Browse
Recent Submissions
Item Технологічні виклики та можливості повоєнного економічного відновлення України(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024) Цимбал, Людмила Іванівна; Tsymbal, Liudmyla; Каленюк, Ірина Сергіївна; Kaleniuk, IrynaАктуальність дослідження зумовлена необхідністю визначення ключових пріоритетів та напрямів економічного повоєнного відродження України, відбудови її інфраструктури та пошуку можливостей проривного розвитку. Війна спричинила значні руйнування інфраструктури, промислових об’єктів та економічних зв’язків, що ускладнює відбудову традиційних секторів економіки, водночас Україна має унікальний шанс переосмислити свою економічну модель, інтегрувати сучасні технології та створити інноваційну економіку на основі цифровізації, автоматизації та сталого розвитку. Проаналізовано ключові виклики та можливості високотехнологічного розвитку української економіки, у тому числі основні джерела фінансування, швидкий пошук ресурсів відродження. Підтверджено ключове значення науково-технологічних чинників для відновлення та забезпечення нових імпульсів розвитку економіки: поширення та абсорбція інноваційних технологій, модернізація ключових галузей промисловості, цифровізaція економіки, розбудова наукового потенціалу та посилення його значення в економічному відродженні. Проаналізовано роль інноваційних технологій у реконструкції інфраструктури, розвитку промисловості, цифровізації економіки та підвищенні конкурентоспроможності країни на міжнародній арені. Особливу увагу приділено перспективам розвитку ІТ-сектору, відновлюваної енергетики, індустрії 4.0 та агротехнологій. Окреслено необхідність залучення інвестицій, формування сприятливого бізнес-клімату та модернізації освітньої системи для підготовки висококваліфікованих кадрів. Доведена необхідність включення науково-технологічних дрaйверів через формування нових економічних моделей, здатних забезпечити стійке та швидке зростання. Ядром таких моделей виступає визнання технологій, науки і освіти ключовим пріоритетом, співпрaця між держaвою і бізнесом для подолaння існуючих бaр’єрів тa викликів, що постaють перед Укрaїною нa шляху до економічного тa технологічного відновлення тa інтегрaції в глобaльні ринки. Впровадження інноваційних рішень у ключових секторах економіки забезпечить не лише стійке відновлення, а й створить конкурентоспроможну економіку, здатну інтегруватися у глобальні економічні процеси.Item Offshore economy tendencies and challenges: case study of Ukraine(Харківський навчально-науковий інститут ДВНЗ «Університет банківської справи», 2021) Stoliarchuk, Yaroslava; Столярчук, Ярослава Михайлівна; Tokar, Volodymyr; Токар, Володимир Володимирович; Turoliev, Hlib; Туролєв, Гліб Олександрович; Vodianka, L.; Водянка, Л.; Shterma, T.; Штерма, Т.The paper aims at disclosing the nature of offshore tools used for the withdrawal of capital from Ukraine, as well as suggesting measures to be undertaken by Ukrainian authorities to improve the current situation. The authors apply comparative analysis to find the data discrepancy between State Statistics Service of Ukraine and Eurostat on export-import operations between Ukraine and the EU to determine the volumes of tax evasion and avoidance in Ukraine. The article states that dynamic internationalization of financial and economic operations of Ukrainian business entities in recent decades had negative effects on national welfare due to their maneuvering of capital between affiliated units via transfer pricing and intensifying their offshorization using transborder movement of commodities, services, and factors of production resulting in the reduction of budget tax revenues, increasing the scale of cross-border outflow of capital, strengthening the strategic control of foreign countries over the production facilities of Ukraine, as well as significantly undermining national tax security, macroeconomic and social balance. Thus, Ukrainian regulatory bodies must take measures aimed at deoffshorization of business activities, structural modernization of the national economy, dynamization of macroeconomic growth, regulation of inflation and increasing the volume of foreign direct investments in Ukraine. Мета статті полягає в розкритті сутності офшорних інструментів, що використовуються для виведення капіталу з України, а також пропонуванні заходів, які повинні бути вжиті українською владою для поліпшення поточної ситуації. Застосовано порівняльний аналіз, щоб виявити розбіжності в даних Державної служби статистики України та Євростату стосовно експортно-імпортних операцій між Україною та ЄС, для визначення обсягів ухилення та уникнення сплати податків в Україні. Зазначається, що динамічна інтернаціоналізація фінансово-економічних операцій суб’єктів господарювання України протягом останніх десятиліть мала негативні наслідки для національного добробуту через маневрування капіталом між пов’язаними підрозділами за допомогою трансфертного ціноутворення і посилення їхньої офшоризації за допомогою транскордонного руху товарів, послуг і факторів виробництва, що призводить до зменшення податкових надходжень, збільшення масштабів транскордонного відпливу капіталу, посилення стратегічного контролю зарубіжних країн над виробничими потужностями України, а також суттєвого підриву національної податкової безпеки, макроекономічної та соціальної рівноваги. Таким чином, українські регуляторні органи повинні вживати заходів, спрямованих на деофшоризацію підприємницької діяльності, структурну модернізацію національної економіки, динамізацію макроекономічного зростання, регулювання інфляції та збільшення обсягів прямих іноземних інвестицій в Україну.Item Organizational and financial determinants of the innovative component of the country’s competitiveness(Харківський навчально-науковий інститут ДВНЗ «Університет банківської справи», 2021) Baula, Olena; Баула, Олена; Zhukov, S.; Жуков, С.; Liutak, Olena; Лютак, Олена; Stoliarchuk, Yaroslava; Столярчук, Ярослава Михайлівна; Korolchuk, L.; Корольчук, Л.The article identifies the impact of sources of funding for innovation in the country on economic growth through economic and mathematical modeling and construction of regression equations between GDP and funding for innovation and research costs with the construction of a multifactor regression equation. As a result of regression analysis, it was found that the most significant impact on the resulting indicator have such variables as capital investment from state and local budgets and research and development costs. Using the method of extrapolation, GDP growth was forecast for 4 years, and it was found that capital investment from own funds of enterprises and organizations will grow by 24,08%, capital investment from state and local budgets by 28,42%, research costs and development by 22,76% for the analyzed period.Subject to compliance with the projected values of the financial determinants of the innovative component of increasing the country’s competitiveness, the volume of estimated GDP in actual prices for the forecast period will increase by 936039,011 million UAH or 23,26%. The reasons for the low level of the state of the innovation sphere in the domestic economy are outlined: underdevelopment of the market of innovative products due to low indicators of development of integration processes in it; weakness of relations that determine the innovative nature of economic development; low motivation of the industrial sector in innovative development; the supply of technological innovations created by national industrial companies and research institutions in the domestic market is limited; high cost of development and implementation, high interest rates on the investment portfolio, a long payback period, the focus of financial institutions on the issuance of «short loans», usually consumer loans for technological renewal of industrial sectors. To resolve such contradictions, the system-forming factors of a set of measures to intensify integration processes in the innovation sphere of Ukraine were proposed. Systematized foreign experience in scientific, technical and innovation policy, as well as commercialization of innovations, taking into account which proposed conceptual guidelines for organizational and financial support of the effectiveness of the innovative component of competitiveness: economic mechanisms (direct budget investments; preferential lending; integration with foreign institutions; financial activities; increase the share of GDP aimed at financing innovation processes, development of an effective set of measures to attract international grants and household savings as investments to implement the concept of innovative development of the country’s economy, etc.); organizational mechanisms (formation of integration clusters using the potential of education, business, government, public; state assistance in the development of innovation infrastructure, etc.).Item European integration development platform of innovative entrepreneurship of Ukraine(Харківський навчально-науковий інститут ДВНЗ «Університет банківської справи», 2022) Stoliarchuk, Yaroslava; Столярчук, Ярослава Михайлівна; Liutak, Olena; Лютак, Олена; Baula, Olena; Баула, Олена; Lisovska, Lidiia; Лісовська, Лідія; Voitovych, Serhii; Войтович, СергійThe fundamental processes of innovation of the global economic system and the dy-namic development of industry 4.0 put forward among the strategic priorities of eco-nomic development of Ukraine the development of domestic innovative entrepreneur-ship as one of the main tools for the inclusion of Ukrainian companies in the global value chains.Systemic development of innovative entrepreneurship implies both maximum mobilization of the national scientific and technical resource and its deep integration into European innovation networks. Study of the system of factors related to the devel-opment of innovative entrepreneurship on the GDP of Ukraine, and justification of the key directions of its development based on the implementation of tools and mechanisms provided by the Association Agreement between Ukraine and the European Union. An integrated methodological approach based on the use of general scientific and special methods of scientific research, primarily economic and mathematical modelling and ex-trapolation, as well as statistical and graphical methods in the processing and synthesis of statistical data and their reflection. The conducted econometric analysis showed that the most significant impact on GDP is exerted by such factors of development of inno-vative entrepreneurship as total expenditures in the areas of innovation, research and development, purchase of machines and equipment and software, introduction of inno-vative products, investment in fixed capital. Full-scale implementation of the tools for the development of innovative entrepreneurship, laid down in the Association Agree-ment between Ukraine and the European Union, will ensure the dynamic spread in the Ukrainian economy of new forms of research and development (R & d), large-scale implementation of their results in economic practice, as well as the intensification of international technological transfer of domestic economic entities. Фундаментальні процеси інноватизації глобальної економічної системи та динамічний розвиток Індустрії 4.0 висувають у число стратегічних пріоритетів економічного розвитку України розбудову вітчизняного інноваційного підприємництва як одного з головних інструментів включення українських компаній до глобальних вартісних ланцюгів. Системна розбудова інноваційного підприємництва України передбачає як максимальну мобілізацію національного науково-технічного ресурсу, так і його глибоку інтеграцію у європейські інноваційні мережі. Відповідно метою дослідження стало визначення системи факторів, пов’язаних із розвитком інноваційного підприємництва, на ВВП України, та обґрунтування ключових напрямів його розбудови на основі імплементації інструментів і механізмів, передбачених Угодою про асоціацію між Україною і Європейським Союзом. Використано комплексний методологічний підхід, що базується на застосуванні загальнонаукових і спеціальних методів наукового дослідження, насамперед економіко-математичного моделювання та екстраполяції, а також статистичного і графічного методів під час обробки та узагальнення статистичних даних та їх відображення. Проведений економетричний аналіз засвідчив, що найбільш суттєвий вплив на ВВП мають такі фактори розвитку інноваційного підприємництва як загальний обсяг витрат за напрямами інноваційної діяльності, дослідження і розробки, придбання машин, обладнання та програмного забезпечення, упровадження у виробництво інноваційних видів продукції, інвестиції в основний капітал.Item Зелене інвестування як механізм глобального сталого розвитку(Хмельницький національний університет, 2023) Столярчук, Ярослава Михайлівна; Stoliarchuk, Yaroslava; Ільницький, Денис Олександрович; Ilnytskyi, Denys; Рудьковский, Сергій; Rudkovskyi, SerhiiУ статті розкриваються теоретичні та практичні аспекти процесів зеленого інвестування глобального сталого розвитку за умов значного загострення екологічної проблеми світогосподарського поступу. Обґрунтовано визначальний вплив світової екологічної проблеми на трансформацію міжнародних конкурентних відносини та пріоритети міжнародної економічної політики. Розкрито масштаби, структуру та ключові тенденції зелених інвестиційних процесів, а також фактори, котрі визначають їх динаміку в останні десятиліття. У контексті дотримання зеленого інституціоналізму значну увагу приділено питанню сучасної суб’єктної структури зеленого інвестування та економічної мотивації різного роду фінансових посередників щодо участі у зелених інвестиційних процесах у глобальних умовах. Наголошується на необхідності створення сприятливого середовища реалізації зелених інвестиційних проєктів як механізму досягнення світовим співтовариством сформульованих ООН Цілей сталого розвитку. Подальші наукові дослідження мають охоплювати інструментарій екологічної дипломатії держав у їх тісному зв’язку з процесами зеленого інвестування та загостренням міжнародної конкурентної боротьби за глобальне екологічне лідерство, право застосування екологічних санкцій та формування світових екологічних стандартів у сфері виробництва і міжнародної торгівлі. The article deals with the theoretical and applied aspects of the processes of green investments as a mechanism of global sustainable development in conditions of significant aggravation of the environmental problem that impacts global economic progress. The paper reveals significant impact of the global environmental problem on the transformation of the forms of international competitive relations and the priorities of international economic policy. The scope, structure and key trends of green investment processes, as well as the factors that determine their dynamics in recent decades, are researched. In the context of green institutionalism considerable attention is paid to the issue of the modern institutional structure of green investments and the economic motivation of various types of financial intermediaries regarding their participation in green investment processes on global scale. Key trends in processes of green investment of global economic development are defined: 1) increase in the needs of governments and business sectors, institutional investors and households, in attracting sustainable capital to increase their level of competitiveness on national and global markets; 2) diversification of financial instruments as a result of the implementation of fundamental ecological transformations of national economies; 3) diversification of the institutional structure of the global financial market and appearance of new institutions; 4) deepening of geographical and instrumental asymmetries and gaps. The need to create a favourable environment of implementation of green investment projects is emphasized as it is attributed to the core of modern mechanism of achieving the UN Sustainable Development Goals. Further scientific inquiries should investigate the effectiveness of instruments of environmental diplomacy of states in their close connection with green investments and growth of competition for global environmental leadership, the right to apply environmental sanctions and the formation of global environmental standards in the sphere of production and international trade.Item Вплив диспропорційності структурних детермінантів на національний інноваційний розвиток(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Парубець, Стефанія Олексіївна; Parubets, StefaniiaВ дослідженні аналізується взаємозв’язок між інноваційною продуктивністю та економічними показниками, досліджуючи структурні асиметрії у рівнях інноваційного потенціалу країн. Використовуючи панельний регресійний аналіз, зокрема моделі фіксованих ефектів та випадкових ефектів, а також їхні розширені версії з логарифмічними перетвореннями та квадратичними членами, в дослідженні виявлено, що зростання ВВП на душу населення та платежі за використання інтелектуальної власності позитивно впливають на рівень інноваційності. Водночас, у високорозвинених країнах спостерігається спадна віддача від подальших інвестицій у ВВП і технологічну інфраструктуру. Індекси людського капіталу, такі як Індекс працівників сфери знань та Індекс людського капіталу та досліджень, стабільно демонструють позитивний вплив на інновації. Однак інфраструктурні показники, включаючи рівень охоплення ІКТ, показали слабшу значущість, що може свідчити про ефект насичення в економіках із високим рівнем розвитку. Включення нелінійних ефектів підтвердило, що взаємозв’язок між інноваційністю та економічними показниками є складнішим, ніж вважалося раніше, з проявами спадної граничної віддачі. Результати дослідження підкреслюють необхідність цільових інноваційних стратегій, особливо для країн із високим рівнем доходу, які повинні акцентувати увагу на нематеріальних активах, фундаментальних дослідженнях та управлінні інтелектуальною власністю замість фокусування лише на базових інфраструктурних проєктах. Отримані висновки мають практичне значення для розробки політик щодо зменшення глобальних інноваційних диспропорцій через підтримку людського капіталу, інституційні реформи та розвиток ринкової складності. Крім того, результати свідчать про необхідність адаптивних підходів до інноваційної політики, які враховують національні особливості та рівень економічного розвитку, що дозволить країнам ефективніше використовувати свої конкурентні переваги в глобальній економіці. This study examines the relationship between innovation performance and economic indicators, exploring structural asymmetries in the levels of countries' innovation potential. Utilizing panel regression analysis, specifically fixed-effects and random-effects models, as well as their extended versions incorporating logarithmic transformations and quadratic terms, the research finds that an increase in GDP per capita and payments for intellectual property positively influence innovation levels. However, in highly developed countries, diminishing returns from further investments in GDP and technological infrastructure are observed. Human capital indices, such as the Knowledge Workers Index and the Human Capital and Research Index, consistently demonstrate a positive impact on innovation. In contrast, infrastructure indicators, including ICT coverage levels, exhibit weaker significance, potentially indicating a saturation effect in highly developed economies. The inclusion of nonlinear effects confirms that the relationship between innovation and economic indicators is more complex than previously assumed, with manifestations of diminishing marginal returns. The findings underscore the necessity of targeted innovation strategies, particularly for high-income countries, which should prioritize intangible assets, fundamental research, and intellectual property management rather than solely focusing on basic infrastructure projects. These conclusions have practical implications for policy development aimed at reducing global innovation disparities through human capital support, institutional reforms, and the advancement of market complexity. In addition, the results indicate the need for adaptive approaches to innovation policy that take into account national characteristics and the level of economic development, which will allow countries to more effectively use their competitive advantages in the global economy.Item Глобальні центри стратегічного партнерства України(Видавництво ТОВ «Інжиніринг»., 2021) Куршутов, Сеяр Османович; Столярчук, Ярослава Михайлівна; Stoliarchuk, Yaroslava; Галенко, Оксана Миколаївна; Halenko, Oksana; Зарицька, Наталія Сергіївна; Zarytska, NataliiaМонографія присвячена системному дослідженню теоретичних і практичних питань розвитку стратегічного партнерства України в глобальній економічній системі. У роботі розкрито характер і ключові векторні мегатренди глобальної трансформації світового порядку. Дано системну оцінку сучасних масштабів, структури й тенденцій розвитку стратегічного співробітництва України з державами Європейського Союзу в контексті розбудови європейсько-континентальної моделі міжнародного поділу праці. Значну увагу приділено комплексному дослідженню економічного співробітництва України і Сполучених Штатів Америки в умовах формування глобальної моделі світового економічного порядку з аналізом двосторонньої торговельної, інвестиційно-виробничої та науково-технічної співпраці країн. Обґрунтовано ключові напрями розбудови українсько-американського стратегічного партнерства в контексті імплементації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, визначено механізми удосконалення системи міжнародної технічної допомоги Сполучених Штатів Україні як ключового фактору регіональної безпеки в Європі. На основі комплексного аналізу сучасного стану економічного співробітництва України з державами Азії визначено ключові пріоритети реалізації азійського вектора реалізації міжнародної економічної стратегії України в глобальній економічній системі. Монографія призначена для науковців, економістів-практиків, викладачів, аспірантів, працівників органів державної виконавчої влади та студентів економічних спеціальностей.Item Здоров’я націй і глобальні медичні послуги: економічний вимір(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2021) Поворозник, Микола Юрійович; Галенко, Оксана Миколаївна; Halenko, Oksana; Столярчук, Ярослава Михайлівна; Stoliarchuk, YaroslavaМонографія присвячена комплексному дослідженню глобальних трансформаційних змін системи медичних послуг в умовах розбудови сервісної економіки. Особлива увага приділена теоретичній платформі дослідження системи охорони здоров’я у глобальній системі відтворення людського капіталу з розкриттям генезису й еволюційного розвитку теорій людського капіталу та сучасних підходів до оцінки здоров’я як економіко-політичної категорії. У монографії ідентифіковано економічну природу медичних послуг та дано їхню критеріально-класифікаційну ідентифікацію. На основі розкриття диспозиції медичних послуг у структурі глобальних суспільних благ комплексно проаналізовано діючі у міжнародній практиці національні моделі систем охорони здоров’я та оцінено їхні конкурентні переваги. Значна увага приділена розкриттю ключових векторних мегатрендів інституційно-функціональних трансформацій системи медичних послуг у глобальному соціально-економічному просторі та визначенню ролі інноваційних і телекомунікаційних технологій у діджиталізації системи медичних послуг. Системно проаналізовано тенденції розвитку міжнародного медичного туризму як трансфункціонального компоненту формування їхнього глобального сегменту. Монографія містить результати авторських досліджень управлінсько-економічних проблем вітчизняного сектору охорони здоров’я та прогнозування кон’юнктурних параметрів ринку медичних послуг України у контексті макроекономічного зростання. Визначено стратегічні напрями розбудови національної системи медичних послуг у форматі європейських соціальних стандартів. Монографія призначена для науковців, економістів-практиків, викладачів, аспірантів, працівників органів державної виконавчої влади та студентів економічних спеціальностей.Item Маркетингова діяльність підприємств в умовах кризи(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024-05-08) Швиданенко, Олег Анатолійович; Shvydanenko, Oleh; Талалай, Діана; Talalai, DianaВиявлено ефективний та бюджетний маркетинговий канал комунікації, визначено його переваги та завдання. За підсумками проведених досліджень запропоновано рекомендації щодо напрямку розвитку маркетингової діяльності підприємствам, які функціонують в умовах кризи. An effective and budget-friendly marketing channel of communication has been identified, its advantages and tasks have been determined. Based on the results of the conducted research, recommendations are offered regarding the direction of development of marketing activities for enterprises operating in crisis conditions.Item Ai in digital transformation of higher education in Ukraine: literacy in focus(SciFormat Publishing Inc., 2024) Ilnytskyi, Denys; Ільницький, Денис Олександрович; Barabas, Dmytro; Барабась, Дмитро ОлександровичThe paper is devoted to overcoming undue address of practical use of AI in society and economy. Last 5 years the number of AI related publications has been growing in geometric progression with huge variety of issues raised which brings in the need for proper priority setting by inertial HE system, institutions, professionals and students. Smart development is one of best examples which could popularise the spread of AI wider usage in sectors of economy. There are challenges and promising areas of application of AI in HE identified in the paper. Finally, authors come to conclusion that it is vital to change the situation with AI literacy in global society.Item Смартизація та цифровізація як теоретичний концепт розвитку економіки на сучасному етапі(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024) Цимбал, Людмила Іванівна; Tsymbal, LiudmylaКлючові тренди розвитку економіки на початку ХХІ століття відображають значні зміни, що відбуваються під впливом новітніх технологій, глобалізації та соціальних змін. Вони сприяють підвищенню ефективності, продуктивності та конкурентоспроможності економік, а також створюють нові можливості та виклики для бізнесу та суспільства. Ключовими трендами розвитку економіки на цьому етапі є смартизація та цифровізація, що стали передумовою економічного розвитку в усіх сферах виробництва та життя. Цифрова трансформація передбачає впровадження цифрових технологій у всі аспекти бізнесу та суспільного життя. Це включає автоматизацію бізнес-процесів, розвиток електронної комерції та використання великих даних. В той же час смартизація міст та економіки передбачає використання інтелектуальних систем для підвищення ефективності міського управління, енергетики, транспорту та інших секторів. Розвиток інформаційних технологій і зростання штучного інтелекту створюють умови для трансформації економіки, інтеграція цифрових технологій у всі сфери життя і господарства може призвести до змін, аналогічних до тих, які відбулися в результаті промислової революції. У перспективі смарт економіка може змінити не лише способи виробництва і споживання, але й соціальні структури і взаємодію між людьми і машинами. Однак це викликає потребу адаптації суспільства до швидко змінюваної технологічної реальності і на важливості розвитку навичок, які будуть потрібні в майбутньому цифровому світі. У статті визначено особливості цифровізації та смартизації як соціально-економічних явищ, що характеризують сучасний етап розвитку глобальної економіки, проаналізовано концептуальні відмінності між цифровізацією та смартизацією як базовими концепціями розвитку економіки та сучасному етапі її розвитку та визначено ключові характеристики їх реалізації. The principal trends in economic development at the advent of the 21st century evince substantial alterations occurring as a consequence of the advent of cutting-edge technologies, globalization, and social transformation. These developments contribute to the efficiency, productivity, and competitiveness of economies, while simultaneously creating new opportunities and challenges for business and society. The principal trends in economic development at this juncture are the processes of «smartization» and «digitalization,» which have become indispensable prerequisites for economic advancement across all sectors of production and social activity. The digital transformation entails the integration of digital technologies into all facets of business and social activities. This includes the automation of business processes, the development of e-commerce, and the use of big data. At the same time, the smartization of cities and economies involves the use of intelligent systems to improve the efficiency of urban management, energy, transportation, and other sectors. The development of information technologies and the growth of artificial intelligence create conditions for economic transformation, and the integration of digital technologies into all spheres of life and economy can lead to changes similar to those that occurred as a result of the Industrial Revolution. In the long run, the smart economy may change not only the ways of production and consumption, but also social structures and the interaction between humans and machines. However, this raises the need for society to adapt to the rapidly changing technological reality and the importance of developing the skills that will be needed in the future digital world.The article identifies the features of digitalization and smartization as socio-economic phenomena that characterize the current stage of development of the global economy. The article analyzes the conceptual differences between digitalization and smartization as basic concepts of economic development and the current stage of its development and identifies the key characteristics of their implementation.Item Офшорні операції у глобальних бізнес-моделях(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2021) Туролєв, Гліб Олександрович; Turoliev, Hlib; Столярчук, Ярослава МихайлівнаРобота присвячена комплексному дослідженню процесів офшоризації бізнес-діяльності у глобальних умовах та механізмів її реалізації у корпоративних стратегіях і бізнес-моделях БНП. Значна увага приділена обґрунтуванню глобальної теорії офшоризації бізнес-діяльності з розкриттям генезису й еволюції теоретичного арсеналу її дослідження. На основі розкриття каналів впливу глобалізаційних імперативів на розвиток бізнес-офшорингу оцінено ефективність інструментів національного і міжнародного контролінгу за офшоринговими операціями. У дисертації системно проаналізовано домінуючі офшорні моделі глобального корпоративного бізнесу, визначено вплив зовнішнього офшорингу на ефективність реалізації корпоративних бізнес-моделей та розкрито місце офшорного банківництва у структурній динаміці транскордонного руху глобального фінансового капіталу. Дисертація містить результати авторських досліджень масштабів і структурної динаміки офшоризації економіки України, а також економіко-математичне обґрунтування впливу внутрішньої офшоризації економіки України на її макроекономічну динаміку. Обґрунтовано національний і міжнародно-правовий інструментарій деофшоризації вітчизняної бізнес-діяльності у контексті забезпечення національної економічної безпеки нашої держави. The work is devoted to a comprehensive study of the processes of offshore business in global conditions and mechanisms for its implementation in corporate strategies and business models of MNC. Considerable attention is paid to the substantiation of the global theory of offshorization of business activity with the disclosure of the genesis and evolution of the theoretical arsenal of its research. The effectiveness of national and international controlling tools for offshoring operations is assessed based on the disclosure of channels of influence of globalization imperatives on the development of business offshoring. The dissertation systematically analyzes the dominant offshore models of global corporate business, identifies the impact of external offshoring on the effectiveness of corporate business models and reveals the place of offshore banking in the structural dynamics of cross-border movement of global financial capital. The dissertation contains the results of author 's researches of scales and structural dynamics of offshorization of economy of Ukraine, and also economic and mathematical substantiation of influence of internal offshorization of economy of Ukraine on its macroeconomic dynamics. The national and international legal tools of deoffshorization of domestic business activity in the context of ensuring the national economic security of our state are substantiated.Item Конкурентна стратегія Німеччини в умовах інтеграційної модернізації ЄС(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Синянський, Георгій Олегович; Synianskyi, Heorhii; Ільницький, Денис ОлександровичДисертаційна робота присвячена комплексному дослідженню теоретико-методологічних та практичних аспектів реалізації Німеччиною конкурентної стратегії в умовах інтеграційної модернізації ЄС. Значна увага приділена розкриттю теоретико-методологічних засад процесів інтеграційної модернізації Європейського Союзу на основі узагальнення теорій регіональної економічної інтеграції, визначення регіональних чинників і викликів інтеграційної модернізації даного угруповання, а також конкретизації її глобалізаційних детермінантів. The dissertation is devoted to a comprehensive study of theoretical, methodological and practical aspects of Germany's implementation of a competitive strategy in the context of EU integration modernization. Considerable attention is paid to the disclosure of the theoretical and methodological foundations of the processes of integration modernization of the European Union based on the generalization of theories of regional economic integration, the definition of regional factors and challenges of integration modernization of this grouping, as well as the specification of its globalization determinants.Item Ukraine 2030. The Doctrine of Sustainable Development(GO «All-Ukrainian civil movement», 2018) Antoniuk, Larysa; Антонюк, Лариса Леонтіївна; Chala, Nina; Чала, Ніна Дмитрівна; Radchuk, A.; Shnyrkov, O.; Stoliarchuk, Yaroslava; Столярчук, Ярослава Михайлівна; Taruta, S.; Zhylinska, O.; Moscardini, A.; Kharlamova, G.; Melnychuk, O.This book offers, for the first time, the sustainable development model of Ukraine that is based on a human-centred approach and presents new trajectory of economic growth in Ukraine by 2030. It was built in compliance with global megatrends and the goals of the millennium that are expected to affect the global economy in the coming decades. Based on both research and calculations made by the leading scientific institutions of Ukraine, it defines, in detail, a list of six inhibitory factors, which removal will consequently create preconditions for a Ukrainian ambitious economic leap. This book describes the set of actions needed to achieve the horizons that are formulated in the eight mechanisms to become the main tool for further specialized development programs in Ukraine. The key idea of the development strategy, which is based on the identification of Ukraine’s existing economic strengths and capabilities, is to create new strategic capacities by strengthening the existing potential.Item Інституційно-регуляторна архітектура глобальної екосистеми фінансових інновацій(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023) Нечипорчук, Михайло Олександрович; Nechyporchuk, MykhailoСтаттю присвячено комплексному дослідженню процесів розвитку фінансових інновацій та визначенню ефектів їх реалізації, а також характеристиці ключових інституцій, рівнів та інструментів у регуляторній архітектурі національних фінансових ринків та окресленні трендів розвитку глобальної екосистеми фінансових інновацій. Обґрунтовано, що фінансові інновації не тільки суттєво розширюють ресурсні можливості економічних суб’єктів щодо подолання запроваджених регуляторами ринку дискреційних обмежень, але й забезпечують найбільш продуктивне використання фінансового капіталу та прискорений вихід національних економік з рецесійного стану; крім того, проникаючи на національні ринки спричиняють радикальні модернізації світової фінансової інфраструктури та чинних фінансових сервісів, а також переводять їх на якісно вищий щабель розвитку. Констатовано, що масштабна цифровізація усіх сфер людської життєдіяльності, як одна із всезагальних форм світогосподарського розвитку, упродовж останніх десятиліть справляє потужний вплив на структурну динаміку розвитку фінансових інновацій, що набуває форм прояву у динамічному поширенні діджитал-каналів фінансово-банківського обслуговування суб’єктів господарювання; перетворенні класичних фінансових посередників у високотехнологічні корпоративні структури з диверсифікованим спектром клієнтських сервісів; загальнопланетарному поширенні механізмів дистанційного надання економічним суб’єктам фінансових послуг, електронних комерційних операцій, систем онлайн-кредитів, онлайн-платежів й онлайн-інвестування тощо. Зазначено, що глобальний етап світогосподарського поступу, що базується на цифровій парадигмі, характеризується системним, агаторівневим і багатокомпонентним впливом на розвиток фінансових інновацій цілої системи універсальних та специфічних чинників. Визначено, що глобальна екосистема фінансових інновацій, як якісно нове ціннісне пропонування інноваційних розробок фінансового профілю та група взаємопов’язаних і взаємодіючих інституцій, що забезпечують їх створення і ринковий обіг, в сучасних умовах перебуває на етапі формування своєї інституційно-регуляторної архітектури. За результатами дослідження процесів інноватизації світового фінансового сектору підсумовано, що національні фінансові ринки тяжіють до двох основних й концептуально відмінних між собою моделей, а саме: централізованої та децентралізованої, окремі риси яких нині чітко виявляються у багатьох країнах світу. Підтверджено, що головними інституціями у регуляторній архітектурі національних фінансових ринків традиційно є, з одного боку, національні (центральні) банки, а з другого — власне фінансові інституції у їх самостійному статусі і у взаємозв’язку зі створеними саморегулівними організаціями. Зазначено, що діюче у різних державах світу фінансове регулювання справляє неоднозначний (а подекуди і чітко виражений дуалістичний) вплив на розвиток фінансових інновацій. Так, з одного боку, жорсткий регуляторний режим може суттєво підвищити довіру ринку до фінансових інновацій, а з другого — послаблення регуляторного тиску здатне активізувати інноваційну діяльність. Наголошено, що попри те, що в останні десятиліття в архітектурі регулювання сфери фінансових інновацій виокремлюють декілька інституційних рівнів — національний, регіональний та наднаціональний — основні зусилля все ж таки докладаються на національному рівні, на якому спостерігається використання регуляторних «пісочниць» в якості інструментів регулювання фінансових інновацій на національному рівні. Підсумовано, що до ключових завдань функціонування інституцій у сфері регулювання ринкового обігу фінансових інновацій слід віднести як традиційне забезпечення цілісності та продуктивності фінансового ринку, так і всебічну підтримку його інноватизації, а також навчання та тестування нових технологій у контрольованому середовищі. The article is devoted to a comprehensive study of the processes of development of financial innovations and determination of the effects of their implementation, as well as to the characterisation of key institutions, levels and instruments in the regulatory architecture of national financial markets and outlining trends in the development of the global financial innovation ecosystem. It is substantiated that financial innovations not only significantly expand the resource capabilities of economic entities to overcome the discretionary restrictions imposed by market regulators, but also ensure the most productive use of financial capital and accelerate the recovery of national economies from recession; in addition, by penetrating national markets, they cause radical modernisation of the global financial infrastructure and existing financial services, and also bring them to a qualitatively higher level of development. It is stated that large-scale digitalisation of all spheres of human life, as one of the universal forms of global economic development, has had a powerful impact on the structural dynamics of financial innovation in recent decades, which takes the form of manifestation in the dynamic spread of digital channels of financial and banking services for business entities; transformation of classical financial intermediaries into high-tech corporate structures with a diversified range of client services; and global spread of It is noted that the global stage of the world economic development based on the digital paradigm is characterised by a systemic, multi-level and multicomponent influence on the development of financial innovations of the whole system of universal and specific factors. It is determined that the global ecosystem of financial innovations, as a qualitatively new value proposition of innovative developments of financial profile and a group of interconnected and interacting institutions that ensure their creation and market circulation, is at the stage of forming its institutional and regulatory architecture in modern conditions. Based on the results of the study of the processes of innovation in the global financial sector, the author concludes that national financial markets tend to follow two main and conceptually different models, namely, centralised and decentralised, some features of which are now clearly manifested in many countries. It is confirmed that the main institutions in the regulatory architecture of national financial markets are traditionally, on the one hand, national (central) banks, and on the other hand, financial institutions in their independent status and in connection with the established self-regulatory organisations. It is noted that financial regulation in different countries of the world has an ambiguous (and sometimes a clearly expressed dualistic) impact on the development of financial innovations. Thus, on the one hand, a strict regulatory regime can significantly increase market confidence in financial innovations, and on the other hand, the easing of regulatory pressure can intensify innovation. It is noted that despite the fact that in recent decades several institutional levels have been distinguished in the architecture of regulation of financial innovation – national, regional and supranational – the main efforts are still made at the national level, where regulatory sandboxes are used as instruments for regulating financial innovation at the national level. It is concluded that the key tasks of institutions in the field of regulating the market circulation of financial innovations should include both traditional ensuring of the integrity and productivity of the financial market and comprehensive support for its innovation, as well as training and testing of new technologies in a controlled environment.Item Наукова дипломатія у реалізації державами концепту «м’якої сили»(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023) Столярчук, Ярослава Михайлівна; Stoliarchuk, Yaroslava; Ільницький, Денис Олександрович; Ilnytskyi, Denys; Хоманець, Володимир Анатолійович; Khomanets, VolodymyrРозглянуто форми розвитку концепції публічної дипломатії, яка перетворилась як на ефективний механізм просування національних інтересів держав, так і може розглядатись в якості критерію стратифікації країн за рівнем розвитку. Визначено, що висока інтелектуальна інтенсивність наукової та дипломатичної діяльності виступає тією спільною характеристикою, яка обумовила на певному історичному етапі їх поєднання у вигляді наукової дипломатії, як форми поєднання діяльності держави та управління національним інтелектуальним капіталом та яка класифікується як провідний механізм трансляції державами «м’якої сили». Продемонстровано взаємозв’язок між рівнем економічного розвитку, обсягами витрат та результативністю зусиль з реалізації інструментів наукової дипломатії, теоретичний дискурс щодо якої розвивається в трьох ключових функціональних вимірах (наука у дипломатії, дипломатія для науки та наука для дипломатії). Окреслено, що інституціоналізація наукової дипломатії відкриває можливість цілеспрямованої діяльності щодо управління науковою дипломатією її акторів, а також підвищення ефективності та результативності цієї діяльності. Узагальнено домінуючі формати наукової дипломатії з фокусуванням на особливостях міжнародних академічних і наукових обмінів, державних програм, міжнародної академічної мобільності, а також емерджентної науково-освітньої дипломатії (на просторах глобального ринку онлайн-освіти, університетів світового класу, міжнародних колективів співавторів). Виявлено новітні інституційні форми конкупераційної взаємодії суб’єктів наукової дипломатії, до яких відносимо платформи професійного співробітництва наукових аташе різних держав, науково-дипломатичні та діаспорські мережі, а також інститут технологічних послів. Запропоновано розглядати домінуючі та новітні формати наукової дипломатії, а також спільну науково-дослідну інфраструктуру та практики гібридного комбінування державами механізмів та інструментів наукової дипломатії в якості компонентів розбудови глобальної моделі міжнародного економічного порядку. Країнам, що розвиваються, запропоновано фокусуватися на використанні потенціалу неінституціоналізованих наукових дипломатів для просування національних інтересів. Підсумовано, що економічний потенціал науки та її інтернаціональна природа знайшли активний прояв у використанні різних інституційних форм міжнародного академічного підприємництва та конкупераційної взаємодії, які розвивають та найбільш активно намагаються скористатись ті країни, які найбільше інвестують в проведення наукових досліджень. Перспективними визначено такі предмети досліджень як кліматична дипломатія, продовольча дипломатія та інші різновиди публічної дипломатії, розвиток яких пов’язано з інтенсифікацією науково-дослідницьких зусиль на шляху до розв’язання глобальних проблем. The article considers the forms of development of the concept of public diplomacy, which has become both an effective mechanism for promoting the national interests of states and can be considered as a criterion for stratifying countries by the level of development. It is determined that the high intellectual intensity of scientific and diplomatic activities is the common characteristic that led to their combination at a certain historical stage in the form of science diplomacy as a form of combining the activities of the state and management of national intellectual capital, and which is classified as a leading mechanism for the transmission of soft power by states. The authors demonstrate the relationship between the level of economic development, the volume of expenditures and the effectiveness of efforts to implement the instruments of science diplomacy, the theoretical discourse on which is developing in three key functional dimensions (science in diplomacy, diplomacy for science, and science for diplomacy). It is outlined that the institutionalisation of science diplomacy opens up the possibility of targeted activities to manage the science diplomacy of its actors, as well as to increase the efficiency and effectiveness of this activity. The article summarises the dominant formats of science diplomacy with a focus on the peculiarities of international academic and scientific exchanges, government programmes, international academic mobility, and emergent science and education diplomacy (in the global online education market, world-class universities, international teams of collaborators). The newest institutional forms of competitive interaction between the subjects of science diplomacy are identified, which include platforms for professional cooperation of scientific attaches of different states, scientific, diplomatic and diaspora networks, as well as the institute of technological ambassadors. It is proposed to consider the dominant and newest formats of science diplomacy, as well as joint research infrastructure and practices of hybrid combination of mechanisms and instruments of science diplomacy by states as components of the development of a global model of the international economic order. The authors suggest that developing countries should focus on using the potential of non-institutionalised science diplomats to promote their national interests. It is concluded that the economic potential of science and its international nature are actively manifested in the use of various institutional forms of international academic entrepreneurship and competitive interaction, which are developed and most actively sought to be used by those countries that invest most in research. The article identifies such research subjects as climate diplomacy, food diplomacy and other types of public diplomacy as promising, the development of which is associated with the intensification of research efforts to solve global problems.Item Розбудова цифрової інфраструктури менеджменту знань наукової діяльності університету(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024-04) Антонюк, Лариса Леонтіївна; Antoniuk, Larysa; Решетняк, Тетяна Іванівна; Reshetniak, Tetiana; Лозовик, Юрій Миколайович; Lozovyk, YuriiItem Особливості сучасних трансміграційних процесів: світовий та український аспекти(ФОП Маслаков, 2019-12-18) Ольшевська, Ірина Петрівна; Olshevska, Iryna; Ольшевская, Ирина ПетровнаItem Заходи торговельного захисту товаровиробників металургійної індстурії в умовах екологічних викликів(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023) Логвиненко, Євгеній О.; Lohvynenko, YevheniiУ статті досліджено актуальну проблему загострення екологічних питань і зростання викидів парникових газів, що є наслідком діяльності металургійної індустрії. Ця галузь відіграє значну роль у світових викидах, і, отже, вимагає негайних заходів для зниження негативного впливу на довкілля. У статті аналізується нерівномірний процес декарбонізації металургійних підприємств у різних країнах світу. Перехід до більш екологічного виробництва стає складною задачею, і тому важливо розглянути в рамках СОТ механізми захисту для національних товаровиробників металургійної галузі в умовах зростаючих екологічних викликів. В статті також розглянуто різні види торговельного захисту ринків, які можуть бути використані для підтримки національних виробників у контексті зростаючих екологічних проблем. Автор досліджує винятки з правил СОТ, які дозволяють обмежувати міжнародну торгівлю з метою збереження природних ресурсів та охорони здоров’я людини. Це підкреслює важливість забезпечення екологічної сталості у рамках міжнародних торговельних відносин. Останні рішення органів вирішення спорів у СОТ свідчать про пріоритетність захисту здоров’я і природи перед комерційними інтересами. Це свідчить про необхідність узгоджених дій на міжнародному рівні з метою збереження навколишнього середовища та здоров’я громадян. Заключно, стаття закликає до подальшого розвитку міжнародних механізмів регулювання, спрямованих на забезпечення екологічної сталості та захисту інтересів національних металургійних підприємств у світлі зростаючих екологічних викликів. Враховуючи загальний стан довкілля та його вплив на глобальний екосистемний баланс, ця стаття сприяє поглибленню розуміння можливих рішень у сфері торгівлі та екології для досягнення балансу між промисловістю та природоохоронними цілями. The article explores the pressing issue of the exacerbation of environmental issues and the increase in greenhouse gas emissions as a consequence of metallurgical industry activities. This sector plays a significant role in global emissions and, therefore, requires immediate measures to mitigate its negative impact on the environment. The protection of domestic producers has been discussed by researchers such as A. Harkusha, S. Bilotsky, L. Tykhonchuk, P. Galagher, M. Gerard, and D. Firger. The article analyzes the uneven process of decarbonization of metallurgical enterprises in different countries worldwide. Transitioning to more environmentally friendly production is a complex task, so it is essential to consider within the framework of the WTO mechanisms for protecting national metallurgical industry producers in the face of growing environmental challenges. The article also examines various forms of trade protection for markets that can be used to support domestic producers in the context of increasing environmental problems. The author investigates exceptions to WTO rules that allow for restrictions on international trade to preserve natural resources and human health. This underscores the importance of ensuring environmental sustainability within international trade relations. Recent decisions by WTO dispute settlement bodies emphasize the priority of protecting health and nature over commercial interests, highlighting the need for coordinated international action to preserve the environment and public health. In conclusion, the article calls for further development of international regulatory mechanisms aimed at ensuring environmental sustainability and protecting the interests of national metallurgical enterprises under growing environmental challenges. Considering the overall state of the environment and its impact on the global ecosystem balance, this article contributes to a deeper understanding of possible trade and environmental solutions to achieve a balance between industry and environment conservation goals.Item Трансформація національних пенсійних систем в умовах фінансового глобалізму(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024-02-22) Білий, Денис Іванович; Bilyi, Denys; Столярчук, Ярослава МихайлівнаДисертаційна робота присвячена комплексному дослідженню теоретико-методологічних та практичних аспектів трансформації національних пенсійних систем в умовах фінансового глобалізму. Значна увага приділена розкриттю теоретико-методологічних засад дослідження національних пенсійних систем з концептуалізацією економічного змісту та еволюції категорії «пенсійне забезпечення», узагальненням теоретичного дискурсу процесів соціалізації економіки через призму пенсійного забезпечення, а також визначенням його ролі у забезпеченні соціальної конкурентоспроможності держав. The dissertation is devoted to a comprehensive study of theoretical, methodological, and practical aspects of the transformation of national pension systems in the conditions of financial globalism. Considerable attention is paid to the disclosure of the theoretical and methodological foundations of the study of national pension systems with the conceptualization of the economic content and evolution of the "pension provision" category, the generalization of the theoretical discourse of the processes of socialization ofthe economy through the prism of pension provision, as well as the definition of its role in ensuring the social competitiveness of states.