Випуск № 1 (30)

Permanent URI for this collection

https://ir.kneu.edu.ua/handle/2010/31973

Browse

Now showing 1 - 6 of 6

Вплив освітньої політики Малайзії на готовність молоді до працевлаштування
(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2019) Ойонг, Гуйне; Yong, Hui Nee Au
Структурна політика має позитивний вплив на еластичність працевлаштування. Оскільки в довгостроковій перспективі країни можуть конкурувати лише за рахунок вищої порівняно з країнами із низьким рівнем заробітної плати продуктивності, стратегія економічного зростання з опорою на високу професійну кваліфікацію і високу заробітну плату є кінцевою метою всіх країн. Зростання частки молоді серед працездатного населення призвело до підвищення рівня безробітних серед дорослого населення у процентному співвідношенні. Проте, програма «Гарантія для молоді» в Німеччині є прикладом програм подолання безробіття серед молоді, що найбільш швидко впроваджуються. Однак, людські ресурси Малайзії стосовно задоволення потреб бізнесу – нижче від загального рівня конкурентоспроможності країни. Незважаючи на те, що пошук молодих і талановитих працівників визначається як одне з головних бізнес-завдань, зайнятість молоді залишається проблемним питанням через відсутність можливостей для працевлаштування та обмежені зв’язки на ринку праці. Крім того, корисними для працевлаштування є навички комунікації, володіння інформаційними технологіями, навички спілкування та критичного мислення. Зростання рівня безробіття серед молоді особливо помітне в країнах, що розвиваються, яким притаманний високий рівень безробіття та уповільнення економічного зростання. З урахуванням того, що протягом останніх десятиліть зросла частка молоді в загальній чисельності населення Малайзії, безробіття серед молоді є одним з основних питань, яке потребує політичного вирішення. У цій статті представлено огляд літератури, яка стосується впливу різних факторів на працевлаштування малайзійської молоді. Дослідження враховує дані опитувань серед робочої сили Департаменту статистики. У цій статті досліджуються проблеми працевлаштування молоді в контексті демографічного переходу населення. Проаналізовано покращення рівня освіти. Результати дослідження вказують на те, що зростаюча частка молоді у загальній кількості населення частково транспонована через розвиток людського капіталу та продуктивне поглинання на місцевому ринку праці. Слід приділити значну увагу навчанню молоді тих навичок, які користуються попитом на ринку праці. Перспективи працевлаштування та участі на ринку праці прямо корелюють із рівнем освіти. На завершення, у статті представлено обговорення рекомендацій. Досліджено три основні категорії, що потребують політичних розпоряджень щодо конкретних заходів: зайнятість, освіта та формування навичок. Structural policies have a positive impact on employment elasticities. Countries can compete in the long run only by being more productive than low wage rate countries, therefore the high skills / high wage economic growth strategy is the ultimate goal of all nations. A higher youth share of the working-age population led to higher relative to adult unemployment. Nevertheless, Germany’s ‘Youth Guarantee’ Programme is one of the most rapidly implemented programmes to tackle youth unemployment. However, Malaysia’s human resource is below the country’s overall competitiveness in meeting the needs of business. Though talent is cited as one of the top business challenges, the problem of youth employment is due to the lack of employment opportunities and the limited labour market linkages. In addition, communication skill, information technology skill, human relation and critical thinking skills are found useful in job placement. The rise in youth unemployment rates is particularly marked in emerging countries that have high unemployment rates and slow economic growth. Youth’s share in the total population of Malaysia is rising in past decades. Unemployment among youth is a major policy concern. This paper provides a review of the documentation relating with the impacts to the employment of Malaysian youth. The study involved data from Department of Statistics’ Labour Force Surveys. This paper attempts to examine the youth employment in the context of the population’s demographic transition. Improvement in educational attainment has been analysed. Findings of the study show that rising share of youth in the total population has partially been translated through development of human capital and productive absorption in the local labour market. A high priority has to be placed on preparing the youth with the skills needed in the labour market. Employment prospects and labour market participation tend to be positively related to the level of educational attainment. The paper concludes with a discussion of policy recommendations. Three major categories in need of policy prescriptions are examined: employment, education, and skill training.
Геополітична конфліктність в умовах глобальної економічної кризовості
(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2019) Кальченко, Тимур Валерійович; Kalchenko, Tymur; Кальченко, Тимур Валерьевич; Олійник, Вікторія Володимирівна; Oliinyk, Viktoriia; Олейник, Виктория Владимировна
Статтю присвячено осмисленню процесів глобалізації, які на сьогодні супроводжуються системною кризовістю з непередбачуваними наслідками, коли стара система Модерну вже є анахронічною, але тією, що гарантує певні права, норми, принципи, правила економічної поведінки, а нова система Постмодерну тільки формується, набуваючи нечітких, розмитих форм та обріїв з абсолютно знівельованою роллю держав та гіпертрофованим корпоративним впливом. Увага зосереджується і на проблематиці подальшого розвитку глобальної економічної системи з наголошенням на приматі конфліктності і турбулентності відносин між різноманітними цивілізаційними групами і, в першу чергу, між двома ключовими геополітично-орієнтованими моделями – таласократичною (атлантистською) і телурократичною з виділенням основних напрямків, проблем та контурів взаємного наближення та віддалення залежно від можливих векторів формування світової системи. Показано, що на сьогодні край актуалізується вибір стратегічних орієнтирів розвитку, навіть в середині системи колективного Заходу, коли його монолітність втрачає потенціал, а окремі країни тяжіють до безапеляційних самостійних дій та розробки незалежних стратегій, зокрема і діаметрально протилежних та тих, що суперечать вестернізованій логіці. В той же час зазначається, що поступово оформлюються альтернативні телурократично оформлені моделі, наочним уособленням яких є Китайська Народна Республіка, що, володіючи рядом беззастережних переваг, може чинити цивілізаційний опір геоекономічному домінуванню США та її сателітів. Проаналізовані переваги та недоліки економічної моделі КНР з виокремленням тих, що можуть істотно гальмувати її стратегічне домінування в майбутньому – нерівномірність розвитку, середній рівень інноваційності, високий рівень ресурсовитратності виробництва. В той же час наголошується на тому, що за умов глобального конфлікту велика кількість важелів конкурентоспроможності, що зараз відчуваються, як безальтернативні, втратить власну вагу, а на перший план вийдуть доволі примітивні фактори виробництва. Показані вірогідні конфігурації зіткнень таласократичної і телурократичної моделей і названі причини вичікувальної політики КНР стосовно до доволі агресивних дій США в зоні геоекономічних інтересів Китаю. В цілому ж у статті наголошується на безальтернативності геоекономічних змін і на необхідності розробки адаптаційних стратегій не тільки для країн другого ешелону, але й для країн-систем або цивілізаційних груп, що претендують на глобальне лідерство, мають сфери власних інтересів і наявні інструменти їх реалізації і захисту. The article is devoted to understanding of the globalization processes, which today are accompanied by systemic crisis with unpredictable consequences, when the old Modern system is already anachronistic, but one that guarantees certain rights, provisions, principles, rules of economic behaviour, and the new Postmodern system is only emerging, acquiring indistinct, fuzzy shapes and horizons with a completely levelled role of states and hypertrophied corporate influence. Attention is also paid to the problems of further development of the global economic system with the emphasis on the primacy of conflict and turbulence of relations between different civilizational groups and, first of all, between two core geopolitically-oriented models – the Thalassocratic (Atlanticist) and tellurocratic with the identification of the main directions, problems and contours of mutual approximation and remoteness, depending on the possible vectors of the world system formation. It was demonstrated that today the choice of strategic orienting points for development is actualized, even in the inside of the system of the so-called «collective West», when its integrity loses potential, and some countries tend towards unspellable independent actions and development of independent strategies, including diametrically opposite ones and those that contradict the western-inspired logic. At the same time, it is noted that alternative tellurocratically designed models are gradually being formalized, the obvious representation of which is the People's Republic of China, which, having a number of unconditional advantages, may offer civilizational opposition to the geo-economic dominance of the USA and its satellites. Advantages and disadvantages of the economic model of the PRC with the identification of those that can significantly turn back its strategic dominance in the future are analysed – unevenness of development, average level of innovativeness, high level of resource consumption of production. At the same time, it is emphasized that under the conditions of global conflict, a large number of competitiveness levers, that are now being felt as those who have no alternative, will lose their own weight, and rather primitive factors of production will come to the fore. Possible configurations of the clashes of thalassocratic and tellurocratic models are shown and the reasons for PRC`s wait-and-see policy towards rather aggressive USA actions in the area of China's geo-economic interests are named. In general, the article emphasizes the non-alternativeness of geo-economic changes and the need to develop adaptation strategies not only for the second echelon countries, but also for the countries-systems or civilizational groups that pretend to global leadership and have areas of their own interests and available tools for their implementation and protection.
Концептуалізація ґендерної компоненти економічної безпеки країни
(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2019) Токар, Володимир Володимирович; Tokar, Volodymyr V.; Токарь, Владимир Владимирович; Васілєвска, Наталія Степанівна; Wasilewska, Natalia
У статті здійснено огляд підходів до трактування поняття «економічна безпека» через призму їх трансформації під впливом змін у соціально-економічних системах різного таксономічного рівня, а також визначено позиціювання ґендерної безпеки як її важливого компонента. Авторами зазначено причини актуалізації ґендерної проблематики, зокрема висвітлено особливості сучасного етапу розвитку світової економічної системи в контексті трансформації ринків праці, інформатизації та перманентного впровадження інновацій на тлі загострення протиріч, які викликані структурними трансформаціями соціально-економічних утворень (як національних, так і міжнародних) та міграційними потоками. Проведено огляд сучасних досліджень з ґендерних питань, зокрема стосовно різноманітності та одночасної подібності стереотипів, які перешкоджають економічному розвиткові та досягненню ґендерної рівності; критичного дискурсу стосовно об’єкту гарантування ґендерної рівності — рівних можливостей для жінок і чоловіків чи рівності результатів їх діяльності; порівняння впливу технологічних змін на зайнятість чоловіків і жінок; визначення сучасних тенденцій позиціювання жінок на робочому місці та в лідерстві; особливостей ґендерної політики в рамках освітнього та наукового простору ЄС; обґрунтування залучення жінок до технічних сфер у термінах результативності ведення бізнесу тощо. На основі методу аналогії запропоновано визначати ґендерну безпеку як об’єктивно допустимий рівень (ступінь) досягнення та захисту рівності чоловіків і жінок в економічній системі певного таксономічного рівня від зовнішніх і внутрішніх загроз у короткостроковій перспективі та/або забезпечення передумов для досягнення абсолютної рівності в прогнозованому майбутньому. Виокремлено шість рівнів ієрархізації ґендерної безпеки, а саме: мегарівень — глобальна ґендерна безпека; метарівень — міжнародна ґендерна безпека (регіональний рівень, рівень інтеграційних утворень) та транснаціональна ґендерна безпека (транснаціональні й мультинаціональні корпорації, транснаціональні банки тощо); макрорівень — ґендерна безпека держави; мезорівень — ґендерна безпека регіонів і галузей економіки; мікрорівень — ґендерна безпека підприємства; нанорівень — ґендерна безпека домогосподарства, сім’ї та особистості. Розроблено комплекс понять у рамках ґендерної безпеки, зокрема запропоновано визначення глобальної та міжнародної ґендерної безпеки, транснаціональної ґендерної безпеки, ґендерної безпеки держави та ґендерної безпеки особи. Авторами представлено пропозиції стосовно формування системи показників ґендерної безпеки держави та інтеграційних утворень, яка поєднує окремі модифіковані індикатори демографічної та соціальної безпеки, а також структурні компоненти індексу ґендерного розриву Всесвітнього Економічного Форуму, зокрема співвідношення чисельності жінок і чоловіків із середньодушовими еквівалентними загальними доходами у місяць, нижчими 75 відсотків медіанного рівня загальних доходів; співвідношення рівня зайнятості жінок і чоловіків у віці 15-70 років, відсотків населення відповідної вікової групи тощо. The article reviews different interpretations of the»economic security» concept in the context of their transformation under the influence of changes in socio-economic systems of different taxonomic levels, and identifies the position of gender security as its important component. The authors outline reasons for the actualization of gender issues, in particular, the features of the current stage of the world economic system’s development in the context of labour markets transformation, informatization and permanent introduction of innovations against the background of aggravated contradictions caused by structural transformations of socio-economic entities (both national and international ones), and migration flows. Contemporary gender studies have been reviewed, including those concerning the diversity and similarity of stereotypes that impede economic development and the achievement of gender equality; critical discourse on the subject of guaranteeing gender equality – equal opportunities for women and men or equality of performance; comparison of the impact of technological changes on the employment of men and women; identification of current trends in positioning women in the workplace and in leadership; features of gender policy within the EU’s educational and scientific domains; substantiation of women’s involvement in technical field of work in terms of business efficiency, etc. On the basis of the analogy method, it is proposed to define gender equality as an objectively acceptable level (degree) of achieving and protecting the equality of men and women in the economic system of a certain taxonomic level from external and internal threats in the short term and / or providing the preconditions for achieving absolute equality in the predicted future. Six levels of gender security hierarchy are identified, namely: mega-level – global gender security; meta-level – international gender security (regional level, level of integrative entities) and transnational gender security (transnational and multinational corporations, transnational banks, etc.); macro level – gender security of the state; mesolevel – gender security of regions and sectors of economy; microlevel – gender security of the enterprise; nanolevel – gender security of the household, family and individual. A set of concepts within the framework of gender security has been developed, in particular the definition of global and international gender security, transnational gender security, gender security of the state and gender security of the individual are proposed. The authors suggest the approach to developing a set of systemized state and integration entities’ gender security indicators, which combines separate modified demographic and social security indicators, as well as the structural components of the World Economic Forum’s gender gap index, including the ratio of women and men to the mean income lower than 75 percent of the level of total income per capita; the ratio of employment rates of women and men aged 15–70, percentage of population of the relevant age group, etc.
Методологічні підходи до визначення суспільного добробуту країни
(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2019) Молчанова, Еллана Юріївна; Molchanova, Ellana; Молчанова, Эллана Юрьевна; Ковтонюк, Катерина Володимирівна; Kovtoniuk, Kateryna; Ковтонюк, Екатерина Владимировна; Савич, Олександр Петрович; Savych, Oleksandr; Савич, Александр Петрович
У статті досліджуються основні методологічні підходи до оцінки суспільного багатства країни. Доведено, що еволюційні зміни у світовій економічній системі започаткували нову еру, що зумовлює зміну традиційної світової економічної системи. Встановлено, що в умовах трансформаційної перебудови як світової економічної системи в цілому, так і національних економічних систем зокрема, виникає потреба в зміні критеріїв оцінки рівня їхнього економічного розвитку. Показана обмеженість традиційного макроекономічного показника валового національного продукту, що продовжує активно використовуватись як мірило національного багатства і як провідна класифікаційна ознака для поділу країн на групи за рівнем достатку, визначаючи умови їхнього співробітництва з міжнародними організаціями. Доведено, що грошові показники лежать в основі оцінки рівня національного багатства країн, що дозволяє однобоко оцінити рівень їх суспільного багатства. Виходячи з того, що суспільне багатство можна в повній мірі оцінити, враховуючи соціальну його складову, ефективність національних економічних систем проаналізовано на основі таких моделей, а саме: оптимум Парето та рівновага Неша. Доведено, що добробут нації повинен розглядатись як основна економічна мета функціонування національної економіки. Встановлено, що в процесі еволюційного розвитку світової економіки змінюється розуміння елементів добробуту (заміна фізіологічних потреб на рівень заряду батареї на смартфоні та доступ до WI-FI). Доведено, що економічне зростання (на основі показника ВВП та ВВП на душу населення) не завжди веде до прогресу в соціальній сфері, що потребує використання нових показників. У статті розглянуто економічну ефективність використання індексів соціального та інклюзивного розвитку, які поєднують економічну та соціальну складові суспільного багатства. Доведено, що альтернативні показники оцінки суспільного багатства не позбавлені недоліків, що пов’язані, з одного боку, зі складністю обрахунку, і з другого – відсутністю розробленої методики врахування усього спектра проблем у соціальній сфері та сфері охорони навколишнього середовища. Встановлено, що недосконалість наявного методологічного інструментарію ставить під сумнів універсальність нових показників оцінки рівня суспільного добробуту. Спрогнозовано, що на основі революційного типу розвитку світової економічної системи, під впливом стрімкого розвитку інформаційних технологій, показники оцінки рівня суспільного добробуту будуть видозмінюватися, щоб відповідати вимогам часу. The article describes the main methodological approaches to assessing the national social wealth. The authors believe that evolutionary changes in the global economy have started a new era, which will transform the traditional world economic system. It has been established that in the conditions of transformational restructuring of the world economic system as a whole, as well as national economic systems, in particular, there is a need to change the criteria for assessing their level of economic development. It has been shown that the traditional macroeconomic indicator of the gross national product (GDP), which is still actively used as a measure of national wealth and the leading classification tool of breaking down countries into wealth groups, thus defining the conditions for their cooperation with international organizations, is limited. It is has been proved that monetary indicators are the basis for assessing the level of national wealth of countries, which allows unilaterally estimate the level of their social wealth. Proceeding from the fact that social wealth can be fully estimated taking into account its social component, the effectiveness of national economic systems is analysed on the basis of such models, namely: Pareto optimum and Nash equilibrium. It is proved that the welfare of nation should be considered as the main economic goal of the functioning of national economy. It is established that in the process of evolutionary development of the world economy, understanding of the elements of welfare has changed (replacement of physiological needs with the level of smartphone battery charge and access to WI-FI). It has been proved that economic growth (on the basis of GDP and GDP per capita) does not always lead to progress in the social sphere, which requires the use of new indicators. The article considers the economic efficiency of using social and inclusive development indices that combine economic and social components of social wealth. It is proved that alternative indicators of public wealth assessment are not free from disadvantages, which, on the one hand, are related to the complexity of calculation, and, on the other hand, the lack of a developed methodology for taking into account the whole spectrum of problems in the social sphere and the sphere of environmental protection. It has been established that the imperfection of the existing methodological instrumentarium places in question the universality of new indicators for assessing the level of public welfare. It is predicted that based on the revolutionary type of development of the world economic system, under the influence of rapid development of information technologies, indicators of assessment of the level of social welfare will be modified to meet the needs of the age.
Просторова структура індустрії культури Китаю: виклики і рішення
(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2019) Величко, Валентин Вікторович; Velychko, Valentyn
Статтю присвячено дослідженню реформи просторової структури культурних (креативних) галузей промисловості Китаю. Увага приділяється просторовим аспектам переходу креативної індустрії до ринкової економіки. Здійснено огляд основних наукових підходів до вивчення проблем регіональної структури і особливостей регіонального розвитку, а також досягнень теорій регіоналістики, економічної агломерації, галузевої кластеризації. Проведено дослідження еволюції наукової думки китайських вчених у таких сферах, як вплив просторового планування індустрії культури на регіональний розвиток, управління креативними галузями промисловості Китаю, подолання розривів у економічному розвитку регіонів. Підкреслюється актуальність дослідження проблематики наукового планування розвитку регіональної культурної галузі. Автор висвітлює еволюційні процеси у креативній індустрії Китаю в останні десятиріччя з фокусуванням на історико-правових аспектах, а також її зростаючу роль в соціально-економічному розвитку країни на тлі подібних процесів у високорозвинених країнах. Досліджено поступову трансформацію форм, а також особливості діяльності організацій, що діють у креативній промисловості Китаю. Крізь призму перетворення таких організацій на підприємницькі у статті розкриваються процеси створення таких функціональних регіонів, як пояси, зони, бази, а також кластери. Висвітлюється роль кластерів у розвитку креативної індустрії Китаю. Доводиться, що інтеграційні процеси у даній індустрії забезпечили сприятливі умови для поступової конвергенції культури, економіки, ринку й технологій, та призвели до підвищення рівня регіональної продуктивності, інновацій, масштабів виробництва, в кінцевому результаті формуючи передумови для отримання підприємствами, що діють у креативній галузі, переваг від синергії, а також більш простого доступу до факторів виробництва. Автор наводить характеристику неоднорідності процесу реформування просторової структури креативних галузей у різних регіонах Китаю. У статті відзначається, що функціональні регіони забезпечують міжрегіональний (із Сходу на Захід) відтік культурних продуктів та послуг, приплив капіталу та людських ресурсів. Проводиться огляд ключових тенденцій розвитку креативних галузей промисловості Китаю та стверджується, що подальша диференціація просторової структури культурної галузі є неминучою. Окреслюється важливість створення таких елементів поясів культурної індустрії Китаю, як національні демонстраційні бази, зокрема в умовах інтенсифікації процесів урбанізації. Автор підкреслює, що зміни ринкових форм, технологічних можливостей та поява нових промислових форматів роблять регіональні культурні галузі більш досконалими. Доводиться, що, незважаючи на падіння виробництва внутрішнього регіонального продукту, розміщення елементів виробництва культурних товарів та послуг у структурі креативної індустрії демонструє швидке зростання, забезпечуючи зменшення нерівності між регіонами. The article is devoted to the spatial structure reform in the Chinese cultural (creative) industries. The attention is focused on spatial aspects of transition of culture industries to market economy. The author reviews scientific approaches to the study of regional structure problems, peculiarities of regional development and achievements of theories of regionalism, economic agglomeration, industry clustering. The evolution of the scientific thought of Chinese scientists in such areas as: influence of the impact of the cultural industry’s spatial planning on the regional development, management of the creative industries of China, and solving the economic development gaps of the regions have been conducted. The urgency of research into the issues of scientific planning of the regional cultural branch’s development in accordance with the spatial plan of the creative industry is emphasized. The author provides an overview of the evolutionary processes in China’s creative industry in recent decades, focusing on historical and legal aspects, as well as its increasing role in the socio-economic development of the country against the backdrop of similar processes in highly developed countries. The gradual transformation of forms, as well as the peculiarities of the activities of China’s creative industry organizations are investigated. Through the prism of transforming such organizations into entrepreneurial ones, the article describes the processes of creating functional regions such as belts, zones, bases, and clusters. The role of clusters in the development of China’s creative industry is highlighted. It is argued that integration processes in the industry have provided favourable conditions for the gradual convergence of culture, economy, market and technology, and have led to an increase in the level of regional productivity, innovation, scale of production, ultimately forming the prerequisites for obtaining benefits from synergy as well as easier access to factors of production for the creative enterprises. The author describes the heterogeneity of the process of reforming the creative industries’ spatial structure in different regions of China. The paper stipulates that functional regions provide an inter-regional (from East to West) outflow of cultural commodities and services and inflow of capital and human resources. The key trends in the development of the creative industries of China are reviewed, and it is argued that further differentiation of the spatial structure of the cultural sector is inevitable. The importance of creating such elements of the Chinese cultural industry belts as national demonstration bases is emphasized, in particular in the context of intensification of urbanization processes. The author emphasizes that changes in market forms, technological opportunities and the emergence of new industrial formats make regional cultural industries more sophisticated. It is argued that, despite the decline in the regional domestic product, the deployment of elements of the production of cultural goods and services in the structure of the creative industry is showing rapid growth, reducing the disparities between regions.
Сучасна офшоризація бізнесу у конструкті національної фіскальної безпеки
(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2019) Луцишин, Зоряна Орестівна; Lutsyshyn, Zoriana; Южаніна, Ніна Петрівна; Yuzhanina, Nina; Фролова, Тетяна Олександрівна; Frolova, Tetiana; Фролова, Татьяна Александровна; Мазур, Микола Ігорович; Mazur, Mykola; Перебийніс, Дмитро Сергійович; Perebyinis, Dmytro
У роботі досліджено економічний зміст, природу та еволюцію офшоризації (формування офшорної системи), визначено основні чинники, механізми функціонування та особливості структурних змін офшорної системи, детермінанти розвитку та формування офшорних центрів, встановлено основні напрями і фактори подальшого майбутнього офшорних центрів/зон, територій (юрисдикцій) у світовій економіці та досліджено обсяги та структуру відпливу капіталу до офшорних зон, юрисдикцій; проаналізовано схеми відмивання грошей, виявлено світові тенденції у сфері офшоризації фінансових послуг та досліджено стан і проблеми розвитку офшоризації фінансових послуг в Україні. Виявлено, що переваги використання офшорних зон на мікроекономічному рівні водночас є недоліками та створюють загрози для стабільності глобального економічного простору. Досліджено передумови виникнення та еволюцію офшорного бізнесу на кожному етапі розвитку. З’ясовано, що основною метою виникнення і розвитку офшорних юрисдикцій є неузгодженість між прагненням держави повністю контролювати фінансову ситуацію на своїй території і небажанням громадян бути підконтрольними і віддавати свій прибуток у вигляді податків. Доведено, що головною причиною формування сучасної мережі офшорних фінансових центрів є значна мобільність фінансових активів у цілому, а також той факт, що темпи зростання світового фінансового ринку значно випереджають темпи зротання реальної економіки. Проаналізовано світові тенденції офшоризації фінансових послуг та розкрито причини їх бурхливого зростання. Аналізуючи світові фінансові потоки, виявлено закономірність в тому, що окремі юрисдикції або цілі зони тяжіють одна до одної та формують одну складну глобальну фінансову мережу. Досліджено еволюцію глобального офшорного багатства, його обсяг в податкових гаванях. Визначено місце України в глобальній офшорній мережі. Досліджено, до яких саме офшорних зон відбувається відплив українського капіталу та проведено порівняльну характеристику податкових гаваней, фіскальних оазисів (free zone) та інших офшорних юрисдикцій. Проаналізовано діяльність «українських схем» виведення капіталу в офшорні зони та розглянуто схеми, які є найпоширенішими в міжнародній офшорній практиці світу. Приділена увага питанням деофшоризації та фіскальній безпеці України. Зазначено, що необхідність забезпечення фінансової (у тому числі фіскальної) безпеки стає ще більш актуальною з урахуванням глобалізаційних процесів світової економіки, що спричиняє виникнення дисбалансу конкуренції та монополізацію ринку окремими державами, порушує середовище конкурентного співіснування країн. Досліджено загрози фіскальній безпеці та структурні складові фіскальної політики. Окреслено можливі та найбільш доцільні заходи підвищення рівня фінансової безпеки України та її складової – податкової політики; основні напрями та принципи деофшоризації; рекомендовано заходи зі зниження відпливу капіталу з України. The paper investigates the economic content, nature and evolution of offshoring (formation of offshore system), identifies the main factors, mechanisms of functioning and features of structural changes in the offshore system, the determinants of development and formation of offshore centres, identifies the main directions and factors for the future of offshore centres/zones, territories (jurisdictions) in the world economy and investigates the volume and structure of capital outflow to offshore zones, jurisdictions; analyses the scheme of money laundering, identifies global trends in offshoring of financial services and investigates the progress and problems in financial services offshoring development in Ukraine. According to the authors, the advantages of the offshore zones at the microeconomic level turn out to be shortcomings that compromise the stability of the global economic space. The prerequisites for the emergence and evolution of offshore business at each stage of development are investigated. The authors believe that the main purpose of the emergence and development of offshore jurisdictions is discrepancy between the desire of the state to fully control the financial situation in its territory and the reluctance of citizens to be controlled and give up their profits in the form of taxes. The modern network of the offshore financial centres is generated due to the significant mobility of financial assets in general, as well as the fact that the growth rate of the global financial market significantly exceeds the growth rate of the real economy. The world trends of offshoring of financial services are analysed and the reasons for their rapid growth are revealed. The analysis of the global financial flows shows certain pattern of individual jurisdictions or entire zones being attracted to each other and creating a single complex global financial network. The evolution of global offshore wealth, its volume in tax havens are investigated. The place of Ukraine in the global offshore network is determined. The article focuses on the offshore zones where the Ukrainian capital is fleeing and contains comparison between tax havens, free zones and other varieties of the offshore jurisdictions. The «Ukrainian» and the most common international schemes of withdrawing capital to the offshore zones are analysed. One of the issues raised is deoffshorization policy and fiscal security of Ukraine. The need of ensuring financial (including fiscal) security is becoming even more important in view of the economy globalization processes that are accompanied by imbalanced competition, market monopolization by individual states, and affect the global competitive environment. Threats to fiscal security and structural components of fiscal policy are investigated. The possible and most appropriate measures to improve the level of financial security of Ukraine and its component – tax policy – are outlined; the main directions and principles of deoffshorization; measures to reduce the outflow of capital from Ukraine are recommended.

Browse

Browsing Випуск № 1 (30) by Title

Results Per Page

Sort Options