Browse
Recent Submissions
Item Безпековий аспект державно-приватного партнерства у сфері охорони довкілля: забезпечення інформаційної безпеки ГІС та мобільних застосунків(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Воробйов, Сергій Валерійович; Vorobiov, Serhii; Гамкрелідзе, Костянтин Юрійович; Hamkrelidze, KostiantynОб’єктом дослідження є безпековий аспект державно-приватного партнерства у сфері охорони довкілля. Предметом дослідження визначено формування переліку необхідних заходів для забезпечення інформаційної безпеки геоінформаційних, комунікаційних веб-систем та мобільних за стосунків, у контексті забезпечення практичної реалізації безпекового аспекту державно-приватного партнерства у сфері охорони довкілля. Метою дослідження є комплексний аналіз викликів воєнного часу та пов’язаної з цим необхідності удосконалення алгоритмів геоінформаційних, інформаційно-комунікативних цифрових інструментів у сфері охорони навколишнього природного середовища, створених на засадах державно-приватного партнерства (G2C, C2G, B2G), а також, в обґрунтуванні рекомендацій щодо створення та імплементації запобіжних механізмів витоку інформації з обмеженим доступом, яка може оброблятись або оброблялась у довоєнний період та зберігається згаданими системами. Для досягнення мети та виконання завдань дослідження застосовано комплекс методів, що забезпечили всебічне та системне дослідження процесів забезпечення інформаційної безпеки у наявних цифрових інструментах з охорони довкілля, а саме, емпіричний метод (застосовано для оцінювання сучасного рівня інформаційної безпеки ГІС, а також для визначення рівня готовності алгоритмів існуючих систем до імплементації оновлених алгоритмів); логічний метод (забезпечив формування науково обґрунтованих рекомендацій щодо необхідності оновлення алгоритмів існуючого програмного забезпечення у сфері охорони довкілля, а також визначення послідовності та взаємозв’язку імплементації запропонованих рішень); експертний метод та метод узагальнення (використано для обґрунтування комплексу заходів, спрямованих на підвищення рівня інформаційної безпеки згаданих цифрових інструментів); системно-структурний метод (дав змогу дослідити правові аспекти забезпечення інформаційної безпеки державних та приватних інформаційних, комунікаційних веб-систем та мобільних застосунків); метод опису та узагальнення (застосовано для розробки пропозицій щодо можливих шляхів удосконалення безпекового аспекту державно-приватного партнерства в умовах воєнного стану в контексті предметних меж обраної теми). Ключовими результатами дослідження є систематизація масштабів безпекових викликів цифрових механізмів у сфері охорони довкілля в умовах воєнного стану, аналіз сучасного стану безпечності згаданих механізмів, обґрунтування необхідності модернізації існуючих алгоритмів відповідного програмного забезпечення та виробленні пропозицій щодо можливих шляхів удосконалення безпекового аспекту державно-приватного партнерства у предметних меж обраної теми. Наукова новизна полягає у комплексному дослідженні механізмів координації державних та приватних (громадських) партнерів з метою забезпечення належного рівня інформаційної безпеки у геоінформаційних, комунікаційних веб-системах та мобільних застосунках у сфері охорони довкілля. Практичне значення визначається можливістю використання розроблених рекомендацій у результаті даного дослідження для підвищення рівня інформаційної безпеки цифрових механізмів у сфері охорони навколишнього природного середовища. The object of this research is the security aspect of public-private partnerships (PPPs) in the field of environmental protection. The study specifically focuses on identifying a set of measures to ensure the information security of geoinformation systems (GIS), communication web platforms, and mobile applications, within the context of the practical implementation of the security dimension of PPPs in environmental governance. The primary aim of the research is to conduct a comprehensive analysis of the challenges posed by wartime conditions and to substantiate the necessity of enhancing the algorithms and operational mechanisms of GIS and digital communication tools developed under public-private partnership frameworks, including G2C, C2G, and B2G models. Additionally, the study aims to formulate recommendations for preventing unauthorized access or leakage of sensitive information that was processed or stored before the conflict. To achieve these objectives, a combination of research methods was employed to ensure a holistic and systematic examination of information security processes in existing digital environmental tools. The empirical method was used to assess the current level of GIS information security and evaluate the readiness of system algorithms for integrating updated security protocols. The logical method facilitated the development of scientifically grounded recommendations for algorithm updates and clarified the sequence and interrelation of their implementation. The expert method and method of generalization provided a basis for defining a set of measures aimed at strengthening the security of these digital tools. The system-structural method enabled the analysis of the legal frameworks governing information security in both public and private web systems and mobile applications. Finally, the descriptive and generalization method supported the formulation of proposals for enhancing the security aspect of PPPs under wartime conditions. The key outcomes of this research include the systematization of security challenges faced by digital mechanisms in environmental protection, evaluation of their current security status, substantiation of the need for software algorithm modernization, and the formulation of practical recommendations to enhance the security dimension of PPPs. The scientific novelty lies in a comprehensive examination of coordination mechanisms between state and private partners to ensure an adequate level of information security in GIS, web platforms, and mobile applications in environmental protection. The practical significance is reflected in the applicability of the proposed recommendations for improving the security of digital environmental tools under challenging conditions.Item Оцінювання результативності операційної діяльності малих підприємств із використанням збалансованої системи показників(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Преображенський, Олександр Євгенійович; Preobrazhenskyi, OleksandrУ статті досліджено сутність поняття «результативність» як економічної категорії, розглянуто критерії та підходи до оцінювання результативності операційної діяльності суб’єктів малого бізнесу, зокрема із використанням збалансованої системи показників (Balanced Scorecard, BSC). Розроблено методичний інструментарій оцінювання та, на основі методів економічного аналізу, здійснено практичне оцінювання результативності діяльності на прикладі суб’єкта малого бізнесу — компанії Ucoffee за період 2021–2023 роки. Результати дослідження спрямовані на розробку практичних рекомендацій для підвищення результативності діяльності суб’єктів малого бізнесу, зокрема шляхом визначення впливу окремих показників на загальну результативність їх операційної діяльності. The article examines the conceptual foundations and methodological approaches to assessing the operational performance of small enterprises, with a particular focus on the applicability of the Balanced Scorecard (BSC) in conditions of resource constraints and heightened environmental uncertainty. The study clarifies the distinction between performance and efficiency, emphasizing that operational performance should be viewed as the degree to which an enterprise achieves its strategic, financial, and non-financial objectives while ensuring adaptability and resilience. Existing approaches to performance assessment are systematized, and the dominant three-dimensional model of effectiveness by E. Moseng and P. Bredrup is critically reviewed in terms of its relevance for SMEs. Special attention is paid to the methodological limitations faced by small enterprises, including restricted accounting data, simplified management structures, and the need for rapid response to market fluctuations. In this context, the article proposes an adapted BSC framework that incorporates a set of financial and non-financial indicators tailored to the specifics of small trading enterprises. The modified model includes indicators related to financial performance, customer retention and sales dynamics, internal business processes, and employee learning and development. This adaptation expands the analytical potential of the traditional BSC by integrating ratio-based indicators such as turnover-to-cost coefficients and selected measures of labor and administrative efficiency. The proposed methodological toolkit is empirically tested using the case of Ucoffee, a Kyiv-based small enterprise operating in the specialty coffee segment, for the period 2021–2023. The assessment demonstrates the company’s ability to maintain operational stability and improve key performance indicators despite the challenges posed by the wartime economic environment. The findings provide practical recommendations for strengthening the performance management of small enterprises and highlight the opportunities for further refinement of SME-oriented BSC models.Item Інтегральна модель ризик-орієнтованого стратегування економічної поведінки фармацевтичного підприємства(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Горін, Андрій Вячеславович; Horin, AndriiУ статті обґрунтовано адаптивний підхід до стратегування інвестиційної поведінки підприємства в умовах невизначеності та глобальних викликів. Запропоновано інтегральну модель оцінки інвестиційних ризиків, що поєднує класичне дисконтування грошових потоків на основі середньозваженої вартості капіталу (WACC) та метод чистої приведеної вартості, скоригованої за еквівалентами певності (Certainty-Equivalent NPV). Додатковим елементом моделі є дискретна інтегральна оцінка відхилень між кумулятивними потоками базового та ризик-скоригованого сценаріїв, яка слугує кількісним індикатором рівня невизначеності та прогнозованості проєкту. Запропонований підхід дає змогу ідентифікувати ступінь ризикової вразливості фармацевтичних інвестиційних проєктів, уточнити їхню інвестиційну привабливість і сформувати підґрунтя для адаптивного стратегування в умовах волатильного бізнес-середовища. Отримані результати демонструють ефективність інтегральної моделі для підтримки прийняття управлінських рішень та визначення пріоритетів інвестування у фармацевтичній галузі. Pharmaceutical enterprises operate in an environment characterised by high uncertainty, long innovation cycles, and significant regulatory and technological volatility. These conditions intensify the complexity of investment decision-making and necessitate adaptive approaches to strategizing enterprise investment behaviour. Traditional financial evaluation methods, particularly the Net Present Value (NPV) model based on the Weighted Average Cost of Capital (WACC), inadequately reflect the dynamic nature of risk and fail to capture the behavioural adaptability of projects under uncertainty. In response to these challenges, this study develops an integrated model for risk assessment that combines the classical WACC-based NPV, the Certainty-Equivalent NPV approach, and a discrete integral metric of deviation between baseline and risk-adjusted cash flows. The methodological framework includes system and comparative analysis, expert-based risk identification, economic–mathematical modelling, and case study analysis of three pharmaceutical investment projects. Certainty-equivalent coefficients (αₜ) are derived through structured expert evaluation, enabling dynamic adjustment of future cash flows to reflect changing risk profiles. The integral deviation metric (IA) quantifies cumulative uncertainty by summing absolute differences between baseline and risk-adjusted cash flows over time, thus capturing the behavioural stability of investment decisions. The empirical results demonstrate significant heterogeneity in the risk exposure of the three analysed projects. One project exhibits high behavioural stability and minimal deviation between WACC and CEQ trajectories, whereas the other two display substantial uncertainty, especially at later implementation stages. These findings highlight the necessity of tailoring investment strategies to project-specific risk dynamics and emphasise the relevance of adaptive, risk-oriented strategizing for enterprises operating in volatile sectors. The proposed model enhances the methodological foundations of strategic investment behaviour by enabling a more nuanced assessment of project robustness under uncertainty. It provides a practical analytical tool for prioritising pharmaceutical investment initiatives, designing adaptive risk mitigation strategies, and improving decision-making resilience in conditions of global and sectoral instability.Item Структура та сучасні тренди розвитку світового ринку логістичних послуг(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Решетняк, Богдан Олегович; Reshetniak, BohdanУ статті досліджено сучасний стан і тенденції розвитку світового ринку логістичних послуг. Визначено рейтинг провідних країн за Індекс ефективності логістики з зазначенням позиції України. Представлено динаміку обсягів ринку, регіональну структуру, витрати за видами послуг та основні сегменти споживання. Особливу увагу приділено розвитку ринку 4PL-операторів, їх ролі в цифровізації та оптимізації ланцюгів постачання. Визначено ключових гравців сегменту 4PL світового ринку логістичних послуг. Зроблено висновок про перспективність логістики як стратегічного напряму глобального економічного розвитку. The article examines the current state and emerging trends in the global logistics services market, highlighting the significance of logistics efficiency in enhancing national competitiveness. Countries with high logistics performance ensure better access to international markets through reliable supply chains, while those with low efficiency face increased costs and reduced competitiveness. A key analytical tool used in the study is the Logistics Performance Index (LPI), developed by the World Bank, which evaluates countries based on six core indicators. The article presents LPI rankings from 2014 to 2023, highlighting the positions of leading countries and Ukraine. It also analyzes the dynamics of the global logistics market, including volume, regional segmentation, and cost structure by service type. Special attention is given to the 4PL logistics segment, which represents an advanced model of supply chain management. The study identifies major global 4PL operators and their strategic roles in digital transformation, integration, and optimization of logistics processes. The article outlines the growing demand for comprehensive logistics solutions driven by globalization, technological innovation, and the increasing complexity of supply chains. Forecasts indicate that the global logistics market will reach $5.9 trillion by 2030, with a compound annual growth rate (CAGR) of over 9.5 %. The Asia-Pacific region is identified as the most profitable and fastest-growing market. Additionally, the article highlights the structural transformation of logistics costs, with transportation and warehousing services remaining the dominant components. It also highlights the increasing importance of maritime and road transport, which are expected to drive the logistics sector’s growth in the years to come. The study also highlights the growing specialization of logistics services by industry, particularly in the automotive, consumer goods, and e-commerce sectors. These trends reflect the strategic shift toward customized, technology-driven logistics solutions tailored to specific market needs.Item Analyizing healthcare valuechains: a methodological framework and evidence from Ukraine(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Kyrylenko, Viktoriia; Кириленко, Вікторія ЮріївнаThis article proposes an integrated methodological framework for analyzing value chain formation in healthcare, focusing on three key performance pillars: resilience, flexibility, and efficiency. Drawing on literature from operations management, health economics, and supply chain analytics, the study introduces quantitative metrics for evaluating each dimension from financial, operational, and hybrid standpoints. Using Ukraine’s healthcare system during COVID-19 and the Russian invasion (2020–2025) as a case, the framework is applied to four subsectors: pharmaceuticals, medical devices, consumables (including PPE), and blood products. Findings reveal performance variation: pharmaceuticals and consumables exhibited moderate to high resilience, while medical devices showed critical fragility. The research highlights that resilience is more strongly supported by adaptability than by static redundancy and that efficiency can coexist with resilience when supported by digital coordination and modular procurement. The methodology includes multi-criteria decision analysis, network modeling, and scenario-based simulations. The proposed metrics help decision-makers evaluate trade-offs, identify system bottlenecks, and design robust healthcare supply chains. The Ukrainian case illustrates both systemic vulnerabilities under stress and the innovative responses that emerged. This work contributes to the health systems literature by providing tools for quantifying and improving supply chain performance in complex and resource-constrained environments. У статті представлено інтегрований методологічний підхід до аналізу формування ланцюгів створення цінності у сфері охорони здоров’я, який поєднує концепції стійкості, гнучкості та ефективності як взаємодоповнювальних характеристик сучасних систем постачання. Обґрунтовано необхідність переходу від традиційного акценту на операційній ефективності до багатовимірного оцінювання, що враховує здатність системи адаптуватися та відновлюватися в умовах кризових впливів. Запропоновано авторські фінансові, операційні та гібридні метрики для кількісного вимірювання трьох ключових параметрів, які можуть застосовуватися як у стратегічному плануванні, так і в оперативному управлінні. Методика апробована на прикладі чотирьох підсекторів охорони здоров’я України — фармацевтики, медичного обладнання, витратних матеріалів і крові — у період пандемії COVID-19 та повномасштабної війни (2020–2025 рр.). Оцінювання показало суттєву диференціацію у рівнях стійкості та адаптивності підсекторів, виокремивши критичні вразливості (зокрема, залежність від імпорту медичного обладнання) та сильні сторони (локальна репрофілювальна гнучкість виробників витратних матеріалів). Доведено, що цифрова координація, багатоканальність постачання та сценарне моделювання є ключовими факторами підвищення надійності галузевих ланцюгів. Запропонований підхід має як наукову, так і практичну значущість, оскільки може використовуватися для удосконалення державної політики, планування запасів, оцінювання ризиків та проєктування стійких систем медичного забезпечення.Item Національні моделі економічної дипломатії та їх конвергенція у глобальних умовах(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Хоманець, Володимир Анатолійович; Khomanets, VolodymyrСтаття присвячена системному дослідженню національних моделей економічної дипломатії та конкретизації ключових напрямів їх конвергенції в умовах глобалізації. Запропоновано типологію національних дипломатичних моделей за виокремленими автором критеріями та комплексно проаналізовано їх стратегічні переваги і обмеження з погляду реалізації державами національних інтересів на міжнародній арені. Доведено, що сучасні національні моделі економічної дипломатії у більшості випадків мають «гібридний» характер, органічно поєднуючи окремі елементи різноманітних типів їх інструментального забезпечення, інституційної й управлінської структури, геополітичної і стратегічної орієнтації. Наголошується, що у глобальних умовах спостерігається динамічна конвергенція національних моделей економічної дипломатії через зближення підходів різних держав до формування і реалізації дипломатичних практик. The article presents an in-depth and systematic analysis of the evolution of national models of economic diplomacy that have emerged over the past two centuries and provides a conceptual clarification of the principal trajectories of their convergence in the context of global economic development. It is demonstrated that these models have evolved through the complex interaction of historical, political, socio-economic, and institutional factors that have shaped the dominant megatrends of national economies’ long-term competitive advancement within the international system. A typology of national models of economic diplomacy is proposed according to the author’s analytical framework, encompassing liberal, etatist, European continental, interventionist, and mobilization types. Their structural features, strategic advantages, and inherent limitations in ensuring the realization of national interests in the global arena are examined. The study substantiates that contemporary models of economic diplomacy are predominantly hybrid in nature, integrating diverse elements of institutional structures, policy instruments, and geopolitical orientations. It emphasizes that in the formation of a post-neoliberal world order, a dynamic convergence of national diplomatic approaches is occurring through the alignment of states’ strategic, institutional, and practical dimensions of diplomacy. It is argued that the profound transformations of the global order lead to the incorporation into foreign economic policies of priorities such as the green transformation of international economic relations, economic and environmental security, digital sovereignty, and scientific-technological autonomy. Special attention is paid to the growing orientation of modern diplomacy toward balancing economic openness with national self-sufficiency and sovereignty, and toward optimizing the equilibrium between regionalization and multipolarity in the architecture of global economic governance.Item Сучасні методи та інструменти вирішення боргових проблем України(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Онишко, Світлана Василівна; Onyshko, Svitlana; Вергелюк, Юлія Юріївна; Verheliuk, Yuliia; Ганцяк, Михайло Олегович; Hantsiak, MykhailoУ статті акцентується увага на необхідності пошуку ефективних рішень для подолання боргових проблем України. Зокрема, акцент робиться на окресленні можливостей використання трендових методів та інструментів, що користуються популярністю у світі. Здійснено порівняння характеристик фінансових репресій, фіскальної консолідації, реструктуризації, зелених та інфраструктурних облігацій для визначення прийнятності їх застосування в поточній чи перспективній українській практиці. Визначено, що жоден із методів або інструментів не володіє повним переліком переваг: де одні демонструють свою ефективність, інші виявляються недієвими. Це свідчить про відсутність єдиної стратегії вирішення боргових проблем країни. Боргова ситуація визначається множинністю специфічних умов і характеристик, вимагаючи індивідуального підбору відповідних методів та інструментів їх вирішення. У зазначеному контексті наголошено на значимості досвіду високорозвинених країн і країн із ринками, що формуються, які, зіштовхнувшись із борговими проблемами, віднайшли ефективні шляхи їх подолання. The article analyzes modern methods and instruments of public debt management aimed at addressing Ukraine’s debt challenges in the context of global financialization of economies. The purpose of the article is to systematize contemporary approaches and tools for managing debt problems that have been applied in international practice — and to justify the implementation of this experience in Ukraine. The study assesses the impact of the dominance of the financial sector on the accumulation of public debt — which complicates financial stability in emerging markets, particularly in Ukraine. Special attention is given to the specificity of the country’s debt situation — shaped by historical, legal, economic, geopolitical, and global factors — which requires adapted debt management strategies. A particular focus is placed on financial repression — which, through administrative regulation of interest rates and currency controls, enables short-term debt relief with minimal public resistance — while posing risks to long-term market equilibrium. The article also addresses fiscal consolidation — which can be effective during periods of economic growth — but is less appropriate under Ukraine’s current crisis conditions due to the risk of economic decline. A comparison is made between debt restructuring — which enables the conversion of obligations under more favorable conditions — and green and infrastructure bonds that help attract private capital to sustainable development projects such as renewable energy and infrastructure reconstruction. Their applicability in Ukraine is evaluated — taking into account limited fiscal space and the need for transparent legal regulation. The article emphasizes the international experience of both developed and emerging economies that have faced debt challenges — and found effective solutions. It is concluded that the absence of a universal strategy necessitates a comprehensive approach — that combines diversification of funding sources, increased transparency of fiscal policy, and the creation of a favorable investment climate to ensure financial stability and sustainable development in Ukraine. Further research should focus on developing models for adapting international experience in the implementation of innovative debt instruments to Ukrainian conditions — with an assessment of their impact on macroeconomic resilience and socio-economic development.Item Disinformation infiltration: the phenomenon of emergence and counteraction mechanisms(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Karpenko, Oleksandr; Карпенко, Олександр Валентинович; Tsymbalenko, Yana; Цимбаленко, Яна Юріївна; Savchenko, Nataliia; Савченко, Наталія ВолодимирівнаThe article substantiates the emergence of a socio-philosophical phenomenon, namely the penetration of disinformation, and analyzes the consequences of its impact on society. Accordingly, the authors developed an original approach to the definition of the concept of «penetration of disinformation». They proposed mechanisms to counter the penetration of illegal, dangerous, harmful, false, misleading, and manipulative content into Ukraine’s cyberspace. In this regard, the authors highlighted the imperfection of Ukrainian legislation, which fails to regulate tools for countering disinformation and does not provide for liability for the dissemination of false information. It is substantiated that disinformation generates public distrust of public authorities and democratic values, posing a grave danger and causing significant damage to society as a whole. The idea that disinformation infiltration is a cause of the democratic crisis becomes a hypothesis for further theoretical and methodological research. It is emphasized that, according to European standards, disinformation is not considered illegal, and its dissemination is not prohibited by law. Additionally, producers of fake news are often directly or indirectly protected by the democratic right to freedom of speech and freedom of expression. Unfortunately, the EU countries are still fighting not disinformation, but cybercrime and the spread of illegal content related to extremism, racial hatred, hate speech, violence, gender or religious intolerance, child pornography, and drug or arms trafficking, that is, not with the causes, but with its consequences. This highlights the ineffectiveness of Ukraine’s unauthorized information policy in combating disinformation disseminators in cyberspace. У статті обґрунтовано виникнення соціально-філософського феномену дезінформаційної інфільтрації та проаналізовано наслідки її впливу на суспільство. Надано авторське визначення поняття «дезінформаційна інфільтрація» та запропоновано механізми протидії проникненню незаконного, небезпечного, шкідливого, хибного, оманливого та маніпулятивного контенту в кіберпростір України. Виявлено недосконалість українського законодавства, яке не регламентує інструменти протидії дезінформації, а також не передбачає відповідальності за поширення неправдивої інформації. Обґрунтовано, що дезінформація породжує суспільну недовіру до органів державної влади та демократичних цінностей, що становить серйозну загрозу та завдає значної шкоди суспільству. Ідея про те, що дезінформаційна інфільтрація є однією з причин кризи демократії, чітко постає як гіпотеза для подальших наукових досліджень. Наголошується, що відповідно до європейських стандартів дезінформація не вважається незаконною, і її поширення законом не забороняється. Крім того, виробники фейкових новин прямо чи опосередковано захищені демократичним правом на свободу слова та свободу вираження поглядів. Країни ЄС борються не з дезінформацією, а з кіберзлочинністю та поширенням незаконного контенту, пов’язаного з екстремізмом, расовою ненавистю, мовою ворожнечі, насильством, гендерною або релігійною нетерпимістю, дитячою порнографією, торгівлею наркотиками або зброєю — тобто не з причинами, а з наслідками. Це визначає неефективність застосування в Україні несанкційної державної (інформаційної) політики проти поширювачів дезінформації в кіберпросторі.Item Фінансова ефективність публічних закупівель в Україні: аналіз прозорості та гармонізація з оціночними стандартами ЄС(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Бойченко, Дмитро Володимирович; Boichenko, DmytroОб’єктом дослідження є система публічних закупівель в Україні в умовах післявоєнного відновлення та євроінтеграції. Предметом дослідження визначено фінансову ефективність, прозорість процедур закупівель та відповідність національних практик оціночним стандартам Європейського Союзу. Метою дослідження є формулювання науково обґрунтованих підходів до вдосконалення механізмів оцінювання прозорості та ефективності використання публічних коштів, з урахуванням викликів цифровізації, інституційної спроможності та стратегічного бюджетування. Для досягнення мети застосовано методи системного аналізу, порівняння та узагальнення; проаналізовано чинні підходи до моніторингу закупівель, виявлено ключові проблеми, зокрема домінування неконкурентних процедур, обмежену участь регіональних замовників та недостатню інтеграцію інструментів сталих закупівель. За результатами дослідження підтверджено гіпотезу щодо доцільності застосування комплексних підходів, які дозволяють інтегрувати критерії прозорості та економічної ефективності в єдину систему оцінювання. Представлені висновки узгоджуються з рекомендаціями OECD та практиками ЄС, зокрема в частині багатофакторного аналізу, ризик-індикаторів, компаративного оцінювання та цифрової трансформації закупівельної політики. Результати дослідження можуть бути використані для вдосконалення прикладних механізмів планування, моніторингу та оцінювання закупівель, зокрема в контексті виконання зобов’язань України в рамках процесу євроінтеграції. The object of this study is the public procurement system in Ukraine under the conditions of post-war recovery and European integration. The subject of the research is the financial efficiency and transparency of procurement procedures, with a focus on the alignment of national practices with EU evaluation standards. The purpose of the study is to formulate evidence-based approaches for improving mechanisms to assess the transparency and efficiency of public spending, taking into account the challenges of digitalization, institutional capacity, and strategic budgeting. To achieve this purpose, methods of systems analysis, comparison, and generalization were applied. Existing approaches to procurement monitoring were analyzed, and key issues were identified, including the dominance of non-competitive procedures, limited participation of regional contracting authorities, and insufficient integration of sustainable public procurement (SPP) instruments, particularly in rural communities. The findings confirm the hypothesis that comprehensive approaches integrating transparency and financial efficiency criteria into a unified evaluation system are appropriate.The study highlights that in 2024, Ukraine continued to improve its procurement system through increased digitalization, the implementation of automated risk indicators, and the expansion of Prozorro Market. However, the prevalence of non-competitive procedures remains a critical issue, limiting market access and reducing the transparency and efficiency of budgetary spending. Analysis of contract amendments reveals areas of heightened instability risk, which should be considered in planning procedures and risk assessment. European partners emphasize that current monitoring methodologies in Ukraine focus primarily on formal compliance with legislation, without encompassing a comprehensive evaluation of economic efficiency. Moreover, limited human resources, weak analytical capacity, and unequal access to digital tools hinder the implementation of strategic procurement at the local level. This calls for targeted support, training, and adaptation of evaluation instruments to the subnational context. The proposed approaches may be applied by financial management bodies at various levels, in line with PEFA principles outlined in the Public Financial Management Reform Strategy for 2022–2025. These approaches support improvements in budget planning, accounting, macroeconomic forecasting, and public financial control. The study’s recommendations are consistent with EU practices, particularly in multi-factor analysis, risk indicators, comparative evaluation, and the use of financial instruments as integrity markers. Implementation of OECD recommendations on procurement digitalization will contribute to harmonizing Ukraine’s procurement system with European standards, enhancing donor trust, and ensuring the effective use of financial assistance. According to OECD analysis, Ukraine’s post-war recovery will require not only substantial financial resources but also institutional capacity to ensure transparent, accountable, and efficient procurement governance. A unified legal and procedural framework for all reconstruction contracts, regardless of funding source, is essential to reduce administrative burden, accelerate tendering, and build public and donor confidence. In this context, the adaptation of PPDS approaches may serve as a foundation for expenditure modeling, institutional readiness assessment, and the development of scientific scenarios for procurement digitalization, tailored to Ukrainian realities. The implementation of the European umbrella system ERMS in the form of DREAM encompasses the creation of a unified digital platform for coordinating, planning, financing, and monitoring reconstruction projects. The results of this study can be used to improve applied mechanisms for planning and evaluating the transparency and efficiency of public procurement, particularly in monitoring Ukraine’s progress in fulfilling its European integration commitments.Item Фінансова ефективність публічних закупівель в Україні: аналіз прозорості та гармонізація з оціночними стандартами ЄС(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Бойченко, Дмитро Володимирович; Boichenko, DmytroОб’єктом дослідження є система публічних закупівель в Україні в умовах післявоєнного відновлення та євроінтеграції. Предметом дослідження визначено фінансову ефективність, прозорість процедур закупівель та відповідність національних практик оціночним стандартам Європейського Союзу. Метою дослідження є формулювання науково обґрунтованих підходів до вдосконалення механізмів оцінювання прозорості та ефективності використання публічних коштів, з урахуванням викликів цифровізації, інституційної спроможності та стратегічного бюджетування. Для досягнення мети застосовано методи системного аналізу, порівняння та узагальнення; проаналізовано чинні підходи до моніторингу закупівель, виявлено ключові проблеми, зокрема домінування неконкурентних процедур, обмежену участь регіональних замовників та недостатню інтеграцію інструментів сталих закупівель. За результатами дослідження підтверджено гіпотезу щодо доцільності застосування комплексних підходів, які дозволяють інтегрувати критерії прозорості та економічної ефективності в єдину систему оцінювання. Представлені висновки узгоджуються з рекомендаціями OECD та практиками ЄС, зокрема в частині багатофакторного аналізу, ризик-індикаторів, компаративного оцінювання та цифрової трансформації закупівельної політики. Результати дослідження можуть бути використані для вдосконалення прикладних механізмів планування, моніторингу та оцінювання закупівель, зокрема в контексті виконання зобов’язань України в рамках процесу євроінтеграції. The object of this study is the public procurement system in Ukraine under the conditions of post-war recovery and European integration. The subject of the research is the financial efficiency and transparency of procurement procedures, with a focus on the alignment of national practices with EU evaluation standards. The purpose of the study is to formulate evidence-based approaches for improving mechanisms to assess the transparency and efficiency of public spending, taking into account the challenges of digitalization, institutional capacity, and strategic budgeting. To achieve this purpose, methods of systems analysis, comparison, and generalization were applied. Existing approaches to procurement monitoring were analyzed, and key issues were identified, including the dominance of non-competitive procedures, limited participation of regional contracting authorities, and insufficient integration of sustainable public procurement (SPP) instruments, particularly in rural communities. The findings confirm the hypothesis that comprehensive approaches integrating transparency and financial efficiency criteria into a unified evaluation system are appropriate.The study highlights that in 2024, Ukraine continued to improve its procurement system through increased digitalization, the implementation of automated risk indicators, and the expansion of Prozorro Market. However, the prevalence of non-competitive procedures remains a critical issue, limiting market access and reducing the transparency and efficiency of budgetary spending. Analysis of contract amendments reveals areas of heightened instability risk, which should be considered in planning procedures and risk assessment. European partners emphasize that current monitoring methodologies in Ukraine focus primarily on formal compliance with legislation, without encompassing a comprehensive evaluation of economic efficiency. Moreover, limited human resources, weak analytical capacity, and unequal access to digital tools hinder the implementation of strategic procurement at the local level. This calls for targeted support, training, and adaptation of evaluation instruments to the subnational context. The proposed approaches may be applied by financial management bodies at various levels, in line with PEFA principles outlined in the Public Financial Management Reform Strategy for 2022–2025. These approaches support improvements in budget planning, accounting, macroeconomic forecasting, and public financial control. The study’s recommendations are consistent with EU practices, particularly in multi-factor analysis, risk indicators, comparative evaluation, and the use of financial instruments as integrity markers. Implementation of OECD recommendations on procurement digitalization will contribute to harmonizing Ukraine’s procurement system with European standards, enhancing donor trust, and ensuring the effective use of financial assistance. According to OECD analysis, Ukraine’s post-war recovery will require not only substantial financial resources but also institutional capacity to ensure transparent, accountable, and efficient procurement governance. A unified legal and procedural framework for all reconstruction contracts, regardless of funding source, is essential to reduce administrative burden, accelerate tendering, and build public and donor confidence. In this context, the adaptation of PPDS approaches may serve as a foundation for expenditure modeling, institutional readiness assessment, and the development of scientific scenarios for procurement digitalization, tailored to Ukrainian realities. The implementation of the European umbrella system ERMS in the form of DREAM encompasses the creation of a unified digital platform for coordinating, planning, financing, and monitoring reconstruction projects. The results of this study can be used to improve applied mechanisms for planning and evaluating the transparency and efficiency of public procurement, particularly in monitoring Ukraine’s progress in fulfilling its European integration commitments.Item Стратегічна логіка інтенсифікації розвитку підприємницьких структур(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Шлапак, Андрій Васильович; Shlapak, AndriiУ статті розглянуто розвиток підприємницьких структур у ситуації соціально-економічної нестабільності крізь призму інтенсифікації як внутрішньої логіки стратегічних змін. Метою дослідження є показати, як інтенсифікацію можна інструменталізувати для проєктування стратегій розвитку підприємницьких структур. Обґрунтовано поєднання різних напрямів внутрішніх змін (організаційних, знаннєвих, інноваційних, ін.) зі способами їх реалізації, у результаті чого сформовано матричний підхід і визначено стратегії інтенсифікації як керовані конфігурації, що враховують контекст функціонування суб’єктів підприємництва. The article examines the development of entrepreneurial organizations under conditions of socio-economic instability through the lens of the intensification approach. The subject of the study is the strategic logic of intensification, i.e., an organization of internal changes that achieves performance growth not through extensive expansion, but through the reconfiguration of existing resources, knowledge, and managerial practices. Thematically, the study is situated within contemporary views on firms’ dynamic capabilities, organizational learning, and strategizing under uncertainty. The purpose of the article is to substantiate the instrumental architecture of development intensification as a basis for designing strategies of entrepreneurial structures. Methodologically, the research relies on a combination of theoretical generalization, structural-logical analysis, and elements of conceptual modelling. This made it possible, first, to identify key directions of internal transformations within entrepreneurial systems (organizational, knowledge-based, innovation, strategic, and institutional) and, second, to link them to how these changes are implemented. On this basis, a matrix approach is proposed, in which intensification is considered as a space of possible managerial logics rather than a one-off managerial action. As a result, it is substantiated that intensification strategies can be interpreted as deliberate configurations of types and mechanisms of change that are relevant to the specific context of an enterprise. The proposed configurations enable the design of various development trajectories, ranging from adapting the organizational architecture to strengthening cognitive capacity and fostering institutional synergy. The practical significance of the findings lies in enabling a transition from a declarative statement about the need for intensification to its operationalization in the form of an instrumental model that can be embedded into the system of strategic management. The generalizations made open up prospects for further research, primarily in diagnosing enterprises’ intensification profiles, empirically testing the effectiveness of different strategy configurations, and adapting the proposed approach to networked and ecosystem forms of entrepreneurship.Item Поведінкові патерни фармацевтичних компаній в Україні(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Шевчук, Наталія Валентинівна; Shevchuk, Nataliia; Остапенко, Єлизавета Вадимівна; Ostapenko, YelyzavetaУ статті досліджено поведінкові патерни фармацевтичних компаній в Україні в умовах інституційної та ринкової невизначеності. Метою є виявлення логіки рішень фармацевтичних виробників та чинників, що її зумовлюють. Використано порівняльний аналіз, елементи поведінкової економіки та інституційний підхід. Встановлено, що поєднання регуляторних сигналів, ринкових стимулів і репутаційного тиску формує специфічні траєкторії поведінки компаній. Отримані результати дозволяють удосконалити підходи до фармацевтичної політики й підвищити передбачуваність взаємодії між державою та бізнесом. The article examines the behavioural patterns of pharmaceutical companies operating in Ukraine’s volatile and institutionally fragmented environment. The study aims to identify the underlying logic of corporate decision-making and the combination of regulatory, market, and reputational factors that shape it. The research applies comparative analysis, behavioural economics, institutional theory, and interpretive synthesis of international and national regulatory practices. The findings demonstrate that Ukrainian pharmaceutical companies respond not only to formal rules but also to the consistency, transparency, and predictability of regulatory signals. Their behavior is defined mainly by short planning horizons, risk-minimization strategies, and selective adaptation to heterogeneous incentives. A comparative review of EU, US, and Indian regulatory models reveals that stable institutional architectures generate more strategic reactions from companies, whereas uncertain environments amplify behavioural volatility. Based on the synthesis of international practices and domestic market dynamics, this study proposes an analytical framework that explains how economic, institutional, and behavioral stimuli interact to shape corporate strategies. This framework helps interpret why similar regulatory mechanisms yield different outcomes across contexts and clarifies the role of reputational pressures and negotiation regimes in the Ukrainian setting. The results offer practical insights for strengthening pharmaceutical policy, enhancing predictability in reimbursement and procurement mechanisms, and aligning market incentives with public health objectives. The study also outlines directions for future research related to investment behaviour, institutional credibility, and post-war transformation of the pharmaceutical sector.Item Стратегічне позиціонування інжинірингових компаній як драйвер трансформації бізнес-моделі(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Шатілова, Олена Володимирівна; Shatilova, Olena; Верба, Вероніка Анатоліївна; Verba, Veronika; Осокін, Іван Геннадійович; Osokin, IvanУ статті досліджено взаємозв’язок стратегічного позиціонування інжинірингових компаній та трансформації їхніх бізнес-моделей у цифровій економіці. Розкрито роль позиціонування як механізму формування конкурентних переваг і узгодження стратегії, ресурсів та ринкової ідентичності. Проаналізовано фактори впливу (технологічні, ринкові, інституційні, організаційні) та значення цифрових технологій (BIM, IoT, AI) у переході до сервісно-платформної моделі. Систематизовано типи позиціонування: техніко-технологічне, сервісне, цифрове, екосистемне. Показано, що зміна стратегічного фокусу є драйвером трансформації бізнес-моделі та підвищення адаптивності компаній. The study examines how strategic positioning shapes the transformation of engineering companies’ business models in a digitally enabled, project‑intensive, B2B environment. Purpose of the study — to substantiate and systematize the conceptual foundations and mechanisms through which shifts in market positioning catalyze changes in value creation, delivery, and capture. The research integrates classic strategy and resource‑based views with business‑model theory and service‑dominant logic. Methods include a systematic literature review; comparative and content analysis of standards (ISO 9001, ISO 19650) and policies (CSRD/ESG); case‑based reasoning and benchmarking of digital practices (BIM, IoT, AI, cloud collaboration, digital twins); and mapping effects of repositioning onto the Business Model Canvas and strategy maps. The paper identifies four positioning types: technical‑technological, service‑oriented, data‑driven (digital), and ecosystem‑orchestrator and demonstrates their distinctive implications for customer segments and channels, value propositions, key resources/activities/partnerships, cost structures, and revenue logics (subscriptions, outcome‑based contracts, data monetization). It proposes a diagnostic matrix of external and internal determinants (technological, market, institutional, organizational) and a KPI framework for monitoring transition pathways and digital maturity. The results offer managers a road map for moving from a traditional contractor role toward a digital integrator and ecosystem coordinator, improving tender competitiveness, reducing coordination costs, and increasing lifetime customer value. The study operationalizes the link between external market identity (positioning) and internal business‑model architecture for engineering firms, embedding dynamic capabilities and ecosystem orchestration practices. As a result, strategic positioning functions as a systemic governance mechanism for business‑model evolution, enabling resilient growth under digital, regulatory, and sustainability pressures and providing a basis for further empirical testing and cross‑industry generalization.Item Варіативність бізнес-стратегій підприємств з виробництва недиференційованої продукції(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Смолін, Андрій Ігорович; Smolin, AndriiДоведено, що базові стратегії конкуренції — лідерство за витратами і диференціація продукції, мають спільний цільовий орієнтир на диференціацію діяльності суб’єктів ринку. Стратегія зосередження відіграє коригуючу роль і не має самостійного значення як джерело набуття конкурентної переваги, але дозволяє диференціювати конкурентні дії підприємств з урахуванням потреб окремих сегментів споживачів. Зазначене дозволило трансформувати базові стратегії конкуренції у похідні засоби стратегічного управління на основі ідеї широкої диференціації, а саме: стратегію диференціації продукції по собівартості та стратегію диференціації продукції по її якості і споживчій цінності з тим чи іншим рівнем зосередження на сегментах споживачів. Здійснено дослідження конкурентної готовності рудовидобувних підприємств щодо реалізації стратегії мінімізації витрат, як пріоритетного галузевого напряму конкурентного позиціонування. Показана проблемність реалізації даної стратегії рудовидобувними підприємствами з невеликими обсягами діяльності, які не мають можливості скористатися перевагами «кривої досвіду». Обґрунтована можливість вирішення даної проблеми за рахунок фрагментованої диференціації продукції по якості на рівні окремих асортиментних позицій з пріоритетом на сегментну диференціацію споживачів. It has been established that the fundamental competitive strategies—cost leadership and product differentiation—share a common strategic orientation toward the differentiation of market actors’ activities. The focus strategy performs an auxiliary and corrective function rather than serving as an independent source of competitive advantage; however, it enables enterprises to tailor their competitive actions in accordance with the needs of specific consumer segments. This study offers a substantiated applied re-conceptualization of the framework of basic competitive strategies, grounded in a comprehensive understanding of activity differentiation among market participants. Within this framework, several options are identified: product differentiation by quality and by cost; and consumer differentiation by income level, geographical location, and specificity of needs. Such an approach allows the transformation of the traditional set of competitive strategies into derivative instruments of strategic management based on the concept of broad differentiation. Specifically, these include: (1) a strategy of product differentiation by cost; and (2) a strategy of product differentiation by quality and consumer value, pursued with varying degrees of focus on selected consumer segments. The analysis concludes that, in practice, most enterprises adopt a strategy aimed at achieving an effective balance between price (cost) and product quality. However, this approach fails to ensure the long-term sustainability of competitive positions due to intensive rivalry from similar firms. Consequently, enterprises must identify fundamental strategic priorities, which are largely contingent on their industry or sectoral affiliation. The research further examines the competitive capacity of mining enterprises to implement a cost-minimization strategy as the principal sectoral approach to competitive positioning. The findings highlight the inherent difficulties faced by small-scale mining companies, which are unable to exploit the advantages of the «experience curve». A viable solution is proposed in the form of fragmented product differentiation by quality at the level of individual product categories, combined with a prioritization of segment-based consumer differentiation.Item Transformations in crisis communication in international business and non-profit organizations driven by technological advancements(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Grebliauskienė, Beata; Гребляускєне, Беата; Tsitsilashvili, Elene; Ціцілашвілі, ЕленеIn a complex and unpredictable contemporary world, every organization, regardless of size or preparedness level, faces unexpected challenges. How an organization navigates and communicates during such times determines its long-term success and resilience. The paper examines how today’s rapidly evolving, hyperconnected, and culturally diverse ecosystem has redefined communication practices, strategic planning, and core components of crisis and sensitive issue communication for multinational organizations in a multicultural context. Through qualitative interviews with communication professionals from various fields, the study highlights the transformation from traditional, static, and hierarchical communication to dynamic, adaptive, and audience-oriented models. Key findings underscore the pivotal role of an audience-centric and culturally sensitive approach, with real-time monitoring in the strategic planning of crisis and sensitive issue communication. У сучасному глобалізованому та надзвичайно взаємопов’язаному середовищі міжнародні бізнес-структури та неприбуткові організації дедалі частіше стикаються з кризовими ситуаціями, що мають потенціал підірвати їхню репутацію, довіру стейкхолдерів та операційну стабільність. Цифрова трансформація, стрімке поширення інформації та зростання культурної різноманітності суттєво змінили характер кризових комунікацій, переходячи від ієрархічних, статичних моделей до динамічних, адаптивних і орієнтованих на аудиторію підходів. Метою дослідження є аналіз ключових викликів та змін у плануванні й реалізації кризових та чутливих комунікацій, зумовлених розвитком цифрових технологій та зростанням культурної складності міжнародного середовища. Методологічно робота спирається на якісні інтерв’ю з фахівцями у сфері комунікацій, що дозволило зануритися у практичний досвід взаємодії з кризами в різних культурних контекстах. Результати демонструють перехід від традиційних моделей до системного, орієнтованого на контекст та технології підходу, у якому провідну роль відіграють культурна чутливість, емпатія, адаптивність, оперативний моніторинг та цифрова координація команд. Виявлено зростання значущості локальних партнерств, двосторонньої комунікації та довіри як ключових чинників ефективного реагування. Окрему увагу приділено подвійній природі штучного інтелекту, що водночас розширює інструментарій моніторингу й створює нові ризики для достовірності інформації. Зроблено висновок, що ефективні кризові комунікації у мультикультурному середовищі потребують інтеграції аудієнт-орієнтованих, культурно чутливих та цифрових підходів, що дозволяє організаціям підтримувати довіру та зменшувати негативний вплив криз у гіперпов’язаному світі.