Browse
Recent Submissions
Item Екологічна модернізація міжнародної логістики як чинник розвитку підприємництва в умовах глобальних трансформацій(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Шергіна, Лідія Антонівна; Sherhina, Lidiia; Жемба, Алла Йосипівна; Zhemba, Alla; Канівець, Тарас Олегович; Kanivets, TarasУ статті досліджено теоретичні засади, світовий досвід і практичні перспективи екологічної модернізації міжнародної логістики як важливого чинника розвитку підприємництва в умовах глобальних трансформацій та післякризового відновлення економіки. Обґрунтовано, що сучасна логістика відіграє ключову роль у формуванні сталих ланцюгів постачання, а її екологізація стає необхідною умовою підвищення конкурентоспроможності бізнесу та інтеграції національних економік у світовий ринок. Проаналізовано вплив транспортної діяльності на довкілля, зокрема структуру викидів парникових газів за видами транспорту, та визначено основні напрями скорочення негативного екологічного впливу логістичних процесів. Узагальнено міжнародний досвід упровадження «зелених» логістичних рішень, зокрема використання екологічних стандартів ISO, цифрових технологій, декарбонізації транспорту, розвитку енергоефективної інфраструктури та прозорої нефінансової звітності. Доведено, що екологічна модернізація логістики не лише сприяє зменшенню викидів і раціональному використанню ресурсів, а й формує нові можливості для підприємницької діяльності, зокрема для малого та середнього бізнесу, інноваційних стартапів і цифрових логістичних платформ. Особливу увагу приділено можливостям адаптації європейських екологічних підходів до умов України в контексті євроінтеграційних процесів. Визначено ключові напрями розвитку екологічно орієнтованої логістики в Україні, серед яких модернізація транспортної інфраструктури, цифровізація логістичних процесів, розвиток «зелених» логістичних центрів і стимулювання інвестицій у низьковуглецеві технології. Зроблено висновок, що екологічна модернізація міжнародної логістики може стати ефективним інструментом довгострокового підприємницького зростання, структурної трансформації економіки та підвищення її стійкості в умовах глобальних викликів. The article explores the theoretical foundations, global experience, and practical prospects of the ecological modernization of international logistics as a key factor in entrepreneurship development amid global transformations and post-crisis economic recovery. It substantiates that modern logistics plays a crucial role in forming sustainable supply chains, while its greening is becoming a necessary condition for enhancing business competitiveness and integrating national economies into the global market. The environmental impact of transport activities is analyzed, particularly the structure of greenhouse gas emissions by transport modes, and the main directions for reducing the negative environmental effects of logistics processes are identified. The study summarizes international experience in implementing green logistics solutions, including the application of ISO environmental standards, digital technologies, transport decarbonization, the development of energy-efficient infrastructure, and transparent nonfinancial reporting. It is proven that ecological modernization of logistics not only contributes to emission reductions and rational resource use, but also creates new opportunities for entrepreneurial activity, especially for small and medium-sized enterprises, innovative start-ups, and digital logistics platforms. Special attention is given to the adaptation of European environmental approaches to Ukraine’s conditions in the context of European integration. Key priorities for the development of environmentally oriented logistics in Ukraine are outlined, including modernization of transport infrastructure, digitalization of logistics processes, development of green logistics centers, and stimulation of investments in low-carbon technologies. The article concludes that ecological modernization of international logistics can become an effective tool for long-term entrepreneurial growth, structural economic transformation, and strengthening economic resilience to global challenges.Item Принцип справедливої конкуренції в рамках світової організації торгівлі та його вплив на розвиток тепличного господарства(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Чухраєва, Наталія Миколаївна; Chukhraieva, Nataliia; Якимчук, Віталій Юрійович; Yakymchuk, VitaliiРозвиток тепличного господарства є важливим елементом аграрного сектору, що забезпечує продовольчу безпеку, створення робочих місць і підвищення економічної стійкості країн. У контексті членства України в Світовій організації торгівлі (СОТ) реалізація принципу справедливої конкуренції стає ключовою умовою для ефективної інтеграції у світовий ринок. Водночас недостатній рівень технологічної модернізації, висока енергоємність та нестабільна економічна ситуація створюють серйозні виклики для українських виробників тепличної продукції. Основною проблемою є низький рівень конкурентоспроможності тепличного господарства України на міжнародному ринку. Причинами цього є технологічна відсталість, недостатня державна підтримка та складнощі з адаптацією до вимог СОТ. Вирішення цієї проблеми вимагає комплексного підходу, що поєднує модернізацію, стимулювання інвестицій та забезпечення відповідності міжнародним стандартам. Попередні дослідження недостатньо висвітлюють вплив регуляторних механізмів СОТ на розвиток тепличного сектору в Україні. Особливу увагу потребують аспекти міжнародного співробітництва, стимулювання інновацій через залучення інвестицій та участь у глобальних ланцюгах постачання. У статті зроблено акцент на цих аспектах із метою заповнення наявних прогалин. У дослідженні використано комплексний підхід, що включає аналіз статистичних даних за період 2010–2023 років, огляд міжнародного досвіду країн-членів СОТ, зокрема країн G7, та оцінку регуляторних механізмів. Методи включали порівняльний аналіз, графічну візуалізацію динаміки розвитку та структурування даних у таблицях для надання рекомендацій. У результаті дослідження встановлено, що впровадження інноваційних технологій та забезпечення державної підтримки є ключовими факторами підвищення конкурентоспроможності тепличного сектору. Результати аналізу динаміки розвитку тепличного господарства в Україні показали поступове зростання обсягів виробництва, проте з низькими темпами через енергетичні витрати та брак інвестицій. Отримані результати свідчать про необхідність вдосконалення державної політики для підвищення конкурентоспроможності. У порівнянні з попередніми дослідженнями зроблено акцент на взаємозв’язку між інвестиційною привабливістю галузі та регуляторними механізмами СОТ. Значення отриманих результатів полягає у створенні практичних рекомендацій для виробників і державних органів. Основні висновки роботи включають обґрунтування важливості державної підтримки, модернізації теплиць і залучення інвестицій для адаптації до умов СОТ. Рекомендації спрямовані на створення сприятливого інвестиційного клімату, розвиток експорту через гармонізацію стандартів і участь у міжнародних програмах. Подальші дослідження мають зосередитися на вивченні ефективності впровадження енергозберігаючих технологій та розширенні доступу до фінансових ресурсів. The development of greenhouse farming is an important element of the agricultural sector, which ensures food security, job creation and economic sustainability of countries. In the context of Ukraine's membership in the World Trade Organisation (WTO), the implementation of the principle of fair competition is becoming a key condition for effective integration into the global market. At the same time, the insufficient level of technological modernisation, high energy intensity and unstable economic situation pose serious challenges for Ukrainian greenhouse producers. The main problem is the low level of competitiveness of Ukraine's greenhouse industry in the international market. The reasons for this are technological backwardness, insufficient government support and difficulties in adapting to WTO requirements. Addressing this problem requires a comprehensive approach that combines modernisation, investment promotion and compliance with international standards. Previous studies have not sufficiently covered the impact of WTO regulatory mechanisms on the development of the greenhouse sector in Ukraine. Particular attention should be paid to the aspects of international cooperation, stimulation of innovation through investment and participation in global supply chains. The article focuses on these aspects in order to fill the existing gaps. The aim of the study is to analyse the impact of the WTO fair competition principle on the development of the greenhouse industry in Ukraine and to formulate recommendations for adaptation to international market conditions. The study used a comprehensive approach, including analysis of statistical data for the period 2010–2023, review of international experience of WTO members, in particular the G7 countries, and assessment of regulatory mechanisms. Methods used included comparative analysis, graphical visualisation of development dynamics, and structuring of data in tables to provide recommendations. The study found that the introduction of innovative technologies and state support are key factors in increasing the competitiveness of the greenhouse sector. The results of the analysis of the dynamics of greenhouse development in Ukraine showed a gradual increase in production volumes, but at a low rate due to energy costs and lack of investment. The results obtained indicate the need to improve public policy to increase competitiveness. Compared to previous studies, the article emphasises the relationship between the investment attractiveness of the industry and the WTO regulatory mechanisms. The significance of the obtained results lies in the creation of practical recommendations for producers and government agencies. The main conclusions of the study include the justification of the importance of state support, greenhouse modernisation and investment attraction for adaptation to the WTO conditions. The recommendations are aimed at creating a favourable investment climate, developing exports through harmonisation of standards and participation in international programmes. Further research should focus on studying the effectiveness of energysaving technologies and expanding access to financial resources.Item Ризик-діагностика ентропійного розвитку підприємств як основа формування антикрихких бізнес-систем(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Теплюк, Марія Анатоліївна; Tepliuk, MariiaУ статті обґрунтовано методичний інструментарій оцінювання ентропійного розвитку підприємств в умовах трансцендентного економічного середовища, що характеризується високим рівнем невизначеності, турбулентності та нелінійних змін. Розкрито сутність ентропійного розвитку як інтегральної характеристики дезорганізації, нестабільності та стохастичності бізнес-процесів, що впливають на ефективність і стійкість функціонування підприємства. Запропоновано комплексний підхід до оцінювання ентропії, який поєднує системний, процесний, кількісний та якісний методичні підходи, що дозволяє ідентифікувати джерела ентропійних збурень у фінансовій, інформаційній, організаційній, виробничій та маркетинговій сферах діяльності підприємства. Обґрунтовано доцільність інтеграції елементів теорії інформації, синергетики, фрактальної геометрії та нечіткого моделювання для глибинного аналізу складних динамічних процесів розвитку. Особливу увагу приділено побудові математичної моделі ентропійного розвитку підприємства на основі системи диференціальних рівнянь типу Вольтерри–Лотки, адаптованої до економічних умов. Запропонована модель дозволяє досліджувати взаємодію прибутковості та ентропійних чинників, аналізувати траєкторії розвитку, визначати точки динамічної рівноваги та оцінювати циклічні коливання як прояви ентропійної нестабільності. Виконано лінійний аналіз поведінки системи в околі точки рівноваги та обґрунтовано можливість кількісного оцінювання економічного ризику як міри ентропійної волатильності. Доведено, що застосування запропонованого методичного інструментарію створює підґрунтя для формування адаптивних та антикрихких управлінських стратегій, спрямованих на зниження деструктивного впливу ентропії та забезпечення сталого й інноваційного розвитку підприємств у довгостроковій перспективі. The article substantiates the methodological tools for assessing the entropic development of enterprises in a transcendental economic environment characterized by a high level of uncertainty, turbulence and nonlinear changes. The essence of entropic development is revealed as an integral characteristic of disorganization, instability and stochasticity of business processes that affect the efficiency and stability of the enterprise. A comprehensive approach to assessing entropy is proposed, which combines systemic, process, quantitative and qualitative methodological approaches, which allows identifying sources of entropic disturbances in the financial, information, organizational, production and marketing spheres of the enterprise. The feasibility of integrating elements of information theory, synergetics, fractal geometry and fuzzy modeling for in-depth analysis of complex dynamic development processes is substantiated. Special attention is paid to building a mathematical model of entropic development of an enterprise based on a system of differential equations of the Volterra–Lotka type, adapted to economic conditions. The proposed model allows us to study the interaction of profitability and entropic factors, analyze development trajectories, determine dynamic equilibrium points and evaluate cyclical fluctuations as manifestations of entropic instability. A linear analysis of the system behavior around the equilibrium point is performed and the possibility of quantitative assessment of economic risk as a measure of entropic volatility is substantiated. It is proven that the application of the proposed methodological tools creates a basis for the formation of adaptive and antifragile management strategies aimed at reducing the destructive impact of entropy and ensuring sustainable and innovative development of enterprises in the long term.Item Особливості регулювання світового ринку електромобілів(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Солодковська, Ганна Володимирівна; Solodkovska, Hanna; Іщенко, Анна Володимирівна; Ishchenko, Anna; Олефіренко, Вікторія Володимирівна; Olefirenko, ViktoriiaВ статті досліджено еволюцію світового ринку електромобілів та виокремлено стадії їх розвитку. Виокремлено нові та посилені вимоги щодо викидів парникових газів і мандати на транспорт із нульовими викидами (ZEV), що підвищуватимуть проникнення електромобілів у середньостроковій перспективі. Представлено ключові міжнародні стандарти та регуляторні акти в автомобільній промисловості. В статті було зазначено багатосторонні ініціативи у сфері електромобільності, кількість яких суттєво зросла впродовж останніх років, що відображає прагнення держав прискорити декарбонізацію транспорту та узгодити політики на міжнародному рівні. Розглянуто регуляторні заходи ринку електромобілів в різних країнах, що стимулюють до збільшення попиту на електромобілі. The article examines the evolution of the global electric vehicle (EV) market and identifies the key stages of its development from early experimental solutions to largescale commercial deployment. Particular attention is paid to the role of government regulation as a decisive factor shaping market dynamics, technological trajectories, and competitive structures within the automotive industry. The study highlights the tightening of greenhouse gas emission standards and the introduction of zero-emission vehicle (ZEV) mandates, which are expected to significantly accelerate EV market penetration in the medium term. The paper systematizes major international standards and regulatory frameworks governing the automotive sector, including technical, environmental, safety, and cybersecurity requirements, and analyzes their geographical scope of application. It also reviews multilateral initiatives in the field of electromobility, whose rapid expansion in recent years reflects the growing commitment of governments to transport decarbonization and policy coordination at the international level. Special attention is devoted to comparative analysis of regulatory instruments applied in different countries, such as fiscal incentives, subsidies, quota mechanisms, and trade restrictions, which stimulate demand for electric vehicles while simultaneously influencing global value chains. The interaction between energy policy and transport electrification is emphasized, particularly the increasing dependence of EV sustainability on the availability of renewable energy sources and charging infrastructure. The article concludes that the global EV market is undergoing a profound transformation driven by environmental imperatives, technological innovation, and regulatory pressure. At the same time, rising geopolitical tensions, concentration of battery production, and uneven regulatory approaches create new challenges for longterm market stability. Balancing climate objectives, industrial competitiveness, and social considerations is identified as a key task for policymakers shaping the future architecture of the global electric vehicle market.Item Конкурентне середовище та лідерство агротрейдерів на глобальному ринку зерна(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Яценко, Ольга Миколаївна; Yatsenko, Olha; Яценко, Олександр Миколайович; Yatsenko, Oleksandr; Яремко, Катерина Анатоліївна; Yaremko, KaterynaУ статті досліджено ключові тенденції розвитку світової торгівлі аграрною продукцією в умовах посилення глобалізаційних процесів, кліматичних змін і геополітичних викликів, зокрема повномасштабної війни росії проти України. На цьому тлі постає потреба комплексного аналізу сучасних тенденцій та конкурентних стратегій провідних світових агротрейдерів, щоб визначити ключові фактори, що забезпечують їхнє лідируюче становище на світовому ринку зерна. Об’єктом дослідження є процес розвитку конкурентного лідерства на глобальному ринку зерна. Предметом дослідження є стратегічні таорганізаційні передумови, механізми та інструменти забезпечення конкурентного лідерства агротрейдерів на глобальному ринку зерна, що дозволяють випереджати конкурентів і досягати визначених цілей. Метою статті є вивчення й характеристика підходів до розвитку конкурентного лідерства на глобальному ринку зерна з метою обґрунтування і надання пропозицій стосовно механізмів та інструментів, що дозволяють випереджати конкурентів через систему інновацій, цифровізації, ефективного управління, системи мотивацій для досягнення визначених цілей. В статті проаналізовано вплив інтеграційних об’єднань (ЄС, MERCOSUR, USMCA) на формування правил доступу до ринків, структуру торговельних потоків та посилення конкуренції на агропродовольчому ринку. Окрему увагу приділено динаміці експорту й імпорту зернових за 2010–2024 рр., а також зростанню ролі азійських країн як ключових імпортерів. Узагальнено діяльність «великої четвірки» зернових трейдерів (Cargill, ADM, Bunge, Louis Dreyfus Company), виокремлено їхні бізнес-моделі, інноваційні практики, логістичні та фінансові переваги. Показано, що інноваційність, цифровізація ланцюгів постачання, впровадження ESG-підходів і розвиток органічного виробництва стають визначальними чинниками конкурентного лідерства на глобальному ринку зерна. Зроблено висновок, що адаптація до цих трендів, цифрова трансформація торгівлі та орієнтація на сталий розвиток є критично важливими для підвищення конкурентоспроможності аграрних експортерів, зокрема України, в умовах посилення продовольчої та геоекономічної нестабільності. The article examines key trends in the development of global trade in agricultural products under conditions of intensified globalization, climate change, and geopolitical challenges, in particular the full-scale war of russia against Ukraine. Against this backdrop, there is a need for a comprehensive analysis of the current trends and competitive strategies of leading global agri-traders to identify the key factors that ensure their leading position in the global grain market. The study focuses on the process of developing competitive leadership in the global grain market. The subject of the study is the strategic and organizational prerequisites, mechanisms, and tools that enable Agritraders to maintain competitive leadership in the global grain market, thereby staying ahead of competitors and achieving specific goals. The purpose of the article is to study and characterize approaches to developing competitive leadership in the global grain market in order to justify and provide proposals regarding mechanisms and tools that allow staying ahead of competitors through a system of innovation, digitalization, effective management, and motivation systems for achieving specific goals. The impact of integration blocs (the EU, MERCOSUR, USMCA) on shaping market access rules, the structure of trade flows, and increasing competition in the agri-food market is analyzed. Special attention is paid to the dynamics of grain exports and imports from 2010 to 2024, as well as to the growing role of Asian countries as key importers. The activities of the «Big Four» grain traders (Cargill, ADM, Bunge, Louis Dreyfus Company) are summarized, with their business models, innovative practices, and logistical and financial advantages identified. It is demonstrated that innovativeness, digitalization of supply chains, the implementation of ESG approaches, and the development of organic production are becoming key factors in defining competitive leadership in the global grain market. The article concludes that adaptation to these trends, digital transformation of trade, and a focus on sustainable development are critically important for strengthening the competitiveness of agricultural exporters, including Ukraine, under conditions of increasing food and geoeconomic instability. Key words: grain trading; agricultural trading; leadership; competitive leadership; global grain market; international tradeItem Вплив диспропорції торговельних потоків на глобальні судноплавні маршрути та портову інфраструктуру(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Шкуренко, Ольга Володимирівна; Shkurenko, OlhaУ статті досліджено вплив диспропорції торговельних потоків на глобальні судноплавні маршрути та портову інфраструктуру, зокрема в умовах пандемії COVID-19 та воєнних дій в Україні. Доведено, що пандемія COVID-19 та воєнні конфлікти порушили стабільність постачань, а морські перевезення зазнали безпрецедентних затримок і дефіциту контейнерів. Зазначено, що в умовах глобальної трансформації спостерігається посилення диспропорції торговельних потоків, що спричиняє нерівномірне навантаження на світові судноплавні маршрути та портову інфраструктуру. Це спричинило переглянути стратегії перевезень та актуалізувало впровадження принципів гнучкого судноплавства. Визначено економічні, геополітичні, технологічні, екологічні та соціальні чинники, які формують нерівномірність вантажопотоків, та мають комплексний характер. Окрему увагу приділено стійкості портів, цифровій трансформації та диверсифікації маршрутів як інструментам адаптації до кризових умов. Обгрунтовано, що диспропорція торговельних потоків формується під впливом багатьох взаємопов’язаних факторів, серед яких провідне місце займають економічна глобалізація, геополітична нестабільність, технологічна нерівність та екологічні обмеження. Запропоновано комплекс заходів щодо згладжування диспропорцій, що включає модернізацію портової інфраструктури, розвиток регіональних хабів і мультимодальних перевезень, цифровізацію та автоматизацію логістики, міжнародну координацію судноплавних альянсів і державну підтримку. Комплекс заходів, заснований на поєднанні цифрових інновацій, регіональної інтеграції та сталого розвитку, здатний забезпечити поступове згладжування диспропорцій у світових торговельних потоках і сприяти підвищенню ефективності глобальної судноплавної інфраструктури. Отримані результати мають практичне значення для підвищення ефективності глобальної судноплавної системи та адаптації портів до сучасних викликів. The article investigates the impact of the disproportion of trade flows on global navigable routes and port infrastructure, in particular in the conditions of the Covid19 pandemic and hostilities in Ukraine. It has been proved that the Covid-19 pandemics and military conflicts have violated the stability of supply, and maritime transport has undergone unprecedented delays and containers. It is noted that in the conditions of global transformation there is an increase in the disproportion of trade flows, which causes uneven load on world navigable routes and port infrastructure. This led to review of transportation strategies and actualized the implementation of the principles of flexible navigation. Economic, geopolitical, technological, environmental and social factors that form the unevenness of cargo flows are identified and are complex. Particular attention is paid to the stability of ports, digital transformation and diversification of routes as tools for adaptation to crisis conditions. It is substantiated that the disproportion of trade flows is formed under the influence of many interrelated factors, among which the leading place is occupied by economic globalization, geopolitical instability, technological inequality and environmental restrictions. A set of measures for smoothing disproportions, including the modernization of port infrastructure, development of regional hubs and multimodal transportation, digitalization and automation of logistics, international coordination of shipping alliances and state support, is proposed. A set of measures based on the combination of digital innovation, regional integration and sustainable development, is able to provide a gradual smoothing of disproportions in world trade flows and to increase the efficiency of global navigable infrastructure. The results obtained are practical for improving the efficiency of the global navigation system and adaptation of ports to modern challenges.Item Індикаторна оцінка рівня діджиталізації підприємств рітейлу(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Урбанський, Максим Вікторович; Urbanskyi, Maksym; Янковой, Роман Васильович; Yankovoi, RomanУ статті запропоновано відтворювану індикаторну систему та композитний індекс RDI (Retail Digitalization Index, шкала 0–100), призначений для кількісного вимірювання рівня діджиталізації підприємств рітейлу. Основна мета дослідження полягає у забезпеченні порівнюваності цифрової зрілості між різними форматами торговельних мереж, часовими періодами та країнами, а також у створенні для менеджменту практичного інструменту стратегічного бенчмаркингу, контролю прогресу та обґрунтування інвестицій у цифрові рішення. Методологічна рамка операціоналізована через шість доменів цифрової зрілості: омніканальність і клієнтський інтерфейс; операції та ланцюг постачання; дані й аналітика; автоматизація та in-store технології; кібербезпека й комплаєнс; людський капітал і управління змінами. Джерела даних включають корпоративну звітність, вимірювання активності цифрових каналів, операційні KPI, результати аудитів інформаційної безпеки та стандартизоване експертне опитування. Усі індикатори проходять нормалізацію до єдиної шкали, що забезпечує інтеграцію різнорідних показників і дозволяє отримати агрегований результат у вигляді RDI. Пілотне застосування методики на вибірці 72 торговельних мереж за 2023– 2025 роки продемонструвало, що медіанний рівень RDI в Україні становить 53 проти 64 на зарубіжних ринках. Найуразливішими зонами залишаються автоматизація процесів та in-store технології, блок кібербезпеки, а також сегмент управління даними й аналітикою. Водночас зафіксовано стале зростання цифрової зрілості, що має характер наздоганяючого розвитку. Аналіз показав позитивний кореляційний зв’язок між високими значеннями RDI та кращими фінансово-операційними результатами підприємств — зокрема динамікою онлайн-виручки, оборотністю запасів, рівнем NPS і продуктивністю праці. На основі доменного профілю побудовано дорожню карту цифрових «швидких перемог» і стратегічних ініціатив середньо- та довгострокового горизонту. Практична значущість полягає у можливості регулярного моніторингу прогресу, виявлення пріоритетів і підвищення ефективності інвестицій у цифрову трансформацію. Обмеження дослідження стосуються повноти вихідних даних, різниці у стандартах обліку, необхідності причинної валідації та проведення стрес-тестів індексу. This article presents a reproducible indicator framework and a composite Retail Digitalization Index (RDI; 0–100 scale) designed to measure the digitalization level of retail enterprises in a way that is comparable across firms, formats, and time. Digitalization is operationalized along six mutually reinforcing domains: omnichannel and customer interface, operations and supply chain, data and analytics, in-store automation technologies, cybersecurity and compliance, and human capital with change management. The empirical design combines multiple data sources — corporate disclosures, measurements of digital channels (e.g., app activity, click-and-collect share), operational KPIs (inventory accuracy, order lead time), outcomes of security audits/certifications, and a standardized expert survey — followed by harmonized preprocessing (outlier control, gap handling) and normalization to a common 0–100 scale. Domain scores are aggregated into the firm-level RDI with safeguards against profile imbalance so that weak areas are not masked by strong ones. A pilot application to 72 retail networks in 2023–2025 (30 in Ukraine; 42 abroad) demonstrates the index’s utility. The median RDI is lower in Ukraine (53) than on foreign markets (64), with the largest gaps observed in in-store automation, cybersecurity/compliance, and data/analytics. At the same time, a catch-up pattern is evident: Ukrainian networks improve faster over the observation window, especially in omnichannel capabilities and cybersecurity. External validity checks show that higher RDI values are associated with stronger growth in online revenue, better inventory turnover, higher NPS, and improved labour productivity; effects on margin materialise more slowly but trend positive. Based on domain profiles, the paper outlines a practical roadmap that sequences low-cost «quick wins» and more capitalintensive initiatives, enabling managers to link digital investments to measurable performance outcomes. The contribution is twofold: a transparent, firm-level maturity metric tailored to retail and a portable measurement protocol that supports benchmarking and target-setting. Limitations involve data completeness and definition standardisation; future work should include causal validation and stress-testing under shocks (logistics disruptions, cyber incidents) and extend sectoral coverage to adjacent formats.Item Новітні тренди економічного розвитку регіонів: фокусування на ЄС(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Чужиков, Віктор Іванович; Chuzhykov, ViktorОстанні зміни в технологіях виробництва та нових принципах його розміщення суттєво вплинули на характер, структуру та динаміку конвергенцій внутрішніх регіонів не лише в державах-лідерах, а й в межах тих територій, котрі впевнено демонструють економічні успіхи, що зумовлені впливом інновацій, інвестицій, глибокими соціальними зрушеннями, а також інтеграцією в глобальний простір штучного інтелекту, який суттєво змінив традиційне уявлення спільноти про різновеликі регіони, їх таксономію та тренди розвитку. Саме вони впродовж наступних десяти років будуть визначати позитивні/негативні тенденції розвитку локальних середовищ. Своєрідний регіональний вакуум розуміння нових систем і традиційних моделей розвитку зумовив нагальну потребу в систематизації тих змін, котрі автор пропонує називати динамічними і статичними трендами. До першої групи було віднесено глобальну соціокультурну трансформацію, вплив штучного інтелекту, створення цифрового регіонального середовища, урбанізаційну гібридизацію, циклічне асинхронне зростання, регіональну віртуалізацію, «факторний збій», історичну регіональну пам’ять, а також постійно зростаючий міграційний тиск, масштаби якого збільшується з кожним роком. Водночас автор переконаний, що статичні тренди при всій їх умовній сталості також визначатимуть характер глибоких регіональних змін. До них було віднесено: можливі методологічні компроміси; сталу і, водночас, турбулентну реальність; конфлікт національних (глобальних) інтересів; обґрунтування сингулярних підходів; вибудовування транслокальної моделі внутрішніх відносин; зростаючу активність регуляторних інститутів; усталені, а в деяких випадках й рудиментарні механізми і інструменти розвитку; аутсорсингову невизначеність; регіональну пам’ять; утискування тривалості регіональних циклів тощо. В сучасному ЄС найбільш важливими заходами модернізації мають стати трансформаційні зміни існуючої зараз таксономічної моделі NUTS-1; NUTS-2; NUTS-3, а також системи єврорегіонів, розростання вагомості інтразональних структур, часткове повернення до локалітетів та трансрегіональних інноваційних формувань. Recent changes in production technologies and their spatial distribution have significantly influenced the nature, structure, and dynamics of regional development not only in leading countries but also within territories that confidently demonstrate economic success. These achievements are driven by innovations, investments, profound social transformations, and the integration of artificial intelligence into the global intellectual space, which has fundamentally altered traditional perceptions of regions of various sizes, their taxonomy, and development trends. Over the next decade, these factors will determine the positive or negative trajectories of local environments. A kind of regional vacuum in understanding new systems and development models has created an urgent need to systematize these changes, which the author proposes to categorize as dynamic and static trends. The first group includes global sociocultural transformation, the impact of artificial intelligence, the creation of a digital regional environment, urban hybridization, cyclical asynchronous growth, regional virtualization, the «factor malfunction,» historical regional memory, and migration pressure. At the same time, the author believes that static trends, despite their relative stability, will also shape the nature of distinctive regional progress. These include: methodological compromise (sustainable development or turbulent reality), national (and international) interests, justification of singular approaches, the translocal model of internal relations, increasing activity of regulatory institutions, established development mechanisms and instruments, outsourcing uncertainty, regional memory, and the compression of regional cycles, among others. In the modern EU, the most important modernization measures should include transformational changes to the existing taxonomic model NUTS-1, NUTS-2, NUTS-3, as well as to the system of Euroregions, the expansion of intrazonal structures, and a partial return to localities and transregional innovation formations.Item Маркетингово-комунікаційна політика стартапів: бюджетні маркетингові інструменти цифрового просування в економіці вражень(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Татаринцева, Юлія Леонідівна; Tataryntseva, YuliiaУ сучасних умовах цифрової трансформації та економіки вражень стартапи стикаються з викликом формування ефективної маркетингово-комунікаційної політики при обмежених фінансових ресурсах. За статистикою, близько 90% стартапів зазнають невдачі протягом перших трьох років, причому неефективні маркетингові комунікації є однією з ключових причин. Традиційні маркетингові інструменти вимагають значних бюджетів, що робить їх недоступними для молодих компаній. Попри активне дослідження цифрового маркетингу, залишається недостатньо систематизованим підхід до вибору бюджетних інструментів просування з урахуванням специфіки різних етапів розвитку стартапу та принципів створення емоційних вражень. Недостатньо вивченими є критерії відбору оптимальних каналів комунікації для формування емоційного зв’язку з аудиторією, а також підходи до інтеграції різних інструментів у єдину стратегію створення клієнтського досвіду за умови обмежених ресурсів. Метою статті є теоретичне обґрунтування та розробка практичних рекомендацій щодо формування ефективної маркетингово-комунікаційної політики стартапів на основі бюджетних інструментів цифрового просування в умовах економіки вражень. У статті систематизовано інноваційні бюджетні інструменти цифрового маркетингу за трьома етапами розвитку стартапу (запуск, зростання, масштабування), визначено їхні цілі та потенціал створення вражень. Розроблено критерії відбору оптимальних каналів комунікації з урахуванням поведінкових патернів аудиторії та економічної ефективності. Запропоновано інтеграційну модель взаємодії інструментів на етапах customer journey (обізнаність, розгляд, конверсія, лояльність, адвокація) з акцентом на синергетичному ефекті та автоматизації переходів між каналами. Маркетингово-комунікаційна політика стартапів в економіці вражень має базуватися на креативності та здатності створювати емоційний досвід, а не на обсязі бюджету. Подальші дослідження мають бути спрямовані на розробку метрик вимірювання якості створюваних вражень та їх впливу на довгострокову лояльність споживачів. In the current context of digital transformation and the Experience Economy, startups face the challenge of formulating an effective marketing and communication policy while operating with limited financial resources. Statistically, approximately 90% of startups fail within the first three years, with ineffective marketing communications being one of the key contributing factors. Traditional marketing tools require substantial budgets, making them inaccessible to young companies. Despite active research into digital marketing, the approach to selecting budget-friendly promotional tools remains insufficiently systematized, particularly when considering the specificity of different startup development stages and the principles of creating emotional experiences. Furthermore, the criteria for selecting optimal communication channels for establishing an emotional connection with the audience, as well as approaches to integrating various tools into a unified strategy for creating a seamless customer experience under resource constraints, are not adequately explored. The purpose of the article is the theoretical substantiation and development of practical recommendations for forming an effective marketing and communication policy for startups, based on budgetary digital promotion tools within the Experience Economy. The article systematizes innovative budget digital marketing tools across three stages of startup development (launch, growth, scaling), defining their objectives and potential for creating impressions. Criteria for selecting optimal communication channels are developed, taking into account audience behavioral patterns and economic efficiency. An integrative model for tool interaction across the customer journey stages (awareness, consideration, conversion, loyalty, advocacy) is proposed, focusing on the synergistic effect and automation of transitions between channels. The marketing and communication policy of startups in the Experience Economy must be grounded in creativity and the ability to generate emotional experiences, rather than relying solely on budget volume. Further research should focus on developing metrics to measure the quality of the impressions created and their impact on long-term consumer loyalty.Item Практична імплементація концепції Build Back Better та принципів зеленого відновлення в Україні(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Рябчин, Олексій Михайлович; Riabchyn, OleksiiУ статті узагальнено практики імплементації концепції «Відбудувати краще» та принципів екологічного відновлення у сучасній економічній політиці Уряду України у контексті виконання міжнародних зобов’язань країни в рамках Паризької угоди, а також Дорожньої карти вступу України до Європейського союзу. Розкрито сутність ініціативи «Кліматична нейтральність зараз». Визначено, що концепція Build Back Better набула нового контексту у політиці повоєнного відновлення України: відновлення не просто до довоєнного стану, а з урахуванням принципів сталості, екологічної стійкості та мінімізації ризиків. Проаналізовано еволюцію формування інституційних, правових та регуляторних рамок реалізації концепції Buil Back Better в Україні у сфері розвитку відновлюваних джерел енергії та модернізація систем опалення; підвищення енергоефективності будівель, переходу до чистих технологій, зниження промислових викидів; розробки та впровадження ефективних механізмів державного екологічного контролю та відповідальності за завдану шкоду довкіллю; зміцнення інституційної спроможності та залучення громадськості; оцінки екологічних збитків, завданих війною. Зазначено, що євроінтеграційні пріоритети України вимагають адаптації українського законодавства та практик до вимог ЄС у сфері екології та клімату за такими першочерговими напрямками, як: кліматична модернізація; перехід до циркулярної економіки; запобігання та контроль забруднення; захист та відновлення біорізноманіття та екосистем. Зроблено висновок, що зелений компонент планування відновлення має бути інтегрований більш комплексно, мати більшу вагу у порівнянні з іншими аспектами, також мають бути розроблені методології його врахування, які б відповідали Європейському зеленому курсу. Автором зроблено наголос на певній обмеженості застосування принципів зеленого відновлення переважно на принципі енергоефективності. Заначено, що важливим кроком на шляху імплементації принципів Build Back Better та європейського зеленого курсу на рівні суб’єктів господарювання має стати запровадження Система торгівлі квотами на викиди парникових газів (ETS) відповідно до Директиві щодо торгівлі викидами 2003/87/ЄC. The article summarizes the practice of implementing the «Build Back Better» concept and the principles of ecological recovery in the modern economic policy of the Government of Ukraine in the context of fulfilling the country’s international obligations under the Paris Agreement, as well as the Roadmap for Ukraine’s accession to the European Union. The essence of the «Climate Neutrality Now» initiative is revealed. It is determined that the Build Back Better concept has acquired a new context in the policy of post-war recovery of Ukraine: restoration not simply to the pre-war state, but taking into account the principles of sustainability, environmental sustainability and risk minimization. The evolution of the formation of the institutional, legal and regulatory framework for the implementation of the Build Back Better concept in Ukraine in the field of developing renewable energy sources and modernizing heating systems; increasing the energy efficiency of buildings, transitioning to clean technologies, reducing industrial emissions; developing and implementing effective mechanisms for state environmental control and liability for environmental damage; strengthening institutional capacity and public involvement; assessment of environmental damage caused by the war. It is noted that Ukraine’s European integration priorities require the adaptation of Ukrainian legislation and practices to EU requirements in the field of ecology and climate in such priority areas as: climate modernization; transition to a circular economy; pollution prevention and control; protection and restoration of biodiversity and ecosystems. It is concluded that the green component of recovery planning should be integrated more comprehensively, have greater weight compared to other aspects, and methodologies for its consideration should be developed that would correspond to the European Green Deal. The author emphasizes a certain limitation of the application of the principles of green recovery mainly on the principle of energy efficiency. It is noted that an important step towards the implementation of the principles of Build Back Better and the European Green Deal at the level of economic entities should be the introduction of the Greenhouse Gas Emissions Trading System (ETS) in accordance with the Emissions Trading Directive 2003/87/EC.Item Трансформація системи фінансового обліку та звітності в банках України на засадах сталого розвитку(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Стрільчук, Юлія Ігорівна; Strilchuk, Yuliia; Лавренюк, Владислав Володимирович; Lavreniuk, Vladyslav; Ковбаса, Владислав Андрійович; Kovbasa, VladyslavУ статті досліджено трансформацію системи фінансового обліку та звітності банків України в умовах переходу до сталого розвитку. Актуальність теми обумовлена глобальним поширенням концепції ESG (екологічних, соціальних та управлінських факторів) у фінансовій сфері, імплементацією директиви CSRD в ЄС, зростаючими вимогами до прозорості нефінансової інформації та необхідністю для українських банків відповідати міжнародним стандартам у процесі євроінтеграції. Банки України на сьогодні функціонують за відсутності належного методичного та регуляторного забезпечення інтеграції ESG-факторів у систему бухгалтерського обліку та звітності, особливо в умовах воєнного стану та післявоєнного відновлення економіки. Мета дослідження полягає у визначенні шляхів трансформації системи фінансового обліку та звітності в українських банках з урахуванням принципів сталого розвитку, а також в розробці рекомендацій щодо вдосконалення існуючих практик та впровадження новітніх інструментів для підтримки цього процесу. У статті проведено аналіз європейських практик регулювання, оцінку поточного стану ESG-звітності українських банків, а також розроблено пропозиції щодо змін у звітності, методології та ІТ-системах. Доведено, що запровадження сталого підходу до звітності вимагає системної перебудови, від методології обліку до управлінських процесів і внутрішнього контролю. Запропоновано поетапні кроки трансформації системи фінансової звітності, що дозволить мінімізувати навантаження на банки та водночас забезпечити поступову адаптацію до європейських стандартів. Дослідження акцентовано на технологічній готовності, створенні цифрової інфраструктури для збору ESG-даних, підвищенні достовірності нефінансової інформації, а також впровадженні стимулів для банків, які впроваджують практики сталого фінансування. Встановлено, що така трансформація сприятиме не лише виконанню зовнішніх зобов’язань України, а й зміцненню довіри до фінансової системи з боку інвесторів і суспільства. The article explores the transformation of the financial accounting and reporting system in Ukrainian banks within the context of a transition towards sustainable development. The relevance of the topic is driven by the global proliferation of the ESG concept (environmental, social, and governance factors) in the financial sector, the implementation of the CSRD directive in the European Union, increasing demands for transparency in non-financial information, and the necessity for Ukrainian banks to align with international standards amid the country’s European integration process. Ukrainian banks work in terms of the lack of adequate methodological and regulatory frameworks for the integration of ESG factors into accounting and reporting systems, especially under conditions of wartime and post-war economic recovery. The aim of the study is to identify ways to transform the financial accounting and reporting system in Ukrainian banks on the basis of sustainable development principles, as well as to develop recommendations for improving existing practices and implementing new tools to support this process. The study presents an analysis of European regulatory practices, evaluates the current state of ESG reporting in Ukrainian banks, and provides proposals for changes in reporting frameworks, methodologies, and IT systems. The findings confirm that implementing a sustainability-oriented reporting approach requires comprehensive changes — from accounting methodology to managerial processes and internal controls. A transformation strategy is proposed, allowing banks to mitigate implementation burdens while gradually aligning with European standards. The research highlights the importance of technological readiness, the development of digital infrastructure for ESG data collection, improved reliability of non-financial disclosures, and the introduction of incentives for banks adopting sustainable finance practices. It is established that such transformation will not only facilitate Ukraine’s compliance with international obligations but also enhance trust in the national financial system from both investors and society.Item Від льоду до пари: енергія інновацій у фазовому переході організаційного розвитку(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Стасовський, Юрій Володимирович; Stasovskyi, YuriiДослідження пропонує новий підхід до аналізу організаційного розвитку через аналогію з фазовими переходами води. Використання цього концепту дає змогу пояснити, як інновації виступають своєрідною енергією, що змінює стан організації, тоді як техніки креативності виконують роль каталізаторів, посилюючи та прискорюючи ці зміни. Аналіз емпіричних даних дає можливість простежити тренд експоненційного розвитку технологічних, економічних та соціальних процесів. Отримані результати засвідчують стрибкоподібний характер фазових переходів, коли поступове накопичення змін приводить до різкого прискорення розвитку. Підтримка цього процесу потребує системного забезпечення «інноваційної енергії», оскільки її відсутність підвищує ризик збереження організації у стабільному, проте менш ефективному стані. Виявлені організаційні стани — «лід», «вода» та «пара» — відображають різні рівні структурної гнучкості й адаптивності системи. Попри наявність загальної тенденції до переходу між фазами, окремі сфери, зокрема оборона, охорона здоров’я та служби реагування на надзвичайні ситуації, характеризуються переважанням жорстких ієрархічних моделей. Запропоновані напрями подальших досліджень спрямовані на забезпечення високої якості вимірювання «паровості» організації, а також на оцінку ефективності креативних технік у посиленні та стимулюванні інноваційних процесів. Додатково рекомендовано дослідити умови, за яких організації можуть безпечно переходити між фазами без втрати керованості та забезпечувати стійкий розвиток у турбулентному середовищі. Особливої уваги потребує визначення порогових значень інноваційного навантаження, після досягнення яких відбувається якісний структурний зсув. Також актуальним є вивчення ролі лідерства та організаційної культури як чинників, що можуть як прискорювати, так і стримувати фазові переходи. The study proposes a new approach to analyzing organizational development through the analogy of water phase transitions. This conceptual framework helps explain how innovation acts as a form of energy that changes the state of an organization, while creativity techniques function as catalysts that amplify and accelerate these transformations. The analysis of empirical data reveals an exponential trend in the development of technological, economic, and social processes. The obtained results demonstrate the nonlinear, leap-like nature of phase transitions, where gradual accumulation of changes leads to a sharp acceleration of development. Supporting this process requires a systematic supply of «innovation energy,» as its absence increases the risk of the organization remaining in a stable yet less effective state. The identified organizational states «ice,» «water,» and «steam»—reflect different levels of structural flexibility and adaptability. Despite the general tendency toward transitions between these phases, certain sectors, such as defense, healthcare, and emergency response services, retain predominantly rigid hierarchical models. The proposed directions for further research aim to ensure high-quality measurement of an organization’s «steaminess,» as well as to assess the effectiveness of creativity techniques in enhancing and stimulating innovation processes. It is also recommended to investigate the conditions under which organizations can safely transition between phases without losing controllability and while ensuring sustainable development in turbulent environments. Special attention should be given to identifying the threshold levels of innovation intensity that trigger qualitative structural shifts. Moreover, exploring the role of leadership and organizational culture as factors that can either accelerate or hinder phase transitions remains a highly relevant research avenue.Item Особливості фінансової трансформації та стратегічного розвитку міжнародної компанії інвестиційного менеджменту Charles Schwab Corporation(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Сидоренко, Катерина Вікторівна; Sydorenko, KaterynaУ статті досліджено особливості фінансової трансформації та стратегічного розвитку міжнародної компанії інвестиційного менеджменту Charles Schwab Corporation. Метою статті є дослідження ключових особливостей фінансової трансформації та стратегічного розвитку Charles Schwab Corporation у контексті її сучасної бізнес-моделі, конкурентних переваг, цифрових рішень та ринкових трендів. Теоретико-методологічною основою дослідження є положення теорій інвестиційного менеджменту, стратегічного менеджменту, корпоративного управління, а також сучасні наукові підходи до оцінювання цифрової трансформації фінансових компаній. Методичний інструментарій включає структурно-динамічний аналіз, порівняльний аналіз, методи фінансової аналітики, контент-аналіз корпоративних звітів і елементи сценарного моделювання. Розкрито еволюцію бізнес-моделі Charles Schwab Corporation від дискаунт-брокера до комплексної фінансової екосистеми. Особливу увагу приділено трансформації джерел доходів, зокрема зростанню чистого процентного доходу та комісійних від управління активами, впливу цифрових платформ на операційну ефективність, розвитку керованих інвестицій, robo-advisory, ETF, ESG-продуктів і crypto ETPs. Встановлено, що реалізація принципу «Through Clients’ Eyes» забезпечила компанії стабільний органічний притік активів. Проведено SWOT-аналіз, який дав змогу систематизувати сильні та слабкі сторони компанії, а також можливості й загрози, зумовлені ринковими та макроекономічними факторами. На основі отриманих результатів розроблено практичні рекомендації щодо подальшого стратегічного розвитку корпорації: удосконалення управління активами, розширення ESG- та інноваційних продуктів, поглиблення діджиталізації, зміцнення ризик-менеджменту та розширення глобальної присутності. Практична значущість роботи полягає в тому, що результати дослідження можуть бути використані для формування стратегій розвитку фінансових компаній. The article examines the features of the financial transformation and strategic development of the international investment management company Charles Schwab Corporation. The purpose of the study is to analyze the key aspects of the company’s financial transformation and strategic development within the context of its modern business model, competitive advantages, digital solutions, and market trends. The theoretical and methodological basis of the research includes the principles of investment management theory, strategic management, corporate governance, as well as contemporary scientific approaches to assessing the digital transformation of financial companies. The methodological toolkit comprises structural-dynamic analysis, comparative analysis, financial analytics methods, content analysis of corporate reports, and elements of scenario modeling. The article reveals the evolution of the Charles Schwab Corporation business model—from a discount broker to a comprehensive financial ecosystem. Particular attention is paid to the transformation of revenue sources, including the growth of net interest income and asset management fees, the impact of digital platforms on operational efficiency, and the development of managed investing, robo-advisory, ETFs, ESG products, and crypto ETPs. It is established that the implementation of the «Through Clients’ Eyes» principle has ensured a stable organic inflow of assets into the company. A SWOT analysis was conducted, allowing the systematization of the company’s strengths and weaknesses as well as opportunities and threats stemming from market and macroeconomic factors. Based on the obtained results, practical recommendations were developed for the corporation’s further strategic development, including the enhancement of asset management efficiency, expansion of ESG and innovative products, deepening of digitalization, strengthening of risk management, and expansion of global presence. The practical significance of the study lies in the fact that its findings can be used in the development of strategic models for financial companies.Item Стійкість та адаптивність туристичних підприємств у цифровому середовищі(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Саркісян, Норайр Арменович; Sarkisian, NorairУ статті концептуалізовано стійкість і адаптивність туристичних підприємств у цифровому середовищі не як сукупність реактивних антикризових дій, а як інтегровану управлінську спроможність, що формується системно і підтримується на постійній основі. Обґрунтовано, що в умовах тривалої нестабільності, глобальної невизначеності та високого рівня ризику, особливо в українському контексті воєнного часу, конкурентоспроможність туристичного підприємства визначається не лише фінансовими показниками чи операційною безперервністю, а й здатністю зберігати та відновлювати довіру клієнтів як стратегічний нематеріальний актив. Стійкість пропонується трактувати як керовану безперервність створення цінності — здатність підприємства підтримувати рівень сервісу, виконувати контрактні зобов’язання, забезпечувати прозору комунікацію з клієнтами та партнерами навіть у кризових або форс-мажорних ситуаціях, не допускаючи репутаційних втрат. Натомість адаптивність визначається як управлінська готовність до оперативного перепроєктування продукту, логістичних схем, каналів комунікації та політики компенсацій у режимі реального часу, що базується на відстеженні слабких сигналів середовища, поведінкової аналітики споживачів і динаміки попиту. Методично дослідження узагальнює управлінські підходи малих і середніх туристичних підприємств, інтегруючи їх із концепцією smart tourism, яка включає багатоканальну взаємодію, використання даних для моніторингу процесів і цифрові протоколи сервісу. Це дозволяє поєднати стратегії антикризового управління з цифровими рішеннями, спрямованими на підвищення прозорості, персоналізації та клієнтоорієнтованості. Практична значущість статті полягає у визначенні напрямів цифрової трансформації, здатних зміцнити стійкість бізнес-моделей у сфері туризму. Окреслено також необхідність розроблення системи вимірюваних індикаторів стійко-адаптивної спроможності, які можуть стати основою майбутніх галузевих стандартів надійності, соціальної відповідальності та якості управління у туристичній індустрії. The article develops an expanded interpretation of resilience and adaptability of tourism enterprises operating in a digital environment under conditions of chronic uncertainty and elevated risk. Resilience is defined not as a post-crisis recovery function, but as governed continuity of value delivery: the ability of a tourism enterprise to maintain service, fulfill obligations, provide transparent communication, and prevent reputational collapse even in stress situations. Adaptability is treated as the capacity to rapidly reconfigure products, logistics, communication channels, and compensation policies in real time based on weak signals from the external environment. The study argues that, especially for small and medium-sized tourism enterprises, digital infrastructure is no longer a support tool but a direct carrier of business stability. Systems such as multichannel communication, incident tracking, structured client response protocols, and proactive information disclosure become mechanisms that preserve client trust. Trust, in turn, is positioned as a managed strategic resource equal in importance to financial liquidity or operational capacity. Methodologically, the paper systematizes managerial practices of tourism enterprises and links them with elements commonly associated with smart tourism, including datadriven monitoring of the environment and personalization of service. The article proposes the concept of a «resilient–adaptive cycle,» understood as a continuous managerial routine rather than an emergency procedure. This cycle includes monitoring emerging risks, diagnosing vulnerabilities, designing and implementing scenario-based responses, and evaluating the effect of these responses through the dynamics of client trust and perceived reliability. Finally, the work highlights the absence of an agreed measurement framework for resilient–adaptive capacity in tourism. It is proposed that the development of such measurable indicators should become the basis for future industry standards of reliability, accountability, and responsible communication in tourism markets characterized by instability.Item Особливості забезпечення переробних підприємств сировиною олійних культур(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Самойленко, Андрій Григорович; Samoilenko, AndriiУ статті наведено дослідження характерних особливостей забезпечення переробних підприємств сировиною олійних культур. Зокрема, визначено послідовність можливих кроків, необхідних для вчасного та безперервного постачання сировини з подальшою її переробкою для досягнення позитивних економічних результатів. В жорстких умовах ринкового середовища, які притаманні виробництву олії в Україні, підприємству олійно-жирової промисловості важливо мати постійне надходження сировини на переробку. За рахунок цього існуватимуть можливості зниження постійних витрат та підтримки фінансової стійкості бізнесу. Тому теоретичне обґрунтування етапів забезпечення олійною сировиною переробного підприємства має важливе науково-практичне значення. З одного боку, дане дослідження спрямоване на узагальнення наявних підходів до розуміння впливу сировинного забезпечення на економічні результати, з іншого – на практиці можна буде визначити вузькі місця господарської діяльності і розробити кроки по їх вирішенню. Досить часто, зрозумілі на перший погляд проблемні моменти, не вирішуються протягом тривалого часу і призводять до зупинки розвитку бізнесу та перебування на межі виходу з ринку. В процесі дослідження встановлено, що для повноцінного забезпечення переробного підприємства олійною сировиною, потрібно проводити планування потреби насіння та зерна олійних культур; виділення кола потенційних продавців; здійснення процесу закупівлі, транспортування, приймання, зберігання сировини до переробки; організацію переробних процесів; зберігання та реалізацію виробленої продукції. Зроблено припущення, що виробники рослинної олії в Україні на даний час суттєво залежать від постачальників сировини та від покупців закордоном, тому повинні значну увагу приділяти виробництву якісної продукції та оптимізації її продажу на ринку. Сільськогосподарські підприємства, як постачальники олійної сировини, на основі дослідження ринкової ситуації, орієнтуються в цінових трендах і не реалізовують вирощену продукцію за низькими цінами. Також, учасники ринку прагнуть зробити вироблену продукцію більш конкурентною за рахунок логістичних процесів. Кожне підприємство шукає способи ефективного виробництва рослинної олії, розробляє різні способи в цьому напрямку використовуючи можливості та обмеження. Тому, за наявних умов ринкового середовища, вищих економічних результатів досягають ті переробні підприємства, які мають більше варіантів комбінації існуючих ресурсів у процесі виробництва олії, починаючи від пошуку потенційних продавців сировини і завершуючи доставкою виробленої продукції до кінцевих споживачів. The article provides a study of the characteristic features of providing processing enterprises with raw materials of oil crops. In particular, the sequence of steps necessary for the timely and continuous supply of raw materials with their further processing to achieve positive economic results is determined. In the harsh conditions of the market environment, which are inherent in the production of oil in Ukraine, it is important for the enterprise of the oil and fat industry to have a constant supply of raw materials for processing. Due to this, there will be opportunities to reduce fixed costs and support the financial stability of the business. Therefore, theoretical substantiation of the stages of providing oil raw materials to a processing enterprise is of important scientific and practical importance. On the one hand, this research is aimed at generalizing existing approaches to understanding the impact of raw materials supply on economic results, on the other hand, in practice it will be possible to identify the bottlenecks of economic activity and develop steps to solve them. Quite often, problems that are understandable at first glance are not resolved for a long time and lead to the stoppage of business development and being on the verge of exiting the market. During the research, it was established that in order to fully provide the processing enterprise with oil raw materials, it is necessary to plan the need for seeds and grains of oil crops; allocation of a circle of potential sellers; implementation of the process of purchase, transportation, reception, storage of raw materials for processing; organize the processing processes; storage and sale of manufactured products. It is assumed that vegetable oil producers in Ukraine are currently significantly dependent on raw material suppliers and foreign buyers, therefore they should pay considerable attention to the production of quality products and optimization of their sale on the market. Agricultural enterprises, as suppliers of oil raw materials, based on research of the market situation, are guided by price trends and do not sell the grown products at low prices, due to logistics processes, it is also possible to make the produced products more competitive. Each enterprise is looking for opportunities for efficient production of vegetable oil, develops various methods in this direction using existing conditions and limitations. Therefore, under the existing conditions of the market environment, higher economic results are achieved by those processing enterprises that have more options for combining existing resources in the oil production process, starting from the search for potential sellers of raw materials and ending with the delivery of manufactured products to end consumers.Item Штучний інтелект у забезпеченні міжнародної продовольчої безпеки з урахуванням екологізації виробництва(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Прокоп'єва, Аліна Анатоліївна; Prokopieva, Alina; Побоченко, Леся Миколаївна; Pobochenko, LesiaУ статті комплексно проаналізовано роль технологій штучного інтелекту (ШІ) у формуванні міжнародної продовольчої безпеки в умовах посилення кліматичних загроз, деградації природних ресурсів та зростаючої потреби у екологізації аграрного виробництва. Розкрито потенціал ШІ як ключового інструмента підвищення стійкості продовольчих систем через удосконалення механізмів прогнозування врожайності, автоматизацію процесів управління водними та земельними ресурсами, оптимізацію логістичних маршрутів, моніторинг стану ґрунтів, а також моделювання кліматичних і агроризиків у реальному часі. Визначено основні напрями застосування інтелектуальних технологій у сфері сталого землеробства, зокрема використання супутникового моніторингу, сенсорних мереж, машинного навчання та цифрових платформ для підтримки управлінських рішень. Проведено аналіз міжнародних практик цифрової трансформації продовольчих систем, включаючи програми FAO, World Bank, EU Farm to Fork Strategy, NASA Harvest, IBM PAIRS та Google Earth Engine. Показано, що застосування ШІ сприяє зменшенню антропогенного навантаження на довкілля, підвищенню ресурсної ефективності агровиробництва, мінімізації втрат продовольства та забезпеченню прозорості глобальних ланцюгів постачання за рахунок точного прогнозування попиту й оптимізації логістики. З’ясовано, що для країн, що розвиваються, зокрема України, інтеграція ШІ у аграрну політику може стати важливим чинником підвищення стійкості продовольчої системи, модернізації аграрного сектору та формування ефективної стратегії адаптації до кліматичних змін. Сформульовано рекомендації щодо впровадження ШІ на національному рівні з урахуванням технологічних, інституційних та екологічних аспектів. The article provides a comprehensive analysis of the role of artificial intelligence (AI) technologies in strengthening international food security under intensifying climate risks, degradation of natural resources, and the growing necessity for the ecologization of agricultural production. The study reveals the potential of AI as a key instrument for enhancing the resilience of food systems by improving yield forecasting, automating the management of water and land resources, optimizing logistics chains, monitoring soil conditions, and modeling climate- and agro-related risks in real time. The article identifies the main directions of AI application within sustainable agriculture, including satellite monitoring, sensor networks, machine-learning models, big-data analytics, and digital decision-support platforms. Particular attention is paid to how these technologies transform production processes, reduce environmental pressures, and contribute to more efficient utilization of natural resources. The paper analyzes international practices of digital transformation in the food-security domain, focusing on initiatives by FAO, the World Bank, the EU’s Farm to Fork Strategy, NASA Harvest, IBM PAIRS, and Google Earth Engine. It is demonstrated that AI integration reduces anthropogenic impact, increases resource efficiency, minimizes food losses, and enhances transparency across global supply chains through improved demand forecasting, risk detection, and optimized transport routes. For developing countries, including Ukraine, the adoption of AIdriven solutions can significantly support the modernization of the agricultural sector, accelerate adaptation to climate change, and reinforce national food-security strategies. The article provides practical recommendations for incorporating AI into national agricultural policies, considering technological, institutional, and environmental factors.Item Аналіз ефективності діяльності ІТ-компаній: методологічні аспекти(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Парасій-Вергуненко, Ірина Михайлівна; Parasii-Verhunenko, Iryna; Жуков, Данило Владиславович; Zhukov, DanyloУ статті розглядаються методологічні основи аналізу ефективності діяльності ІТ-компаній в умовах цифрової трансформації економіки. Обґрунтовано систему показників оцінки фінансових і операційних результатів ІТ-підприємств, проаналізовано особливості застосування традиційних та інноваційних методів фінансового аналізу в IT-секторі. Досліджено вплив специфіки діяльності ІТ-компаній на вибір методів оцінювання їх ефективності. Розроблено комплексну методику аналізу ефективності діяльності ІТ-підприємств, що включає оцінку фінансових показників, показників інтелектуального капіталу та ключових метрик ефективності. Результати дослідження можуть бути використані для вдосконалення системи управлінського аналізу в ІТ-компаніях. The article examines the methodological foundations of efficiency analysis of IT companies in the context of digital transformation of the economy. The system of indicators for evaluating financial and operational results of IT enterprises is substantiated, the peculiarities of applying traditional and innovative methods of financial analysis in the IT sector are analyzed. The influence of the specifics of IT companies’ activities on the choice of methods for evaluating their efficiency is studied. A comprehensive methodology for analyzing the efficiency of IT enterprises has been developed, which includes the assessment of financial indicators, intellectual capital indicators and key performance metrics. The research results can be used to improve the management analysis system in IT companies.Item Креативна складова інтелектуального лідерства у глобальній спортивній індустрії: маркетинг, соціальний брендинг і фан-економіка(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Неухацька, Світлана Олександрівна; Neukhatska, SvitlanaУ статті досліджено роль креативності як ключового компоненту інтелектуального лідерства в глобальній спортивній індустрії, з особливим акцентом на маркетинг спортивних брендів, соціальний брендинг та феномен фан-економіки. З розвитком цифрових технологій і зміною поведінки споживачів спортивним організаціям необхідно проявляти інноваційність, щоб залишатися успішними. Дослідження підтверджують, що впровадження стратегічного маркетингового планування у спортивній сфері є життєво важливим: без нього спорт не зможе вижити на конкурентному ринку індустрії розваг. Проведено огляд сучасної літератури та аналітичний розбір, що базуються на результатах трьох досліджень (2022–2025 рр.), а також аналізовано практичний кейс компанії Decathlon. У теоретичному огляді розкрито поняття інтелектуального лідерства у спортивному менеджменті, роль креативності та інновацій для спортивних організацій, а також суть фан-економіки й соціального брендингу. В аналітичній частині продемонстровано, як креативні маркетингові стратегії та ідентифікація фанів зі спортивними клубами сприяють підвищенню залученості й лояльності споживачів, а також показано прямий вплив на фінансову складову. Наведено результати досліджень, що підтверджують позитивний вплив ідентифікації вболівальників із брендом клубу та спільнотою фанів на їхню активність у соціальних мережах. Проаналізовано стратегії Decathlon: партнерство з Олімпійськими іграми як успішний приклад використання фан-економіки для зміцнення бренду, а також менш успішні спроби виходу на нові ринки, щоб виявити уроки щодо необхідності локалізації та побудови емоційного зв’язку з фанами. У заключній частині сформульовано висновки і рекомендації для спортивних менеджерів щодо інтеграції креативних підходів, інноваційних технологій та фан-орієнтованих стратегій для забезпечення сталого розвитку спортивних організацій на глобальному ринку. The article explores the role of creativity as a key component of intellectual leadership in the global sports industry, with a particular focus on sports brand marketing, social branding, and the fan economy phenomenon. With the development of digital technologies and changing consumer behavior, sports organizations need to be innovative to remain successful. Research confirms that the implementation of strategic marketing planning in the sports sector is vital: without it, sports will not be able to survive in the competitive entertainment industry market. A review of current literature and analytical analysis based on the results of three recent studies (2022–2025) are presented, and a practical case study of Decathlon is analyzed. The theoretical review reveals the concept of intellectual leadership in sports management, the role of creativity and innovation for sports organizations, as well as the essence of fan economy and social branding. The analytical section demonstrates how creative marketing strategies and fan identification with sports clubs contribute to increased consumer engagement and loyalty, as well as showing a direct impact on the financial component. The results of studies confirming the positive impact of fan identification with the club brand and fan community on their activity on social networks are presented. Decathlon's strategies are analyzed: its partnership with the Olympic Games as a successful example of using fan economy to strengthen the brand, as well as less successful attempts to enter new markets, in order to identify lessons on the need for localization and building an emotional connection with fans. The concluding section formulates conclusions and recommendations for sports managers on integrating creative approaches, innovative technologies, and fan-oriented strategies to ensure the sustainable development of sports organizations in the global market.Item Зелений курс і економічні загрози: роль екологічної дипломатії у подоланні кризи(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Мислік, Андрій Андрійович; Myslik, AndriiУ статті здійснено комплексне дослідження взаємодії стратегічних цілей Європейського зеленого курсу та економічних загроз, що супроводжують процеси глибокої декарбонізації, переходу до відновлюваної енергетики та екологізації міжнародної торгівлі. Показано, що трансформація регуляторних режимів ЄС — зокрема впровадження CBAM, посилення вимог MRV, перегляд енергетичних таксономій і стандартизація вуглецевого обліку — формує нову конфігурацію конкурентного середовища, у якій держави та бізнеси стикаються з ризиками зростання витрат, посиленням трансграничного регуляторного тиску та фрагментацією ринків. На основі концептуального узагальнення та порівняльного аналізу інструментів екологічного регулювання доведено, що ефективна екологічна дипломатія, яка поєднує переговорні механізми, гармонізацію стандартів, цифрові інструменти відстеження вуглецевого сліду та фінансову мобілізацію, здатна суттєво зменшити трансакційні витрати й пом’якшити інфляційні ефекти перехідного періоду. Запропоновано багаторівневу політичну архітектуру, що охоплює міжнародний рівень (взаємне визнання методик обліку вбудованих викидів, розбудова кліматичних клубів, глобалізація MRV-протоколів), регіональний рівень (узгодження таксономій, формування водневих і енергетичних коридорів, посилення інтеграції ринків електроенергії), та галузевий рівень (створення поетапних дорожніх карт декарбонізації сталі, цементу, хімії, транспорту). Показано, що розвиток цифрових сертифікатів походження та вуглецевого сліду, систем взаємного визнання аудитів, єдиних реєстрів і стандартів верифікації підвищує рівень довіри між учасниками ринку й полегшує експорт для виробників, що переходять до «зелених» технологій. Особливу увагу приділено інструментам справедливого переходу: механізмам змішаного фінансування (зокрема CCfD і гарантійним фондам), програмам підтримки промислової модернізації, регіональним ініціативам перекваліфікації та формуванню соціальних «подушок». Новизна підходу статті полягає у системному поєднанні екологічної дипломатії, стандартизації й фінансової мобілізації в одну координаційну архітектуру, що мінімізує ризики дезорганізації, сприяє екологізації виробництва та прискорює структурну модернізацію без втрати конкурентоспроможності. The article provides a comprehensive analysis of the interaction between the strategic objectives of the European Green Deal and the economic risks arising from accelerated decarbonization, the transition to renewable energy, and the “greening” of international trade. It is demonstrated that the transformation of EU regulatory regimes— particularly the introduction of the CBAM mechanism, the strengthening of MRV requirements, revisions to energy taxonomies, and the standardization of carbon accounting—creates a new competitive landscape in which states and businesses face higher compliance costs, increased cross-border regulatory pressure, and growing market fragmentation. Based on conceptual generalization and comparative analysis of environmental regulation tools, the study argues that effective environmental diplomacy—combining negotiation mechanisms, harmonized standards, digital carbon-tracking instruments, and financial mobilization—can substantially reduce transaction costs and mitigate transitional inflationary effects. The paper proposes a multi-level policy architecture encompassing the international level (mutual recognition of embedded-emission accounting methodologies, development of climate clubs, globalization of MRV protocols), the regional level (taxonomy alignment, creation of hydrogen and energy corridors, deeper integration of electricity markets), and the sectoral level (phased decarbonization roadmaps for steel, cement, chemicals, and transport). The analysis shows that digital certificates of origin and carbon footprint, interoperable auditing systems, unified registries, and verification standards strengthen market trust and facilitate export opportunities for producers adopting green technologies. Special attention is given to instruments of a just transition, including blended-finance mechanisms (such as CCfD and guarantee funds), industrial modernization programs, regional reskilling initiatives, and social safety cushions. The novelty of the proposed approach lies in integrating environmental diplomacy, regulatory standardization, and financial mobilization into a single coordination architecture that minimizes the “cost of disorganization,” accelerates industrial modernization, and supports the ecologization of production without compromising competitiveness.Item Корупційні ризики в публічних закупівлях: огляд, класифікація та роль електронної системи Prozorro(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Бородавко, Олександр Миколайович; Borodavko, Oleksandr; Безкоровайний, Віталій Сергійович; Bezkorovainyi, VitaliiДержавні закупівлі в Україні залишаються однією з ключових сфер, де поєднуються значні фінансові потоки та високі ризики зловживань. У контексті реформування державного управління та інтеграції в європейський правовий простір вивчення корупційних ризиків, їх класифікація та заходи протидії набувають особливого значення. Важливим завданням є не лише виклад теоретичних підходів до визначення сутності корупційного ризику, а й аналіз практичних механізмів його мінімізації, серед яких центральне місце посідає електронна система Prozorro. У статті проведено комплексний аналіз корупційних ризиків, що виникають у сфері публічних закупівель, які є однією з найбільш фінансово ємних і водночас вразливих до зловживань сфер державного управління. Виділено та систематизовано ключові теоретичні підходи до визначення сутності корупційного ризику в юридичній та економічній науках, включаючи порівняння української термінології з міжнародними стандартами. Особливу увагу приділено детальному огляду та класифікації типових корупційних ризиків, ідентифікованих Національним агентством з питань запобігання корупції (НАЗК), за стадіями закупівельного процесу. На основі актуальних емпіричних даних за 2016-2025 роки доведено антикорупційний та економічний ефект електронної системи публічних закупівель Prozorro. Обґрунтовано, що архітектура Prozorro та її інструментарій (електронні каталоги, ризик-індикатори, відкриті дані) є визначальними факторами у мінімізації впливу замовників та підвищенні конкурентності. Встановлено, що Prozorro є не лише технологічною платформою, але й інституційною основою для забезпечення прозорості та підзвітності у використанні бюджетних коштів, що особливо критично в умовах воєнного стану та повоєнного відновлення. Public procurement in Ukraine represents one of the most financially significant areas of public administration, but it remains highly vulnerable to corruption and abuse. The relevance of this topic is enhanced by the fact that procurement processes directly affect the efficiency of budget spending, the level of trust in government institutions, and the country’s integration into the European legal and economic framework. The aim of this study is to provide a systematic overview of corruption risks in procurement, classify their manifestations at different stages of the process, and assess the role of digital tools in mitigating these risks. Special emphasis is placed on the electronic system Prozorro, which has become not only a technological platform but also an institutional foundation for transparency and accountability in the use of public funds. The article presents a comprehensive analysis of corruption risks arising in the sphere of procurement, highlighting their complexity and systemic nature. Key theoretical approaches to defining the essence of corruption risks in legal and economic sciences are identified and structured, with special emphasis on comparing Ukrainian terminology with international standards. A detailed overview and classification of typical risks, as identified by the National Agency for the Prevention of Corruption (NACP), are provided according to the stages of the procurement cycle. Based on empirical data from the period 2016-2025, the study demonstrates both the anti-corruption and economic effects of the Prozorro system. It is argued that the architecture of Prozorro and its set of tools – including electronic catalogues, risk indicators and open data – are decisive factors in minimizing the influence of contracting authorities and strengthening competition. Ultimately, Prozorro is shown to function not only as a digital innovation but also as a structural safeguard for integrity in public financial management, which is especially important in times of emergency and during post-war recovery.