Browse
Recent Submissions
Item Перспективи залучення європейських інвестицій у виробництво біогазу в Україні в контексті сталого розвитку(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Яременко, Владислав Ігорович; Yaremenko, VladyslavПри написанні статті була розглянута тема залучення європейських інвестицій у виробництво біогазу в Україні в контексті сталого розвитку. Мета статі полягає у дослідженні доцільність виробництва біогазу саме в Україні та наведена аргументація щодо очікуваної прибутковості та окупності інвестицій для потенційних інвесторів. В умовах сталого розвитку та формування цінностей щодо сталого споживання та виробництва актуалізується використання альтернативних джерел енергії, які власне активно впроваджуються країнами Європи. З початком повномасштабного вторгнення та накладання санкцій на паливо з рф, використання альтернативних джерел є особливо актуальним. Україна як розвинена аграрна країна зі зростаючою часткою експорту агропродукції є інвестиційно привабливою для виробництва біогазу — одного із найбільш органічних та ефективних видів палива. Отже, автором було наведено загальні статистичні дані по дослідженню виробництва біогазу в світі як одного із майбутніх замінників твердого палива на шляху світу до сталого розвитку. Досліджено, що використання біогазу зменшує не лише викиди вуглекислого газу від спалювання викопного палива, але й викиди метану від відходів та сільського господарства, тваринництва. Також зазначено, що використання біогазу допомагає побудувати циркулярну економіку на основі переробки залишків та відходів, сприяє економічному розвитку сільських територій та створенню робочих місць. Автором було проаналізовано динаміку заводів з виробництва біогазу в Європі та визначено, що їхня кількість з кожним роком зростає, що актуалізує залучення європейських інвестицій. Для демонстрації ефективності виробництва біогазу в Україні було наведено його очікувану прибутковість для середньостатистичної компанії та візуалізовано її чистий прибуток. Також автором було наведено розміри ставок на податки в Європі, що показує доцільність залучення інвестицій саме в українське виробництво. Слід зазначити, що інвестування у розвиток виробництва біогазу є вигідним для європейських інвесторів. Досліджено, що такі інвестиції стануть початком плідної співпраці між ЄС та Україною у побудові стратегії щодо сталого розвитку та інтеграції нашої країни до Європейського зеленого курсу. The article addresses the issue of attracting European investment in biogas production in Ukraine in the context of sustainable development. The purpose of the article is to investigate the feasibility of biogas production in Ukraine and to provide arguments regarding the expected profitability and return on investment for potential investors. In the context of sustainable development and the formation of values regarding sustainable consumption and production, the use of alternative energy sources, which are actually being actively implemented by European countries, is becoming more relevant. With the beginning of the full-scale invasion and imposition of sanctions on fuel from Russia, the use of alternative sources is particularly relevant. Ukraine, as a developed agricultural country with a growing share of agricultural exports, is an attractive investment destination for biogas production, which is one of the most organic and efficient fuels. Therefore, the author provides general statistical data on the study of biogas production in the world as one of the future substitutes for solid fuels on the world’s path to sustainable development. It has been shown that the use of biogas reduces not only carbon dioxide emissions from fossil fuel combustion, but also methane emissions from waste and livestock agriculture. It is also noted that the use of biogas helps to build a circular economy based on the recycling of residues and waste, promotes economic development of rural areas and job creation. The author analyzes the dynamics of biogas plants in Europe and determines that their number is growing every year, which makes it important to attract European investment. To demonstrate the effectiveness of biogas production in Ukraine, the author presents its expected profitability for an average company and visualizes its net profit. The author also cited tax rates in Europe, which demonstrates the feasibility of attracting investment in Ukrainian production. It should be noted that investing in the development of biogas production is beneficial for European investors. It is proved that such investments will be the beginning of fruitful cooperation between the EU and Ukraine in building a strategy for sustainable development and integration of our country into the European Green Deal.Item Загрози та потенційні ризики для функціонування малого та середнього бізнесу в Україні за умовах війни(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Павлов, Костянтин Володимирович; Pavlov, KostiantynIn conditions of war, Ukrainian small and medium-sized businesses have been under significant pressure due to numerous economic, social, and political challenges. The direct consequences of the war, including infrastructure destruction, decreased demand, rising costs, instability in the financial system, and political uncertainty, create a multifaceted problem for entrepreneurs. A review of the literature revealed that there is no comprehensive study that fully describes the potential risks for the operation of small and medium-sized businesses in Ukraine during wartime. Therefore, the aim of the study is to identify the business environment, its threats, and the main areas of activity to ensure the functioning and support of small and medium-sized businesses in the wartime economy. The article examines the potential for growth in small and medium-sized enterprises under martial law. The author presents the essence of the concepts of the topic under study and the practical impact of these economic units on the economic situation. Medium-sized enterprises in our country are domestic and multidisciplinary, unlike foreign ones. The author outlines the common problems and risks faced by our private business. Among the main driving forces of the 'new order' was the reduction of opportunities and harassment in this sector. Under the previous method of regulation, the state tried not to interfere in the affairs of private businesspeople. The existing tax system is no longer suitable. There are fewer opportunities to pay the required and prescribed contributions. This inextricably affects the activities of the state regulatory apparatus and the provision of the funds necessary for its functioning. What is important for the population is the conduct of social policy at the appropriate or previous level. The general trends in this important sector of the economy, possible difficulties for companies, people working there, and the economy in the updated environment are investigated. The formation and development of Ukrainian medium-sized enterprises is a prerequisite for solving socio-economic problems. Most of the unemployed are involved in entrepreneurial activities, adjusting credit and tax policies to stimulate the production, formation, and development of Ukrainian medium-sized enterprises and the transition to innovative economic development. The author outlines the state apparatus's actions in taxation, organization, assistance, and innovation-especially changes in the energy and agricultural sectors, as Ukraine specializes in the latter. The geopolitical situation, in general, is also important. Therefore, finding out the situation and investigating the risks is important. This is a unique situation that requires our attention, and it is the reconstruction that needs to be done. After the victory, a new Ukraine must emerge, worthy of the heroic people who inhabit it. У період війни український малий та середній бізнес опинився під великим тиском через численні економічні, соціальні та політичні виклики. Безпосередні наслідки повномасштабного вторгнення, зокрема, руйнування інфраструктури, скорочення попиту, зростання витрат, нестабільність фінансової системи, а також невизначеність у політичному середовищі, створюють багатогранну проблему для підприємців. Аналіз джерел літератури показав, що не представлено ґрунтовного дослідження, яке б дозволило в повні мірі описати потенційні ризики для роботи малого та середнього бізнесу в Україні в умовах війни. Отже метою дослідження є визначення середовища господарювання, його загроз та основних напрямів діяльності для забезпечення функціонування та підтримки малого та середнього бізнесу в умовах економіки воєнного стану. Проаналізовано стан малого та середнього бізнесу, що функціонує в умовах воєнного часу. Розкрито сутність ключових понять теми та проаналізовано вплив цих економічних суб’єктів на загальну економічну ситуацію. Відповідно до визначень малі та середні підприємства України характеризуються вітчизняним і багатопрофільним спрямуванням, що відрізняє їх від іноземних аналогів. Визначено основні проблеми та ризики, з якими зіткнувся приватний бізнес. Серед ключових факторів, що ускладнюють діяльність цього сектора, є скорочення можливостей та посилення обмежень. У минулому держава дотримувалася політики невтручання у справи приватного бізнесу. Однак чинна податкова система більше не відповідає сучасним викликам, оскільки спроможність підприємств сплачувати встановлені внески суттєво знизилася. Це, у свою чергу, впливає на ефективність державного регулювання та наповнення бюджетних фондів, необхідних для соціальних програм. Окреслено загальні тенденції розвитку цього важливого сектора економіки, виклики для підприємств і працівників, а також специфіку ведення бізнесу в оновлених умовах. Розвиток малих і середніх підприємств в Україні є ключовим фактором у вирішенні соціально-економічних проблем. Значна частина безробітного населення знаходить зайнятість у сфері підприємництва, що підкреслює важливість коригування кредитної та податкової політики. Це сприятиме стимулюванню виробництва, зростанню бізнесу та переходу економіки на інноваційну модель розвитку. Держава вже вжила заходів для підтримки бізнесу, зокрема в частині оподаткування, організації, сприяння інноваціям та розвитку стратегічних галузей, таких як енергетика й сільське господарство, що є ключовими для України. Окрему увагу в дослідженні приділено геополітичному контексту, який суттєво впливає на економіку країни в цілому. Особливі обставини вимагають комплексного підходу до оцінки ризиків і визначення шляхів відновлення економічної діяльності. Відбудова країни після повномасштабного вторгнення має стати основою для створення нової України, яка відповідатиме прагненням та героїзму її народу.Item Організаційно-економічні інструменти регулювання ринку логістичних послуг: стан та перспективи(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Самойленко, Богдан Віталійович; Samoilenko, BohdanВ епоху нестабільності економіки та в умовах зростаючих викликів, породжених глобалізаційними процесами, дедалі актуальнішою стає потреба у впровадженні ефективного регулювання ринку логістичних послуг. Ґрунтовний аналіз джерел літератури показав, наявні інструменти регулювання потребують удосконалення, зокрема через інтеграцію інноваційних технологій, покращення координації між різними учасниками ринку та створення умов для гнучкої адаптації до змінних економічних умов. Це обумовлює мету дослідження, яка полягає в аналізі та удосконаленні організаційно-економічних інструментів регулювання ринку логістичних послуг з урахуванням сучасних тенденцій економічного розвитку та впливу інноваційних технологій, а також у визначенні можливостей їх застосування для забезпечення стабільності та ефективності функціонування логістичних систем у глобалізованому світі. Дослідження показало, що застосування продуманих організаційно-економічних інструментів може суттєво підвищити конкурентоспроможність українських компаній, що працюють у сфері логістики, стимулюючи залучення інвестицій та активізацію інноваційної діяльності в галузі. Детальний аналіз наявних інструментів державного регулювання, з використанням такого методу, як SWOT-аналіз, дає змогу виявити як сильні, так і слабкі сторони, а також чітко визначити потенційні можливості та загрози для подальшого успішного розвитку ринку. Комплексний SWOT-аналіз ринку логістичних послуг в Україні засвідчив наявність значного потенціалу для розвитку цієї галузі. Цьому сприяють, зокрема, вигідне географічне положення країни та можливість залучення іноземних інвестиційних ресурсів. Проте для максимально ефективної реалізації цього потенціалу необхідно вдосконалити систему державного регулювання, спрямувавши її на усунення наявних недоліків та мінімізацію можливих загроз. Визначено, що застосування високотехнологічних систем для управління рухом вантажних автомобілів та інших транспортних засобів на територіях логістичних об'єктів дає змогу значно скоротити час, необхідний на виконання операцій з завантаження та розвантаження, що, своєю чергою, призводить до зниження кількості небажаних простоїв та затримок. Сучасні автоматизовані системи мають здатність аналізувати дані в режимі реального часу та пропонувати оптимально вигідні рішення для ефективної організації транспортних потоків. Крім того, автоматизовані системи обробки вантажів сприяють суттєвому поліпшенню якості контролю над товарами. Здійснюючи інвестиції в цифровізацію, логістичні компанії отримують можливість не лише покращити якісні показники власних послуг, але й забезпечити безперешкодний рух товарів, а також сформувати міцне підґрунтя для подальшого розвитку плідної міжнародної співпраці. Загалом, варто зазначити, що українська логістична галузь за час, що минув від початку повномасштабної війни, зіткнулася з численними труднощами, серед яких, зокрема, повне припинення морських та авіаційних перевезень. Наразі триває процес адаптації національної логістики до складних умов воєнного часу, а також відбувається непростий, але важливий процес інтеграції до європейських транспортних мереж. Галузь змушена долати нові виклики — брак кваліфікованої робочої сили, ускладнення на кордонах, що спричинені введенням обмежень на ввезення українських товарів з боку деяких сусідніх країн, а також кризова ситуація в енергетичному секторі України. In an era of economic instability and growing challenges driven by globalization processes, the need for effective regulation of the logistics services market is becoming increasingly relevant. A thorough analysis of the literature has shown that existing regulatory tools require improvement, particularly through the integration of innovative technologies, enhanced coordination among different market participants, and the creation of conditions for flexible adaptation to changing economic conditions. This determines the objective of the study, which is to analyze and improve the organizational and economic instruments for regulating the logistics services market, considering modern economic development trends and the impact of innovative technologies, as well as to identify opportunities for their application to ensure the stability and efficiency of logistics systems in a globalized world. The study has demonstrated that the application of well-thought-out organizational and economic instruments can significantly enhance the competitiveness of Ukrainian logistics companies by stimulating investment inflows and activating innovation in the industry. A detailed analysis of existing state regulatory tools, using methods such as SWOT analysis, allows for the identification of both strengths and weaknesses, as well as a clear definition of potential opportunities and threats for the further successful development of the market. A comprehensive SWOT analysis of the logistics services market in Ukraine has confirmed the presence of significant growth potential in this sector. This is facilitated, in particular, by the country's advantageous geographical location and the possibility of attracting foreign investment resources. However, to fully realize this potential effectively, it is necessary to improve the state regulatory system, directing it toward eliminating existing shortcomings and minimizing possible threats. It has been determined that the application of high-tech systems for managing the movement of freight vehicles and other means of transport at logistics facilities can significantly reduce the time required for loading and unloading operations, which, in turn, leads to a reduction in unwanted downtime and delays. Modern automated systems can analyze data in real-time and offer optimally beneficial solutions for the efficient organization of transport flows. Moreover, automated cargo handling systems contribute to a significant improvement in the quality of goods control. By investing in digitalization, logistics companies can not only improve the quality of their services but also ensure the seamless movement of goods and establish a solid foundation for the further development of fruitful international cooperation. Overall, it is worth noting that the Ukrainian logistics industry has faced numerous challenges since the start of the full-scale war, including the complete cessation of maritime and air transportation. Currently, the national logistics sector is undergoing an adaptation process to the difficult conditions of wartime, as well as a complex but crucial integration into European transport networks. The industry must overcome new challenges, such as a shortage of qualified labor, complications at borders due to restrictions on Ukrainian goods imposed by some neighboring countries, and the crisis in Ukraine’s energy sector.Item Роль інвестиційного забезпечення інноваційного розвитку аграрного сектору економіки України в період воєнного стану та повоєнного відновленя(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Смігунова, Олена Вікторівна; Smihunova, Olena; Халін, Станіслав Васильович; Khalin, StanislavАграрний сектор економіки України, що зазнав суттєвих втрат внаслідок повномасштабних воєнних дій, потребує відновлення й перезапуску. Це обумовлює пошуку нових джерел інвестування інноваційного розвитку аграрного сектору та формує мету дослідження — визначення сучасних тенденцій розвитку інноваційних процесів і можливостей інвестиційного забезпечення сільськогосподарських товаровиробників України в період воєнного та повоєнного періоду. Можливість впровадження інновацій в сільськогосподарське виробництво пов’язана з високими інвестиційними ризиками. Проблеми, обумовлені зростанням цін на складові елементи витрат виробництва, ускладненням логістики призводять до зниження ліквідності сільськогосподарських підприємств та змушують аграріїв спрощувати технології виробництва. В свою чергу, недотримання технологічних операцій призводить до зниження урожайності культур і недоборів урожаю Оптимальне управління наявними ресурсами в сільськогосподарському виробництві вимагає впровадження інноваційних точних технологій землеробства, спроможних забезпечити не тільки виробництво необхідних обсягів якісної продукції, але й збереження навколишнього природного середовища. Підтримка точного землеробства пов’язана з використанням цифрових технологій і передбачає моніторинг ефективності витрат, забезпечення стійкості аграрного сектору економіки, широке залучення молоді. На сьогодні ринок точного землеробства Україні включає обладнання, яке йде в комплекті з технікою, додаткове обладнання, навіси на агрегати й техніку, сервіси, послуги, програмні продукти та дрони. Наразі спроможними впроваджувати технології точного землеробства мають переважно агрохолдинги. В повоєнний період економічне відновлення агропромислового виробництва України як країни-кандидата в члени Європейського Союзу буде відбуватись в умовах широкого доступу до міжнародних фінансових ресурсів, що відкриє перспективи для переходу від сировинно-аграрного типу до технологічного. Доступність іноземних інвестицій обумовлена необхідністю гарантування їх безпеки. Поряд з цим необхідне державне втручання в аспектах формування механізмів кредитної підтримки інноваційних проєктів, сприяння розвитку міжнародного співробітництва, відбудови інноваційної інфраструктури агропромислового виробництва, логістичної інфраструктури тощо. The agrarian sector of Ukraine's economy, which has suffered significant losses as a result of full-scale military operations, needs to be restored and restarted. This necessitates the search for new sources of investment in the innovative development of the agricultural sector and shapes the research objective—to identify current trends in the development of innovation processes and the possibilities for investment support of agricultural producers in Ukraine during the wartime and post-war period. The possibility of introducing innovations in agricultural production is associated with high investment risks. Problems caused by rising prices for inputs and complicated logistics lead to a decrease in the liquidity of agricultural enterprises and force farmers to simplify production technologies. In turn, non-compliance with technological operations leads to lower crop yields and crop shortfalls. The optimal management of available resources in agricultural production requires the introduction of innovative precision farming technologies that can ensure not only the production of the required volumes of quality products, but also the preservation of the environment. Support for precision agriculture is linked to the use of digital technologies and involves monitoring cost efficiency, ensuring the sustainability of the agricultural sector, and broad engagement of young people. Today, the precision farming market in Ukraine includes equipment that comes with machinery, additional equipment, sheds for machines and equipment, services, software products, and drones. Currently, it is mainly agricultural holdings that have the capacity to implement precision farming technologies. In the post-war period, the economic recovery of Ukraine's agricultural production as a candidate country for membership in the European Union will take place in the context of wide access to international financial resources, which will open up prospects for the transition from a raw material-based to a technological one. The availability of foreign investments is conditioned by the need to guarantee their security. At the same time, government intervention is needed in terms of forming mechanisms for credit support for innovative projects, promoting international cooperation, rebuilding the innovative infrastructure of agricultural production, logistics infrastructure, etc.Item Релокація підприємств із зони бойових дій: виклики для України(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Длугопольський, Олександр Володимирович; Chyhyr, Andrii; Лесик, Оксана Федорівна; Lesyk, Oksana; Фаріон, Михайлина Михайлівна; Farion, Mykhailyna; Бучко, Ольга Андріївна; Buchko, OlhaУ статті досліджено проблему збереження та відновлення промислового потенціалу країни за умов повномасштабної війни, важливим механізмом якого є релокація бізнесу. Цей процес дозволяє забезпечити безпеку виробничих потужностей, зберегти робочі місця та підтримати фінансову стабільність. Аналіз наукових досліджень показує, що проблема релокації підприємств у контексті збройних конфліктів вивчена недостатньо, оскільки зачіпає переважно країни, що перебувають у стані тривалих військових протистоянь. Водночас, дослідження вітчизняних і зарубіжних учених свідчать про багатовимірність цього процесу, включаючи економічні, соціальні та управлінські аспекти. Методика дослідження включає аналіз наукової літератури, статистичних даних та офіційних звітів державних установ. Результати дослідження показують, що релокація є складним багатоступеневим процесом, який включає оцінку ризиків, вибір нової локації, логістичне переміщення, адаптацію до нових умов та налагодження зв’язків із місцевими громадами та партнерами. Одним із ключових чинників успішності релокації є підтримка держави, яка включає фінансові стимули, податкові пільги та консультаційні послуги. Виявлено, що релоковані підприємства можуть стимулювати розвиток приймаючих регіонів, створюючи нові робочі місця та залучаючи інвестиції. Однак, процес релокації супроводжується значними викликами, серед яких високі фінансові витрати, логістичні проблеми, втрата клієнтської бази та необхідність адаптації до нового ринкового середовища. Попри це, досвід України показує, що ефективне управління релокацією може стати важливим інструментом для збереження економічної активності навіть у надзвичайно складних умовах війни. Отже, подальші дослідження у цій сфері мають бути спрямовані на розробку стратегій мінімізації ризиків та оптимізації процесу переміщення підприємств. The article examines the problem of preserving and restoring the country's industrial potential in the conditions of a full-scale war, an important mechanism of which is business relocation. This process allows to ensure the safety of production facilities, preserve jobs and maintain financial stability. Analysis of scientific research shows that the problem of enterprise relocation in the context of armed conflicts has not been studied enough, since it mainly affects countries that are in a state of protracted military confrontation. At the same time, studies by domestic and foreign scientists indicate the multidimensionality of this process, including economic, social and managerial aspects. The research methodology includes the analysis of scientific literature, statistical data and official reports of state institutions. The results of the study show that relocation is a complex multi-stage process that includes risk assessment, selection of a new location, logistical movement, adaptation to new conditions and establishing ties with local communities and partners. One of the key factors for the success of relocation is state support, which includes financial incentives, tax breaks, and consulting services. It has been found that relocated enterprises can stimulate the development of host regions by creating new jobs and attracting investment. However, the relocation process is accompanied by significant challenges, including high financial costs, logistical problems, loss of customer base, and the need to adapt to a new market environment. Despite this, the experience of Ukraine shows that effective relocation management can be an important tool for maintaining economic activity even in extremely difficult war conditions.Item Цифрова грамотність як стратегічний ресурс управління інформацією в підприємницькій діяльності(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Чигир, Андрій Михайлович; Chyhyr, AndriiУ статті розглянуто аспекти визначення та оцінки цифрової грамотності як головного стратегічного елемента в управлінні інформаційними ресурсами для сучасного бізнес-сектору. Особливу увагу приділено вивченню стратегічних переваг цифрової грамотності у підприємницької діяльності та прийнятті рішень. Дослідження наголошує на ролі AI та формуванні цифрової культури в контексті вибору оптимальних цифрових підходів, заснованих на інформаційних технологіях. Цифровізація корпоративного середовища сприяє створенню умов для розвитку цифрової грамотності та радикальної трансформації операційної діяльності компаній у контексті стратегічного управління, забезпечує адаптацію до викликів цифрової економіки. У статті наголошено на значущості оцінки цифрової грамотності спеціалістів як методичного процесу. Вибір методів оцінки — від експертних до технологічних інструментів — безпосередньо залежить від специфіки бізнесу, доступних ресурсів та цілей розвитку компанії. Кожен із підходів має плюси та мінуси. Інтеграція методів оцінки забезпечує комплексну картину цифрової грамотності спеціалістів. Цифрова грамотність розглядається неодмінною умовою успіху у цифрових бізнес-процесах. Рекомендовано, щоб компанії активно інвестували в постійне підвищення та оцінку цифрових навичок спеціалістів, щоб залишатися конкурентоспроможними в цифровому просторі, що швидко змінюється. Встановлено залежність між рівнем цифрової грамотності спеціалістів та економічними результатами компанії для ефективного управління інформацією. У статті цифрова грамотність визначається каталізатором зростання ефективності підприємницької діяльності. Цифрові навички спеціалістів компанії забезпечують оптимізацію міжкорпоративних, зовнішніх та внутрішніх взаємодій — з партнерами, державними структурами, клієнтами та учасниками ринку, що сприяє синергетичному ефекту на рівнях управління. У статті підсумовується, що в епоху цифровізації компаніям рекомендовано впроваджувати стратегії в галузі управління інформацією, врахувати цифрову грамотність фахівців та ефективність розвитку бізнесу, щоб долати технологічні виклики. The article examines the aspects of defining and assessing digital literacy as the main strategic element in managing information resources for the modern business sector. Particular attention is paid to studying the strategic benefits of digital literacy in entrepreneurial activity and decision-making. The study emphasizes the role of AI and the formation of digital culture in the context of choosing optimal digital approaches based on information technologies. The digitalization of the corporate environment contributes to creating conditions for the development of digital literacy and radical transformation of companies' operational activities in the context of strategic management, ensuring adaptation to the challenges of the digital economy. The article emphasizes the importance of assessing digital literacy of specialists as a methodological process. The choice of assessment methods — from expert to technological tools — directly depends on the specifics of the business, available resources and development goals of the company. Each of the approaches has its pros and cons. Integration of assessment methods provides a comprehensive picture of the digital literacy of specialists. Digital literacy is considered an indispensable condition for success in digital business processes. It is recommended that companies actively invest in the continuous improvement and assessment of digital skills of specialists in order to remain competitive in the rapidly changing digital space. The relationship between the level of digital literacy of specialists and the economic results of the company for effective information management is established. The article defines digital literacy as a catalyst for increasing the efficiency of business activities. The digital skills of company specialists ensure the optimization of inter-corporate, external and internal interactions — with partners, government agencies, customers and market participants, which contributes to a synergistic effect at management levels. The article concludes that in the era of digitalization, companies are recommended to implement strategies in the field of information management, take into account the digital literacy of specialists and the effectiveness of business development in order to overcome technological challenges.Item Методики оцінки ефективності будівельних програм та розробка рекомендацій щодо їх покращення(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Гарафонова, Ольга Іванівна; Harafonova, Olha; Топазли, Роман Анатолійович; Topazly, RomanУ статті проведено детальний аналіз сучасних методик оцінки ефективності будівельних програм, що застосовуються в Україні та за кордоном. Основний акцент зроблено на фінансово-економічних показниках, серед яких чиста приведена вартість (NPV), внутрішня норма рентабельності (IRR), індекс прибутковості (PI), термін окупності (PP) та аналіз дисконтованих грошових потоків (DCF). Водночас розглянуто методики, які враховують соціальні показники, такі як доступність житла, покращення рівня зайнятості, розвиток соціальної інфраструктури та підвищення рівня добробуту населення. Особливу увагу приділено екологічним критеріям оцінки ефективності, включаючи рівень енергоефективності будівель, використання екологічно чистих будівельних матеріалів, вплив будівництва на довкілля та рівень викидів парникових газів. Досліджено питання управління ризиками у будівельних програмах. Будівельна галузь є капіталомісткою та має високий рівень ризику через довготривалий цикл реалізації проєктів, коливання цін на будівельні матеріали, зміни у законодавчому полі та політичну нестабільність. Запропоновано використання компенсаторних механізмів, таких як Tax Increment Financing, що дозволяють знизити навантаження на державний бюджет і залучати додаткові фінансові ресурси для реалізації будівельних програм. Однією з ключових проблем, що обмежують ефективність будівельних програм, є регуляторні бар’єри. Наявна нормативно-правова база часто є недостатньо гнучкою, що ускладнює впровадження сучасних підходів до управління будівельними проєктами. У статті розглянуто питання вдосконалення державного регулювання у сфері будівництва, зокрема через цифровізацію процесів оцінки ефективності, спрощення дозвільних процедур, створення електронних реєстрів та впровадження системи моніторингу виконання будівельних програм у реальному часі. На основі проведеного аналізу розроблено комплекс рекомендацій щодо покращення методик оцінки ефективності будівельних програм. Запропоновано впровадження багатокритеріальних моделей оцінки, які враховують фінансово-економічні, соціальні, екологічні та ризикові фактори. Розглянуто перспективи застосування цифрових технологій для оцінки ефективності будівельних проєктів, зокрема використання Big Data, штучного інтелекту та блокчейн-технологій. Обґрунтовано доцільність підвищення прозорості процесу реалізації будівельних програм шляхом впровадження автоматизованих систем контролю та державного моніторингу. The article provides a detailed analysis of modern methods for assessing the effectiveness of construction programs used in Ukraine and abroad. The main emphasis is placed on financial and economic indicators, including net present value (NPV), internal rate of return (IRR), profitability index (PI), payback period (PP) and discounted cash flow analysis (DCF). At the same time, methods that take into account social indicators, such as housing affordability, improving employment levels, developing social infrastructure and improving the well-being of the population, are considered. Particular attention is paid to environmental criteria for assessing effectiveness, including the level of energy efficiency of buildings, the use of environmentally friendly building materials, the impact of construction on the environment and the level of greenhouse gas emissions. The issue of risk management in construction programs is studied. The construction industry is capital-intensive and has a high level of risk due to the long-term project implementation cycle, fluctuations in prices for building materials, changes in the legislative field and political instability. The use of compensatory mechanisms, such as Tax Increment Financing, is proposed, which allow reducing the burden on the state budget and attracting additional financial resources for the implementation of construction programs. One of the key problems limiting the effectiveness of construction programs is regulatory barriers. The existing regulatory framework is often not flexible enough, which complicates the implementation of modern approaches to construction project management. The article considers the issue of improving state regulation in the construction sector, in particular through the digitalization of performance assessment processes, simplification of permit procedures, creation of electronic registers and implementation of a system for monitoring the implementation of construction programs in real time. Based on the analysis, a set of recommendations has been developed to improve the methods for assessing the effectiveness of construction programs. The introduction of multi-criteria assessment models that take into account financial, economic, social, environmental and risk factors is proposed. The prospects for the application of digital technologies for assessing the effectiveness of construction projects are considered, in particular the use of Big Data, artificial intelligence and blockchain technologies. The feasibility of increasing the transparency of the process of implementing construction programs by implementing automated control systems and state monitoring is substantiated.Item Стратегії міжкультурної комунікації в умовах глобалізації(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Аксьонова, Оксана Валеріївна; Aksonova, OksanaУ статті досліджено стратегії міжкультурної комунікації в умовах глобалізації, що є важливим аспектом міжнародної взаємодії в сучасному світі. Глобалізація сприяє активному обміну інформацією, ідеями та технологіями між різними культурами, але водночас супроводжується численними викликами, зокрема мовними бар’єрами, соціокультурними відмінностями та проблемами адаптації. Автор аналізує ключові фактори, що впливають на ефективність міжкультурної комунікації, та пропонує стратегії їхнього подолання. У роботі акцентовано увагу на використанні цифрових технологій як засобу оптимізації міжкультурної взаємодії. Інтернет, соціальні мережі та онлайн-платформи значно розширюють можливості для комунікації, однак водночас створюють нові труднощі, зокрема пов’язані з відсутністю невербальних сигналів та різним рівнем цифрової грамотності у представників різних культур. Розглянуто роль цифровізації у подоланні мовних бар’єрів та забезпеченні ефективного міжнародного співробітництва. Досліджено вплив культурних відмінностей на процеси управління, ведення переговорів та побудову ділових відносин. Особливу увагу приділено адаптації комунікативних стилів залежно від специфіки національних традицій і норм. Наведено практичні рекомендації щодо розвитку міжкультурної компетентності серед керівників міжнародних компаній, освітян та представників дипломатичних структур. Автор аналізує вплив міжкультурної комунікації на сталий розвиток, наголошуючи на необхідності інклюзії та толерантності в міжнародній взаємодії. Визначено стратегічні підходи до формування ефективних комунікаційних моделей, що сприяють взаєморозумінню між культурами. Також розглянуто міжнародний досвід вирішення комунікаційних проблем у бізнесі, освіті та міжнародних організаціях. Зроблено висновок, що ефективна міжкультурна комунікація є важливим фактором успішної міжнародної взаємодії, особливо в умовах цифровізації та глобалізаційних трансформацій. Використання стратегій адаптації, впровадження цифрових інструментів та розвиток міжкультурної компетентності сприятимуть покращенню якості комунікації та підвищенню конкурентоспроможності організацій на міжнародному рівні. The article explores strategies for intercultural communication in the context of globalization, which is a crucial aspect of international interaction in the modern world. Globalization facilitates the active exchange of information, ideas, and technologies among different cultures, but it also presents numerous challenges, including language barriers, sociocultural differences, and adaptation issues. The author analyzes key factors influencing the effectiveness of intercultural communication and proposes strategies to overcome these challenges. The study emphasizes the use of digital technologies as a means of optimizing intercultural interaction. The Internet, social media, and online platforms significantly expand communication opportunities but also create new difficulties, such as the absence of nonverbal cues and varying levels of digital literacy among representatives of different cultures. The role of digitalization in overcoming language barriers and ensuring effective international cooperation is examined. The study also investigates the impact of cultural differences on management processes, negotiations, and business relations. Special attention is given to the adaptation of communication styles according to national traditions and norms. Practical recommendations are provided for developing intercultural competence among business executives, educators, and diplomatic representatives. The author analyzes the influence of intercultural communication on sustainable development, highlighting the importance of inclusion and tolerance in international interaction. Strategic approaches to forming effective communication models that promote mutual understanding between cultures are identified. Additionally, international experiences in addressing communication challenges in business, education, and global organizations are reviewed. The study concludes that effective intercultural communication is a key factor in successful international interaction, particularly in the context of digitalization and globalization transformations. The implementation of adaptation strategies, digital tools, and the development of intercultural competence will enhance communication quality and increase the competitiveness of organizations on the international level.Item Modeling dynamics of oil tanker freight ratesand market capitalization of oil tanker shipping companies(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Zaidman, Hryhorii; Зайдман, Григорій Борисович; Yakubovskyi, Serhii; Якубовський, Сергій ОлексійовичThis study explores the oil tanker segment, a crucial component of the shipping industry, which accounts for 25% of international cargo transportation. Oil tankers, which transport liquid cargo such as crude oil and oil products, represent over 30% of the world’s cargo-carrying fleet. By applying OLS regression techniques on a structural market dataset, the paper examines: (1) the impact of various economic indicators, including S&P 500 as a barometer of stock market performance, on oil tanker freight market indices, and (2) the influence of these economic parameters on the stock market capitalization of seven shipping companies engaged in oil transportation. The analysis covers the period from 1998 to 2023, utilizing the Baltic Clean Tanker Index (BCTI) and Baltic Dirty Tanker Index (BDTI) as proxies for tanker freight rates. The results show that the oil tanker freight market exhibits a positive dependence on inflation, consistent with existing theories, and a negative dependence on oil prices and global oil production. While this latter finding may seem counterintuitive, it suggests that more complex mechanisms are at play. Broader economic cycles and regional shifts in oil production likely influence tanker freight rates, while inflation appears to be driven not by oil prices, but by factors such as monetary policy, supply chain disruptions, and global demand. Regarding the modeling of oil tanker companies’ stock market capitalization, the study finds that different economic variables affect different maritime transport enterprises. Key trends indicate that the S&P 500 index affects companies with a longer history of public listing, LIBOR is significant for companies with larger fleets, and companies with smaller fleets appear more sensitive to freight levels. Inflation and oil prices, in contrast to freight rate models, have less influence on stock market capitalization. These findings offer valuable insights for shipping investors and market professionals, supporting more informed decision-making and improved operational management. Стаття досліджує сегмент перевезення нафти та нафтопродуктів, важливу складову судноплавної галузі, яка складає 25% від обсягу міжнародних вантажних перевезень. Нафтові танкери, які перевозять рідкі вантажі, такі як сиру нафту та нафтопродукти, складають понад 30% світового вантажного флоту. За допомогою регресії МНК на структурованих ринкових даних, у статті проаналізовано: (1) вплив різних економічних показників, включаючи індекс S&P 500 як барометр фондового ринку, на нафтоналивні фрахтові індекси, і (2) вплив цих економічних параметрів на ринкову капіталізацію семи судноплавних компаній, що займаються транспортуванням нафти та нафтопродуктів. Аналіз охоплює період з 1998 по 2023 рік та використовує Балтійський індекс чистих танкерів (BCTI) та Балтійський індекс брудних танкерів (BDTI) як проксі для ставок фрахту танкерного сектору. Результати показують, що танкерний фрахтовий ринок має позитивну залежність від інфляції, що відповідає існуючим теоріям, і негативну залежність від цін на нафту та світового виробництва нафти. Хоча останнє спостереження може здатися контрінтуїтивним, це свідчить про наявність складніших механізмів, що впливають. Ширші економічні цикли та регіональні зміщення у виробництві нафти, ймовірно, впливають на танкерні ставки фрахту, а інфляція зумовлена не цінами на нафту, а такими факторами, як грошово-кредитна політика, збої в ланцюгах постачання та світовий попит. Щодо моделювання ринкової капіталізації танкерних судноплавних компаній, дослідження показує, що різні економічні змінні впливають на різні підприємства морського транспорту. Основні тенденції вказують на те, що індекс S&P 500 впливає на компанії з довшою історією публічного лістингу, ставка LIBOR є значущою для компаній з більшими флотами, а компанії з меншими флотами виявляються більш чутливими до рівня ставки фрахту. Інфляція та ціна на нафту, на відміну від моделей фрахтових ставок, мають менший вплив на ринкову капіталізацію підприємств морського транспорту. Ці висновки дають цінні відомості для інвесторів у судноплавну галузь та фахівців, дозволяючи приймати більш обґрунтовані рішення та поліпшити управління операціями.Item Інвестиційна оцінка та аналіз діяльності корпорацій у відповідності до принціпів сталого розвитку(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Ходзицька, Валентина Василівна; Khodzytska, ValentynaСучасні реалії визнають соціальний дисбалансі та фінансові кризи, на сьогодні їх негативні наслідки стають очевиднішими. Руйнівний спосіб господарювання людства загрожує екології та справедливості, тому актуалізується відмова від політики недалекоглядних вигод. Спосіб життя та організаційні системи, які завдають шкоду планетним ресурсам відносяться до факторів кризи. Тому актуальними є забезпечення соціальної, екологічної та економічної сталості та перехід до сталих систем. Корпорації грають ключову роль у сталому розвитку. Сталий облік залишається ключовим інструментом для ефективного прийняття рішень, але потребує адаптації до нових реалій. Облік і підзвітність у сфері сталого розвитку включають методи і інструменти для вимірювання, прогнозування, контролю та підзвітності господарюючих суб’єктів в екологічній царині, сфері соціальної відповідальності та економіки. Інвестиційний інструментарій надає можливість оцінити вплив суб’єкту господарювання на довкілля, суспільство та економіку. Потреба врахування екологічних, економічних та соціальних аспектів стає загальноприйнятим, але практики сталого обліку та підзвітності можуть потребувати часу для повної ефективності в сталому світі. Такий аналіз виявляє проблеми, які можуть залишитися непоміченими іншими системами бухгалтерського обліку, оптимізуючи інформацію для організаційних кроків та оцінки успіху. В статті описано питання важливості використання інвестиційної оцінки та аналізу для складання нефінансової звітності, якісним маркером якої є впровадження стратегічного курсу. Modern realities recognize social imbalances and financial crises, today their negative consequences are becoming more obvious. The destructive way of managing humanity threatens ecology and justice, therefore the rejection of the policy of shortsighted benefits is becoming more relevant. Lifestyles and organizational systems that harm the planet's resources are among the factors of the crisis. Therefore, ensuring social, ecological and economic sustainability and the transition to sustainable systems are urgent. Corporations play a key role in sustainable development. Sustainable accounting remains a key tool for effective decision-making, but needs adaptation to new realities. Accounting and accountability in the field of sustainable development include methods and tools for measurement, forecasting, control and accountability of business entities in the environmental, social and economic spheres. The investment toolkit provides an opportunity to assess the impact of a business entity on the environment, society and economy. The need to consider environmental, economic and social aspects is becoming widely accepted, but sustainable accounting and accountability practices may take time to be fully effective in a sustainable world. Such analysis reveals issues that may be overlooked by other accounting systems, optimizing information for organizational action and measuring success. The article describes the issue of the importance of using investment evaluation and analysis for the preparation of non-financial reporting, the quality marker of which is the implementation of a strategic course.Item Фактори впливу на інвестиційну діяльність підприємств в умовах цифровізації(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Шевченко, Ірина Олександрівна; Shevchenko, IrynaУ представленому дослідженні розглядаються основні підходи до визначення поняття «інвестиційна діяльність» з акцентом на підвищення ефективності інвестиційної діяльності через використання цифрових інструментів. Інвестиційна діяльність підприємств у контексті цифровізації залежить від різноманітних факторів, які визначають стратегії та рішення компаній. Цифрові технології швидко розвиваються, і підприємства повинні бути готові інвестувати в нові рішення для забезпечення конкурентоспроможності. Тому основною метою дослідження є систематизація факторів, що впливають на інвестиційну діяльність в умовах цифровізації. Методи дослідження включають методи аналізу та синтезу для виявлення основних складових інвестиційної діяльності та систематизації концептуального апарату. Для встановлення зв’язків між інвестиційною діяльністю та цифровізацією використовуються методи індукції та дедукції, а методи оцінки застосовуються для математичного обґрунтування напрямку дослідження та його основних гіпотез. Також використано графічний метод для візуального представлення результатів дослідження. Основні результати дослідження такі: цифрова трансформація вимагає постійних інвестицій у технології; підприємства повинні бути готові адаптувати свою інфраструктуру та бізнес-процеси до інноваційних рішень; глобалізація та зростаюча конкуренція вимагають активного впровадження цифрових ініціатив підприємствами для забезпечення їх конкурентоспроможності на світовому ринку; врахування цих факторів дозволяє підприємствам ефективно формулювати інвестиційні стратегії в умовах цифровізації. Недостатня увага до цих аспектів може призвести до втрати конкурентоспроможності, труднощів в адаптації до змін у технологічному середовищі та невдач у реалізації цифрових стратегій. The presented study explores the main perspectives on defining the concept of "investment activity," with an emphasis on enhancing the efficiency of investment activities through the utilization of digital tools. The investment activities of enterprises in the context of digitization are influenced by various factors that shape the strategies and decisions of companies. Digital technologies are rapidly evolving, and companies must be prepared to invest in new solutions to ensure competitiveness. Therefore, the primary goal of the research is to systematize the factors influencing investment activity in the conditions of digitization. The research methods employed include analysis and synthesis methods for identifying the key components of investment activity and systematizing the conceptual apparatus. Induction and deduction methods are used to establish connections between investment activity and digitization, and evaluation methods are employed to substantiate the research direction and its core hypotheses mathematically. A graphical method is also utilized for a visual representation of the presented research results. The main findings of the research are as follows: digital transformation requires continuous investments in technology; enterprises must be prepared to adapt their infrastructures and business processes to innovative solutions; globalization and increasing competition demand active implementation of digital initiatives by enterprises to ensure their competitiveness in the global market; taking these factors into account allows enterprises to effectively formulate investment strategies in the conditions of digitization. Consequences of insufficient attention to these aspects may include loss of competitiveness, difficulties in adapting to changes in the technological environment, and failures in the implementation of digital strategiItem Концептуальні засади аналізу бізнес-моделі медичного закладу(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Шевчук, Наталія Валентинівна; Shevchuk, Nataliia; Остапенко, Єлизавета Вадимівна; Ostapenko, YelyzavetaУ статті досліджено особливості аналізу бізнес-моделі медичного закладу з урахуванням специфіки ведення бізнесу у сфері охорони здоров'я. Результати дослідження спрямовані на вдосконалення підходів до аналізу бізнес-моделі медичного закладу, що має значення для прийняття стратегічних управлінських рішень. Визначено, що для ефективного функціонування медичного закладу необхідно враховувати як внутрішні структурні особливості бізнес-моделі, так і взаємодію із зацікавленими сторонами у межах ціннісного ланцюжка. Обґрунтовано, що ключовим об'єктом аналізу бізнес-моделі є цінність, а основним суб'єктом виступає не фокальний медичний заклад, а розширене коло суб’єктів, що задіяні на всьому ціннісному ланцюжку. В основу визначення бізнес-моделі медичного закладу, як об’єкту аналізу, покладено результати наукового узагальнення поглядів найчастіше цитованих дослідників, що представлені у науковій праці O. Gassmann, K. Frankenberger та R. Sauer “Exploring the field of business model innovation”. Базуючись на результатах критичного аналізу даного дослідження запропоновано систему органічно пов'язаних концептів «Цінність — Інновації — Ресурси/Процеси — Результати», які визначають шаблон (конструкцію) для аналізу бізнес-моделі медичного закладу. Доведено, що специфіка діяльності медичних закладів актуалізує амбідекстрійний підхід до аналізу бізнес-моделі, суть якого полягає у балансуванні економічних вигід та соціальних наслідків. Визначено, що забезпечення організаційної амбідекстрії медичного закладу відбувається на основі інновацій, що визначає характер взаємозв'язків усіх концептів бізнес-моделі. Обґрунтовано, що інновації ресурсів та їх конфігурації є основою створення стійких конкурентних переваг, а інновації цінності визначають характер взаємодії та результати її визнання, що безпосередньо впливає на моделі розподілу та присвоєння доходів. Представлена система концептів та структурних елементів є загальною конструкцією для практичного аналізу бізнес-моделі, а сам підхід до її формування є механістичним, так як не розкриває феноменологічної сутності поняття. Для використання розробленої конструкції (шаблону) бізнес-моделі як дієвого управлінського інструменту в подальшому необхідно описати функціонал структурних компонентів та окреслити коло питань і задач, які можуть бути вирішені на основі різновидів їх комбінацій. Запропоновані концепти можуть слугувати основою для подальших досліджень, спрямованих на оцінку ефективності бізнес-моделей у сфері охорони здоров'я, їх адаптацію до нових технологічних викликів та розробку практичних рекомендацій щодо їхньої трансформації. The article examines the peculiarities of analysing the business model of a medical institution with due regard to the specifics of doing business in the healthcare sector. The results of the study are aimed at improving approaches to analysing the business model of a medical institution, which is important for making strategic management decisions. It is determined that for the effective functioning of a medical institution, it is necessary to take into account both the internal structural features of the business model and interaction with stakeholders within the value chain. It is substantiated that the key object of business model analysis is value, and the main subject is not the focal medical institution, but an extended range of entities involved in the entire value chain. The definition of the business model of a medical institution as an object of analysis is based on the results of a scientific synthesis of the views of the most cited researchers presented in the scientific work of O. Gassmann, K. Frankenberger and R. Sauer ‘Exploring the field of business model innovation’. Based on the results of the critical analysis of this study, a system of organically related concepts ‘Value — Innovation — Resources/Processes — Results’ is proposed, which define a template (construction) for analysing the business model of a medical institution. It is proved that the specifics of the activities of medical institutions actualise an ambidextrous approach to the analysis of the business model, the essence of which is to balance economic benefits and social consequences. It is determined that ensuring the organisational ambidexterity of a medical institution is based on innovations, which determines the nature of the interrelationships of all business model concepts. It is substantiated that innovations in resources and their configuration are the basis for creating sustainable competitive advantages, and value innovations determine the nature of interaction and the results of its recognition, which directly affects the models of distribution and appropriation of income. The presented system of concepts and structural elements is a general construction for practical analysis of a business model, and the approach to its formation is mechanistic, since it does not reveal the phenomenological essence of the concept. In order to use the developed business model structure (template) as an effective management tool in the future, it is necessary to describe the functionality of the structural components and outline the range of issues and tasks that can be solved on the basis of various combinations of them. The proposed concepts can serve as a basis for further research aimed at assessing the effectiveness of business models in the healthcare sector, their adaptation to new technological challenges and the development of practical recommendations for their transformation.Item Ризик-менеджмент у системі експортно-імпортних операцій: інтеграція інноваційних підходів у практику управління(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Ткачук, Олександр Васильович; Tkachuk, OleksandrДослідження присвячене аналізу основних ризиків у процесі здійснення експортно-імпортних операцій та розробці рекомендацій щодо їх мінімізації із застосуванням інноваційних інструментів. У статті розглянуто сучасні підходи до ризик-менеджменту у сфері експортно-імпортних операцій, акцентуючи увагу на інноваційних методах управління ризиками. Проаналізовано ключові загрози у міжнародній торгівлі та запропоновано ефективні механізми їх мінімізації. У статті також досліджено концептуальні засади ризик-менеджменту в системі експортно-імпортних операцій, зокрема його значення для забезпечення ефективності та стійкості зовнішньоекономічної діяльності підприємств. Розглянуто основні види ризиків, що виникають у процесі міжнародної торгівлі лікарською сировиною, зокрема фінансові, логістичні, правові та репутаційні. Наведено рекомендації щодо підвищення рівня управління ризиками шляхом використання автоматизованих аналітичних платформ, удосконалення нормативно-правового регулювання та підвищення кваліфікації менеджерів у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Результати дослідження свідчать про необхідність стратегічного підходу до управління ризиками з урахуванням глобальних тенденцій, цифрових технологій і сучасних інструментів аналізу. Впровадження інноваційних методів у систему ризик-менеджменту сприятиме підвищенню конкурентоспроможності підприємств, стабільності експортно-імпортних операцій та зниженню ймовірності фінансових втрат. Крім того, запропоновано модель інтеграції цифрових технологій у процес управління ризиками, що дозволяє підвищити ефективність моніторингу та прогнозування загроз. Застосування комплексного підходу до ризик-менеджменту забезпечить стабільність зовнішньоекономічної діяльності підприємств в умовах динамічного ринкового середовища. The study is devoted to the analysis of the main risks in the process of exportimport operations and the development of recommendations for their minimisation using innovative tools. The article examines modern approaches to risk management in the field of export-import operations, focusing on innovative methods of risk management. The key threats in international trade are analysed and effective mechanisms for their minimisation are proposed. The article also examines the conceptual foundations of risk management in the system of export-import operations, in particular, its importance for ensuring the efficiency and sustainability of foreign economic activity of enterprises. The main types of risks arising in the process of international trade in medicinal raw materials, including financial, logistical, legal and reputational, are considered. The article provides recommendations for improving the level of risk management through the use of automated analytical platforms, improvement of regulatory framework and advanced training of managers in the field of foreign economic activity. The results of the study demonstrate the need for a strategic approach to risk management, taking into account global trends, digital technologies and modern analysis tools. The introduction of innovative methods in the risk management system will help to increase the competitiveness of enterprises, the stability of export-import operations and reduce the likelihood of financial losses. In addition, a model for integrating digital technologies into the risk management process is proposed, which allows increasing the effectiveness of monitoring and forecasting threats. The use of a comprehensive approach to risk management will ensure the stability of foreign economic activity of enterprises in a dynamic market environment.Item Глобальний вимір релокації бізнесу в контексті антикрихкості: ентропійні процеси, цифрова трансформація та сталий розвиток(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Теплюк, Марія Анатоліївна; Tepliuk, Mariia; Фоменко, Борис Олегович; Фоменко, БорисУ статті досліджено глобальний вимір релокації бізнесу в контексті антикрихкості, цифрової трансформації та сталого розвитку. Автори аналізують релокацію не лише як вимушену реакцію на зовнішні виклики, а й як стратегічний механізм посилення стійкості підприємств. Зазначено, що релокаційні процеси супроводжуються зростанням ентропії, що потребує адаптаційних стратегій, зокрема використання цифрових технологій, оптимізації бізнес-моделей та інтеграції принципів сталого розвитку. Розглянуто методологічні підходи до оцінки релокації, включаючи системний та синергетичний аналіз, а також економіко-математичне моделювання ризиків і вигод. Окрему увагу приділено міжнародному досвіду релокації, який демонструє ефективні моделі адаптації. Зроблено висновок, що релокація може стати драйвером розвитку підприємств, якщо супроводжується цифровізацією та стратегічним управлінням ризиками. Підкреслено необхідність державної підтримки у формуванні сприятливого середовища для бізнес-адаптації. Результати дослідження можуть бути корисними для науковців, підприємців і державних управлінців у розробці ефективних стратегій релокації бізнесу в умовах глобальної нестабільності. У статті проаналізовано вплив релокації на конкурентоспроможність підприємств у довгостроковій перспективі. Зокрема, розглянуто, як стратегічне планування релокації дозволяє компаніям мінімізувати операційні ризики, знижувати витрати та ефективно адаптуватися до нових ринкових умов. Окрему увагу приділено ролі інноваційних технологій у забезпеченні безперервності бізнес-процесів та підвищенні ефективності управління підприємствами під час релокації. Крім того, висвітлено соціально-економічні аспекти релокації, зокрема її вплив на зайнятість, розвиток людського капіталу та інтеграцію підприємств у нові регіональні екосистеми. Окреслено можливі ризики, пов’язані з адаптацією персоналу та трансформацією організаційної культури в умовах нового середовища. Визначено ключові фактори, що сприяють успішній релокації, включаючи ефективну комунікацію між стейкхолдерами, розвиток локальних партнерств та підтримку з боку державних і міжнародних інституцій. The article examines the global dimension of business relocation in the context of antifragility, digital transformation, and sustainable development. The authors analyze relocation not only as a forced response to external challenges but also as a strategic mechanism for enhancing business resilience. It is noted that relocation processes are accompanied by an increase in entropy, which requires adaptive strategies, including the use of digital technologies, optimization of business models, and integration of sustainability principles. Methodological approaches to assessing relocation are considered, including systems and synergetic analysis, as well as economicmathematical modeling of risks and benefits. Particular attention is paid to international relocation experiences, which demonstrate effective adaptation models. The study concludes that relocation can become a driver of business development if accompanied by digitalization and strategic risk management. The importance of government support in creating a favorable environment for business adaptation is emphasized. The findings of this study may be useful for researchers, entrepreneurs, and policymakers in developing effective business relocation strategies in conditions of global instability. The article also analyzes the impact of relocation on the long-term competitiveness of enterprises. In particular, it examines how strategic relocation planning enables companies to minimize operational risks, reduce costs, and efficiently adapt to new market conditions. Special attention is given to the role of innovative technologies in ensuring business continuity and improving management efficiency during relocation. Furthermore, the socio-economic aspects of relocation are highlighted, including its impact on employment, human capital development, and the integration of businesses into new regional ecosystems. Possible risks associated with personnel adaptation and the transformation of organizational culture in a new environment are outlined. Key factors contributing to successful relocation are identified, including effective stakeholder communication, the development of local partnerships, and support from governmental and international institutions.Item Завдання економічної дипломатії України в контексті відновлення національної економіки(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Татаренко, Наталія О.; Tatarenko, Nataliia; Надоленко, Геннадій О.; Nadolenko, HennadiiЗ початком повномасштабної війни Україна зазнала значних територіальних і людських втрат, а також руйнування критичної промислової та соціальної інфраструктури. Відновлення національної економіки України після війни є першочерговим завданням державної політики, що підкреслює нагальну потребу у стратегічній основі післявоєнного економічного відновлення. У статті підкреслено важливість вивчення нових завдань і методів економічної дипломатії України, зумовлених викликами повномасштабного вторгнення. Основна увага зосереджена не лише на відбудові економіки, а й на потенційній трансформації економічних основ країни. Складність повоєнних умов вимагає комплексного підходу до формування моделі економічного розвитку, що вимагатиме скоординованих зусиль від глобальних до національних, від державних до приватних акторів, спрямованих на створення нової економічної структури, яка відповідає національним інтересам. У статті наголошено на стратегічних напрямах, необхідних для ефективного відновлення, таких як модернізація інфраструктури, залучення інвестицій, розвиток інноваційних технологій та антикорупційні заходи. Дослідження також підкреслює неефективність промислового сектора та необхідність реструктуризації в бік високотехнологічної, зеленої економіки. Особливу увагу зосереджено на ролі економічної дипломатії у мобілізації міжнародних ресурсів із використанням інноваційних методів і стратегій, адаптованих до унікального післявоєнного контексту України. Це включає адаптацію успішних іноземних моделей відновлення та забезпечення відповідності економічної дипломатії національним інтересам. У статті підкреслюється еволюція економічної дипломатії під впливом глобальних тенденцій і необхідність прагматичних підходів до залучення іноземних інвестицій та допомоги. Аналізуючи вплив війни на економіку та досліджуючи інноваційні дипломатичні стратегії, це дослідження сприяє формуванню ефективної національної стратегії повоєнного економічного відновлення України. Since the start of the full-scale war, Ukraine has suffered significant territorial and human losses, as well as the destruction of critical industrial and social infrastructure. Restoration of the national economy of Ukraine after the war is a priority task of the state policy, which underlines the urgent need for a strategic framework for post-war economic recovery. The article highlights the importance of studying the new tasks and methods of Ukraine's economic diplomacy, due to the challenges of a full-scale invasion. The focus is not only on economic recovery, but also on the potential transformation of the country's economic foundations. The complexity of the post-war environment calls for a comprehensive approach to shaping a model of economic development that will require coordinated efforts of global, national, public and private actors aimed at creating a new economic structure that meets national interests. The article emphasises the strategic directions required for effective recovery, such as infrastructure modernisation, investment attraction, development of innovative technologies and anti-corruption measures. The study also highlights the inefficiency of the industrial sector and the need for restructuring towards a high-tech, green economy. It focuses on the role of economic diplomacy in mobilising international resources using innovative methods and strategies adapted to Ukraine's unique post-war context. This includes adapting successful foreign models of recovery and ensuring that economic diplomacy is aligned with national interests. The article stresses the evolution of economic diplomacy under the influence of global trends and the need for pragmatic approaches to attracting foreign investment and assistance. By analysing the impact of the war on the economy and exploring innovative diplomatic strategies, this study contributes to the development of an effective national strategy for Ukraine's post-war economic recovery.Item Мультидисциплінарний підхід як фундаментальна основа формування геоекономічної моделі економічної дипломатії(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Іринчина, Інна Борисівна; Irynchyna, InnaСтаттю присвячено науково-практичному обґрунтуванню новітньої моделі Економічної дипломатії — «Геоекономічної», яка потребує втілення мультидисциплінарих компетентностей акторів дипломатії. Інноваційні підходи до вирішення завдань у сфері Економічної дипломатії, на базі міждисциплінарних компетентностей сприятимуть формуванню якісного рівня сприйняття України у міжнародних відносинах. У свою чергу, попередня «Торговельно-організаційна» модель роботи економічних дипломатів спрямована була на кількісні показники. Актуалізується формування геоекономічної моделі економічної дипломатії на противагу торговельно-організаційній. Світогосподарська система перебуває на етапі оновлення провідних засад функціонування та взаємодії суб’єктів. Усвідомлення особистої відповідальності держав за успішність розкриття потенціалу національних економічних інтересів та забезпечення необхідного рівня національної економічної безпеки в умовах викликів сучасного етапу Глобалізації, актуалізує роботу економічних дипломатів. Геоекономічна модель економічної дипломатії передбачає візію формування стійкої та гнучкої національної економічної системи України в умовах постійно змінюваних характеристик зовнішнього та внутрішнього середовища. Модель передбачає формування потужної «Сили голосу Держави» при формуванні нового Світоустрою. Новітня модель передбачає свідоме, ґрунтовне, своєчасне реагування на виклики міжнародного торговельного середовища та моніторинг внутрішніх параметрів ефективного функціонування національної економіки у міжнародній торговельній системі засобом колаборативної роботи фахівців різних сфер і спеціалізацій, мультидисциплінарних компетенцій дипломатів. Передумовою запровадження Геоекономічної моделі має стати практична реалізація Проєктів: “Ukrainian First” та «Ukrainian ReStart». За результатом реалізації цих проєктів має стати посилення рейтингових позицій України у міжнародних економічних відносинах та перехід від торгово-організаційної до Геоекономічної моделі Економічної дипломатії. Висвітлено роль мультидисциплінаного підходу до вирішення як зовнішніх так і внутрішніх загроз які набувають усе масштабнішого характеру дії. Прийняття ефективних рішень потребує охоплення різних сторін проблематики різними експертами з різноманітних галузей та сфер Світогосподарської системи. Міждисциплінарні колаборативні групи фахівців, як засвідчує досвід Глобальної дипломатики, спроможні подолати і передбачити настання з вищим ступенем вірогідності аніж, суто команда вузьких спеціалістів економістів, чи істориків, чи правовиків, чи то міжнародних економістів, фокус уваги яких обумовлений їх спеціалізацією та компетенціями. Доведено необхідність безперервності аналітичної роботи, формування банку ідей, пошуку нових шляхів для вирішення стандартних загроз та непрогнозованих викликів із присутністю на ринках міжнародної торговельної системи національних суб’єктів господарювання. The article is devoted to the scientific and practical substantiation of the newest model of Economic Diplomacy — “Geoeconomic”, which requires the implementation of multidisciplinary competencies of diplomatic actors. Innovative approaches to solving problems in the field of Economic Diplomacy, based on interdisciplinary competencies, will contribute to the formation of a qualitative level of perception of Ukraine in international relations. In turn, the previous “Trade and Organizational” model of work of economic diplomats was aimed at quantitative indicators. The formation of a Geoeconomic model of economic diplomacy is being actualized as opposed to a trade-organizational one. The world economic system is at the stage of updating the leading principles of functioning and interaction of subjects. Awareness of the personal responsibility of states for the success of revealing the potential of national economic interests and ensuring the necessary level of national economic security in the face of the challenges of the modern stage of Globalization, actualizes the work of economic diplomats. The Geoeconomic Model of Economic Diplomacy envisages a vision of forming a stable and flexible national economic system of Ukraine in the conditions of constantly changing characteristics of the external and internal environment. The model envisages the formation of a powerful “Power of the State’s Voice” in the formation of a new World Order. The latest model envisages a conscious, thorough, timely response to the challenges of the international trade environment and monitoring of the internal parameters of the effective functioning of the national economy in the international trade system by means of collaborative work of specialists from different fields and specializations, and multidisciplinary competencies of diplomats. The prerequisite for the introduction of the Geoeconomic Model should be the practical implementation of the Projects: “Ukrainian First” and “Ukrainian ReStart”. The result of their implementation should be the strengthening of Ukraine’s rating positions in international economic relations and the transition from the trade-organizational to the Geoeconomic model of Economic Diplomacy. The role of a multidisciplinary approach to solving both external and internal threats that are becoming increasingly large-scale in nature is highlighted. Making effective decisions requires covering different aspects of the problem by different experts from various industries and spheres of the World Economic System. Interdisciplinary collaborative groups of specialists, as evidenced by the experience of Global Diplomacy, are able to overcome and predict the onset with a higher degree of probability than a purely team of narrow specialists of economists, historians, lawyers, or international economists, whose focus of attention is determined by their specialization and competencies. The need for continuity of analytical work, the formation of a bank of ideas, the search for new ways to solve standard threats and unforeseen challenges with the presence of national economic entities in the markets of the international trading system is proved.Item Індустрія мовних послуг: економічний профіль локалізації ІТ-продуктів(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Ткаченко, Олена Вадимівна; Tkachenko, Olena; Козловська, Лариса Степанівна; Kozlovska, Larysa; Федоренко, Руслан Миколайович; Fedorenko, Ruslan; Федоренко, Тетяна Олександрівна; Fedorenko, TetianaУ статті досліджено явище локалізації як класичний складник сучасної індустрії мовних послуг. Економічними агентами цього сегмента суспільної діяльності є компанії, що надають лінгвальні послуги, та їх покупці, фахівці-перекладачі, організації зі стандартизації, постачальники технологій та ін. Спостережено, що сьогодні ця індустрія швидко адаптується до глобальних трендів цифрової епохи, де особливо начасними є взаємообернені тренди — кроскультурна комунікація та збереження націєідентичності. Визначено, що локалізація є актуальним інструментом бізнес-стратегії підприємства, оскільки забезпечує відповідність пропонованої комерційної інформації національним і культурним особливостям авдиторії. Запропоновано огляд основних етапів створення українськомовного контенту програмної продукції. Акцентовано, що українська мова має достатні внутрішньолінгвальні ресурси для збільшуваних запитів наукової номінації в досліджуваній сфері. Проаналізоване чинне в Україні інституційне середовище, зокрема щодо українськомовної локалізації, та зауважено, що наявні в ньому прогалини спричиняють нехтування великими компаніями адаптації власного продукту до культурних вимог місцевого ринку. Виявлено основні проблеми, з якими стикаються споживачі неякісного продукту локалізації: можливе ігнорування мовних звичок і культурних уподобань споживчої аудиторії, небажання фінансувати додаткові витрати щодо найму кваліфікованих перекладачів, необхідність локалізувати позатекстові елементи програмного продукту тощо. Оцінено важелі економічного впливу локалізації на структуру витрат окремого підприємства і ринку в цілому. Спрогнозовано збільшуваний попит на засоби локалізації як мовно-економічного інструменту бізнес-стратегії підприємства. Поглиблений аналіз співвідношення можливостей штучного інтелекту та традиційного людського ресурсу розкриє перспективи вдосконалення цього процесу та підвищення довіри споживачів до конкретного продукту чи послуги. The article examines the phenomenon of localization as a classic component of the modern language services industry. The economic agents involved in this segment of social activity are companies providing language services and their customers, translation specialists, standardization organizations, and technology providers. Today, this industry is rapidly adapting to the global trends of the digital era, where the reciprocal trends of cross-cultural communication and preservation of national identity are especially timely. The article determines that localization is a relevant tool for an enterprise's business strategy, as it ensures that the proposed commercial information corresponds to the national cultural characteristics of the audience. A summary of the main steps concerned with creating content in Ukrainian for software products is presented. It is emphasized that the Ukrainian language possesses adequate intralinguistic resources to meet the growing demands of scientific terminology in the relevant field. The authors thoroughly analyze the current institutional environment in Ukraine, particularly regarding Ukrainian-language localization, and note that the gaps in it cause large companies to to neglect to adapt their products to the cultural requirements of the local market. The main problems consumers face with a low-quality localization product are identified: possible disregard for the consumer audience's language habits and cultural preferences, unwillingness to finance additional costs of hiring qualified translators, and the need to localize non-textual elements of a software product. The effects of localization on a company's cost structure and the overall market are analyzed. Additionally, there is a forecast for the increasing demand for localization tools, which serve as both a linguistic and economic component of a business's strategy. An in-depth analysis of the correlation between the capabilities of artificial intelligence and traditional human resources will reveal the prospects for improving this process and increasing consumer confidence in a particular product or service.Item Вплив диспропорційності структурних детермінантів на національний інноваційний розвиток(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Парубець, Стефанія Олексіївна; Parubets, StefaniiaВ дослідженні аналізується взаємозв’язок між інноваційною продуктивністю та економічними показниками, досліджуючи структурні асиметрії у рівнях інноваційного потенціалу країн. Використовуючи панельний регресійний аналіз, зокрема моделі фіксованих ефектів та випадкових ефектів, а також їхні розширені версії з логарифмічними перетвореннями та квадратичними членами, в дослідженні виявлено, що зростання ВВП на душу населення та платежі за використання інтелектуальної власності позитивно впливають на рівень інноваційності. Водночас, у високорозвинених країнах спостерігається спадна віддача від подальших інвестицій у ВВП і технологічну інфраструктуру. Індекси людського капіталу, такі як Індекс працівників сфери знань та Індекс людського капіталу та досліджень, стабільно демонструють позитивний вплив на інновації. Однак інфраструктурні показники, включаючи рівень охоплення ІКТ, показали слабшу значущість, що може свідчити про ефект насичення в економіках із високим рівнем розвитку. Включення нелінійних ефектів підтвердило, що взаємозв’язок між інноваційністю та економічними показниками є складнішим, ніж вважалося раніше, з проявами спадної граничної віддачі. Результати дослідження підкреслюють необхідність цільових інноваційних стратегій, особливо для країн із високим рівнем доходу, які повинні акцентувати увагу на нематеріальних активах, фундаментальних дослідженнях та управлінні інтелектуальною власністю замість фокусування лише на базових інфраструктурних проєктах. Отримані висновки мають практичне значення для розробки політик щодо зменшення глобальних інноваційних диспропорцій через підтримку людського капіталу, інституційні реформи та розвиток ринкової складності. Крім того, результати свідчать про необхідність адаптивних підходів до інноваційної політики, які враховують національні особливості та рівень економічного розвитку, що дозволить країнам ефективніше використовувати свої конкурентні переваги в глобальній економіці. This study examines the relationship between innovation performance and economic indicators, exploring structural asymmetries in the levels of countries' innovation potential. Utilizing panel regression analysis, specifically fixed-effects and random-effects models, as well as their extended versions incorporating logarithmic transformations and quadratic terms, the research finds that an increase in GDP per capita and payments for intellectual property positively influence innovation levels. However, in highly developed countries, diminishing returns from further investments in GDP and technological infrastructure are observed. Human capital indices, such as the Knowledge Workers Index and the Human Capital and Research Index, consistently demonstrate a positive impact on innovation. In contrast, infrastructure indicators, including ICT coverage levels, exhibit weaker significance, potentially indicating a saturation effect in highly developed economies. The inclusion of nonlinear effects confirms that the relationship between innovation and economic indicators is more complex than previously assumed, with manifestations of diminishing marginal returns. The findings underscore the necessity of targeted innovation strategies, particularly for high-income countries, which should prioritize intangible assets, fundamental research, and intellectual property management rather than solely focusing on basic infrastructure projects. These conclusions have practical implications for policy development aimed at reducing global innovation disparities through human capital support, institutional reforms, and the advancement of market complexity. In addition, the results indicate the need for adaptive approaches to innovation policy that take into account national characteristics and the level of economic development, which will allow countries to more effectively use their competitive advantages in the global economy.Item Засади інноваційного менеджменту на підприємствах агропромислового сектору(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Судомир, Світлана Михайлівна; Sudomyr, Svitlana; Шовкун-Заблоцька, Людмила; Shovkun-Zablotska, Liudmyla; Білоусько, Таміла Юріївна; Bilousko, TamilaУ статті досліджено засади інноваційного менеджменту на підприємствах агропромислового сектору, зокрема на прикладі компанії «Миронівський хлібопродукт», яка є одним із провідних агрохолдингів України. Акцентовано увагу на тому, як інноваційний менеджмент стає необхідною складовою розвитку агропідприємств, особливо в контексті глобалізації ринків та зростаючої конкуренції. Проаналізовано роль інновацій у підвищенні продуктивності, зниженні виробничих витрат та запровадженні екологічно безпечних технологій. Окремо розглянуто ключові етапи формування стратегії інновацій, починаючи від аналізу ринкових трендів і потреб споживачів, закінчуючи практичною імплементацією нових технологій і рішень. Визначено основні управлінські підходи до організації інноваційного процесу, включаючи принципи гнучкого управління (agile), цифровізацію виробництва та залучення стартапів до розробки нових продуктів. Особлива увага приділена організаційній структурі підприємства як чиннику успішного впровадження інновацій. Досліджено приклади створення спеціалізованих відділів з інноваційного розвитку, залучення зовнішніх консультантів та кооперації з науково-дослідними установами. Відзначено роль лідерства, корпоративної культури та управління знаннями у формуванні сприятливого середовища для інноваційної діяльності. У статті також розглянуто питання фінансування інноваційних проєктів, зокрема використання грантів, кредитних програм та державних ініціатив підтримки агропромисловості. Висвітлено механізми оцінки ефективності інновацій, включаючи систему ключових показників продуктивності (KPI) та аналіз повернення інвестицій (ROI). Окремий розділ присвячено викликам, з якими стикаються агропідприємства в умовах військової нестабільності та глобальних економічних змін. Запропоновано практичні рекомендації щодо адаптації інноваційних стратегій для забезпечення стійкості та довготривалого розвитку підприємств. The article examines the basics of innovation management at enterprises in the agro-industrial sector, in particular, using the example of the company "Myronivskyi Hliboproduct", which is one of the leading agro-holdings of Ukraine. The emphasis is on how innovation management is becoming a necessary component of the development of agricultural enterprises, especially in the context of market globalization and growing competition. The role of innovations in increasing productivity, reducing production costs and introducing environmentally friendly technologies is analyzed. The key stages of forming an innovation strategy are separately considered, starting from the analysis of market trends and consumer needs, ending with the practical implementation of new technologies and solutions. The main management approaches to organizing the innovation process are identified, including the principles of agile management, digitalization of production and involvement of startups in the development of new products. Special attention is paid to the organizational structure of the enterprise as a factor in the successful implementation of innovations. Examples of the creation of specialized departments for innovation development, the involvement of external consultants and cooperation with research institutions are studied. The role of leadership, corporate culture and knowledge management in the formation of a favorable environment for innovation activity is noted. The article also considers the issues of financing innovation projects, in particular the use of grants, credit programs and state initiatives to support the agro-industry. Mechanisms for assessing the effectiveness of innovations are highlighted, including a system of key performance indicators (KPI) and return on investment (ROI) analysis. A separate section is devoted to the challenges faced by agricultural enterprises in conditions of military instability and global economic changes. Practical recommendations are offered for adapting innovation strategies to ensure the sustainability and long-term development of enterprises.Item Модернізація системи управління людським капіталом у виробничому секторі: на прикладі підприємства «Промінь»(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Каплун, Владислав Миколайович; Kaplun, VladyslavПроаналізовано модернізацію системи управління людським капіталом у виробничій промисловості на прикладі підприємства «Промінь». Акцентовано увагу на процесі підбору персоналу, розвитку навичок працівників, ефективності організаційних операцій та впровадження психологічних підходів в управлінську практику. Управління людським капіталом розглядається як важливий елемент оптимізації всього виробничого процесу, а також підвищення якості робочої сили. Узагальнено та систематизовано з конкретними прикладами існуючі на сьогодні основні системи управління людським капіталом. Базуючись на проведеному аналізі можемо бачити, що підхід до управління, який практикує підприємство, характеризується гнучким реагуванням на психологічні особливості робітників, що сприяє підвищенню ефективності виробництва. Крім того, дослідження підкреслює, що постійний розвиток навичок співробітників відіграє важливу роль в успіху організації. Інший ключовий аспект полягає у визначенні того, як модернізація управління людським капіталом сприяє підвищенню конкурентоспроможності підприємств. Зі збільшенням темпів ринкових змін і технологічних інновацій підприємствам необхідно підвищувати гнучкість своєї робочої сили та бути здатними швидко реагувати на попит. У зв'язку з цим завод «Промінь» має посилювати свою здатність реагувати на зміни в сфері виробництва за допомогою діджиталізації, яка полегшує міжвідомчу співпрацю та уможливлює швидке прийняття рішень. Ця ініціатива не лише має підвищити ефективність, але й сприяла покращенню корпоративної культури та залученості працівників. Зроблено узагальнення, що модернізація управління людським капіталом у виробничому секторі має важливе значення для забезпечення довгострокового зростання. Зокрема, використання цифрових технологій, покращення навчання працівників та впровадження управлінських практик, заснованих на психологічному підході, є запорукою ефективної та сталої діяльності організацій. Очікується, що результати таких інновацій призведуть не лише до короткострокового підвищення продуктивності, але й до покращення робочого середовища та соціальних наслідків. Це дослідження визначає найкращі практики в управлінні людським капіталом на виробництві та надає рекомендації щодо вдосконалення в масштабах всієї переробної галузі. The objective of this study is to determine the impact of improved human capital management on organizational productivity and competitiveness. This study used a case study methodology that combined case analysis, field observations, interviews, and data analysis. The article analyzes the modernization of the human capital management system in the manufacturing industry on the example of the «Promin» enterprise. Attention is focused on the process of recruitment, development of employees' skills, efficiency of organizational operations and introduction of psychological approaches into management practice. Human capital management is considered as an important element of optimization of the entire production process, as well as improving the quality of labor. The article summarizes and systematizes the existing main human capital management systems with specific examples. Based on the analysis, we can see that the approach to management practiced by the enterprise is characterized by a flexible response to the psychological characteristics of employees, which contributes to increased efficiency. In addition, the study emphasizes that the continuous development of employees' skills plays an important role in the success of the organization. Another key aspect is to determine how modernizing human capital management contributes to the competitiveness of enterprises. With the increasing pace of market change and technological innovation, businesses need to increase the flexibility of their workforce and be able to respond quickly to demand. In this regard, «Promin» plant should strengthen its ability to respond to changes in the environment through digitalization, which facilitates interdepartmental cooperation and enables rapid decision-making. This initiative should not only increase efficiency, but also contribute to the improvement of corporate culture and employee engagement. It is generalized that modernization of human capital management in the manufacturing sector is important for ensuring long-term growth. In particular, the use of digital technologies, improving employee training, and implementing management practices based on a psychological approach are key to the effective and sustainable operation of organizations. The results of such innovations are expected to lead not only to short-term productivity gains, but also to improved work environments and social impacts. This study identifies best practices in the management of human capital in the workplace and provides recommendations for improvement across the industry.