулюючого впливу на соціально-економічні процеси, подальшого розвитку поняття економічної і політичної свободи індивіда та її зв’язку з економічною ефективністю системи загалом. На основі особливостей застосування зазначених методологічних принципів та механізмів їх реалізації в практиці господарських перетворень розкрито розвиток найбільш впливових наукових шкіл у межах неоліберального напряму світової економічної думки: австрійської, німецької, англійської, французької шкіл та монетаризму (Чиказька школа неолібералізму). Проаналізовано причини наростання та сутність критичних оцінок сучасних економістів щодо ефективності неоліберальної економічної політики на початку ХХІ ст. як у державах з розвинутою ринковою економікою, так і в пострадянських країнах. The article is dedicated to the study of the evolution of one of the main directions of modern economic thought — neoliberalism. Its theoretical connection with the basic provisions of classical political economy, in particular with the principles of freedom of economic activity and limited state intervention in economic processes, is revealed. The article reasons the gradual departure of neoliberalism in the thirties of the XX century from the postulates of neoclassicism, modification of the methodological foundations of the liberal concept and the formation of its own theoretical and methodological basis of neoliberalism by combining the microeconomic level of analysis with the study of macroprocesses, recognizing the possibility of adjusting the market environment by the state and its significant regulatory influence on socio-economic processes, further development of the concept of economic and political freedom of the individual and its connection with the economic efficiency of the system as a whole. Based on the use of the features of these methodological principles and mechanisms of their implementation in the practice of economic transformations, the development of the most influential scientific schools within the boundaries of the neoliberal direction of world economic thought: Austrian, German, English, French schools and monetarism (Chicago school of neoliberalism) is revealed. The reasons for the growth and the essence of critical assessments of modern economists regarding the effectiveness of neoliberal economic policy at the beginning of the XXI century both in countries with developed market economies and in ex-USSR countries are analyzed.
Економетричний аналіз впливу видатків державного бюджету на ВВП України
(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2021) Хвостенко, Дмитро О.; Khvostenko, Dmytro
Проаналізовано обсяг і структуру фінансування видатків державного бюджету України залежно від різновидів функціональної класифікації з урахуванням міжбюджетних трансфертів. Проведено аналіз динаміки номінального ВВП України за 2011–2020 рр. Досліджено основні складові видаткової частини державного бюджету, що здійснюють вплив на номінальний ВВП. Побудовано регресійну модель. The analysis of the volume and structure of financing of expenditures of the state budget of Ukraine, depending on the types of functional classification, taking into account intergovernmental transfers. The dynamics of the nominal GDP of Ukraine for 2011–2020 is analyzed. The main components of the expenditure side of the state budget are examined, which influence the nominal GDP. A regression model is built.
Економічна діагностика продовольчого стану країн в умовах глобальної нестабільності
(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2021) Бібла, Іванна Ігорівна; Bibla, Ivanna
Розглянуто фактори впливу на обсяг експорту сільськогосподарської продукції протягом останніх двох десятиліть. За цей період обсяг експорту сільськогос-подарських товарів зріс більше, ніж втричі, незважаючи на періодичні економічні кризи, які прямо впливали на агропродовольчу сферу країн і сповільнювали зростання експорту сільськогосподарських товарів. Оцінено можливий вплив пандемії внаслідок COVID-19 на агропродовольчу сферу. Зокрема, виокремлено можливі загрози, пов’язані зі збоєм у роботі продовольчих ланцюгів поставок, зростанням безробіття, зменшенням платоспроможного населення та обмеженням в’їзду мігрантів-робочих для збору врожаю. Крім цього, виділено найуразливіші верстви населення, серед яких люди, які хронічно голодують, дрібні фермери, діти з малозабезпечених сімей, діти з обмеженими можливостями та люди, які крім пандемії зазнали інших критичних бід. Розраховано усереднені показники врожайності основних груп товарів у різних країн і проаналізовано залежність рівня ефективності ведення сільського господарства від рівня розвитку країни. Окрім розвинених країн, високі показники врожайності показали також деякі з країн-лідерів по експорту сільськогосподарських товарів, такі як Бризилія, Індонезія та Мексика. Охарактеризовано основні аспекти ефективного ведення сільського господарства у розвинених країнах, а саме, підтримка агропродовольчої сфери з боку держави, залучення іноземних інвестицій та імплементація результатів науково-технічного прогресу в усі стадії сільськогосподарського виробництва. Рекомендовано імплементувати окремі аспекти агропродовольчої по-літики розвинених країн у політику країн, що розвиваються, що посприяє не тільки зростанню врожайності, покращенню продовольчої забезпеченості країни, але й досягненню більшої частки в експорті товарів на глобальному ринку та покращенню економічної безпеки країни загалом. We have considered the factors influencing the agricultural exports over the past two decades. Exports of agricultural commodities more than tripled during that period, despite recurrent economic crises that directly affected the agri-food sector of the countries and slowed down the increase in the agricultural commodities exports. The possible impact of the COVID-19 pandemic on the agri-food sector has been assessed as well. In particular, we have identified the potential threats associated with the failures in food supply chains, rising unemployment, reducing number of solvent population and restrictions on the entry of migrant workers for harvesting. Moreover, we have identified the most vulnerable social groups, including people who are chronically starving, small farmers, disadvantaged children, children with disabilities and people who have suffered other critical disasters in addition to the pandemic. We have calculated the average yield indicators of the main groups of goods in different countries and analyzed the dependence of the agriculture efficiency on the country development level. In addition to developed countries, high yields were also shown by some countries leading in the exports of agricultural commodities, such as Brazil, Indonesia and Mexico. We have described the main aspects of efficient agriculture in developed countries, namely, state support of the agri-food sector, attraction of foreign investments and implementation of the scientific-and-technological advance results at all stages of agricultural production. We recommend implementing certain aspects of agri-food policy of developed countries in that of developing ones, which will not only increase yields and improve food security but will also achieve a greater share in exports of goods in the global market and improve economic security in general.
Зелена економіка в глобальній екосистемі
(ДВНЗ «Київський національний університет імені Вадима Гетьмана», 2021) Унінець, Ірина Михайлівна; Uninets, Iryna
У статті обґрунтовано необхідність розуміння сутності зеленої економіки в якості екосистеми, в якій врівноважені процеси економічного, соціального, екологічного, політичного розвитку. Зростання уваги до проблем збереження довкілля для прийдешніх поколінь спостерігається з кінця минулого століття. Це знаходить прояв у проведені важливих глобальних заходів, політичних рішеннях різних рівнів, посиленні аналітичної діяльності. Поширення концепції зеленої економіки передбачає поліпшення добробуту людей і соціальної справедливості, при одночасному зменшенніі екологічних ризиків та екологічних негараздів. Зелена економіка включає в себе три основні поняття: низьковуглецевий, ресурсозаощаджуючий і соціально-інклюзивний розвиток. В умовах зеленої економіки зростання зайнятості та доходів забезпечується державними та приватними інвестиціями в інфраструктуру та активи, які дозволяють зменшити викиди та забруднення вуглецем, підвищити енергетичну та ресурсну ефективність та запобігти втраті біорізноманіття. Внаслідок наполегливої роботи по реалізації зеленої економіки виникла концепція інклюзивної зеленої економіки. Інклюзивна зелена економіка — це економіка, яка покращує добробут людей і створює соціальну справедливість, одночасно знижує екологічні ризики і дефіцит ресурсів. Інклюзивна зелена економіка є альтернативою домінуючої сьогодні економічної моделі, яка посилює нерівність, сприяє марнотратству, викликає дефіцит ресурсів і створює широко поширені загрози для навколишнього середовища і здоров’я людини. Це шлях до досягнення Порядку денного для сталого розвитку до 2030 року, викорінення бідності при збереженні екологічних порогових значень, які лежать в основі здоров’я, добробуту та розвитку людини. У міжнародній аналітиці поширюються різноманітні індекси та показники для виміру розвитку зеленої економіки. Основні індекси виміру екологізації економіки включають в себе соціальні параметри, соціальну інклюзивність та екологізацію. В рамках Індексу зеленого зростання вимірюються результати діяльності урядів країн у досягненні цілей сталого розвитку (ефективне використання ресурсів, захист природних ресурсів, можливості для впровадження екологічних ініціатив та соціальна інтеграція). Індекс прогресу зеленої економіки ЮНЕП (GEP) не залишається незмінним і постійно удосконалюється і наповнюється новим змістом для виміру прогресу в досягненні інклюзивної зеленої економіки. Індекс прогресу зеленої економіки є ключовим інструментом для політиків, аналітиків та інших зацікавлених сторін в розумінні прогресу зеленої економіки. The necessity of understanding the essence of green economy as an «ecosystem in which processes of economic, social, environmental and political development are balanced» is grounded in this article. The growing attention to the problems of environmental protection for future generations has been observed since the end of the last century. This is reflected in the implementation of important global events, policy decisions at various levels and strengthening of analytical activities. Dissemination of the green economy concept involves improving human well-being and social justice, while reducing environmental risks and environmental injuries. The green economy includes three main concepts: low-carbon, resource-saving and socially inclusive development. In a green economy, employment and income growths are driven by public and private investment in infrastructure and assets that reduce carbon emissions and pollution, increase energy and resource efficiency, and prevent biodiversity loss. As a result of persistent work on the implementation of the green economy, the concept of an inclusive green economy emerged. An inclusive green economy is an alternative to today's dominant economic model, which exacerbates inequality, promotes waste, causes resource shortages and poses widespread threats to the environment and human health. This is the way to achieve the 2030 Agenda for Sustainable Development, the eradication of poverty while maintaining the environmental thresholds that underpin human health, well-being and development. In international analytics practice a variety of indices and indicators for measuring the development of green economy are applied. Major indexes measure the greening of the economy include social parameters, Social Inclusion and environmentalizing. The Green Growth Index measures the performance of governments in achieving sustainable development goals (efficient use of resources, protection of natural resources, opportunities for environmental initiatives and social integration). Index of Green Economy Progress (GEP) doesn’t remain unchanged and is constantly being improved and filled with new content for measuring progress towards an inclusive green economy. Index of green economy progress is a key tool for policymakers, analysts and other interested parties in understanding the progress of green economy.
Концептуалізація структурних вимірів корпоративної ідентичності
(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2021) Волохова, Галина Леонідівна; Volokhova, Halyna; Волохова, Галина Леонидовна
У роботі висвітлено підходи до дослідження корпоративної ідентичності, визначено класифікації її складових елементів та, на основі запропонованого компаративного аналізу, сформовано єдину структурну систему їх вимірів. В умовах високої непередбачуваності змін і процесів у сучасному ринковому середовищі перед власниками та менеджерами підприємств постає проблема пошуку шляхів підвищення конкурентоспроможності їх бізнесу. Як наслідок, це є одним із завдань стратегічного управління, що покликано шляхом вдалого використання корпоративної ідентичності як набору унікальних атрибутів компанії, забезпечити її конкурентні переваги. Актуальність дослідження зумовлена потребою у визначенні найоптимальніших методів і підходів до формування, діагностики та корекції корпоративної ідентичності підприємств з метою стабілізації їх функціонування в умовах невпинних змін у зовнішньому середовищі та посилення їх конкурентних позицій на ринку. Дослідження з даної тематики мають різносторонні підходи до тлумачення категорії через відсутність єдиного трактування сутності корпоративної ідентичності, її складових елементів та функції впливу на стратегію підприємства. Представлені концепції характеризують ідентичність з позиції різних студій, проте все частіше науковці схиляються до міждисциплінарного трактування своїх результатів. Розглядаючи ідентичність як душу, голос і розум, або як символізм, комунікацію та поведінку, автори зрештою схиляються до однакових висновків, незважаючи на різницю у використаних ними термінах. Саме тому аналіз існуючих концепцій і поєднання їх у єдиний структурний підхід є важливим завданням для подальшого розвитку досліджень з даної тематики. Результатом представленої роботи слугує уніфікована система вимірів корпоративної ідентичності, що не претендуючи на всеосяжність досліджень з корпоративного маркетингу та менеджменту на основі узагальнення концептуальних засад, висвітлює найвагоміші підходи до дослідження складових корпоративної ідентичності та структурує їх результати у єдину мапу класифікації її структурних елементів. The present article explores the approaches to corporate identity studies and definitions, determines the classifications of its constituent elements, and, based on the proposed comparative analysis, forms the structural system of their measurements. In the conditions of high unpredictability of changes and processes in the world markets and business environment, owners and managers face the problem of searching ways to increase their company competitiveness. As a result, it is one of the main tasks of strategic management, which is designed to use the corporate identity as a set of unique attributes of the company, to ensure its competitive advantage. The relevance of the study is due to the need to determine the best methods and approaches to the formation, diagnosis, and correction of corporate identity in order to stabilize their functioning in a constantly changing environment and strengthen their competitive position in the market. The concept of corporate identity is characterized by uncertainty and is interpreted simultaneously as a concept, philosophy, or process. Due to the lack of consensus in the interpretation, it is impossible to universally define its key elements and characteristics of concepts. The presented concepts characterize identity from the standpoint of different studies but increasingly tend to use a multidisciplinary approach to their results. Both considering identity as soul, voice, and mind, or as symbolism, communication, and behavior, the authors ultimately come to the same conclusions, despite the differences in the terms they use. That is why the analysis of existing concepts and combining them into a single structural approach is an important task for further development of research on this topic. The result of this paper is aimed to improve understanding of corporate identity by providing theoretical clarification of the concept’s key dimensions by the creation of the unified system of corporate identity dimensions, which is based on the generalization of conceptual principles, highlights the most important approaches to the study of corporate identity components and structures their results into a unified classification.
Кон’юнктурні зрушення глобального ринку зернових в умовах пандемії COVID-19
(ДВНЗ «Київський національний університет імені Вадима Гетьмана», 2021) Раманаускас, Ю.; Ramanauskas, Julius; Хорошун, Олександр І.; Khoroshun, Oleksandr
У статті проаналізовано та узагальнено кон’юнктурні зрушення у розвитку глобального ринку зернових, визначенообсяги виробництвата споживання зернових культур у світі, уточнено обсяги експорту з України зернових, зернобобових (з продуктами їх переробки) та борошна за 2019/20 маркетинговий рік. Виявлено лідерів серед країн-експортерів і країн-імпортерів зернових, проведено аналіз країнової структури виробництва пшениці у світі. Окреслено основні тенденції розвитку світового ринку зернових культур і визначено ключові фактори, що визначають кон’юнктуру світового зернового ринку. Проведено аналіз тенденцій розвитку світового ринку зерна в умовах пандемії COVID-19, яка обумовила кон’юнктурні зрушення глобального ринку зернових культур. This article analyzes and summarizes the market conditions in the development of the global grain market, determine the volume of production and distribution of grain crops in the world, specify the volume of exports from Ukraine of cereals, legumes (from products of their processing) and flour for 2019/20 MY. Published among the leaders of grain-exporting and grain-importing countries, an analysis of the country’s structure of wheat production in the world. The main trends in the development of the world market of grain crops are outlined and the key factors that determine the state of the world grain market are identified.The analysis of trends in the world grain market in the context of the COVID-19 pandemic, which caused market changes in the global grain market.
Людський розвиток і економічна динаміка: ресурси і результати соціального сектору України та розвинутих країн
(ДВНЗ «Київський національний університет імені Вадима Гетьмана», 2021) Верховод, Ірина Сергіївна; Verkhovod, Iryna
Проведено порівняльний аналіз динаміки ІЛР та національного доходу на особу в Україні та в країнах, що протягом тривалого часу обіймають провідні позиції за ІЛР. Перший трактується як узагальнюючий показник суспільно значущих результатів функціонування соціального сектору національної економіки. Другий — як оцінка загальних ресурсних можливостей економіки. Виявлено, що розрив за розмірами національного доходу на особу зростав значно швидше за розрив у ІЛР та набув значно більшого розміру. Це свідчення нарощення навантаження на соціальний сектор. З одного боку, відбувається погіршення ресурсних умов його функціонування. З іншого — підвищуються суспільні вимоги до інтенсивності використання його обмежених можливостей. Це формує несприятливі умови для відтворення інституціональної спроможності установ соціального сектору, унеможливлює поширення ефективних механізмів і процедур їхньої взаємодії установ з основними групами контрагентів. Вирішення проблеми недостатнього ресурсного забезпечення соціальної сфери неможливе за збереження явного домінування бюджетного її фінансування та без поширення інститутів, що забезпечать дієві стимули до орієнтації установ соціальної сфери на насичення економіки ресурсами кваліфікованої праці та її перетворення на сферу ефективного освоєння інвестицій в людський капітал. A comparative analysis of the dynamics of HDI and national income per capita in Ukraine and in countries that have long held leading positions in HDI. The first indicator has been considered as a generalizing estimation of socially significant results of the national economy’s social sector. The second — as a characteristic of the economy overall resource potential. It was found that the gap in the size of national income per capita grew much faster than the gap in HDI and became much larger. This is evidence of increasing the burden on the social sector. On the one hand — the deteriorating of resource conditions is observed. On the other — the social requirements to usage of the sector’s limited possibilities have increased. It forms adverse conditions to restore its institutional capacity, which prevents the spread of effective mechanisms and procedures of social institutions interaction with major groups of counteragents. Solving the problem of insufficient resources of the social sphere is impossible without maintaining the clear dominance of its budget funding and without the spread of institutions that will provide effective incentives for social institutions to focus on saturation of the economy with skilled labor and social sector transformation into effective sphere of development of investment in human capital.
Модернізація правил та механізмів міжнародної торгівлі сільськогосподарською продукцією у контексті проблеми продовольчої безпеки
(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2021) Яценко, Ольга Миколаївна; Yatsenko, Olha; Яценко, Ольга Николаевна; Циганкова, Тетяна Михайлівна; Tsyhankova, Tetiana; Цыганкова, Татьяна Михайловна; Оболенська, Тетяна Євгенівна; Obolenska, Tetiana; Оболенская, Татьяна Евгеньевна; Гальперіна, Любов Павлівна; Halperina, Liubov; Гальперина, Любовь Павловна
Питання взаємозв’язку торгівлі та продовольчої безпеки не втрачає своєї актуальності протягом не одного десятиріччя, а ситуація в світі, спричинена поширенням пандемії COVID-19, додатково нагадала про прогалини в нормативному врегулюванні цього питання на багатосторонньому рівні, зокрема, з урахуванням цілі сталого розвитку № 2 щодо усунення голоду. Метою статті є детальна характеристика й аналіз багатосторонніх правил у сфері торгівлі сільськогосподарською продукцією на відповідність вимогам сьогодення щодо реагування на проблему продовольчої безпеки, а також розробка рекомендації стосовно модернізації правил торгівлі зазначеними товарами. У статті проаналізовано ступінь захищеності населення різних регіонів світу з точки зору продовольчої безпеки, а також розраховано сальдо торгівлі основними продуктами харчування для цих регіонів. Крім того, дослідження містить детальну характеристику Угоди Світової організації торгівлі (СОТ) про сільське господарство, включаючи три її основні напрями регулювання: доступ до ринку сільськогосподарських товарів (торговельні обмеження імпорту: тарифи та нетарифні бар’єри), внутрішня підтримка вітчизняного виробника (субсидії та інші програми, зокрема ті, що підвищують або гарантують рівень цін на фермах і доходи фермерів) та експортна конкуренція (включає експортні субсидії та інші методи, що використовуються для штучного підвищення рівня конкурентоспроможності експорту). Ключовою ідеєю статті є те, що саме відсутність імплементації Угоди СОТ про сільське господарство, а не її зміст, є проблемою у контексті вирішення питання продовольчої безпеки. У рамках дослідження розроблено рекомендації стосовно оновлення курсу торговельної політики з напряму продовольчої безпеки. При чому автори звертають увагу, що врегулювання цього питання на багатосторонньому рівні залежатиме від скоординованих дій як профільних, так і дотичних міжнародних організацій, тому варто використовувати всі світові майданчики, на яких заплановано в найближчий час зустрічі представників країн та окремих митних організацій на найвищому політичному рівні. The issue of the relationship between trade and food security has not lost its relevance for decades, and the situation in the world caused by the spread of the COVID-19 pandemic had further highlighted the gaps in regulatory regime at the multilateral level, including the sustainable development goal (SDG) № 2 on the elimination of hunger. The purpose of the article is a detailed description and analysis of multilateral rules in the field of trade in agricultural products to meet current requirements for responding to food security, as well as the development of recommendations for modernization of trade rules for these goods. The article analyzes the degree of protection of the population of different regions of the world in terms of food security, as well as calculates the balance of trade in basic foodstuffs for these regions. In addition, the study provides a detailed description of the World Trade Organization (WTO) Agreement on Agriculture, including its three main areas of regulation: market access for agricultural goods (trade restrictions on imports: tariffs and non-tariff barriers), domestic support for national producers (subsidies and other programs, including those that increase or guarantee farm prices and farmers’ incomes) and export competition (including export subsidies and other methods used to artificially increase the competitiveness of exports). The key idea of the article is that the lack of implementation of the WTO Agreement on Agriculture, but not its content, is a problem in the context of addressing food security. The study developes recommendations for updating the course of trade policy in the field of food security. The authors note that the settlement of this issue at the multilateral level will depend on the coordinated actions of both responsible and relevant international organizations, so it is worth using all the world platforms where meetings of representatives of the countries and separate customs territories at the highest political level are planned in the nearest future.
Монетизація економіки України: ретроспектива, поточний стан та перспективи трансформації
(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2021) Макаров, Олег Юрійович; Makarov, Oleh
Стаття присвячена дослідженню монетарного забезпечення економіки України та визначенню детермінант ремонетизації і демонетизації економіки шляхом здійснення ретроспективного аналізу. Вбачається, що зростання рівня монетизації економіки виступає важливим елементом для забезпечення стійкого економічного розвитку, та як наслідок, добробуту суспільства. Кризові процеси, що були викликані пандемією COVID-19, свідчать про необхідність розширення раніше здійснених досліджень за даною тематикою. Здійснений ретроспективний аналіз вказує на збереження високого рівня готівки в структурі грошової маси та її зростання під час кризових процесів на тлі падіння рівня довіри до фінансової системи. Визначено, що частки грошових агрегатів М1 і М2 у структурі грошової маси містять обернену залежність. Водночас, базуючись на історичних даних, грошовий агрегат М2 характеризується як основний для нарощення монетизації економіки. Характер і циклічність монетарної політики, який визначається шляхом оцінки реальної процентної ставки Національного банку України, не завжди має прямий вплив на монетизації економіки України, тоді як динаміка банківського кредитування виступає основним драйвером процесів ремонетизації та демонетизації. Тривале падіння банківського кредитування у відношенні до ВВП, що унаслідується від кризи 2014-2015 років, спричинене накопиченими системними проблемами у банківській системі та екзогенними нефінансовими факторами, досі формує негативний вплив на кредитування. У рамках дослідження підтверджено необхідність забезпечення цінової стабільності, що може бути досягнуто шляхом проведення ефективної політики інфляційного таргетування, оскільки таким чином вбачається створення умов для зростання кредитування у майбутньому; наголошено на необхідності проведення політики зниження готівки у структурі грошової маси; запропоновано забезпечити зростання грошового агрегату М2 у структурі грошової маси для подальшої ремонетизації економіки через збільшення строкового фондування банків; пропонується збільшити періодичність перегляду регуляторних вимог до банків у частинні вимог до позичальників з метою спрощення доступу до кредитного ресурсу підприємствами. The article is devoted to study monetization of the Ukraine’s economy and designate the determinants of remonetization and demonetization of the economy by conducting a retrospective analysis. Stated that the growth of the level of monetization of the economy is an important element for ensuring sustainable economic development, and as a consequence, the welfare of society. The COVID-19 crisis indicates the need to expand previously conducted researches on this topic. The retrospective analysis indicates the preservation of a high level of coins and notes in circulation in the money supply structure. Moreover, the growth of the monetary aggregate M0 is observed during the crisis against the background of a decrease in the level of trust to the financial system. It is concluded that the shares of monetary aggregates M1 and M2 in the structure of the money supply were changing with an inverse relationship through the history. At the same time, based on historical data, the monetary aggregate M2 is characterized as the essential factor for the monetization of the economy increase. The cyclically nature of monetary policy, which is determined via measurement of the real interest rate of the National Bank of Ukraine, does not always have a direct impact on the monetization of the Ukrainian economy. In turn, the bank lending is the main driver of remonetization and demonetization processes. The prolonged drop in bank lending in relation to GDP, which inherited from the 2014-2015 crisis and caused by accumulated systemic problems in the banking system, as well as exogenous non-financial factors, still forms a negative impact on lending. The study confirms the need to ensure price stability, what can be conducted via inflation targeting policy for further formation of favourable conditions for lending growth. It is proposed to pursue a policy of reducing banknotes and coins in the structure of the money supply; to ensure the growth of the monetary aggregate M2 in the structure of the money supply for further remonetization of the economy by increasing banks term funding; to increase the revision frequency of regulatory requirements regarding methodology for assessing the borrowers’ creditworthiness.
Оптимізація кадрового забезпечення підприємства в умовах карантинних обмежень в економіці
(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2021) Потапенко, Сергій Дмитрович; Potapenko, Serhii; Потапенко, Сергей Дмитриевич; Потапенко, Анна В.; Potapenko, Anna
Сучасні події у світі здійснили вплив на усі сфери діяльності підприємств, зокрема, на кадрове планування в обставинах карантинних обмежень. Таким чином, перед власниками бізнесу та управлінцями постала необхідність швидкого та ефективного реагування на зміни у мінливому бізнес-середовищі, що спричинені пандемією та, як наслідок, несприятливими кризовими явищами в економіці. Оскільки персонал є невід’ємним складовим елементом функціонування усіх суб’єктів господарювання — то вирішення завдання оптимізації процесу кадрового планування є важливим. У статті запропоновано вирішення такого завдання шляхом здійснення відповідного економіко-математичного моделювання з урахуванням низки обмежень, що встановлюються для кожного окремого підприємства індивідуально. Було досліджено, що за умови відомого обсягу прибутку, отримання якого може забезпечити один співробітник, оптимальний план отримання очікуваного прибутку підприємства, може бути розрахований через реалізацію оптимізаційної економіко-математичної моделі з відповідною цільовою функцією. Також було досліджено, що на плановий прибуток підприємства впливають такі показники, як: максимальна дозволена кількість співробітників на території підприємства; розмір витрат підприємства на утримання одного співробітника; максимально можлива задіяна кількість співробітників певного різновиду професій у певний проміжок часу та мінімально можлива задіяна кількість співробітників певного різновиду професій, яка необхідна для функціонування підприємства у проміжок часу, який досліджується. У статті обраховано обсяг прибутку за умови наявності карантинних обмежень і їх відсутності та запропоновано схему визначення розміру можливих втрат підприємства через це. Current events in the world have affected all the spheres of human lives, including personnel planning in the circumstances of new quarantine restrictions. Thus, business owners and managers are faced with the need to respond quickly and effectively to changes in the variable business environment caused by the pandemic and, as a consequence, adverse crisis phenomena. Since staff is an integral part of all businesses, it is important to solve the problem of optimizing the planning process. The article proposes the solution of this problem by implementing the appropriate economic and mathematical modeling, taking into account a number of limitations set by each separate enterprise individually. It was investigated that given the known amount of profit that can be provided by one employee, the optimal plan for the expected profit at the enterprise can be calculated through the implementation of an optimization economic-mathematical model with an objective function. It was also investigated that the planned profit of the enterprise is influenced by such indicators as: the maximum number of employees allowed on the territory of the enterprise; the amount of costs of the enterprise for the maintenance of one employee; the maximum possible number of employees involved in a certain type of profession in a certain period of time; and the minimum possible number of employees involved in a certain type of profession, which is necessary for the operation of the enterprise in a certain period of time. At the same time, at article it is calculated the amount of profit in the conditions of quarantine restrictions and their absence, and proposes a scheme for determining the amount of possible losses.
Освітня домінанта соціальної безпеки: шляхи трансформації в контексті забезпечення сталого розвитку
(ДВНЗ «Київський національний університет імені Вадима Гетьмана», 2021) Гаращук, Олена В.; Harashchuk, Olena; Куценко, Віра І.; Kutsenko, Vira
Дослідження, представлене статтею, присвячено актуальним проблемам досягнення соціальної безпеки та сталого розвитку, на що мають вплив ряд чинників внутрішнього і зовнішнього характеру. Серед них одне з провідних місць посідають пов’язані з діяльністю освітньої сфери, які можливо визначити в якості освітньої домінанти, що обумовлюється зростанням ролі та значення освіти в сучасному світі, що переживає період глибоких трансформацій. Зазначене зумовлює необхідність здійснення відповідних трансформацій на рівні нашої країни, інституційну основу яких передусім мають складати гнучка законодавчо-нормативна база, а також чіткий розподіл компетенції міністерств, відомств, організацій щодо реалізації тих нормативних положень, які безпосередньо впливають на стан соціальної безпеки та процеси сталого розвиток у цілому. При цьому відмічено, що соціальна безпека передбачає необхідність того, щоб об’єктом безпосереднього впливу держави стала людина з її потенціалом і соціально-економічними потребами, завдяки чого має забезпечуватися успішне подолання соціальних, а також екологічних загроз і небезпек. Також звернено увагу на небезпеки, що несуть у собі соціальні негаразди та природні небезпеки, серед яких називаються й епідемічні захворювання. Розкрито актуальні питання пов’язані зі здійсненням трансформаційних перетворень. У зазначеному аспекті розглянуто науково обґрунтовані принципи стосовно здійснення процесів трансформації безпосередньо в сфері освіти. У цьому зв’язку наголошено на необхідності застосування у сфері освіти найновіших технологій, а також підкреслено важливість дотримання при її трансформації запропонованих підходів і принципів. Все це сприятиме не лише підвищенню якості освіти, підготовки фахівців, а й прискоренню досягнення сталого соціально-економічного розвитку та зростанню добробуту громадян України. Значне місце в статті посідає також огляд досвіду інших країн у контексті аналізу соціальних проблем щодо безпекової ситуації в нашій країні та обґрунтування шляхів їх успішного вирішення. The research presented in the article is devoted to topical problems of achieving social safety and sustainable development, which is influenced by a number of internal and external factors. Among them, one of the leading places is occupied by those related to the activities of the educational sphere, and which can be defined as an educational dominant. This moment is due to the growth of the role and importance of education in the modern world, which is going through a period of profound transformations. This necessitates the implementation of appropriate transformations in our country, the institutional basis of which, first of all, should be a flexible legislative and regulatory framework, as well as a clear distribution of the competences of ministries, departments, organizations for the implementation of regulations that directly affect the state of social safety and sustainable processes development in general. At the same time, it is noted that social safety provides for the need for a person with his potential and socio-economic needs to become the object of direct influence of the state, due to which the successful overcoming of social as well as environmental threats and dangers should be ensured. Attention is also drawn to the dangers posed by social problems and natural hazards, among which are called epidemic diseases. Reveals topical issues related to the implementation of transformational transformations. In this aspect, scientifically grounded principles are considered for the implementation of transformation processes directly in the field of education. In this regard, the need to apply the latest technologies in the field of education is emphasized, and the importance of observing the proposed approaches and principles during its transformation is emphasized. All this will contribute not only to improving the quality of education, training specialists, but also to accelerate the achievement of sustainable socio-economic development and the growth of the wellbeing of Ukrainian citizens. A significant place in the article is also occupied by a review of the experience of other countries in the context of the analysis of problems related to the provision of social safety in our country and the substantiation of ways of their successful solution.

Browse

Browsing 2021 рік by Title

Results Per Page

Sort Options