Випуск № 3

Permanent URI for this collection

https://ir.kneu.edu.ua/handle/2010/54599

Browse

Browsing Випуск № 3 by Subject "342.95"

Now showing 1 - 2 of 2
  • No Thumbnail Available
    Item
    Вирішення конфліктних ситуацій у сфері ритуальних послуг під час війни, визнання невідомих поховань в умовах особливого періоду
    (Видавничий дім «Гельветика», 2025) Силенко, Л. М.; Sylenko, L.
    В статті розкрито правові та організаційні засади вирішення конфліктних ситуацій у сфері ритуальних послуг під час війни і процедури визнання невідомих поховань в умовах особливого періоду. Обґрунтовано, що поєднання форс-мажорних обставин, дефіциту ресурсів і перетину компетенцій центральних органів, органів місцевого самоврядування, військових адміністрацій, правоохоронних і судово-медичних установ породжує спори щодо доступу до послуг, тарифів, черговості й місця поховання, дотримання релігійних обрядів, поводження з персональними/медичними даними родин загиблих.Запропоновано модель публічного адміністрування, що включає: кризові SOP і міжвідомчі протоколи (повідомлення про смерть, ідентифікація, ексгумація/перепоховання, транспортування), прозорі методики тарифоутворення та механізми державного/муніципального замовлення базових послуг, єдиний цифровий кабінет звернень родин, інтегровані реєстри з GIS-картографуванням місць поховань і просте- жуваністю ланцюга зберігання доказів (chain of custody), а також канали ADR/медіації за участю НУО та релігійних громад. Наголошено на процесуальних гарантіях: право бути поінформованим і вислуханим, доступ до правової допомоги, незалежний нагляд (омбудсман, громадські ради), оскарження рішень без автоматичного зупинення критичних дій, дотримання вимог щодо захисту персональних даних. Окремо розкрито алгоритми визнання невідомих поховань: класифікація локацій (масові/поодинокі/польові), стандартизоване документування, судово-медична ідентифікація (ДНК, стоматологічні та антропологічні ознаки), збереження речових доказів і відповідність міжнародним гуманітарним та правозахисним стандартам. Запропоновано створити регіональні координаційні центри і мобільні групи, забезпечити MHPSS-підтримку родин, уніфікувати договори з приватними надавачами послуг, передбачити PSO-контракти для мінімального гарантованого пакета. Для управління результатами визначено KPI: своєчасність ідентифікації, частка вирішених спорів у досудовому порядку, повнота реєстрації та маркування поховань, дотримання культурно-релігійних практик, якість комунікації з родинами. Висновок: системна, нормативно закріплена модель з прозорими процедурами, цифровими інструментами та міжвідомчою координацією знижує конфліктність, забезпечує гідність поховання та посилює довіру до інституцій у період війни. The article sets out the legal and organizational foundations for resolving conflict situations in the funeral services sector during war and the procedures for recognizing unknown burials in a special period. It argues that the combination of force-majeure circumstances, resource constraints, and overlapping competences of central authorities, local self-government bodies, military administrations, law-enforcement and forensic institutions generates disputes over access to services, tariffs, the sequence and location of burial, observance of religious rites, and the handling of families’ personal/medical data. A public-administration model is proposed that includes: crisis SOPs and interagency protocols (death notification, identification, exhumation/reburial, transport), transparent tariff-setting methodologies and mechanisms for state/municipal commissioning of basic services, a single digital portal for family requests, integrated registers with GIS mapping of burial sites and chain-of-custody traceability, as well as ADR/mediation channels involving NGOs and religious communities. Emphasis is placed on procedural guarantees: the right to be informed and heard, access to legal aid, independent oversight (ombudsman, public councils), avenues for appeal without automatically staying critical actions, and compliance with personal data protection requirements. The article separately details algorithms for the recognition of unknown burials: classification of locations (mass/single/field graves), standardized documentation, forensic identification (DNA, dental and anthropological markers), preservation of physical evidence, and alignment with international humanitarian and human-rights standards. It proposes establishing regional coordination centers and mobile teams, providing MHPSS support to families, standardizing contracts with private providers, and introducing PSO contracts for a minimum guaranteed package. For results-based management, KPIs are defined: timeliness of identification, share of disputes resolved pre-trial, completeness of registration and marking of burials, observance of cultural- religious practices, and quality of communication with families. The conclusion is that a systemic, normatively anchored model with transparent procedures, digital tools, and interagency coordination reduces conflict, ensures dignified burial, and strengthens trust in institutions during wartime.
  • No Thumbnail Available
    Item
    Концепція митного представництва в Україні в контексті євроінтеграційних стандартів
    (Видавничий дім «Гельветика», 2025) Мирошнікова, А. Є.; Myroshnikova, A.
    В статті розглянуто теоретичні та практичні проблеми розвитку адміністративно-правових засад інституту митного представництва в контексті реалізації євроінтеграційних процесів в Україні, цифровізації митних процедур. Впровадження нової концепції митного представництва в Україні з 2024 року відповідає підходу норм митного права ЄС. Який передбачає запровадження чіткого розмежування між прямим та непрямим митним представництвом для покращення контролю держави та бізнесу у правовідносинах з митними брокерами та уникнення прогалин законодавства щодо відповідальності за декларування товарів. За цим підходом прямий представник діє від імені підприємства, а відповідальність перед митними органами залишається за підприємством, тоді як непрямий представник діє від власного імені, беручи на себе відповідальність разом із суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності. Указано, що відповідно до вимог ЄС здійснено поступовий перехід на систему авторизацій для митних брокерів, утримувачів митних складів, складів тимчасового зберігання та інших. Упроваджена єдина система критеріїв та умов для всіх митних авторизацій. Розкрито об’єкт та предмет діяльності митних посередників. Проаналізовані окремі складові адміністративно-правового статусу митних бракерів як митних представників. Указується, що митні брокери повинні відповідати визначеним критеріям, серед яких дотримання норм законодавства, відсутність фактів притягнення до кримінальної відповідальності, а також повинні призначити працівника, відповідального за взаємодію з митними органами та дотримання умов авторизації. Визначається, що митне представництво – це вчинення митним представником дій і митних формальностей, визначених митним органом в інтересах особи, яку він представляє. Констатовано, що для підтвердження своїх повноважень та виду представництва митному представнику необхідно надати митним органам документи (договір), які підтверджують його повноваження, відповідати критеріям авторизації. The article examines the theoretical and practical challenges of developing administrative and legal principles for the establishment of customs representation in the context of Ukraine’s European integration processes and the digitalization of customs procedures. The introduction of a new concept of customs representation in Ukraine from 2024 corresponds to the approach of the EU customs law. This provides for the introduction of a clear distinction between direct and indirect customs representation to improve state and business control in legal relations with customs brokers and to avoid gaps in legislation regarding responsibility for declaring goods. Under this approach, a direct representative acts on behalf of the enterprise, and responsibility to customs authorities remains with the enterprise, while an indirect representative acts on its own behalf, assuming responsibility together with the subjects of foreign economic activity. A unified system of criteria and conditions for all customs authorizations has been introduced. The object and subject of the activity of customs intermediaries have been disclosed. The separate components of the administrative and legal status of customs brokers as customs representatives are analyzed. It is indicated that customs brokers must meet certain criteria, including compliance with legal norms, the absence of criminal convictions, and must also appoint an employee responsible for interaction with customs authorities and compliance with authorization conditions. It is determined that customs representation is the performance by a customs representative of actions and customs formalities determined by the customs authority in the interests of the person he represents. It was established that in order to confirm his powers and the type of representation, the customs representative must provide the customs authorities with documents (contract) confirming his powers and meeting the authorization criteria.