2018 рік

Permanent URI for this community

https://ir.kneu.edu.ua/handle/2010/32044

Browse

Now showing 1 - 20 of 23

Чинники впливу на формування конкурентних переваг підприємств роздрібної торгівлі
(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2018) Волосов, Анатолій М.; Volosov, Anatoly
Дієве формування конкурентних переваг є можливим за умов урахування впливу факторів на окремі стадії цього процесу. Чинники конкурентних переваг є численними та різноманітними за сферою прояву, відношенням до підприємства, характером і силою дії тощо. Їх класифікація дозволяє охарактеризувати вплив змінення чинників на формування конкурентних переваг, використовуючи кілька класифікаційних ознак та враховуючи їх взаємозв’язок. Особливо актуaльною є cистематизaція факторів впливу на конкурентні переваги для підприємств роздрібної торгівлі, яка може бути підґрунтям їх оцінки, ідентифікації та прогнозування. Існуючі підходи до систематизації чинників впливу на формування конкурентних переваг у більшості випадків не враховують галузевої специфіки й особливостей роздрібної торгівлі. Досліджено наукові підходи до класифікації чинників формування конкурентних переваг, як суб’єктів господарювання взагалі, так і підприємств роздрібної торгівлі. Класифікацію загальних чинників доповнено ознаками залежно від: напряму та джерел конкурентних переваг (фактори, що визначають операційну ефективність; фактори, що визначають стратегічне позиціонування); ролі у забезпеченні конкурентних переваг (фундаментальні, операційні, розвитку); реакції підприємства на зміни зовнішнього середовища та напрямів його розвитку (адаптивності, інноваційності). Конкретизовано склад чинників, специфічних для підприємств ритейлу, виділенням факторів впливу залежно від: спеціалізації підприємств ритейлу та функціонального призначення асортименту; організаційних форм торгівлі та формату; складових підприємницької діяльності підприємств ритейлу. Прапонoвaна класифікація дозволяє підприємству ритейлу: оцінити характер впливу того чи іншого фактора, обрати оптимальну в тій чи іншій ситуації поведінку для нейтралізації негативного прояву конкретних чинників і забезпечення конкурентних переваг. Effective formation of competitive advantages is possible given the influence of factors at certain stages of this process. The factors of competitive advantage are numerous and varied in scope, attitude to the enterprise, nature and strength of action, etc. Their classification makes it possible to characterize the impact of changing factors on the formation of competitive advantages, using several classification features and taking into account their interrelation. Particularly relevant is the systematization of the factors of influence on competitive advantages for retailers, which can be the basis for their assessment, identification and forecasting. Existing approaches to the systematization of factors influencing the formation of competitive advantages in most cases do not take into account industry specificities and features of retail trade. Scientific approaches to the classification of factors of formation of competitive advantages, both business entities in general and retailers, are studied. Classification of general factors is supplemented with the features depending on the direction and sources of competitive advantages (factors that determine operational efficiency; factors that determine strategic positioning); the role of providing competitive advantages (fundamental, operational, development); the company’s reactions to changes in the environment and directions of its development (adaptability, innovation). The structure of factors specific for retail enterprises, allocation of factors of influence depending on: specialization of retail and functional assortment of enterprises is specified; organizational forms of trade and format; components of entrepreneurial activity of retail companies is specified. The proposed classification allows the retailer to: assess the nature of the influence of one or another factor, choose the optimal behavior in a particular situation to neutralize the negative manifestation of specific factors and ensure competitive advantage.
Ознаки Ватикану як офшорної зони
(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2018) Мусієць, Тетяна Вікторівна; Musiiets, Tetiana; Мусиец, Татьяна Викторовна; Мазур, Микола І.; Mazur, Mykola
Устатті досліджено питання офшорів та особливості їх функціонування у сучасному світі. Ця тема є досить актуальною, адже вона є одним із проявів глобалізації міжнародної фінансової системи, де є суспільні відносини, які виникають у процесі надання офшорних послуг. У статті визначено процес «офшоризації» як одна з тенденцій глобалізації сучаної міжнародної фінансової системи, яка має вплив на всіх гравців фінансового ринку. Ідентифікуючі у статті ключові міста фінансової кон’юктури офшорної системи на міжнародному фінансовому ринку аналізується найстаріша податкова гавань світу — Ватикан. У сучасному глобалізованому світі велику роль займають офшорні юрисдикції через які проходить майже 10 % світового ВВП, яке складало 84,835 трлн доларів США у 2018 році. Серед основних дослідників проблеми можна виділити таких: Н. Фергюсон, С .Василенков, О. М. Мозговий, Т. Є. Оболеньска та інші. Розглянуто також масштабність поняття «офшор» в історичній перспективі, а також офшор як фінансовий інструмент. Проблема офшорів перебуває в центрі уваги так званої системи Transparency, тобто повної прозорості як однією з методів контролю за грошовими потоками, а з нею інші ефективні інстурументи боротьби: BEPS, ФАТФ. Особлива увага була присвячена аналізу Ватикану та його Інституту релігійних справ та офшорної діяльності в цілому. З часів Стародавньої Греції і до сьогоднішнього дня ми маємо змогу продивитися скрізь історичну спіраль діяльність офшорних зон, які знайшли своє місце у найсвятіших містах людства. Ватикан впливав у минулому і продовжує впливати на сьогодні й відіграє важливу роль у міжнародному політичному та економічному житті та концентрує величезні фінансові ресурси і бере участь при вирішенні важливих проблем світового масштабу. This article explores the issues of offshore and the peculiarities of their functioning in the modern world. This topic is very relevant because it is one of the manifestations of globalization of the international financial system, where there are public relations that arise in the process of offshore service provision. The article identifies the «offshore» process as one of the trends in the globalization of the modern international financial system which has an impact on all financial market players. By identifying the key cities in the financial context of the offshore system in the international financial market, the oldest tax haven in the world, the Vatican, is analyzed. In today’s globalized world, offshore jurisdictions play an important role, accounting for almost 10 % of global GDP, which amounted to $ 84.835 trillion in 2018. Among the main researchers of the problem are the following: N. Fergyuson, S. Vasylenkov, O. Mozgovyi, T. Obolenska and others. The article also looks at the scope of the concept of «offshore» in historical perspective, as well as offshore as a financial instrument. The problem of offshore is at the center of attention in the so-called Transparency system, that is, full transparency as one of the methods of control over cash flows, and with it other effective instruments of struggle: BEPS, FATF. Particular attention was paid to offshore investigation on the analysis of the Vatican and its Institute of Religious Affairs and offshore activities in general. From the time of Ancient Greece to the present day we are able to look everywhere at the historical spiral of the activities of the offshore zones that have found their place in the holiest cities of mankind. The Vatican has influenced in the past and continues to influence today and plays an important role in international political and economic life and concentrates enormous financial resources and participates in solving important global problems.
Обґрунтування ключових викликів розвитку економіки України
(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2018) Галасюк, Віктор В.; Halasiuk, Viktor
Відсутність адекватних й ефективних економічних реформ у ключових сферах господарських відносин призводить до зворотних процесів деградації вітчизняної економіки, її нездатності зберігати стійкість перед сучасними викликами розвитку світового господарства. Віддаючи належне існуючим напрацюванням, недостатня увага приділена ідентифікації засадничих причин формування сучасних дисбалансів у вітчизняній економіці. Метою статті є ідентифікація ключових викликів, що стоять перед економікою України, їхніх передумов і наслідків, що гальмують активізацію розвитку вітчизняного господарства і підвищення рівня життя населення. У процесі дослідження були використані як загальнонаукові, так і спеціальні методи, серед яких: метод компаративного аналізу при визначенні рівня впливу та взаємозв’язку між окремими викликами економічному розвитку України; метод системно-структурного аналізу при розборі й упорядкуванні ідентифікованих чинників, що негативно впливають на перспективи економічного зростання в Україні. Крім того, використано методи класифікації, групування та графічного зображення результатів. У статті розглянуто основні виклики та бар’єри розвитку національної економіки. Серед них військова агресія, низькі доходи громадян, високе безробіття, еміграція та депопуляція, деіндустріалізація і примітивізація експорту, дефіцит інвестицій та «втеча» капіталу, енергетична неефективність й імпортозалежність, тіньова економіка і соціальна несправедливість, корупція та інституційна слабкість, макрофінансова крихкість та зовнішня фінансова залежність, екологічні загрози. Акцентовано увагу, що нині Україна сформувала свою міжнародну спеціалізацію як ресурсний донор, який поставляє більш розвиненим країнам сировину, кваліфіковану робочу силу і, навіть, капітал. У дослідженні виявлено, що досліджені у статті виклики є взаємопов’язаними і взаємозалежними, втім засадничим з-поміж них є деіндустріалізація економіки. The absence of adequate and efficient economic reforms in the key industry relation spheres leads to reverse processes of domestic economy degradation and its disability to remain stable when facing modern challenges of the world industry development. Considering existing groundwork, it’s obvious that identification of basic causes of modern misbalance forming in domestic economy isn’t thoroughly studied. The aim of the article is to identify key challenges that Ukraine faces, their preconditions and consequences which impede development activation of domestic industry and hinder increase of the population standards of living. While doing the study we used both general scientific and specialized methods such as comparative analysis method to define the level of influence and interconnection between particular challenges of economic development of Ukraine, and system-structure analysis to look into and structure identified causes which negatively affect economic growth perspectives in Ukraine. Moreover, the classification, grouping and results graphic presenting methods were also used. The article looks into the key challenges of and barriers to the development of the Ukrainian economy. They include military aggression, low incomes, high unemployment rate, emigration and depopulation, deindustrialization and exports degradation, investment shortages and capital «outflow», energy inefficiency and import dependence, shadow economy and social injustice, corruption and institutional weakness, macro-financial fragility and dependence on external finances, environmental threats. Special attention is paid to the fact that Ukraine has formed its international specialization as a resource donor which supplies more developed countries with raw materials, qualified labor force and even capital. The article reveals that all investigated issues are interrelated and interdependent but deindustrialization of the economy plays key role among them.
Стратегічні напрями розвитку фінансової інфраструктури аграрного ринку України
(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2018) Поручник, Анатолій Михайлович; Poruchnyk, Anatolii; Поручник, Анатолий Михайлович; Войчак, Дмитро А.; Voichak, Dmytro
Сучасна структурна динаміка розвитку аграрного ринку України визначальною мірою детермінується станом його фінансової інфраструктури, представленої насамперед системою банківського кредитування вітчизняного агропромислового комплексу (АПК). Метою статті є комплексний аналіз основних кількісних і якісних параметрів розвитку інфраструктурного потенціалу АПК України та обґрунтування фінансових механізмів його розбудови через призму системного включення вітчизняної аграрної інфраструктури у глобальні вартісні ланцюги, сформовані на базі багатонаціональних підприємств даного сектору. Конкурентною платформою для реалізації даного стратегічного завдання є Угода про асоціацію між Україною і ЄС, що створює для цього як нормативно-правові, так і соціально-економічні і науково-технологічні умови. На основі розкриття масштабів і динаміки банківського кредитування вітчизняного аграрного сектору конкретизовано основні проблеми його фінансової інфраструктури як у частині значного браку фінансування, так і недосконалих його форм, інструментів і механізмів. Обґрунтовано ключові напрями розбудови фінансової інфраструктури аграрного сектору України у контексті нагромадження аграрного капіталу, прискорення його обороту, підвищення масштабів безперебійного виробництва сільськогосподарської продукції, а також оперативного покриття часових розривів між вхідними і вихідними фінансовими потоками. Особливу увагу приділено інструментам державних дотацій, державних гарантій кредитів агропромисловому сектору, часткової компенсації державою коштів, витрачених аграріями на купівлю основних фондів і будівництво аграрної інфраструктури, здешевлення кредитних ресурсів вітчизняних тваринницьких комплексів на усіх етапах виробничого процесу. Визначено стратегічні пріоритети розвитку в Україні аграрних розписок як інноваційного фінансового інструмента розбудови вітчизняного аграрного сектору, що вже давно підтвердив свою високу ефективність у країнах — лідерах світового аграрного виробництва. Для досягнення поставленої мети використовувалися такі методи: діалектичний, історико-логічний, системний, метод аналізу і синтезу, кількісних і якісних порівнянь. The modern structural dynamics of the development of the agrarian market of Ukraine is substantially determined by its financial infrastructure, represented primarily by the system of bank lending to the domestic agro-industrial complex (AIC). The purpose of the article is a comprehensive analysis of the basic quantitative and qualitative parameters of the development of the agro-industrial complex of Ukraine infrastructure and the substantiation of the financial mechanisms of its development through the prism of systematic integration of domestic agricultural infrastructure into global value chains, formed on the basis of multinational enterprises of this sector. The competitive platform for the realization of this strategic objective is the Association Agreement between Ukraine and the EU, which creates for this purpose both regulatory, socio-economic and scientific and technological conditions. On the basis of the disclosure of the scale and dynamics of bank lending to the domestic agricultural sector, the main problems of its financial infrastructure have been specified both in terms of a significant lack of financing and its imperfect forms, tools and mechanisms. The key directions of the development of the agrarian sector of Ukraine financial infrastructure in the context of accumulation of agrarian capital, acceleration of its turnover, increase of uninterrupted production of agricultural products and operational coverage of time gaps between incoming and outgoing financial flows have been substantiated. Particular attention is paid to the instruments of state subsidies, state guarantees of agricultural credits, state partial compensation of funds spent by farmers on the purchase of fixed assets and the construction of agrarian infrastructure, cheapening of credit resources of domestic livestock complexes at all stages of the production process. The strategic priorities of the development of agrarian receipts in Ukraine as an innovative financial tool for the development of the domestic agricultural sector have been determined, which has long proved its high efficiency in the countries — leaders of world agricultural production. To achieve this goal, the following methods have been used: dialectical, historical-logical, systemic, method of analysis and synthesis, quantitative and qualitative comparisons.
Креативний імператив еволюції глобальної економічної парадигми
(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2018) Копійка, Дар’я В.; Kopiika, Daria
Стаття присвячена обґрунтуванню теоретико-методологічних засад формування креативного імперативу та понятійного апарату креативної економіки в процесі еволюції глобальної економічної парадигми. У працях вітчизняних і зарубіжних науковців сформовано концептуальні засади креативної економіки. Водночас значно менше уваги приділяється теоретичним та практичним дослідженням проблематиці креативного імперативу розвитку глобальної економіки, що потребує наукового узагальнення та виокремлення механізму формування креативізації як умов формування парадигми глобального розвитку. Метою статті є обґрунтування теоретико-методологічних засад формування креативного імперативу та понятійного апарату креативної економіки в процесі еволюції глобальної економічної парадигми. Методологічною основою дослідження є систем ний підхід з використанням концептуального аналізу, абстрактно-логічного та історичного методів до аналізу процесів формування креативного імперативу, визна- чення та обґрунтування понятійного апарату креативної економіки та креативних індустрій. Обґрунтовано, що креативний імператив нової моделі глобальної економіки, який сформувався на основі пріоритету розвитку людського капіталу в процесі інтернаціоналізації, інформатизації, інтелектуалізації, гуманізації, мережевості та екологізації, зумовлює всеохоплюючу креативізацію економіки включно з «рутинними» видами зайнятості. Виявлено протиріччя між локальністю формування креативного продукту та інтернаціоналізацією його реалізації. Обґрунтовано зростання ролі освіти, науки та креативних форм комерціалізації інтелектуальної власності, системо утворюючу роль креативних міст. Акцентовано увагу на поширенні креативних бізнес-моделей, імплементації цілей сталого розвитку, у тому числі боротьбі з бідністю та сприянні самозайнятості та соціальній інклюзії. The article is devoted to the substantiation of theoretical and methodological principles of creative imperative formation and conceptual apparatus of creative economy in the process of evolution of global economic paradigm. Conceptual principles of creative economy are formed in works of local and foreign scientists. At the same time, much less attention is paid to theoretical and practical researches of a problem of creative imperative of global economy development that requires scientific generalization and distinguishing mechanism of creativization forming as conditions of global development paradigm forming. The aim of the article is to ground theorecical and methodological principles of forming creative imperative and conceptual apparatus of creative economy within global economy paradigm evolution. Methodological basis of the study is a systematic approach using conceptual analysis, abstract, logical, and historical methods to analyse creative imperative forming processes, and to define and ground conceptual apparatus of creative economy and creative industries. It is substantiated that creative imperative of a new model of the global economy, which was formed on the basis of the priority of human capital development in the process of internationalization, informatization, intellectualization, humanization, networking and ecologization, leads to comprehensive creativation of economy including «routine» types of employment. The contradictions between locality of creative product forming and internationalization of its implementation are revealed. Growing role of education, science, and creative forms of intellectual property commercialization, and systemforming role of creative cities are substantiated. The focus is on dissemination of creative business models, implementation of sustainable development goals, including combating poverty and promoting self-employment and social inclusion.
Кооперативи та кластери в органічному секторі: світовий досвід
(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2018) Галнайтите, Аісте; Halnaitytė, Aistė; Наміотко, Вірджинія; Namiotko, Virginia; Овчаренко, Анна; Ovcharenko, Anna
У статті розглянуто та розкрито міжнародний досвід функціонування кооперативів і кластерів в органічному секторі із визначення переваг і мотивів таких форм об’єднання, враховуючи специфіку торгівлі органічною агропродовольчою продукцією. Виявлено характерну особливість кооперативної форми, яка є притаманною для більшості існуючих органічних кооперативів і має соціально направлений характер, оскільки ідея органічного виробництва полягає у синергії усіх його аспектів — економічного, екологічного, технічного та соціального. Досліджено переваги та важливість для місцевого населення діяльності існуючих кооперативів органічних виробників у світі, що полягають у забезпеченні населення сталим потоком екологоощадної та безпечної продукції, створенню додаткових робочих місць, розвитку локальної інфраструктури, встановленню довірливого двостороннього прямого зв’язку між виробником і споживачем, оскільки наявність посередників у такій системі призводить до виникнення інформаційної асиметрії, в результатів чого виникає так звана «криза довіри». Зазначено необхідність створення кластеру як дієвої платформи для діалогу між виробниками органічної продукції, органами місцевої влади та інших зацікавлених сторін, з метою нівелювання поточних проблем функціонування органічного ринку та обговоренню його подальшого напряму розвитку. Враховуючи, що органічний сектор України має експортоорієнтований напрям розвитку та значний нереалізований потенціал, було визначено, що доцільним є створення кооперативів задля збільшення обсягів експорту органічної агропродовольчої продукції, що вигідно вітчизняним виробників з комерційної та виробничої точки зору, оскільки в Україні виробники органіки представленні малими та середніми підприємствами. Наголошено на необхідності створення кластерів для ініціювання обміну досвіду та технологіями, спільним вирішенням проблемних питань, розробки та імплементації проектів в органічному секторі, проведенню тренінгів, промокампаній просвітницького направлення тощо. The article examines and discloses the international experience of operating cooperatives and clusters in the organic sector to determine the benefits and motives of such forms of association, taking into account the peculiarities of organic food trade. The characteristic feature of the cooperative form, which is inherent in most existing organic cooperatives, has a socially oriented character, is revealed, since the idea of organic production is a synergy of all its aspects — economic, environmental, technical and social. The advantages and importance for the local population of existing cooperatives of organic producers in the world, which are to provide the population with a steady stream of environmentally friendly and safe products, to create additional jobs, to develop local infrastructure, to establish a credible two-way direct link between producer and consumer, are investigated, therefore mediators in such system lead to information asymmetry, resulting in the so-called «crisis of confidence». The necessity of creating a cluster as an effective platform for dialogue between organic producers, local authorities and other stakeholders, in order to eliminate current problems of functioning of the organic market and discuss its further direction of development, is outlined. Considering that the organic sector of Ukraine has an export-oriented development direction and considerable unrealized potential, it was determined that it is advisable to create cooperatives in order to increase the volume of exports of organic products, which is advantageous for the domestic producers from the commercial and production point of view, since the organic producers are medium-sized enterprises. It is emphasized the need to create clusters to initiate the exchange of experience and technologies, joint problem solving, development and implementation of projects in the organic sector, training, promotional campaigns and more.
Зв’язок державного регулювання освіти та структури національної економіки в контексті становлення постіндустріального суспільного укладу
(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2018) Майборода, Тетяна М.; Mayboroda, Тetyana
У статті досліджено особливості становлення нового типу суспільних відносин — постіндустріального суспільства, виділено його основні риси та чинники, що можна простежити в структурі національних економік країн світу. У процесі дослідження було використано як загальнонаукові, так і спеціальні методи, серед яких: метод індукції та дедукції, аналізу і синтезу — при дослідженні основних теоретичних засад зв’язку державного регулювання освіти та структури національної економіки в контексті становлення постіндустріального суспільного укладу; графічний та компаративний методи — при дослідженні особливостей структурної будови національних економік в країнах Центральної та Східної Європи, а також частки їх державних витрат на освіту; метод логічного узагальнення — при формуванні висновків і перспектив подальших досліджень. Виділення не вирішених раніше частин загальної проблеми. При цьому питанню ґрунтовного аналізу особливостей розвитку структури національних економік і виявленню зв’язку з державним регулюванням освіти присвячено недостатньо уваги. Метою статті є дослідження наявності зв’язку між державним регулюванням освіти на структурою національної економіки в контексті становлення постіндустріального суспільного укладу. На основі цього проведено загальний аналіз галузевої структури національних економік через зміну валової доданої вартості за видами економічної діяльності в країнах Центральної та Східної Європи у порівнянні з Україною, а також технологічної структури (через імпорт та експорт окремих видів виробництв). Це дозволило виявити наявність значного зв’язку між заходами державного регулювання освіти та досягненням основних індикаторів становлення інформаційного суспільства. In the article the peculiarities of the formation of a new type of social relations — the postindustrial society, are outlined, its main features and factors are described, which can be traced in the structure of national economies of the countries. During the research, both general scientific and special methods were used, including the method of induction and deduction, analysis and synthesis for studiing the basic theoretical foundations of the connection between the state regulation of education and the structure of the national economy in the context of becoming a post-industrial social system; graphical and comparative methods in order to research the peculiarities of the structural structure of national economies in the countries of Central and Eastern Europe, as well as the share of their public expenditure on education; method of generalization for making conclusions and prospects for further research. Highlighting previously unresolved parts of a common problem. To the issue the peculiarities of the development of the structure of national economies and the identification of links with state regulation of education have been paid not enough attention. The purpose of the article is to investigate the relationship between state regulation of education with the structure of the national economy in the context of becoming a post-industrial social way. On the basis of this, a general analysis of the sectoral structure of national economies was conducted through the change in gross value added by type of economic activity in the countries of Central and Eastern Europe in comparison with Ukraine, as well as the technological structure (through the import and export of certain types of productions). This made it possible to find a significant connection between the measures of state regulation of education and the achievement of the main indicators of the formation of the post-industrial society.
Проблематика використання експортного потенціалу пострадянських країн
(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2018) Радзявічюс, Гедімінас; Radzevicius, Gediminas; Циганкова, Тетяна Михайлівна; Tsygankova, Tetiana; Цыганкова, Татьяна Михайловна; Паєвська, Олена Олександрівна; Паєвська (Яценко), Олена Олександрівна; Яценко, Олена Олександрівна; Paievska, O.
Здійснено компаративний аналіз експортних потенціалів пострадянських країн, виокремлено та класифіковано основні фактори поглиблення проблеми їх використання. Проаналізовано показник невикористаного експортного потенціалу для кожної з досліджуваних держав у розрізі товарної та географічної структури зовнішньої торгівлі. Визначено сальдо торговельного балансу пострадянських країн і частки їх експорту у глобальній торгівлі. Встановлено, що після розпаду Радянського Союзу більшості пострадянських країн так і не вдалося повноцінно інтегруватись у глобальний торговельно-економічний простір. Виявлено, що географічна структура зовнішньої торгівлі досліджуваних держав є недостатньо диверсифікованою, а їх товарна структура продовжує носити переважно сировинний характер. Проаналізовано основні причини низького рівня залученості держав пострадянського простору у міжнародну торгівлю та оцінено їх конкурентні позиції серед решти країн світу. Метою статті є виявлення і систематизація факторів поглиблення проблем ефективного використання експортних потенціалів пострадянських країн. Кожна з пострадянських країн активно намагається посісти гідне місце у глобальних торговельно-економічних відносинах і посилити свої геоекономічні позиції через укладання регіональних торговельних угод, вступ до міжнародних організацій, запровадження внутрішніх соціально-економічних реформ тощо. Однак, одним із базових імперативів соціально-економічного зростання залишається розвиток зовнішньої торгівлі. Важливим елементом, що дозволяє оцінити торговельні можливості держав є експортний потенціал, аналіз котрого обумовлює актуальність дослідження. Comparative analysis of export potentials of post-Soviet countries is made; major factors of problem graving in their use are distinguished and classified. The index of non-used export potential for each of the studied countries in the perspective of trade and geographic structure of foreign trade is analyzed. Post-Soviet countries’ trade balance and their export fraction in global trade are defined. It’s established that after the Soviet Union collapse most of the post-Soviet countries didn’t manage to fully integrate into global trade-economic space. It’s defined that foreign trade geographic structure of the studied countries isn’t diversified enough, and their goods structure continues possessing mainly raw material character. Major reasons of post-Soviet countries’ low level involvement in foreign trade are analyzed, and their competition positions among the rest of the world are estimated. The aim of the article is to define and systematize factors of problem graving of efficient using of post-Soviet countries’ export potentials. Each of post-Soviet countries tries hard to obtain a decent position in global trade-economic relations and strengthen its geoeconomic positions though concluding regional trade agreements, entering international organizations, implementation of domestic social-economic reforms, etc. However, one of the basic imperatives of social-economic growth is foreign trade development. A major element which allows to estimate countries’ trade opportunities is export potential, its analyzing determines the topicality of the study.
Disruptive technologies as the basis of the economy of the sixth technological development
(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2018) Shvydanenko, Oleh; Швиданенко, Олег Анатолійович; Швыданенко, Олег Анатольевич; Busarieva Tetiana; Бусарєва, Тетяна Геннадіївна; Бусарева, Татьяна Геннадьевна
The evolution of socio-economic systems is non-linear in nature; it contains both periods of smooth changes and abrupt transformational leaps. Ten years after the start of the economic crisis of 2007–2009. the pace of recovery and the American and European economies remain extremely low. One of the reasons for the stagnating state of the economies of developed countries is the structural and technological imbalance, which will still require considerable time and substantial financial resources. That is why at the beginning of the XXI century the analysis of the impact of breakthrough technologies on the economy of both developed and developing countries is topical. The article investigates the role of «disruptive technologies» in modern innovative development. The basic spheres and directions of introduction of «disruptive technologies» are defined, which provides for the intensification of the development of the new economy, including the formation of new principles and approaches to the organization of digital industrial production. The main problems that influence the countries’ effective implementation of «disruptive technologies» were outlined. This could lead to the loss of certain scientific industries, and in the future — a chronic lag in economic development. Еволюція соціально-економічних систем має нелінійний характер, в ній містяться як періоди плавних змін, так і різких трансформаційних стрибків. Через десять років після початку економічної кризи 2007–2009 рр. темпи відновлення і американської та європейської економіки залишаються вкрай низькими. Однією з причин стагнуючого стану економік розвинених країн є структурний і технологічний дисбаланс, на подолання якого ще будуть потрібні і значний час і суттєві фінансові ресурси. Саме тому на початку XXI століття актуальним є аналіз впливу проривних технологій на економіку як розвинених країн, так і країн, що розвиваються. У статті досліджено роль «проривних технологій» у сучасному інноваційному розвитку. Визначено основні сфери і напрямки впровадження «проривних технологій», що забезпечує інтенсифікацію розвитку нової економіки, включаючи формування нових принципів і підходів до організації цифрового промислового виробництва. Виділено основні проблеми що впливають на ефективне впровадження країнами світу «проривних технологій» і можуть призвести до втрати певних наукових галузей, а в перспективі — хронічного відставання у економічному розвитку. У статті визначається, що на початку XXI століття ключовим фактором розвитку проривних технологій є обсяг фінансування фундаментальних і прикладних досліджень як державного, так і приватного сектору. Особливістю сучасного етапу розвитку науки є можливість швидкого розповсюдження та тиражування технологій загального користування, що створює певні переваги для країн, що розвиваються, але самі розвинені країни відчувають певний дефіцит епохальних наукових винаходів. Усе це разом спричиняє не тільки нерівномірність технічного прогресу, але й значне уповільнення темпів економічного розвитку в цілому. Проривні технології виправдовують їхню місію лише в тому випадку, якщо вони широко використовуються у промисловості та забезпечують масовий споживач доступ до технологічно нових продуктів. Структурні дисбаланси можна подолати на основі розробки нових технологічних платформ, належного використання ринкових інститутів для створення конкурентного середовища та створення системи державно-приватних ділових відносин, де стратегія управління виробничими структурами повинна належати державі.
Теорія нерівності в працях учених-економістів ХХ і ХХІ століть
(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2018) Радіонова, Антоніна С.; Radionova, Antonina
Для світу вкрай актуальною стала проблема нерівномірного економічного розвитку між країнами, зростання глобальної нерівності та її крайнього прояву для мільйонів населення планети — постійна стагнація та проживання за межею бідності. А тому з’ясування об’єктивних причин зростання нерівності на тлі переходу до інноваційно-мережевої економіки залишається вкрай важливою проблемою. Питання зростаючої нерівності і скорочення середнього класу сьогодні привертає увагу міжнародних організацій, про що свідчать численні звіти, а також вітчизняних і зарубіжних науковців, зокрема Дж.Стігліца, Т. Пікетті, Е. Аткінсона, Б. Мілановича, Е. Райнерта, Е. Де Сото, В. Геєця, Е. Лібанової, А. Гриценка, П. Єщенка, В. Тарасевича, Ю. Зайцева, О. Москаленко та ін. Показано, що глобальна економічна нерівність мала місце і в попередні роки, однак за рахунок виваженої внутрішньої державної політики розвинених країн було сформовано середній клас як основу стабільності національної економіки. Зазначається, що одним із чинників нинішньої глобальної нерівності стає спадковість та кумулятивний вплив нерівномірного промислового розвитку країн, що поглиблюється демографічними зрушеннями, процесами глобалізації, інноваційного розвитку та поширенням інформаційно-комунікаційних технологій. Проаналізовано основні підходи щодо з’ясування причин зростання економічної нерівності в суспільстві. З метою систематичного опису і узагальнення сучасних поглядів на зміст та драйвери економічної внутрішньодержавної та глобальної нерівності розглянуто основні концепції виникнення нерівності з початку становлення політичної економії: теорію соціальних класів, репутаційну теорію, теорію соціальної стратифікації, теорію соціальної мобільності, а також сучасну ідею інституційної складової причин глобальної економічної нерівності. На підтвердження того, що інституційна структура впливає на відтворення соціально-економічної нерівності проаналізовано ряд робіт знаменитих економістів. В результаті дослідження було виявлено, що зміна й ускладнення інституційних складових, соціально-економічних умов та взаємовідносин між суб’єктами впливають на трансформацію причин економічної нерівності. Показано необхідність розробки нового підходу до формування комплексного державного регулювання економічними та політичними процесами у відповідь на Глобалізацію 4.0. та новітні тенденцій суспільного розвитку. The problem of uneven economic development among countries, the growing global inequality and its extreme manifestation for millions of people on the planet — constant stagnation and living below the poverty line — became extremely relevant to the world. Therefore, finding out the objective reasons for the increase in inequality against the background of the transition to innovative and information economy remains an extremely important problem. The issue of growing inequality and the decline of the middle class has attracted the attention of international organizations, as evidenced by numerous reports. Foreign and domestic scientists, including J. Stiglitz, T. Picketti, E. Atkinson, B. Milanovich, E. Rainert, E. De Soto, V. Geyets, E. Libanova, A. Gritsenko, P. Yeschenko, V. Tarasevich , Yu. Zaitsev, O. Moskalenko and others investigate the nature of increasing inequality. It’s shown that global economic inequality also took place in previous years, but due to well-considered domestic state policy of developed countries middle class as the basis for stability of national economy was formed. It was found that one of the factors of the current global inequality is heredity and cumulative effect of uneven industrial development of countries, which is deepened by demographic shifts, globalization processes, innovation development, and spreading of information and communication technologies. The article is devoted to analysis of the main approaches for finding out the reasons for inequality growth in society. The aim of the investigation is to present a systematic description and synthesis of various contemporary views on the content and drivers of economic and global inequality. The main concepts of inequality, such as the theory of social classes, reputation theory, the theory of social stratification, the theory of social mobility, etc. are considered in the paper. We tried to interpret the modern ideas of famous economists as the institutional component causes economic inequality. The obtained results confirm that the institutional structure influences the reproduction of social and economic inequality. As a result of the investigation it was observed that changing and complicating institutional components, social and economic conditions, and relationships between subjects influence the transformation of economic inequality causes. The necessity of developing a new approach of integrated state regulation by economic and political processes in response to
Управління формуванням інноваційного освітнього середовища в контексті переходу знаннєвої парадигми освіти на компетентнісну
(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2018) Гаращук, Олена В.; Harashchuk, Оlena; Куценко, Віра І.; Kutsenko, Vira
У статті досліджено роль системи управління освітою у контексті її впливу на розвиток інноваційних процесів, людського капіталу та економіки в цілому, що є актуальною проблемою сучасного періоду становлення інформаційного суспільства. Проте існуюча на сьогодні система управління процесами формування інноваційного освітнього середовища не є адекватною сучасним вимогам. Передусім це виражається у обмеженні повноважень щодо впливу на процес навчання як з боку навчальних закладів, так і місцевих органів влади. Зазначене негативно відображається на здатності освітньої системи задовольняти потреби ринку праці маючими відповідну компетентність спеціалістами. Тому завданням поданого в статті дослідження є визначення шляхів підвищення ролі управлінської діяльності в освітньому середовищі, яке сприяло б забезпеченню зростання якості освіти та досягненню сучасних освітніх стандартів. В цілому, за нинішніх умов, необхідно забезпечити постійне вдосконалення системи управління освітнім середовищем з метою ефективного використання усіх наявних ресурсів. У цьому зв’язку в статті насамперед розкривається сутність категорій «якість освіти» та «управління освітою». Визначено чинники, що впливають на якісні параметри освіти, а також розглянуто основні критерії інноваційного простору. Проаналізовано показники, що характеризують процеси формування освітнього середовища. Розглянуто проблеми інституційного забезпечення якості вищої освіти, основні стандарти та нормативи. Запропоновані шляхи вдосконалення системи переходу від знаннієвої парадигми освіти до компетентнісної. В результаті має бути забезпечено здійснення переходу від негнучкої системи фінансування освітньої сфери, згідно з бюджетними статтями, до більш активного використання бюджетних коштів, відповідно до делегованих на нижчі управлінські рівні повноважень. Разом із тим, видається важливим забезпечити активне використання грантової системи, зокрема в контексті досягнення узгоджених результатів навчальної діяльності, а також забезпечувати мобілізацію ресурсів, що потенційно можуть надходити в освітню сферу з інших недержавних джерел. The article studies the role of the education management system in the context of its influence on the development of innovative processes, human capital and the economy as a whole, which is an urgent problem of the modern period of the formation of the information society. However, the current management system for the formation of an innovative educational environment is not adequate to modern requirements. First of all, this is expressed in the limitation of authority regarding the impact on the learning process, both from educational institutions and from local authorities. This situation negatively affects the ability of the educational system to meet the needs of the labor market by specialists with appropriate competence. Therefore, the objective of the research presented in the article is to determine ways to increase the role of managerial activity in the educational environment, which would contribute to ensuring the growth of the quality of education and the achievement of modern educational standards. In general, in the current conditions, it is necessary to ensure continuous improvement of the educational environment management system in order to effectively use all available resources. In this regard, the article first reveals the essence of the categories «quality of education» and «education management». The factors affecting the quality parameters of education are identified, and the main criteria of the innovation space are considered. The indicators characterizing the processes of formation of the educational environment are analyzed. The problems of institutional quality assurance of higher education, basic standards and norms are considered. The ways of improving the system of changing the educational paradigm from teaching knowledge to teaching competencies are proposed. As a result, there should be a transition from an inflexible system of financing the educational sphere, in accordance with budget articles, to a more active use of budget funds, in accordance with the powers delegated to lower management levels. At the same time, it is important to ensure that the grant system is actively used, in particular in the context of achieving consistent learning outcomes, and to mobilize resources that could potentially coming to the educational sector from other non-governmental sources.
Вплив ТНК на розвиток економіки України в умовах глобалізації
(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2018) Балежентіс, Альвідас; Baležentis, Аlvydas; Сагайдак, Михайло Петрович; Sahaidak, Mykhailo; Сагайдак, Михаил Петрович; Яценко, Ольга Миколаївна; Yatsenko, Olga; Яценко, Ольга Николаевна
У статті визначено та досліджено чинники впливу транснаціональних корпорацій на інноваційний розвиток національної економіки в умовах глобалізації. Доведено, що глобалізація може виступати не лише чинником розвитку, а й і його обмежувачем, оскільки глобалізація ринків дозволяє створювати підґрунтя для стабілізації й поступового зростання, а також окреслювати перспективи сталого розвитку національної економіки. Такий підхід може призвести до формування нової мережевої економіки, що спрямована на глобальну, не лише економічну, а й політичну і соціокультурну інтеграцію та визначатиме перспективи удосконалення державного управління при переході на наступний рівень розвитку. Результати проведеного дослідження дозволили стверджувати, що загострення конкурентної боротьби на світовому ринку, пошук дешевих ресурсів, факторів виробництва та нових ринків збуту, змушує ТНК розширювати можливості інвестування, яке впливає на подальший розвиток національної економіки і прискорює рух вітчизняних підприємств при переході до нового технологічного устрою. Доведено, що розширення можливостей інвестування економіки України транснаціональними корпораціями пов’язане з наявністю ризиків і загроз, саме тому в статті обґрунтовано необхідність у використанні сценаріїв економічного розвитку, що передбачатимуть механізми їх зниження. Доведено, що взаємозв’язок глобальних середовищ, у яких мають домінуючі позиції ті чи інші ТНК, формує підґрунтя глобалізованості світу, що впливає на основні чинники розвитку держав, а отже формує економічну, політичну та соціально-культурну складову всіх сфер діяльності. Урахування зазначених чинників дозволило запропонувати схему формування синергічного ефекту від впливу ТНК на розвиток економіки України, яка ілюструє переваги партнерської взаємодії як для національної економіки, так і для ТНК. The factors of multinational corporations’ influence on innovative development of national economy under globalization conditions are studied in the article. It was proved that globalization may appear not only as a development factor but also its restraint since market glocalization allows to create ground for stabilization and gradual growth as well as to outline perspectives of sustainable development of national economy. Such an approach may lead to forming of new networking economy aimed at global, not only economic but also political and socio-cultural integration, and will define perspectives of state management improvement when transiting to the next development level. The results of the conducted study let us assert that aggravation of competition at the world market, seeking cheap resources, production factors, and new product markets compel MNC to expand investment opportunities which affects further national economy development and accelerates movement of domestic enterprises when transiting to a new technological arrangement. It’s proved that increase of Ukraine’s economy investment opportunities by international corporations is linked to risks and threats, that’s why the necessity of using economic development scenarios which will presuppose their reduction mechanisms is grounded in the article. It’s proved that interconnection of global environments where a particular MNC occupies leading positions forms a basis for world globalization that influences major factors of countries development and thus forms economic, political, and social-cultural component of all areas of activity. Taking into consideration the above mentioned factors let us propose a scheme of forming synergy effect from MNC influence on Ukraine economy development which demonstrates advantages of partner cooperation for both national economy and MNC.
Проблеми та механізми ефективності функціонування СОТ
(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2018) Тананайко, Тетяна С.; Tananaiko, Tetiana
В умовах сьогодення багатостороння система перебуває в нестабільному стані: торговельні війни між глобальними економічними лідерами, зростання випадків неправомірного застосування тарифних і нетарифних заходів торговельного захисту, невиконання сторонами суперечок з торговельних питань рішень Груп експертів, безпрецедентне зростання кількості регіональних угод тощо. З огляду на глобальні виклики, що нещодавно постали перед багатосторонньою торговельною системою, а також на проблемні аспекти функціонування Світової організації торгівлі (СОТ) системного характеру майбутнє існування організації як ключового суб’єкта системи стоїть під питанням. Питання проблемних аспектів функціонування багатосторонньої торговельної системи вивчали зарубіжні вчені М. Есліг, Т. Котьєр, Е. Паттерсон, Е. Бекерс, Р. Тех, М. Рой, Р. Адланг, Х. Махмуд, Д. МкДеніелс, А. Моліна, Е. Вікстром, П. Діакантоні, К. Кастіло, серед вітчизняних вчених, чиї праці присвячені зазначеній тематиці, можна виокремити Т. Циганкову, Д. Лук’яненка, В. Геєця, І. Бураковського, О. Яценко, В. П’ятницького та інших. У статті проаналізовано системні прояви недостатньої ефективності функціонування багатосторонньої торговельної системи з урахуванням змін у часі. Метою роботи є проведення причинно-наслідкового аналізу недостатньої ефективності функціонування Світової організації торгівлі та пошук механізмів її підвищення. Визначено основні напрями діяльності СОТ як інституту, відповідального за розробку, імплементацію та дотримання універсальних норм і правил у сфері торгівлі, що потребують модернізації, а саме: механізм врегулювання суперечок, моніторинг торговельних політик членів і багатосторонній переговорний процес. Визначено причини та запропоновано можливі механізми вдосконалення подальшої роботи та підвищення результативності діяльності організації.
Теоретико-методичні засади оцінки ефективності маркетингового забезпечення сільських територій
(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2018) Тарасович, Людмила В.; Tarasovych, Ludmyla
У статті обґрунтовано пріоритетність маркетингового забезпечення як необхідного атрибуту вироблення та реалізації механізмів імплементації інклюзивної моделі соціально-економічного зростання сільських територій з огляду на посилення курсу України щодо інтеграції в європейський економічних простір. Маркетинг виступає основою сучасного концепту щодо вибудовування пріоритетів стратегічного розвитку економіки села, що підкреслює своєчасність розширення методологічної платформи для залучення ефективних інструментів і технологій ведення бізнесу в сільській місцевості. Враховуючи, що маркетинг сільських територій конфігурує маркетинг ресурсів та інфраструктурних об’єктів, аграрний маркетинг і маркетинг території, обґрунтовано необхідність застосування спеціальних методів кількісного оцінювання у поєднанні із методами інтегральної оцінки. З урахуванням зазначеного, розроблено методичний підхід щодо розрахунку узагальненого інтегрального коефіцієнта ефективності маркетингового забезпечення сільських територій, розрахунок якого слід здійснювати за трьома етапами: 1) нормування фактичних значень індикаторів маркетингового забезпечення; 2) обчислення інтегрального коефіцієнта ефективності у межах кожного із трьох блоків (маркетинг ресурсів та інфраструктурних об’єктів, аграрний маркетинг, маркетинг території) як середнього арифметичного; 3) обчислення узагальненого інтегрального коефіцієнта ефективності маркетингового забезпечення сільської території як середнього геометричного. В основу підходу покладено інструментарій традиційного та територіального маркетингу, враховано методичні положення щодо формування маркетингових стратегій розвитку територій. Визначено комплекс маркетингу сільських територій, що детермінує формування сучасної моделі їх розвитку. Узагальнений теоретико-методологічний формат оцінки ефективності маркетингового забезпечення розширить можливості розвитку сільських територій з позиції їх розгляду як локальної, географічно обмеженої, ресурсно-просторової бази для активізації соціально-економічних явищ і процесів у сільському просторі. The priority of marketing collateral as a necessary attribute for the elaboration and introduction of mechanisms for the implementation of the inclusive model of socioeconomic growth of rural territories in view of the strengthening of Ukraine’s course on integration into European economic space is substantiated in the article. Marketing serves as a basis for the modern concept of forming the priorities for the strategic development of rural economy, which highlights the timeliness of expanding methodological platform for involving effective business tools and technologies in rural areas. Taking into account that marketing of rural areas configures marketing of resources and infrastructural objects, agricultural marketing and marketing of the territory, the necessity to use special methods of quantitative assessment in conjunction with the methods of integral assessment is substantiated. Considering the abovementioned, a methodical approach is developed for the calculation of the generalized integral coefficient of efficiency of marketing collateral of rural areas. The calculation of this coefficient should be carried out in three stages: 1) the valuation of the actual values of the indicators of marketing collateral; 2) calculating the coefficient of integral efficiency within each of the three blocks (marketing of resources and infrastructure objects, agricultural marketing, marketing of the territory) as an arithmetic mean; 3) calculation of the generalized coefficient of integral efficiency of marketing collateral of rural areas as a geometric mean. The tools of traditional and territorial marketing have become the basis of the approach. The methodological provisions for the formation of marketing strategies for the development of territories are taken into account. The complex of marketing of rural areas is defined, which determines the formation of a modern model for their development. The evaluation of the efficiency of marketing collateral has a generalized theoretical and methodological format, which ensures the possibility for the development of rural areas from the standpoint that they are local, geographically limited, resource and special basis for making socioeconomic phenomena and processes in rural areas more active.
Якість життя населення в контексті взаємодії комерційного і бюджетного секторів соціальної сфери
(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2018) Синяєва, Людмила Василівна; Synyayeva, Liudmyla; Ярчук, Ангеліна В.; Yarchuk, Anhelina
Стаття присвячена обґрунтуванню важливості подолання монополії бюджетного сектора на надання доступних медичних та освітніх послуг для підвищення якості жття широких верств населення України. Для оцінки внеску двох провідних галузей соціальної сфери в поліпшення якості життя населення України ми визначили динаміку фізичних обсягів споживання створюваних ними благ (послуг освіти й медицини) домогосподарствами України та динаміку відносних цін на ці груп благ. В якості факторів доступності й масштабів споживання благ ми розглядали частку бюджетного і приватного фінансування, що використовуються установами цих галузей. Для оцінки результатів функціонування обох галузей ми запропонували користуватись двома показниками. Перший — зміна індексу доступності товарів і послуг, пропонованих відповідними галузями. Другий — індекс фізичних обсягів споживання благ (товарів і послуг) створюваних відповідними галузями соціальної сфери (охороною здоров’я та освітою). Зміст першого показника полягає в тому, що чим більше темпи зростання номінальних доходів домогосподарств випереджають темпи зростання цін на відповідну групу товарів і послуг, тим, за інших рівних умов, вони стають більш доступними для споживачів. Зміст другого — оцінка реальних обсягів споживання через реальні (за постійних цін) сукупні витрати на освіту і на охорону здоров’я, здійснені як державою, так і домогосподарствами у цінах базового року. Відповідно, динаміка цих показників свідчить про зміну фізичних обсягів споживання (і створення) продукції галузі освіти і охорони здоров’я. В результаті, встановлено наявність прямого зв’язку між темпами подолання монополії державного фінансування і темпами розширення масштабів створюваних галуззю благ, що споживаються домогосподарствами (властиве для охорони здоров’я). Водночас, збереження домінування бюджетного фінансування, що спостерігається в освітній галузі України, хоча й сприяє збереженню доступності створюваних галуззю благ, проте суттєво уповільнює процеси її розвитку, перешкоджає розширенню пропозиції та її диверсифікації, відповідно з потребами споживачів. The article is devoted to the substantiation of the importance of overcoming the budget sector’smonopolyin providing affordable medical and educational services to improve the life quality of Ukrainian population. The real dynamics of consumption of goods, created by education and medicine branches and the relative prices dynamics of these groups of goods were estimated by autors to assess the contribution of the two leading sectors of the social sphere to improving the quality of life of Ukrainian population. The shares of public and private financing, used by these industries we considered as factors of availability and scale of consumption goods, created by two main branches of social sphere. To evaluate the performance of both industries, we suggested using of two indicators. The first is to change the accessibility index, calculated for the goods and services offered by the respective industries. The second is the real index of consumption amount of goods (goods and services), created by the relevant branches of the social sphere (health care and education). The meaning of the first indicator is that the higher the nominal household income growth rate comparativelyto the growth rate of price for the corresponding group of goods and services, the more affrodable they become for consumers. The meaning of the second is the estimation of the real amount of consumption of goods, created by education and health care, through the real (at constant prices) aggregate expenditures, made both by the state and households for purchasing corresponding goods. Accordingly, the dynamics of such indicatorshows a change in the real consumption (and creation) of education and health care products. As a result, the direct link between the pace of overcoming the monopoly of state funding and the rate of growth of household’s consumption was detected. At the same time, preservation of the dominance of public financing, which is observed in the educational sector of Ukraine, while contributing to preserving the availability of the goods created by the industry, but significantly slows down its development, hinders the expansion of the proposal and its diversification, in accordance with the needs of consumers.
Трансформація механізмів та рушійних сил циклічності в умовах становлення постіндустріального суспільства
(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2018) Ткаченко, Олена Вадимівна; Tkachenko, Olena; Ткаченко, Елена Вадимовна; Дроб’язко, Марія М.; Drobyazko, Maryia
Стаття присвячена трансформації механізмів циклічності під впливом становлення постіндустріальної моделі економіки. Виділено два провідні елементи цього процесу. Зокрема, зростання вагомості механізмів відтворення нематеріальних активів у системі чинників загальної макроекономічної кон’юнктури. Крім того, випередження темпів розвитку фінансових ринків порівняно з товарними та сек’юретизація економіки, яка поєднується з формуванням єдиного світового середовища конкуренції емітентів за ліквідність, яка акумулюється в усіх країнах і концентрується в глобальних фінансових центрах. Для оцінки очікуваного впливу зростання питомої ваги сфери послуг в складі суспільного продукту та наукомісткості продукції базових галузей промисловості на механізми циклічності ми враховували, що відтворення останніх (на відміну від механізму амортизації фізичного основного капіталу) не передбачає накопичення додаткових фінансових можливостей підприємств і вищої інтенсивності їх використання в періоди розширення сукупного попиту. Для оцінки впливу на механізми циклічності формування глобального середовища руху капіталів, враховано, що диференціація співвідношення «ризик — доходність» між національними ринками капіталу виступає провідним чинником зростання амплітуди циклічних коливань. Визначено, що зростання питомої ваги сфери послуг у складі суспільного продукту та наукомісткості продукції базових галузей промисловості зумовлюють посилення вбудованих стабілізаторів ринкової економіки, а глобалізація потоків капіталу перетворюють стандартизацію умов акумуляції та інвестування тимчасово вільної ліквідності на потужний чинник антициклічної політики. The article is devoted to the transformation of cyclical mechanisms under the influence of the formation of a post-industrial model of the economy. Two leading elements of this process are highlighted. The growing importance of intangible assets reproduction in the system of factors, determining the general macroeconomic situation is highlighted as the first component. The advancing development of financial markets and securitization of the economy, combined with the formation of a global competitive environment for issuers for liquidity, which is accumulating in all countries and concentrates in global financial centers was considered as second component. We took into account that the reproduction of the intangible actives (unlike the mechanism of physical capital depreciation) does not involve the accumulation by enterprises additional financial opportunities and their higher using in periods of aggregate demand expansion. It allowed us to define expectation regarding to the impact of services share in GDP growth and increase of the science intensity in the basic industries products on the cyclical mechanisms. In order to define the formation of global environment of capital allocation impact on the cyclic mechanisms, it is taken into account that the differentiation of the «risk-return» ratio between national capital markets is a leading factor in the growth of the amplitude of cyclical fluctuations. So, the growth of the specific weight of services in the composition of the GDP and the knowledge in the outputs of basic industries leads to the strengthening of built-in stabilizers of the market economy, while the globalization of capital flows transforms the standardization of their rules and elimination the possibilities for arbitrage into a powerful factor of anti-cyclical policy.
Застосування дерев класифікації та регресії до прогнозування часових рядів фінансових інструментів
(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2018) Даценко, Наталія Володимирівна; Datsenko, Nataliia; Даценко, Наталия Владимировна
Робота присвячена задачам прогнозування часових рядів фінансових інструментів з використанням методів і моделей машинного навчання. Запропоновано алгоритм бінарного авторегресійного дерева (BART), який є більш придатним для аналізу скалярних часових рядів. Алгоритм BART поєднує класичний алгоритм методу дерев класифікації та регресії C&RT і стандартні авторегресійні моделі ARIMA. Особливістю даного алгоритму є критерій обрання кращого розщеплення (або критерій інформативності) на основі показника ентропії, оскільки він надає перевагу варіантам дерев із меншою складністю. Для вихідного часового ряду у запропонованому алгоритмі застосовується метод «віконного» перетворення даних. Результатом цього перетворення є розділення простору вхідних змінних на сегменти, що дозволяє побудувати для кожного з них власну (локальну) модель. Оскільки кінцевою метою запропонованого алгоритму є прогнозування, то на вузлах-листях будується стандартна авторегресійна модель класу ARIMA, яка є традиційним інструментом прогнозування фінансових часових рядів. Окрім цього, застосування ітераційного методу в BART дозволяє глибоко контролювати процес побудови дерева, і тим самим, забезпечує більш «м’який» контроль процесу його побудови за рахунок: визначення довільного порядку розщеплення вузлів; впровадження правил ранньої зупинки, які аналізують як окремі вузли, так і усе дерево регресії в цілому; зупинки побудови дерева авторегресії в будь-який час. Для тестування прогностичних властивостей алгоритму BART було проведено розрахунки динаміки двох найбільш капіталізованих криптовалют (Bitcoin, Ethereum) на період від 5 до 30 днів за допомогою запропонованого методу і з використанням класичних моделей часових рядів сімейства ARIMA-ARFIMA. Згідно з одержаними результатами, алгоритм BART має кращі прогностичні властивості, ніж моделі часових рядів як для періодів повільної, так і складної динаміки. This paper is devoted to the problem of forecasting financial time series using machine learning approach. The binary autoregressive tree algorithm (BART), which is more suitable for scalar time series analysis, is proposed. The BART algorithm combines the classic classification and regression tree algorithm (C&RT ) with standard ARIMA autoregressive models. One of the main features of BART is the criterion for choosing a better splitting (or informative criterion) based on the entropy index, because it prefers the trees with less complexity. For the original time series, the proposed algorithm used the window data- transformation technique. The result of this transformation is fragmentation the space of the input variables into segments, which allows us to build own (local) model for each of them. Since the final goal of the proposed algorithm is forecasting, a standard autoregressive models ARIMA are built on the leaf nodes, which is the conventional financial time series forecasting tool. In addition, using of an iterative method in BART allows us to deeply control the process of building a tree, and thus provides more «soft» control of the process of its construction by: determining the arbitrary order of splitting nodes; implementing early stop rules that analyze both individual nodes and the whole regression tree; stop building an autoregressive tree at any time. To test the prognostic properties of the BART algorithm, we calculated the dynamics of the two most capitalized cryptocurrencies (Bitcoin, Ethereum) for a period of 5 to 30 days using the proposed method and classical ARIMA-ARFIMA time series models. According to the obtained results, the BART algorithm has better predictive properties than the time series models for both slow and complex dynamics.
Державна політика щодо фінансового забезпечення розвитку аграрного сектору економіки
(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2018) Яцух, Олена О.; Iatsukh, Olena
Проблема державної підтримки сільськогосподарської галузі національної економіки України в умовах формування ринку продовольства є багатоплановою. Її вирішення полягає передусім у створенні дієвого фінансово-кредитного механізму, який органічно сприяв би удосконаленню системи бюджетного фінансування виробництва продукції, забезпечуючи необхідний рівень її розвитку. Державна підтримка є однією з складових системи державного регулювання розвитком і за своїм змістом включає різні форми, способи й інструменти впливу на функціонування як сільськогосподарських підприємств, так і сільських територій у цілому. Закон України «Про державну підтримку сільського господарства України» визначає основи державної політики у бюджетній, кредитній, ціновій, регуляторній та інших сферах державного управління щодо стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції та розвитку аграрного ринку, а також забезпечення продовольчої безпеки населення. Податкова політика в Україні спрямована на суттєве збільшення податкового навантаження на виробників сільськогосподарської продукції та характеризується нестабільністю. У короткостроковій перспективі це призведе до значного збільшення частки грошових надходжень до державного і місцевих бюджетів. У довгостроковій перспективі вилучення вільних грошових коштів у суб’єктів приватного господарського сектору економіки, негативно позначиться на умовах зростання бізнесу та його конкурентоспроможності і може призвести до зниження його здатності до генерування коштів для інноваційної діяльності. Можуть розпочатися процеси рецесії та стагнації, що негативно вплине на розмір надходжень до бюджетів усіх рівнів і зменшення доходів населення, яке проживає у сільській місцевості. Вважаємо що аграрний сектор економіки може стати основою для розвитку національної економіки тільки при умові: синергії розвитку агропромислового комплексу з суміжними галузями; розробки національної стратегії розвитку експортного потенціалу галузі; розробки державної концепції фінансової підтримки галузі спрямованої на стимулювання інвестиційної привабливості. The problem of state support of the agricultural sector of the national economy of Ukraine in the conditions of the formation of the food market is multifaceted. Its solution is, above all, to create an effective financial and credit mechanism, which would organically contribute to the improvement of the system of budget financing of production, providing the necessary level of its development. State support is one of the components of the system of state regulation of development and in its content includes various forms, methods and tools of influence on the functioning of both agricultural enterprises and rural areas as a whole. The law of Ukraine «On state support to agriculture of Ukraine» defines the bases of the state policy in the budget, credit, price, regulatory and other spheres of state administration in stimulating agricultural production and development of the agrarian market, as well as ensuring food security of the population. Tax policy in Ukraine is aimed at substantially increasing the tax burden on agricultural producers and is characterized by instability. In the short-term, this will lead to a significant increase in the share of cash revenues to the state and local budgets. In the long run, the seizure of free cash in entities of the private economic sector of the economy will adversely affect the conditions of business growth and competitiveness and may lead to a decrease in its ability to generate funds for innovation. Recession and stagnation processes can begin, which will negatively affect the level of revenues to budgets of all levels and the reduction of the incomes of the population living in rural areas. We consider that the agrarian sector of the economy can become the basis for the development of the national economy only under the condition: the synergy of development of the agro-industrial complex with related industries; development of a national strategy for the development of export potential of the industry; developing a state-owned concept of financial support for the industry aimed at stimulating investment attractiveness.
Людський капітал в умовах макроекономічної нестабільності: стан та проблеми розвитку
(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2018) Кріщюкайтене, Ірена; Kriščiukaitienė, Irena; Руженський, Максим Миколайович; Ruzhensky, Maksym; Руженский, Максим Николайович
У комплексі складних соціально-економічних проблем України в умовах ринкових трансформацій важлива роль належить збереженню і примноженню людського капіталу, що є основою продуктивної зайнятості. Остання в процесі залучення до корисної та продуктивної праці створює ресурси, необхідні для розвитку суспільства та забезпечує працівників доходами, які використовуються для формування і розвитку людського капіталу. Довготривалі трансформаційні процеси в Україні спричинили виникнення й модифікацію ряду негативних процесів у соціально-економічній сфері, що тим або іншим чином впливають на формування і розвиток сукупного людського капіталу нашої країни. Це спричиняє необхідність ґрунтовного дослідження процесів відтворення сукупного людського капіталу, дії чинників, які негативно впливають на його кількісне зростання та якісне вдосконалення. На основі використання історико-логічного методу розкрито сутнісно-змістовні критерії макроекономічної нестабільності вітчизняної економіки, здійснено системно-структурний аналіз тенденцій розвитку сукупного людського капіталу в умовах макроекономічної нестабільності, шляхом застосування методу кількісних і якісних порівнянь та експертних оцінок виявлено погіршення кількісних і якісних характеристик сукупного людського капіталу України. Окреслено сучасні тенденції і загрози щодо розвитку вітчизняного сукупного людського капіталу та запропоновано концептуальні засади подолання небезпек у цій сфері соціально-економічних відносин. Обгрунтовано, що означені тенденції у поєднанні з масштабною трудовою міграцією створили реальну небезпеку для економічного зростання в Україні шляхом переходу на інвестиційно-інноваційну модель розвитку. В контексті удосконалення наукового інструментарію дослідження проблем сукупного людського капіталу представлено поєднання соціально-економічних та демографічних чинників його формування та розвитку. In the complex of complex socio-economic problems of Ukraine in conditions of market transformations, the important role belongs to the preservation and increase of human capital, which is the basis of productive employment. The latter, in the process of attracting to useful and productive labor, creates the resources necessary for the development of society and provides employees with the income used for the formation and development of human capital. Long-term transformation processes in Ukraine have caused the emergence and modification of a number of negative processes in the socio-economic sphere, which in one way or another affect the formation and development of the aggregate human capital of our country. This necessitates a thorough study of the processes of reproduction of aggregate human capital, the actions of factors that negatively affect its quantitative growth and qualitative improvement. On the basis of the use of the historical-logical method the substantive-meaningful criteria of the macroeconomic instability of the domestic economy are disclosed, the system-structural analysis of trends in the development of aggregate human capital in the conditions of macroeconomic instability is carried out, by applying the method of quantitative and qualitative comparisons and expert assessments, the deterioration of quantitative and qualitative characteristics of the aggregate human the capital of Ukraine. The current tendencies and threats for the development of the national total human capital are outlined and the conceptual principles of overcoming the dangers in this sphere of socio-economic relations are proposed. It is substantiated that these tendencies combined with large-scale labor migration have created a real danger for economic growth in Ukraine through the transition to an investment-innovative model of development. In the context of improving the scientific tools for studying the problems of aggregate human capital, a combination of socioeconomic and demographic factors of its formation and development is presented.
Інституціалізація краудфандінгу в контексті глобалізації
(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2018) Фролов, Дмитро К.; Frolov, Dmytro
Обмеженість фінансових можливостей в умовах тривалого кризового стану в економіці обумовлює необхідність використання додаткових джерел і фінансових механізмів для реалізації інноваційних проектів. У сучасному світі глобальним феноменом у вирішенні питань фінансового забезпечення проектів розвитку став краудфандінг. Але в Україні такий механізм міжнародного фінансування інноваційних ідей не отримав належного розповсюдження і використання. Тому встановлення чинників, які гальмують використання потенціалу краудтехнологій для активізації інноваційної діяльності в Україні, є актуальною проблемою економічної науки та суспільної практики. У зв’язку зі стрімким поширенням краудфандінгу зарубіжними і вітчизняними вченими досліджуються різні аспекти цього явища з метою встановлення його наукової суті, тенденцій розвитку, факторів впливу, особливостей поводження інвесторів проектів, класифікації видів краудфандінгу тощо. Незважаючи на наявні наукові напрацювання питання його інституціалізації залишаються не достатньо вивченими і розвиненими, що перешкоджає усвідомленню його суті, формуванню потенціалу для використання та розповсюдження в Україні. Тому метою статті є визначення інститутів краудфандінгу, які потребують становлення в Україні для використання потенціалу краудтехнологій в активізації інноваційної діяльності, та окреслення першочергових заходів для ефективного функціонування створюваних інститутів. У статті проаналізовано стан розвитку краудтехнологій у світі та в Україні, визначено проблеми і особливості інституціалізації краудфандінгу в Україні та встановлено чинники, що перешкоджають розвитку краудтехнологій. Проведені дослідження засвідчили, що в Україні інституціалізація краудфандінгу знаходиться на початковому етапі розвитку, що не дозволяє повноцінно використовувати краудтехнології для залучення міжнародних фінансових потоків для реалізації інноваційних проектів. У статті доведено, що формування інституту права, інституту інформаційних технологій, інституту підприємництва на краудфандінгових платформах, соціальних інститутів і визначення інституції з питань управління краудтехнологіями має забезпечити реалізацію потенціалу краудфандінгу для активізації інноваційної діяльності в Україні. Процес формування зазначених інститутів вимагає комплексного підходу, оскільки стан розвитку одного з них безпосереднім чином впливає на результативність функціонування іншого та в цілому на ефективність краудтехнологій. Для України формування інститутів краудфандінгу має стати стратегічним напрямом розвитку інноваційного підприємництва та перспективним напрямом подальших досліджень щодо вивчення та аналітичної оцінки їхнього становлення і розвитку. The limited financial capacity in the face of a prolonged crisis in the economy necessitates the use of additional sources and financial mechanisms for the implementation of innovative projects. In today’s world, crowdfunding has become a global phenomenon in addressing financial support for development projects. But in Ukraine, such a mechanism for international financing of innovative ideas has not been properly disseminated and used. Therefore, the establishment of factors hampering the use of the potential of crowdsourcing technologies to stimulate innovation in Ukraine is an urgent problem of economic science and social practice. Due to the rapid spread of crowdfunding by foreign and domestic scientists, various aspects of this phenomenon are investigated in order to establish its scientific nature, development trends, factors of influence, peculiarities of investor behavior of projects, classification of types of crowdfunding, etc. Despite the available scientific developments, the issues of its institutionalization remain insufficiently studied and developed, which impedes awareness of its essence, formation of potential for use and dissemination in Ukraine. Therefore, the purpose of the article is to identify crowdfunding institutions that need to be established in Ukraine to harness the potential of crowdfunding technology in enhancing innovation, and to outline priority measures for the effective functioning of established institutions. The article analyzes the state of development of crowdfunding technologies in the world and in Ukraine, identifies problems and features of institutionalization of crowdfunding in Ukraine and identifies factors that impede the development of crowdfunding technologies. The conducted researches have shown that in Ukraine institutionalization of crowdfunding is at an initial stage of development, which does not allow to make full use of crowdtechnology for attraction of international financial flows for realization of innovative projects. The article proves that the formation of a law institute, an information technology institute, an institute of entrepreneurship on crowdfunding platforms, social institutes, and the designation of an institution for the management of crowdfunding technologies should ensure the realization of the potential of crowdfunding to stimulate innovative activity in Ukraine. The process of forming these institutions requires a comprehensive approach, as the state of development of one of them directly affects the performance of the other and, in general, the efficiency of crowdsourcing technologies. For Ukraine, the formation of crowdfunding institutions should become a strategic direction for the development of innovative entrepreneurship and a promising direction for further research on the study and analytical evaluation of their formation and development.

Browse

Browsing 2018 рік by Issue Date

Results Per Page

Sort Options