Випуск № 38

Permanent URI for this collection

https://ir.kneu.edu.ua/handle/2010/50277

Browse

Now showing 1 - 20 of 32

Modeling dynamics of oil tanker freight ratesand market capitalization of oil tanker shipping companies
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Zaidman, Hryhorii; Зайдман, Григорій Борисович; Yakubovskyi, Serhii; Якубовський, Сергій Олексійович
This study explores the oil tanker segment, a crucial component of the shipping industry, which accounts for 25% of international cargo transportation. Oil tankers, which transport liquid cargo such as crude oil and oil products, represent over 30% of the world’s cargo-carrying fleet. By applying OLS regression techniques on a structural market dataset, the paper examines: (1) the impact of various economic indicators, including S&P 500 as a barometer of stock market performance, on oil tanker freight market indices, and (2) the influence of these economic parameters on the stock market capitalization of seven shipping companies engaged in oil transportation. The analysis covers the period from 1998 to 2023, utilizing the Baltic Clean Tanker Index (BCTI) and Baltic Dirty Tanker Index (BDTI) as proxies for tanker freight rates. The results show that the oil tanker freight market exhibits a positive dependence on inflation, consistent with existing theories, and a negative dependence on oil prices and global oil production. While this latter finding may seem counterintuitive, it suggests that more complex mechanisms are at play. Broader economic cycles and regional shifts in oil production likely influence tanker freight rates, while inflation appears to be driven not by oil prices, but by factors such as monetary policy, supply chain disruptions, and global demand. Regarding the modeling of oil tanker companies’ stock market capitalization, the study finds that different economic variables affect different maritime transport enterprises. Key trends indicate that the S&P 500 index affects companies with a longer history of public listing, LIBOR is significant for companies with larger fleets, and companies with smaller fleets appear more sensitive to freight levels. Inflation and oil prices, in contrast to freight rate models, have less influence on stock market capitalization. These findings offer valuable insights for shipping investors and market professionals, supporting more informed decision-making and improved operational management. Стаття досліджує сегмент перевезення нафти та нафтопродуктів, важливу складову судноплавної галузі, яка складає 25% від обсягу міжнародних вантажних перевезень. Нафтові танкери, які перевозять рідкі вантажі, такі як сиру нафту та нафтопродукти, складають понад 30% світового вантажного флоту. За допомогою регресії МНК на структурованих ринкових даних, у статті проаналізовано: (1) вплив різних економічних показників, включаючи індекс S&P 500 як барометр фондового ринку, на нафтоналивні фрахтові індекси, і (2) вплив цих економічних параметрів на ринкову капіталізацію семи судноплавних компаній, що займаються транспортуванням нафти та нафтопродуктів. Аналіз охоплює період з 1998 по 2023 рік та використовує Балтійський індекс чистих танкерів (BCTI) та Балтійський індекс брудних танкерів (BDTI) як проксі для ставок фрахту танкерного сектору. Результати показують, що танкерний фрахтовий ринок має позитивну залежність від інфляції, що відповідає існуючим теоріям, і негативну залежність від цін на нафту та світового виробництва нафти. Хоча останнє спостереження може здатися контрінтуїтивним, це свідчить про наявність складніших механізмів, що впливають. Ширші економічні цикли та регіональні зміщення у виробництві нафти, ймовірно, впливають на танкерні ставки фрахту, а інфляція зумовлена не цінами на нафту, а такими факторами, як грошово-кредитна політика, збої в ланцюгах постачання та світовий попит. Щодо моделювання ринкової капіталізації танкерних судноплавних компаній, дослідження показує, що різні економічні змінні впливають на різні підприємства морського транспорту. Основні тенденції вказують на те, що індекс S&P 500 впливає на компанії з довшою історією публічного лістингу, ставка LIBOR є значущою для компаній з більшими флотами, а компанії з меншими флотами виявляються більш чутливими до рівня ставки фрахту. Інфляція та ціна на нафту, на відміну від моделей фрахтових ставок, мають менший вплив на ринкову капіталізацію підприємств морського транспорту. Ці висновки дають цінні відомості для інвесторів у судноплавну галузь та фахівців, дозволяючи приймати більш обґрунтовані рішення та поліпшити управління операціями.
Вплив диспропорційності структурних детермінантів на національний інноваційний розвиток
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Парубець, Стефанія Олексіївна; Parubets, Stefaniia
В дослідженні аналізується взаємозв’язок між інноваційною продуктивністю та економічними показниками, досліджуючи структурні асиметрії у рівнях інноваційного потенціалу країн. Використовуючи панельний регресійний аналіз, зокрема моделі фіксованих ефектів та випадкових ефектів, а також їхні розширені версії з логарифмічними перетвореннями та квадратичними членами, в дослідженні виявлено, що зростання ВВП на душу населення та платежі за використання інтелектуальної власності позитивно впливають на рівень інноваційності. Водночас, у високорозвинених країнах спостерігається спадна віддача від подальших інвестицій у ВВП і технологічну інфраструктуру. Індекси людського капіталу, такі як Індекс працівників сфери знань та Індекс людського капіталу та досліджень, стабільно демонструють позитивний вплив на інновації. Однак інфраструктурні показники, включаючи рівень охоплення ІКТ, показали слабшу значущість, що може свідчити про ефект насичення в економіках із високим рівнем розвитку. Включення нелінійних ефектів підтвердило, що взаємозв’язок між інноваційністю та економічними показниками є складнішим, ніж вважалося раніше, з проявами спадної граничної віддачі. Результати дослідження підкреслюють необхідність цільових інноваційних стратегій, особливо для країн із високим рівнем доходу, які повинні акцентувати увагу на нематеріальних активах, фундаментальних дослідженнях та управлінні інтелектуальною власністю замість фокусування лише на базових інфраструктурних проєктах. Отримані висновки мають практичне значення для розробки політик щодо зменшення глобальних інноваційних диспропорцій через підтримку людського капіталу, інституційні реформи та розвиток ринкової складності. Крім того, результати свідчать про необхідність адаптивних підходів до інноваційної політики, які враховують національні особливості та рівень економічного розвитку, що дозволить країнам ефективніше використовувати свої конкурентні переваги в глобальній економіці. This study examines the relationship between innovation performance and economic indicators, exploring structural asymmetries in the levels of countries' innovation potential. Utilizing panel regression analysis, specifically fixed-effects and random-effects models, as well as their extended versions incorporating logarithmic transformations and quadratic terms, the research finds that an increase in GDP per capita and payments for intellectual property positively influence innovation levels. However, in highly developed countries, diminishing returns from further investments in GDP and technological infrastructure are observed. Human capital indices, such as the Knowledge Workers Index and the Human Capital and Research Index, consistently demonstrate a positive impact on innovation. In contrast, infrastructure indicators, including ICT coverage levels, exhibit weaker significance, potentially indicating a saturation effect in highly developed economies. The inclusion of nonlinear effects confirms that the relationship between innovation and economic indicators is more complex than previously assumed, with manifestations of diminishing marginal returns. The findings underscore the necessity of targeted innovation strategies, particularly for high-income countries, which should prioritize intangible assets, fundamental research, and intellectual property management rather than solely focusing on basic infrastructure projects. These conclusions have practical implications for policy development aimed at reducing global innovation disparities through human capital support, institutional reforms, and the advancement of market complexity. In addition, the results indicate the need for adaptive approaches to innovation policy that take into account national characteristics and the level of economic development, which will allow countries to more effectively use their competitive advantages in the global economy.
Глобальний вимір релокації бізнесу в контексті антикрихкості: ентропійні процеси, цифрова трансформація та сталий розвиток
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Теплюк, Марія Анатоліївна; Tepliuk, Mariia; Фоменко, Борис Олегович; Фоменко, Борис
У статті досліджено глобальний вимір релокації бізнесу в контексті антикрихкості, цифрової трансформації та сталого розвитку. Автори аналізують релокацію не лише як вимушену реакцію на зовнішні виклики, а й як стратегічний механізм посилення стійкості підприємств. Зазначено, що релокаційні процеси супроводжуються зростанням ентропії, що потребує адаптаційних стратегій, зокрема використання цифрових технологій, оптимізації бізнес-моделей та інтеграції принципів сталого розвитку. Розглянуто методологічні підходи до оцінки релокації, включаючи системний та синергетичний аналіз, а також економіко-математичне моделювання ризиків і вигод. Окрему увагу приділено міжнародному досвіду релокації, який демонструє ефективні моделі адаптації. Зроблено висновок, що релокація може стати драйвером розвитку підприємств, якщо супроводжується цифровізацією та стратегічним управлінням ризиками. Підкреслено необхідність державної підтримки у формуванні сприятливого середовища для бізнес-адаптації. Результати дослідження можуть бути корисними для науковців, підприємців і державних управлінців у розробці ефективних стратегій релокації бізнесу в умовах глобальної нестабільності. У статті проаналізовано вплив релокації на конкурентоспроможність підприємств у довгостроковій перспективі. Зокрема, розглянуто, як стратегічне планування релокації дозволяє компаніям мінімізувати операційні ризики, знижувати витрати та ефективно адаптуватися до нових ринкових умов. Окрему увагу приділено ролі інноваційних технологій у забезпеченні безперервності бізнес-процесів та підвищенні ефективності управління підприємствами під час релокації. Крім того, висвітлено соціально-економічні аспекти релокації, зокрема її вплив на зайнятість, розвиток людського капіталу та інтеграцію підприємств у нові регіональні екосистеми. Окреслено можливі ризики, пов’язані з адаптацією персоналу та трансформацією організаційної культури в умовах нового середовища. Визначено ключові фактори, що сприяють успішній релокації, включаючи ефективну комунікацію між стейкхолдерами, розвиток локальних партнерств та підтримку з боку державних і міжнародних інституцій. The article examines the global dimension of business relocation in the context of antifragility, digital transformation, and sustainable development. The authors analyze relocation not only as a forced response to external challenges but also as a strategic mechanism for enhancing business resilience. It is noted that relocation processes are accompanied by an increase in entropy, which requires adaptive strategies, including the use of digital technologies, optimization of business models, and integration of sustainability principles. Methodological approaches to assessing relocation are considered, including systems and synergetic analysis, as well as economicmathematical modeling of risks and benefits. Particular attention is paid to international relocation experiences, which demonstrate effective adaptation models. The study concludes that relocation can become a driver of business development if accompanied by digitalization and strategic risk management. The importance of government support in creating a favorable environment for business adaptation is emphasized. The findings of this study may be useful for researchers, entrepreneurs, and policymakers in developing effective business relocation strategies in conditions of global instability. The article also analyzes the impact of relocation on the long-term competitiveness of enterprises. In particular, it examines how strategic relocation planning enables companies to minimize operational risks, reduce costs, and efficiently adapt to new market conditions. Special attention is given to the role of innovative technologies in ensuring business continuity and improving management efficiency during relocation. Furthermore, the socio-economic aspects of relocation are highlighted, including its impact on employment, human capital development, and the integration of businesses into new regional ecosystems. Possible risks associated with personnel adaptation and the transformation of organizational culture in a new environment are outlined. Key factors contributing to successful relocation are identified, including effective stakeholder communication, the development of local partnerships, and support from governmental and international institutions.
Економічна поведінка підприємства: формування динамічного підходу до детермінації
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Гребешкова, Олена Миколаївна; Hrebeshkova, Olena; Горін, Андрій Вячеславович; Horin, Andrii
У статті розкрито новий динамічний підхід до детермінації економічної поведінки підприємств в умовах сучасного світу, що характеризується високим рівнем динамічності та невизначеності. Обґрунтовано необхідність відходу від статичних моделей поведінки підприємств та переходу до адаптивних стратегій, які забезпечують швидке реагування на зовнішні зміни, зокрема макроекономічні шоки, цифрові трансформації, зміну ринкової кон’юнктури та глобальні кризи. В основу динамічного підходу закладено логіку трикомпонентної будови, а саме: 1) виділення шести основних проєкцій економічної поведінки; 2) ідентифікації її ключових рушійних сил (драйверів); 3) моделювання економічної поведінки на основі ситуативних сценаріїв поведінкових реакцій підприємства. Запропонований методичний підхід передбачає аналіз середовища господарювання, прогнозування, сценарне планування, інтеграцію SMART-технологій та форсайт-методів, що дозволяють підприємствам мінімізувати ризики та підвищити стійкість у динамічних умовах. Дослідження проведено із застосуванням методів і прийомів бібліографічного аналізу для визначення актуальних наукових підходів до економічної поведінки підприємств, порівняльного аналізу міжнародного досвіду управління в умовах нестабільності, а також концептуального моделювання — для оцінки можливих сценаріїв розвитку підприємств у сучасних умовах. Результати дослідження особливо актуальні для українських підприємств, які працюють в умовах воєнної нестабільності та необхідності швидкої адаптації до змінного бізнес-середовища. Динамічний підхід забезпечує наукове підґрунтя для розробки стратегій розвитку підприємств в умовах невизначеності та сприяє посиленню їхньої конкурентоспроможності. Запропоновані теоретичні положення можуть бути використані для формування рекомендацій щодо стратегічного управління підприємствами в умовах нестабільності. Крім того, результати дослідження є підґрунтям для подальших наукових розвідок у сфері адаптивного управління та цифрової трансформації бізнес-процесів. The article introduces a new dynamic approach to the determination of enterprises’ economic behavior in the modern world, characterized by a high level of dynamism and uncertainty. The necessity of transitioning from static behavioral models to adaptive strategies is substantiated, ensuring a rapid response to external changes, including macroeconomic shocks, digital transformations, market fluctuations, and global crises. The dynamic approach is based on a three-component structure, which includes: (1) identification of six key projections of economic behavior; (2) determination of its key driving forces (drivers); and (3) modeling economic behavior based on situational scenarios of enterprise responses. The proposed methodological framework encompasses an analysis of the business environment, forecasting, scenario planning, and the integration of SMART technologies and foresight methods, enabling enterprises to minimize risks and enhance resilience in dynamic conditions. The study employs bibliographic analysis methods to identify relevant scientific approaches to economic behavior, comparative analysis of international management practices in unstable environments, and conceptual modeling to assess potential development scenarios for enterprises in modern conditions. The findings are particularly relevant for Ukrainian enterprises operating under wartime instability and the need for rapid adaptation to a changing business environment. The dynamic approach provides a scientific foundation for developing enterprise growth strategies under uncertainty and contributes to enhancing their competitiveness. The proposed theoretical concepts can be used to develop recommendations for strategic enterprise management in unstable conditions. Moreover, the research findings serve as a foundation for further scientific exploration in the field of adaptive management and digital transformation of business processes.
Етимологія визначення та методичний інструментарій оцінювання інвестиційного потенціалу підприємства
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Гапонюк, Руслан Миколайович; Haponiuk, Ruslan
У статті розглянуто ключове завдання сучасних підприємств — оптимізація процесів інвестування, що посідає пріоритетне місце серед викликів на шляху до сталого розвитку у контексті глобального ринкового середовища. Особливе акцентування робиться на вивченні етіології поняття «інвестиційний потенціал» та визначенні методичних інструментів для його оцінювання, що безпосередньо пов'язане з розв’язанням поточних соціально-економічних викликів. В процесі оцінки інвестиційного потенціалу підприємства інвестор зосереджується на ключових фінансових метриках. Систематизовано особливості сучасних фінансових технологій, що сприяє спрощенню аналітичних процедур і забезпечує підприємству доступ до передових методичних інструментів оцінювання інвестиційного потенціалу. Оцінка потенціалу підприємства визначається багаторівневою: передній план визначає базовий, кількісний, сценарний підхід оцінки ризиків. Акцентується, що фундаментальний аналіз домінує та зводиться до ретельного дослідження фінансових звітів підприємства та ситуації з метою оцінки реальної капіталізації; одночасно кількісні підходи використовують математичні моделі виявлення прихованих закономірностей даних. Наголошено на значущості впровадження методичних інструментів у контексті цифрової економіки для опанування стратегій розвитку інвестиційного потенціалу підприємства на інноваційній основі. У сучасній цифровій економіці ключовим аспектом є використання фінансових інструментів для оцінки інвестиційного потенціалу підприємства. Процес оцінки показує вплив цифрових інвестицій на підвищення продуктивності співробітників, оптимізацію бізнес-процесів і підвищення операційної ефективності. Взаємозв’язок між зростанням капіталізації підприємства та підвищенням інвестиційної продуктивності в умовах цифровізації очевидний. У цифровій економіці особливого значення набуває динаміка доходів, яка визначається показником інвестиційного потенціалу та конкурентоспроможності підприємства. Завдяки багаторівневим бізнес-моделям, глобальній присутності та впровадженню нових технологій — Інтернету речей, штучного інтелекту, хмарних рішень, мобільних платформ — підприємства демонструють експоненціальне зростання доходів. Глобальні інвестиції в цифрову економіку визнаються вирішальним фактором, що впливає на розвиток інвестиційного потенціалу підприємства на міжнародному рівні. The article considers the key task of modern enterprises — optimization of investment processes, which occupies a priority place among the challenges on the way to sustainable development in the context of the global market environment. Special emphasis is placed on studying the etiology of the concept of "investment potential" and determining methodological tools for its assessment, which is directly related to solving current socio-economic challenges. In the process of assessing the investment potential of an enterprise, the investor focuses on key financial metrics. The capabilities of modern financial technologies have been systematized, which allows us to simplify analytical procedures for assessing investment potential. Assessment of the enterprise's potential is determined by multi-level: the foreground determines the basic, quantitative, scenario approach to risk assessment. It is emphasized that fundamental analysis dominates and is reduced to a thorough study of the enterprise's financial statements and the situation in order to assess real capitalization; at the same time, quantitative approaches use mathematical models to identify hidden patterns in data. The importance of implementing methodological tools in the context of the digital economy for mastering strategies for developing the investment potential of an enterprise on an innovative basis is emphasized. In the modern digital economy, the key aspect is the use of financial instruments to assess the investment potential of an enterprise. The assessment process shows the impact of digital investments on increasing employee productivity, optimizing business processes, and increasing operational efficiency. The relationship between the growth of an enterprise's capitalization and increasing investment productivity in the context of digitalization is obvious. In the digital economy, the dynamics of income, which is determined by the indicator of the investment potential and competitiveness of the enterprise, acquire particular importance. Thanks to multi-level business models, global presence, and the introduction of new technologies — the Internet of Things, artificial intelligence, cloud solutions, and mobile platforms — enterprises demonstrate exponential growth in income. Global investments in the digital economy are recognized as a decisive factor influencing the development of the investment potential of an enterprise at the international level.
Завдання економічної дипломатії України в контексті відновлення національної економіки
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Татаренко, Наталія О.; Tatarenko, Nataliia; Надоленко, Геннадій О.; Nadolenko, Hennadii
З початком повномасштабної війни Україна зазнала значних територіальних і людських втрат, а також руйнування критичної промислової та соціальної інфраструктури. Відновлення національної економіки України після війни є першочерговим завданням державної політики, що підкреслює нагальну потребу у стратегічній основі післявоєнного економічного відновлення. У статті підкреслено важливість вивчення нових завдань і методів економічної дипломатії України, зумовлених викликами повномасштабного вторгнення. Основна увага зосереджена не лише на відбудові економіки, а й на потенційній трансформації економічних основ країни. Складність повоєнних умов вимагає комплексного підходу до формування моделі економічного розвитку, що вимагатиме скоординованих зусиль від глобальних до національних, від державних до приватних акторів, спрямованих на створення нової економічної структури, яка відповідає національним інтересам. У статті наголошено на стратегічних напрямах, необхідних для ефективного відновлення, таких як модернізація інфраструктури, залучення інвестицій, розвиток інноваційних технологій та антикорупційні заходи. Дослідження також підкреслює неефективність промислового сектора та необхідність реструктуризації в бік високотехнологічної, зеленої економіки. Особливу увагу зосереджено на ролі економічної дипломатії у мобілізації міжнародних ресурсів із використанням інноваційних методів і стратегій, адаптованих до унікального післявоєнного контексту України. Це включає адаптацію успішних іноземних моделей відновлення та забезпечення відповідності економічної дипломатії національним інтересам. У статті підкреслюється еволюція економічної дипломатії під впливом глобальних тенденцій і необхідність прагматичних підходів до залучення іноземних інвестицій та допомоги. Аналізуючи вплив війни на економіку та досліджуючи інноваційні дипломатичні стратегії, це дослідження сприяє формуванню ефективної національної стратегії повоєнного економічного відновлення України. Since the start of the full-scale war, Ukraine has suffered significant territorial and human losses, as well as the destruction of critical industrial and social infrastructure. Restoration of the national economy of Ukraine after the war is a priority task of the state policy, which underlines the urgent need for a strategic framework for post-war economic recovery. The article highlights the importance of studying the new tasks and methods of Ukraine's economic diplomacy, due to the challenges of a full-scale invasion. The focus is not only on economic recovery, but also on the potential transformation of the country's economic foundations. The complexity of the post-war environment calls for a comprehensive approach to shaping a model of economic development that will require coordinated efforts of global, national, public and private actors aimed at creating a new economic structure that meets national interests. The article emphasises the strategic directions required for effective recovery, such as infrastructure modernisation, investment attraction, development of innovative technologies and anti-corruption measures. The study also highlights the inefficiency of the industrial sector and the need for restructuring towards a high-tech, green economy. It focuses on the role of economic diplomacy in mobilising international resources using innovative methods and strategies adapted to Ukraine's unique post-war context. This includes adapting successful foreign models of recovery and ensuring that economic diplomacy is aligned with national interests. The article stresses the evolution of economic diplomacy under the influence of global trends and the need for pragmatic approaches to attracting foreign investment and assistance. By analysing the impact of the war on the economy and exploring innovative diplomatic strategies, this study contributes to the development of an effective national strategy for Ukraine's post-war economic recovery.
Загрози та потенційні ризики для функціонування малого та середнього бізнесу в Україні за умовах війни
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Павлов, Костянтин Володимирович; Pavlov, Kostiantyn
In conditions of war, Ukrainian small and medium-sized businesses have been under significant pressure due to numerous economic, social, and political challenges. The direct consequences of the war, including infrastructure destruction, decreased demand, rising costs, instability in the financial system, and political uncertainty, create a multifaceted problem for entrepreneurs. A review of the literature revealed that there is no comprehensive study that fully describes the potential risks for the operation of small and medium-sized businesses in Ukraine during wartime. Therefore, the aim of the study is to identify the business environment, its threats, and the main areas of activity to ensure the functioning and support of small and medium-sized businesses in the wartime economy. The article examines the potential for growth in small and medium-sized enterprises under martial law. The author presents the essence of the concepts of the topic under study and the practical impact of these economic units on the economic situation. Medium-sized enterprises in our country are domestic and multidisciplinary, unlike foreign ones. The author outlines the common problems and risks faced by our private business. Among the main driving forces of the 'new order' was the reduction of opportunities and harassment in this sector. Under the previous method of regulation, the state tried not to interfere in the affairs of private businesspeople. The existing tax system is no longer suitable. There are fewer opportunities to pay the required and prescribed contributions. This inextricably affects the activities of the state regulatory apparatus and the provision of the funds necessary for its functioning. What is important for the population is the conduct of social policy at the appropriate or previous level. The general trends in this important sector of the economy, possible difficulties for companies, people working there, and the economy in the updated environment are investigated. The formation and development of Ukrainian medium-sized enterprises is a prerequisite for solving socio-economic problems. Most of the unemployed are involved in entrepreneurial activities, adjusting credit and tax policies to stimulate the production, formation, and development of Ukrainian medium-sized enterprises and the transition to innovative economic development. The author outlines the state apparatus's actions in taxation, organization, assistance, and innovation-especially changes in the energy and agricultural sectors, as Ukraine specializes in the latter. The geopolitical situation, in general, is also important. Therefore, finding out the situation and investigating the risks is important. This is a unique situation that requires our attention, and it is the reconstruction that needs to be done. After the victory, a new Ukraine must emerge, worthy of the heroic people who inhabit it. У період війни український малий та середній бізнес опинився під великим тиском через численні економічні, соціальні та політичні виклики. Безпосередні наслідки повномасштабного вторгнення, зокрема, руйнування інфраструктури, скорочення попиту, зростання витрат, нестабільність фінансової системи, а також невизначеність у політичному середовищі, створюють багатогранну проблему для підприємців. Аналіз джерел літератури показав, що не представлено ґрунтовного дослідження, яке б дозволило в повні мірі описати потенційні ризики для роботи малого та середнього бізнесу в Україні в умовах війни. Отже метою дослідження є визначення середовища господарювання, його загроз та основних напрямів діяльності для забезпечення функціонування та підтримки малого та середнього бізнесу в умовах економіки воєнного стану. Проаналізовано стан малого та середнього бізнесу, що функціонує в умовах воєнного часу. Розкрито сутність ключових понять теми та проаналізовано вплив цих економічних суб’єктів на загальну економічну ситуацію. Відповідно до визначень малі та середні підприємства України характеризуються вітчизняним і багатопрофільним спрямуванням, що відрізняє їх від іноземних аналогів. Визначено основні проблеми та ризики, з якими зіткнувся приватний бізнес. Серед ключових факторів, що ускладнюють діяльність цього сектора, є скорочення можливостей та посилення обмежень. У минулому держава дотримувалася політики невтручання у справи приватного бізнесу. Однак чинна податкова система більше не відповідає сучасним викликам, оскільки спроможність підприємств сплачувати встановлені внески суттєво знизилася. Це, у свою чергу, впливає на ефективність державного регулювання та наповнення бюджетних фондів, необхідних для соціальних програм. Окреслено загальні тенденції розвитку цього важливого сектора економіки, виклики для підприємств і працівників, а також специфіку ведення бізнесу в оновлених умовах. Розвиток малих і середніх підприємств в Україні є ключовим фактором у вирішенні соціально-економічних проблем. Значна частина безробітного населення знаходить зайнятість у сфері підприємництва, що підкреслює важливість коригування кредитної та податкової політики. Це сприятиме стимулюванню виробництва, зростанню бізнесу та переходу економіки на інноваційну модель розвитку. Держава вже вжила заходів для підтримки бізнесу, зокрема в частині оподаткування, організації, сприяння інноваціям та розвитку стратегічних галузей, таких як енергетика й сільське господарство, що є ключовими для України. Окрему увагу в дослідженні приділено геополітичному контексту, який суттєво впливає на економіку країни в цілому. Особливі обставини вимагають комплексного підходу до оцінки ризиків і визначення шляхів відновлення економічної діяльності. Відбудова країни після повномасштабного вторгнення має стати основою для створення нової України, яка відповідатиме прагненням та героїзму її народу.
Засади інноваційного менеджменту на підприємствах агропромислового сектору
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Судомир, Світлана Михайлівна; Sudomyr, Svitlana; Шовкун-Заблоцька, Людмила; Shovkun-Zablotska, Liudmyla; Білоусько, Таміла Юріївна; Bilousko, Tamila
У статті досліджено засади інноваційного менеджменту на підприємствах агропромислового сектору, зокрема на прикладі компанії «Миронівський хлібопродукт», яка є одним із провідних агрохолдингів України. Акцентовано увагу на тому, як інноваційний менеджмент стає необхідною складовою розвитку агропідприємств, особливо в контексті глобалізації ринків та зростаючої конкуренції. Проаналізовано роль інновацій у підвищенні продуктивності, зниженні виробничих витрат та запровадженні екологічно безпечних технологій. Окремо розглянуто ключові етапи формування стратегії інновацій, починаючи від аналізу ринкових трендів і потреб споживачів, закінчуючи практичною імплементацією нових технологій і рішень. Визначено основні управлінські підходи до організації інноваційного процесу, включаючи принципи гнучкого управління (agile), цифровізацію виробництва та залучення стартапів до розробки нових продуктів. Особлива увага приділена організаційній структурі підприємства як чиннику успішного впровадження інновацій. Досліджено приклади створення спеціалізованих відділів з інноваційного розвитку, залучення зовнішніх консультантів та кооперації з науково-дослідними установами. Відзначено роль лідерства, корпоративної культури та управління знаннями у формуванні сприятливого середовища для інноваційної діяльності. У статті також розглянуто питання фінансування інноваційних проєктів, зокрема використання грантів, кредитних програм та державних ініціатив підтримки агропромисловості. Висвітлено механізми оцінки ефективності інновацій, включаючи систему ключових показників продуктивності (KPI) та аналіз повернення інвестицій (ROI). Окремий розділ присвячено викликам, з якими стикаються агропідприємства в умовах військової нестабільності та глобальних економічних змін. Запропоновано практичні рекомендації щодо адаптації інноваційних стратегій для забезпечення стійкості та довготривалого розвитку підприємств. The article examines the basics of innovation management at enterprises in the agro-industrial sector, in particular, using the example of the company "Myronivskyi Hliboproduct", which is one of the leading agro-holdings of Ukraine. The emphasis is on how innovation management is becoming a necessary component of the development of agricultural enterprises, especially in the context of market globalization and growing competition. The role of innovations in increasing productivity, reducing production costs and introducing environmentally friendly technologies is analyzed. The key stages of forming an innovation strategy are separately considered, starting from the analysis of market trends and consumer needs, ending with the practical implementation of new technologies and solutions. The main management approaches to organizing the innovation process are identified, including the principles of agile management, digitalization of production and involvement of startups in the development of new products. Special attention is paid to the organizational structure of the enterprise as a factor in the successful implementation of innovations. Examples of the creation of specialized departments for innovation development, the involvement of external consultants and cooperation with research institutions are studied. The role of leadership, corporate culture and knowledge management in the formation of a favorable environment for innovation activity is noted. The article also considers the issues of financing innovation projects, in particular the use of grants, credit programs and state initiatives to support the agro-industry. Mechanisms for assessing the effectiveness of innovations are highlighted, including a system of key performance indicators (KPI) and return on investment (ROI) analysis. A separate section is devoted to the challenges faced by agricultural enterprises in conditions of military instability and global economic changes. Practical recommendations are offered for adapting innovation strategies to ensure the sustainability and long-term development of enterprises.
Концептуальні засади аналізу бізнес-моделі медичного закладу
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Шевчук, Наталія Валентинівна; Shevchuk, Nataliia; Остапенко, Єлизавета Вадимівна; Ostapenko, Yelyzaveta
У статті досліджено особливості аналізу бізнес-моделі медичного закладу з урахуванням специфіки ведення бізнесу у сфері охорони здоров'я. Результати дослідження спрямовані на вдосконалення підходів до аналізу бізнес-моделі медичного закладу, що має значення для прийняття стратегічних управлінських рішень. Визначено, що для ефективного функціонування медичного закладу необхідно враховувати як внутрішні структурні особливості бізнес-моделі, так і взаємодію із зацікавленими сторонами у межах ціннісного ланцюжка. Обґрунтовано, що ключовим об'єктом аналізу бізнес-моделі є цінність, а основним суб'єктом виступає не фокальний медичний заклад, а розширене коло суб’єктів, що задіяні на всьому ціннісному ланцюжку. В основу визначення бізнес-моделі медичного закладу, як об’єкту аналізу, покладено результати наукового узагальнення поглядів найчастіше цитованих дослідників, що представлені у науковій праці O. Gassmann, K. Frankenberger та R. Sauer “Exploring the field of business model innovation”. Базуючись на результатах критичного аналізу даного дослідження запропоновано систему органічно пов'язаних концептів «Цінність — Інновації — Ресурси/Процеси — Результати», які визначають шаблон (конструкцію) для аналізу бізнес-моделі медичного закладу. Доведено, що специфіка діяльності медичних закладів актуалізує амбідекстрійний підхід до аналізу бізнес-моделі, суть якого полягає у балансуванні економічних вигід та соціальних наслідків. Визначено, що забезпечення організаційної амбідекстрії медичного закладу відбувається на основі інновацій, що визначає характер взаємозв'язків усіх концептів бізнес-моделі. Обґрунтовано, що інновації ресурсів та їх конфігурації є основою створення стійких конкурентних переваг, а інновації цінності визначають характер взаємодії та результати її визнання, що безпосередньо впливає на моделі розподілу та присвоєння доходів. Представлена система концептів та структурних елементів є загальною конструкцією для практичного аналізу бізнес-моделі, а сам підхід до її формування є механістичним, так як не розкриває феноменологічної сутності поняття. Для використання розробленої конструкції (шаблону) бізнес-моделі як дієвого управлінського інструменту в подальшому необхідно описати функціонал структурних компонентів та окреслити коло питань і задач, які можуть бути вирішені на основі різновидів їх комбінацій. Запропоновані концепти можуть слугувати основою для подальших досліджень, спрямованих на оцінку ефективності бізнес-моделей у сфері охорони здоров'я, їх адаптацію до нових технологічних викликів та розробку практичних рекомендацій щодо їхньої трансформації. The article examines the peculiarities of analysing the business model of a medical institution with due regard to the specifics of doing business in the healthcare sector. The results of the study are aimed at improving approaches to analysing the business model of a medical institution, which is important for making strategic management decisions. It is determined that for the effective functioning of a medical institution, it is necessary to take into account both the internal structural features of the business model and interaction with stakeholders within the value chain. It is substantiated that the key object of business model analysis is value, and the main subject is not the focal medical institution, but an extended range of entities involved in the entire value chain. The definition of the business model of a medical institution as an object of analysis is based on the results of a scientific synthesis of the views of the most cited researchers presented in the scientific work of O. Gassmann, K. Frankenberger and R. Sauer ‘Exploring the field of business model innovation’. Based on the results of the critical analysis of this study, a system of organically related concepts ‘Value — Innovation — Resources/Processes — Results’ is proposed, which define a template (construction) for analysing the business model of a medical institution. It is proved that the specifics of the activities of medical institutions actualise an ambidextrous approach to the analysis of the business model, the essence of which is to balance economic benefits and social consequences. It is determined that ensuring the organisational ambidexterity of a medical institution is based on innovations, which determines the nature of the interrelationships of all business model concepts. It is substantiated that innovations in resources and their configuration are the basis for creating sustainable competitive advantages, and value innovations determine the nature of interaction and the results of its recognition, which directly affects the models of distribution and appropriation of income. The presented system of concepts and structural elements is a general construction for practical analysis of a business model, and the approach to its formation is mechanistic, since it does not reveal the phenomenological essence of the concept. In order to use the developed business model structure (template) as an effective management tool in the future, it is necessary to describe the functionality of the structural components and outline the range of issues and tasks that can be solved on the basis of various combinations of them. The proposed concepts can serve as a basis for further research aimed at assessing the effectiveness of business models in the healthcare sector, their adaptation to new technological challenges and the development of practical recommendations for their transformation.
Кон’юнктура світового ринку продуктів молокопереробної галузі
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Братко, Олександр Сергійович; Bratko, Oleksandr
У статті досліджено кон’юнктуру світового ринку продуктів молокопереробної галузі, що є важливим сегментом агропродовольчого комплексу. Проаналізовано основні тенденції, серед яких глобалізація торгівлі, зростання попиту на функціональні та екологічно чисті продукти, впровадження технологічних інновацій і посилення конкурентної боротьби між основними виробниками. Окрему увагу приділено регіональним особливостям виробництва, експорту та споживання молокопродуктів, зокрема у таких провідних країнах, як ЄС, США та Нова Зеландія, а також визначено роль України як експортера окремих категорій продукції. У роботі досліджено динаміку цін на основні категорії молокопродуктів (вершкове масло, сири, сухе молоко, конденсоване молоко), виділено періоди їхнього зростання та зниження, зумовлені змінами попиту, кліматичними умовами, геополітичними подіями та структурними особливостями галузі. Окремо розглянуто тенденції імпорту, зокрема провідну роль Китаю, який за останнє десятиріччя збільшив обсяги імпорту більш ніж удвічі, демонструючи високий попит на молочні продукти. Висвітлено зростання імпорту в Німеччині, Нідерландах, Саудівській Аравії та США, а також його скорочення в окремих державах через економічні кризи та торговельні обмеження. Обговорено ключові виклики, включаючи цінову волатильність, зміну споживчих вподобань, вплив геополітичних і кліматичних факторів, що формують перспективи розвитку галузі. Результати дослідження можуть бути корисними для розробки стратегій підвищення міжнародної конкурентоспроможності виробників молочної продукції та забезпечення стійкого розвитку галузі. Окрім зазначених аспектів, важливим фактором, що впливає на розвиток світового ринку молокопродуктів, є державна підтримка та регулювання галузі. У багатьох країнах діють субсидії, квоти та інші механізми стимулювання виробництва й експорту молочної продукції, що впливає на конкурентоспроможність національних виробників. Зокрема, у країнах ЄС діє Спільна аграрна політика (CAP), яка передбачає фінансову підтримку фермерів і контроль за ринковими балансами. У США існує система цінового регулювання та програми допомоги молочним фермерам, спрямовані на стабілізацію виробництва. Також важливим є вплив міжнародних торговельних угод і санкцій, які можуть як відкривати нові можливості для експорту, так і створювати бар’єри для доступу на певні ринки. У цьому контексті для України актуальним є розвиток диверсифікованих торговельних відносин та адаптація до міжнародних стандартів якості, що сприятиме розширенню експортних можливостей і залученню інвестицій у молочну галузь. The article examines the conditions of the global dairy market, which represents an important segment of the agri-food complex. The main trends are analyzed, including the globalization of trade, the growing demand for functional and environmentally friendly products, the implementation of technological innovations, and the intensification of competition among major producers. Particular attention is given to regional features of production, export, and consumption of dairy products, especially in leading countries such as the EU, the USA, and New Zealand, as well as the role of Ukraine as an exporter of certain product categories. The study investigates price dynamics for major dairy product categories (butter, cheese, dry milk, and condensed milk), highlighting periods of price increases and decreases influenced by changes in demand, climatic conditions, geopolitical events, and structural characteristics of the industry. Import trends are examined separately, particularly the leading role of China, which has more than doubled its import volumes over the past decade, demonstrating a high demand for dairy products. The growth of imports in countries such as Germany, the Netherlands, Saudi Arabia, and the USA is highlighted, as well as its decline in some states due to economic crises and trade restrictions. Key challenges are discussed, including price volatility, changes in consumer preferences, and the impact of geopolitical and climatic factors shaping the industry's development prospects. The research results may be useful for developing strategies to enhance the international competitiveness of dairy product producers and ensure the sustainable development of the industry. In addition to the mentioned aspects, an important factor influencing the development of the global dairy market is government support and industry regulation. Many countries implement subsidies, quotas, and other mechanisms to stimulate dairy production and exports, affecting the competitiveness of national producers. For instance, the European Union operates under the Common Agricultural Policy (CAP), which provides financial support to farmers and regulates market balances. In the United States, a system of price regulation and assistance programs for dairy farmers is in place to stabilize production. Moreover, international trade agreements and sanctions play a significant role, as they can either open new export opportunities or create barriers to market access. In this context, it is crucial for Ukraine to develop diversified trade relations and adapt to international quality standards, which would facilitate the expansion of export opportunities and attract investments into the dairy sector.
Методи управління та організаційно-економічні умови підвищення продуктивності та ефективності виробництва молока
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Ломовських, Людмила Олександрівна; Lomovskykh, Liudmyla; Єфремова, Наталія Олександрівна; Yefremova, Nataliia; Волобуєв, Дмитро Юрійович; Volobuiev, Dmytro
У статті здійснено ґрунтовний аналіз організаційно-економічних чинників і методів управління, які сприяють підвищенню продуктивності та ефективності молочного виробництва в агропромисловому комплексі України. Досліджено тенденції розвитку молочної галузі в період 2020–2024 років із врахуванням сучасних викликів, серед яких економічна нестабільність, наслідки військових дій і дефіцит ресурсів. Виокремлено ключові фактори, що обмежують зростання виробництва молока, зокрема зменшення поголів'я худоби, зростання собівартості кормів, низька технологічна оснащеність і брак кваліфікованих кадрів. Акцентовано увагу на необхідності впровадження інноваційних технологій у процес виробництва молока, що включає автоматизацію доїння, генетичне покращення тварин, удосконалення годівлі та застосування новітніх кормових добавок. Особливо підкреслено роль кооперації, яка сприяє зменшенню витрат і підвищенню конкурентоспроможності дрібних фермерських господарств. У процесі дослідження проведено анкетування керівників сільськогосподарських підприємств, що дозволило визначити основні проблеми галузі та потенційні напрями їх подолання. Результати аналізу свідчать про важливість державної підтримки, зокрема програм субсидування, залучення інвестицій та стимулювання експорту молочної продукції. Розроблено рекомендації щодо підвищення ефективності виробничих процесів через інтеграцію новітніх технологій, оптимізацію кадрової політики та розвиток локальних молочарських кооперативів. Також розглянуто можливості застосування сучасних технологічних рішень для покращення управління виробничими процесами та підвищення ефективності молочного скотарства. Запропоновані підходи можуть сприяти подальшому розвитку галузі та адаптації до змін у зовнішньому середовищі. The article provides a thorough analysis of organizational and economic factors and management methods that contribute to increasing the productivity and efficiency of dairy production in the agro-industrial complex of Ukraine. Trends in the development of the dairy industry in the period 2020–2024 are studied, taking into account modern challenges, including economic instability, the consequences of military operations and resource shortages. Key factors limiting the growth of milk production are identified, in particular, a decrease in the number of livestock, an increase in the cost of feed, low technological equipment and a lack of qualified personnel. The need to introduce innovative technologies into the milk production process is emphasized, including milking automation, genetic improvement of animals, improved feeding and the use of the latest feed additives. The role of cooperation, which contributes to reducing costs and increasing the competitiveness of small farms, is particularly emphasized. In the process of the study, a survey of heads of agricultural enterprises was conducted, which allowed identifying the main problems of the industry and potential directions for overcoming them. The results of the analysis indicate the importance of state support, in particular subsidy programs, attracting investments and stimulating the export of dairy products. Recommendations have been developed to increase the efficiency of production processes through the integration of new technologies, optimization of personnel policy and the development of local dairy cooperatives. The possibilities of applying modern technological solutions to improve the management of production processes and increase the efficiency of dairy farming are also considered. The proposed approaches can contribute to the further development of the industry and adaptation to changes in the external environment.
Методики оцінки ефективності будівельних програм та розробка рекомендацій щодо їх покращення
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Гарафонова, Ольга Іванівна; Harafonova, Olha; Топазли, Роман Анатолійович; Topazly, Roman
У статті проведено детальний аналіз сучасних методик оцінки ефективності будівельних програм, що застосовуються в Україні та за кордоном. Основний акцент зроблено на фінансово-економічних показниках, серед яких чиста приведена вартість (NPV), внутрішня норма рентабельності (IRR), індекс прибутковості (PI), термін окупності (PP) та аналіз дисконтованих грошових потоків (DCF). Водночас розглянуто методики, які враховують соціальні показники, такі як доступність житла, покращення рівня зайнятості, розвиток соціальної інфраструктури та підвищення рівня добробуту населення. Особливу увагу приділено екологічним критеріям оцінки ефективності, включаючи рівень енергоефективності будівель, використання екологічно чистих будівельних матеріалів, вплив будівництва на довкілля та рівень викидів парникових газів. Досліджено питання управління ризиками у будівельних програмах. Будівельна галузь є капіталомісткою та має високий рівень ризику через довготривалий цикл реалізації проєктів, коливання цін на будівельні матеріали, зміни у законодавчому полі та політичну нестабільність. Запропоновано використання компенсаторних механізмів, таких як Tax Increment Financing, що дозволяють знизити навантаження на державний бюджет і залучати додаткові фінансові ресурси для реалізації будівельних програм. Однією з ключових проблем, що обмежують ефективність будівельних програм, є регуляторні бар’єри. Наявна нормативно-правова база часто є недостатньо гнучкою, що ускладнює впровадження сучасних підходів до управління будівельними проєктами. У статті розглянуто питання вдосконалення державного регулювання у сфері будівництва, зокрема через цифровізацію процесів оцінки ефективності, спрощення дозвільних процедур, створення електронних реєстрів та впровадження системи моніторингу виконання будівельних програм у реальному часі. На основі проведеного аналізу розроблено комплекс рекомендацій щодо покращення методик оцінки ефективності будівельних програм. Запропоновано впровадження багатокритеріальних моделей оцінки, які враховують фінансово-економічні, соціальні, екологічні та ризикові фактори. Розглянуто перспективи застосування цифрових технологій для оцінки ефективності будівельних проєктів, зокрема використання Big Data, штучного інтелекту та блокчейн-технологій. Обґрунтовано доцільність підвищення прозорості процесу реалізації будівельних програм шляхом впровадження автоматизованих систем контролю та державного моніторингу. The article provides a detailed analysis of modern methods for assessing the effectiveness of construction programs used in Ukraine and abroad. The main emphasis is placed on financial and economic indicators, including net present value (NPV), internal rate of return (IRR), profitability index (PI), payback period (PP) and discounted cash flow analysis (DCF). At the same time, methods that take into account social indicators, such as housing affordability, improving employment levels, developing social infrastructure and improving the well-being of the population, are considered. Particular attention is paid to environmental criteria for assessing effectiveness, including the level of energy efficiency of buildings, the use of environmentally friendly building materials, the impact of construction on the environment and the level of greenhouse gas emissions. The issue of risk management in construction programs is studied. The construction industry is capital-intensive and has a high level of risk due to the long-term project implementation cycle, fluctuations in prices for building materials, changes in the legislative field and political instability. The use of compensatory mechanisms, such as Tax Increment Financing, is proposed, which allow reducing the burden on the state budget and attracting additional financial resources for the implementation of construction programs. One of the key problems limiting the effectiveness of construction programs is regulatory barriers. The existing regulatory framework is often not flexible enough, which complicates the implementation of modern approaches to construction project management. The article considers the issue of improving state regulation in the construction sector, in particular through the digitalization of performance assessment processes, simplification of permit procedures, creation of electronic registers and implementation of a system for monitoring the implementation of construction programs in real time. Based on the analysis, a set of recommendations has been developed to improve the methods for assessing the effectiveness of construction programs. The introduction of multi-criteria assessment models that take into account financial, economic, social, environmental and risk factors is proposed. The prospects for the application of digital technologies for assessing the effectiveness of construction projects are considered, in particular the use of Big Data, artificial intelligence and blockchain technologies. The feasibility of increasing the transparency of the process of implementing construction programs by implementing automated control systems and state monitoring is substantiated.
Модернізація системи управління людським капіталом у виробничому секторі: на прикладі підприємства «Промінь»
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Каплун, Владислав Миколайович; Kaplun, Vladyslav
Проаналізовано модернізацію системи управління людським капіталом у виробничій промисловості на прикладі підприємства «Промінь». Акцентовано увагу на процесі підбору персоналу, розвитку навичок працівників, ефективності організаційних операцій та впровадження психологічних підходів в управлінську практику. Управління людським капіталом розглядається як важливий елемент оптимізації всього виробничого процесу, а також підвищення якості робочої сили. Узагальнено та систематизовано з конкретними прикладами існуючі на сьогодні основні системи управління людським капіталом. Базуючись на проведеному аналізі можемо бачити, що підхід до управління, який практикує підприємство, характеризується гнучким реагуванням на психологічні особливості робітників, що сприяє підвищенню ефективності виробництва. Крім того, дослідження підкреслює, що постійний розвиток навичок співробітників відіграє важливу роль в успіху організації. Інший ключовий аспект полягає у визначенні того, як модернізація управління людським капіталом сприяє підвищенню конкурентоспроможності підприємств. Зі збільшенням темпів ринкових змін і технологічних інновацій підприємствам необхідно підвищувати гнучкість своєї робочої сили та бути здатними швидко реагувати на попит. У зв'язку з цим завод «Промінь» має посилювати свою здатність реагувати на зміни в сфері виробництва за допомогою діджиталізації, яка полегшує міжвідомчу співпрацю та уможливлює швидке прийняття рішень. Ця ініціатива не лише має підвищити ефективність, але й сприяла покращенню корпоративної культури та залученості працівників. Зроблено узагальнення, що модернізація управління людським капіталом у виробничому секторі має важливе значення для забезпечення довгострокового зростання. Зокрема, використання цифрових технологій, покращення навчання працівників та впровадження управлінських практик, заснованих на психологічному підході, є запорукою ефективної та сталої діяльності організацій. Очікується, що результати таких інновацій призведуть не лише до короткострокового підвищення продуктивності, але й до покращення робочого середовища та соціальних наслідків. Це дослідження визначає найкращі практики в управлінні людським капіталом на виробництві та надає рекомендації щодо вдосконалення в масштабах всієї переробної галузі. The objective of this study is to determine the impact of improved human capital management on organizational productivity and competitiveness. This study used a case study methodology that combined case analysis, field observations, interviews, and data analysis. The article analyzes the modernization of the human capital management system in the manufacturing industry on the example of the «Promin» enterprise. Attention is focused on the process of recruitment, development of employees' skills, efficiency of organizational operations and introduction of psychological approaches into management practice. Human capital management is considered as an important element of optimization of the entire production process, as well as improving the quality of labor. The article summarizes and systematizes the existing main human capital management systems with specific examples. Based on the analysis, we can see that the approach to management practiced by the enterprise is characterized by a flexible response to the psychological characteristics of employees, which contributes to increased efficiency. In addition, the study emphasizes that the continuous development of employees' skills plays an important role in the success of the organization. Another key aspect is to determine how modernizing human capital management contributes to the competitiveness of enterprises. With the increasing pace of market change and technological innovation, businesses need to increase the flexibility of their workforce and be able to respond quickly to demand. In this regard, «Promin» plant should strengthen its ability to respond to changes in the environment through digitalization, which facilitates interdepartmental cooperation and enables rapid decision-making. This initiative should not only increase efficiency, but also contribute to the improvement of corporate culture and employee engagement. It is generalized that modernization of human capital management in the manufacturing sector is important for ensuring long-term growth. In particular, the use of digital technologies, improving employee training, and implementing management practices based on a psychological approach are key to the effective and sustainable operation of organizations. The results of such innovations are expected to lead not only to short-term productivity gains, but also to improved work environments and social impacts. This study identifies best practices in the management of human capital in the workplace and provides recommendations for improvement across the industry.
Мультидисциплінарний підхід як фундаментальна основа формування геоекономічної моделі економічної дипломатії
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Іринчина, Інна Борисівна; Irynchyna, Inna
Статтю присвячено науково-практичному обґрунтуванню новітньої моделі Економічної дипломатії — «Геоекономічної», яка потребує втілення мультидисциплінарих компетентностей акторів дипломатії. Інноваційні підходи до вирішення завдань у сфері Економічної дипломатії, на базі міждисциплінарних компетентностей сприятимуть формуванню якісного рівня сприйняття України у міжнародних відносинах. У свою чергу, попередня «Торговельно-організаційна» модель роботи економічних дипломатів спрямована була на кількісні показники. Актуалізується формування геоекономічної моделі економічної дипломатії на противагу торговельно-організаційній. Світогосподарська система перебуває на етапі оновлення провідних засад функціонування та взаємодії суб’єктів. Усвідомлення особистої відповідальності держав за успішність розкриття потенціалу національних економічних інтересів та забезпечення необхідного рівня національної економічної безпеки в умовах викликів сучасного етапу Глобалізації, актуалізує роботу економічних дипломатів. Геоекономічна модель економічної дипломатії передбачає візію формування стійкої та гнучкої національної економічної системи України в умовах постійно змінюваних характеристик зовнішнього та внутрішнього середовища. Модель передбачає формування потужної «Сили голосу Держави» при формуванні нового Світоустрою. Новітня модель передбачає свідоме, ґрунтовне, своєчасне реагування на виклики міжнародного торговельного середовища та моніторинг внутрішніх параметрів ефективного функціонування національної економіки у міжнародній торговельній системі засобом колаборативної роботи фахівців різних сфер і спеціалізацій, мультидисциплінарних компетенцій дипломатів. Передумовою запровадження Геоекономічної моделі має стати практична реалізація Проєктів: “Ukrainian First” та «Ukrainian ReStart». За результатом реалізації цих проєктів має стати посилення рейтингових позицій України у міжнародних економічних відносинах та перехід від торгово-організаційної до Геоекономічної моделі Економічної дипломатії. Висвітлено роль мультидисциплінаного підходу до вирішення як зовнішніх так і внутрішніх загроз які набувають усе масштабнішого характеру дії. Прийняття ефективних рішень потребує охоплення різних сторін проблематики різними експертами з різноманітних галузей та сфер Світогосподарської системи. Міждисциплінарні колаборативні групи фахівців, як засвідчує досвід Глобальної дипломатики, спроможні подолати і передбачити настання з вищим ступенем вірогідності аніж, суто команда вузьких спеціалістів економістів, чи істориків, чи правовиків, чи то міжнародних економістів, фокус уваги яких обумовлений їх спеціалізацією та компетенціями. Доведено необхідність безперервності аналітичної роботи, формування банку ідей, пошуку нових шляхів для вирішення стандартних загроз та непрогнозованих викликів із присутністю на ринках міжнародної торговельної системи національних суб’єктів господарювання. The article is devoted to the scientific and practical substantiation of the newest model of Economic Diplomacy — “Geoeconomic”, which requires the implementation of multidisciplinary competencies of diplomatic actors. Innovative approaches to solving problems in the field of Economic Diplomacy, based on interdisciplinary competencies, will contribute to the formation of a qualitative level of perception of Ukraine in international relations. In turn, the previous “Trade and Organizational” model of work of economic diplomats was aimed at quantitative indicators. The formation of a Geoeconomic model of economic diplomacy is being actualized as opposed to a trade-organizational one. The world economic system is at the stage of updating the leading principles of functioning and interaction of subjects. Awareness of the personal responsibility of states for the success of revealing the potential of national economic interests and ensuring the necessary level of national economic security in the face of the challenges of the modern stage of Globalization, actualizes the work of economic diplomats. The Geoeconomic Model of Economic Diplomacy envisages a vision of forming a stable and flexible national economic system of Ukraine in the conditions of constantly changing characteristics of the external and internal environment. The model envisages the formation of a powerful “Power of the State’s Voice” in the formation of a new World Order. The latest model envisages a conscious, thorough, timely response to the challenges of the international trade environment and monitoring of the internal parameters of the effective functioning of the national economy in the international trade system by means of collaborative work of specialists from different fields and specializations, and multidisciplinary competencies of diplomats. The prerequisite for the introduction of the Geoeconomic Model should be the practical implementation of the Projects: “Ukrainian First” and “Ukrainian ReStart”. The result of their implementation should be the strengthening of Ukraine’s rating positions in international economic relations and the transition from the trade-organizational to the Geoeconomic model of Economic Diplomacy. The role of a multidisciplinary approach to solving both external and internal threats that are becoming increasingly large-scale in nature is highlighted. Making effective decisions requires covering different aspects of the problem by different experts from various industries and spheres of the World Economic System. Interdisciplinary collaborative groups of specialists, as evidenced by the experience of Global Diplomacy, are able to overcome and predict the onset with a higher degree of probability than a purely team of narrow specialists of economists, historians, lawyers, or international economists, whose focus of attention is determined by their specialization and competencies. The need for continuity of analytical work, the formation of a bank of ideas, the search for new ways to solve standard threats and unforeseen challenges with the presence of national economic entities in the markets of the international trading system is proved.
Найкраща практика бізнес-етики та комплаєнсу: досвід провідного страховика на страховому ринку України
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Димніч, Ольга Володимирівна; Dymnich, Olha
Ця стаття ґрунтується на інформації страхової компанії (UF), що є українським страховиком і членом міжнародної страхової групи. Ми не маємо дозволу згадувати назву страхової компанії, але зазначимо, що у 2024 році вона входила до п’ятірки найбільших страховиків загального страхування за обсягом валових премій. Компанія була заснована у 2000 році. Регіональна мережа UF налічує понад 80 представництв по всій Україні. Команда UF складається приблизно з 600 співробітників. UF, як член міжнародної групи, керується загальними правилами структурного управління та ведення бізнесу, зокрема «Кодексом бізнес-етики», що ґрунтується на корпоративній місії та цінностях групи, таких як соціальна відповідальність, клієнтоорієнтованість і задоволення потреб зацікавлених сторін. Враховуючи сучасні тенденції в страховій галузі, страховики повинні керуватися певними правилами у відносинах з ключовими зацікавленими сторонами. Таким чином, використання практик провідного українського страховика, на нашу думку, допоможе іншим компаніям сформувати власне бачення та керівництва для внутрішнього ринку страхування. Хоча умови на ринку можуть відрізнятися, зацікавлені сторони залишаються тими самими, тому об’єктом нашого дослідження є аналіз «Кодексу етики страхування» компанії UF. Важливим аспектом дослідження є відповідність діяльності страховика вимогам Закону України «Про страхування» № 1909-IX, що встановлює підвищені стандарти щодо дотримання принципів прозорості, доброчесності та захисту прав споживачів страхових послуг. Дотримання цих норм дозволяє страховикам зміцнювати довіру клієнтів та підвищувати якість надання послуг. Крім того, стаття враховує положення Директив ЄС, що регулюють питання поведінки страховиків на ринку, включаючи вимоги до корпоративного управління, розкриття інформації та належного ставлення до споживачів. Дослідження спрямоване на визначення можливостей застосування окремих положень «Кодексу бізнесетики» українськими страховиками та розробку рекомендацій щодо його вдосконалення. Дотримання етичних стандартів і регуляторних вимог сприяє підвищенню конкурентоспроможності страховиків та їх інтеграції у міжнародні ринки. У цьому контексті аналіз досвіду компанії UF є важливим етапом для розробки ефективних механізмів адаптації кращих практик у сфері страхування. This paper is based on the information of the PJSC “IC “Unnamed Firm” (UF), which is a Ukrainian-based insurer, and a member of an international insurance group. We do not have permission to mention the insurer's name, but we will only say that as by the end of 2024 it was among the top 5 largest general insurers in terms of gross premiums. The company launched in 2000. The regional network of UF includes more than 80 representative offices throughout Ukraine. The team of UF consists of about 600 staff members. UF, as a member of the international group, is governed by the general rules of structural management and doing business, in particular, the “Code of Business Ethics”, based on the group’s corporate mission and values, such as social responsibility, customer proximity, meeting the stakeholders’ needs, etc. Following the current insurance trends, insurers should be guided by a set of rules in their relationships with their key stakeholders. Thus, the usage of the top Ukrainian insurer conductions, in our opinion, will help others to form their vision and manuals in the domestic insurance market. Insurance conditions on the market are different, but stakeholders are the same, so the object of our article is the “Code of Insurance Ethics” analysis of UF. Our paper aims to outline the probability of applying certain provisions of the “Code” by Ukrainian insurers and provide recommendations for its upgrade. Compliance with ethical standards and regulatory requirements plays a crucial role in enhancing the competitiveness of insurers, fostering customer trust, and facilitating their seamless integration into international markets. In this context, analyzing UF's experience provides valuable insights into the practical implementation of corporate ethics and governance standards. This analysis serves as an important step toward developing effective mechanisms for adapting and improving best practices in the insurance sector, ensuring long-term sustainability and alignment with global industry trends.
Організаційно-економічні інструменти регулювання ринку логістичних послуг: стан та перспективи
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Самойленко, Богдан Віталійович; Samoilenko, Bohdan
В епоху нестабільності економіки та в умовах зростаючих викликів, породжених глобалізаційними процесами, дедалі актуальнішою стає потреба у впровадженні ефективного регулювання ринку логістичних послуг. Ґрунтовний аналіз джерел літератури показав, наявні інструменти регулювання потребують удосконалення, зокрема через інтеграцію інноваційних технологій, покращення координації між різними учасниками ринку та створення умов для гнучкої адаптації до змінних економічних умов. Це обумовлює мету дослідження, яка полягає в аналізі та удосконаленні організаційно-економічних інструментів регулювання ринку логістичних послуг з урахуванням сучасних тенденцій економічного розвитку та впливу інноваційних технологій, а також у визначенні можливостей їх застосування для забезпечення стабільності та ефективності функціонування логістичних систем у глобалізованому світі. Дослідження показало, що застосування продуманих організаційно-економічних інструментів може суттєво підвищити конкурентоспроможність українських компаній, що працюють у сфері логістики, стимулюючи залучення інвестицій та активізацію інноваційної діяльності в галузі. Детальний аналіз наявних інструментів державного регулювання, з використанням такого методу, як SWOT-аналіз, дає змогу виявити як сильні, так і слабкі сторони, а також чітко визначити потенційні можливості та загрози для подальшого успішного розвитку ринку. Комплексний SWOT-аналіз ринку логістичних послуг в Україні засвідчив наявність значного потенціалу для розвитку цієї галузі. Цьому сприяють, зокрема, вигідне географічне положення країни та можливість залучення іноземних інвестиційних ресурсів. Проте для максимально ефективної реалізації цього потенціалу необхідно вдосконалити систему державного регулювання, спрямувавши її на усунення наявних недоліків та мінімізацію можливих загроз. Визначено, що застосування високотехнологічних систем для управління рухом вантажних автомобілів та інших транспортних засобів на територіях логістичних об'єктів дає змогу значно скоротити час, необхідний на виконання операцій з завантаження та розвантаження, що, своєю чергою, призводить до зниження кількості небажаних простоїв та затримок. Сучасні автоматизовані системи мають здатність аналізувати дані в режимі реального часу та пропонувати оптимально вигідні рішення для ефективної організації транспортних потоків. Крім того, автоматизовані системи обробки вантажів сприяють суттєвому поліпшенню якості контролю над товарами. Здійснюючи інвестиції в цифровізацію, логістичні компанії отримують можливість не лише покращити якісні показники власних послуг, але й забезпечити безперешкодний рух товарів, а також сформувати міцне підґрунтя для подальшого розвитку плідної міжнародної співпраці. Загалом, варто зазначити, що українська логістична галузь за час, що минув від початку повномасштабної війни, зіткнулася з численними труднощами, серед яких, зокрема, повне припинення морських та авіаційних перевезень. Наразі триває процес адаптації національної логістики до складних умов воєнного часу, а також відбувається непростий, але важливий процес інтеграції до європейських транспортних мереж. Галузь змушена долати нові виклики — брак кваліфікованої робочої сили, ускладнення на кордонах, що спричинені введенням обмежень на ввезення українських товарів з боку деяких сусідніх країн, а також кризова ситуація в енергетичному секторі України. In an era of economic instability and growing challenges driven by globalization processes, the need for effective regulation of the logistics services market is becoming increasingly relevant. A thorough analysis of the literature has shown that existing regulatory tools require improvement, particularly through the integration of innovative technologies, enhanced coordination among different market participants, and the creation of conditions for flexible adaptation to changing economic conditions. This determines the objective of the study, which is to analyze and improve the organizational and economic instruments for regulating the logistics services market, considering modern economic development trends and the impact of innovative technologies, as well as to identify opportunities for their application to ensure the stability and efficiency of logistics systems in a globalized world. The study has demonstrated that the application of well-thought-out organizational and economic instruments can significantly enhance the competitiveness of Ukrainian logistics companies by stimulating investment inflows and activating innovation in the industry. A detailed analysis of existing state regulatory tools, using methods such as SWOT analysis, allows for the identification of both strengths and weaknesses, as well as a clear definition of potential opportunities and threats for the further successful development of the market. A comprehensive SWOT analysis of the logistics services market in Ukraine has confirmed the presence of significant growth potential in this sector. This is facilitated, in particular, by the country's advantageous geographical location and the possibility of attracting foreign investment resources. However, to fully realize this potential effectively, it is necessary to improve the state regulatory system, directing it toward eliminating existing shortcomings and minimizing possible threats. It has been determined that the application of high-tech systems for managing the movement of freight vehicles and other means of transport at logistics facilities can significantly reduce the time required for loading and unloading operations, which, in turn, leads to a reduction in unwanted downtime and delays. Modern automated systems can analyze data in real-time and offer optimally beneficial solutions for the efficient organization of transport flows. Moreover, automated cargo handling systems contribute to a significant improvement in the quality of goods control. By investing in digitalization, logistics companies can not only improve the quality of their services but also ensure the seamless movement of goods and establish a solid foundation for the further development of fruitful international cooperation. Overall, it is worth noting that the Ukrainian logistics industry has faced numerous challenges since the start of the full-scale war, including the complete cessation of maritime and air transportation. Currently, the national logistics sector is undergoing an adaptation process to the difficult conditions of wartime, as well as a complex but crucial integration into European transport networks. The industry must overcome new challenges, such as a shortage of qualified labor, complications at borders due to restrictions on Ukrainian goods imposed by some neighboring countries, and the crisis in Ukraine’s energy sector.
Перспективи залучення європейських інвестицій у виробництво біогазу в Україні в контексті сталого розвитку
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Яременко, Владислав Ігорович; Yaremenko, Vladyslav
При написанні статті була розглянута тема залучення європейських інвестицій у виробництво біогазу в Україні в контексті сталого розвитку. Мета статі полягає у дослідженні доцільність виробництва біогазу саме в Україні та наведена аргументація щодо очікуваної прибутковості та окупності інвестицій для потенційних інвесторів. В умовах сталого розвитку та формування цінностей щодо сталого споживання та виробництва актуалізується використання альтернативних джерел енергії, які власне активно впроваджуються країнами Європи. З початком повномасштабного вторгнення та накладання санкцій на паливо з рф, використання альтернативних джерел є особливо актуальним. Україна як розвинена аграрна країна зі зростаючою часткою експорту агропродукції є інвестиційно привабливою для виробництва біогазу — одного із найбільш органічних та ефективних видів палива. Отже, автором було наведено загальні статистичні дані по дослідженню виробництва біогазу в світі як одного із майбутніх замінників твердого палива на шляху світу до сталого розвитку. Досліджено, що використання біогазу зменшує не лише викиди вуглекислого газу від спалювання викопного палива, але й викиди метану від відходів та сільського господарства, тваринництва. Також зазначено, що використання біогазу допомагає побудувати циркулярну економіку на основі переробки залишків та відходів, сприяє економічному розвитку сільських територій та створенню робочих місць. Автором було проаналізовано динаміку заводів з виробництва біогазу в Європі та визначено, що їхня кількість з кожним роком зростає, що актуалізує залучення європейських інвестицій. Для демонстрації ефективності виробництва біогазу в Україні було наведено його очікувану прибутковість для середньостатистичної компанії та візуалізовано її чистий прибуток. Також автором було наведено розміри ставок на податки в Європі, що показує доцільність залучення інвестицій саме в українське виробництво. Слід зазначити, що інвестування у розвиток виробництва біогазу є вигідним для європейських інвесторів. Досліджено, що такі інвестиції стануть початком плідної співпраці між ЄС та Україною у побудові стратегії щодо сталого розвитку та інтеграції нашої країни до Європейського зеленого курсу. The article addresses the issue of attracting European investment in biogas production in Ukraine in the context of sustainable development. The purpose of the article is to investigate the feasibility of biogas production in Ukraine and to provide arguments regarding the expected profitability and return on investment for potential investors. In the context of sustainable development and the formation of values regarding sustainable consumption and production, the use of alternative energy sources, which are actually being actively implemented by European countries, is becoming more relevant. With the beginning of the full-scale invasion and imposition of sanctions on fuel from Russia, the use of alternative sources is particularly relevant. Ukraine, as a developed agricultural country with a growing share of agricultural exports, is an attractive investment destination for biogas production, which is one of the most organic and efficient fuels. Therefore, the author provides general statistical data on the study of biogas production in the world as one of the future substitutes for solid fuels on the world’s path to sustainable development. It has been shown that the use of biogas reduces not only carbon dioxide emissions from fossil fuel combustion, but also methane emissions from waste and livestock agriculture. It is also noted that the use of biogas helps to build a circular economy based on the recycling of residues and waste, promotes economic development of rural areas and job creation. The author analyzes the dynamics of biogas plants in Europe and determines that their number is growing every year, which makes it important to attract European investment. To demonstrate the effectiveness of biogas production in Ukraine, the author presents its expected profitability for an average company and visualizes its net profit. The author also cited tax rates in Europe, which demonstrates the feasibility of attracting investment in Ukrainian production. It should be noted that investing in the development of biogas production is beneficial for European investors. It is proved that such investments will be the beginning of fruitful cooperation between the EU and Ukraine in building a strategy for sustainable development and integration of our country into the European Green Deal.
Проблеми визначення предмету конкуренції як концептуальної основи змісту та видів конкурентоспроможності підприємств
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Мельник, Сергій Миколайович; Melnyk, Serhii
Доведена доцільність дезагрегації характеристик конкурентоспроможності підприємств як умови визначення рівнів впливу зовнішніх і внутрішніх чинників, врахування яких є аналітичною основою обґрунтування відповідних управлінських рішень. Представлено розширене трактування сфери конкурентних інтересів підприємств, яке включає у себе не тільки ринки збуту готової продукції, а й ринкові сегменти, де вони виступають споживачами ресурсів з відповідним рівнем конкурентоспроможності у придбання якісних ресурсів у необхідній кількості. Визначено категоріальні та оціночні компоненти поняття конкуренція, що дозволило з’ясувати суть конкурентоспроможності як економічної категорії і оціночної характеристики конкурентного положення підприємств на ринку. Доведено, що смисловий дуалізм конкурентоспроможності має два варіанти прояву: як процесу вирішення економічних протиріч між контрагентами ринку; як суперництво за певний предмет конкуренції з безпосередніми конкурентами. Ключовим моментом змістовного наповнення конкурентоспроможності є суперництво за предмет конкуренції. Зроблено висновок, що предметом конкуренції є економічні ресурси, наявність яких є умовою здійснення відтворювального процесу в підприємстві. Показана залежність отримання підприємствами необхідних ресурсів від їх конкурентної результативності на ринках діяльності — товарних(продуктових), матеріальних і фінансових ресурсів, ринку робочої сили, де суб’єкти ринку виступають як продавець та покупець, обмінюючи необхідний ресурс на грошовий чи товарний еквівалент. Визначена причинно-наслідкова доцільність диференціації секторальної конкурентоспроможності — товарної, кадрової, інвестиційної, кредитної та ресурсно-матеріальної, і циклічної — функціональної, потенційної і реалізованої. Надано визначення та показана роль функціональної, потенційної та реалізованої конкурентоспроможності у формуванні комплексу конкурентоспроможності підприємства як об’єкту аналітичної уваги на основних ринках діяльності підприємств. The necessity of disaggregating the characteristics of enterprise competitiveness is substantiated as a condition for determining the levels of influence of external and internal factors, whose consideration serves as the analytical basis for justifying relevant managerial decisions. An expanded interpretation of the scope of competitive interests of enterprises is presented, encompassing not only the markets for finished goods but also market segments where enterprises act as consumers of resources. This approach considers their competitiveness in acquiring high-quality resources in the required quantities. The categorical and evaluative components of the concept of competition are identified, enabling the clarification of the essence of competitiveness as both an economic category and an evaluative characteristic of enterprises' competitive position in the market. It has been demonstrated that the semantic dualism of competitiveness manifests in two ways: as a process of resolving economic contradictions among market counterparts and as rivalry over a specific subject of competition with direct competitors. A key aspect of the substantive content of competitiveness is the rivalry for the subject of competition. It is concluded that the subject of competition consists of economic resources, the availability of which is a prerequisite for the reproduction process within an enterprise. The dependence of enterprises' acquisition of necessary resources on their competitive performance in operational markets is highlighted. These markets include goods (product) markets, material and financial resource markets, and labor markets, where market participants act as both sellers and buyers, exchanging necessary resources for monetary or product equivalents. The causal appropriateness of differentiating sectoral competitiveness—product, human resources, investment, credit, and resource-material—and cyclical competitiveness— functional, potential, and realized—has been identified. Definitions are provided, and the roles of functional, potential, and realized competitiveness in forming the enterprise competitiveness framework as an object of analytical focus in the primary operational markets are highlighted.
Релокація підприємств із зони бойових дій: виклики для України
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Длугопольський, Олександр Володимирович; Chyhyr, Andrii; Лесик, Оксана Федорівна; Lesyk, Oksana; Фаріон, Михайлина Михайлівна; Farion, Mykhailyna; Бучко, Ольга Андріївна; Buchko, Olha
У статті досліджено проблему збереження та відновлення промислового потенціалу країни за умов повномасштабної війни, важливим механізмом якого є релокація бізнесу. Цей процес дозволяє забезпечити безпеку виробничих потужностей, зберегти робочі місця та підтримати фінансову стабільність. Аналіз наукових досліджень показує, що проблема релокації підприємств у контексті збройних конфліктів вивчена недостатньо, оскільки зачіпає переважно країни, що перебувають у стані тривалих військових протистоянь. Водночас, дослідження вітчизняних і зарубіжних учених свідчать про багатовимірність цього процесу, включаючи економічні, соціальні та управлінські аспекти. Методика дослідження включає аналіз наукової літератури, статистичних даних та офіційних звітів державних установ. Результати дослідження показують, що релокація є складним багатоступеневим процесом, який включає оцінку ризиків, вибір нової локації, логістичне переміщення, адаптацію до нових умов та налагодження зв’язків із місцевими громадами та партнерами. Одним із ключових чинників успішності релокації є підтримка держави, яка включає фінансові стимули, податкові пільги та консультаційні послуги. Виявлено, що релоковані підприємства можуть стимулювати розвиток приймаючих регіонів, створюючи нові робочі місця та залучаючи інвестиції. Однак, процес релокації супроводжується значними викликами, серед яких високі фінансові витрати, логістичні проблеми, втрата клієнтської бази та необхідність адаптації до нового ринкового середовища. Попри це, досвід України показує, що ефективне управління релокацією може стати важливим інструментом для збереження економічної активності навіть у надзвичайно складних умовах війни. Отже, подальші дослідження у цій сфері мають бути спрямовані на розробку стратегій мінімізації ризиків та оптимізації процесу переміщення підприємств. The article examines the problem of preserving and restoring the country's industrial potential in the conditions of a full-scale war, an important mechanism of which is business relocation. This process allows to ensure the safety of production facilities, preserve jobs and maintain financial stability. Analysis of scientific research shows that the problem of enterprise relocation in the context of armed conflicts has not been studied enough, since it mainly affects countries that are in a state of protracted military confrontation. At the same time, studies by domestic and foreign scientists indicate the multidimensionality of this process, including economic, social and managerial aspects. The research methodology includes the analysis of scientific literature, statistical data and official reports of state institutions. The results of the study show that relocation is a complex multi-stage process that includes risk assessment, selection of a new location, logistical movement, adaptation to new conditions and establishing ties with local communities and partners. One of the key factors for the success of relocation is state support, which includes financial incentives, tax breaks, and consulting services. It has been found that relocated enterprises can stimulate the development of host regions by creating new jobs and attracting investment. However, the relocation process is accompanied by significant challenges, including high financial costs, logistical problems, loss of customer base, and the need to adapt to a new market environment. Despite this, the experience of Ukraine shows that effective relocation management can be an important tool for maintaining economic activity even in extremely difficult war conditions.
Реінжиніринг бізнес-процесів в сучасних реаліях: від smart-систем до штучного інтелекту
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Костецький, Максим Євгенійович; Kostetskyi, Maksym
Стаття присвячена аналізу сучасних інструментів реінжинірингу бізнес-процесів, таких як SMART-системи та штучний інтелект (ШІ), із акцентом на їхньому застосуванні в українському ІТ-секторі. Розглянуто переваги цих технологій у контексті цифровізації, глобалізації та викликів, спричинених війною з Росією. Обґрунтовано необхідність фундаментального перепроєктування бізнес-процесів для адаптації до динамічних змін зовнішнього середовища, що включає нові умови ринку, зміну споживчих уподобань та високий рівень невизначеності. Визначено ключові аспекти інтеграції SMART-систем і ШІ, що забезпечують гібридні рішення для підвищення продуктивності, адаптивності та конкурентоспроможності підприємств. У статті підкреслюється, що цифрові технології є критично важливими для ефективного управління ресурсами, оптимізації операційних витрат і забезпечення стійкості бізнесу. Впровадження SMART-систем дозволяє автоматизувати рутинні процеси, підвищити швидкість обробки даних і мінімізувати людський фактор у прийнятті рішень. Зазначено, що синергія SMART-технологій і ШІ сприяє розширенню аналітичних можливостей, що дозволяє підприємствам працювати з великими масивами даних у режимі реального часу. Інтеграція цих технологій створює передумови для побудови проактивних бізнес-моделей, орієнтованих на гнучкість і масштабованість. Особливу увагу приділено аналізу ефективності впровадження цифрових рішень в умовах кризових ситуацій, коли важливо швидко реагувати на зміни зовнішнього середовища. У статті також зазначено, що використання ШІ в ІТ-компаніях дозволяє розробляти персоналізовані продукти та послуги, підвищуючи рівень задоволеності клієнтів. Наголошено, що ефективність впровадження цифрових рішень значною мірою залежить від культури інновацій у компаніях та готовності до змін. У статті також йдеться про необхідність тісної співпраці між бізнесом, науковими установами та державними органами для розробки комплексних рішень у сфері реінжинірингу бізнес-процесів. Визначено, що використання аналітики великих даних (Big Data) у поєднанні зі штучним інтелектом дозволяє передбачати ризики та створювати стратегії розвитку на основі доказових даних. Наголошено на важливості етичних аспектів застосування ШІ, зокрема щодо прозорості алгоритмів і відповідальності за прийняті рішення. Розглянуто вплив цифрових технологій на ринок праці, підкреслюючи необхідність перекваліфікації персоналу для ефективної роботи з новими інструментами. Проаналізовано потенціал інтеграції розумних рішень для підвищення ефективності ланцюгів постачання та логістики в ІТ-секторі. У статті зроблено висновок, що розширення можливостей цифрових технологій дозволяє українським ІТ-компаніям успішно конкурувати на глобальному ринку, забезпечуючи високу якість послуг і продуктів. The article is devoted to the analysis of modern business process reengineering tools, such as SMART systems and artificial intelligence (AI), with a focus on their application in the Ukrainian IT sector. The advantages of these technologies are considered in the context of digitalization, globalization, and the challenges posed by the war with Russia. The necessity of a fundamental redesign of business processes to adapt to the dynamic changes of the external environment is substantiated, including new market conditions, changing consumer preferences, and a high level of uncertainty. Key aspects of the integration of SMART systems and AI have been identified, providing hybrid solutions to enhance productivity, adaptability, and enterprise competitiveness. The article emphasizes that digital technologies are critically important for efficient resource management, optimization of operational costs, and ensuring business resilience. The implementation of SMART systems allows for the automation of routine processes, increases data processing speed, and minimizes the human factor in decision-making. It is noted that the synergy of SMART technologies and AI contributes to the expansion of analytical capabilities, enabling enterprises to work with large data volumes in real time. The integration of these technologies creates the foundation for building proactive business models focused on flexibility and scalability. Special attention is paid to analyzing the effectiveness of digital solutions in crisis situations, where rapid responses to external environmental changes are crucial. The article also notes that the use of AI in IT companies allows for the development of personalized products and services, increasing customer satisfaction levels. It is emphasized that the effectiveness of digital solution implementation largely depends on the culture of innovation within companies and their readiness for change. The article further discusses the necessity of close collaboration between businesses, scientific institutions, and government bodies to develop comprehensive solutions in the field of business process reengineering. It is determined that the use of big data analytics in combination with AI enables the prediction of risks and the creation of development strategies based on evidence-based data. The importance of ethical aspects in AI applications is highlighted, particularly regarding algorithm transparency and accountability for decision-making.The impact of digital technologies on the labor market is also examined, stressing the need for personnel retraining to effectively work with new tools. The potential for integrating smart solutions to enhance supply chain and logistics efficiency in the IT sector is analyzed. The article concludes that expanding the capabilities of digital technologies allows Ukrainian IT companies to successfully compete in the global market, ensuring high-quality services and products.

Browse

Browsing Випуск № 38 by Title

Results Per Page

Sort Options