Історико-політичні студії

Permanent URI for this community

https://ir.kneu.edu.ua/handle/2010/3971

Browse

Now showing 1 - 20 of 106

Ecological modernization: theoretical and practical dimensions
(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2017) Perga, T. Yu.; Перга, Т. Ю.
An analysis of the main approaches in the scientific discourse on the theory of environmental modernization is made. It is proved that in scientific thought there is absent the unified view of the essence of the concept of «environmental modernization», and, accordingly — actors, tools and ways of its development. At the same time, the view is prevailed upon environmental modernization as an economic category. It was clarified that the aggravation of the global ecological crisis actualizes the development of an integrated approach to modernization, which should cover not only the economic sphere, but also other spheres of social development, including environmental, cultural, educational and institutional changes. The main stages and directions of ecological modernization are analyzed. It is concluded that the theory of ecological modernization creates the general framework and directions of ecologization of modern development; the development of specific models and mechanisms relies on countries. At the same time they must not only rely on a positive world experience, but also take into account national imperatives. Based on the existing theoretical work, recommendations for the development of the main directions of ecological modernization in Ukraine are made — from introduction of scientific innovations, development of education, engagement for solving the problem of the government, business structures, civil society to development of international cooperation in this sphere.
Influence of nuclear energy on cultural landscape of Ukrainian polissia: case study of prypiat
(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2018) Perga, T. Y.; Перга, Т. Ю.
The article investigates the influence of the Soviet nuclear power industry on the cultural landscape of the Ukrainian Polissya on the example of the city Pripyat, which was the first satellite nuclear city (atomgrad) in the Ukrainian SSR. In result of the accident on Chernobyl nuclear power plant, this city is known to the whole world and became a symbol of the crisis of the Soviet system. Despite this, there are few scientific works devoted to the impact of this city on the cultural landscape of Polissya before the Chernobyl accident. The main criteria for the construction of atomgrads and their functions have analyzed. It has concluded that on the one hand, they fulfilled pragmatic functions of servicing the nuclear power plants, and on the other hand, embodied the prevailing ideological, urban, ecological and scientific ambitions of the Soviet leadership. It has been proved the duality of planning of Pripyat city. From one hand, the city’s architectural decisions shows care about the population, manifested in a specific approach to urban space, which reflects the elements of the city garden, the minimal change in the environment, the dominant role of health, sports, education and socialist art. This demonstrates the implementation of a socialist understanding of the idea of «smart city» and the embodiment of the dream of communism. At the same time, these visual manifestations were not able to protect the population from radioactive influence before and during the Chornobyl accident due to the confidence in the safety of a peaceful atom, which manifested in a low risk culture and radiation prevention. It has been established that the formation of a special group of elite Soviet workers — nuclear workers — stimulated internal migration to this region and prompted some residents to change their ideological settings and life aspirations, obtaining the necessary education and building a career in this nuclear city.Author confirmed the conclusion of the famous American researcher Kate Brown, made in the book «Plutopia: Nuclear Families, Atomic Cities, and the Great Soviet and American Plutonium Disasters», that for the receiving of material goods and social status many workers of nuclear power plant who lived in nuclear cities, neglected their health even life.
National sovereignty in the theory and practice of foreign policy of the modern state
(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2018) Lakishyk, D. M.; Лакішик, Д. М.
The relevance of the topic of the study is determined by the inevitable change in the place of the institute of the national state in the modern system of international relations and the dependence of the subsequent evolution of this institution on a number of system characteristics (first of all, international integration and collective security) of modern world politics. In today’s international society, states still play a key role in structuring, but the question remains which of their historical form they will take. In addition, the stratification bundle of the modern interstate system is evident, its vertical polarization — the strengthening of the international position of a small number of superpower states and the emergence of ineffective and dependent states and the failed states at the other poles (the lowest levels of the world stratification hierarchy). In the modern system of international relations, state-building processes are continuing, which objectively actualizes the question of determining their specifics. Over the past century, the problem of nation and national state has traditionally been one of the key issues for social and humanitarian disciplines. This, above all, is due to the fact that these institutions play the role of the system-forming element and the basic political structure in international politics both locally and globally.The nation state appears as a social institution, which at the same time is both a means of violence and a means of realizing the «common good» of a national society. An inverse proportional relationship between these two opposite qualities is established, that is, the more activity of the national state corresponds to the «general good» of the national society, and the less is the need to resort to violence. The main criteria for the effectiveness and success of the national state in the international arena are its ability to carry out independent foreign policy and foreign economic strategies and the ability to survive outside of the systems of collective security and regional integration associations.
Transformation of memory policy in Sweden
(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2017) Lakishyk, D. M.; Лакішик, Д. М.
The consolidation potential of memory policy in Sweden which passed its own way in the process of accepting events of the Second world war is analyzed. The focus is made on memorials, museums and exhibitions which are the important source for commemorating the events of the War and the Holocaust. It is also evidence of importance of these events for the history of Sweden. The article is devoted to the study of memory policy both in Sweden and in Europe which is implemented through museums, exhibitions and monuments. These objects of heritage are open to the public and play an important role in shaping the collective identity. In Sweden, there is a very tangible reflection of the changes in the policy of memory in relation with the Second World War in pan-European discourse. At the beginning of the 21st century a large array of publications came out in Europe, in which large groups of the European population were accused of crimes of the occupation regime, and not just individual criminals or institutions. Instead Sweden is characterized by a denial of collective guilt, as well as a model of historical memory of a liberal type. Today the perception of Sweden’s role in war is reinterpreted in the country in a new way: not as an innocent observer, but as a country that did nothing to stop the Nazi crimes during the war.
Автономістська концепція національно-державного будівництва Никифора Григорієва (1917 — початок 1928 р.)
(ДВНЗ «Київський національний університет імені Вадима Гетьмана», 2016) Сухобокова, О. О.; Sukhobokova, O. О.
Розглядаються концепції політичного самовизначення української нації та національно-державного будівництва періоду Української Центральної Ради Никифора Григорієва — одного з провідних політиків та теоретиків Української революції 1917-1921 рр., чільного діяча української міжвоєнної еміграції в Європі та Північній Америці. Аналізується теоретичне обґрунтування права української нації на широку національно-політичну автономію та особливості розуміння політиком її змісту. Простежено кореляцію тактичної складової концепції Н. Григорієва зі зміною суспільно-політичної ситуації в ході революції. Незалежно від тактичних маневрів, обумовлених політичними обставинами, Н. Григоріїв завжди відстоював право українського народу на політичне самовизначення — «самостійність по суті, а не по формі». Саме свобода як основна суспільна цінність і мета українського визвольного руху (коли самостійність України та імператив демократичних змін ставляться на перше місце) були для нього суттю суспільно-політичного процесу, а автономія — формою їх досягнення у конкретний історичний період. Таким чином, на певному етапі автономістські погляди політика мали революційний і одночасно реалістичний характер та відповідали об’єктивним історичним обставинам.
Безпекові аспекти формування загальнонаціональної ідентичності українців
(ДВНЗ «Київський національний університет імені Вадима Гетьмана», 2013) Чупрій, Л. В.; Chupriy, Leonid V.
Проаналізовано безпекові аспекти формування загальнонаціональної ідентичності українців на сучасному етапі розвитку українського суспільства. Намічено шляхи оптимізації політики національної безпеки в гуманітарній сфері в контексті вирішення даної проблеми.
Безпекові виміри націотворчих процесів українського суспільства
(ДВНЗ «Київський національний університет імені Вадима Гетьмана», 2013) Чорний, Віталій С.; Chornuy, Vitaliy S.
Проаналізовано соціальні передумови, які існують в українському суспільств, і щодо необхідності реформування безпекового простору України на сучасному етапі.
Боротьба з корупцією в Україні: порівняльно-правовий аспект
(ДВНЗ «Київський національний університет імені Вадима Гетьмана», Інститут історії українського суспільства, 2014) Невмержицький, Є. В.; Nevmerzhitskyy, E.
На основі аналізу міжнародного і вітчизняного досвіду протидії корупції обґрунтовано необхідність системного, комплексного підходу до розв’язання проблеми обмеження масштабів корупції в Україні, включення в антикорупційну діяльність додаткових механізмів з урахуванням практики розвинутих країн. Визначено ступінь взаємозв’язку політики подолання корупції з розв’язанням політичних, економічних, соціальних проблем; конкретизуються шляхи боротьби з корупцією з огляду на організаційно-адміністративну, правову, виховну, ідеологічну, політичну сфери.
Британська модель мультикультуралізму: успіхи та прорахунки
(ДВНЗ «Київський національний університет імені Вадима Гетьмана», 2015) Глазов, Д. В.; Hlazov, D.
Розглядаються питання політики мультикультуралізму у Великій Британії, її ефективність в межах британського соціуму. В колі уваги — історичні передумови політики мультикультуралізму; етапи та сутність цієї політики відповідно до загальноєвропейських міграційних процесів та особливостей внутрішньої ситуації у Великій Британії. Автор аналізує причини недієвості політики «мільтікульті», висловлює власне бачення напрямів її реалізації з погляду на специфіку британського суспільства та досвіду інших держав.
Витоки на наслідки глобальної системної кризи
(ДВНЗ «Київський національний університет імені Вадима Гетьмана», 2015) Фесенко, М. В.; Fesenko, M. V.
Доведено необхідність комплексного дослідження складових глобальної кризи світоуправління і пошуку механізмів її подолання шляхом консолідації учасників міжнародної системи. Показано, що глобальна економічна криза є частиною глобальної системної кризи. Водночас сталий розвиток сучасної світової системи залежить від консолідації міжнародного співтовариства і конструктивної співпраці між суб’єктами міжнародних відносин. Визнано, що глобальна фінансова криза є наслідком кризи світоуправляіння. З цієї причини, необхідно розпочати процес розробки нової моделі світоуправління, яка б відобразила тенденції глобального світу ХХI століття. В цьому контексті сучасна глобальна криза не випадкове, а природне явище, пов’язане з довгостроковими перспективами світового політичного та економічного розвитку. Сучасна криза має свої особливості та відмінні риси, пов’язані з процесами глобалізації, регіональної політичної та економічної інтеграції, глобальної міграції тощо. Багато в чому вона породжена цими специфічними процесами, і її вирішення є важливим завданням в глобальному розвитку.
Витоки української державної ідеї
(ДВНЗ «Київський національний університет імені Вадима Гетьмана», 2013) Бульвінський, Андрій Г.; Bulvinskiy, Andriy. G.
Проаналізовано вихідні ідеї, традиції та принципи сучасної української державної ідеї, які були закладені ще в часи Пізнього Середньовіччя та Нового часу.
Влияние цивилизационных факторов на процесс интеграции Украины в Европейский Союз
(ДВНЗ «Київський національний університет імені Вадима Гетьмана», 2016) Зажигаев, Б. В.; Zazhigaev, B. V.
Рассматриваются вопросы относительно места, роли и значения Украины в геополитическом пространстве, которые обуславливаются новыми цивилизационными вызовами в условиях глобализации. Систематизируются основные цивилизационные факторы политического и социально-экономического развития Украины, анализируется влияние данных факторов на процесс и перспективы интеграции Украины в Европейский Союз. Выделяются три группы и две подгруппы факторов, что в контексте реализации системного подхода в оценке каждой группы отдельно и всех групп факторов в комплексе создает возможность научного анализа и формирования соответствующих выводов в отношении очерченной темы Рассматриваются особенность и одновременно взаимосвязь цивилизационных факторов исторической эволюции Украины, России и Европейского Союза, влияние цивилизационных факторов на тенденции развития государственно-политического устройства и форму правления выделенных государств и сформированных государственных объединений. На основе методов сравнительной политологии, работ классиков и современных исследователей, а также международного опыта переопределения цивилизационной идентичности, даются прогнозы в отношении перспективах интеграции Украины в ЕС.
Вплив антибільшовицького руху опору в УРСР у 1920—1924 рр. на формування української нації
(ДВНЗ «Київський національний університет імені Вадима Гетьмана», 2013) Красносілецький, Денис П.; Krasnosiletskyy, Denis P.
Проаналізовано проблеми формування української нації під час антибільшовицького руху опору 1920—1924 рр. Запропоновано розгляд причин і передумов виникнення антибільшовицького руху, його структури, політичних напрямів. Піднято питання щодо впливу антибільшовицького руху опору на формування єдності, патріотизму, національної свідомості українців.
Вплив засобів комунікації на цивілізаційний розвиток
(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2018) Зернецька, О. В.; Zernetska, O. V.
Досліджується вплив засобів комунікації на цивілізаційний розвиток з давніх часів до сьогодення. В статті запропоновано гіпотезу про те, що розвиток технологій, особливо медіа і High Tech, підготував цивілізаційний прорив, який одержав назву «глобалізація». Участь диджитальної технології в економіці, фінансах, менеджменті, культурі не тільки окремих країн, а й цілих континентів, таких як Європа, Австралія та ін, дає підстави говорити, що наступна цивілізація одержить назву «Диджитальна»**. Теоретичним підґрунтям роботи є напрацювання Торонтської школи комунікації та праці М. Кастельса, які розвинені автором статті до сьогодення.
Вплив рішень Європейського суду на правову систему України
(ДВНЗ «Київський національний університет імені Вадима Гетьмана», 2016) Лисенко, Г. І.; Lysenko, G.; Волкова, С. П.; Volkova, S.
Аналізується питання щодо необхідності приведення українського права у відповідність з нормами та принципами міжнародного права — тенденції, що особливо виявила себе після підписання політичної та економічної частини частини Угоди про асоціацію між Європейським Союзом і Україною. Розглядається діяльність Європейського суду з прав людини та вплив даної міжнародної інституції на національну судову практику і сприяння її дотриманню основних прав і свобод людини. Обговорюється вплив рішень Європейського Суду на правову систему України, що потребує реформацій не лише на рівні захисту прав і свобод людини, а й на рівні інституційних змін. Йдеться, зокрема, що певні рішення системи судоустрою і юрисдикції судів України викликають сумнів щодо відповідності положенням Європейській конвенції з прав людини. Зазначається, що правотворчий вплив Суду на українське право виявляється у багатьох аспектах, включаючи принцип автономності термінів та концепцій, що їх використано у тексті Конвенції. Новим для України став інститут апеляційних судів, який розглядається Європейським Судом як один з ефективних засобів захисту прав людини в більшості держав-членів Ради Європи.
Військове найманство Візантійської імперії: традиції і специфічна роль Київської Русі
(ДВНЗ «Київський національний університет імені Вадима Гетьмана», 2015) Кабанець, Р. Ю.; Kabanets, R. Y.
Розглядаються проблеми військового найманства Візантійської імперії як суттєве явище історії Середньовіччя. Стаття орієнтована на висвітлення особливостей формування візантійської армії Х—ХІ століть за допомогою організації наймання. Розкрито чинники стабільності військового контингенту через функціональні, матеріальні, юридичні стимули. На основі аналізу комплексу опублікованих джерел та наукового доробку українських та зарубіжних учених простежено хронологію залучення, особливості та традиції служби у візантійській армії найманців з Київської Русі.
Галичина і Наддніпрянщина: «діалог культур» у першій чверті ХХ ст.
(ДВНЗ «Київський національний університет імені Вадима Гетьмана», Інститут історії українського суспільства, 2014) Вівсяна, І. А.; Vivsiana, I.
Здійснено спробу аналізу відносин західних і східних українців як «діалогу культур» у період найдинамічніших контактів і випробувань. Відмінності у поглядах українців та підходах до національного державотворення, визначені європейськими та східними впливами, показані через суб’єктивні спогади очевидців. Досвід вивчення культурного діалогу двох частин українського народу після довговікового перебування підвпливом різних світоглядних орієнтацій свідчить про неможливість налагодження плідних толерантних стосунків без взаємного бажання до різного роду співпраці.
Греко-католики в Україні (середина 1940-х — середина 1960-х років)
(ДВНЗ «Київський національний університет імені Вадима Гетьмана», 2016) Бондарчук, П. М.; Bondarchuk, P. M.
На основі широкого кола джерел аналізується релігійне життя греко-католиків УРСР в середині 1940-х — першій половині 1960-х рр. Стверджується, що існування потужного релігійного об’єднання в Західній Україні, що підпорядковувався закордонному центрові, перешкоджало радянізації цього регіону. Тому радянська влада здійснила низку кроків, спрямованих на ліквідацію діяльності греко- католицької церкви і приєднання її структур до РПЦ. Хоча рішення Львівського собору 1946 року та дії влади й завдали важких ударів по греко-католицизму в Україні, однак не змогли його знищити повністю. Частина пересічних греко-католиків і духовенства залишалася вірна своїм релігійним традиціям і відтак греко-католицькі структури продовжували своє існування. Основним об’єктом уваги є пересічні віруючі, їхня релігійність та повсякденне релігійне життя. Проблема розглядається на широкому суспільно-політичному тлі. Висвітлюється релігійна політика радянської влади, її вплив на релігійне життя греко-католиків, мережа греко-католицьких організацій, кількісний склад вірян і духовенства. Значне місце займає аналіз релігійної поведінки віруючих: відвідування віруючими богослужінь, виконання ними обрядів життєвого циклу, зокрема хрещень.
Громадянське суспільство як чинник націотворення: ретроспектива і перспектива
(ДВНЗ «Київський національний університет імені Вадима Гетьмана», 2013) Метельова, Тетяна O.; Meteliyova, Тetiana O.
У контексті розгляду громадянського суспільства як особливого способу комунікації доведено взаємозумовленість існування громадянського суспільства і правової держави, що формуються в умовах полісуб’єктного простору. Показано, що конститутивною характеристикою громадянського суспільства є репрезентація ним особливих (корпоративних) інтересів і відсутність претензій на представництво загального інтересу. Зроблено висновок, що громадянське суспільство як умова формування самочинності особи є фактором забезпечення її національної ідентичності.
Держава — основний інструмент самоуправління суспільства (до питання про українські реалії)
(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2015) Гаєвська, Оксана Борисівна; Haievska, Oksana; Гаевская, Оксана Борисовна
Пропонується соціально-системне бачення управлінської ролі держави в Україні, що повинна виявляти себе не у посиленні суто владних функцій, не у збільшенні поля панування, а у все більшому переході державних структур на професійне обслуговування організаційно-правових потреб населення та його самоорганізації. Доведено відповідно до аналізу сучасних світових цивілізаційних тенденцій, що у взаємовідносинах між провідними державами, як і соціальних структур у межах держав, на рівні функціональних та інституційних зв’язків провідну роль відграють останні як найдієвіші з погляду історичного розвитку людства, що досягнуло вищого рівня системної організації. Відповідно до зазначеної позиції як наукового осмислення проблеми самоорганізаційний потенціал українського суспільства потребує доцільної організаційної підтримки з боку держави, головним чином у правовому полі, що визначатиме наближення нації до глобального цивілізаційного простору і практичного розв’язання проблем її сучасного і перспективного розвитку.

Browse

Browsing Історико-політичні студії by Title

Results Per Page

Sort Options