Кафедра корпоративних фінансів і контролінгу
Permanent URI for this collection
Browse
Recent Submissions
Item Стимулювання інвестиційної діяльності підприємств Україні в умовах війни та повоєнного відновлення(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023) Юркевич, Оксана Миколаївна; Yurkevych, Oksana; Свідерська, Інна Миколаївна; Sviderska, InnaThe author provides an analytical review of the use of instruments to stimulate investment activity in times of war, provides examples of the use of certain instruments, and emphasizes the prospects for further use of such instruments and their importance for ensuring the sustainability and development of enterprises.Item Ключові фактори впливу на сталий розвиток бізнесу(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023) Куліш, Ганна Петрівна; Kulish, Hanna; Круш, Вікторія Володимирівна; Krush, ViktoriiaThis article examines the key factors that can influence sustainable business development, which is particularly important in the wartime and post-war periods. The author examines the role of sustainability programs, such as ESG and impact investing, in the context of their impact on companies' financial performance. The author also analyses the participation of Ukrainian companies in international ESG ratings and indices. The article reveals the importance of energy efficiency and green energy for the future recovery of the Ukrainian economy and highlights the importance of environmental and social issues in society. The author notes the need for active development of green bonds and alternative energy markets to improve the country's image and attractiveness to foreign investors.Item Financial Potential for Expanding the Opportunities of a Small Enterprise under the Conditions of Sustainable Development(Харківський навчально-науковий інститут ДВНЗ «Університет банківської справи», 2024) Nitsenko, Vitalii; Ніценко, Віталій; Ivashchenko, Alla; Іващенко, Алла Іванівна; Radko, Vitalii; Радько, Віталій; Sereda, Valentyna; Середа, Валентина; Kuzmenko, Olena; Кузьменко, Олена Михайлівна; Dimov, Ivan; Дімов, ІванThis study focuses on the development of a macroeconomic model for assessing the financial potential of small enterprises, in particular in the context of their impact on value added. Most enterprises need financing for their current operations, acquisition of fixed assets and implementation of growth strategies. However, the existing assessment methods in the scientific literature are limited in their comprehensive reflection of the impact of entropy. In our study, we applied linear multivariate regression, which made it possible to describe the impact of financial capacity on small business development, in particular, in terms of added value. The results of the study are particularly relevant for small businesses in countries such as Austria, Belgium, Croatia, Germany, France, Italy, Spain, Poland, Portugal, and Slovakia, where the model demonstrates efficiency. We have noted that in Ukraine, on the contrary, efficiency is modelled primarily due to the weaker correlation of indicators. That is why additional factors, including non-eco-nomic factors from the informal sector (e.g., shadow financial flows, information asym-metry, poor infrastructure, corruption, etc.), were extremely helpful in assessing the financial potential and impact on small businesses in Ukraine. Це дослідження присвячене розробці макроекономічної моделі для оцінки фінансового потенціалу малих підприємств, зокрема в контексті його впливу на додану вартість. Більшість підприємств потребує фінансування для поточної діяльності, придбання основних засобів та реалізації стратегій зростання. Однак існуючі в науковій літературі методи оцінки обмежені в комплексному відображенні впливу ентропії. У нашому дослідженні ми застосували лінійну багатофакторну регресію, яка дозволила описати вплив фінансового потенціалу на розвиток малого бізнесу, зокрема з погляду доданої вартості. Результати дослідження є особливо актуальними для малих підприємств таких країн, як Австрія, Бельгія, Хорватія, Німеччина, Франція, Італія, Іспанія, Польща, Португалія, Словаччина, де модель демонструє ефективність. Ми відзначили, що в Україні навпаки: ефективність моделюється в першу чергу через слабшу кореляцію показників. Саме тому для оцінки фінансового потенціалу та впливу на малий бізнес в Україні були надзвичайно корисними додаткові фактори, в тому числі неекономічні фактори з неформального сектора (наприклад, тіньові фінансові потоки, інформаційна асиметрія, нерозвиненість інфраструктури, корупція тощо).Item Evaluating the effects of digitalization on the financial security of the corporate sector: Multivariate econometric analysis(CEUR Workshop Proceedings, 2025-06) Kovalenko, Yuliia; Krynytsia, Serhii; Osipchuk, Alina; Koliada, Tetiana; Ivashchenko, Alla; Іващенко, Алла Іванівна; Osmiatchenko, VolodymyrThis paper investigates the nature and intensity of digitalization’s impact on the corporate sector’s financial security in the context of digital transformation. The study aims to comprehensively assess this impact using multidimensional econometric tools to develop well-founded scientific and practical recommendations for enhancing financial resilience at the enterprise level. The research addresses several key tasks: adapting methodological approaches for quantifying financial security levels considering digital economy transformation processes; constructing classical OLS regression models to identify the basic relationships between digitalization and financial security; applying panel econometric models that account for spatial and temporal heterogeneity; and implementing a Bayesian modeling approach to obtain robust estimates under data limitations and potential violations of classical assumptions. Empirical results reveal a statistically significant negative relationship between the level of digitalization and financial security indicators of the corporate sector. This relationship is more pronounced among enterprises with higher levels of financial stability. The identified negative association should not be interpreted as an argument against digitalization, but rather as evidence of the need for a comprehensive approach to managing digital transformation, with attention to potential financial risks. The study proposes recommendations for adapting business models, improving financial monitoring systems, and strengthening the capacity of enterprises to address emerging challenges in the digital age.Item Застосування ринкових мультиплікаторів для оцінки вартості збиткових корпоративних підприємств(Харківський національний економічний університет, 2021) Ушеренко, Світлана Василівна; Usherenko, Svitlana; Харченко, Євгеній Юрійович; Kharchenko, YevheniiАктуальною проблемою та затребуваним завданням є оцінка вартості бізнесу підприємства та вартісно-орієнтоване управління цим бізнесом (Value based management), що набуває особливої важливості для діагностики фінансового стану збиткових підприємств, зокрема підприємствборжників, на стадії їх фінансової санації та відновлення платоспроможності. Проаналізовано релевантність застосування для збиткових корпоративних підприємств поширеної методики оцінки вартості бізнесу за допомогою системи ринкових мультиплікаторів, яка класифікована за групами, серед яких: 1) дохідні мультиплікатори: «ціна акції/прибуток на одну акцію» (Р/Е), «ціна/виручка» (price/sales – P/S), «вартість бізнесу/виручка» (EV/S), «вартість бізнесу/прибуток від операційної діяльності» (EV/Sales margin, оцінює підприємство по прибутковості його основної діяльності) та EV/EBITDA (оцінка всього прибутку підприємства за усіма видами діяльності); 2) балансові мультиплікатори: «вартість бізнесу/балансова вартість активів» (EV/BV), «ціна акцій/балансова вартість акціонерного капіталу» або «ціна акцій/балансова вартість чистих активів» (P/BV або P/BVE), «вартість бізнесу/вартість будівель, машин і обладнання на балансі», або «вартість бізнесу/вартість необоротних активів» (Enterprise value/Property, Plant and Equipment – EV/PP&E); «ціна акцій/вартість заміщення чистих активів» (мультиплікатор Q, або Q Тобіна), «ціна акцій/вартість чистих активів» (Price/Net asset value, або P/NAV); 3) натуральні мультиплікатори: ціна/обсяг продукції, ціна/видобуток тощо. Встановлено, що кожна група фінансових мультиплікаторів має свої переваги та недоліки релевантності щодо інформативності, і це обов’язково потрібно враховувати при виборі мультиплікаторів оцінки вартості. Коректність вибору мультиплікаторів залежить від завдання оцінки вартості акціонерного капіталу чи вартості бізнесу підприємства загалом. Аргументовано, що оцінка будь-якого підприємства чи групи підприємств є окремим специфічним випадком, що вимагає врахування ключових особливостей діяльності підприємства. Саме врахування таких особливостей, правильний вибір мультиплікатора та його модифікація є запорукою отримання релевантної оцінки вартості підприємства. Рекомендовано застосування для релевантної оцінки підприємства системи декількох мультиплікаторів, а також декілька підходів до оцінки. У випадку оцінки вартості підприємства, що перебуває в процесі банкрутства або систематично отримує збитки, найбільш коректним є використання мультиплікаторів EV/S та EV/BV. Для апробації проведеного теоретико-методологічного аналізу використання ринкових мультиплікаторів для оцінки збиткових підприємств наведено їх застосування для оцінки вартості п’яти збиткових українських шахт, що стало верифікацією розроблених у роботі рекомендацій. A topical problem and a sought-after task is the assessment of value of the enterprise’s business and a value-oriented management of this business, which is of particular importance for diagnosing the financial condition of unprofitable enterprises, in particular debtor enterprises, at the stage of their financial sanitation and restoration of solvency. The relevance of application for unprofitable corporate enterprises of a common methodology for assessing the value of business with the help of a system of market multipliers is analyzed, which is then classified into groups, including the following: 1) earnings multipliers: «share price/earnings per share» (P/E), «price/sales – P/S», «value of business/sales» (EV/S), «value of business/profit from operating activities» (EV/Sales margin, valuates the enterprise according to the profitability of its core operations), and EV/EBITDA (estimation of the company’s total profit by all types of activities); 2) balance financial indicators: «value of business/balance value of assets» (EV/BV), «shares price/balance value of share capital» or «share price/balance value of net assets» (P/BV or P/BVE), «value of business/cost of buildings, machines and equipment on the balance sheet», or «value of business/value of non-current assets» (enterprise value/property, plant and equipment – EV/PP&E); «share price/net asset substitution value» (multiplier Q, or Tobin’s Q), «share price/net asset value», or P/NAV); 3) natural multipliers: price/volume of production, price/winning, etc. It is determined that each group of financial multipliers has advantages and disadvantages of its relevance to informativeness, and this must be taken into account when choosing multipliers for value assessment. The correctness of the choice of multipliers depends on the task of assessing the value of the share capital or the value of the business of enterprise in general. It is argued that the assessment of any enterprise or group of enterprises is a separate specific case that requires taking into account the key features of the enterprise activities. Taking into account such features, the correct choice of the multiplier and its modification is the key to obtaining a relevant assessment of the value of the enterprise. It is recommended to use a system from several multipliers for a relevant valuation of the enterprise, as well as apply several approaches to such a valuation. In case of valuation of the enterprise that is in the process of bankruptcy or systematically receives losses, the use of EV/S and EV/BV multipliers appears the most correct. To test the carried out theoretical-methodological analysis of the application of the market multipliers to valuate unprofitable enterprises, their application to valuate five unprofitable Ukrainian mines is presented, which serves as a verification of the recommendations developed in the work.Item Стадії економічного циклу та їхній вплив на ринкову капіталізацію технологічних компаній: концептуальні підходи(Видавничий Дім «ІНЖЕК», 2025) Ушеренко, Світлана Василівна; Usherenko, Svitlana; Косько, Олександр Віталійович; Kosko, OleksandrУ статті здійснено ґрунтовний теоретичний аналіз впливу фаз економічного циклу на ринкову капіталізацію технологічних компаній. У контексті динамічного розвитку сучасної економіки у дослідженні аналізується вплив пандемій, геополітичних зрушень, цифрової трансформації та структурної перебудови глобальних ринків на структуру капіталу технологічних компаній. Дослідження зосереджено на міждисциплінарному осмисленні взаємозв’язку між макроекономічними коливаннями, мікрорівневими характеристиками підприємств та поведінковими реакціями інвесторів. Систематизовано основні теорії циклічності (класичні, кейнсіанські, монетарні, поведінкові, інституційні, фінансові), що пояснюють вплив економічних фаз – підйому, піку, спаду, рецесії – на капіталізацію бізнесу. Особливу увагу приділено специфіці функціонування технологічних компаній, зокрема, залежності від венчурного капіталу, інноваційного потенціалу, патентної активності, регуляторних ризиків і динаміки ринкових очікувань. Запропоновано концептуальну модель, у якій ринкова капіталізація розглядається як результат нелінійної взаємодії трьох груп чинників: макроекономічного середовища, внутрішньої адаптивності компанії, поведінкових патернів інвесторів. Наголошено на необхідності переходу від одновимірних до комплексних підходів оцінювання капіталізації в технологічному секторі й окреслено напрями подальших емпіричних досліджень, орієнтованих на моделювання впливу фаз економічного циклу на вартість інноваційних компаній. Подальші дослідження будуть спрямовані на емпіричне підтвердження запропонованої теоретичної моделі впливу циклів на капіталізацію технологічних компаній. The article provides a comprehensive theoretical analysis of the impact of economic cycle phases on the market capitalization of technology companies. Under context of a rapidly evolving global economy, the study explores the effects of pandemics, geopolitical disruptions, digital transformation, and structural shifts in international markets on capital structure of technological companies. The research focuses on an interdisciplinary interpretation of the interrelation between macroeconomic fluctuations, firm-level characteristics and investor behavioral responses. The article systematizes key cyclical theories, including classical, Keynesian, monetarist, behavioral, institutional and financial approaches, that explain how different economic phases (expansion, peak, downturn, and recession) influence the business valuation. Special attention is devoted to the distinctive features of technological companies, particularly their reliance on venture capital, innovation potential, patent activity, regulatory risks, and the market expectations that are evolved. A conceptual model is proposed in which market capitalization is framed as a nonlinear outcome of the interaction among three dimensions: the macroeconomic environment, a firm’s internal adaptive capacity, and investor behavioral patterns. The study emphasizes the need to move beyond one-dimensional valuation frameworks toward integrated models adjusted to the specifics of the technology sector. Finally, the article outlines directions for further empirical research aimed at modeling the dynamic relationship between economic cycles and the valuation trajectories of innovation-driven companies. Future studies will be focused on validating the proposed conceptual framework through quantitative analysis and scenario-based forecasting.Item Фінтех-рішення у формуванні структури капіталу в умовах інтенсифікації невизначеності мікро- та макрорівня(Харківський національний економічний університет, 2025) Алексін, Гліб Олегович; Aleksin, Hlib; Ушеренко, Світлана Василівна; Usherenko, Svitlana; Грищук, Андрій Сергійович; Hryshchuk, Andrii; Косько, Олександр Віталійович; Kosko, OleksandrЗа умов зростаючої невизначеності мікро- та макрорівня, що спричинена кризами екзогенного та ендогенного походження, підвищується значущість прийняття стратегічних рішень корпоративних фінансів, зокрема щодо оптимізації структури капіталу. Метою статті є аналіз особливостей формування структури капіталу під впливом фінтех-рішень в умовах зростаючої невизначеності як з теоретичної, так і з емпіричної точок зору. У статті досліджено теоретичні та прикладні аспекти впливу фінтех-рішень на формування структури капіталу підприємств в умовах інтенсифікації невизначеності. Обґрунтовано, що фінтех-технології, зокрема блокчейн, RegTech, цифрові платформи комплаєнс, смарт-контракти, сприяють зниженню інформаційної асиметрії, посиленню прозорості та підвищенню інституційної довіри, що зменшує премії за ризик і знижує вартість капіталу. Наголошено, що застосування інструментів краудфандингу, P2P-кредитування, токенізації активів, DeFi-платформ створює альтернативні джерела фінансування, що особливо важливо для малих і середніх підприємств в умовах обмеженого доступу до традиційного банківського кредитування. Аналіз вказує, що фінтех сприяє диверсифікації джерел капіталу, зниженню трансакційних витрат і підвищенню фінансової гнучкості підприємств. Емпіричні дані свідчать, що вартість капіталу підприємств, які впроваджують фінтех-рішення, нижча порівняно з компаніями, що орієнтуються виключно на традиційне фінансування. Визначено, що фінтех є ключовим чинником адаптації корпоративних фінансів до умов високої волатильності та трансформації ринкових умов, формуючи нову парадигму стратегічного управління структурою капіталу. Подальші дослідження зосереджуватимуться на аналізі ролі фінтех-рішень у забезпеченні ефективності управлінських рішень корпоративного сектора в умовах воєнної та повоєнної економіки України. In the context of increasing uncertainty at both micro and macro levels caused by exogenous and endogenous crises, the significance of making strategic decisions in corporate finance, particularly regarding the optimization of capital structure, is heightened. The aim of this article is to analyze the features of capital structure formation influenced by fintech solutions in the context of growing uncertainty from both theoretical and empirical perspectives. The article examines both the theoretical and practical aspects of the impact of fintech solutions on the formation of enterprises’ capital structures in conditions of intensified uncertainty. It is substantiated that fintech technologies, including blockchain, RegTech, compliance digital platforms, and smart contracts, contribute to reducing information asymmetry, enhancing transparency, and increasing institutional trust, which lowers risk premiums and reduces the cost of capital. ly important for small and medium-sized enterprises in conditions of limited access to traditional bank lending. The analysis indicates that fintech contributes to the diversification of sources of capital, the reduction of transaction costs, and the increase of financial flexibility of enterprises. Empirical data indicate that the cost of capital for enterprises that implement fintech solutions is lower compared to companies that rely exclusively on traditional financing. It is determined that fintech is a key factor in adapting corporate finance to conditions of high volatility and transforming market conditions, forming a new paradigm of strategic management of capital structure. Further research will focus on the analysis of the role of fintech solutions in ensuring the effectiveness of management decisions in the corporate sector under the conditions of wartime and post-war economy of Ukraine.Item Ризик-орієнтоване управління релокованим бізнесом як каталізатор розвитку регіональних екосистем(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Поліщук, Євгенія Анатоліївна; Polishchuk, Yevheniia; Лавренюк, Владислав Володимирович; Lavreniuk, Vladyslav; Алексін, Гліб Олегович; Aleksin, Hlib; Горбов, Владислав Володимирович; Horbov, Vladyslav; Гернего, Юлія Олександрівна; Herneho, YuliiaВступ. Повномасштабне російське вторгнення стало поштовхом до масового переміщення підприємств із зон активних бойових дій у безпечніші регіони України, що спричинило значні зміни у функціонуванні бізнесу, зокрема потребу в управлінні ризиками, адаптації до нових умов господарювання та інтеграції в регіональні економіки. Процес релокації суттєво впливає на економічну динаміку приймаючих регіонів, стимулюючи розвиток місцевих інфраструктур, ринку праці та бізнес-середовища. Водночас цей процес пов’язаний із суттєвими викликами, що зумовлює необхідність наукового аналізу для розроблення ефективних управлінських рішень та підтримки підприємств у нових регіональних реаліях. Проблематика. Релокація бізнесу супроводжується низкою суттєвих ризиків, які не тільки ускладнюють операційну діяльність підприємств, а й створюють виклики для економічної стабільності регіонів. Серед таких ризиків найбільш актуальними є фінансові труднощі, кадрові проблеми, операційні перешкоди, юридичні виклики та кіберзагрози. Мета – аналіз специфічних ризиків релокованого бізнесу та обґрунтування комплексної моделі ризик-орієнтованого управління для забезпечення стійкості релокованих підприємств та стимулювання економічного розвитку приймаючих регіонів. Методи. Застосовано комбінацію кількісних і якісних методів аналізу. В основу дослідження покладено результати онлайн-опитування 606 підприємців та керівників компаній, що були зібрані за допомогою платформи “SunFlowerSociology”. Для аналізу даних застосовано методи статистичної обробки, порівняльного аналізу та експертного оцінювання. Результати. Виявлено основні ризики, з якими стикаються релоковані підприємства: фінансові (76 % респондентів), кадрові (46 %), безпекові (46 %), операційні (24 %), юридичні (18 %) та кіберризики (15 %). Встановлено, що підприємства в нових регіонах зазнають негативного впливу специфічних операційних і ринкових ризиків, таких як труднощі з логістикою, адаптація до місцевого ринку, проблеми із залученням персоналу. Розроблено комплексну шестикрокову модель ризик-орієнтованого управління, яка дає змогу системно ідентифікувати, оцінювати й управляти ризиками релокації. Висновки. Повномасштабне вторгнення істотно вплинуло на український бізнес, змусивши підприємства адаптуватися до нових обставин діяльності за наявності воєнних ризиків. Для підтримки релокованих підприємств та посилення регіональних економік варто забезпечити комплексне впровадження ризик-орієнтованого управління. Необхідно посилити державні програми фінансової та нефінансової підтримки, створити умови для ефективної інтеграції релокованого бізнесу в місцеві економіки, включно з консультаційною підтримкою, розширенням доступу до інфраструктури та сприянням взаємодії з місцевим бізнесом. Практично значущими заходами є розроблення регіональних програм підтримки релокованого бізнесу, активізація інформаційної діяльності щодо доступних інструментів допомоги, створення консультаційних центрів для юридичного та маркетингового супроводу. Важливим елементом також є пільгове оподаткування та субсидування переміщених підприємств. Впровадження цих заходів сприятиме підвищенню адаптивності бізнесу, стимулюватиме економічну активність у регіонах, підвищить зайнятість і сприятиме довгостроковій економічній стабільності як підприємств, так і регіональних екосистем України. Introduction. The full-scale military invasion has triggered a mass relocation of enterprises from active combat zones to safer regions of Ukraine. This has resulted in significant changes in business operations, necessitating risk management, adaptation to new economic conditions, and integration into regional economies. The relocation process has strongly impacted the economic dynamics of host regions by stimulating local infrastructure development, labor market expansion, and business environment transformation. At the same time, it presents considerable challenges, thus requiring scientific analysis to design effective managerial solutions and support relocated enterprises in their new regional settings. Problem Statement. Business relocation involves a range of serious risks that not only complicate operational activities but also pose threats to the economic stability of host regions. The most critical of these include financial difficulties, workforce shortages, operational disruptions, legal challenges, and cyber threats. The purpose is to analyze the specific risks faced by relocated businesses and to substantiate a comprehensive model of risk-oriented management aimed at ensuring the resilience of such enterprises and stimulating economic development in host regions. Methods. The research employs a combination of quantitative and qualitative methods. It is based on an online survey of 606 entrepreneurs and company executives conducted via the “SunFlowerSociology” platform. The data were analyzed using statistical processing, comparative analysis, and expert evaluation. Results. The study identified the main risks encountered by relocated enterprises: financial (76% of respondents), human resource (46%), security (46%), operational (24%), legal (18%), and cyber risks (15%). It was found that companies in new regions particularly struggle with specific operational and market risks, such as logistical challenges, market adaptation, and difficulties in attracting personnel. A comprehensive six-step model of risk-oriented management was developed to systematically identify, assess, and address relocation-related risks. Conclusions. The full-scale Russian invasion has profoundly impacted Ukrainian businesses, forcing them to adapt to the realities of wartime conditions. To support relocated enterprises and strengthen regional economies, it is crucial to implement a comprehensive risk-oriented management approach. This includes expanding state programs for financial and non-financial support, creating conditions for effective integration into local economies, and providing consulting services, access to infrastructure, and opportunities for cooperation with local businesses. Practical measures include the development of regional support programs, dissemination of information on available assistance tools, and the establishment of advisory centres for legal and marketing support. Preferential taxation and subsidies for relocated enterprises are also essential. These initiatives will enhance business adaptability, stimulate regional economic activity, increase employment, and contribute to the long-term economic resilience of both enterprises and regional ecosystems in Ukraine.Item Зміст та економічна природа фінансової екосистеми релокації бізнесу(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Воротнікова, Марина Сергіївна; Vorotnikova, MarynaУ статті досліджено зміст та економічну природу фінансової екосистеми у контексті релокації бізнесу, яка стає невідʼємною частиною сучасних економічних процесів під впливом глобальних викликів, таких як війни, економічна нестабільність, природні катастрофи та пандемії. Особлива увага приділяється взаємозвʼязку між фінансовою екосистемою, що включає банки, небанківські фінансові установи, інвестиційні фонди, державні регулятори та інфраструктурні рішення, і процесом переміщення бізнесу до нових локацій. Аналіз літератури включає визначення терміну «фінансова екосистема», надані провідними науковцями, такими як Річард Деміґґ-Кунт, Чарльз Гудхарт, Елене Карлсон, Джозеф Стігліц, а також українськими дослідниками Оленою Сусловською та Андрієм Гриценком. Автори відзначають, що гармонійна взаємодія елементів фінансової екосистеми є необхідною для ефективного розподілу ресурсів, підтримки економічної стабільності та адаптації до зовнішніх викликів. У статті представлено статистичні дані щодо релокації бізнесу в Україні з початку повномасштабних воєнних дій до 2024 року, коли зафіксовано 18 944 переміщення підприємств між регіонами. Проаналізовано основні напрямки релокації з регіонів із високою загрозою безпеці (Київ, Дніпропетровська, Харківська області) до безпечніших областей, таких як Львівська. При цьому зазначено, що регіони з високою бізнес-активністю є як джерелами релокації, так і місцями повернення бізнесу після стабілізації. Особливу увагу приділено державним та міжнародним програмам підтримки релокованого бізнесу, зокрема програмі «Доступні кредити 5-7-9 %», яка надає пільгове фінансування, та грантовим ініціативам Європейського банку реконструкції та розвитку. Також розглянуто роль цифрових платформ, таких як «MAKE IN UA: Relocation», у спрощенні процесу релокації. Автори дійшли висновку, що адаптація фінансової екосистеми до викликів війни є ключовою для забезпечення економічної стабільності та підтримки бізнесу. Стаття має практичну цінність для урядових установ, фінансових організацій та підприємств, які планують або здійснюють релокацію The article examines the content and economic nature of the financial ecosystem in the context of business relocation, which has become an integral part of modern economic processes under the influence of global challenges such as wars, economic instability, natural disasters, and pandemics. Special attention is paid to the relationship between the financial ecosystem, which includes banks, non-banking financial institutions, investment funds, government regulators, and infrastructure solutions, and the process of business relocation to new locations. The literature review includes definitions of the term «financial ecosystem» provided by leading scholars such as Richard Demirgüç-Kunt, Charles Goodhart, Eleanor Carlson, Joseph Stiglitz, as well as Ukrainian researchers Olena Suslovska and Andriy Hrytsenko. The authors emphasize that the harmonious interaction of the elements of the financial ecosystem is essential for the efficient allocation of resources, maintaining economic stability, and adapting to external challenges. The article presents statistical data on business relocation in Ukraine from the onset of fullscale military actions to 2024, during which 18,944 business relocations between regions were recorded. The primary relocation routes are analyzed, highlighting movements from regions with high security risks (Kyiv, Dnipropetrovsk, and Kharkiv regions) to safer regions, such as the Lviv region. It is noted that regions with high business activity serve both as sources of relocation and as destinations for businesses returning after stabilization. Special attention is given to national and international programs supporting relocated businesses, particularly the «Affordable Loans 5-7-9 %» program, which provides preferential financing, and grant initiatives by the European Bank for Reconstruction and Development. The role of digital platforms, such as «MAKE IN UA: Relocation» in facilitating the relocation process is also examined. The authors conclude that adapting the financial ecosystem to the challenges of war is crucial for ensuring economic stability and supporting businesses. The article holds practical value for government institutions, financial organizations, and businesses planning or conducting relocation.Item Фінансові та операційні ризики в логістичних системах(Мукачівський державний університет, 2025) Рубель, Олександр Федорович; Rubel, Oleksandr; Бабяк, Наталія Дмитрівна; Babiak, Nataliia; Романишин, Володимир Орестович; Romanyshyn, VolodymyrУ статті здійснено всебічний аналіз основних фінансових та операційних ризиків, що виникають у логістичних системах, що є особливо актуальним у сучасних умовах господарювання. Зокрема, розглянуто фінансові ризики, такі як валютні, кредитні та інфляційні, що можуть значно вплинути на ефективність діяльності логістичних компаній. У статті значна увага приділена операційним ризикам. Визначено, що до основних операційних ризиків відносять технічні зброї, ризики процесів транспортування вантажів та управління ланцюгами поставок, природні катастрофи, а також вплив людського фактора. У роботі визначено основні методи управління операційними та фінансовими ризиками логістичних систем. Для управління фінансовими ризиками рекомендовано застосовувати стратегічне планування витрат, оптимізацію фінансових потоків, страхування ризиків та хеджування валютних операцій. Операційні ризики рекомендовано знижувати за рахунок застосування сучасних інформаційних технологій, автоматизації процесів, постійного підвищення кваліфікації персоналу та моніторингу логістичних процесів. The problems of identifying possible sources of risks, developing strategies for their minimization, and implementing scientifically sound approaches to management contribute to maintaining stability and high efficiency of logistics chains, and therefore require detailed study and resolution. The purpose of the article is to examine the main types of risks in logistics, their impact on business processes and the performance of enterprises, and also to provide methods and strategies for minimizing these risks in the face of modern economic challenges. Methods for assessing and effectively managing financial risks are considered, in particular hedging currency fluctuations, strategic cost planning, risk insurance and optimization of financial flows. And also, methods for reducing the impact of operational risks are described, in particular process automation, the use of the latest information technologies, monitoring of logistics processes and ongoing staff training. The main financial and operational risks that arise in logistics systems, in particular in the agricultural and industrial sectors, which increases the relevance of the topic for enterprises operating in these industries is analyzed in the article in detail. Particular attention is paid to financial risks, in particular currency, credit and inflation risks, which can significantly affect the efficiency of logistics companies. Attention is also focused on operational risks associated with supply chain management, cargo transportation, technical malfunctions, the human factor and natural disasters. Methods for risks decreasing are proposed in the article. It is determined that to ensure the effective and sustainable operation of logistics systems, it is important to continuously develop risk management strategies and adapt to the changing challenges of the global market and rapid changes in the external environment. Using such methods of risks management will ensure reduction of financial losses and their sustainable development in changing external environment. The practical value of achieved results is the possibility of decreasing financial costs by logistics companies while implementing the proposed methods of financial and operating risks management.Item Розвиток дистанційної форми здобуття вищої освітив Україні(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025-06) Майорова, Тетяна Володимирівна; Maiorova, Tetiana; Філімонова, О. Б.Item Актуальні питання оподаткування віртуальних активів(Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2025-05-22) Свідерська, Інна Миколаївна; Sviderska, Inna; Кудик, Тетяна Олексіївна; Kudyk, TetianaItem Problems of joint-stock company financing and their solutions, including the role of credit rating agencies(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025-05-15) Kulish, Hanna; Куліш, Ганна Петрівна; Nekhoroshev, O.Item Особливості фінансового прогнозування на підприємствах в контексті цілей сталого розвитку(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025-05-15) Свідерська, Інна Миколаївна; Sviderska, Inna; Підручняк, Р. П.Item Ukrainians in Poland and Ukraine: is the war crisis able to change patterns of financial behaviour(Харківський навчально-науковий інститут ДВНЗ «Університет банківської справи», 2024) Polishchuk, Yevheniia; Поліщук, Євгенія Анатоліївна; Tepliuk, Mariia; Теплюк, Марія Анатоліївна; Horbov, Vladyslav; Горбов, Владислав Володимирович; Ivashchenko, Alla; Іващенко, Алла Іванівна; Tereshchenko, Oleh; Терещенко, Олег Олександрович; Lavreniuk, Vladyslav; Лавренюк, Владислав ВолодимировичThe russian war against Ukraine caused a large wave of displaced people both inside and outside the country. According to UNHCR as of 2023, more than 1.6 million Ukrainian citizens applied for protection status in Poland and 4.9 million people received internally displaced status in Ukraine. This paper aims to analyse the data from a 2023 survey of internally displaced Ukrainians and those who are considered refugees to identify how their financial patterns have changed and what measures can be applied for adjustment to a new environment. The results show that there are no significant changes in patterns of financial behaviour, however, both groups demonstrate coping strategies: more than 50% in both groups shorten their financial horizon plans. Their expenditures are focused mostly on essential needs. In both countries, Ukrainians invest less because of the decrease in their income. As well, the majority in both groups do not invest at all. Bank deposits remain the most popular investment for Ukrainians (in Ukraine is more than 25%, and in Poland is more than 15%). The real estate objects in Ukraine are less attractive because of security as before 2022. At the same time, Ukrainians are searching for alternative ways of investment. Ukrainians demonstrate a high level of using different digital technologies for different purposes, including personal finance. The fintech solutions are recommended to facilitate better decision-making in personal finance and change the patterns of financial behaviour. Fintech can increase the financial inclusion of IDPs in Ukraine and migrants in Poland and direct money flows for investment for further their pension payments. Війна росії проти України спричинила велику хвилю переселенців і всередині країни, і за її межами. За даними УВКБ ООН, станом на 2023 рік понад 1,6 мільйона громадян України подали заявки на отримання статусу захисту в Польщі, а 4,9 мільйона людей отримали статус внутрішньо переміщених осіб в Україні. Метою цього дослідження є аналіз даних опитування внутрішньо переміщених осіб в Україні й тих, кого вважають біженцем у Польщі, щоб визначити, як змінилися їхні моделі фінансової поведінки та яких заходів можна вжити для адаптації до нових умов. Результати свідчать, що суттєвих змін у моделях фінансової поведінки немає, проте обидві групи демонструють стратегії подолання кризи: понад 50% в обох групах скорочують горизонти планування в персональних фінансах. Їхні витрати зосереджені переважно на нагальних потребах. В обох країнах українці інвестують менше через зменшення своїх доходів. Крім того, більшість в обох групах взагалі не інвестує. Найпопулярнішою інвестицією для українців залишаються банківські депозити (в Україні – понад 25%, а в Польщі – понад 15%). Об'єкти нерухомості в Україні менш привабливі через безпеку, як до 2022 року. Водночас українці шукають альтернативні шляхи інвестування. Українці демонструють високий рівень використання різних цифрових технологій для різних цілей, у тому числі для особистих фінансів. Фінтех-рішення рекомендуються для сприяння кращому ухваленню рішень у царині особистих фінансів і зміні моделей фінансової поведінки. Фінтех може підвищити фінансову інклюзію ВПО України та мігрантів у Польщі й спрямувати грошові потоки для інвестицій для подальших пенсійних виплат.Item DESG у процесі прийняття інвестиційних рішень(ДННУ «Академія фінансового управління», 2024) Диба, Михайло Іванович; Dyba, Mykhailo; Гернего, Юлія Олександрівна; Herneho, YuliiaВступ. Нині зростає потреба в доповненні якісних критеріїв інвестиційної привабливості з боку як бізнесу, так і інвесторів. Це сприяло актуалізації принципів ESG (Environmental, Social and Governance Principles), які стають стратегічними національними та міжнародними нормами. У цьому контексті європейські компанії зобов’язані подавати нефінансову звітність, яка стає обов'язковою із поряд фінансовими звітами. Подібні тенденції сприяють також диджиталізації на глобальному рівні, що спрямована на досягнення Цілей сталого розвитку. Введення нової категорії – DESG (Digital, Environmental, Social and Governmental) – відображає необхідність поєднання диджиталізації та принципів сталого розвитку для досягнення синергії на всіх рівнях суспільства та бізнесу. Проблематика. Оцінка ролі DESG в процесі прийняття інвестиційних рішень. Мета – обґрунтування сутнісних характеристик кожної з компонент DESG, оцінка сценаріїв інтеграції диджитал-компоненти в систему принципів ESG, обґрунтування та розроблення рекомендацій щодо інтеграції DESG у процес прийняття інвестиційних рішень, зважаючи на міжнародний досвід інвестиційного процесу. Методи. Використано загальнонаукові й спеціальні методи, зокрема: наукової абстракції та гносеологічного (контент) аналізу, синтезу, індукції та дедукції, аналогій та систематизації, системно-структурного аналізу, метод експертних оцінок, індексний метод і метод групування. Результати. Досліджено типологію застосування DESG у процесі прийняття інвестиційних рішень, розглянуто низку підходів до визначення та диференціації ключових термінів сталого фінансування. Розглянуто рейтингові агенції та методики визначення практичних характеристик ESG. Запропоновано алгоритм використання DESG у процесі прийняття інвестиційних рішень. У контексті обґрунтування етапів алгоритму досліджено сутнісні характеристики кожної компоненти DESG, проаналізовано тренди зміни їх пріоритетності в глобальному масштабі. Як аналітичну базу дослідження проаналізовано динаміку зміни кількості власників активів, котрі діють згідно з принципами PRI, структуру таких власників у 2022 р., галузеву структуру компаній, котрі презентують інформацію відповідно до критеріїв SABS. Висновки. У сучасних умовах DESG виступає важливим фактором прийняття інвестиційних рішень. Тому наше дослідження дає змогу зробити висновок щодо структурних компонент DESG та їхньої ролі в процесі прийняття інвестиційних рішень. У структурі алгоритму застосування DESG пропонуємо виокремити такі етапи: визначення структурних компонент DESG та їхніх сутнісних характеристик, співвідношень між компонентами, обґрунтування напряму використання DESG (сценарії інтеграції диджитал-компоненти в систему ESG). Першочергове виокремлення кожної компоненти дасть змогу правильно встановлювати пріоритети під час прийняття інвестиційного рішення стосовно кожного конкретного проєкту, а отже, посилить цільовий характер інвестицій, що позитивно вплине на результативність інвестиційного процесу, відповідність результатів очікуванням. Introduction. Nowadays, there is a growing need to supplement the qualitative criteria of investment attractiveness, both on the part of businesses and investors. This has led to the actualization of ESG principles, which are becoming strategic national and international norms. In this context, European companies are required to submit non-financial reporting, which is becoming mandatory along with financial statements. Such trends facilitate global digitalization which is aimed at achieving sustainable development goals. The introduction of a new category - DESG (Digital, environmental, social and governmental) - reflects the need to combine digitalization and sustainable development principles to achieve synergy at all levels of society and business. Problem Statement. Assessment of the role of DESG in the investment decision-making process. The purpose is to substantiate the essential characteristics of each of the DESG components, to evaluate scenarios for integrating the digital component into the ESG principles system, to substantiate and develop recommendations for integrating DESG into the investment decision-making process, taking into account international experience in the investment process. Methods. General scientific and special methods were used, in particular: scientific abstraction and epistemological (content) analysis, synthesis, induction and deduction, analogies and systematization, system-structural analysis, expert evaluation method, index method and grouping method. Results. The article examines the typology of DESG application in the investment decision-making process, considers a number of approaches to the definition and differentiation of key terms of sustainable finance. Rating agencies and methods for determining the practical characteristics of ESG are considered. An algorithm for applying DESG in the investment decision-making process is proposed. In the context of substantiating the stages of the algorithm, the essential characteristics of each of the DESG components are studied, trends in changing their priority on a global scale are analyzed. As an analytical basis for the study, the author analyzes the dynamics of changes in the number of asset owners acting in accordance with the PRI principles; the structure of asset owners acting in accordance with the PRI principles in 2022; and the industry structure of companies that provide information in accordance with the SABS criteria. Conclusions. Thus, in modern conditions, DESG is an important factor in making investment decisions. Therefore, our study allows us to draw a conclusion about the structural components of DESG and their role in the investment decision-making process. In the structure of the algorithm for applying DESG we propose to distinguish the following stages, namely: determining the structural components of DESG and their essential characteristics, the relationship between DESG components, justifying the direction of DESG application (scenarios for integrating digital components into the ESG system). The primary allocation of each component will allow to correctly determine the priorities when making an investment decision for each individual project. This will strengthen the targeted nature of investments, which will have a positive impact on the effectiveness of the investment process and the compliance of results with expectations.Item Фінансовий контролінг і дью ділідженс в інформаційно-аналітичному забезпеченні операцій злиття та поглинання підприємств(ДННУ «Академія фінансового управління», 2024) Терещенко, Олег Олександрович; Tereshchenko, Oleh; Гернего, Юлія Олександрівна; Herneho, Yuliia; Іванець, Ірина Василівна; Ivanets, IrynaВступ. Важливим напрямом корпоративних фінансів є операції злиття та поглинання (Mergers and Acquisitions, M&A), які дають змогу задіяти екзогенні генератори зростання. Попри геополітичні загрози, як глобальний, так і локальний ринки M&A демонструють позитивну динаміку.Реалізація операцій зі злиття та поглинання потребує якісної інформаційно-аналітичної підтримки, котра має забезпечуватися інструментарієм фінансового контролінгу та дью ділідженс. Геополітична невизначеність висуває підвищені вимоги до цих інструментів, що зумовлює необхідність дослідження напрямів їх удосконалення з урахуванням критеріїв ESG. Проблематика. Проблема полягає в недостатній адаптації методикфінансового контролінгу і дью ділідженс M&A до нових геополітичних загроз та у певному формалізмі у виконанні критеріїв ESG. Мета – обґрунтування шляхів удосконалення аналітичного забезпечення операцій M&A на основі інтегрування критеріїв ESG у процедури і методики M&A-контролінгу та Due Diligence під час операцій злиття та поглинання. Методи. Використано кількісні та якісні методи, зокрема: абстрактно-логічний метод, метод аналогій та систематизації, метод контент-аналізу, кейс-метод (case study) та метод дослідження подій (event studies). Результати. З огляду на логіку процесу злиття та поглинання визначено етапи інформаційно-аналітичної роботи, спрямованої на обґрунтування відповідних інвестиційних рішень із залученням функціоналу M&A-контролінгу та дью ділідженс. Доведено необхідність і доцільність урахування геополітичних ризиків у рамках оцінки рівня дотримання критеріїв ESG. Обґрунтовано визначення основних інструментів інформаційно-аналітичного забезпечення операцій злиття та поглинання: дью ділідженсу та M&A-контролінгу. Запропоновано структурно-логічну схему операцій дью ділідженс M&A з деталізацією складової ESG DD, яка передбачає оцінку геополітичних ризиків. На основі використання методу дослідження подій показано вплив інформації щодо угоди M&A на прикладі кейсу з продажу LifeCell компанією Turkcell. Висновки. Інформаційна асиметрія на ринку капіталів може призвести до некоректної оцінки вартості об’єкта інвестування та неправильної ціни угоди. Для зменшення дефіциту інформації доцільно використовувати функціонал M&A-контролінгу та дью ділідженс, які є інструментами аналітичного забезпечення угод M&A. Пропонована структура дью ділідженс злиття та поглинання охоплює шість інтегрованих напрямків: фінансовий, податковий, правовий, комерційний, організаційний, ESG. З огляду на потенціал екологічних, соціальних і геополітичних загроз сучасні фінансово-інвестиційні рішення мають зважати на рівень виконання підприємствами критеріїв ESG. Ці критерії повинні враховуватися M&A-контролінгом у процесі стратегічного планування, реалізації та контролю ефективності угоди і на рівні інвестора, і у процесі зовнішньої ідентифікації можливих загроз у рамках дью ділідженс. Це забезпечує комплексний підхід для своєчасного виявлення не лише фінансових ризиків, а й управлінських, технологічних та екологічних ризиків, оцінку здатності протидіяти геополітичній нестабільності. Introduction. The mergers and acquisitions (M&A) create an important direction for development of corporate finance that allows leveraging exogenous growth drivers. Both the global and local M&A markets show positive dynamics, despite geopolitical threats. The implementation of mergers and acquisitions requires high-quality informational and analytical support. Such support should be provided by financial controlling and due diligence instruments. Geopolitical uncertainty sets increased demands on these instruments, requiring research on how to improve them with consideration of ESG criteria. Problem Statement. The problem lies in the insufficient adaptation of financial controlling and M&A due diligence methods to new geopolitical threats and in certain formalism in meeting ESG criteria. The purpose is to substantiate the ways to improve the information and analytical support of M&A transactions by integrating ESG criteria into the procedures and methods of M&A controlling and Due Diligence. Methods. Quantitative and qualitative methods were used in the study, including: the abstract-logical method, the method of analogies and systematization, the content analysis method, the case study method and the event studies method. Results. The stages of information and analytical work to substantiate relevant investment decisions with the involvement of M&A controlling and due diligence functions are determined, based on the logic of the merger and acquisition process. The necessity and expediency of taking into account geopolitical risks in assessing the level of compliance with ESG criteria is proved. The definition of the main tools for information and analytical support of merger and acquisition operations, namely, due diligence and M&A controlling, is substantiated. A structural and logical scheme of due diligence of M&A operations is proposed, including the details of the ESG-DD component, which involves assessing geopolitical risks. Based on the use of the event study method, the impact of information on the M&A transaction is shown on the example of the case of LifeCell sale by Turkcell. Conclusions. Information asymmetry in the capital market may lead to an incorrect assessment of the value of the investment object and the wrong transaction price. It is necessary to use the functionality of M&A controlling and due diligence to reduce information deficits, both of which act as instruments for analytical support of M&A transactions. The proposed structure of M&A due diligence includes six integrated areas: financial, tax, legal, commercial, organizational and ESG. Taking into account the potential environmental, social and geopolitical threats, modern financial and investment decisions should consider the level of compliance with ESG criteria by companies. These criteria should be considered by M&A controlling in the process of strategic planning, implementation and monitoring of the transaction efficiency at the investor side, as well as in the process of external identification of possible threats within due diligence. This ensures a comprehensive approach to timely identification of not only financial risks, but also managerial, technological and environmental risks and an assessment of the ability to overcome geopolitical instability.Item Джерела фінансування соціальних інвестицій в Україні та Польщі(ДННУ «Академія фінансового управління», 2024) Гернего, Юлія Олександрівна; Herneho, YuliiaВступ. Посилення геополітичних викликів спонукає бізнес та інвесторів до переоцінки пріоритетів в частині посилення соціальної відповідальності. Як результат, зростають вплив критеріїв ESG (екологія, соціальні впливи та корпоративна відповідальність) і роль соціального інвестування. Актуалізується оцінка джерел фінансування соціальних інвестицій. Зокрема, у Польщі у всіх ключових сферах господарювання та середовищі інвесторів дедалі більша увага приділяється критеріям ESG, програмам підтримки соціального підприємництва, розвитку онлайн-платформ та ІТ-технологій залучення соціальних інвестицій. Повномасштабне російське вторгнення в Україну зумовило зростання потреби в соціальних інвестиціях для підтримки соціальних і гуманітарних ініціатив, а також ініціатив відбудови національної економіки. Постає потреба в дослідженні сильних і слабких сторін, а також можливостей та загроз фінансування соціальних інвестицій з різних джерел. Проблематика. Аналіз основних джерел фінансування соціальних інвестицій в Україні та Польщі. Мета – обґрунтування основних джерел фінансування соціальних інвестицій, спираючись на кейси України та Польщі. Методи. Використано загальнонаукові методи аналізу, синтезу та індукції, а також експертних оцінок, SWOT-аналізу і кейс-метод для оцінки особливостей залучення соціальних інвестицій із різних джерел. Результати. Здійснено аналіз ключових джерел фінансування соціальних інвестицій, у т. ч. самофінансування (бутстрепінг), державне фінансування, краудфандинг та гранти. У процесі дослідження наведено конкретні кейси та пояснення щодо практик застосування ресурсів. Аналіз теоретичних аспектів та практики дав змогу виокремити сильні й слабкі сторони, можливості та загрози кожного джерела. У контексті оцінки самофінансування розглянуто механізм бутстрепінгу, наведено приклади його застосування для фінансування соціальних підприємств в Україні та соціальних кооперацій у Польщі. Державне фінансування дає змогу досягти стратегічних цілей соціально-економічного розвитку через реалізацію відповідних програм та стратегій. Наведено приклади планів державного фінансування соціальних інвестицій в Україні та програми стратегічних інвестицій у Польщі. Ринок краудфандингу в Україні та Польщі проаналізовано з огляду на моделі організації краудфандингу згідно з функціональним підходом, а також місця обох країн у глобальному ландшафті краудфандингу. Практики грантового фінансування висвітлено на прикладі ініціатив Google. Висновки. Повномасштабне російське вторгнення вплинуло на зміни в соціальному інвестуванні як в Україні, так і в Польщі. Посилення фінансування соціальних інвестицій в Україні можливе завдяки підвищенню інформаційної обізнаності вітчизняних соціальних підприємців стосовно альтернатив фінансування соціальних інвестицій, зменшення бюрократичних бар'єрів для отримання державної підтримки, створення інфраструктури для доступу до ресурсів і відстеження витрат. У Польщі доцільно активізувати програми посилення фінансування соціальних інвестицій за рахунок самофінансування, місцевих та регіональних ініціатив. На державному рівні важливо переглянути механізм фінансування соціальних інвестицій у частині підвищення його гнучкості та здатності оперативно реагувати на зміни суспільних потреб. Introduction. Increasing geopolitical challenges are prompting businesses and investors to reassess their priorities in terms of strengthening social responsibility. Accordingly, the influence of ESG criteria (environment, social impact and corporate responsibility) and the role of social investment are growing. Assessment of sources of financing for social investments is becoming increasingly important. In particular, in Poland, in all key areas of business and among investors, more and more attention is being paid to ESG criteria, social entrepreneurship support programs, the development of online platforms and IT technologies for attracting social investment. The full-scale invasion has led to a growing need for social investment to support social and humanitarian initiatives, as well as initiatives to rebuild Ukraine's economy. Accordingly, the study of the strengths and weaknesses, as well as opportunities and threats to financing social investments from various sources is becoming relevant. Problem Statement. Analysis of the main sources of social investment financing in Ukraine and Poland. The purpose is to substantiate the main sources of social investment financing based on the cases of Ukraine and Poland. Methods. General scientific methods of analysis, synthesis and induction, as well as methods of expert evaluation, SWOT analysis and case method were used to assess the features of attracting social investment from various sources. Results. The key sources of social investment financing are analyzed, namely self-financing (bootstrapping), public funding, crowdfunding, and grants. The study provides specific case studies and explanations of the practices of using resources. The analysis of certain theoretical aspects and practices allowed us to identify the strengths and weaknesses, opportunities and threats for each of them. In particular, in the context of assessing self-financing, the mechanism of bootstrapping is considered, and examples of its application to finance social enterprises in Ukraine and social cooperatives in Poland are given. Public funding allows achieving strategic goals of socio-economic development through the implementation of relevant programs and strategies. Examples of plans for public financing of social investments in Ukraine and the Program Inwestycji Strategicznych in Poland are considered. The crowdfunding market in Ukraine and Poland is analyzed in terms of the models of crowdfunding organization in accordance with the functional approach, as well as the place of both countries in the global crowdfunding landscape. Grant funding practices are considered on the example of Google initiatives. Conclusions. The full-scale invasion had an impact on changes in social investment in both Ukraine and Poland. Strengthening the financing of social investments in Ukraine is possible by raising awareness of domestic social entrepreneurs about existing alternatives for financing social investments, reducing bureaucratic barriers to obtaining state support, creating infrastructure for accessing resources and tracking expenditures. In Poland, it is important to intensify programs to strengthen social investments financing through self-financing, local and regional initiatives. At the state level, it is important to review the mechanism for financing social investments in terms of increasing its flexibility and ability to respond quickly to changes in social needs.Item Фінансові рішення для задоволення потреб переміщеного бізнесу(ДННУ «Академія фінансового управління», 2024) Поліщук, Євгенія Анатоліївна; Polishchuk, Yevheniia; Гернего, Юлія Олександрівна; Herneho, Yuliia; Горбов, Владислав Володимирович; Horbov, Vladyslav; Алексін, Гліб Олегович; Aleksin, Hlib; Василишен, Юрій Володимирович; Vasylyshen, YuriiВступ. Повномасштабне вторгнення стало причиною активного переміщення бізнесу, що викликало зростання потреб у фінансовій підтримці для адаптації до нових умов функціонування. Процес релокації та діяльність релокованого підприємства також є доволі складним та супроводжується численними викликами, які ускладнюють не лише операційну діяльність підприємств, а й знижують фінансову стійкість. Адже переміщений бізнес потребує адаптації до ринкових умов нового регіону, відновлення виробничих потужностей та пошуку нових каналів збуту і постачання. Це зумовило зростання потреб у фінансовій підтримці для адаптації переміщеного бізнесу до нових умов діяльності з урахуванням посилених геополітичних ризиків та економічної невизначеності. Тому аналіз оптимальних фінансових рішень для релокованих підприємств є актуальним завданням для забезпечення їх стійкості та подальшого розвитку. Проблематика. Оцінка потреб вітчизняного переміщеного бізнесу та аналіз можливостей залучення ресурсів із різних джерел для їх задоволення. Мета – обґрунтування фінансових та нефінансових рішень, які здатні задовольнити потреби переміщеного бізнесу. Методи. Дослідження ґрунтується на поєднанні низки методів якісного дослідження. В основу проведеного аналізу покладено результати опитування переміщених підприємств у рамках науково-дослідного проєкту молодих вчених “Переміщений бізнес у ревіталізації регіональних екосистем України” (2023–2025). Результати. Здійснено аналіз нормативно-правової бази підтримки переміщеного бізнесу в Україні. Результати опитування представників переміщених підприємств дали змогу дослідити найпоширеніші запити для налагодження роботи бізнесу. На підставі аналізу результатів опитування проведено оцінку потреб переміщеного бізнесу. Здійснено порівняльний аналіз фінансування цих потреб до початку повномасштабного вторгнення, після його початку і планованого фінансування. Визначено, що найбільш затребуваними інструментами підтримки є гранти та пільгові кредити. Зростає потреба в консультаційній підтримці. Виявлено ключові виклики у використанні традиційних джерел фінансування, такі як обмежена обізнаність щодо грантів та ризиків банківського кредитування. Проаналізовано пріоритетні заходи фінансової та нефінансової підтримки переміщеного бізнесу. Зокрема, це розширення інформаційної обізнаності щодо грантового фінансування, створення консультаційних центрів та залучення до акселераторів. Висновки. Повномасштабне вторгнення справило істотний вплив на бізнес в Україні. З метою оптимізації фінансових рішень для задоволення потреб переміщеного бізнесу можна запропонувати такі рекомендації: на державному рівні важливо активізувати розроблення програм цільової фінансової підтримки та мікрофінансування, які враховують специфіку галузей і регіонів релокації; практичне значення матиме поширення інформації про доступні грантові програми, зокрема через створення інформаційних онлайн-платформ, проведення вебінарів і тренінгів, обговорення цих питань у професійних мережах; слід створити та розвивати консультаційні центри для надання технічної, маркетингової і юридичної підтримки представникам переміщеного бізнесу, а також їх залучення до акселераторів; доцільно впровадити пільги й субсидії для переміщеного бізнесу, у т. ч. податкові пільги, які сприятимуть відновленню бізнесу та розвитку. Реалізація цих заходів сприятиме стійкому розвитку переміщеного бізнесу та зміцненню економічної безпеки України. Introduction. The full-scale invasion has intensified business relocation, increasing the demand for financial support to adapt to new operating conditions. The relocation process and the operation of already relocated enterprises are complex and accompanied by numerous challenges, which complicate not only operational activities but also reduce financial stability. Relocated businesses require adaptation to the market conditions of the new region, restoration of production capacities, and the search for new sales and supply channels. This has led to an increased need for financial support to adapt relocated businesses to new conditions while considering heightened geopolitical risks and economic uncertainty. Therefore, analyzing optimal financial solutions for relocated enterprises remains a critical task for their sustainability and development. Problem Statement. Assessment of the needs of relocated businesses in Ukraine and analysis of resource mobilization opportunities from various sources to address these needs The purpose is to substantiate financial and non-financial solutions capable of meeting the needs of relocated businesses. Methods. The study is based on a combination of qualitative research methods. The analysis is grounded on the results of a survey of relocated enterprises conducted within the framework of the scientific research project “Relocated Business in Revitalizing Regional Ecosystems of Ukraine” (2023–2025). Results. An analysis of the legal framework for supporting relocated businesses in Ukraine was conducted. The survey results of relocated enterprises allowed the identification of the most common requests for establishing operations. Based on the survey and its analysis, the needs of relocated businesses were evaluated. A comparative analysis was carried out on the financing of relocated businesses’ needs before and after the onset of the full-scale invasion. It was determined that the most sought-after support instruments are grants and concessional loans. There is a growing need for advisory support. Key challenges in utilizing traditional funding sources were identified, such as limited awareness of grant opportunities and the risks of bank loans. Priority measures for financial and non-financial support of relocated businesses were analyzed, including raising awareness of grant funding, creating consultancy centers, and involving businesses in accelerators. Conclusions. The full-scale invasion has significantly impacted businesses in Ukraine. To optimize financial solutions for addressing the needs of relocated businesses, the following recommendations can be proposed: at the state level, it is crucial to intensify the development of targeted financial support programs and microfinancing that account for the industry and regional specifics of business relocation; spreading information about available grant programs, particularly through the creation of online platforms, webinars, training sessions, and discussions within professional networks, would have practical value; consulting centers should be created and developed to provide technical, marketing and legal support to representatives of relocated businesses as well as to involve them in accelerators; it is advisable to introduce benefits and subsidies for relocated businesses, including tax incentives, which would facilitate business recovery and development. Implementing these measures will contribute to the sustainable development of relocated businesses and strengthen Ukraine’s economic security.Item Секʼюритизація: сутність, класифікація та актуальність використання в Україні(Видавничий дім «Гельветика», 2024) Бур’янов, Валентин Олександрович; Burianov, Valentyn; Куліш, Ганна Петрівна; Kulish, Hanna; Круш, Вікторія Володимирівна; Krush, ViktoriiaМета дослідження полягає у критичному огляді, узагальненні та класифікації різних підходів щодо використання секʼюритизації для їхньої подальшої імплементації в Україні у рамках повоєнного відновлення економіки та інфраструктури. Розглянуто основні етапи впровадження і розвитку секʼюритизації активів. Проаналізовано і визначено основні типи секʼюритизації, представлено їх класифікацію. Обґрунтовано, що саме секʼюритизація сприяє прогресивному розвитку фінансового ринку завдяки зниженню ризиків та обумовлює підвищення ефективності використання капіталу в процесі його перерозподілу та залучення інвестицій через посередницькі компанії. Розкрито основні принципи процесів сек'юритизації, описано різні типи сек'юритизованих інструментів та оцінюється їх застосовність та значущість для економічного середовища України. Аналіз підкреслює потенційні переваги сек'юритизації в диверсифікації джерел фінансування, покращенні ліквідності та полегшенні управління ризиками, а також досліджує регуляторні, ринкові та інфраструктурні передумови для її ефективної реалізації в Україні. Доведено, що сек'юритизація є гнучким та ефективним механізмом для залучення капіталу та зниження ризиків, який давно використовується у фінансовій практиці іноземних країн. Впровадження механізму сек'юритизації дозволить українським бізнесам залучати необхідне фінансування, контролюючи будь-який грошовий потік, який проявляє ознаки стабільності. Для інвесторів сек'юритизація є привабливою через передбачуваність грошових надходжень завдяки стандартизації активів, що включені до пулу активів. Дослідження фінансової діяльності у корпоративному секторі вказує на те, що сек’юритизація є перспективним фінансовим інструментом для України, особливо в контексті післявоєнної реконструкції, фінансування військово-промислового комплексу та залучення інвестицій у цивільні підприємства. Впровадження сек'юритизації може залучити великі фінансові ресурси, пропонуючи надійний механізм для економічного оживлення та інвестицій у публічні та приватні сектори. The research aims to critically review, summarize, and classify various approaches to using securitization for further implementation in Ukraine within the framework of post-war economic and infrastructure recovery. It examines the main stages of securitization of assets' introduction and development, analyzes and identifies the main types of securitization, and presents their classification. It is argued that securitization contributes to the progressive development of the financial market by reducing risks and increasing the efficiency of capital use in its redistribution and attracting investments through intermediary companies. It elucidates the core principles underlying securitization processes, distinguish between various types of securitized instruments, and assess their applicability and significance for Ukraine's economic environment. The analysis underscores the potential benefits of securitization in diversifying funding sources, enhancing liquidity, and facilitating risk management, while also examining the regulatory, market, and infrastructural prerequisites for its effective implementation in Ukraine. It has been proven that securitization is a flexible and effective mechanism for attracting capital and hedging risks, which has long been and successfully used in the financial practice of foreign countries. The implementation of the securitization mechanism will enable Ukrainian businesses to attract the necessary financing by controlling any cash flow that exhibits signs of stability. For investors, securitization is appealing due to the predictability of cash inflows, thanks to the standardization of assets included in the asset pool. Research into financial activities in the corporate sector indicates that securitization is a promising financial instrument for Ukraine, especially in the context of post-war reconstruction, financing the military-industrial complex, and attracting investments into civilian enterprises. The implementation of securitization can mobilize significant financial resources, offering a reliable mechanism for economic revitalization and investments in both public and private sectors.