Вчені записки

Permanent URI for this community

https://ir.kneu.edu.ua/handle/2010/611

Browse

Now showing 1 - 20 of 784

Adtech-екосистема у цифровому маркетингу агропродовольчих ринків
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2026) Завадська, Юлія Сергіївна; Zavadska, Yuliia
У статті досліджено місце AdTech як технологічної інфраструктури в системі цифрового маркетингу та обґрунтовано, що саме цей рівень визначає механізми розподілу рекламної уваги в цифрових медіа через правила торгівлі інвентарем, доступ до даних та алгоритмічну оптимізацію. Уточнено понятійні межі між цифровим маркетингом, цифровими медіа та AdTech, виходячи з реальних ринкових процесів купівлі-продажу рекламного інвентарю та ролей ключових учасників на стороні попиту і пропозиції. На основі узагальнення наукових і галузевих джерел систематизовано еволюцію інтернет-реклами від прямих розміщень до програматик-екосистеми, в межах якої рішення щодо показу реклами ухвалюються в режимі реального часу на рівні окремого показу. Проаналізовано функціональні ролі DSP, SSP та рекламних бірж у формуванні швидкісного ланцюга прийняття рішень, а також пояснено значення стандартизованих повідомлень bid request/bid response для масштабованості взаємодії учасників ринку. Окреслено вплив поширення first-price auction на стратегії ставок, калібрування моделей та фінальний рівень транзакційних цін. Здійснено класифікацію основних форматів цифрової реклами з акцентом на відмінності між відкритим програматик-ланцюгом та закритими платформами. Проаналізовано вплив регуляторного середовища (ЄС/США) на практики збору та використання даних і обґрунтовано роль consent-інфраструктури (CMP та стандарти передачі згоди) як проміжного шару сумісності між користувачем і ланцюгом постачання реклами. У контексті пост-cookie трансформації узагальнено альтернативи third-party cookies (first-party data, login-based identifiers, data clean rooms, сучасні контекстні підходи) та показано перерозподіл ринкової сили на користь власників транзакційних даних і наміру, зокрема retail media. Прикладний внесок полягає у галузевій інтерпретації AdTech для агропродовольчого сектору: виокремлено B2B-експортну та B2C-ритейл-орієнтовану траєкторії цифрового маркетингу та обґрунтовано відмінності у використанні AdTech-інструментів, KPI та ризиках відповідності вимогам конфіденційності. The paper examines AdTech as the technological infrastructure embedded in digital marketing and argues that this layer largely determines the allocation of advertising attention through inventory trading rules, data access, and algorithmic optimization. It clarifies the conceptual boundaries between digital marketing, digital media, and AdTech by linking them to actual market mechanisms of buying and selling advertising inventory and to the roles of key demand- and supply-side actors. Based on a critical synthesis of academic and industry sources, the study systematizes the evolution of online advertising from early direct placements to the programmatic ecosystem, where impression-level decisions are made in real time. It analyzes the functional roles of DSPs, SSPs, and ad exchanges within a millisecond-scale decision chain and explains how standardized bid request/bid response messaging enables interoperability at scale. Auction mechanisms are discussed with an emphasis on the market-wide shift toward first-price auctions and its practical implications for bidding strategies, model calibration, and transaction prices. The paper classifies major digital advertising formats and demonstrates that a format’s «openness» is driven primarily by the trading mode and the availability of user signals rather than by the creative form itself. It further reviews how privacy regulation in the EU and the US reshapes data collection and activation practices and substantiates the role of consent infrastructure (CMPs and consent-transfer standards) as a crucial interoperability layer between users and the advertising supply chain. In the context of the post-cookie transition, the study summarizes the main alternatives to third-party cookies — including first-party data, login-based identifiers, data clean rooms, and modern ML-enabled contextual methods — and shows how changing signal availability shifts market power toward owners of transaction and intent data, notably in retail media. Finally, the paper provides an applied interpretation for the agri-food sector. It distinguishes two dominant trajectories — B2B export-oriented communication and B2C retail-driven promotion — and explains how they utilize AdTech differently in terms of tools, KPI logic, and privacy-compliance risks
AI and the global order: impacts on business, cybersecurity, diplomacy and food security
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2026) Pobochenko, Lesia; Побоченко, Леся Миколаївна; Horobets, Olha; Горобець, Ольга Геннадіївна
Artificial Intelligence (AI) is rapidly evolving from an innovative technology to a key factor in the transformation of the global economic and political order, which makes this study relevant. In a world where the level of digitalization and technological integration is rapidly increasing, AI is affecting international business, global competitiveness, cybersecurity, diplomatic processes, and global food security systems. Despite a significant number of scientific works devoted to the impact of AI on individual industries, a comprehensive interdisciplinary analysis of its role in business, international security, global relations, and sustainable food systems is still insufficiently formed. The issues of uneven access of countries to AI technologies, challenges for global governance, and the consequences of the spread of AI threats, in particular, deep fakes, autonomous cyberattacks, and algorithmic solutions in the field of diplomacy, remain unresolved. At the same time, AI is increasingly influencing agricultural production, food supply chains, climate adaptation strategies, and global food market stability, which directly affects food security and socio-economic resilience of states. The aim of the article is a systematic analysis of the transformational impact of AI on international business, modern cybersecurity systems, global interstate relations, and global food security, as well as the identification of new challenges and prospects for global development in the context of the active spread of intelligent technologies. The paper reviews relevant scientific sources and statistical data that reflect the speed and scale of AI penetration into business processes, public administration, the military sphere, international communications, and agri-food systems, including precision agriculture, predictive analytics for crop yields, and digital monitoring of supply chains. The main results of the study demonstrate that AI acts as a dual force: on the one hand, it contributes to the optimization of global business chains, the improvement of management decisions, the prediction of market behavior, and the enhancement of food production efficiency and early warning systems for food crises; on the other hand, it creates new risks associated with cyberattacks, disinformation, algorithmic manipulation of commodity markets, and the escalation of geopolitical competition between the world’s technological leaders. The article highlights that AI is radically changing the competitive advantages of states and corporations, causing technological stratification between countries, increasing the dependence of critical infrastructure on algorithms, and forming new mechanisms of influence in diplomacy. In the context of food security, unequal access to AI-driven agricultural technologies may deepen global inequalities, while the digitalization of agrifood systems increases their exposure to cyber vulnerabilities and data concentration risks. It concludes that AI requires the formation of an adaptive system of global governance that combines ethical standards, cybersecurity protocols, inclusive participation of developing countries, and coordinated international efforts to ensure sustainable and resilient global food systems. The study emphasizes the need to balance innovation and regulation, as this will determine the long-term economic, political, security, and food security consequences of AI development in the world. Штучний інтелект (ШІ) стрімко еволюціонує від інноваційної технології до ключового фактора трансформації світового економічного та політичного порядку, що робить це дослідження актуальним. У світі, де рівень цифровізації та технологічної інтеграції стрімко зростає, ШІ впливає на міжнародний бізнес, глобальну конкурентоспроможність, кібербезпеку, дипломатичні процеси та глобальні системи продовольчої безпеки. Незважаючи на значну кількість наукових робіт, присвячених впливу ШІ на окремі галузі, комплексний міждисциплінарний аналіз його ролі в бізнесі, міжнародній безпеці, глобальних відносинах та стійких продовольчих системах досі недостатньо сформований. Питання нерівномірного доступу країн до технологій ШІ, виклики для глобального управління та наслідки поширення загроз ШІ, зокрема, глибоких фейків, автономних кібератак та алгоритмічних рішень у сфері дипломатії, залишаються невирішеними. Водночас ШІ все більше впливає на сільськогосподарське виробництво, ланцюги постачання продовольства, стратегії адаптації до зміни клімату та стабільність світового ринку продовольства, що безпосередньо впливає на продовольчу безпеку та соціально-економічну стійкість держав. Метою статті є систематичний аналіз трансформаційного впливу штучного інтелекту на міжнародний бізнес, сучасні системи кібербезпеки, глобальні міждержавні відносини та глобальну продовольчу безпеку, а також виявлення нових викликів та перспектив глобального розвитку в контексті активного поширення інтелектуальних технологій. У статті розглядаються відповідні наукові джерела та статистичні дані, що відображають швидкість та масштаби проникнення штучного інтелекту в бізнес-процеси, державне управління, військову сферу, міжнародні комунікації та агропродовольчі системи, включаючи точне землеробство, прогнозну аналітику врожайності та цифровий моніторинг ланцюгів поставок. Основні результати дослідження демонструють, що штучний інтелект діє як подвійна сила: з одного боку, він сприяє оптимізації глобальних бізнес-ланцюжків, покращенню управлінських рішень, прогнозуванню поведінки ринку, підвищенню ефективності виробництва продуктів харчування та систем раннього попередження про продовольчі кризи; з іншого боку, він створює нові ризики, пов’язані з кібератаками, дезінформацією, алгоритмічними маніпуляціями товарними ринками та ескалацією геополітичної конкуренції між світовими технологічними лідерами. У статті підкреслюється, що ШІ радикально змінює конкурентні переваги держав і корпорацій, спричиняючи технологічну стратифікацію між країнами, збільшуючи залежність критичної інфраструктури від алгоритмів та формуючи нові механізми впливу в дипломатії. У контексті продовольчої безпеки нерівний доступ до сільськогосподарських технологій на основі ШІ може поглибити глобальну нерівність, тоді як цифровізація агропродовольчих систем збільшує їхню вразливість до кібервразливостей та ризиків концентрації даних. Робиться висновок, що ШІ вимагає формування адаптивної системи глобального управління, яка поєднує етичні стандарти, протоколи кібербезпеки, інклюзивну участь країн, що розвиваються, та скоординовані міжнародні зусилля для забезпечення стійких та стійких глобальних продовольчих систем. У дослідженні наголошується на необхідності балансування інновацій та регулювання, оскільки це визначатиме довгострокові економічні, політичні, безпекові та продовольчі наслідки розвитку ШІ у світі.
Application of leading and lagging indicators for Resource Management in IT consulting industry
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2022) Hrebliauskene, Beata; Grebliauskienė, Beata; Гребляускене, Беата; Kamienieva, Olena; Камєнєва, Олена
Success in the services sector depends on placing the appropriate resources on the right projects at the right time. For successful project completion and client satisfaction, this process must be managed effectively. Value-driven resource management is a thorough procedure that enables managers to fully utilize the talent of the resource pool. The purpose of this study was to explore application of leading and lagging indicators for resource management in IT consulting industry. Value-driven resource management acts as a major motivator for enhancing the sustainability and profitability of businesses. Leading and lagging indicators are both important for resource management, that is why tracking process of KPIs should be determined with all company groups. Provided research includes summary of in-depth interviews with one of the leading IT consulting companies — SIS, LLC. It was proved that key performance indicators — leading and lagging indicators — can be used for resource management in IT consulting industry to optimize resources. KPIs depends on the group which Resource Manager interacts, key performance indicators should include both leading and lagging indicators to provide a full picture of the company’s success. Looking from business perspective there is no centralized vision on the resource management of utilization of human resources. Traditionally human resource management deals with selection, career planning, retirement program, motivation. Utilization of human resource is covered by project management, but only in the frame of different projects. The need to discuss human resource utilization in the light of resource management emerges, especially it becomes crucial in IT consulting industry. The Resource Management Institute and other credible sources have conducted extensive research to support the claim that good resource management improves project performance (more effective, better margins, fewer cost overruns), better resource utilization, lower customer acquisition costs, and improved employee engagement leading to better employee retention of the right people. Управління ресурсами, орієнтоване на вартість, — це ретельна процедура, яка дає змогу менеджерам повністю використовувати потенціал пулу ресурсів. Мета дослідження полягала в вивченні застосування випереджаючих і відстаючих індикаторів для управління ресурсами в галузі ІТ-консалтингу. Управління ресурсами, орієнтоване на цінності, — головний мотиватор підвищення стійкості та прибутковості бізнесу. Випереджаючі та відстаючі показники є важливими для управління ресурсами, тому процес відстеження KPI слід визначати для всіх груп компаній. Надане дослідження включає підсумок глибинних інтерв’ю з однією з провідних ІТ-консалтингових компаній — SIS, LLC. Зазначено, що успіх у сфері послуг залежить від розміщення відповідних ресурсів у правильних проєктах у правильний час. Для успішного завершення проєкту та задоволення клієнтів цим процесом необхідно ефективно керувати. Було доведено, що ключові показники ефективності — випереджаючі та відстаючі — можна використовувати для управління ресурсами в галузі ІТ-консалтингу з метою оптимізації ресурсів. Ключові показники ефективності залежать від групи, з якою взаємодіє менеджер ресурсів, ключові показники ефективності повинні включати як випереджаючі, так і відстаючі показники, щоб надати повну картину успіху компанії. Якщо дивитися з точки зору бізнесу, централізованого бачення управління ресурсами та використання людських ресурсів немає. Традиційно управління персоналом займається відбором, плануванням кар’єри, програмою виходу на пенсію, мотивацією. Використання людських ресурсів охоплюється проєктним менеджментом, але тільки у межах різних проєктів. Виникає потреба обговорювати використання людських ресурсів у світлі управління ресурсами, особливо це стає вирішальним у галузі ІТ-консалтингу. У статті було зазначено, що ефективне управління ресурсами покращує ефективність проєкту (більш ефективне, краща маржа, менше перевитрат), краще використання ресурсів, менші витрати на залучення клієнтів і покращує залучення працівників, що призводить до краще утримання потрібних людей.
Commercial diplomacy as a tool for promoting business opportunities for national agricultural traders
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024) Yatsenko, Olha; Яценко, Ольга Миколаївна; Яценко, Ольга Николаевна; Yatsenko, Oleksandr; Яценко, Олександр Миколайович; Яценко, Александр Николаевич; Khmara, Pavlo; Хмара, Павло В.
The study substantiates that agricultural trading is very important for the modern global agricultural market, as it allows to ensure a balance between production and demand for products, as well as provides access to a variety of agricultural products and raw materials for different markets, countries and regions. Agricultural trading contributes to the efficient allocation of resources, reducing risks for farmers and buyers through the diversity of production and the use of financial instruments to protect against price fluctuations. In addition, agricultural trading promotes market integration and the development of international trade in agricultural products, which helps maintain the stability and development of the global agricultural sector. Since the beginning of the full-scale invasion, Ukrainian agro traders have faced significant risks and numerous difficulties in their work. One of the biggest challenges for all sector participants is the complication of logistics at every stage of the supply chain. Commercial diplomacy can help improve trade efficiency and attract investment to expand business opportunities for national agro traders. The purpose of the article is to substantiate the theoretical foundations and features of commercial diplomacy and its contribution to expanding business opportunities for national agro-traders in global agri-food markets. The study emphasizes that despite the fact that in the modern world, global diplomacy is implemented mainly in ensuring effective state participation in the activities of international institutions such as the World Trade Organization (WTO), the World Customs Organization the Bureau of International Exhibitions, the United Nations Conference on Trade and Development (UNCTAD), and others, as well as in multilateral summits and forums, such as the World Economic Forum in Davos, our study focuses on the implementation of commercial diplomacy at the macro and micro levels of the state. It is noted that macro-level commercial diplomacy, although it takes into account the position of national business, is mainly aimed at negotiating the principles and rules that define and regulate international trade and investment without regard to individual companies, transactions and projects. The main tools and methods of commercial diplomacy at this level are communication, including negotiation, trade defense, and support mobilization. Micro-level commercial diplomacy, in turn, provides assistance to individual companies in the development of foreign trade and investment activities, their competition for long-term contracts and target markets, including agricultural ones. At this level, the basis of the tools and methods used are information and analytical services provided directly to business entities. The study identifies the main approaches to commercial diplomacy, its methods, strategies and techniques. It is substantiated that the promotion of national economic interests of the country in general and agro-traders in particular in foreign markets and the protection of domestic markets should be carried out by means of commercial diplomacy. Protection of domestic markets through commercial diplomacy involves various strategies aimed at protecting domestic industries from foreign competition while promoting their interests in international trade. В дослідженні обґрунтовано, що аграрний трейдинг є дуже важливим для сучасного глобального аграрного ринку, оскільки він дозволяє забезпечити рівновагу між обсягами виробництва та попитом на продукти, а також забезпечує доступ до різноманітної сільськогосподарської продукції і сировини для різних ринків, країн і регіонів. Аграрний трейдинг сприяє ефективному розподілу ресурсів, зменшенню ризиків для фермерів та покупців через різноманітність виробництва та використання фінансових інструментів для захисту від коливань цін. Крім того, агротрейдинг сприяє інтеграції ринків та розвитку міжнародної торгівлі сільськогос-подарською продукцією, що допомагає підтримувати стабільність і розвиток глобального аграрного сектору. З моменту початку повномасштабного вторгнення українські агротрейдери стикаються зі значними ризиками та численними труднощами у своїй роботі. Однією з найбільших проблем для всіх учасників сектору є ускладнення логістики на кожному етапі ланцюга постачання. Комерційна дипломатія може сприяти підвищенню ефективності торгівлі та залученню інвестицій з метою розширення бізнес-можливостей національних агротрейдерів. Метою статті є обґрунтування теоретичних засад та особливостей комерційної дипломатії та її внеску в розширення бізнес-можливостей національних агротрейдерів на глобальних агропродовольчих ринках. В дослідженні акцентується увага, що незважаючи на те, що в сучасному світі глобальна дипломатія реалізується переважно у забезпеченні ефективної участі держави в діяльності міжнародних інституцій, таких як Світова організація торгівлі (СОТ), Всесвітня митна організація, Бюро міжнародних виставок, Конференція ООН з торгівлі та розвитку (ЮНКТАД) та інші, а також в рамках багатосторонніх самітів та форумів, наприклад Світовий економічний форуму в Давосі, в нашому дослідженні акцентується увага на реалізації комерційної дипломатії на макрорівні та мікрорівні держави. Зазначено, що макрорівнева комерційна дипломатія, хоча й враховує позицію національного бізнесу, проте головною її задачею є проведення переговорів щодо принципів та правил, що визначають та регулюють міжнародну торгівлю та інвестиції безвідносно окремих компаній, операцій та проектів. Основними інструментами та методами комерційної дипломатії на цьому рівні є комунікаційні, зокрема переговори, торговельний захист та мобілізація підтримки. Мікрорівнева комерційна дипломатія у свою чергу забезпечує сприяння окремим компаніям щодо питань розвитку зовнішньоторговельної та інвестиційної діяльності, їх конкурентної боротьби за довгострокові контракти та цільові ринки, зокрема аграрні. На цьому рівні основу інструментів і методів, що застосовуються, складають інформаційно-аналітичні послуги, які надаються безпосередньо суб’єктам бізнесу. В дослідженні визначено основні підходи до комерційної дипломатії, її методи, стратегії і прийоми. Обґрунтовано, що просування національних економічних інтересів країни в цілому і агротрейдерів зокрема на зовнішніх ринках та захист внутрішніх ринків необхідно здійснювати методами комерційної дипломатії. Захист внутрішніх ринків за допомогою методів комерційної дипломатії передбачає різні стратегії, спрямовані на захист вітчизняних галузей промисловості від іноземної конкуренції при одночасному просуванні їх інтересів у міжнародній торгівлі.
Disruptive technologies as the basis of the economy of the sixth technological development
(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2018) Shvydanenko, Oleh; Швиданенко, Олег Анатолійович; Швыданенко, Олег Анатольевич; Busarieva Tetiana; Бусарєва, Тетяна Геннадіївна; Бусарева, Татьяна Геннадьевна
The evolution of socio-economic systems is non-linear in nature; it contains both periods of smooth changes and abrupt transformational leaps. Ten years after the start of the economic crisis of 2007–2009. the pace of recovery and the American and European economies remain extremely low. One of the reasons for the stagnating state of the economies of developed countries is the structural and technological imbalance, which will still require considerable time and substantial financial resources. That is why at the beginning of the XXI century the analysis of the impact of breakthrough technologies on the economy of both developed and developing countries is topical. The article investigates the role of «disruptive technologies» in modern innovative development. The basic spheres and directions of introduction of «disruptive technologies» are defined, which provides for the intensification of the development of the new economy, including the formation of new principles and approaches to the organization of digital industrial production. The main problems that influence the countries’ effective implementation of «disruptive technologies» were outlined. This could lead to the loss of certain scientific industries, and in the future — a chronic lag in economic development. Еволюція соціально-економічних систем має нелінійний характер, в ній містяться як періоди плавних змін, так і різких трансформаційних стрибків. Через десять років після початку економічної кризи 2007–2009 рр. темпи відновлення і американської та європейської економіки залишаються вкрай низькими. Однією з причин стагнуючого стану економік розвинених країн є структурний і технологічний дисбаланс, на подолання якого ще будуть потрібні і значний час і суттєві фінансові ресурси. Саме тому на початку XXI століття актуальним є аналіз впливу проривних технологій на економіку як розвинених країн, так і країн, що розвиваються. У статті досліджено роль «проривних технологій» у сучасному інноваційному розвитку. Визначено основні сфери і напрямки впровадження «проривних технологій», що забезпечує інтенсифікацію розвитку нової економіки, включаючи формування нових принципів і підходів до організації цифрового промислового виробництва. Виділено основні проблеми що впливають на ефективне впровадження країнами світу «проривних технологій» і можуть призвести до втрати певних наукових галузей, а в перспективі — хронічного відставання у економічному розвитку. У статті визначається, що на початку XXI століття ключовим фактором розвитку проривних технологій є обсяг фінансування фундаментальних і прикладних досліджень як державного, так і приватного сектору. Особливістю сучасного етапу розвитку науки є можливість швидкого розповсюдження та тиражування технологій загального користування, що створює певні переваги для країн, що розвиваються, але самі розвинені країни відчувають певний дефіцит епохальних наукових винаходів. Усе це разом спричиняє не тільки нерівномірність технічного прогресу, але й значне уповільнення темпів економічного розвитку в цілому. Проривні технології виправдовують їхню місію лише в тому випадку, якщо вони широко використовуються у промисловості та забезпечують масовий споживач доступ до технологічно нових продуктів. Структурні дисбаланси можна подолати на основі розробки нових технологічних платформ, належного використання ринкових інститутів для створення конкурентного середовища та створення системи державно-приватних ділових відносин, де стратегія управління виробничими структурами повинна належати державі.
Energy sector as an object of economic warfare and economic sanctions
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023) Tatarenko, N.; Татаренко, Н.; Pobochenko, L.; Побоченко, Л.; Nabok, I.; Набок, І.; Prokopieva, A.; Прокоп'єва, А.
The article examines the problems of the emergence and deployment of economic wars and economic sanctions as radical tools for achieving goals. The authors assume that economic wars for their subjects play an important role in reformatting national economies, their innovative renewal and strengthening competitiveness, as well as a modeling function in relation to the global economy. From the other side the use of such tools threatens the economic security of the objects, the economic war and sanctions undermine the foundations of their future development. It is noted that such wars can result in an open military conflict and facilitate the beginning of revolutionary changes in the national and global economic structure. The article draws attention to the fact that economic wars and economic sanctions ultimately require consolidation of efforts and lead to an increase in the level of manageability of national and global economies. Emphasizing the importance of taking into account the environment, causes, goals, objects and conduct of economic warfare, the authors analyze the specific situation that arose with the invasion of Russia into Ukraine. The study proves that this invasion was due to the economic war lost by Russia, which was waged against Ukraine and against the countries of the West during the last decades. The strategy of forming a system of dependence of Western economies from Russian energy supplies just speed up the process of transition to much broader use of renewable sources of energy. Instead of increasing energy dependence of Western countries, Russia, whose economy was based on the use of natural energy resources which it tries to use as a means of pressure, itself fell into the trap of energy dependence. The authors consider in detail the mechanisms of liberating countries from the influence of energy dependence and substantiate the conclusions that by unleashing a war against Ukraine, Russia actually contributes to the acceleration of the global energy transition and innovative renewal, transformation of the global economy. At the same time, thanks to its aggressive actions directed against Ukraine, it undermines the potential of foreign economic factors of economic development of Russia, and is forced to completely change the business model of international interaction, which will lead to the loss of economic sovereignty. У статті досліджено проблеми виникнення, розгортання економічних війн і економічних санкцій як радикальних інструментів досягнення цілей. Автори виходять із того, що економічні війни для їхніх суб’єктів відіграють важливу роль для переформатування економік, їх інноваційного оновлення, посилення конкурентоспроможності, а також моделюючу функцію щодо глобальної економіки. Об’єктам економічної війни і санкцій застосування такого впливу несе загрозу економічній безпеці та підриває основи майбутнього розвитку. Зауважено, що такі війни можуть завершитися відкритим військовим конфліктом і бути початком революційних змін в національній і глобальній економічній структурі. У статті звернено увагу на те, що економічні війни та економічні санкції в кінцевому рахунку вимагають консолідації зусиль і ведуть до підвищення рівня керованості національних, інтегрованих і глобальної економік. Акцентуючи увагу на важливість урахування середовища, причин, цілей, об’єктів і ведення економічної війни, автори аналізують конкретну ситуація, що склалася із вторгненням росії в Україну. У дослідженні доведено, що це вторгнення було обумовлене програною росією економічною війною, яка велась проти України і проти країн Заходу протягом останніх десятиліть. Стратегія формування системи узалежнення їхніх економік реалізовувалась через енергетичний сектор і наштовхнулась на ідею енергетичного переходу. Замість посилення енергетичної залежності країн, росія, економіка якої базувалась на використанні природних енергетичних ресурсів, і використовувалась як засіб тиску, сама потрапила у пастку енергетичної залежності. Автори детально розглядають механізми вивільнення країн від впливу енергетичної залежності та обґрунтовують висновки про те, що, розв’язуючи повномасштабну війну проти України, рф фактично сприяє прискоренню глобального енергетичного переходу та інноваційному оновленню, трансформації глобальної економіки. Водночас завдяки своїм агресивним діям, спрямованим проти України, російська федерація підриває потенціал зовнішньоекономічних чинників економічного розвитку і вимушена повністю змінити бізнес-модель міжнародної взаємодії, що спричинить у подальшому до втрати економічного суверенітету.
ERP-система як інструмент забезпечення раціонального використання ресурсів компанії
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023) Маркуц, Владислав Ігорович; Markuts, Vladyslav; Markuts, Vladyslav; Кизенко, Олена Олександрівна; Kyzenko, Olena; Кизенко, Елена Александровна
Застосування ERP-систем стає невід’ємною частиною інформаційного забезпечення бізнесу та дозволяє підприємствам раціоналізувати використання ресурсів. Метою статті є поглиблений аналіз використання ERP-систем у діяльності підприємств, виявлення переваг та обмежень їх практичного застосування, які дозволяють розвивати ERP-системи на засадах технологічно-організаційно-когнітивної конвергенції, щоб відповідати мінливим потребам сучасного бізнесу. У дослідженні були використані методи кейс-аналізу, синтезу та графічної візуалізації інформації. У роботі розвинуто прикладний аспект окремих напрямів сучасної інституціональної економічної теорії, зокрема теорії еволюційної економіки. Увагу сфокусовано на тому, як фактор технологічного прогресу впливає на трансформацію управління компаніями внаслідок дії принципу обмеженої раціональності. В результаті дослідження узагальнено практику використання ERP-систем і проаналізовано взаємоз’язок з процесами конвергенції інформаційних, комунікативних, управлінських та когнітивних технологій. Виділено фактори раціонального використання ресурсів на основі даних ERP-систем для чотирьох типів операційних моделей компаній, які ідентифікуються залежно від рівня стандартизації та інтеграції бізнес-процесів. Інтеграція сприяє раціональному використанню ресурсів через автоматизацію рутинних процесів, але вимагає від кількох бізнес-підрозділів використання спільних практик роботи з інформацією щодо її отримання, реєстрації, зберігання, забезпечення конфіденційності та розподіленого доступу. Стандартизація приносить економію коштів та ефективність за рахунок уніфікації та швидкості виконання бізнес-процесів, але обмежує можливості трансформації окремих процесів з метою їх адаптації до швидких змін зовнішнього середовища. Результати дослідження допоможуть підприємствам у разі впровадження або трансформації ERP-систем визначати їх потрібну конфігурацію відповідно до потреб бізнесу зі збереженням необхідного рівня адаптивності бізнес-процесів. Результати також будуть корисними для науковців, які проводять комплексні дослідження впливу інформаційних технологій на функціонування бізнесу. Технологічний прогрес сприяє тому, що ERP-системи продовжують розвиватися та інтегруватися з іншими технологіями, такими як штучний інтелект, Інтернет речей та машинне навчання, щоб надати бізнесу цінний контекст, який перетворює інформацію на унікальні знання, що окреслює перспективу подальших досліджень. The use of ERP systems is becoming an integral part of business information support and allows enterprises to rationalize the use of resources. The purpose of the article is an in-depth analysis of the use of ERP systems in the activities of enterprises, identification of the advantages and limitations of their practical application, which allow the development of ERP systems on the basis of technological, organizational and cognitive convergence to meet the changing needs of modern business. The study used the methods of case analysis, synthesis, and graphical visualization of information. The paper develops the applied aspect of certain areas of modern institutional economic theory, in particular the theory of evolutionary economics. Attention is focused on how the factor of technological progress affects the transformation of company management due to the principle of bounded rationality. The study summarizes the practice of using ERP systems and analyzes the relationship with the processes of convergence of information, communication, management, and cognitive technologies. The factors of rational use of resources based on ERP system data for four types of operating models of companies are identified. They are identified depending on the level of standardization and integration of business processes. Integration contributes to the rational use of resources through the automation of routine processes but requires several business units to use common practices for working with information in terms of its receipt, registration, storage, confidentiality, and distributed access. Standardization brings cost savings and efficiency by unifying and speeding up business processes but limits the ability to transform individual processes to adapt to rapid changes in the environment. The results of the study will help enterprises when implementing or transforming ERP systems to determine their desired configuration, in accordance with business needs, while maintaining the required level of adaptability of business processes. The results will also be useful for researchers conducting comprehensive studies of the impact of information technology on business operations. Technological advances mean that ERP systems continue to evolve and integrate with other technologies, such as artificial intelligence, the Internet of Things, and machine learning, to provide businesses with valuable context that transforms information into unique knowledge, which outlines the prospect for further research.
ESG-орієнтована оцінка вартості компаній аграрного сектору на основі методу DCF
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2026) Поліщук, Євгенія Анатоліївна; Polishchuk, Yevheniia; Валько, Яна Ігорівна; Valko, Yana
У статті розроблено теоретико-методичні підходи до ESG-орієнтованої оцінки вартості компаній аграрного сектору на основі інтеграції екологічних, соціальних та управлінських факторів (Environmental, Social, Governance — ESG) у модель дисконтованих грошових потоків (DCF) в умовах зростання економічної невизначеності та трансформації інвестиційних пріоритетів. Обґрунтовано, що сучасні глобальні виклики — кліматичні зміни, посилення вимог сталого фінансування, воєнні ризики та структурні трансформації економіки — формують нову парадигму оцінки бізнесу, у якій нефінансові чинники виступають важливими детермінантами довгострокової фінансової стійкості підприємств. Доведено, що традиційні підходи до оцінки вартості компаній, засновані виключно на історичних фінансових показниках, не забезпечують повного врахування стратегічних ризиків і можливостей розвитку підприємств аграрного сектору. Визначено ключові канали впливу ESG-факторів на параметри моделі DCF через зміну прогнозних грошових потоків, операційної ефективності, вартості капіталу та рівня ризику. Показано, що інтеграція ESG-компонентів дозволяє підвищити обґрунтованість визначення справедливої вартості бізнесу в умовах підвищеної турбулентності економічного середовища. На основі порівняльного аналізу діяльності провідних українських агропромислових компаній — Kernel, МХП та Астарта — оцінено вплив ESG-практик на фінансово-економічні показники, інвестиційну привабливість і стратегічні перспективи розвитку. Встановлено, що впровадження енергоефективних технологій, використання відновлюваних джерел енергії, управління викидами парникових газів, розвиток людського капіталу та підвищення прозорості корпоративного управління сприяють зниженню операційних ризиків, стабілізації грошових потоків і покращенню доступу до фінансових ресурсів. Запропоновано ESG-орієнтований підхід до модифікації DCF-моделі, який передбачає врахування нефінансових факторів через коригування прогнозних показників діяльності та параметрів дисконтування. Порівняння результатів традиційної та ESG-інтегрованої оцінки підтвердило, що врахування принципів сталого розвитку забезпечує більш реалістичну оцінку вартості підприємств і дозволяє краще відобразити їх довгостроковий потенціал. Наукова новизна дослідження полягає у розвитку методичних засад ESG-орієнтованої оцінки вартості компаній аграрного сектору шляхом інтеграції нефінансових показників у модель дисконтованих грошових потоків та емпіричній апробації запропонованого підходу на прикладі провідних українських агрохолдингів. Практична цінність результатів полягає у можливості використання ESG-DCF моделі інвесторами, фінансовими аналітиками та менеджментом компаній для підвищення якості інвестиційних рішень і стратегічного планування в умовах сталого розвитку. The article develops theoretical and methodological approaches to ESG-oriented business valuation in the agricultural sector through the integration of environmental, social, and governance (ESG) factors into the discounted cash flow (DCF) model under conditions of increasing economic uncertainty and transformation of global investment priorities. It is substantiated that contemporary challenges, including climate change, sustainability-driven financial regulation, geopolitical instability, and wartime economic shocks, reshape traditional valuation paradigms by increasing the importance of non-financial determinants of long-term corporate value. The study demonstrates that conventional valuation approaches based solely on historical financial indicators are insufficient for capturing strategic risks and development opportunities faced by agribusiness companies. Key transmission channels through which ESG factors influence firm value are identified, including their impact on projected cash flows, operational efficiency, cost structure, risk exposure, and the cost of capital. The integration of ESG considerations into valuation models enhances the reliability of fair value estimation in highly volatile economic environments. Based on a comparative analysis of leading Ukrainian agribusiness companies — Kernel, MHP, and Astarta — the research evaluates the relationship between ESG practices and financial performance, investment attractiveness, and long-term strategic resilience. The findings indicate that energy efficiency initiatives, renewable energy adoption, greenhouse gas management, human capital development, and improved corporate governance transparency contribute to risk reduction, stabilization of cash flows, and improved access to financing. An ESG-adjusted DCF framework is proposed, incorporating non-financial factors through modifications of forecast assumptions and discount rate parameters. A comparison between traditional and ESG-integrated valuation results confirms that incorporating sustainability principles leads to a more realistic estimation of firm value and better reflects long-term growth potential. The scientific contribution of the study lies in advancing methodological foundations for ESG-integrated valuation and providing empirical evidence from the Ukrainian agricultural sector. The practical implications include the applicability of the ESG-DCF framework for investors, financial analysts, and corporate managers seeking to improve investment decision-making and strategic planning within the context of sustainable development.
Factors and motives for the formation and transformation of the Eurasian strategy of China
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2022) Chzhou, Venlian; Чжоу, Веньлян
У цій статті аналізуються мотиви Китаю запропонувати «Пояс і шлях» з трьох рівнів: внутрішнього, регіонального та глобального. До основних мотивів у Китаї належать надмірні потужності у вітчизняній промисловості Китаю, дисбаланс економічного розвитку між Сходом та Заходом та захист попиту на енергію. З точки зору регіону, він в основному аналізує Південно-Східну Азію, Центральну Азію, Південну Азію, Близький Схід тощо. До основних мотивів відносяться: забезпечення енергопостачання, безпека кордонів, захист суверенітету та територіальної цілісності Китаю та захист закордонних інвестицій та інтересів Китаю; на глобальному рівні: Основні мотиви впровадження стратегії «Один пояс-один шлях» включають сприяння інтернаціоналізації юаня, протистояння американській стратегії віднов-лення балансу між Азіатсько-Тихоокеанським регіоном Китаю тощо. Водночас, шляхом аналізу «мотивація формування євразійської стратегії», зроблено висновки щодо євразійської стратегії Китаю з виділенням внутрішніх, регіональних та глобальних цілей.
Harmonization of financial instruments in the context of Ukraine’s European integration
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2026) Козловський, Євген Васильович; Kozlovskyi, Yevhen; Швець, Наталія Романівн; Shvets, Nataliia
У даній статті розглянуто сутність та класифікаційні ознаки фінансових інструментів у міжнародній та національній практиці, а також охарактеризовані підходи, які закріплені у Міжнародних стандартах фінансової звітності, Системі національних рахунків, законодавстві України та наукових працях зарубіжних і вітчизняних дослідників. Проаналізовано особливості правового регулювання та економічного змісту фінансових активів, зобов’язань, інструментів власного капіталу й похідних інструментів, їх вплив на фінансову стабільність і інвестиційну привабливість підприємств. Особлива увага приділена методам оцінки фінансових інструментів, їх класифікації за ризиком, ліквідністю та строком обігу, а також сучасним підходам до обліку та розкриття інформації у фінансовій звітності. Визначено сучасні тенденції розвитку фінансового ринку України в контексті імплементації норм Європейського Союзу (надалі також — ЄС), зокрема положень Директиви MiFID II та Регламенту MiFIR, які будуть сприяти підвищенню прозорості ринку та захисту прав інвесторів. В статті виокремлено перспективи застосування інноваційних фінансових інструментів в аграрному секторі, що полягають у випуску аграрних облігацій, страхових деривативів та зелених фінансових продуктів, які здатні забезпечити стабільність доходів та залучення додаткового капіталу для розвитку сільськогосподарських підприємств, що в результаті буде сприяти модернізації технологій виробництва. В результаті проведеного дослідження було доведено, що гармонізація національної системи фінансових інструментів у симбіозі з європейськими стандартами є необхідною умовою для успішної інтеграції України до єдиного фінансового простору ЄС, що в свою чергу призведе до підвищення конкурентоспроможності аграрного сектору та зміцнення макроекономічної стійкості держави. Визначено, що комплексне впровадження сучасних фінансових механізмів дозволить створити ефективну систему підтримки аграрних підприємств, забезпечити їх доступ до кредитних ресурсів та інвестицій, а також шляхом підвищення конкурентоздатності збільшити привабливість української продукції на міжнародних ринках. This article examines the essence and classification characteristics of financial instruments in international and national practice and outlines the approaches enshrined in International Financial Reporting Standards, the System of National Accounts, the legislation of Ukraine, and the scholarly works of foreign and domestic researchers. The features of legal regulation and the economic substance of financial assets, liabilities, equity instruments, and derivatives are analyzed, along with their impact on financial stability and the investment attractiveness of enterprises. Particular attention is paid to methods for valuing financial instruments, their classification by risk, liquidity, and maturity, as well as contemporary approaches to accounting and disclosure in financial statements. The study identifies current trends in the development of Ukraine’s financial market in the context of implementing European Union (hereinafter also the EU) regulations, in particular the provisions of the MiFID II Directive and the MiFIR Regulation, which are expected to enhance market transparency and protect investors’ rights. The article highlights prospects for the use of innovative financial instruments in the agricultural sector, including the issuance of agricultural bonds, insurance derivatives, and green financial products capable of ensuring income stability and attracting additional capital for the development of agricultural enterprises, thereby contributing to the modernization of production technologies. As a result of the research, it is demonstrated that harmonization of the national system of financial instruments in synergy with European standards is a necessary condition for Ukraine’s successful integration into the EU’s single financial space, which, in turn, will increase the competitiveness of the agricultural sector and strengthen the state’s macroeconomic resilience. It is determined that the comprehensive implementation of modern financial mechanisms will make it possible to create an effective support system for agricultural enterprises, ensure their access to credit resources and investment, and, by enhancing competitiveness, increase the attractiveness of Ukrainian products in international markets.
Improvement of the work of project coordinators in consulting companies
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2022) Velbrok, Vandzha; Wellbrock, Wanja; Велброк, Ванджа; Myslavska, Oleksandra; Миславська, Олександра Г.
Coordination is an iterative process of gradually trust building, understanding, and working relationships. The purpose of this study was to review the experience of project coordination in consulting companies and construction industry. To analyze the difference between the role of coordinator and project manager, their main responsibilities and success factors in project management. For a deeper understanding of the issues and application of the applied nature of the study, interviews were conducted with coordinators and project managers at SIS, LLC. Based on the results of the interviews, it was proposed to standardize project management procedures for coordinators. SOPs are an important area of an effective coordination system to help develop transparent systems, implement error prevention measures, and facilitate corrective actions. Given that SIS, LLC provides its services in project implementation to companies in various business areas — all team members and managers must understand and know their responsibilities to make project management effective — without wasting time, money, and resources. Координація — це повторюваний процес поступового встановлення довіри, розуміння і робочих стосунків. У статті вивчено досвід координації проєктів у консалтингових компаніях і будівельній галузі. Проаналізовано різницю між роллю координатора і керівника проєкту, їх основні обов’язки та фактори успіху в управлінні проєктом. Проведено співбесіди з координаторами та керівниками проєктів ТОВ «СІС» для глибшого розуміння проблематики та застосування прикладного характеру дослідження. За результатами співбесід запропоновано стандартизувати процедури управління проєктами для координаторів. Доведено, що СОП — важлива сфера ефективної системи координації, яка допомагає розвивати прозорі системи, впроваджувати заходи запобігання помилкам і сприяти коригувальним діям. Як результат, ураховуючи те, що ТОВ «СІС» надає послуги з реалізації проєктів компаніям у різних сферах діяльності, показано, що усі члени команди та менеджери повинні розуміти та знати свої обов’язки, щоб управління проєктами було ефективним — без зайвих затрат часу, грошей і ресурсів.
Institutional determinants of employment quality: a comparative analysis of Ukraine and Lithuania
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Blyzniuk, Viktoriia; Близнюк, Вікторія Валеріївна; Skuchiene, Daiva; Скучєне, Дайва; Huk, Larysa; Гук, Лариса Павлівна; Khaustov, Volodymyr; Хаустов, Володимир Кирилович
In the context of post-crisis recovery and the digital transformation of labor markets, the issue of employment quality has gained renewed analytical relevance. It reflects the institutional systemʼs capacity to ensure stability, protection, and motivation for workers across diverse employment formats. In Ukraine, employment quality remains uneven, particularly for those engaged in non-standard forms such as freelancing, platform-based work, and care labor, which often fall outside the scope of legal regulation. The compensatory role of households, fragmented regulatory frameworks, limited digital integration, and restricted access to social dialogue point to insufficient institutional capacity. Moreover, the mechanisms through which labor systems adapt to emerging employment formats remain underexplored, as does the correlation between household resilience and labor market stability. This study aims to identify the institutional determinants of employment quality in Ukraine and Lithuania, assess their effectiveness, and formulate recommendations for modernizing Ukrainian employment policy. The article presents a comparative analysis of regulatory coverage, institutional accessibility, digital infrastructure, mechanisms of social dialogue, and the financial resilience of households. Particular attention is paid to non-standard employment formats and the role of families as informal welfare agents. The Lithuanian model demonstrates higher regulatory coherence, digital integration, and normative flexibility, while the Ukrainian system requires legal renewal, broader coverage, and recognition of emerging labor arrangements. The findings support a strategic reorientation of employment policy based on the principles of social quality of work, institutional sustainability, and inclusive labor governance. Recommendations include updating the legal framework to reflect European directives on algorithmic management and employment presumption, expanding access to social protection for non-standard workers, and strengthening digital infrastructure within employment services. Further research should focus on developing indicators of social quality, evaluating the effectiveness of household-based welfare mechanisms, and modeling the impact of institutional accessibility on labor productivity in transitional contexts. У період посткризового відновлення та цифрової трансформації ринку праці питання якості зайнятості набуває особливої значущості. Вона визначає здатність інституційної системи забезпечувати стабільність, соціальний за-хист і професійну мотивацію. В українському контексті якість зайнятості залишається нерівномірною: значна частина працівників у нестандартних форматах — зокрема фріланс, доглядова та платформна праця — перебуває поза межами правового регулювання. Компенсаторна роль домогосподарств, фрагментарність нормативного поля, слабка цифрова інтеграція та обмежений доступ до соціального діалогу свідчать про недостатню інституційну спроможність. Водночас вплив інституційних механізмів на здатність системи праці адаптуватися до нових форматів зайнятості залишається недостатньо дослідженим. Так само потребує уваги питання ресурсної спроможності домогосподарств як чинника трудової стабільності. Метою дослідження є ідентифікація ключових інституційних детермінантів якості зайнятості на прикладі України та Литви, оцінка їх ефективності та формулювання рекомендацій для модернізації української політики зайнятості. У межах порівняльного аналізу розглянуто нормативне охоплення, інституційну доступність, цифрову інфраструктуру, механізми соціального діалогу та фінансову стійкість домогосподарств. Особливу увагу приділено нестандартним форматам праці та ролі сім'ї як компенсаторного механізму добробуту. Литовська модель демонструє вищу узгодженість регуляторних інструментів, цифрову інтеграцію та нормативну гнучкість, тоді як українська система потребує оновлення правової бази, розширення охоплення та визнання нових форматів трудової участі. Запропоновано стратегічні напрями вдосконалення політики зайнятості з урахуванням принципів соціальної якості праці, викликів посткризового розвитку та по-треби в інституційній стійкості. Перспективи подальших досліджень охоплюють розробку індикаторів соціальної якості, оцінку компенсаторних механізмів домогосподарств і моделювання впливу інституційної доступності на продуктивність зайнятості.
Intensification of the processes of establishing a new economy
(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2019) Shvydanenko, Oleh; Швиданенко, Олег Анатолійович; Швыданенко, Олег Анатольевич; Busarieva Tetiana; Бусарєва, Тетяна Геннадіївна; Бусарева, Татьяна Геннадьевна
The world is changing rapidly, undergoing tectonic transformations. As the world economy changes, it becomes a real geo-economy — a single planetary economic system and national economies that need to rethink their development strategies in a changing environment. that under the current conditions there is an update of the production method, which means the transition from the industrial stage to the postindustrial one. The urgency of the research is due to the fact that, at the beginning of the 21st century, the global economy becomes not just post-industrial, in which the focus is shifted to science and education, namely, «post-industrialism» permeates the entire national economy, requiring its transition to innovative development. All this indicates that a new outlook, a new paradigm of economic development should be formed, because a planetary system will be formed that will operate under entirely new economic laws. In turn, the factors of the transition to post-industrial and post-capitalist development lead to a change in organizational models of development, organizational and technological interaction between economic actors — actors of the economy. Already in the beginning of the XXI century, in technologically developed countries, and not only in them, there is a transition to a new coordination of economic agents: from market-hierarchical coordination — to cluster-network, from vertical organizational form — to a «flat» horizontal. In the context of the formation of neo-economy, the main target setting that is revealed in this article is the definition of the main characteristics that underlie the formation of the new economic paradigm. It should be noted that despite the huge research on the development of innovative economy, information, knowledge, etc., uninvestigated parts of general matters defining to determine the ways of intensifying the processes of formation of a new economy. The main objective of this article is to identify ways to intensify the process of emerging new economy and the key factors that shape it. The article’s main statement of basic materials describes the comparative characteristics of the labor, natural, capital and new economy, analyzes such forms of intensification of the processes of economic formation as joint creativity in modern TNCs, innovative incubators, creative groups, scientific and technical conferences and innovation competitions, etc. The article draws conclusions on ways and directions of development of the new economy. Світ стрімко змінюється, переживаючи тектонічні трансформації. Змінюється як світова економіка, перетворюючись в реальну геоекономіку — єдину планетарну економічну систему, так і національні економіки, яким необхідно переглядати стратегії свого розвитку в мінливому середовищі. що в нинішніх умовах відбувається оновлення способу виробництва, що означає перехід від індустріальної стадії до постіндустріальної. Актуальність теми даної статті обумовлена тим, що на початку XXI століття глобальна економіка стає не просто постіндустріальною, в якій центр уваги переноситься на науку і освіту, а саме «постіндустріалізм» пронизує всю національну економіку, вимагаючи її переходу до інноваційного розвитку. Все це свідчить про те, що слід формувати новий світогляд, нову парадигму економічного розвитку, бо формується планетарна система, яка буде працювати за зовсім новим економічним законам. У свою чергу чинники переходу до постіндустріального та посткапіталістичного розвитку обумовлюють і зміну організаційних моделей розвитку, організаційно-технологічної взаємодії між економічними суб’єктами — акторами економіки. Вже на початку XXI століття в технологічно розвинених країнах, та й не тільки в них, відбувається перехід до нової координації діяльності економічних суб’єктів: від ринково-ієрархічної координації — до кластерно-мережевої, від вертикальної організаційної форми — до «плоскої» горизонтальної. В умовах формування неоекономіки головною проблемою, яка розкрита в цій статті є визначення головних характеристик, які є базою формування нової економічної парадигми. Треба зазначити, що не дивлячись на величезні дослідження розвитку інноваційної економіки, інформаційної, знаневої тощо недослідженими залишаються питання визначення шляхівінтенсифікації процесів становлення нової економіки. Головним завданням даної статті є визначення шляхів інтенсифікації процесів становлення нової економіки та ключових факторів, які її формують. В статті наведена порівняльна характеристика трудової, натуральної, капітальної та нової економіки, проаналізовані такі форми інтенсифікації процесів становлення економіки як спільне творчість в сучасних ТНК, інноваційні інкубатори, творчі групи, науково-технічні конференції та інноваційні конкурси тощо. У статті зроблено висновки щодо шляхів і напрямків розвитку нової економіки.
Irrational consumer behavior as a challenge for innovative entrepreneurship in the context of the formation of the digital economy
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Бицюра, Юрій Васильович; Bytsiura, Yurii
Нераціональна поведінка споживачів є одним із ключових викликів для інноваційного підприємництва в умовах формування цифрової економіки. Сучасні дослідження в галузі поведінкової економіки доводять, що споживачі приймають рішення не завжди на основі логічного аналізу та максимізації вигоди, а під впливом емоційних факторів, когнітивних упереджень і соціального середовища. Такі особливості споживчої поведінки значною мірою ускладнюють функціонування інноваційних підприємств, які намагаються адаптувати бізнес-моделі до цифрової реальності. Нераціональна поведінка споживачів в умовах формування цифрової економіки змінює підходи до маркетингових стратегій. Застосування поведінкових технологій, таких як персоналізовані рекомендації, гейміфікація й ефект дефіциту, дозволяє підприємствам стимулювати попит та підвищувати рівень конверсії продажів Алгоритми персоналізації можуть як покращувати, так і погіршувати досвід споживачів. Надмірна персоналізація контенту створює «інформаційні бульбашки», що обмежують доступ до альтернативних варіантів вибору та створюють викривлене уявлення про ринок. Імпульсивні покупки, спровоковані цифровими платформами, створюють нестабільний попит. Для інноваційних компаній це може стати серйозним викликом у довгостроковому плануванні та управлінні ризиками. Нераціональна поведінка споживачів є важливим фактором, що впливає на розвиток інноваційного підприємництва в цифровій економіці. Урахування когнітивних та емоційних аспектів поведінки дозволяє підприємствам формувати ефективні маркетингові стратегії, однак водночас створює нові виклики, повʼязані з нестабільністю попиту, ризиками маніпуляції споживачами та необхідністю регулювання цифрового середовища. Irrational consumer behavior is one of the key challenges for innovative entrepreneurship in the context of the digital economy. Modern research in behavioral economics proves that consumers do not always make decisions based on logical analysis and utility maximization but are instead influenced by emotional factors, cognitive biases, and social environments. These specific characteristics of consumer behavior significantly complicate the operation of innovative enterprises that attempt to adapt their business models to digital realities. Irrational consumer behavior in the digital economy reshapes approaches to marketing strategies. The application of behavioral technologies, such as personalized recommendations, gamification, and the scarcity effect, enables businesses to stimulate demand and increase conversion rates. Personalization algorithms can both improve and degrade the consumer experience. Excessive content personalization leads to «information bubbles», which limit access to alternative choices and create a distorted perception of the market. Impulse purchases triggered by digital platforms generate unstable demand, which can pose a serious challenge for innovative companies in long-term planning and risk management. Irrational consumer behavior is a crucial factor influencing the development of innovative entrepreneurship in the digital economy. Considering cognitive and emotional aspects of consumer decision-making allows businesses to develop effective marketing strategies, yet at the same time, it introduces new challenges related to demand instability, consumer manipulation risks, and the necessity for digital environment regulation.
Modeling dynamics of oil tanker freight ratesand market capitalization of oil tanker shipping companies
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Zaidman, Hryhorii; Зайдман, Григорій Борисович; Yakubovskyi, Serhii; Якубовський, Сергій Олексійович
This study explores the oil tanker segment, a crucial component of the shipping industry, which accounts for 25% of international cargo transportation. Oil tankers, which transport liquid cargo such as crude oil and oil products, represent over 30% of the world’s cargo-carrying fleet. By applying OLS regression techniques on a structural market dataset, the paper examines: (1) the impact of various economic indicators, including S&P 500 as a barometer of stock market performance, on oil tanker freight market indices, and (2) the influence of these economic parameters on the stock market capitalization of seven shipping companies engaged in oil transportation. The analysis covers the period from 1998 to 2023, utilizing the Baltic Clean Tanker Index (BCTI) and Baltic Dirty Tanker Index (BDTI) as proxies for tanker freight rates. The results show that the oil tanker freight market exhibits a positive dependence on inflation, consistent with existing theories, and a negative dependence on oil prices and global oil production. While this latter finding may seem counterintuitive, it suggests that more complex mechanisms are at play. Broader economic cycles and regional shifts in oil production likely influence tanker freight rates, while inflation appears to be driven not by oil prices, but by factors such as monetary policy, supply chain disruptions, and global demand. Regarding the modeling of oil tanker companies’ stock market capitalization, the study finds that different economic variables affect different maritime transport enterprises. Key trends indicate that the S&P 500 index affects companies with a longer history of public listing, LIBOR is significant for companies with larger fleets, and companies with smaller fleets appear more sensitive to freight levels. Inflation and oil prices, in contrast to freight rate models, have less influence on stock market capitalization. These findings offer valuable insights for shipping investors and market professionals, supporting more informed decision-making and improved operational management. Стаття досліджує сегмент перевезення нафти та нафтопродуктів, важливу складову судноплавної галузі, яка складає 25% від обсягу міжнародних вантажних перевезень. Нафтові танкери, які перевозять рідкі вантажі, такі як сиру нафту та нафтопродукти, складають понад 30% світового вантажного флоту. За допомогою регресії МНК на структурованих ринкових даних, у статті проаналізовано: (1) вплив різних економічних показників, включаючи індекс S&P 500 як барометр фондового ринку, на нафтоналивні фрахтові індекси, і (2) вплив цих економічних параметрів на ринкову капіталізацію семи судноплавних компаній, що займаються транспортуванням нафти та нафтопродуктів. Аналіз охоплює період з 1998 по 2023 рік та використовує Балтійський індекс чистих танкерів (BCTI) та Балтійський індекс брудних танкерів (BDTI) як проксі для ставок фрахту танкерного сектору. Результати показують, що танкерний фрахтовий ринок має позитивну залежність від інфляції, що відповідає існуючим теоріям, і негативну залежність від цін на нафту та світового виробництва нафти. Хоча останнє спостереження може здатися контрінтуїтивним, це свідчить про наявність складніших механізмів, що впливають. Ширші економічні цикли та регіональні зміщення у виробництві нафти, ймовірно, впливають на танкерні ставки фрахту, а інфляція зумовлена не цінами на нафту, а такими факторами, як грошово-кредитна політика, збої в ланцюгах постачання та світовий попит. Щодо моделювання ринкової капіталізації танкерних судноплавних компаній, дослідження показує, що різні економічні змінні впливають на різні підприємства морського транспорту. Основні тенденції вказують на те, що індекс S&P 500 впливає на компанії з довшою історією публічного лістингу, ставка LIBOR є значущою для компаній з більшими флотами, а компанії з меншими флотами виявляються більш чутливими до рівня ставки фрахту. Інфляція та ціна на нафту, на відміну від моделей фрахтових ставок, мають менший вплив на ринкову капіталізацію підприємств морського транспорту. Ці висновки дають цінні відомості для інвесторів у судноплавну галузь та фахівців, дозволяючи приймати більш обґрунтовані рішення та поліпшити управління операціями.
Priority directions of development of multilevel trade integration of Ukraine
(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2021) Yatsenko, Olena; Яценко, Олена Олександрівна; Meyers, William H.; Schneeberger, Kenneth C.; Yatsenko, Oleksandr; Яценко, Олександр Миколайович
The key trends in the world economy at the beginning of the XXI century are undoubtedly strengthening of internationalization of economic activity, which is reflected in integration processes that cover almost all countries regardless of their level of socioeconomic development, determining their competitiveness in world markets. In most modern domestic and foreign studies, international trade integration is considered in the context of its regional manifestations — preferential trade zones, free trade zones of various types and customs unions. At the same time, the areas of trade and integration cooperation are expanding and diversifying not only at the level of regional trade cooperation, but also at the level of bilateral trade and integration relations and in a network format thanks to multinational corporations that contribute to the complexity of global production networks and value chains. Among other things, the escalation of rivalry between countries and regions motivates countries to join the global system of trade regulation within the WTO. Theoretical principles of integration processes are revealed in the works of such scientists as: K. Andersen, L. Antoniuk, I. Burakovskyi, V. Vlasov, D. Hrinfild, D. Dzhekson, I. Diumulen, D. Lukianenko, R. Miuller, H. Miurdal, A. Poruchnyk, V. Piatnytskyi, Ya. Stoliarchuk, T. Tsyhankova, V. Chuzhykov, O. Yatsenko and others. The potential of trade integration on the basis of the author ‘s methodical approach is identified in the work. The vectors of intensification of trade integration with the use of forecasting by the method of linear regression (least squares) are substantiated. Special attention is paid to the analysis of trade and integration potential of Ukraine as well as to the development and substantiation of intensification directions of its use on diversification principles. The purpose of the article is to determine the priority areas of Ukraine’s international trade integration at the corporate, interstate, regional and global levels.
Sustainable directions of increasing scientific and innovative authorities in reforming the national economy
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2022) Abdullayeva, Madina; Абдулаєва, Мадіна К.; Nasirkhodjaeva, Dilafruz; Насірходжаєва, Ділафруз Сабітхановна
The development of environmental problems, the emergence of environmental crises and catastrophes, and the rise in global problems observed today need immediate resolution. The issues related to the human factor and its activation in innovative development play an important role in the development of programs for socio-economic development of the country, the deepening of reforms. This article provides views on the development of competitive training for innovation in the context of globalization, increasing the prestige of scientific work, as well as scientifically based recommendations for capacity building. The reason for applying the cluster approach in the context of this work is the absence of effective organizational and economic mechanisms of interaction between special protection enterprises, enterprises for the production of environmentally-oriented products, processing enterprises, trading companies, authorities and scientific organizations. World experience shows the effectiveness of the creation and functioning of clusters in different segments of the economy. Their common feature is productivity gains in the cluster itself and in related sectors due to the synergistic effect. The analysis shows that clustering is one of the promising models of development and can provide the necessary dynamics of economic growth.
SWOT-аналіз як інструмент стратегічного аналізу природно-ресурсного потенціалу сільських територій
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023) Пивовар, Петро В.; Pyvovar, Petro
У результаті вивчення теоретико-методичних основ SWOT-аналізу з подальшим застосуванням мови програмування R (Big Data Analysis) та геоінформаційного програмного забезпечення ArcGis PRO (ГІС технологій геокодування) було вдосконалено та адаптовано методичні підходи до проведення SWOT-аналізу природно-ресурсного потенціалу територіальних громад. Удосконалена методика складається з таких етапів: 1) формування системи індикаторів; 2) формування умов оцінки індикаторіву рамках двох груп: сильні і слабкі сторони; можливості і загрози; 3) проведення оцінки (калькуляція); 4) розрахунок інтегрованого показника; 5) визначення стратегічної зони громад; 6) візуалізація результатів. Удосконалений SWOT-аналізу природно-ресурсного потенціалу було апробовано на територіальних громадах Житомирської області. Середнє значення інтегрального показника стратегічного потенціалу природних ресурсів для міських територіальних громад становило –4,4 бали, для селищних і сільських громад: –3,8 і –4,6 бали відповідно. Причому для міських територій характерна нестача природних ресурсів, тоді як рівень їх освоєння та використання перебуває на високому рівні. Для сільських територій (сільські та селищні територіальні громади) характеризуються протилежними тенденціями. Важливим компонентом SWOT-аналізу є розподіл об’єктів аналізу в межах стратегічних зон господарювання та використання природних ресурсів. Із 54 територіальних громад, що функціонують на сільських територіях, 2 розташовані в зоні СіМ (Сила і Можливості), 11 в зоні СлЗ (Слабкі сторони — Загрози), а решта 41 в зоні СлМ (Слабкі сторони та Можливості); 3 з 12 міських територіальних громад перебувають у зоні СлЗ (Слабкі сторони — Загрози), а решта 9 — у зоні СлМ (Слабкі сторони та Можливості). Отже, сільські території Житомирської обл. станом на 2020 р. мають достатній рівень забезпечення природними ресурсами і можливості для їх подальшого використання для розвитку сільських територій. Проведення SWOT-аналізу — не самоціль і в жодному разі не вирок, а лише засіб, вдалий інструмент, що висвітлює проблеми та загрози, які в іншому разі можна було б пропустити, та допомагає зосередитися на тих сферах, у яких спростежуються найкращі перспективи та можливості розвитку територіальної громади з урахуванням природно-ресурсного потенціалу. As a result of studying the theoretical and methodological foundations of SWOT analysis with subsequent application of the R programming language (Big Data Analysis) and ArcGIS PRO geoinformation software (GIS geocoding technologies), the methodological approaches to conducting SWOT analysis of the natural-resource potential of territorial communities have been improved and adapted. The enhanced methodology consists of the following stages: 1) Formation of an indicator system; 2) Establishment of evaluation criteria for indicators within two groups: strengths and weaknesses, opportunities and threats; 3) Conducting the assessment (calculation); 4) Calculation of the integrated indicator; 5) Determination of the strategic zone of communities; 6) Visualization of the results. The improved SWOT analysis of the natural-resource potential was tested in the territorial communities of the Zhytomyr region. The average value of the integrated indicator of the strategic potential of natural resources for urban territorial communities was — 4.4 points, while for rural and village communities it was — 3.8 and — 4.6 points, respectively. Urban territories were characterized by a shortage of natural resources, while their exploitation and utilization were at a high level. Rural territories (village and rural territorial communities), on the other hand, exhibited opposite tendencies. A crucial component of SWOT analysis is the allocation of analysis objects within the framework of strategic zones of management and utilization of natural resources. Out of 54 territorial communities operating in rural areas, 2 are in the SO (Strengths and Opportunities) zone, 11 in the WW (Weaknesses and Threats) zone, and the remaining 41 in the WO (Weaknesses and Opportunities) zone. In turn, out of 12 urban territorial communities, 3 are in the WW (Weaknesses and Threats) zone, and the remaining 9 are in the WO (Weaknesses and Opportunities) zone. Thus, as of 2020, the rural territories of the Zhytomyr region have a sufficient level of natural resource supply and opportunities for further utilization within the framework of rural development. Conducting SWOT analysis is not an end in itself and by no means a verdict; it is merely a convenient tool that demonstrates the problems and threats that might otherwise be overlooked, and helps to focus on areas with the greatest prospects and opportunities for the development of territorial communities, taking into account the natural-resource potential.
Using statistical methods to analyze education
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2022) Horna, Мaryna; Горна, Марина Олексіївна; Горная, Марина Алексеевна; Ishchuk, Yaroslava; Іщук, Ярослава Володимирівна; Ищук, Ярослава Владимировна
Methods of statistical analysis, in particular sample surveys to monitor implementation of the Ukrainian education, are analyzed in the article. The topical issues that need to be addressed in evaluating secondary education reforms are outlined: the attitude of teachers belonging to all age categories to the reform of the Ukrainian education, the accessibility and effectiveness of professional development courses, the readiness to develop new educational programs, and the material equipment of classrooms depending on the type of area (urban or rural). The aim of the article is to obtain relevant statistical data on education and sup up the experience of monitoring studies in education using a combination of statistical methods. The article is based on general scientific methods: analysis and synthesis, comparisons, analysis of contingency tables, graphical method, etc. The correlation between the teacher’s age and his/her attitude to reform, the teacher’s training and retraining and his/her ability and desire to master new teaching methods, material support of the educational process and the type of area was analyzed. The hypotheses about the correlation of variables and the agreement of the respondents’ opinions were tested. The practice of implementing monitoring studies to meet the demands of administrations in analytical information on education is discussed. It is emphasized that more effective statistical and information technologies, forms and methods of statistical observations, including special and sample surveys, need to be used in statistical studies as an alternative to the traditional reporting. The need for elaborating methodological and organizational issues in plans of particular surveys with consideration to information support and advanced Internet, information & communication and digital technologies is highlighted. The end result of the study is to obtain statistically reliable data for analysis which results will enable to formulate conclusions and recommendations for actors of the educational process. The produced information can be useful for education authorities as the basis for taking administrative decisions. У статті проаналізовано можливості використання методів статистичного аналізу, зокрема вибіркових опитувань, для моніторингу розвитку української освіти. Окреслено актуальні питання, на які необхідно звернути увагу в оцінці реформ середньої освіти: ставлення вчителів усіх вікових категорій до реформування української освіти, доступність та ефективність курсів підвищення кваліфікації, готовність до розробки нових освітніх програм, матеріальне оснащення навчальних кабінетів залежно від типу місцевості (міська чи сільська). Метою статті є отримання відповідних статистичних даних про освіту та узагальнення досвіду моніторингових досліджень в освіті з використанням комбінації статистичних методів. Стаття базується на загальнонаукових методах: аналізі та синтезі, порівняннях, аналізі таблиць контингентності, графічному методі тощо. Досліджено співвідношення віку вчителя та його ставлення до реформування, підготовки та перепідготовки вчителя та його здібностей. Проаналізовано бажання оволодіти новими методами навчання, матеріальне забезпечення навчального процесу за напрямами навчання. Було перевірено гіпотези про кореляцію змінних та збіг думок респондентів. Обговорюється практика впровадження моніторингових досліджень для задоволення потреб органів управління в аналітичній інформації про освіту. Наголошується на необхідності використання спеціальних та вибіркових досліджень, як альтернативи традиційній звітності. Також обґрунтовано необхідність розроблення планів досліджень з урахуванням інформаційного забезпечення та можливостей мережі Інтернет, інформаційно-комунікаційних та цифрових технологій. Кінцевим результатом дослідження є отримання статистично достовірних даних для аналізу, результати якого дозволять сформулювати висновки та рекомендації для суб’єктів освітнього процесу. Отримана інформація може бути корисною органам управління освітою як основа для прийняття управлінських рішень.
Агромаркетинг як невід’ємна складова розвитку аграрної галузі регіону
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023) Гмиря, Вікторія Петрівна; Hmyria, Viktoriia; Полях, Сергій Сергійович; Poliakh, Serhii
На сучасному етапі розвитку економіки країни маркетинг для підприємств агропромислового комплексу стає однією з умов успішного функціонування. У ринкових умовах використання агромаркетингу дозволяє їм перебудувати всю виробничо-господарську діяльність з урахуванням вимог, що висуваються ринком, і забезпечити ефективну реалізацію маркетингової стратегії підприємств АПК. Агромаркетинг, будучи системою управління діяльністю на аграрному ринку, регулювання ринкових процесів і вивчення даного ринку не лише на мікрорівні підприємств, а й на державному макрорівні, здатний запропонувати механізми взаємовигідного обміну між різними суб’єктами ринку, створити умови для виявлення вимог споживачів та визначення можливостей їх задоволення. Це передбачає вивчення сільськогосподарського ринку та прогнозування динаміки його розвитку, формування попиту на продукцію цього ринку та стимулювання її розподілу. Агромаркетинг дозволяє науково обґрунтовувати прийняття рішень про виробництво, збут та просування ринку товарів, дає можливість адекватно оцінювати і прогнозувати ринкову ситуацію, розробляти стратегію і тактику конкуренції і є складною системою щодо вирішення проблем отримання максимального прибутку від виробництва та реалізації продукції з мінімальним комерційним ризиком, що потребує регулювання та управління. Сільськогосподарське підприємство не є саморегулюючим, тому між ним та зовнішнім маркетинговим середовищем відбувається постійний обмін ресурсами та інформацією. Сучасна практика показує, що від того, наскільки ефективно організовано виробництво, наскільки продукція сільгосптоваровиробників відповідає очікуванням споживачів, наскільки грамотно і гармонійно вибудовано систему товароруху та маркетингу для підприємства залежить як фінансове становище суб’єкта господарювання, а й працівників його виробництва. At the current stage of development of the country’s economy, marketing for enterprises of the agro-industrial complex is one of the conditions for successful functioning. In market conditions, the use of agricultural marketing allows them to rebuild all production and economic activities taking into account the requirements of the market and ensure the effective implementation of the marketing strategy of agro-industrial complex enterprises. Agro marketing, being a system of managing activities on the agricultural market, regulating market processes and studying this market not only at the micro level of enterprises, but also at the state macro level, is able to offer mechanisms of mutually beneficial exchange between various market subjects, create conditions for identifying consumer requirements and identifying opportunities their satisfaction. This involves studying the agricultural market and forecasting the dynamics of its development, forming demand for the products of this market and stimulating its distribution. Agricultural marketing allows you to scientifically justify decision-making about the production, sale and market promotion of goods, provides an opportunity to adequately assess and forecast the market situation, develop a strategy and tactics of competition and is a complex system for solving the problems of obtaining maximum profit from the production and sale of products with minimal commercial risk, which needs regulation and management. The agricultural enterprise is not self-regulating, therefore there is a constant exchange of resources and information between it and the external marketing environment. Modern practice shows that the financial situation of the business entity itself, as well as its production workers, depends on how effectively the production is organized, how the products of agricultural producers meet the expectations of consumers, how competently and harmoniously the system of goods movement and marketing is built for the enterprise.

Browse

Browsing Вчені записки by Title

Results Per Page

Sort Options