Освітня програма «Економічна та соціальна психологія»

Permanent URI for this community

https://ir.kneu.edu.ua/handle/2010/44147

Browse

Now showing 1 - 20 of 24

Взаємозвʼязок резилієнтності та психічного здоровʼя української молоді в умовах воєнного стану
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024-12-20) Яроцька, Катерина Вікторівна; Yarotska, Kateryna; Ловка, Ольга Володимирівна
У кваліфікаційній роботі охарактеризовано резилієнтність та психічне здоров’я особистості, здійснено аналіз проблематики взаємозв’язку між ними. Проведено емпіричне дослідження взаємозвʼязку резилієнтності та психічного здоровʼя української молоді в умовах воєнного стану, в результаті отримано підтвердження наявності переважно прямого сильного взаємозв’язку між явищами. Окрім цього здійснено перевірку та аналіз кореляцій між складовими резилієнтності, стратегіями поведінки людини в стресових умовах, характеристиками психічного здоров’я та ресурсами особистості. Одержані результати було застосовано для розробки програми тренінгового заходу та рекомендацій для покращення резилієнтності. The qualification work characterizes resilience and mental health of the individual, analyzes the issues of the relationship between them. An empirical study of the relationship between resilience and mental health of Ukrainian youth under martial law was conducted, as a result of which confirmation of the presence of a predominantly direct strong relationship between the phenomena was obtained. In addition, the correlations between the components of resilience, strategies of human behavior in stressful conditions, characteristics of mental health and individual resources were checked and analyzed. The results obtained were used to develop a training program and recommendations for improving resilience.
Взаємозвʼязок саморефлексії та проявів посттравматичного зростання у внутрішньо переміщених осіб
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024-12-20) Погребняк, Сергій Олегович; Pohrebniak, Serhii; Корват, Лариса Володимирівна
Внутрішньо переміщені особи стикаються з психологічними труднощами, повʼязаними з втратою дому, соціального статусу, переживанням травматичних подій та адаптацією до нових умов життя. У цих умовах посттравматичне зростання стає важливим психологічної підтримки, адже воно дозволяє особам переосмислити свої життєві цінності, зміцнити особистісні ресурси та віднайти нові можливості для розвитку. Мета кваліфікаційної магістерської роботи – вивчити взаємозвʼязок саморефлексії та проявів посттравматичного зростання у внутрішньо переміщених осіб. Проведена україномовна адаптація методики «Шкала саморефлексії та інсайту» (А.М.Грант, Дж. Франклін). Було визначено кореляційні зв'язки саморефлексії та проявів посттравматичного зростання у внутрішньо переміщених осіб. Було сформовано програму дводенного треннгу для покращення посттравматичного зростання внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Internally displaced persons face psychological difficulties related to their internal home, social status, experiencing traumatic events, and adapting to new living conditions. In these conditions, post-traumatic growth becomes an aspect of psychological support, as it allows individuals to rethink their life values, strengthen personal resources, and find new opportunities for development. The meta-qualification master's thesis is to study the relationship between self-reflection and manifestations of post-traumatic growth in internally displaced persons. The Ukrainian-language adaptation methodology "Self-Reflection and Insight Scale" (A.M. Grant, J. Franklin) was conducted. Correlations between self-reflection and manifestations of post-traumatic growth in internally displaced persons were determined. A two-day training program was developed to improve the post-traumatic growth of internally displaced persons (IDPs).
Взаємозвʼязок схильності до прощення та психологічної ресурсності особистості
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024-12-20) Білик, Валентина Анатоліївна; Bilyk, Valentyna; Корват, Лариса Володимирівна
Схильність до прощення, як морально-етична та психологічна характеристика, сприяє покращенню якості стосунків, зниженню рівня стресу та зміцненню внутрішнього спокою. Мета роботи - дослідити взаємозвʼязок схильності до прощення та психологічної ресурсності особистості. Визначено та описано поняття прощення; проаналізовано, типи, функції та психологічні механізми прощення; визначено поняття психологічної ресурсності як сукупність внутрішніх і зовнішніх ресурсів особистості; визначенна роль психічної ресурсності; проведена україномовна адаптація методики «Шкала схильності до пробачень» (Раян П. Браун, 2003); було визначено кореляційні звʼязки показника психологічної ресурсності та готовності до прощення; була створена тренінгова програма, спрямована на розвиток навичок прощення. The tendency to forgive, as a moral, ethical and psychological characteristic, contributes to improving the quality of relationships, reducing stress levels and strengthening inner peace. The purpose of the work is to investigate the relationship between the tendency to forgive and the psychological resourcefulness of the individual. The concept of forgiveness is defined and described; the types, functions and psychological mechanisms of forgiveness are analyzed; the concept of psychological resourcefulness is defined as a set of internal and external resources of the individual; the role of mental resourcefulness is determined; the Ukrainian-language adaptation of the methodology «Forgiveness Scale» (Ryan P. Brown, 2003) was carried out; correlations between the indicator of psychological resourcefulness and readiness for forgiveness were determined; a training program was created aimed at developing forgiveness skills.
Взаємозвязок особливостей сприйняття стресу та здатності до відновлення особистості
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024-12-20) Проніна, Поліна Андріївна; Pronina, Polina; Колесніченко, Ліна Аліківна
У сучасному суспільстві стрес є невід’ємною частиною життя, оскільки людина постійно стикається з новими викликами, змінами та несприятливими обставинами. Інтенсивні темпи життя, високі вимоги до професійної діяльності, соціальні конфлікти, глобальні кризи, такі як пандемія COVID-19 або повномасштабне вторгнення Росії в Україну, спричиняють значне зростання рівня стресу серед населення. У зв’язку з цим зростає потреба в дослідженні сприйняття стресу та можливостей відновлення після переживання стресу. На нашу думку, відновлення пов'язане з резильєнтністю. Резильєнтність забезпечує адаптацію до стресових умов, зберігаючи при цьому психологічну рівновагу, ефективність діяльності та мотивацію до подальшого розвитку. Вивчення резильєнтності набуває особливої актуальності в умовах нестабільного середовища, де відсутність цієї здатності може призводити до емоційного виснаження, депресивних станів, втрати працездатності та порушення міжособистісних стосунків. Крім того, актуальність дослідження обумовлюється необхідністю дослідження взаємозв’язку між стресом, здатністю до відновлення та цінністю життя. З цією метою були теоретично проаналізовані підходи до розуміння стресу, його видів та факторів, а також підходи до розуміння та фактори здатності до відновлення. Була проведена адаптація англомовної методики «Perceived Stress Questionnaire (PSQ)» (Levenstein S., Prantera C., Varvo V., Scribano M. L., Andreoli A., Luzi C., Arcà M., Berto E., Milite G. & Marcheggiano A.,). Емпірично досліджено та встановлено зв’язок між показниками короткотривалого, довготривалого стресу та показниками резильєнтності (зокрема, такими як позитивне мислення; мислення, орієнтоване на віру та надію; загальний показник резильєнтності), а також з показниками сприйняття цінності життя (зокрема, активний пошук цінності життя (що спрямований на майбутнє); прийняття цінності життя (що спрямоване на отримання задоволення від повсякденності); знецінення життя; загальний показник цінності життя). Крім цього, проаналізовані відмінності у сприйнятті стресу (як довготривалого, так і короткотривалого) та здатності до відновлення залежно від статі, віку, соціально-економічного статусу та зміни емоційного й фізичного стану респондентів за останній рік. In modern society, stress is an integral part of life, as people are constantly faced with new challenges, changes and unfavorable circumstances. Intense pace of life, high demands on professional activities, social conflicts, global crises such as the COVID-19 pandemic or Russia's full-scale invasion of Ukraine are causing a significant increase in stress levels among the population. In this regard, there is a growing need to study the perception of stress and the possibilities of recovery from stress. In our opinion, recovery is related to resilience. Resilience ensures adaptation to stressful conditions while maintaining psychological balance, performance, and motivation for further development. The study of resilience is especially relevant in an unstable environment, where the lack of this ability can lead to emotional exhaustion, depression, disability, and disruption of interpersonal relationships. In addition, the relevance of the study is determined by the need to investigate the relationship between stress, resilience, and the value of life. To this end, approaches to understanding stress, its types and factors, as well as approaches to understanding and factors of resilience were theoretically analyzed. The English-language methodology “Perceived Stress Questionnaire (PSQ)” (Levenstein S., Prantera C., Varvo V., Scribano M. L., Andreoli A., Luzi C., Arcà M., Berto E., Milite G. & Marcheggiano A.,) was adapted to the Ukrainian sample. The relationship between indicators of short-term and long-term stress and indicators of resilience (in particular, such as positive thinking; thinking focused on faith and hope; general indicator of resilience), as well as indicators of perception of the value of life (in particular, active search for the value of life (aimed at the future); acceptance of the value of life (aimed at enjoying everyday life); devaluation of life; general indicator of the value of life) was empirically investigated and established. In addition, differences in the perception of stress (both long-term and short-term) and the ability to recover were analyzed depending on gender, age, socioeconomic status, and changes in the emotional and physical state of respondents over the past year.
Взаємозв’язок психологічних властивостей військовослужбовців з резильєнтністю як здатністю до відновлення
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023-12-23) Береженна, Олена Юріївна; Berezhenna, Olena; Колесніченко, Ліна Аліковна
Дослідження феномену резильєнтності як здатності до відновлення є актуальним особливо зараз, адже ми живемо в складні часи, повномасштабної війни, яка спричиняє хронічний стрес, емоційні та фізичні травми. У зв’язку з такими обставинами, як ніколи, виникає питання збереження психологічного здоров’я наших військовослужбовців, які щохвилини перебувають в психологічному і моральному потрясінні та як титани захищають країну та життя кожного українця. Мета роботи – аналіз та систематизація наукових праць щодо особливостей резильєнтності у військовослужбовців, а також здійснення емпіричного дослідження для виявлення взаємозв’язку особистісних властивостей військовослужбовців з резильєнтністю як здатністю до відновлення. У роботі виявлені значущі кореляційні зв’язки резильєнтності з афіліативним та самопідтримуючим стилями гумору, з активністю орієнтацією на майбутнє та пасивністю, зосередженість на повсякденних справах, з показниками шкал «Включення» та «Афект», ясністю Я-концепції та вдячністю, а також зворотній значущий зв’язок було виявлено з агресивним стилем гумору та негативним сприйняттям життя. The study of the phenomenon of resilience as the ability to recover is relevant especially now, because we live in difficult times, a full-scale war that causes chronic stress, emotional and physical trauma. In connection with such circumstances, the question of preserving the psychological health of our military personnel, who are in psychological and moral turmoil every minute, and how titans protect the country and the life of every Ukrainian, arises more than ever. The purpose of the work is the analysis and systematization of scientific works on the features of resilience in military personnel, as well as the implementation of an empirical study to identify the relationship between the personal characteristics of military personnel and resilience as the ability to recover. The work revealed significant correlations of resilience with affiliative and self-supportive humor styles, with future-oriented activity and passivity, focus on everyday affairs, with indicators of the "Inclusion" and "Affect" scales, clarity of self-concept and gratitude, as well as inverse a significant relationship was found with an aggressive style of humor and a negative perception of life.
Взаємозв’язок самоконтролю в спілкуванні та стратегій розв’язання конфліктних ситуацій у студентів
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024-08-30) Трибрат, Катерина Олександрівна; Trybrat, Kateryna; Завірюха, Валентина Василівна
Управління конфліктами та ефективне спілкування відіграють вирішальну роль у стабільності та успішності університетської діяльності. В умовах швидкозмінного світу, де кожен може зіткнутися з викликами в інтерперсональних взаєминах, вміння керувати конфліктними ситуаціями є ключовим. Ефективне спілкування і самоконтроль у цьому контексті служать не тільки для вирішення вже виникаючих конфліктів, а й для їхньої профілактики. Самоконтроль спілкування має особливе значення, оскільки дозволяє особам уникати ескалації непорозумінь і зменшувати емоційну напруженість, сприяючи таким чином здоровому психологічному клімату в колективі. Conflict management and effective communication play a critical role in the stability and success of university operations. In a fast-paced world where everyone can face challenges in interpersonal relationships, the ability to manage conflict situations is key. Effective communication and self-control in this context serve not only to resolve already emerging conflicts, but also to prevent them. Self-control of communication is of particular importance, as it allows individuals to avoid escalating misunderstandings and reduce emotional tension, thus contributing to a healthy psychological climate in the team.
Залученість як чинник якості життя людей похилого віку
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023) Кононенко, Тетяна Володимирівна; Kononenko, Tetiana; Лавриненко, Денис Гійович
Зв'язок характеристик прийняття рішень з метакогнітивними та особистісними властивостями персоналу організації
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023-12-23) Гоменюк, Анна Миколаївна; Homeniuk, Anna; Колесніченко, Ліна Аліковна
У сучасній психології прийняття рішень є однією із сучасних проблематик, особливо у контексті дослідження персоналу. Мета роботи – дослідити особливості зв'язкухарактеристик прийняття рішень з метакогнітивними та особистісними властивостями персоналу організації. У роботі узагальнені та систематизовані підходи до розуміння процесу прийняття рішення; визначені характеристики прийняття рішень персоналом організації; адаптовано методику «Decisional conflict scale» О'Сonnor на україномовній вибірці, яку можна буде у подальшому використовувати в емпіричних дослідженнях; визначені особистісні та метакогнітивні властивості, які пов’язані з процесом прийняття рішень; встановлені взаємозв’язки між характеристиками прийняття рішень та інтолерантністю до невизначеності і психологічною гнучкістю; встановлені взаємозв’язки між характеристиками прийняття рішень та метакогнітивними властивостями. In modern psychology, decision-making is one of the current issues, especially in the context of personnel research. The purpose of the study is to investigate the peculiarities of the relationship between decision-making characteristics and metacognitive and personal properties of the organisation's personnel. The paper summarises and systemises approaches to understanding the decision-making process; identifies the characteristics of decision-making by organisational personnel; adapts the O'Connor's Decisional conflict scale methodology to the Ukrainian-language sample, which can be further used in empirical research; identifies personality and metacognitive properties related to the decision-making process; establishes the relationship between decision-making characteristics and intolerance to uncertainty and psychological flexibility; establishes the relationship between.
Когнітивний стиль як чинник переживання стресу в умовах військового конфлікту
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024-12-20) Сокол, Ілона Андріївна; Sokol, Ilona; Вельдбрехт, Олена Олександрівна
Проблема переживання стресу є надзвичайно актуальною у сучасному контектсті, коли українське суспільство стикається з масштабною та затяжною травматизацією через військові дії. Вивчення взаємозв’язків когнітивного стилю зі стресостійкістю, вигоранням та психологічною адаптацією дозволяє глибше зрозуміти індивідуальні особливості реагувння на стресові події. Це має вагоме значення для психологічної підтримки у стресових умовах. У роботі було проведено адаптацію англомовної методики «Rational-Experiential Inventory-40 (REI-40)» для української вибірки, що дозволяє фахівцям обирати валідні інструменти для діагностики когнітивних стилів. Дослідження підтверджує та розширює положення когнітивної теорії стресу, яка розглядає суб’єктивне переживання стресових ситуацій як результат когнітивних процесів: оцінки значущості подій, їх співвіднесення з власними ресурсами, оцінки наявних спроб подолання труднощів. The problem of experiencing stress is extremely relevant in the modern context, when Ukrainian society is faced with large-scale and prolonged traumatization due to military actions. The study of the relationships between cognitive style with stress resistance, burnout and psychological adaptation allows for a deeper understanding of individual characteristics of reactions to stressful events. This is of great importance for psychological support in stressful conditions. The work adapted the English-language methodology «Rational-Experiential Inventory-40 (REI-40)» for the Ukrainian sample, which allows specialists to choose valid tools for diagnosing cognitive styles. The study confirms and expands the provisions of the cognitive theory of stress, which considers the subjective experience of stressful situations as a result of cognitive processes: assessing the significance of events, their correlation with one’s own resources, and assessing existing attempts to overcome difficulties.
Особливості взаємозв'язку асертивності особистості юнацького віку та стилю батьківського виховання
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023-12-23) Швець, Єлизавета Олегівна; Shvets, Yelyzaveta; Ставицька, Світлана Олексіївна
Сьогодні вивчення асертивності є важливим напрямком в сучасній психології, який, передусім, допомагає людям у підвищенні своєї самооцінки та покращенні спілкування з іншими людьми. Асертивність є важливою навичкою для особистості, оскільки вона включає в себе здатність виражати свої думки, брати відповідальність за свої дії, встановлювати границі та впливати на своє середовище. Сім'я - перший і найважливіший фактор, що впливає на особистість. Мета роботи – провести теоретичне й емпіричне дослідження особливостей взаємозв'язку асертивності особистості юнацького віку та стилю батьківського виховання. Було встановлено існування значущих зв’язків між показниками асертивності і показниками батьківського виховання та сімейного середовища. Найсуттєвішою стала кореляція загального показника асертивності з показником організованості сім'ї. Today, the study of assertiveness is an important direction in modern psychology, which, above all, helps people to increase their self-esteem and improve communication with other people. Assertiveness is an important personality skill because it includes the ability to express one's thoughts, take responsibility for one's actions, set boundaries, and influence one's environment. The family is the first and most important factor affecting the personality. The purpose of the work is to conduct a theoretical and empirical study of the features of the relationship between the assertiveness of the adolescents and the style of parenting. The existence of significant relationships between indicators of assertiveness and indicators of parental education and family environment was established. The most significant was the correlation of the general index of assertiveness with the index of family organization.
Особливості переживання стресу студентами в умовах соціальної напруженості суспільства
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023-12-23) Шкіль, Лілія Романівна; Shkil, Liliia; Савченко, Олена В’ячеславівна
У сучасній психології стрес – це відгук організму на загрозливі або складні події. Мета роботи – визначити особливості переживання стресу студентами з різним рівнем переживання соціальної напруженості суспільства. Успішно адаптовано англомовну версію «Методики діагностики сприйнятого стресу» Ш. Коена на українську мову. Перевірено традиційну теоретичну модель переживання стресу, що поєднує когнітивну, емоційну, поведінкову та фізіологічні складові стресової реакції. На емпіричному рівні модель підтверджено не було, когнітивні оцінки та емоційні реакції виокремилися в один фактор, а в інший увійшли емоційні, інтелектуальні, поведінкові та фізіологічні симптоми стресу. Досліджено особливості переживання соціальної напруженості молоддю. Результати вказують, що понад половини респондентів виявили середній та високий рівень переживання соціальної напруженості в українському суспільстві. Виявлено, що особи, які знаходяться закордоном України, мають вищий рівень невдоволеності суспільним становищем, ніж респонденти, що живуть в Україні. Встановлено розбіжності переживання стресу студентами з різним рівнем переживання соціальної напруженості суспільства. Виявлено, що респонденти з високим рівнем соціальної напруженості мають вищі показники переживання стресу. In modern psychology, stress is the body's response to threatening or difficult events. The purpose of the work is to determine the specifics of stress experienced by students with different levels of experiencing social tension in society. The English version of S. Cohen's "Perceived Stress Diagnostic Techniques" was successfully adapted into the Ukrainian language. The traditional theoretical model of experiencing stress, which combines cognitive, emotional, behavioral and physiological components of the stress reaction, was tested. At the empirical level, the model was not confirmed, cognitive evaluations and emotional reactions were separated into one factor, and the other included emotional, intellectual, behavioral and physiological symptoms of stress. Peculiarities of experiencing social tension among young people have been studied. The results indicate that more than half of the respondents found a medium and high level of experiencing social tension in Ukrainian society. It was found that persons living abroad have a higher level of dissatisfaction with the social situation than respondents living in Ukraine. Discrepancies in the stress experienced by students with different levels of experiencing social tension in society were established. It was found that respondents with a high level of social tension have higher rates of experiencing stress.
Особливості прийняття рішень особами з адиктивною поведінкою
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023-12-23) Чарупа, Валентина Миколаївна; Charupa, Valentyna; Музичко, Людмила Володимирівна
Сучасна психологія досліджує проблему прийняття рішень з точки зору процесу та його результатів. Наразі існує низка концепцій, які пояснюють сутність цього феномену, які можна об’єднати за такими напрямками стратегіально-стильовий, нормативний, конгітивно-цільовий, регулятивно-вольовий та системно-структурний та інші. Слабко дослідженими є особливості прийняття рішень різними категоріями осіб, зокрема, адиктами. Встановлення таких особливостей і стало метою роботи. Було встановлено, що при прийняття рішень у адиктів домінують неконструктивні стратегій гіперпильність, перекладання відповідальності, прокрастинація; кількість адиктів, що використовує стратегії «перекладання відповідальності» та «прокрастинація» високого рівня більша, аніж серед осіб без залежностей; серед залежних осіб переважають екстернали, яким притаманне небажання брати на себе відповідальність за наслідки прийнятого ними рішення. У адиктів певалюють нераціональні стилі прийняття рішень, які мають посередній рівень сформованості, а раціональний стиль вкрай погано розвинений у переважної більшості залежних. Не встановлено відмінностей щодо ефективності розв’язання конфлікту рішень адиктами у порівнянні з особами без залежностей, однак можемо констатувати, що адиктів, які приймають вкрай неефективні рішення більше, аніж тих, що ухвалюють рішення посереднього та високого рівня ефективності. Modern psychology examines the problem of decision-making from the point of view of the process and its results. Currently, there are a number of concepts that explain the essence of this phenomenon, which can be combined in the following directions: strategic-style, normative, cognitive-target, regulatory-volitional, systemic-structural, and others. The peculiarities of decision-making by different categories of persons, in particular, addicts, are poorly researched. Establishing such features became the goal of the work. It was established that when making decisions, addicts are dominated by non-constructive strategies of hypervigilance, shifting responsibility, procrastination; the number of addicts using the strategies of "responsibility shifting" and "procrastination" at a high level is greater than among people without addictions; externals predominate among dependent persons, who have an inherent reluctance to take responsibility for the consequences of their decision. Addicts have irrational decision-making styles that have a mediocre level of formation, and the rational style is extremely poorly developed in the vast majority of addicts. No differences have been established regarding the effectiveness of solving the conflict of decisions by addicts compared to persons without addictions, however, we can state that there are more addicts who make extremely ineffective decisions than those who make decisions of a medium and high level of efficiency.
Особливості самоспівчуття у осіб різних соціальних груп
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024-12-20) Левчук, Крейг Володимирович; Levchuk, Kreih; Музичко, Людмила Володимирівна
На сьогодні недостатньо досліджень, що вивчають самоспівчуття як чинник психологічного благополуччя серед різних вікових груп жінок, що обмежує ефективність психологічної допомоги. Мета роботи – дослідити самоспівчуття та його вплив на психологічне благополуччя жінок різних вікових категорій. Було встановлено, що жінки віком старше 45 років демонструють вищий рівень психологічного благополуччя, задоволеності життям та емоційної регуляції, тоді як молодші жінки (до 25 років) відзначаються підвищеною самокритикою та обмеженими ресурсами для регулювання емоцій. Адаптовано методику «Шкала самоспівчуття – коротка (SCS–SF)» (Ф. Раєс, Е. Помір, К. Нефф, Д. Ван Гухт). Виявлено демографічні та вікові чинники, що корелюють із рівнем самоспівчуття та загальним психологічним станом. Отримані результати створюють основу для розробки рекомендацій, спрямованих на підвищення рівня самоспівчуття як важливого ресурсу емоційного здоров’я. To date, there is a lack of research on self-compassion as a factor of psychological well-being among different age groups of women, which limits the effectiveness of psychological assistance. The purpose of the study is to investigate self-compassion and its impact on the psychological well-being of women of different age groups. It was found that women over the age of 45 demonstrate a higher level of psychological well-being, life satisfaction and emotional regulation, while younger women (under 25) are characterised by increased self-criticism and limited resources for emotional regulation. The Self-Compassion Scale-Short Form (SCS-SF) was adapted (F. Raes, E. Pomerle, K. Neff, D. Van Gucht). The demographic and age factors that correlate with the level of self-compassion and general psychological state were identified. The obtained results provide a basis for developing recommendations aimed at increasing the level of self-compassion as an important resource of emotional health.
Особливості сприйняття війни в Україні особами з різним типом імпульсивності
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023-12-23) Шевела, Дана Юріївна; Shevela, Dana; Савченко, Олена В’ячеславівна
У сучасній психологічній науці вплив війни на життєдіяльність малодосліджений. Нами була обрана імпульсивність, як особистісна ознака, яка може впливати на особливості переживання війни. Мета роботи – теоретично дослідити та емпірично визначити особливості сприйняття війни в Україні особами з різним типом імпульсивності.. У роботі була виявлена типологія осіб за рівнем імпульсивності (неімпульсивні, імпульсивні, середньо імпульсивні). Було визначено, що особи плануючого середньо імпульсивного типу більше схильні до позитивної оцінки росіян за критерієм людяності, тоді як середньо імпульсивні надають негативну оцінку росіянам за зовнішньою релігійністю у порівнянні з іншими. Також виявлено вагомі відмінності в сприйнятті військового конфлікту між імпульсивними та неімпульсивними типами, зокрема, неімпульсивні надають вищі оцінки українському народу за показниками критичність, а російському уряду за показниками корупційність та авторитарність. Неімпульсивні. проявляють більшу поінформованість стосовно технічних засобів та подій на фронті. Імпульсивний тип вище оцінює свої переживання щодо можливого застосування ядерної зброї. In modern psychological science, the impact of war on human life is underexplored. We chose impulsivity as a personality trait that could influence the experiences of war. The aim of the study is to theoretically investigate and empirically determine the perception of war in Ukraine by individuals with different levels of impulsivity. A typology of individuals based on impulsivity levels (non-impulsive, impulsive, moderately impulsive) was identified in the study. It was found that individuals of the moderately impulsive type are more inclined to give a positive assessment to Russians based on the criterion of humanity, while individuals with moderate impulsivity tend to give a negative assessment to Russians based on external religiosity compared to others. Significant differences in the perception of the military conflict between impulsive and non-impulsive types were also revealed. Specifically, non-impulsive individuals give higher ratings to the Ukrainian people in terms of criticality and to the Russian government in terms of corruption and authoritarianism. Non-impulsive individuals also demonstrate greater awareness of technical means and events on the front. The impulsive type rates their emotions regarding the potential use of nuclear weapons higher.
Психологічна гнучкість як чинник професійного процвітання на робочому місці
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024-12-20) Осіпова, Вікторія Сергіївна; Osipova, Viktoriia; Лавриненко, Денис Гійович
На даний момент спостерігається недостатня кількість досліджень, присвячених вивченню психологічної гнучкості як чинника професійного процвітання, що ускладнює розуміння механізмів професійної самореалізації та ефективності працівників. Мета роботи – розкрити та описати психологічну гнучкість як чинник професійного процвітання на робочому місці. У роботі було проведено адаптацію англомовної методики «The work-related acceptance and action questionnaire (WAAQ)» (Ф. Бонда, Дж. Ллойд, Н. Геноле) до українського контексту, що дозволяє використовувати її як інструмент діагностики психологічної гнучкості в професійному середовищі. Емпірично виявлено взаємозв'язок між психологічною гнучкістю та професійним процвітанням, зокрема встановлено, що ціннісна орієнтація та здатність до дистанціювання мають визначальний вплив на професійну ефективність. Доведено, що психологічна негнучкість суттєво перешкоджає професійній самореалізації. Практичне значення дослідження полягає в можливості застосування розроблених діагностичних підходів та виявлених кореляційних зв'язків для створення цільових програм розвитку психологічної гнучкості в різних професійних середовищах, особливо в контексті подолання наслідків суспільних трансформацій, спричинених війною. Currently, there is a notable scarcity of research dedicated to studying psychological flexibility as a factor of professional flourishing, which complicates understanding the mechanisms of professional self-realization and employee effectiveness. The purpose of the study is to reveal and describe psychological flexibility as a factor of professional flourishing in the workplace. The research involved adapting the English-language methodology «The work-related acceptance and action questionnaire (WAAQ)» (F. Bond, J. Lloyd, N. Genole) to the Ukrainian context, which enables its use as a diagnostic tool for psychological flexibility in professional environments. An empirical investigation revealed the interconnection between psychological flexibility and professional flourishing, specifically establishing that value orientation and the ability to distance oneself have a decisive influence on professional effectiveness. It has been proven that psychological inflexibility significantly impedes professional self-realization. The practical significance of the study lies in the potential application of developed diagnostic approaches and identified correlational relationships for creating targeted psychological flexibility development programs across various professional environments, particularly in the context of overcoming the consequences of societal transformations caused by war.
Психологічне благополуччя студентів з різним рівнем критичного мислення
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024-12-20) Ільхман, Артур Олексійович; Ilkhman, Artur; Савченко, Олена Вячеславівна
В актуальних та агресивних умовах сьогодення, наповненими пропагандою та дезінформацією, що впливають на психологічне благополуччя населення вкрай важливим завданням встає розвиток навичок та здібностей протистояння зазначеним феноменам. До таких здібностей або навичок можна віднести критичне мислення, якому і присвячена тема даної роботи. З цією метою, в межах цієї роботи, спочатку було успішно адаптовано англомовну методику «Опитувальник критичного мислення» польських авторів А. Кобиларека та ін. на українську. Було теоретично проаналізовано сутність психологічного благополуччя та його структурні складові, розглянуто чинники впливу на відчуття психологічного благополуччя у студентів. Було висвітлено психологічні складові розвитку критичного мислення студентів, його роль у сприйнятті особистісних проблем, відчутті психологічного благополуччя; Встановлено, що в основі розвитку психологічного аспекту критичного мислення лежить когнітивна складова та оцінна розумова діяльність особистості, що передбачають оцінку не лише вхідної інформації, а й оцінку якості свого розумового процесу. Емпірично досліджено переживання психологічного благополуччя студентів. Напрями підвищення відчуття благополуччя включають: розвиток стресостійкості; формування позитивного самоставлення; підвищення когнітивних навичок критичного сприйняття та аналізу інформації, що впливає на рівень благополуччя; стабілізація оптимального психоемоційного стану; зниження особистісної тривожності та ін. Встановлено особливості психологічного благополуччя студентів з різним рівнем критичного мислення: На основі проведеного порівняльного аналізу було висунуто припущення про те, що розвинуте критичне мислення пов’язано з поглиненням, зацікавленістю, зануреністю та залученістю в діяльність та життя. Так само із задоволеністю своїм колом спілкування, коли індивід має людей, з якими може розділити як проблеми, так і досягнення, а у відносинах з іншими є достатньо відвертим та щирим. Чим вище показник критичного мислення, тим більше зв’язок з цим феноменом. In today's current and aggressive environment, filled with propaganda and disinformation that affect the psychological well-being of the population, it is crucial to develop skills and abilities to counter these phenomena. Such abilities or skills include critical thinking, which is the subject of this study. To this end, within the framework of this thesis, the English-language methodology “Critical Thinking Questionnaire” by Polish authors A. Kobylarek et al. was first successfully adapted into Ukrainian language. The essence of psychological well-being and its structural components were theoretically analyzed and the factors influencing the sense of psychological well-being in students were studied. The psychological components of the student's critical thinking development, its role in the perception of personal problems, and the sense of psychological well-being were highlighted; It was found that the development of the psychological aspect of critical thinking is based on the cognitive component and evaluative.
Психологічні детермінанти стратегій прийняття рішення
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023-12-23) Сіненко, Анна Олегівна; Sinenko, Anna; Савченко, Олена В’ячеславівна
В сучасному світі, де виникає безліч ситуацій, вимагаючих прийняття рішень, розуміння психологічних аспектів цього процесу стає ключовим питанням. Актуальність даного дослідження визначається важливістю прийняття обґрунтованих та ефективних рішень у сучасному суспільстві. Зрозуміння психологічних механізмів, які лежать в основі цього процесу, може допомогти як індивідам, так і організаціям, удосконалювати свої стратегії прийняття рішень та досягати кращих результатів у різних життєвих сферах. Тема даної роботи спрямована на вивчення психологічних детермінант, які визначають стратегії прийняття рішень у людей. Мета кваліфікаційної магістерської роботи – визначення психологічних детермінант стратегій прийняття рішень. У роботі адаптована методика «Scott and Bruce’s General Decision-Making Style Inventory» на українську мову; встановлені психологічні чинники, які обумовлюють вибір стратегій прийняття індивідуальних рішень персоналом організації. Були відокремлені чотири стратегії прийняття рішень, а саме: раціональний, інтуїтивний, залежний та уникаючий. Були виявлені значущі розбіжності між оцінками різних аспектів психологічного клімату в організації. Учасники оцінюють організацію як місце з високим рівнем безпечності та взаємодії, але існує певна схильність до перекладання відповідальності на інших. Також важливо відзначити високий рівень готовності слухати та підтримувати ініціативи в організації. In a world where there are many situations that require decision-making, understanding the psychological aspects of this process becomes a key issue. The relevance of this study is determined by the importance of making informed and effective decisions in modern society. Understanding the psychological mechanisms underlying this process can help both individuals and organizations improve their decision-making strategies and achieve better results in various areas of life. The topic of this work is aimed at the study of psychological determinants that determine people's decision-making strategies. The purpose of the master's thesis is to determine the psychological determinants of decision-making strategies. In the work, the methodology "Scott and Bruce’s General Decision-Making Style Inventory" was adapted into the Ukrainian language; established psychological factors that determine the choice of individual decision-making strategies by the organization's personnel. Four decision-making strategies were distinguished, namely: rational, intuitive, dependent and avoidant. Significant discrepancies were found between assessments of various aspects of the psychological climate in the organization. Participants rate the organization as a place with a high level of safety and interaction, but there is a certain tendency to shift responsibility to others. It is also important to note the high level of willingness to listen and support initiatives in the organization.
Психологічні особливості вибору професії типу «людина-людина»
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023-12-23) Атаманюк, Анна Павлівна; Atamaniuk, Anna; Колесніченко, Ліна Аліковна
Професійна діяльність людини - це область її занять, яка є невід'ємною для ефективного застосування набутих вмінь, знань та навичок, отриманих через спеціалізоване навчання та різноманітну, комплексну підготовку. Мета роботи – визначення психологічних особливостей осіб, які вибрали професію типу «людина-людина», порівняти отримані результати. Визначені психологічні особливості вчителів і механіків. У вчителів ціннісні орієнтації це професійна компетентність та стабільність у роботі, набрало 86% досліджуваних. Крім того, вчителі відчувають потребу у безпеці та стабільності, шукаючи постійну роботу з мінімальним ризиком звільнення (86%). Водночас, вчителі не схильні до частих відряджень, прагнучи залишатися у стабільному місці проживання (74% опитаних). Щодо автомеханіків, найбільше в них цінується професійна компетентність (98%). У дослідженні автомеханіків також виявлені високі показники у сферах менеджменту (74%), автономії (70%) та підприємництва (66%). Психологічні властивості у вчителів на високому рівні екстраверсія (32%), на середньому (44%), на низькому (24%). У механіків на високому рівні екставерсія (54%), на середньому (34%), на низькому (12%). Було встановлено, що властивості, які характеризують готовність до змін у вчителів і механіків представлені так: найбільш вираженим є середній рівень властивостей. У вчителів одна третина має високий рівень винахідливості та толерантності, одна п’ята – адаптивності, домінує низький рівень у сміливості (64%), на відміну від механіків, у яких найбільш вираженим є середній (72%). У механіків домінує спостерігаємо низький рівень винахідливості (72%), пристрасності (62%) і 50 % мають низький оптимізм. Було визначено, що у вчителів емпатія найбільш виражена є на рівні вище середнього (17%), високий рівень 15%. У механіків високий рівень спостерігається у 3%, середній 29%, низький 9%. Були визначені розбіжності у психологічних особливостях між вчителями і механіками, а саме у ціннісних орієнтаціях: менеджмент, стабільність роботи, інтеграція стилів життя, підприємництво; в емпатії; екстраверсії- інтроверсії, емоційності-емоційній стриманості; толерантність до двозначності. A person's professional activity is a field of occupation that is integral to the effective application of acquired skills, knowledge and abilities gained through specialized education and diverse, comprehensive training. The purpose of the study is to determine the psychological characteristics of people who have chosen a person-to-person profession and to compare the results. The psychological characteristics of teachers and mechanics have been identified. Teachers' value orientations are professional competence and stability in work, which was scored by 86% of the respondents. In addition, teachers feel the need for security and stability, looking for a permanent job with minimal risk of dismissal (86%). At the same time, teachers are not inclined to frequent business trips, seeking to stay in a stable place of residence (74% of respondents). As for car mechanics, professional competence is most valued in them (98%). The study of car mechanics also revealed high scores in the areas of management (74%), autonomy (70%), and entrepreneurship (66%). Teachers' psychological properties are high in extraversion (32%), medium (44%), and low (24%). Mechanics have a high level of extraversion (54%), an average level (34%), and a low level (12%). It was found that the properties that characterize the readiness for change in teachers and mechanics are presented as follows: the most pronounced is the average level of properties. One-third of teachers have a high level of resourcefulness and tolerance, one-fifth - adaptability, and a low level of courage dominates (64%), unlike mechanics, who have the most pronounced average level (72%). Mechanics are dominated by low levels of ingenuity (72%), passion (62%), and 50% have low optimism. It was determined that teachers' empathy is most pronounced at the above average level (17%), with a high level of 15%. Among mechanics, 3% have a high level, 29% have an average level, and 9% have a low level. Differences in psychological characteristics between teachers and mechanics were identified, namely in value orientations: management, job stability, integration of lifestyles, entrepreneurship; in empathy; extraversion- introversion, emotionality-emotional restraint; tolerance to ambiguity.
Психологічні чинники тривоги персоналу організації на робочому місці
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023-12-23) Федоренко, Дарина Ігорівна; Fedorenko, Daryna; Тімакова, Анжела Вікторівна
Тривога людини на робочому місці є додатковим чинником стресу, професійного вигорання та виснаження загального адаптаційного потенціалу особистості. Мета роботи – теоретично дослідити та емпірично визначити психологічні чинники тривоги на робочому місці персоналу в організації. У роботі встановлено, що психологічний чинник «перфекціонізм» не впливає на прояв тривога на робочому місці та не має статистично значимих кореляційних зв’язків фактору тривоги на робочому місці та перфекціонізму. Трудоголізм не впливає на прояв тривоги на робочому місці, проте кореляційний аналіз встановив статистично значимий зв’язок між трудоголізмом та тривогою, пов’язаною із власним здоров’ям та тілом. Непараметричний дисперсійний аналіз встановив вплив прокрастинації на такі фактори тривоги на робочому місці, як: «Стимули, пов'язані із тривогою та униканням», «Тривога чи страх, пов’язані із взаємодією з колегами чи керівництвом», «Усвідомлення власної професійної непридатності до виконання роботи». Результати кореляційного аналізу свідчать про статистично значимий зв’язок між прокрастинацією та такими факторами тривоги на робочому місці, як: «Стимули, пов’язані із тривогою та униканням», «Тривога чи страх, пов’язані із взаємодією з колегами чи керівництвом», «Усвідомлення власної професійної непридатності до виконання роботи», «Хвилювання, пов’язані із робою». A person's anxiety at the workplace is an additional factor of stress, professional burnout and exhaustion of the general adaptive potential of the individual. The purpose of the work is to theoretically investigate and empirically determine the psychological factors of anxiety at the workplace of personnel in the organization. The paper found that the psychological factor "perfectionism" does not affect the manifestation of anxiety at the workplace and does not have statistically significant correlations between the factor of anxiety at the workplace and perfectionism. Workaholism does not affect the manifestation of anxiety in the workplace, but correlational analysis established a statistically significant relationship between workaholism and anxiety related to one's own health and body. Non-parametric analysis of variance established the influence of procrastination on such factors of anxiety at the workplace as: " Stimulus-related anxiety and avoidance behaviour", " Interactional anxiety i.e. fears whenever confronted with colleagues or superiors", " Cognitions of insufficiency". The results of the correlation analysis indicate a statistically significant relationship between procrastination and such factors of anxiety in the workplace as: " Stimulus-related anxiety and avoidance behaviour", " Interactional anxiety i.e. fears whenever confronted with colleagues or superiors", " Cognitions of insufficiency", " Work-related worries".
Соціально-психологічні чинники афіліативних тенденцій у студентів
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024-12-20) Репіна, Марта Анатоліївна; Repina, Marta; Савченко, Олена Вячеславівна
У роботі розглянуто соціально-психологічні чинники, що впливають на афіліативні тенденції студентів. Виконано адаптацію методики «Affiliative Tendency and Avoidance Scale» (ATAS) українською мовою. Результати дослідження свідчать про значний вплив емоційної підтримки, соціальної взаємодії та культури спілкування на афіліативні тенденції студентів. Розроблено рекомендації для поліпшення міжособистісної взаємодії в студентських колективах. The work examines the social-psychological factors influencing students' affiliative tendencies. The «Affiliative Tendency and Avoidance Scale» (ATAS) methodology was adapted into Ukrainian. Research results indicate the significant impact of emotional support, social interaction, and communication culture on students' affiliative tendencies. Recommendations were developed to improve interpersonal interaction in student groups.

Browse

Browsing Освітня програма «Економічна та соціальна психологія» by Title

Results Per Page

Sort Options