Browsing by Author "Maneliuk, Yurii"
Now showing 1 - 20 of 36
Results Per Page
Sort Options
Item Evolution of Constitutional Norms in Post-Soviet States: Democratic Procedure or Approval of Quo Status?(Atlantis Press, 2021-12) Bulbeniuk, Svitlana; Бульбенюк, Світлана Степанівна; Haponenko, Vira; Гапоненко, Віра Анатоліївна; Maneliuk, Yurii; Манелюк, Юрій МихайловичThe paper focuses on the political and value-ideological aspects of the evolution of constitutional norms in the post-Soviet space and in Ukraine, in particular, which determine such specific features of the constitutional process as approval of changes by trial and error, "compromise", mobilization of public support for constitutional changes. the aspirations of the elite to monopolize or change power, cyclical repetition of constitutional reforms’ content. A comparative analysis of changes to the constitution in Ukraine and other post-Soviet states according to the criteria of conservative constitutional process, reasons and drivers of changes to the Basic Law, the constitutional amendments’ content, features of constitutional control institutions, features of the change process, their political consequences, which allows identify general trends and specific regime and socio-cultural features, formulate recommendations for optimizing the constitutional process. The main arguments of the author's position of the research team on the expediency and objectivity of constitutional changes in Ukraine in the democratization of the political system, criteria for assessing their content, general recommendations for political aspects of stabilizing and optimizing the constitutionalism of post-Soviet states. У статті розглядаються політичні та ціннісно-ідеологічні аспекти еволюції конституційних норм на пострадянському просторі та в Україні, зокрема, які визначають такі особливості конституційного процесу, як затвердження, зміни методом проб і помилок, «компроміс», мобілізація громадської підтримки конституційних змін, прагненнями еліта монополізувати чи змінити владу, циклічне повторення змісту конституційних реформ. Порівняльний аналіз зміни до конституції в Україні та інших пострадянських державах представлений за критеріями консервативного конституційного процесу, причин та рушіїв внесення змін до Основного Закону, змісту конституційних змін, особливостей інститутів конституційного контролю, особливостей процесу змін, їх політичних наслідків, що дозволяє виявити загальні тенденції та специфічні режимні та соціокультурні особливості, сформулювати рекомендації щодо оптимізації конституційного процесу. Наведені провідні аргументи авторської позиції наукового колективу щодо доцільності та об’єктивності конституційних змін в Україні в демократизації політичної системи, критерії оцінки їх змісту, загальні рекомендації для політичної стабілізації та оптимізації конституціоналізму пострадянських держав.Item Антисемітизм як політична ідеологія: витоки та сучасність(Видавничий дім «Гельветика», 2022) Манелюк, Юрій Михайлович; Maneliuk, Yurii; Пащенко, Д. Г.; Pashchenko, D.У представленій статті розглядаються та аналізуються ключові поняття, пов’язані з терміном та явищем антисемітизм. Простежується логічне походження цього терміну з давніх часів та трансформація цього явища до наших днів. Розглядається питання, чому антисемітизм називають найдавнішою ненавистю у світі, і що стало основою для появи цієї ідеології в інших формах та її існування в нашій сучасній реальності. Окреслено основні ідеологічні принципи політики нацистської Німеччини проти євреїв як нації. Показано динаміку ненависті до іудаїзму та проблеми самоідентифікації як нації та ставлення до людей інших етносів та рас. Виявлені такі терміни, як юдофобія, антисемітизм, нацизм і фашизм. Перевірка реальних прикладів антисемітизму в різні періоди часу та на території окремих країн. Обговорюється проблема соціально-політичних факторів, які були здійснені проти єврейських громад внаслідок шовіністичної політики німецької держави за часів нацизму. Антисемітизм, расизм, ксенофобія та інші види нетерпимості та дискримінації не лише загрожують безпеці окремих осіб або громад, які стають їхньою мішенню, а й сприяють створенню нездорової обстановки, сприятливої для становлення екстремізму, тероризму та злочинності. Ненависть до людей за будь-якою іншою ознакою поширювалася як отрута на державній основі деяких країн, це уражало деякі народності та цілі країни. На цьому могли будуватися ідеології та кістяк пропаганди, аби довести, що це люди іншого сорту та якості, набагато нижчої, ніж ті, хто використав цей привід як зброю масового ураження. Цікавий факт полягає в тому, що антисемітизм досяг свого піку в нацистській Німеччині, це правда так, але це ненависть до людей, яка народжувалася від інших, йде в далекі сторінки історії, про які ми навіть не замислювалися. А чому? Як автор цієї статті, я сподіваюся, що це допоможе вам дати відповідь на це питання і на багато інших, які порушуються у зв’язку з цією проблемою. На нашу думку, ця стаття як ніколи є актуальною для сьогодення, адже в ній акцентується увага на важливому питанні: чому в кожен період часу люди схильні були ділитись на тих, хто свій, а хто чужий, кому варто жити, а хто цього не гідний. Але варто пам’ятати, що ненависть будь-якого виду – огидна, і вбиває в нас те, що називається людяністю. This article examines and analyzes the key concepts associated with the term anti-semitism. The logical origin of this term from ancient times and the transformation of this phenomenon to the present day are traced. The question is why anti-Semitism is called the oldest hatred in the world, and what became the basis for this ideology to appear in other forms and exist in our modern reality. The main ideological principles of Nazi Germany’s policy against the Jews as a nation are outlined. It shows the dynamics of hatred towards Judaism and the problems of selfidentification as nation and the attitude towards people of other races. Revealed terms such as judophobia, anti-semitism and fascism. The test of real examples of anti-semitism in different periods of time and on the territory of certain countries. The problem of social and political factors, which were carried out against the Jewish communities, as a result of the chauvinistic policy of the German state, is discussed. Anti-Semitism, racism, xenophobia and other types of intolerance and discrimination, not only threaten the security of the individuals or communities targeted by them, but also contribute to an unhealthy environment conducive to the rise of extremism, terrorism and crime. Hatred of people on any other grounds has spread like poison on the public basis of some countries, affecting some nationalities and entire countries. Ideologies and the backbone of propaganda could be built on this, just to prove that these were people of a different sort and quality, far inferior to those who used this pretext as a weapon of mass destruction. The interesting fact is that anti-Semitism reached its peak in Nazi Germany, it is true, but it is the hatred of people that was born of others same, goes back to the distant pages of history that we have not even thought about. And why is that? As the author of this article, I hope it helps to give you an answer to this question and many others that are raised about this issue. In our opinion, this article is more relevant than ever to all of humanity, and why in every period of time people have tended to divide into those who are own and those who are foreign, who is worth living and who is not. But it is worth remembering that hatred of any kind is repugnant, and kills in us what is called humanity.Item Безпека держави як політико-управлінський продукт сучасності(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2020-03-31) Манелюк, Юрій Михайлович; Maneliuk, Yurii; Манелюк, Юрий МихайловичItem Взаємодія влади та громадян у сучасному суспільстві(Полтавський державний аграрний університет, 2025-02-27) Манелюк, Юрій Михайлович; Maneliuk, YuriiItem Волонтерський рух України в умовах військової агресії(Видавничий дім «Гельветика», 2022) Манелюк, Юрій Михайлович; Maneliuk, Yurii; Луценко, Вікторія Романівна; Lutsenko, Viktoriia; Савчук, Назарій Іванович; Savchuk, NazariiУ статті представлено огляд та аналіз особливостей волонтерського руху та основних положень щодо його функціонування як основи громадянського суспільства. З’ясовано специфіку волонтерського руху в Україні в умовах військового конфлікту. На обговорення виносяться такі важливі питання, як питання правового регулювання діяльності волонтерських об’єднань та важливості набуття ними юридичного статусу, що підвищує ефективність роботи таких організацій. Діяльність волонтерів є основним чинником для заснування й ефективного розвитку громадянського суспільства. Вона втілює в себе найкращі та найсвітліші бажання людства – бажання свободи та миру, захищеності та справедливості для усіх людей. І тому наша держава повинна сприяти всебічному розвитку як і волонтерських організацій, так і руху в цілому. Для нашої країни волонтерська діяльність є надзвичайно актуальною та важливою. У сучасній науці Волонтерський рух розуміють як доброчинну діяльність, яка здійснюється фізичними особами на засадах неприбуткової діяльності, без заробітної плати, без просування по службі, заради добробуту та процвітання спільнот і суспільства. Проте для того щоб волонтерські організації діяли на весь свій потенціал їх потрібно підтримувати на державному рівні. В Україні політичні діячі роблять все можливе, щоб волонтерський рух всередині країни розвивався та процвітав. Парламент підтримує створення додаткових гарантій та можливостей для волонтерів в умовах війни. На нашу думку, ця стаття є як ніколи актуальною для сьогодення, оскільки вона присвячена волонтерському руху як рушійній силі розбудови демократичного українського простору та важливості цього руху для розвитку громадянського суспільства. The article presents the review and analysis the features of the volunteer movement and the main provisions regarding its functioning as the foundation of civil society. The specifics of the volunteer movement in Ukraine in the conditions of the military conflict have been clarified. Some important issues are brought up for discussion, such as the issue of legal regulation of volunteer associations and the importance of them acquiring legal status, which increases the effectiveness of such organizations. The activity of volunteers is the main factor for the establishment and effective development of civil society. It embodies the best and brightest desires of humanity – the desire for freedom and peace, security and justice for all people. And that is why our state should promote the comprehensive development of both volunteer organizations and the movement as a whole. Volunteer activity is extremely relevant and important for our country. In Ukraine, politicians are doing everything possible to develop and flourish the volunteer movement within the country. Parliament supports the creation of additional guarantees and opportunities for volunteers in wartime conditions. In modern science, the Volunteer movement is understood as a charitable activity carried out by individuals on the basis of non-profit activity, without salary, without promotion, for the sake of the well-being and prosperity of communities and society. However, in order for volunteer organizations to operate at their full potential, they need to be supported at the state level. In Ukraine, politicians are doing everything possible to develop and flourish the volunteer movement within the country. Parliament supports the creation of additional guarantees and opportunities for volunteers in wartime conditions. In our opinion, this article is more relevant than ever for today, because it focuses on the volunteer movement as a driving force for building a democratic Ukrainian space and the importance of this movement for the development of civil society.Item Вплив технологій політичного маніпулювання на інформаційне середовище сучасного українського суспільства(Полтавський державний аграрний університет, 2024-02-22) Лисенко, Юлія Віталіївна; Lysenko, Yuliia; Манелюк, Юрій Михайлович; Maneliuk, YuriiItem Геноцид в Україні у 2022 р.: ознаки, форми, заперечення(Видавничий дім «Гельветика», 2022) Бульбенюк, Світлана Степанівна; Bulbeniuk, Svitlana; Манелюк, Юрій Михайлович; Maneliuk, YuriiГеноцид розглядається у контексті перебігу російсько-української війни у 2022 р. Обгрунтовано, що одним з центральних завдань російської агресії є геноцид українців як політичної нації. Розглянуто дві форми геноциду у російсько-українській війні – урбоцид та сексуальне насильство. Урбоцид як свідома і цілеспрямована стратегія знищення міст і міської інфраструктури в російсько-українській війні у 2022 р. став однією з найбільш поширених форм геноциду українського народу. Тотальне руйнування Маріуполя навесні 2022 р. є символом урбоциду в Україні, вчиненого рф. Міста, особливо мегаполіси та регіональні центри, яким був Маріуполь у 2014–2021 рр., мають особливе політичне значення, стаючи осердями політичної і соціальної активності громадян, місцями утворення і розвитку креативного класу та інтелектуальними осередками нації. Маріуполь після окупації Донецька у 2014 р. став інтелектуальним і модерновим центром українського Донбасу, тому його тотальне руйнування як вияв урбоциду має символічне значення. Сексуальне насильство незмінно супроводжує усі війни, його слушно розглядати не тільки як один з чинників війни, але й як форму здійснення стратегії геноциду. Метою сексуального насильства є знищення демографічного потенціалу народу/нації – об’єкту агресії, тому воно тлумачиться як одна з форм геноциду. Найтиповішим проявом сексуального насильства у російсько-українській війні у 2022 р. стали зґвалтування – не просто акт індивідуального насильства, а акт залякування і насильства з довготривалими негативними наслідками. Геноцид українського народу супроводжує дискурс заперечення, який поширюється і з боку офіційних представників рф, і з боку представників ліберальної російської опозиції, які перебувають в екзилі. Найтиповішими проявами такого дискурсу є наративи «сancel culture» та «російський народ теж є жертвою геноциду», а також штучно створений образ «хороших рускіх» на противагу «поганим». The genocide is considered in the context of the course of the Russian-Ukrainian war in 2022. It is justified that one of the central tasks of Russian aggression is the genocide of Ukrainians as a political nation. Two forms of genocide in the Russian-Ukrainian war are considered – urbocide and sexual violence. Urbocide as a deliberate and purposeful strategy for the destruction of cities and urban infrastructure in the Russian-Ukrainian war in 2022 became one of the most widespread forms of genocide of the Ukrainian people. The total destruction of Mariupol in the spring of 2022 is a symbol of the urbocide in Ukraine committed by the Russian Federation. Cities, especially megacities and regional centers, such as Mariupol in 2014–2021, have a special political significance, becoming centers of political and social activity of citizens, places of formation and development of the creative class, and intellectual centers of the nation. After the occupation of Donetsk in 2014, Mariupol became the intellectual and modern center of the Ukrainian Donbas, therefore its total destruction as a manifestation of urbocide has a symbolic meaning. Sexual violence invariably accompanies all wars, it should be considered not only as one of the factors of war, but also as a form of implementation of the strategy of genocide. The purpose of sexual violence is to destroy the demographic potential of the people/nation – the object of aggression, therefore it is interpreted as a form of genocide. The most typical manifestation of sexual violence in the Russian-Ukrainian war in 2022 was rape – not just an act of individual violence, but an act of intimidation and violence with long-term negative consequences. The genocide of the Ukrainian people is accompanied by a discourse of denial, which is spread both by official representatives of the Russian Federation and by representatives of the liberal Russian opposition in exile. The most typical manifestations of such a discourse are the narratives "сancel culture" and "the Russian people are also victims of genocide", as well as the artificially created image of "good Russians" as opposed to "bad".Item Захист свободи та демократії в епоху дезінформації(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024-04-24) Манелюк, Юрій Михайлович; Maneliuk, Yurii; Манелюк, Юрий МихайловичItem Концепт ідеології: історична ретроспектива і сучасний дискурс(Львівський національний університет імені Івана Франка, 2023) Чубур, Наталія Володимирівна; Maneliuk, Yurii; Манелюк, Юрій Михайлович; Maneliuk, YuriiСтаття присвячена аналізу історичної ретроспективи розвитку концепту ідеології та його впливу і значенню на сучасні суспільно-політичні процеси. Авторами аналізується поняття ідеологія та підходи до його тлумачення. Зокрема, у статті розглядаються теоретичні підходи аналізу концепту ідеології. У суспільно-гуманітарній сфері поняття «ідеологія» вживається у декількох значеннях, а саме: як специфічні переконання; як переконання, що ґрунтуються на хибних знаннях і як сукупність переконань у різних суспільно-політичних сферах. Авторами розглядаються всі зазначені підходи, що потребують історичної ретроспективи генезису поняття «ідеологія». У статті розкриваються протиріччя щодо визначення наукової основи поняття ідеологія. В цьому контексті аналізується проблема деідеологізації та реідеологізації суспільства. Зроблено спроби виявлення позитивних і негативних сторін ідеології у державі, аналізу взаємодії ідеології та соціальних інтересів, ідеології та політики. Розглянуто чинники, що є вирішальними під час формування ідеології у суспільстві. Особлива увага приділена становленню концепту ідеологія у ХХІ столітті. Авторами піддається критиці теорія щодо завершення ідеологічної боротьби в світі та закінчення століття ідеологій. В цьому контексті розглядається зародження і формування нового ідеологічного пейзажу світу. Все більш актуальним на сучасному етапі стає питання тлумачення ідеології, яка розглядається як певна конструкція, що є опорою для соціальної дійсності. Автори статті також обґрунтовують поняття ідеологія, що розглядається як система ідей-уявлень, що трактують світ та розвинутих з цього цінностей і норм, які спонукають окремі суспільні групи чи людські спільноти діяти. The article is devoted to the analysis of the historical and evolutionary development of the concept of ideology and its influence and significance on modern social and political processes. The authors analyze the concept of ideology, approaches to its interpretation. In particular, the article considers theoretical approaches to the analysis of the concept of ideology. In the social and humanitarian sphere, the concept of “ideology” is used in several meanings, namely: as specific beliefs; as beliefs based on false knowledge and as a set of beliefs in various socio-political spheres. The authors consider all the mentioned approaches, which require a historical retrospective of the genesis of the concept of “ideology”, as well as revealed contradictions regarding the definition of the scientific basis of the concept of ideology. In this context, the problem of de-ideologization and re-ideologization of society is analyzed. Attempts were made to identify the positive and negative sides of ideology in the state, to analyze the interaction of ideology and social interests, ideology and politics. Factors that are decisive during the formation of ideology in society are considered. Special attention is paid to the development of the concept of ideology in the 21st century. The authors criticize the theory about the end of the ideological struggle in the world and the end of the century of ideologies. In this context, the emergence and formation of a new ideological landscape of the world is considered. The question of the interpretation of ideology, which is considered as a certain construction that is a support for social reality, is becoming more and more relevant at the present stage. The authors of the article also substantiate the concept of ideology, which is considered as a system of ideas-images that interpret the world and the values and norms developed from it, which motivate individual social groups or human communities to act.Item Концепція еволюційного суспільно-політичного розвитку у працях Михайла Драгоманова(Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого, 2010) Манелюк, Юрій Михайлович; Maneliuk, YuriiДосліджено сприйняття ідеї еволюції у концепціях Михайла Драгоманова. Проаналізовано сутність явища еволюції, процес формування поняття «еволюція», його співвідношення з іншими видами суспільно-політичного розвитку, а саме з революцією. У цьому контексті М. Драгоманов найчастіше вживає поняття «поступ», розуміючи під ним незворотний процес вдосконалення, поліпшення, тобто прогрес. In article the analysis of perception of idea of evolution in M.Dragomanova›s concepts is carried out. The essence of the phenomenon of evolution, process of formation of concept «evolution», his parity with other kinds of political development, namely with revolution is analysed. In this context M.Dragomanov applies concept «progress» more often, understanding as him irreversible process of improvement. Исследовано восприятия идеи эволюции в концепциях М. Драгоманова. Проанализированы сущность явления эволюции, процесс формирования понятия «эволюция», его соотношение с другими видами общественно-политического развития, а именно с революцией. В этом контексте М. Драгоманов чаще всего применяет понятие «прогресс, «понимая под ним необратимый процесс усовершенствования и улучшения.Item Лобізм як інструмент політичної діяльності та політичної комунікації у розрізі публічної політики(Видавничий дім «Гельветика», 2025) Бульбенюк, Світлана Степанівна; Bulbeniuk, Svitlana; Манелюк, Юрій Михайлович; Maneliuk, YuriiУ статті здійснено аналіз лобізму як складного соціально-політичного явища, що відіграє важливу роль у процесі формування державної політики та прийняття політико-управлінських рішень. Лобізм розглядається як специфічна форма впливу на органи державної влади та інститути громадянського суспільства з метою захисту інтересів певних соціальних груп, об’єднань або окремих осіб, а найголовніше – як один з механізмів сучасної демократії, що поєднує обидві її форми – пряму та представницьку. Обґрунтовується важлива роль лобізму у прикладному полі публічної політики. Авторами проаналізовано політико-правову еволюцію лобізму, зокрема еволюцію легалізації лобізму на нормативному рівні на прикладі США, країн Європейського Союзу, України. Особливу увагу приділено питанням висвітлення лобізму як інструменту політичної діяльності та політичної комунікації, а також викликам правового регулювання лобістської діяльності у демократичних державах. Підкреслено як позитивні аспекти лобізму (забезпечення комунікації між владою і суспільством, підтримка балансу інтересів), так і негативні наслідки за відсутності належного контролю (корупція, маніпуляції, тіньовий вплив). У статті також розглянуто особливості функціонування лобізму з точки зору безпекових викликів розвитку сучасних держави і громадянського суспільства. Лобізм у царині публічної політики висвітлено крізь призму вимірів суспільного інтересу та політико-владного інструментарію забезпечення реалізації вимог суспільного інтересу, що обумовлює застосування міждисциплінарного підходу до розгляду феноменів лобізму і лобіювання. Додатково використано метод аналізу документів, зокрема Конституції України та Закону України «Про лобіювання» (у контексті висвітлення «сильних» та «слабких» сторін цього нормативного акту), а також метод порівняльного аналізу щодо висвітлення законодавчого регулювання феномену лобізму в США, країнах ЄС та Україні. Автори дійшли висновку, що подальша дослідницька увага в аналізі лобізму як інструменту політичної діяльності і політичної комунікації має бути зосереджена на вивченні безпекових аспектів цього феномену публічної політики. The article analyses lobbying as a complex socio-political phenomenon that plays an important role in the process of shaping public policy and making political and administrative decisions. Lobbying is seen as a specific way to influence government bodies and civil society institutions to protect the interests of certain social groups, associations, or individuals, and most importantly, as one of the mechanisms of modern democracy that combines both of its forms – direct and representative. The important role of lobbying in the applied field of public policy is substantiated. The authors analyse the political and legal evolution of lobbying, in particular the evolution of the legalisation of lobbying at the regulatory level, using the examples of the United States, European Union countries and Ukraine. Particular attention is paid to the issues of lobbying as a tool of political activity and political communication, as well as the challenges of legal regulation of lobbying in democratic states. Both the positive aspects of lobbying (ensuring communication between the authorities and society, maintaining a balance of interests) and the negative consequences of a lack of proper control (corruption, manipulation, shadow influence) are highlighted. The article also examines the peculiarities of lobbying from the point of view of security challenges to the development of modern states and civil society. Lobbying in the field of public policy is examined through the prism of public interest and the political and governmental instruments for ensuring the implementation of public interest requirements, which necessitates an interdisciplinary approach to the study of the phenomena of lobbying and lobbying. In addition, the method of document analysis was used, in particular the Constitution of Ukraine and the Law of Ukraine “On Lobbying” (in the context of highlighting the “strong” and ‘weak’ sides of this normative act), as well as the method of comparative analysis to highlight the legislative regulation of the phenomenon of lobbying in the United States, EU countries and Ukraine. The authors conclude that further research attention in the analysis of lobbying as an instrument of political activity and political communication should focus on studying the security aspects of this phenomenon of public policy.Item Маніпулювання як складова політичної комунікації в умовах інформаційних протистоянь(Видавничий дім «Гельветика», 2024) Лисенко, Юлія Віталіївна; Lysenko, Yuliia; Манелюк, Юрій Михайлович; Maneliuk, YuriiУ статті розглядається сутність маніпулювання як елементу політичної комунікації. У дослідженні визначено основні тенденції розвитку технологій політичного маніпулювання в контексті інформаційного протистояння та інформаційної війни. Автори намагалися узагальнити значення політичного маніпулювання в умовах інформаційних протистоянь. У контексті інформаційної війни як складової повномасштабної російсько-української війни за незалежність і територіальну цілісність України, важливо, щоб українська державна політика була орієнтована на захист інформаційного простору і спрямована на підвищення рівня інформаційної безпеки та підвищення рівня стійкості до інформаційних загроз. Тому постановка проблеми дослідження стосується вивчення сутності політичного маніпулювання як складової політичної комунікації в епоху інформаційного суспільства. Узагальнено, що маніпулювання як складова політичної комунікації може здійснюватися на різних рівнях: міжособистісному, внутрігруповому, міжгруповому, масовому. Авторами звернено увагу на прояви політичного маніпулювання і його вплив на якість політичної комунікації в українському суспільстві. Спотворення інформації, інформаційні вкиди, формування і поширення наративів та стереотипів мислення є частиною гібридної війни. Дезінформація в сучасному інформаційному просторі виступає прямою загрозою світовим демократіям. Політичне маніпулювання є потужною частиною комунікації в умовах інформаційної війни, важливим інструментом впливу на світосприйняття і формування свідомості громадян. Акцентовано на важливості пошуку ефективних методів протистояння маніпулятивному впливу як складовій політичної комунікації в сучасному інформаційному просторі. Зроблено висновки і узагальнення про те, що протидія маніпулятивним технологіям і інформаційному маніпулятивному впливу має стати основою державної політики, орієнтованою на захист інформаційного простору та на підвищення рівня інформаційної безпеки. This study analyses political manipulation as a component of political communication. It presents the fundamental techniques of political manipulation and identifies the main trends in the development of political manipulation technologies in the context of information confrontation and warfare. In the context of the information war as a component of the full-scale Russian-Ukrainian war for the independence and territorial integrity of Ukraine, it is crucial for Ukrainian state policy to focus on protecting the information space and enhancing information security and resilience to information threats. Thus, the research problem is the study of political manipulation as a component of political communication in the information society era. The research concludes that manipulation, as a component of political communication, can be carried out at different levels: interpersonal, intragroup, intergroup, and mass. In the context of information warfare, manipulative technologies are becoming increasingly diverse in their form, content, goals and purpose. According to researchers, the dramatic changes taking place in the modern information space have created conditions for their use in the interests of information and psychological influence. The authors highlight the effects of political manipulation on the quality of political communication in Ukrainian society, specifically in the context of the RussianUkrainian war. It is crucial to avoid distorting information, spreading disinformation, and promoting biased narratives and ways of thinking, as these are all part of hybrid warfare. Misinformation in the modern information space poses a direct threat to global democracies. Therefore, political manipulation is a significant aspect of communication during information warfare. It is a powerful tool for influencing perception and shaping citizens’ awareness. The authors conclude that countering hostile manipulative technologies and information manipulative influence should become the basis of the State’s domestic and foreign policy. This policy should focus on protecting the information space and enhancing the level of information security.Item Міжнародна політологія(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2022) Бульбенюк, Світлана Степанівна; Bulbeniuk, Svitlana; Гапоненко, Віра Анатоліївна; Haponenko, Vira; Довганик, Надія Михайлівна; Dovhanyk, Nadiia; Шульга, Марина Андріївна; Іванова, Наталія Юріївна; Ivanova, Nataliia; Лисенко, Юлія Віталіївна; Lysenko, Yuliia; Топчій, Олександр Сергійович; Topchii, Oleksandr; Зайцева, Зінаїда Іванівна; Zaitseva, Zinaida; Погорєлова, Інна Сергіївна; Pohorielova, Inna; Науменко, Ольга Михайлівна; Naumenko, Olha; Манелюк, Юрій Михайлович; Maneliuk, Yurii; Чубур, Наталія Володимирівна; Chubur, Nataliia; Шмаленко, Юлія Іванівна; Ярова, Ліліана Вікторівна; Чалюк, Юлія Олексіївна; Chaliuk, YuliiaУ навчальному посібнику розкрита основна проблематика сучасних міжнародних відносин у політологічному вимірі. З врахуванням найновіших тенденцій висвітлено широке коло питань міжнародної системи і глобального розвитку: від понять геополітики, міжнародних відносин і міжнародної політики, політичної глобалізації до аналізу політичного лідерства, світових політичних процесів, міжнародних комунікацій. Розкриті теми сприятимуть науковому пізнанню міжнародної політичної дійсності.Item Націонал-самостійницький ідеал як альтернативна політична традиція суспільно-політичної думки України(Університет «Україна», 2009) Манелюк, Юрій Михайлович; Maneliuk, YuriiУ статті проаналізовані погляди на характер національного розвитку прибічників націонал-самостійницьких ідеалів (М. Міхновського, Д. Донцова та М. Сціборського), які запропонували проект творення української державності на засадах націоналізму, розуміючи під нацією спільність людей за етнічною ознакою. Націонал-радикали відкидали демократичний шлях майбутньої Української держави, вважаючи більш оптимальною для національного розвитку автократію. Національно-радикальний напрямок на цьому етапі виразно стверджував, що нормальний розвиток України можливий лише в межах незалежної Соборної Держави. The article analyzed the views of the nature of the national development of nationalist supporters of the ideals that have proposed the project of creation of the Ukrainian statehood on the basis of nationalism, meaning by the nation for the common people of ethnic origins. Radical nationalists rejected the democratic way of the future Ukrainian state, assuming a more optimal for the national development autocracy. National radical direction at this point eloquently argued that the normal development of Ukraine is possible only within the Independent States. В статье проанализированны взгляды на характер национального развития сторонников националистических идеалов, которые предложили проект создания украинской государственности на началах национализма, понимая под нацией общность людей за этническим признаком. Национал-радикалы отбрасывали демократический путь будущего Украинского государства, считая более оптимальной для национального развития автократию. Национально-радикальное направление на этом этапе выразительно утверждало, что нормальное развитие Украины возможное лишь в пределах независимого Соборного Государства.Item Неоінституціалізм як парадигма глобального управління ХХІ століття та зовнішня політика ЄС(Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2019-04-11) Бульбенюк, Світлана Степанівна; Bulbeniuk, Svitlana; Манелюк, Юрій Михайлович; Maneliuk, YuriiItem Основи кратології. Політична влада(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024) Бульбенюк, Світлана Степанівна; Bulbeniuk, Svitlana; Манелюк, Юрій Михайлович; Maneliuk, YuriiНавчальний посібник «Основи кратології. Політична влада» знайомить здобувачів з основними традиціями у вивченні феномену влади, концептуальними підходами до аналізу та інтерпретації цього складного і багатошарового явища; сутністю і специфікою політичної та державної влади; механізмами, принципами та процедурами державного управління і місцевого самоврядування як практичних виявів політичної влади. Для здобувачів закладів вищої освіти.Item Панславізм як засаднича ідея федералістських концепцій української державності(Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, 2009) Манелюк, Юрій Михайлович; Maneliuk, YuriiItem Політичне лідерство(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2021) Гапоненко, Віра Анатоліївна; Haponenko, Vira; Гапоненко, Вера Анатольевна; Бульбенюк, Світлана Степанівна; Bulbeniuk, Svitlana; Бульбенюк, Светлана Степановна; Гурицька, Марія Сергіївна; Довганик, Надія Михайлівна; Dovhanyk, Nadiia; Довганик, Надежда Михайловна; Зайцева, Зінаїда Іванівна; Zaitseva, Zinaida; Зайцева, Зинаида Ивановна; Іванова, Наталія Юріївна; Ivanova, Nataliia; Иванова, Наталия Юрьевна; Манелюк, Юрій Михайлович; Maneliuk, Yurii; Манелюк, Юрий Михайлович; Назарчук, Олександр Миколайович; Nazarchuk, Oleksandr; Назарчук, Александр Николаевич; Науменко, Ольга Михайлівна; Naumenko, Olha; Науменко, Ольга Михайловна; Ніколаєва, Тетяна Михайлівна; Nikolaieva Tetiana; Николаева, Татьяна Михайловна; Погорєлова, Інна Сергіївна; Pohorielova, Inna; Погорелова, Инна Сергеевна; Прибутько, Петро Степанович; Prybutko, Petro; Прибутько, Пётр Степанович; Рихлік, Володимир Анатолійович; Rykhlik, Volodymyr; Рихлик, Владимир Анатольевич; Сацький, Павло Вікторович; Satskyi, Pavlo; Сацкий, Павел Викторович; Чалюк, Юлія Олексіївна; Chaliuk, Yuliia; Чалюк, Юлия Алексеевна; Якубенко, Наталія Тихонівна; Yakubenko, Nataliia; Якубенко, Наталия ТихоновнаУ посібнику розкрито сутність, різновиди та методи формування політичного лідерства в умовах інформаційного суспільства, демократизації та глобальних міжнародних викликів. Показано різноманітні функції управління в контексті сучасного зарубіжного досвіду та у вітчизняних владних реаліях, а також проаналізовано специфіку і роль лідерства у період трансформації політичного режиму. Розкрито іміджеву складову політичного лідерства, його стилі, методи популяризації особистого бренду. Виокремлено феномен «популістського лідерства» як новітнього різновиду електоральних технологій та методу управлінської діяльності.Item Політичний конфлікт і політична криза як чинники політичної трансформації(Видавничий дім «Гельветика», 2022) Лисенко, Юлія Віталіївна; Lysenko, Yuliia; Манелюк, Юрій Михайлович; Maneliuk, YuriiАвторами узагальнено сутність понять «політичний конфлікт» і «політична криза», розглянуто ці категорії як складні і неоднозначні у сучасній політичній науці. Політична криза держави розглядається авторами як загострення соціально-політичних протиріч, результатом якого є порушення стабільності та нормального розвитку суспільства. Досліджено політичну кризу як стан у державі, та конфліктологію як науку, що дає змогу зрозуміти суть політичної кризи у соціально-політичному аспекті. У статті проаналізовано, що криза є вторинним, похідним явищем від суперечностей і конфліктів. Будь-яка кризова чи конфліктна ситуація у політичній сфері може призвести до катастрофічних наслідків у суспільстві. Політичний конфлікт зачіпає основу будь-якої політичної системи – державні інститути. Авторами наведено класифікацію криз, які є найбільш типовими для перехідних суспільств, до яких відноситься Україна. У статті проаналізовано сутність понять урядової, парламентської, партійної кризи як явища політичного життя демократичного суспільства. Автори узагальнюють, що політична криза завжди є наслідком дезорганізації, дестабілізації політичної системи. Зроблено спробу розглянути політичну кризу як чинник політичної трансформації. Політичний конфлікт, виходячи з етапів його формування, може визначати умови протікання кризи. Автори розкривають і позитивні наслідки політичних конфліктів і криз. У статті узагальнено, що політичний конфлікт може бути поштовхом до соціальних змін у суспільстві, сприяти формуванню соціальної рівноваги. Політична криза держави розглянута авторами як загострення соціально-політичних протиріч, результатом якого є порушення стабільності та нормального розвитку суспільства. У статті політична криза держави розглянута авторами як чинник трансформації суспільства, умова його розвитку від стану невизначеності і нестабільності до стану стабільного демократичного функціонування The authors summarized the essence of the concepts «political conflict» and «political crisis». The study considered political crisis and political conflict as complex and ambiguous categories. The political crisis as a state in the state and the conflictology as a science, which allows to understand the essence of the political crisis in the social aspect, are investigated. The political crisis of the state is considered as a sharp aggravation of socio-political contradictions, the result of which is a violation of the stability and normal development of society. The article analyzes that the crisis is a secondary phenomenon derived from contradictions and conflicts. Any crisis or conflict situation in the political sphere can lead to catastrophic consequences in society. Political conflict affects the basis of any political system – state institutions. The authors provide a classification of crises that are most typical for transitional societies, to which Ukraine belongs. The article analyzes the essence of the concepts of governmental, parliamentary, and party crisis as a phenomenon of the political life of a democratic society. The authors generalize that a political crisis is always a consequence of disorganization, destabilization of the political system. An attempt was made to consider the political crisis as a factor of political transformation. The authors make an attempt to study the very nature of political crises and ways of solving them, how they differ from other crises. Political conflict, based on the stages of its formation, can determine the conditions of the crisis. The authors reveal the positive consequences of political conflicts and crises. The article summarizes that political conflict can be an impetus for social changes in society, contribute to the formation of social balance. The political crisis of the state is considered by the authors as an aggravation of socio-political contradictions, the result of which is a violation of the stability and normal development of society. In the article, the authors consider the political crisis of the state as a factor in the transformation of society, a condition for its development from a state of uncertainty and instability to a state of stable democratic functioning.Item Політичні технології в сучасних владних процесах(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2021) Смолянюк, Володимир Федорович; Smolianiuk, Volodymyr; Смолянюк, Владимир Фёдорович; Бульбенюк, Світлана Степанівна; Bulbeniuk, Svitlana; Бульбенюк, Светлана Степановна; Манелюк, Юрій Михайлович; Maneliuk, Yurii; Манелюк, Юрий Михайлович; Гапоненко, Віра Анатоліївна; Haponenko, Vira; Гапоненко, Вера Анатольевна; Довганик, Надія Михайлівна; Dovhanyk, Nadiia; Довганик, Надежда Михайловна; Зайцева, Зінаїда Іванівна; Zaitseva, Zinaida; Зайцева, Зинаида Ивановна; Іванова, Наталія Юріївна; Ivanova, Nataliia; Иванова, Наталия Юрьевна; Назарчук, Олександр Миколайович; Nazarchuk, Oleksandr; Назарчук, Александр Николаевич; Науменко, Ольга Михайлівна; Naumenko, Olha; Науменко, Ольга Михайловна; Ніколаєва, Тетяна Михайлівна; Nikolaieva Tetiana; Николаева, Татьяна Михайловна; Рихлік, Володимир Анатолійович; Rykhlik, Volodymyr; Рихлик, Владимир Анатольевич; Сацький, Павло Вікторович; Satskyi, Pavlo; Сацкий, Павел Викторович; Топчій, Олександр Сергійович; Topchii, Oleksandr; Топчий, Александр Сергеевич; Чалюк, Юлія Олексіївна; Chaliuk, Yuliia; Чалюк, Юлия Алексеевна; Якубенко, Наталія Тихонівна; Yakubenko, Nataliia; Якубенко, Наталия ТихоновнаУ посібнику розкрито технологічні способи (механізми) впливу на політичні процеси з метою отримання бажаних ефектів для організаторів подібних впливів. Показано сутність та організаційні формати технологічних прийомів, що застосовуються у вітчизняних владних реаліях, а також високу залежність демократичної політики від її технологічного насичення, що має як позитивні, так і негативні наслідки для політичної системи та суспільства загалом. Виокремлено феномен «кольорових революцій» як новітнього різновиду технологізації політики в умовах еклектичного поєднання архаїчних, традиційних і новітніх трендів владного перетворення суспільних реалій.