Кафедра політичних технологій

Permanent URI for this collection

https://ir.kneu.edu.ua/handle/2010/21654

Browse

Now showing 1 - 20 of 538

2011 рік у США: пошук компромісу чи системна криза?
(Український центр політичного менеджменту, 2011) Дудко, Ірина Дмитрівна; Dudko, Iryna; Дудко, Ирина Дмитриевна
Розглядаються проблеми реалізації політичного процесу США через зіткнення функціональних повноважень конгресу і президента країни щодо внутрішньої і зовнішньої політики країни 2011 року: місії США в Лівії, схвалення військового бюджету, інших.
Challenges of democracy in military aggression: Ukraine and the world
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2022-06) Haponenko, Vira; Гапоненко, Віра Анатоліївна; Гапоненко, Вера Анатольевна; Rykhlik, Volodymyr; Рихлік, Володимир Анатолійович; Рихлик, Владимир Анатольевич
Introduction: Modern democracy is a complex of political, economic and social rules of interaction within a society. The advantage of democracy as a type of political system is its high ability to adapt to new circumstances, constantly change and efficiently compete with other forms of political regime. The factors of the dynamic component of democratic institutions are market economy, developed civil society, the values of pluralism and tolerance. However, the development of democracy is not a linear process. New forms and methods of implementing the principles of democracy are related to the risk of its transformation into autocracy. Any crisis is a challenge for democracy, a test of its stability. In a crisis, traditional principles of democracy lose their effectiveness. Such processes have been observed in the world as a result of the implementation of measures to overcome the coronavirus pandemic. In general, Russian aggression in Ukraine is obviously a greater threat to democracy. The latter not only undermines the foundations of democratic world order and norms of international law, but also testifies to the inability to restrict the aggression of the autocrat applying political, economic and diplomatic levers of influence, indicates the meaninglessness of some tenets about free market, ethnic neutrality and equality of all nations in the international politics. Aim: to outline the main threats of democratization in the world and in Ukraine, to determine the prospects of evolution of democratic political systems, to formulate recommendations for preservation of the democratic values in the current state of affairs. Method: to achieve the aim, it is expedient to apply a comparative method, in particular to compare the historical experience of preserving democratic values in the prolonged military confrontation, to use the experience of dealing with the consequences of previous global crises.
Construction of the Moscow-Simferopol highway through the territory of Ukraine as a factor of integration of the Crimea into the economic complex of the UkrSSR (1948–1949)
(Indian society for health and advanced research, 2020-03) Satskyi, Pavlo; Сацький, Павло Вікторович; Сацкий, Павел Викторович
The problem of the USSR government’s socioeconomic and political motivation with respect to transferring the Crimea from the Russian SFSR to the Ukrainian SSR became especially urgent in 1954. Moreover, that issue was urgent not only for political reasons but also from the viewpoint of development logic and work out and application of socioeconomic development methods. After the end of World War II, the USSR Five-Year Socioeconomic Development Plan (1946 to 1950) was adopted in 1946. Ensuring the agricultural development and solving the food problem in the country were key components of that plan. The next priority matter was the energy base development to be focused on the regions that had prospects for industrial development. In that context, the southern Ukrainian regions were highly promising. The southern Ukrainian areas and the Crimea had a very favorable climate for agricultural development; however, material risks in that region were due to low humidity and frequent droughts. Therefore, the first five-year plan after the war end included construction of the irrigation system in the southern Ukrainian areas and electrification of agriculture. However, economic development of those regions could not be rapid as planned because of low number and density of population. In addition, the problem of logistical development to provide conditions for intensified economic development of the southern Ukrainian areas and the Crimes became obvious. The problem of sparse population and logistical system development needs of the region were interrelated. In the period after the end of World War II, construction processes were mechanized poorly, and mainly low-cost and unskilled labor was used. Meanwhile, collective farms provided reliable concentration and possibilities for rapid mobilization of the workforce. Therefore, the combination of the programs of providing population growth conditions in the Ukraine’s southern regions and the Crimea and buildup of the region’s logistical system in the latter half of 1940s is an issue that is relevant for study. The Moscow-Simferopol motorway construction was carried out within the implementation of the program of logistical system development of the Southern Ukraine and the Crimea in 1948 and 1949. A section of that motorway, Kharkiv-Simferopol, was built owing to workforce and hardware mobilization on the Ukrainian territory. Actually, the workforce was provided by the UkrSSR Ministry of Internal Affairs by involving prison population (detainees and prisoners of war). Again, the basic unskilled work and resources were provided by collective farms who mobilized collective farm workers and vehicles for the motorway construction. Methods of supplying the construction project with maximum use of resources regionally were piloted in the course of that construction. Thereafter, such methods were actively applied for implementing the Kyiv-Odesa highway project and some other large-scale construction projects. Study of the experience of implementing such projects in the years of carrying out the first two USSR Five-Year Socioeconomic Development Plans after the end of World War II provides a better insight into the processes of establishing the regional infrastructure networks. This also offers scope for a deep analysis of the logic of the Crimea’s socioeconomic integration with Ukraine. Проблема соціально-економічної та політичної мотивації керівництва СРСР у питанні передачі Криму від РРФСР до складу УРСР у 1954 р. набула надзвичайної актуальності. Причому актуальність цього питання обумовлено не лише політично, а й з точки зору логіки регіонального розвитку, вироблення й застосування методики соціально-економічного розвитку територій. В рамках реалізації програми розбудови системи логістики півдня України в Криму у 1948–1949 рр. відбувається будівництво траси Москва-Сімферополь. Відрізок цієї траси Харків-Сімферополь будувався завдяки мобілізації робочої сили і технічних засобів на території України. У ході цього будівництва було апробовано методику забезпечення будівництва із максимальним залученням ресурсів на регіональному рівні.
Crimea region within the plans for the USSR economy recovery and budgetary allocations (1946–1954)
(Slovak Academy, 2020) Satskyi, Pavlo; Сацький, Павло Вікторович; Сацкий, Павел Викторович
After the World War II the process of recovery of the economy and social sphere started in the USSR. This process was based on social and economic development plans (the first Five-year Plan after the World War II in 1946–1950 and the second one in 1951–1955). Such plans identified priority areas for recovery and Ukraine was a defined a key place of their implementation. The significant role of Ukraine was conditioned by its powerful fuel and energy sector (Donbass) and its ability to operate a powerful river system. The river system made it possible to develop powerful technological networks, namely the energy, transport, and irrigation systems. Therefore, due to its natural capabilities, Ukraine was the most suitable and promising region for solving key problems of the USSR after the World War II, i.e. the food supply, energy, and transport. Thus, Ukraine was a region, where powerful budget allocations were sent to from the All-Union budget for its economic development. The study used the original method of analyzing the budget indicators of the RSFSR and the Ukrainian SSR in the context of demographic data and economic indicators of the Crimea during the study period. The Crimea instead suffered an unfavorable demographic situation as a result of human losses during the war and due to deportation of the indigenous peoples (Crimean Tatars) and indigenous peoples (Bulgarians, and Greeks) from its territory. This fact prevented its agricultural development. The industrial development of the Crimea was uneven as the priorities in the budget allocation from the state budget of the USSR were focused on the Kerch Peninsula. Therefore, the recovery of the Crimean economy was financed from the budget based on the budget leftovers. Budget allocations directed to the Crimea from the budget of the Russian Soviet Federal Socialist Republic only supported the state of stagnation of the socio-economic sphere of the peninsula. The situation changed radically only with the Crimea’s inclusion to Ukraine in 1954. The dynamics and preconditions of budget financing of the Crimea in the first decade after the end of the World War II were evaluated in this paper. These issues were investigated from ideological standpoints. It is now necessary to carry out the research from the standpoint of formation of technological networks, which were the basis for the economic revival of Ukraine and the Crimea. These particular technological networks were the basis for the formation of an integrated economic complex on the territory of the southern regions of Ukraine and the Crimea. Після Другої світової війни в СРСР розпочався процес відбудови економіки і соціальної сфери. Цей процес відбувався на підставі планів соціально-економічного розвитку (перший п’ятирічний план після Другої світової війни – 1946–1950 рр. і другий – 1951–1955 рр.). У планах було вироблено пріоритетні напрямки відбудови і Україні було визначено одне із ключових місць у їх реалізації. Таке вагоме місце України обумовлювалося завдяки потужній паливно-енергетичній базі (Донбас) і можливостям експлуатації потужної річкової системи. Річкова система давала змогу розвивати потужні технологічні мережі – енергетичну, транспортну, систему зрошування. Тому Україна завдяки її природним можливостям була найбільш придатним і перспективним регіоном для вирішення ключових проблем СРСР після завершення Другої світової війни – продовольча, енергетична, транспортна. Тому Україна була регіоном в який спрямовувалися потужні бюджетні асигнування на розвиток економіки із загальносоюзного бюджету. Натомість в Криму склалась несприятлива демографічна ситуація в результаті людських втрат у роки війни та депортації з території півострова корінних народів (кримських татар, болгар, греків). Це не давало змоги розвивати сільське господарство. Нерівномірним був промисловий розвиток Криму, оскільки пріоритетні у бюджетному асигнуванні із державного бюджету СРСР підприємства концентрувалися лише на Керченському півострові. Тому відбудова економіки Крим у фінансувалась із бюджету за залишковим принципом. Бюджетні асигнування, котрі спрямовувалися на Крим із бюджету Російської Радянської Федеративної Соціалістичної Республіки лише зберігали стан стагнації соціально-економічної сфери півострова. Ситуація радикально змінилась лише із включенням Криму у 1954 р. до складу України. Динаміку і передумови бюджетного фінансування Криму в перше десятиліття після завершення Другої світової війни досліджено у цій роботі. Дана проблематика досліджувалась із ідеологічних позицій. Нині настала потреба здійснити дослідження з позицій формування технологічних мереж, які складали основу для економічного відродження України і Криму. Саме ці технологічні мережі закладали основу для формування цілісного господарського комплексу на територіальній основі південних районів України і Криму. Après la Seconde Guerre mondiale, l’URSS a connu le processus de remise en état de l’économie et du secteur social. Ce processus se produisait sur la base des plans de développement social et économique (le premier plan quinquennal après la Seconde Guerre mondiale dans les années 1946–1950, et le second plan dans les années 1951–1955). Les plans ont mis en relief les orientations prioritaires de remise en état, et, donc, l’Ukraine s’est vu déterminer l’un des points clés pour leur mise en oeuvre. Ce point très important s’expliquait grâce à l’existence des ressources de combustibles et d’énergies (Donbass) et aux opportunités d’exploitation du réseau fluvial dense. Le réseau fluvial permettait de développer les réseaux technologiques vitaux tels que l’énergie, transport, irrigation. C’est la raison pour laquelle l’Ukraine, grâce à ses capacités naturelles, fut la région la plus adaptée et prometteuse pour la solution des problèmes clés de l’URSS après la fin de la Seconde Guerre mondiale : celui alimentaire, énergétique, de transport. C’est l’une raison de plus pour laquelle l’Ukraine est devenue la région qui obtenait d’importantes allocations budgétaires publiques de l’Union Soviétique pour le développement de l’économie. L'étude a utilisé la méthode originale d'analyse des indicateurs budgétaires de la RSFSR et de l'- UkraRSS dans le contexte des données démographiques et des indicateurs économiques de la Crimée pendant la période d'étude. Par contre, en Crimée, à la suite de la déportation des peuples autochtones tels que Tatars de Crimée, Bulgares, Grecs du territoire de la péninsule, la situation démographique était défavorable. Cela ne permettait pas de développer l’agriculture. Le développement industriel de la Crimée a été irrégulier, parce que les entreprises, prioritaires du point de vue d’allocations budgétaires provenant du budget de l’URSS, ne se concentraient que sur la péninsule de Kertch. Alors la remise en état de l’économie de la Crimée était financée du budget par répartition des restes. Les allocations budgétaires de la République Socialiste Fédérale Soviétique de Russie ne faisaient que conserver l’état de stagnation du domaine social et économique de la péninsule. La situation n’a connu des changements cardinaux qu’avec l’intégration de la Crimée, en 1954, à l’Ukraine. Cette oeuvre a instruit la dynamique et les conditions préalables du financement budgétaire de la Crimée pendant la première décennie après la fin de la Seconde Guerre mondiale. Ce problème a été exploré pour des raisons idéologiques. A l’heure actuelle, on a besoin d’explorer la constitution des réseaux technologiques du point de vue de renaissance économique de l’Ukraine et de la Crimée. Ce sont ces réseaux technologiques qui ont posé le fondement pour la constitution de l’ensemble économique intégral sur la base territoriale des régions sud de l’Ukraine et de la Crimée.
Euro-Integration in Dimension of Democratic Development of Ukraine
(Київський міжнародний університет, 2012) Dudko, Iryna; Дудко, Ірина Дмитрівна; Дудко, Ирина Дмитриевна
The article deals with the reciprocity of the process of realization of Euro-Integration course and democratic transformations of Ukraine. The challenges on both processes and possible perspectives of their overcoming are discussed.
Innovative programs of agrarian development of the Ukraine’s southern regions and the Crimean peninsula: formation of the uniform ecological and economic complex
(PHEI «Academician Yuriy Bugay International Scientific and Technical University», 2019) Сацький, Павло Вікторович; Satskyi, Pavlo; Сацкий, Павел Викторович
The article analyzes the programs that were implemented in the Ukraine’s southern areas (through 1954) and the Crimea after the end of World War II. Studied were the programs of providing the electric power base for agricultural development in those regions within the rural electrification program and establishing the Southern Electric Power Area that would include the TransDnieper area, southern areas of the Ukrainian SSR and the Crimea. The demographic situation in the Crimea and the Ukraine’s southern region and the Soviet government’s policy for its improvement in the period after World War II, in particular, by resettling the population from other regions, were also analyzed. The issues of providing the conditions for agricultural development by constructing the irrigation system in the southern areas of the Ukrainian SSR and northern areas of the Crimea was detailed. The author also drew attention to the programs of constructing the electric power stations, especially the Kakhovka Station, the high-voltage transmission lines, and the South Ukrainian and North Crimean Canals. The main set of problems analyzed in the article are the programs of development and cultivation of such crops as cotton and rice that were new to the Ukraine’s southern areas and the Crimea, there was also an idea to develop citrus plant cultivation. The study was based on a collection of archive documents that reveal the actual economic condition and were only available to the bodies of the ruling party, the KP(b)U [Communist Party (of Bolsheviks) of Ukraine]. Such programs, the implementation of which was attempted for economic development of the Ukraine’s southern areas and the Crimea, were to ensure the development of the region’s economy that declined after World War II. As a result, the integral economic complex was established on the territorial basis of the Ukraine’s southern areas and the Crimean Peninsula’s territory. У статті здійснено аналіз програм які реалізувалися в південних регіонах України (в межах до 1954 р.) і в Криму після завершення Другої світової війни. Проведено дослідження програм по забезпеченню енергетичної бази розвитку сільського господарства у цих регіонах у рамках програми електрифікації сільського господарства, створення Південно енергетичного району, який мав охоплювати Подніпров’я, південні райони Української РСР і Крим. Також здійснено аналіз демографічної ситуації в Криму і південному регіоні України та політику радянської влади у період після завершення Другої світової війни щодо її покращення, зокрема, шляхом переселення населення із інших регіонів. Розкрито проблематику забезпечення умов для розвитку сільського господарства шляхом побудови системи зрошування південних районів Української РСР і північних районів Криму. Автор також звернув увагу на програми будівництва електростанцій, особливо Каховської, високовольтних ліній електропередачі, а також Південно-Українського і Півніно-Кримського каналів. Головною проблематикою, яка аналізується у статті, є програми освоєння і культивування нових для південних районів України і Криму культур, таких як бавовна, рис, а також існувала ідея розвивати вирощування цитрусових культур. Дослідження здійснено на основі масиву архівних документів, які розкривають реальний стан господарства і містять дані які були закритими для опублікування й знаходилися лише у розпорядженні органів правлячої партії КП(б)У. Ці програми, які намагалися реалізувати заради господарського освоєння південних районів України і Криму мали забезпечити господарське освоєння цього регіону, в якому господарство занепало після Другої світової війни. В результаті відбувається формування цілісного господарського комплексу на територіальній основі південних районів України і території Кримського півострова.
Modernising education: unlearned lessons from Frederick Taylor
(American Linguist Association, 2021) Shulha, Maryna; Шульга, Марина Андріївна; Шульга, Марина Андреевна; Poperechna, Halyna; Kondratiuk, Liubov; Petryshyn, Halyna; Zubchyk, Oleh
Nowadays, the term “modernisation” is usually associated with the term “digitalisation”, which, in its turn, is adopting semantics of the terms “modern”, “progressive”, “future”. Frederick Taylor was one of the first scholars to face the limits of the latter and came close to a number of questions concerning their boundary indicators, content characteristics and guidelines for their establishment. Nowadays, these unexplained questions tend to disguise themselves as something “inevitable”, “obvious”, “insurmountable” in the educational process. The methods of an integrated approach allowed for demonstrating that the understanding of the content of the so-called “unlearned lessons” from Frederick Taylor regarding the problem of “human capacity” in terms of its mental component can help sufficiently in finding an answer to the question about the ways of developing critical thinking among the inhabitants of this space, and about the specific “trivium” and “quadrivium” for them. Therefore, it was concluded that the problem of “human capacity” is crucial for the development of the ideology of education as a system of ideas about the role and purpose of education in society, and, thus, about what is an “educated person” and how it is possible to create one today.
Peculiarities of Teaching the Students of the Specialty International Relations, Low and History Professional Disciplines
(American Linguist Association, 2021) Vovchuk, Liudmyla; Iovcheva, Alina; Habro, Iryna; Pohorielova, Inna; Погорєлова, Інна Сергіївна; Погорелова, Инна Сергеевна; Oleksenko, Roman
The paper highlights the peculiarities of teaching the students of the specialty International Relations, Law and History professionally oriented disciplines when the attention is paid to the study of professional disciplines. After mastering the core materials of the discipline, the students should know all the components of these disciplines and be able to apply their knowledge in practice. We have confirmed by our research that for the modern student to be able to master all knowledge and skills, modern lecturers at their lectures and seminars should change the teaching methods, tending more to the use of interactive methods, which, compared to the traditional ones, are much more efficient for providing the educational process. Among the modern interactive teaching methods, such methods as Circle of Ideas, Aquarium, Microphone, and Role Play, Imitation deserve special attention, and their use promotes students' cognitive abilities, creative thinking, quick decision making, work in groups, thus stimulating the development of communication skills, and mainly the interest of the student in learning. In the conditions of a pandemic (2020-2021), as the experiment showed, it is also possible for teachers to use interactive methods in teaching professional disciplines for students of the above specialties.
Political Technologies of Information War: Domestic and World Aspects
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024) Bulbeniuk, Svitlana; Бульбенюк, Світлана Степанівна; Babarykina, Nadiia; Бабарикіна, Надія Анатоліївна; Haponenko, Vira; Гапоненко, Віра Анатоліївна; Lysenko, Yuliia; Лисенко, Юлія Віталіївна; Mitina, Olena; Мітіна, Олена Михайлівна; Naumenko, Olha; Науменко, Ольга Михайлівна; Сhyryk, Olena; Чирик, Олена Іванівна; Shmalenko, Yuliia; Шмаленко, Юлія Іванівна
The scientific publication is devoted to the theoretical and applied aspects of information warfare technologies, the origins and peculiarities of the hybrid dimension of the Russian-Ukrainian war, and ways to counter these challenges. For researchers, students and anyone interested in politics and political science. Наукове видання присвячене теоретичним і прикладним аспектам технологій інформаційних війн, витокам та особливостям гібридного виміру російсько-української війни, а також шляхам протидії цим викликам. Для науковців-дослідників, студентіві всіх, хто цікавиться політикою та політологією.
PR в сучасному політичному житті
(Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, Українська Академія Наук, 2012) Рихлік, Володимир Анатолійович; Rykhlik, Volodymyr; Рихлик, Владимир Анатольевич
PR в політичному житті є інструментом ефективного управління електоральною поведінкою, значущою складовою управлінської діяльності, невід’ємним елементом політичного процесу. За допомогою інструментарію PR втілюються такі важливі складові політичного життя, як: індивідуальний імідж та стиль політичної партії чи її лідерів; аналіз громадської думки та думки потенційного електорату для майбутнього формування і впливу на неї.
PR як запорука успіху сучасної політичної еліти
(Політологічний центр при Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка, 2012) Рихлік, Володимир Анатолійович; Rykhlik, Volodymyr; Рихлик, Владимир Анатольевич
Дослідження політичниї еліти в Україні є важливим саме через наявні проблеми у суспільстві, крюу економічного та політичного життя. що фактично триває із моменту проголошення державної незалежності.
Providing public goods and services as family policy instrument for EU
(Latvijas studentu apvienība, 2016-09) Piddubnyi, Serhii; Піддубний, Сергій Анатолійович
Reconstruction of the economy of the southern regions of the Ukrainian SSR and socio-economic revival of Crimea after the Second World War
(Państwowa Wyższa Szkoła Zawodowa im. Szymona Szymonowica w Zamościu, 2020) Satskyi, Pavlo; Сацький, Павло Вікторович; Сацкий, Павел Викторович
The research has provided an analysis of the social and economic situation on the Crimean Peninsula after the end of the World War Second, as well as on the territory of Ukrainian SSR neighboring to it. The obtained data as regards the situation with the economy and manpower resources of Crimea after the end of military operations and expulsion of indigenous peoples on its territory, as well as the social and economic situation of Kherson region and east regions of Ukraine provided the basis on which the main conditions of economic recreation of the Crimean region were studied. The materials were analyzed based on archive funds including business correspondence and statistical data of the state authorities in Ukrainian SSR and in the governing party (Ukrainian Communist Party of Bolsheviks) the bodies of which actually took all principal management decisions. The research showed that significant manpower and material resources were activated in southeast regions of Ukraine with the purpose of implementing large-scale projects in the industry and agriculture. The biggest attention was paid to development of power generation based on coal mining in Donets Basin and heat power generation in Dnipro Basin. Formation of powerful energy areas created conditions for development of systems for irrigating arid land in south regions of Ukraine, electrification of agriculture and formation of powerful industrial clusters in those regions of Ukraine that were neighboring to the Crimean Peninsula. Realization of large-scale projects of development in the regions, which were neighboring to territory of Crimea during the years of the first five-year plan implementation after the end of the World War Second created conditions for the economic recreation of Crimea through applying the experience and extending the territory scope of projects implementation to the territory of peninsula. У дослідженні здійснено аналіз соціально-економічного стану території Кримського півострова після завершення Другої світової війни, а також територій областей Української РСР, які були до нього прилеглими. На основі отриманих даних щодо стану економіки й трудових ресурсів Криму після завершення на його території військових дій та депортації корінних народів, а також соціально-економічного становища Херсонської області й східних областей УРСР досліджено основні передумови економічного відродження Кримської області. Аналіз здійснено на основі архівних фондів, які складає ділова переписка й статистичні дані органів влади УРСР і правлячої партії (КП(б)У), органами якої, фактично, приймалися основні управлінські рішення. У ході дослідження виявлено, що в південно-східних областях УРСР було здійснено мобілізацію значних трудових і матеріальних ресурсів, спрямовану на реалізацію масштабних проектів у сфері промисловості й сільського господарства. Перш за все, увага приділялась розвитку енергетики на базі вугільної промисловості Донбасу і теплової енергетики Подніпров’я. Формування потужних енергорайонів закладало підвалини для розбудови системи зрошування посушливих земель південних районів України й електрифікації сільського господарства, формування потужних промислових вузлів у областях УРСР, які були прилеглими до території Криму. Реалізація масштабних проектів розвитку областей, які були прилеглими до території Кримського півострова у роки реалізації першого п’ятирічного плану після завершення Другої світової війни закладає передумови економічного відродження Криму шляхом поширення досвіду й розширення територіальних масштабів реалізації проектів на його територію. Artykuł traktuje o statusie społeczno-ekonomicznym półwyspu krymskiego oraz sąsiadujących z nim regionów Ukraińskiej SRR po zakończeniu II wojny światowej. Na podstawie danych o stanie gospodarki i zasobów pracy na Krymie, po zakończeniu działań wojennych i deportacji ludności tubylczej na jego terytorium, a także sytuacji społeczno-gospodarczej obwodu chersonskiego i wschodnich regionów Ukraińskiej SRR, analizie poddano podstawowe wyznaczniki ożywienia gospodarczego obwodu krymskiego. Rozważania oparte zostały na zachowanych archiwaliach, w tym korespondencjęi gospodarczej i statystykach władz Ukraińskiej SRR oraz partii rządzącej (PK(b)U). Ustalono, że w południowo- wschodnich regionach Ukraińskiej SRR uruchomione zostały duże zasoby pracy i materiałów, mające służyć realizacji ważnych projektów w dziedzinie przemysłu i rolnictwa. Przede wszystkim zwrócono uwagę na rozwój energetyki w oparciu o przemysł węglowy Donbassu i energię cieplną Ukrainy Naddnieprzańskiej. Stworzyło to podwaliny pod rozwój systemu nawadniania suchych ziem południowych regionów Ukrainy i elektryfikację rolnictwa. Jednocześnie realizacja wielkich projektów rozwojowych obszarów przylegających do półwyspu krymskiego podczas pierwszego po zakończeniu II wojny światowej planu pięcioletniego stworzyło dobrą podstawę dla rozwoju gospodarczego tych ziem.
The discourse of war and peace in the German informational space: 2022–2024
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024-04-24) Bulbeniuk, Svitlana; Бульбенюк, Світлана Степанівна; Бульбенюк, Светлана Степановна
The policy of historical memory as a soft power of the state and an effective tool for countering enemy propoganda
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023-02-21) Bulbeniuk, Svitlana; Бульбенюк, Світлана Степанівна; Бульбенюк, Светлана Степановна
The quality of labor resources of agricultural enterprises of the Crimea and the southern regions of the Ukrainian SSR in 1945 − the early 1950s
(Wydawnictwo Akademii Polonijnej w Czestochowie «Educator», 2020) Satskyi, Pavlo; Сацький, Павло Вікторович; Сацкий, Павел Викторович
The political decisions of the leadership of Soviet Union and Ukrainian SSR, made after the Second World War, were aimed at ensuring a uniform social and economic development of the European part of the country, taking into account the state of the regional resource base. This approach was also used in making political decisions regarding the Crimea and Ukraine. Therefore, it is necessary to analyze the state of labor resources of the peninsula and surrounding regions of Ukrainian SSR in the initial period of implementation of social and economic development programs concerning them. The purpose of the study is to provide a comparative analysis of the labor resources of the Crimea and the surrounding regions of Ukrainian SSR and the principles and approaches to their use. Therefore, the main study subject is the able-bodied population of the Crimea and the regions of Ukrainian SSR adjacent to the peninsula and its use in the policy of the Soviet leadership. The consideration of the situation and approaches to the use of labor resources in the Crimea region indicates the low efficiency of their use and the lack of opportunities at the regional level to increase it. In the course of the study, it was found that the leadership of the USSR and the RSFSR was not interested in implementing a comprehensive program of improving the efficiency of the labor resources use in the Crimea region due to the lack of grounds for it at the national level. Політичні рішення керівництва Радянського Союзу та Української РСР, прийняті після Другої світової війни, були спрямовані на забезпечення рівномірного соціально-економічного розвитку європейської частини країни з урахуванням стану регіональної ресурсної бази. Цей підхід також застосовувався коли приймалися політичні рішення щодо Криму та України. Тому необхідно проаналізувати стан трудових ресурсів півострова та прилеглих регіонів Української РСР у початковий період реалізації програм соціально-економічного розвитку цих територій. Метою дослідження є порівняльний аналіз трудових ресурсів Криму та прилеглих до його території регіонів Української РСР та принципів і підходів до їх використання. Тому основним предметом дослідження є працездатне населення Криму та прилеглих до півострова регіонів Української РСР і його використання в політиці радянського керівництва. Розгляд ситуації та підходів до використання трудових ресурсів у Кримській області свідчить про низьку ефективність їх використання та відсутність можливостей на регіональному рівні для її підвищення. В ході дослідження встановлено, що керівництво СРСР та РРФСР не було зацікавлене у реалізації комплексної програми підвищення ефективності використання трудових ресурсів у Кримській області через відсутність передумов для цього на загальнодержавному рівень.
Transport hubs of the Crimean region and Ukrainian SSR in terms of infrastructure development after the Second World War
(Państwowa Wyższa Szkoła Zawodowa im. Szymona Szymonowica w Zamości, 2019) Satskyi, Pavlo; Satskyi, Pavlo; Сацький, Павло Вікторович; Сацкий, Павел Викторович
It is common knowledge that in 1954 the Crimean Region of the Russian SFSR was transferred to the Ukrainian SSR. There were numerous speculations about its legal aspect. Nowadays, the current need is to analyze the social and economic preconditions for making the decision on the transfer of the Crimean region from Russia to Ukraine, and there were plenty of them. This article presents the prospects for the development of rail communication between the Crimea and Ukraine which were planned before 1960. The plans for the development of rail communication between the Crimea and mainland Ukraine had economic and military-strategic factors. They provided the prospect of a drastic increase in transportation loads. The active development of agriculture and industry on the territory of the Ukrainian SSR, extensive construction of the channels and irrigation systems, construction of a military base in Sevastopol, as was foreseen by the plans for social and economic development, became the preconditions for the planned growth of transportation loads between the Crimea and Ukraine and stimulated the development of rail communication between the Ukrainian SSR and the peninsula. It must be separately noted that the plans for the development of recreational resources of the Crimean peninsula stimulated not only the development of connection between Ukraine and the Crimea but also the development of transport in the Crimea itself. W 1954 r. obwód krymski Rosyjskiej Federacyjnej Socjalistycznej Republiki Radzieckiej został przekazany Ukraińskiej SRR. Jako że wokół tego faktu powstały liczne kontrowersje aktualna jest potrzeba przeanalizowania jego przesłanek społeczno-gospodarczych. W artykule podjęto próbę ich artykulacji oraz pogłębionej analizy. Punktem wyjścia zaprezentowanych rozważań jest przyjęta w roku 1947 i realizowana do roku 1960 koncepcja rozwoju połączenia kolejowego Półwyspu Krymskiego z Ukrainą. Plany te uwarunkowane były wieloma względami, przede wszystkim czynnikami gospodarczymi i wojskowo-strategicznymi. Ważne miejsce odgrywała konieczność radykalnego wzrostu objętości przewozów. Zakładano wtedy, że nastąpi szybki rozwój gospodarki rolnej i przemysłu, budownictwa kanałów oraz systemu nawadniania, rozbudowa bazy wojskowej w Sewastopolu. Oddzielne znaczenie miały plany zagospodarowania zasobów rekreacyjnych Półwyspu Krymskiego, które stymulowały rozwój nie tylko połączeń pomiędzy Ukrainą a Krymem, ale także i rozwój transportu na Krymie. Загальновідомо, що 1954 р. Кримську область Російської РФСР було передано до складу Української РСР. Навколо цього юридичного факту виникли численні спекуляції. Нині актуальною є потреба аналізу соціально-економічних передумов прийняття рішення про передачу Кримської області зі складу Росії до складу України, яких було дуже багато. У статті розглядаються перспективи розвитку залізничного сполучення Криму із Україною, які було закладено у планах до 1960 р. Плани розвитку залізничного сполучення між Кримом і материковою Україною мали економічні й військово-стратегічні фактори. В них було закладено перспективи радикального зростання обсягів перевезень. Активна розбудова сільського господарства і промисловості на території Української РСР, масштабні будівництва (Південно-Українського і Північно-Кримського каналів і системи зрошування південних районів України і північних районів Криму, які називалися «будівництва комунізму»), плани розвитку промисловості в місті Керчі, розбудова військової бази у Севастополі, як було передбачено планами соціально-економічного розвитку, стали передумовами для планованого зростання обсягів перевезень між Кримом і Україною й стимулювали розвиток залізничного сполучення Української РСР із півостровом. Окремо слід відзначити плани освоєння рекреаційних ресурсів Кримського півострова, які стимулювали розвиток не лише сполучення між Україною і Кримом, а й розвиток транспорту в самому Криму.
When does the state disappear? (in memory of Rudolf Kjellen)
(American Linguist Association, 2021) Shulha, Maryna; Шульга, Марина Андріївна; Шульга, Марина Андреевна; Nelipa, Dmytro; Korchak, Nataliia; Vashchenko, Kostiantyn
Аграрне питання в українському державному будівництві (1917–1918 рр.)
(Дніпропетровський національний університет імені О. Гончара, 2007) Сацький, Павло Вікторович; Satskyi, Pavlo; Сацкий, Павел Викторович
В українському суспільстві періоду революції 1917–1920 рр. більшу частину складало селянство. Тому аграрна проблема була ключовою у державотворчому процесі. Автор у статті досліджує вплив цієї проблеми на процес здобуття УНР та Українською Державою статусу суб’єкта міжнародного права та формування інституцій державності.
Аграрний потенціал України і зовнішньополітичні заходи СРСР на початку 1930-х рр.
(Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, 2008) Сацький, Павло Вікторович; Satskyi, Pavlo; Сацкий, Павел Викторович
У статті автор досліджує значення українського аграрного потенціалу та його значення у зовнішньополітичному курсі СРСР на початку 1930-х рр. Зокрема, в дослідженні розглядається як у новій економічній та політичній ситуації в Європі український продовольчий потенціал використовувався СРСР для зміцнення політичних позицій та намагання здобути собі геополітичні дивіденди.

Browse

Browsing Кафедра політичних технологій by Title

Results Per Page

Sort Options